Методична розробка уроку з курсу «Історія України» за підручником В. Власова, С. Кульчицького «Історія України. Рівень стандарту» (10 клас)

Тема: «Форсована індустріалізація радянської України»

Мета: визначити причини згортання НЕПу та особливості нового господарського механізму, сформувати уявлення про роль людини в радянській системі, розвиток критичного та аналітичного мислення.

Завдання:

• проаналізувати причини згортання Нової економічної політики, визначити, які зовнішні чинники сприяли цьому;
• визначити характерні риси індустріалізації;
• охарактеризувати вплив змін на становище робітників;
• розкрити зміст понять і термінів: «соціалістична індустріалізація», «форсована індустріалізація», «ножиці цін»;
• визначити головні здобутки форсованої індустріалізації в Україні.

Очікуваний результат:

Здобувачі освіти зможуть

• визначати особливості форсованої індустріалізації;
• визначати вплив політичних та економічних чинників на звичайних людей;
• застосовувати нові поняття і терміни;
• показувати на карті індустріальні новобудови в Україні.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання з теми: «Упровадження нової економічної політики. Кампанія українізації в УСРР».

Інтерактивна гра «Мікрофон».

Сформулюйте речення, використавши поняття або термін. Мікрофон надається після озвучення поняття або терміну.

Поняття та терміни: госпрозрахункові трести, непмани, червінці, коренізація, радянська українізація, автокефальна церква.

Вчитель використовує цю гру для перевірки опрацювання матеріалу підручника та матеріалів уроку (конспектів, тощо).

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація діяльності.

Актуалізація опорних знань відбувається за допомогою швидкої гри «Дізнайся мою точку зору» (6 хв). В класі на підлозі можна зробити розмітку малярним скотчем або з олівців: зліва ті, хто не погоджується з тезою, справа – хто погоджується. Ближче до межі стоять ті, хто не визначився. При проведенні цієї гри на базі зуму можна використати три типи смайликів, в гугл міт – підняти ліву руку, праву або обидві. 

Вчитель зачитує по твердженню, серед яких є і хибні, щоб заплутати:

• НЕП заважав Сталіну встановити особисту необмежену владу.
• Швидке кооперування селянства краще за плавне і поступове.
• Протягом 20-их років ХХ ст. не сформувалися соціальні сили, які б виступили за збереження НЕПу.
• Реформи в економіці не були доповнені реформами в політиці.
• Соціальне становище було стабільним в часи НЕПу.
• В часи НЕПу було легко почати власну справу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Соціалістична індустріалізація. Відмінності між форсованою індустріалізацією та НЕПом.

В січні 1924 року помер В. Ленін, його місце та повноту влади перебрав на себе товариш Сталін. НЕП заважав Сталіну встановлювати необмежену особисту владу, яка б контролювала усі сфери, однак для індустріалізації та контролю були потрібні кошти – вони бралися із селян, сільського господарства. Більшовики, намагаючись підпорядкувати все собі, намагалися боротися з «хаосом» стихійних ринків шляхом запровадження директивного планування.

Використовуючи прийом пояснення, учитель подає визначення:

Директивне планування — централізовані й наказові державні перспективні програми розвитку народного господарства СРСР, його соціальної сфери, культури, освіти, науки й техніки. 

Учні занотовують визначення.

У грудні 1925 р. XIV з’їзд РКП(б), на якому назву партії змінили на Всесоюзну – ВКП(б), проголосив курс на індустріалізацію. XV з’їзд ВКП(б) у грудні 1927 р. схвалив директиви першого п’ятирічного плану на 1928/29–1932/33 рр., за якими середньорічні темпи приросту промислової продукції затверджувалися в розмірі 16 %. Гроші на це, знову ж таки, бралися з селян.

Соціалістична індустріалізація – комплекс заходів, ужитих ВКП(б) у 1920– 1930-х рр., що мав на меті модернізацію промислово сті: будівництво заводів, фабрик, залізниць та інших індустріальних об’єктів і глибоку технічну реконструкцію наявних підприємств.

Форсована індустріалізація – створення великого машинного виробництва, передусім важкої промисловості, прискореними темпами.

Не можна сказати, що селяни віддавали гроші самі для благої мети. Щодо них використовувалися «ножиці цін» - встановлення завищених цін на промислові товари й, навпаки, занижених – на сільськогосподарську про дукцію. Селяни висловлювали свій протест ділом, відмовляючись продавати власну продукцію майже задарма. Це викликало загальнодержавні наслідки в вигляді хлібозаготівельної кризи 1927/28 років, і вона була не єдина. Методи адміністративного примусу були названі «надзвичайними заходами проти куркуля». Розкуркулення найбільше торкнулось тих регіонів, де віддавали найменше хліба, навіть якщо причиною був неврожай. Створений у першій п’ятирічці господарський механізм був цілком відірваний від ринку. Він характеризувався:

• високим ступенем централізації управління народним господарством;
• застосуванням адміністративно-командних методів управління;
• командна економіка розвивалася тільки за директивами;
• компартійна олігархія здійснювала індустріалізацію країни насамперед в інтересах воєнно-промислового комплексу (ВПК) і галузей, що його обслуговували.

У плануванні, фінансуванні й постачанні промисловість була поділена на групи «А» (виробництво засобів виробництва) і «Б» (виробництво товарів народного споживання).

Учитель.

Завдання учням:

Первісне закріплення:

1. Як ви вважаєте, чи могла група «А» виготовляти товари народного споживання? Якщо так, то які? (так, паливо та електроенергію).

2. Хто на вашу думку був більш правий: селяни, які не хотіли віддавати зерно дарма чи держава, якій потрібні були кошти на розбудову? Чи можливий був компроміс?

2. Реалізація форсованої індустріалізації.

Розгляньте фотографію з будівництва Дніпрогесу. Які перші емоції вона в вас викликає?

Учитель.

Перший рік п’ятирічки розпочався в жовтні 1928 р. Визначені особисто Сталіним планові темпи зростання промислового виробництва були небаченими: 37,7 % за рік. Промисловість безперебійно одержувала кошти на капітальне будівництво за рахунок інфляційного випуску паперових грошей; експлуатації селянства та робітничого класу, інших верств населення; багатьох мільйонів в’язнів ГУЛАГу; податків з населення. Враховуючи джерела фінансування, повірити в темпи зростання було неможливо. Наприклад, український історик Я. Грицак вважає, що враховуючи усі фактори, темпи зростання промислового виробництва не могли перевищувати 15%, а п’ятирічки вигравалися лише фіктивно на радість вождю – Сталіну. ростання за роки п’ятирічки, крім першого, дорівнювали тільки 15,7 %. Індустріальна гонитва призвела до великих матеріальних нестатків. Пропагандистські органи усіляко насаджували думку, що економічні труднощі (завжди наголошувалося: тимчасові) неминучі й цілком природні. За наказом Сталіна органи державної безпеки (з 1922 р. – Об’єднане державне політичне управління, ОДПУ) сфабрикували справу про «шкідницьку» організацію з господарників та інженерів, які працювали переважно в кам’яно- вугільній і металургійній промисловості Донбасу. Вони найбільше протестували проти надвисоких темпів розгортання виробництва, які спричинювали тяжкі аварії. У 1928 р. в Москві було проведено показовий процес, який отримав назву «Шахтинська справа». Внаслідок репресій було винищено більшість кваліфікованих робітників з дореволюціними дипломами, тож союз потребував нових молодих та ідеологічно правильних кадрів, але їх навчання було тривалим. Середня кількість кваліфікованих робітників впала майже вдвічі, а заміна учнями колишніх працівників часто призводила до аварій, які російська пропаганда намагалася приховувати.

Завдання учням:

Робота з документом. Прочитайте документ та дайте відповідь на питання.

13 березня 1928 у газеті «Известия ЦИК и ВЦИК» було надруковано офіційне повідомлення Прокурора Верховного Суду СРСР, в якому, зокрема, йшлося:

«На Північному Кавказі, в Шахтинському районі Донбасу органами ОДПУ при прямому сприянні робітників розкрито контрреволюційну організацію, що мала собі за мету дезорганізацію та руйнування кам'яновугільної промисловості цього району. Керівний орган цієї організації, що підтверджується безперечними даними слідства, знаходиться за кордоном і складається з колишніх капіталістичних власників і акціонерів кам'яновугільних підприємств Донецького басейну, що мали тісні зв'язки з окремими агентами деяких німецьких промислових фірм та польською контррозвідкою… Слідством встановлено, що робота цієї контрреволюційної організації, що діяла протягом кількох років, виявилася в злісному саботажі та прихованій дезорганізації діяльності, в підриві кам'яновугільного господарства методами нераціонального будівництва, непотрібних витрат капіталу, зниженні якості продукції, підвищенні собівартості, а також в прямому зруйнуванні шахт, рудників, заводів тощо…»

1. Кого прокурор називає конрреволюційною організацією?

2. Що, на вашу думку, в тексті підштовхує читача до недовіри про правдивість події?

3. З якою метою це повідомлення було опубліковано в газеті?

3. Вплив індустріалізації на становище робітників.

З перших років індустріалізації ціни на товари народного споживання поповзли вгору. Реальна заробітна плата почала скорочуватися. Взимку 1928– 1929 рр. у містах України було запроваджено карткову систему продажу хліба за фіксованими цінами. Невдовзі карткову систему поширили на основні види продовольчих і промислових товарів. Запровадження карткової системи не давало змоги робітникам та службовцям витрачати зароблені гроші на придбання товарів народного споживання понад гарантований мінімум. Тому великі зусилля докладалися для морального стимулювання праці через масове виробниче змагання, яке назвали соціалістичним. У травні 1929 р. ЦК ВКП(б) ухвалив постанову «Про соціалістичне змагання фабрик і заводів».

Розгляньте порівняльну таблицю заробітної плати робітника та цін, темпи їх зростання. Який висновок можна зробити?

 З 1935 р. карткову систему постачання продовольства було ліквідовано. Мережа державної торгівлі розгорнула вільний продаж хліба та інших продуктів. У 1933 р. Сталін оголосив про дострокове виконання першої п’ятирічки. Цей рік стали вважати першим у другій п’ятирічці (1933–1937). На нову п’яти річку були заплановані менш напружені темпи приросту промислової продукції. Це пом’якшило народногосподарські диспропорції. З другої половини 1935 р. було вирішено скасувати граничну межу в заробітках. Після цього залишалося тільки ініціювати кампанію з пропаганди рекордів. вибійник шахти «Центральна-Ірмино» в Кадіївці, що на Луганщині, Олексій Стаханов застосував метод роботи, який ґрунтувався на поділі виробничих операцій між вибійником і кріпильником. Це дало йому можливість в 14,5 раза перевищити норму. Услід за Стахановим почали штурм рекордів інші робітники. Рекорди стаханівців були підставою для істотного підвищення норм виробітку і планових завдань. Це призводило до перенапруження виробничого процесу і неминучих зривів, що їх розглядали як саботаж або шкідництво. Звинувачувані потрапляли до рук чекістів.

Завдання учням:

Проблемне запитання.

Чому на вашу думку стаханівці (робітники) продовжували ставити виробничі рекорди, якщо це ніяк не впливало на їх заробітню плату?

4. Найбільші досягнення індустріалізації в Україні.

Конкретні результати капітального будівництва в Україні були вагомі. Серед побудованих у СРСР 35 промислових гігантів цивільної промисловості в Україні споруджено 12, з них 7 новобудов і 5 докорінно реконструйованих підприємств. Новобудови – це три металургійні заводи (Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь), Дніпрогес, Дніпроалюмінійбуд, Краммашбуд і Харківський тракторний завод (ХТЗ). Гігантами серед реконструйованих об’єктів були Луганський паровозобудівний завод і чотири металургійні – в Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську й Алчевську (перейменованому тоді в Комунарськ). Запорізький завод «Комунар» став найбільшим у світі підприємством комбайнобудування. Харківський завод «Серп і молот» почав випускати складні молотарки в кількості, яка забезпечувала потреби сільського господарства всієї країни. Практично заново створювалися харчова й легка промисловості. Однак розгортання цих галузей відбувалося набагато повільніше, ніж важкої індустрії.

Прочитайте документ та дайте відповідь на запитання.

«…Треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу. Його передбачали збудувати на кінець п’ятирічки, а ми його збудували вже третього року п’ятирічки, цей завод дав нам уже понад 16 тисяч тракторів, які тепер допомагають нам обробляти наші соціалістичні лани. Цей завод-велетень збудовано за 15 місяців у чистому полі. Це промовляє про той більшовицький ентузіазм, яким захоплені були робітники й інженерно-технічні працівники, що будували цей завод. Це переконує нас в тому, що боротьба за соціалізм, за поширення власної соціалістичної індустрії, за побудову велетнів соціалістичного машинобудування захоплює нечуваним піднесенням багато тисяч і мільйони ентузіастів» (з доповіді голови Раднаркому УСРР В. Чубаря на V сесії ВУЦВК про підсумки виконання першої п’ятирічки. 8 лютого 1933 р.).

1. Чи є цей документ пропагандистським? Що про це свідчить?

2. З якою метою він був створений?

Робота з картою.

Розгляньте тематичну карту з атласу.

Дайте відповіді на запитання:

1. Які регіони найбільше розбудовувалися в період форсованої індустріалізації і чому?

2. До якого висновку можна дійти, порівнявши кількість робітників та розбудову підприємств в підросійській та польській частинах України?

3. Найбільше підприємств розгортається навколо міст чи сіл?

ІV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

Учитель організовує колективну роботу у формі репродуктивної бесіди.

1. Чим характеризувалася форсована індустріалізація?

2. На які групи була поділена промисловість в цей період?

3. Чи були економічні досягнення в промисловості реальними?

4. Хто став основним «спонсором» розбудови промисловості в союзі?

5. Чи стало краще становище робітників під час форсованої індустріалізації?

6. Що таке «ножиці цін»?

7. Назвіть 3 промислові металургійні новобудови в Україні.

8. Який регіон розвивався найінтенсивніше?

V. Підбиття підсумків уроку.

Учитель використовуючи доведення, узагальнює навчальний матеріал та оцінює активність учнів на уроці.

Форсована індустріалізація – це економічний курс, який тримався на селянах та пропаганді. Розбудова промисловості фінансувалась через «ножиці цін» для селян, інфляційний випуск паперових грошей та податки, а трималась на ентузіазмі робітників – адже від перевиконання плану зарплата не збільшувалась, а якщо і збільшувалась, то разом з нею росли і ціни – та в'язнів ГУЛАГу. Не відбулось росту якості життя населення. Майже усе фінансування йшло на групу «А», а групі «Б» - легкій та харчовій промисловості лишалися крихти. Також розбудова була нерівномірною: регіон Донецького вугільного басейну був розбудований майже втричі сильніше за київський чи одеський регіони. Усе це сприяло розвиткові колективного суспільства та економіки «на папері», яка значно відрізнялася від реальності.

VI. Домашнє завдання.

1. Перегляньте ще раз параграф 20 підручника.

2. Складіть порівняльну таблицю, виділивши спільне і відмінне між НЕПом та першою п’ятирічкою форсованої індустріалізації.

3. Зробіть міні-презентацію «Приклади пропаганди під час форсованої індустріалізації».