Урок "Франція в ХVI – першій половині XVII століття"

Франція   в    ХVI –  першій половині  XVII століття.  

Всесвітня історія, 8 клас

                             Войчик Л.С., вчитель історії  НВК №2 м.Каменя-Каширського

 

 

 

   Мета: сформувати уявлення учнів про становлення абсолютизму у Франції; створити умови для розуміння ролі особистості у розвитку держави  на прикладі Генріха IV; розглянути життя монарха у Франції; розвивати вміння порівнювати учасників громадянської війни у Франції та висловлювати власну думку щодо впливу релігії на формування влади у державі; підводити учнів до розуміння того факту, що історичний процес є результатом вільного  вибору людини.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

• Визначати хронологічну послідовність подій;
• Показувати на карті: території Франції, які зберегли відданість католицизму,  - північну та центральну частину країни, південні та південно-західні райони країни, де утворився вплив кальвінізм;
• Порівнювати позиції католиків та гугенотів у конфлікті;
• Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни і поняття: «Королівська рада», гугеноти, інтенданти, цензива, відкупники

Поняття: цензова, десятина, «дворянство шпаги», «дворянство мантії»,  абсолютизм, абсолютна монархія, гугеноти, гугенотські війни, Бурбони,    інтенданти, едикт.

Основні дати та події: 1562 р. - початок громадянських війн, 1572 р. -«Варфоломіївська ніч», 1589 р. - видання Нантського едикту,1629 р. - видання «Едикту милості».

Історичні постаті: Франциск І, Гізи, Катерина Медичі, Генріх IV Бурбон.

Обладнання: підручник (8 клас, Гісем О.В., Мартинюк О.О.) , карта «Європа в XVI – пер.пол.  XVIІ ст.», мультимедійна презентація.

Тип уроку:  комбінований з елементами узагальнення.

Хід  уроку

І. Організаційний момент уроку

Повідомлення цілей та завдань уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне запитання

Релігійна толерантність – слабкість чи сила влади?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

1.Що було приводом до Столітньої війни?

2.Які верстви населення підтримували королівську  владу в боротьбі за об`єднання Франції?

3.Визначте наслідки Столітньої війни для Франції?

4. Життя Жанни д`Арк – подвиг чи диво? Чому населення її підтримувало, а король  - ні?

 

 

   IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Становлення абсолютизму.
2. Французьке суспільство на початку Нового часу.
3. Реформація у Франції.
4. Релігійні війни у Франції (1562 – 1594 рр.)
5.  Піднесення Франції за Генріха IV.

Супроводжується  демонстрацією презентації.

Слово вчителя. Франція у XVI ст. була найбільш населеною країною Європи. Чисельність її жителів сягала 15-18 млн чоловік. Її столиця Париж була у ті часи найбільшим містом Європи із населенням 300 тис. жителів. Об'єднання Франції в єдину централізовану державу завершилося наприкінці XV ст.

Наприкінці ХV - у першій половині ХVІ ст. у країнах Західної Європи відбувалося формування абсолютної монархії (абсолютна монархія - форма державного устрою, за якої монарх має необмежену владу).

 

1.Становлення абсолютизму у Франції

Робота з таблицею (у групах)

 Об’єднати учнів у три групи і запропонувати, використовуючи відповідний матеріал підручника (ст.76-77), заповнити таблицю «Становлення абсолютизму у Франції»: за Людовіка ХІІ (І група), Франциска ІІ (ІІ група), Генріха ІІ (ІІІ група). Після цього  учні оформлюють результати роботи на дошці.

Зразок заповненої таблиці

 

Ім’я короля	Людовік ХІІ	Франциск І	Генріх ІІ
Роки правління	1498-1515 рр.	1515-1547 рр.	1547-1559 рр.
Особливості правління	Війна за підкорення Італії. Не скликав Генеральні штати. Створив постійну найману армію	Підпорядкував католицьку церкву. На наказах з’являється фраза «Така моя воля». Збільшив податки. Величне будівництво (Фонтенбло, Шамбор). Не скликав Генеральні штати. Численний чиновницький апарат	Першим використав титул «Ваше Величність». Відмовився від скликання Генеральних штатів. Невдала Італійська війна

 2. Французьке суспільство на початку Нового часу.

Випереджальне завдання (Робота зі схемою)

Опрацюйте відповідний матеріал підручника ст. 77-78 та складіть схему, яка б відображала структуру найбільш впливового суспільного стану у Франції на початку XVI ст. - дворянства.

Зразок схеми

Старе  дворянство	Нове дворянство
«Дворянство шпаги»	«Дворянство мантії»	Міщанське дворянство
Спадкове дворянство, володіло феодом, зобов'язане нести військову службу. Звільняються від податків.	Чиновники, отримали дворянство за державну службу. Звільнялися від військової служби і податків.	Міщани (купці, цехові майстри), отримали дворянство за гроші чи з королівської милості. Звільнялися від військової служби та податків.

 

3. Реформація у Франції.

Робота в парах. ( Підручник ст. 80.)

Один учень виділяє спільні риси, а другий – відмінні між  католицизмом та протестантизмом.

    Зразок відповідей. У католицизмі існує організаційна єдність віруючих, скріплена авторитетом Папи  Римського. У протестантів не існує  єдності і немає глави церкви. Священнослужителями в католиків можуть бути тільки чоловіки, у протестантів серед духовенства зустрічаються також жінки. Католики приймають хрещення у  будь – якому віці, протестанти – тільки в зрілому. Католики визнають культ Діви Марії. Богородиця для протестантів – лише досконала жінка. Немає також культу святих. У католиків сім таїнств церкви, у протестантів – тільки два, а в деяких течіях – жодного. У католиків існує поняття про посмертне страждання душі. Протестанти вірять  тільки в Страшний Суд. Католики причащаються на прісному хлібі, для протестантів вид хліба для причастя неважливий. Католики сповідаються в присутності священника, протестанти – без посередника перед Богом. У протестантів немає особливої форми богослужіння. Протестанти не визнають ікон, хреста, не шанують мощі святих, як це прийнято в католиків.

 

4. Релігійні війни у Франції.

Слово вчителя

           Громадянсько-релігійні війни могли б і не розпочатися, якби французи дослухалися до прибічника політики толерантності Мішеля де Лопіталя, який 15 грудня  1560 році на засіданні Генеральних штатів закликав своїх співвітчизників до примирення: «Усунемо ці диявольські назви -…папісти, гугеноти, лютерани; звімося просто християнами…ножем нічого не зробиш проти духу». Лопіталь висловив припущення, що держава не повинна вирішувати питання про правильність віри, а створити умови для мирного співіснування.

              У листопаді 1561 року у Пуассі в присутності усього двору відбувся богословський диспут між протестантами та католиками. У січні 1562 року було видано едик терпимості, який забезпечував гугенотам право на свободу віросповідання.

 

   Метод «Прес»

Які аргументи повинен був навести Мішель де Лопіталь, щоб змінилися світоглядні установки французів?

 

Заповнити  таблицю  «Релігійні війни у Франції» використовуючи додатковий матеріал.

Основні події	Причини	Наслідки

 

Додатковий матеріал

Релігійні (гугенотські) війни – війни у Франції між католиками і кальвіністами (гугенотами) у другій половині XVI ст. Сучасники називали їх громадянськими війнами.

Основні причини

Поширення у Франції, особливо на півдні країни, кальвінізму. Ворожнеча між двома гілками династії Капетингів – Валуа (перебували при владі) і Бурбонами. Погіршення становища різних соціальних верств унаслідок «революції цін» і важкого податкового тягаря. Поразка Франції в Італійських війнах. Незадоволене дворянство, яке годували ці війни, шукало нової сфери діяльності, пенсій, посад тощо. Поширення опозиційних настроїв серед провінційної знаті та дворянства, незадоволених зміцненням абсолютизму. Ослаблення королівської влади після смерті Генріха II сприяло формуванню різних опозиційних угруповань.

Ворогуючі угруповання

Католики:

• очолювали лотаринзькі герцоги Гізи;• спиралися на не задоволену абсолютистською політикою знать північно-східних і центральних провінцій та міста цих земель, які були не задоволені податковим тягарем;• уважали себе захисниками престолу і католицької церкви.

Гугеноти:

• очолювали представники роду Бурбонів;• спиралися на не задоволену становленням абсолютизму знать і дворянство південно-західних і південних провінцій та міста цих областей, які чинили опір утраті колишніх привілеїв самоуправління;• були кальвіністами і розраховували покращити своє становище секуляризацією церковних земель.

Привід. 1 березня 1562 р. Загоном, очолюваним герцогом Франциском Гізом, було вбито невелику групу гугенотів під час їхньої молитви в містечку Вассі.

Періоди.1562–1570 рр. Боротьба не відрізнялася жорстокістю. Обидва угруповання намагалися захопити короля і правити від його імені.• 1572–1576 рр. Загострення боротьби. Широкомасштабні воєнні дії. Католики і гугеноти почали виступати проти правлячої династії.• 1580–1594 рр. Погіршення економічної ситуації в країні. Падіння авторитету короля Генріха III. Поява на політичній арені нового вождя гугенотів Генріха Наваррського. Завершення.• 1598 р. Підписання королем Генріхом IV Нантського едикту. Офіційною релігією у Франції був оголошений католицизм, але також гарантувалися права гугенотів.

 

5. Піднесення Франції за Генріха IV.

Заслуховуємо повідомлення учнів про Генріха  ІV .  Під час виступів учні складають коротку тезисну характеристику історичної особи.

 

 

Метод «Сенкан» (Скласти сенкан « Генріх Бурбон»)

1.Генріх Бурбон

2.Прогресивний, наполегливий

3.Міняв, очолив, здійснив

4.Дбав про розвиток Франції

5. Генріх ІV – король

 

Метод «Дебатів»

Життєві перипетії в біографії Генріха Бурбона призвели до того, що він двічі міняв віросповідання.

Робота в групах

1-ша група – це прихильники компромісу. Заради порятунку власного життя  і припинення громадянської війни;

2-га група – віра – це святе, і ніяких компромісів;

3-тя група – ті, хто не приєдналися

Представники груп по черзі висловлюють обгрунтовано свої позиції.

 

Метод «Шість капелюшків»

«Білий капелюх»- учень наводить факт (Генріх Бурбон став королем Франції).

«Жовтий капелюх» - учень називає позитивний момент (Нантський едикт, релігійний мир).

«Чорний капелюх» - негатив (масове вбивство гугенотів Варфоломіївської ночі).

«Зелений капелюх» - пошук альтернативи (Генріх Бурбон вдруге прийняв католицизм).

«Синій капелюх» - підсумок (краще домовитися, ніж воювати).

 

Підводимо підсумки

Метод «Фішбоун»

Проблема

Чому Реформація у Франції перетворилася на громадянсько-релігійну війну?

Причини

Боротьба феодальних угрупувань за вплив на короля.

Наслідки

Встановлення громадянського миру.

Висновки

Толерантна позиція короля Генріха Бурбона в питанні віросповідання

 

V. Узагальнення та систематизація  знань.

Проблемне запитання

Релігійна толерантність – слабкість чи сила влади?

Робота з контурною картою

На відповідній контурній карті позначте:

1)  території, які залишилися вірними католицизму, і території, де поширився протестантизм;

2)  міста - Париж та Ла-Рошель;

3)  місто, де був укладений едикт, який ознаменував завершення релігійних війн у Франції

 

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати п.11. Cкласти кросворд із понять та термінів вивченої теми