Урок "Фразеологізми як засоби мовної характеристики персонажів та сюжету в кіноповісті О.Довженка ,,Україна в огні”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування мовних компетентностей з фразеології під час лінгвостилістичного аналізу художнього твору

на уроках української мови і літератури

 

Бінарний урок

Тема: Фразеологізми як засоби мовної характеристики персонажів та сюжету  кіноповісті О.Довженка ,,Україна в огні”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 1 - 2

Тема: Фразеологізми як засоби мовної характеристики персонажів та сюжету в кіноповісті О.Довженка ,,Україна в огні”.

Мета: Узагальнити і повторити знання учнів про фразеологізми; вчити учнів аналізувати мовно-стилістичні особливості художнього твору, створювати власні висловлювання (усні) на задану тему, підпорядковувати висловлювання темі та основній думці, розвивати вміння робити необхідні узагальнення та висновки, додержуватись основних правил етики спілкування. Виховувати глибоку пошану до українського слова, зокрема фразеологізмів як виразників етнокультури народу.

Тип: Урок розвитку зв’язного мовлення. Усний твір на тему про мову, що потребує зіставлення й узагальнення матеріалу (у науковому стилі).

Обладнання: Проектор, дошка, підручники, фразеологічні словники, зведена таблиця запитань.  

 

ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми і мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя. Сьогодні на уроці розвитку зв’язного мовлення ми з вами побудемо в ролі дослідників українського слова. На уроках літератури ви аналізували кіноповість О.Довженка ,,Україна в огні”: сюжетну лінію, систему образів, роль метафор, порівнянь, епітетів у структурі твору. Відомо, що будь-який образ треба сприймати не розумом, а серцем, душею. І чим чутливіші струни обізвуться в душі, тим зрозумілішим і ближчим стане зміст твору кожному з нас. І все це передається словом, але кожен письменник вводить його у свою оправу, тобто у свій контекст. І якщо слова починають ,,говорити”, ,,сміятися”, ,,співчувати”, або ж ,,злитися”, ,,сердитися”, то таких письменників називають художниками, віртуозами, митцями, геніями художнього слова.

Мова кіноповісті О.Довженка ,,Україна в огні” проаналізована вченими недостатньо. Це може залежати від того, що кіноповість уперше широкому читачу стала відомою тільки 1991 року, а без купюр, у повному обсязі – лише 1995-го.

Повний мовний аналіз твору на уроці ми зробити не зможемо за браком часу. Саме тому на сьогоднішньому уроці ми зробимо часткову кількісну та якісну характеристику фразеологізмів у кіноповісті. Чому саме фразеологізмів? Бо вони (разом із прислів’ями та приказками, що входять до їх складу) становлять важливий шар лексики у плані пізнавання культури, традицій, вірування, побуту, видів господарської діяльності нації. Проаналізувавши фразеологічні одиниці та обумовивши сферу їх уживання, ми збагатимося не тільки в науковому плані, а й духовно.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Розвиток зв’язного мовлення. Усний твір на тему про мову, що потребує зіставлення матеріалу (в науковому стилі). Роль фразеологічних одиниць для характеристики героїв та подій у кіноповісті О.Довженка ,,Україна в огні”.

1. Сприймання і початкове усвідомлення матеріалу.

• Пригадаймо, що таке фразеологізми.
• Чим відрізняються фразеологізми від стійких синтаксичних сполучень?
• Яку синтаксичну функцію виконують у реченні фразеологізми?

2. Самостійна робота учнів активізує повторення фразеологічних понять.

◊ Усно складіть речення із записаними на дошці фразеологізмами, щоб вони виконували в реченнях роль головних і другорядних членів:

присудка – носа задирати - ,,зазнаватися, пишатися”;

підмета – сильні світу сього - ,,найвпливовіші, наймогутніші люди”;

додатка – гостре слово - ,,дотеп”;

означення – собі на умі - ,,хитрий, потайний, досвідчений”;

обставини – на свою голову - ,,на шкоду собі”;

у ролі вигуку – щасливої дороги - ,,доброзичливе побажання вдало ї

у ролі частки (обмежуваної) – та й усе - ,,і більше нікого, нічого”.  дороги”;

 

Для письмового завдання можна запропонувати таку вправу:

◊ Перепишіть речення, записані на дошці, визначте синтаксичну роль фразеологізмів, поясніть їх значення.

1. Донечко моя, дівчинко, до останнього подиху свого молитимусь я зорями вечірніми й ранішніми, щоб обминуло тебе горе лихе і лихая  поруга. 2. Зірвуться з твого язика і партизани, і зброя, та буде пізно. 3. Що сіпнуло Мину за язика, хто його знає. 4. ,,Партизани! Чи це мені не бич Божий?!” – патетично гукнув фон Крауз, забігавши по хаті, мов артист, і виплигнув з офіцерами у вікно. 5. Це єдина жива вода твоя.

Довідка: до останнього подиху - ,,до самої смерті”; зірвуться з язика - ,, несподівано, ніби мимовільно сказати що-небудь”; сіпнути за язик - ,,випитувати, спонукати когось до активної участі в бесіді”; бич Божий - ,,кара”; жива вода  - ,,вихід із ситуації”.

 

3. Складання зв’язного висловлювання.

Підготуйте коротку зв’язну розповідь про роль фразеологічних одиниць у мові.

(Учні самостійно готують усне висловлювання. Учитель 2-3 учнів викликає для повідомлення).

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Повідомлення вчителя. Тиждень тому окремі учні отримали завдання виписати з тексту кіноповісті найуживаніші фразеологічні одиниці й охарактеризувати їх за даною схемою:

Речення із фразеологізмом	Значення фразеологізму із словника	Стилістична чи       експресивно-підсилювальна роль у тексті
Вистріляли Запорожченкові хлопці всі покладені їм у житті набої, добре потрудилися і попадали спати на віки вічні.	Попадали спати на віки вічні – в ролі обставини ,,назавжди”.	Вживається для характеристики хаотичних подій, які описуються у творі. Підсилює емоційне сприймання із відтінком поваги до героїчної смерті.

 

2. Виступи учнів (4 учні розповідають про виконану роботу):

а) дібрані фразеологізми, що характеризують родину Запорожця;

б) фразеологізми, з яких випливає ставлення автора до німецьких загарбників;

в) жіночі образи (включаючи образ України);

г) характер сюжету (воєнні баталії).

Зміст карток, що виготовив кожен учень, попередньо узгоджений з учителем. (Учні класу записують фразеологізми і їх значення – проектують через проектор).

3.Слово вчителя.

Дуже важливо, щоб ви усвідомили, що фразеологізми надають мові яскравої образності, емоційності.

4. Стилістичний експеримент.

Перефразуйте стилістичний зворот, синтаксичну конструкцію, вираз, навіть окреме слово, а потім цю нову конструкцію порівняйте з фразеологізмом.

 

Наприклад:

1.Нахилившись низько, Мина вліз у хату і поліз під піч – Зігнувшись в три погибелі, Мина миттю вліз у хату і поліз під піч.

2.Мина почав співати ще голосніше, ніби перед смертю – Мина почав співати ще голосніше, вдивляючись жадними до життя очима в Божий світ.

(Учні визначають, де висловлювання стилістично нейтральні (повідомляють, констатують факт), а де яскраві, виразні, образні варіанти фразерлогізмів-ідіом).

5. Бесіда за результатами стилістичного експерименту.

• Чи збіднився (змінився) зміст уривка без фразеологізмів?
• Чи можна використовувати ці фразеологізми у межах іншого стилю?

6. Розподільчий диктант.

Відомо, що від уміння людини правильно і доречно вживати слова і фразеологізми у тій чи іншій мовленнєвій ситуації залежить рівень загальної і мовленнєвої культури.

◊ Записані на дошці фразеологізми розподіліть за сферами вживання: у розмові з товаришами; у розмові по телефону; під час написання замітки у шкільну газету; під час складання протоколу.

Держати язика за зубами дивитися в корінь; дивитися звисока; злі язики; із заплющеними очима; місце під сонцем; моє діло маленьке; молодий та ранній; молоти язиком; музейна рідкість; осягнути неосяжне; ось бачиш; оцінити по заслузі; очі на лоб лізуть; раціональне зерно; ріка забуття; як сніг на голову.

ІV. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

1. Самостійна робота учнів.

Підготуйте зв’язну розповідь (5-6 речень) про роль фразеологічних одиниць у художньому творі за планом:

1. Як змінює характер висловлювання фразеологізм, ужитий замість стилістично нейтрального слова?

2. Як розподіляються між стилями фразеологічні одиниці?

3. Якими знаннями, крім суто мовознавчих, ви збагатились, вивчаючи (аналізуючи) фразеологізми?

(Учитель викликає для відповіді 4-5 учнів).

 

2. Вибірковий диктант (індивідуальні картки).

Визначте фразеологічні одиниці в реченнях, випишіть їх, підберіть і запишіть сучасні відповідники до кожного з них, поясніть значення (можна скористатися словником), використавши картку.

(Учні одержують індивідуальні завдання на картках):

1. Смерть не поскупилася на них, не пожаліла на них ні гриму, ні фарб , ні роз’ятрених ран, ні жорстоких нелюдських каліцтв.

2. Багато танків розбили й спалили товариші в цій атаці, багато німців убили зовсім близько перед очима, очі в очі, крик у крик, - нічого не пожаліли.

3. Крім того, у них перестала діяти весела трутизна, і солдати, почувши сильний страх і біль у голові, а також убогість своєї наготи, раптом упали духом і , забувши про надбавку гектарів, посунули назад, зігнулись і покотились в ріку, захлинаючись і потопаючи цілими купами.

4. Декілька офіцерів стояли мов скам’янілі.

5. Однак по мірі наближення німців у многих забігали по спині мурашки, та тут їх зразу ж виручив природний супутник їхнього життя – сміх.

6. Багато нарубаєте дров, бачу по вас.

7.Товченик. Тягни, тягни, бугай!

Нехода. Ой, яка ж пекельна мука!

 8. Почастішали приступи жаби. 

9. А куди ж вони ото їдуть, бодай їм добра не було!

10. Ось тепер дивіться собі на фриців та чухайте потилицю поки не підійдуть на сто метрів.

 

3. Підсумок уроку. Учитель демонструє учням зведену таблицю запитань, які ставилася протягом уроку.

• Коротко повторимо і підсумуємо сьогоднішній урок за таблицею:

Що таке фразеологізми?

Чим відрізняються фразеологізми від вільних синтаксичних сполучень?

Яку синтаксичну функцію фразеологізми виконують у реченні?

У яких мовних стилях вживаються фразеологізми?

     

V. Домашнє завдання.

Розповідати про роль фразеологізмів у мовленні, підібравши 4-5 фразеологічних одиниць.