Урок 1. Тема: "Галицько-Волинське князівство"

Тема: Утворення Галицько-Волинської держави.

 

Мета: характеризувати процес становлення та зміцнен­ня Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича; розвивати в учнів уміння аналізувати істо­ричні факти, працювати з картою та документами, визначати місце особистості в історичному про­цесі; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Основні поняття: Галицько-Волинська держава.

Обладнання: карти, картки з джерелами інформації, портрет Романа Мстиславича

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: показувати на карті столицю та територію держа­ви, утвореної Романом Мстиславичем; характеризувати процес становлення Галицько-Волинської держави; давати оцінку діяльності Романа Мстиславича; удосконалити вміння аналізувати історичні факти, працювати з джерелами інформації, робити вис­новки та узагальнення.

 

ХІД УРОКУ

І.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання та завдання.

1) Що таке політична роздробленість?

2) Якими були причини політичної роздробленості Київської Русі?

3) Назвіть і покажіть на карті «Політична роздробленість Київської Русі» князівства, які утворилися після розпаду Київської Русі.

4) Назвіть спільні та відмінні риси в становищі князівств.

5) Історик М. Котляр наголошував, що давньоруська держа­ва в середині XII ст. не розпалася, а змінила лише форму державного устрою: централізовану монархію заступила федеративна монархія. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.

6) Зробіть припущення: якби руські князівства знову об'єд­налися в єдину централізовану державу, то яке князівство і яке місто стали б центром нової держави? Чому?

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розповідь вчителя.

Наприкінці XII ст. центр українського державотворення пере­носиться на західноукраїнські землі. Чому саме Галицьке та Во­линське князівства, а не Київське чи Чернігово-Сіверське, стали новим центром української держави? Як відбулося становлення Галицько-Волинської держави, котру називають спадкоємицею Київської Русі? Яку роль у цьому процесі відіграв волинський князь Роман Мстиславич? На ці запитання ми будемо шукати відповідь на сьогоднішньому уроці.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Передумови та утворення Галицько-Волинської держави.

Розповідь учителя.

Становище князівств у період політичної роздробленості Київської Русі було неоднаковим. Це можна показати за допо­могою схеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стає зрозумілим, чому саме західноукраїнські князівства ста­ли новим центром об'єднавчих процесів на руських землях. По­чаток цьому поклало утворення Галицько-Волинської держави, тобто об'єднання Галицького та Волинського князівств.

Далі вчитель звертає увагу учнів на схему.

Передумови утворення Галицько-Волинської держави

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після смерті Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві розпочалися міжусобиці. Його син Володимир, за словами Літописця, «думи не любив із мужами своїми», тому скоро проти нього повстали бояри. Володимир звернувся по допомогу до Угорщини, але угорський король, прийшовши в Галичину, проголосив цю землю своєю. Згодом у князівстві починають спалахувати пов­стання проти чужинців, і Володимир, об'єднавшись із боярами, вигнав угорців. Проте, отримавши престол таким чином, він став залежним від бояр.

Неспокійно було у Волинському князівстві, правителі якого брали участь у боротьбі за київський престол і прагнули об'єднати Київську та Волинську землі. Але, незважаючи на міжусобні вій­ни, Галицьке та Волинське князівства здавна підтримували тісні економічні й культурні зв'язки, тому союз Галичі та Волині мав набути великого значення не тільки для України, а й для всієї Східної Європи.

Робота з хронологією.

1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави.

 

2. Діяльність князя Романа Мстиславича.

Робота з вивчення історичних персоналій. Повідомлення учня про князя Романа Мстиславича. Розгляд питання про діяльність Романа Мстиславича вивчаєть­ся шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота з історичними джерелами.

Учитель ознайомлює учнів з уривками з історичних джерел, після чого вони виконують завдання до них.

«Галицько-Волинський літопис» про Романа Мстиславича

...Одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи за­повідей Божих. Він бо кинувся на поганих, як той лев, сердитий же був як та рись, і губив їх як той крокодил, і переходив землі їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслі­дував предка свого Мономаха...

Історик В. Татищев про Романа Мстиславича

...На зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний: із лиця гарний, очі чорні, ніс великий із горбом волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві, запинався коли сердився; багато веселився з вельможами, але п'яним ні­коли не був. Воїн був хоробрий і вмілий на військові вправи… Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув... Коли йшов на поляків, то сказав: «Або поляків подолаю і підкорю, або сам не вернуся!» І збулося останнє.

Із «Великопольської хроніки»

...Роман, як увійшов у роль жорстокого тирана, захопив найвидатніших галицьких достойників... Кого вбиває, кого живим закопує в землю, з інших здирає шкуру, розриває на шматки, багатьох простромлює стрілами... А тих, кого він не може одразу схопити, тому що вони, нажахані, повтікали в інші краї, використовуючи дарунки, лестощі, усілякі хитрощі, кличе назад, обдаровує їх шаною і підносить. А потім наказує стратити їх із найжахливішими катуваннями... І завдяки нещастям інших він сягнув добробуту і за короткий час став могутнім настіль­ки, що панував усесильно майже над усіма руськими князями, провінціями.

Ю. Шкрумеляк про Романа Мстиславича

Ти у Галичі високім                       Та й Польщі й далекій Литві

Кріпко на престолі сів,                  Ти завдав чимало ран.

Ти грізний, відважний воїн,          Ти могутньою рукою

Пострах був для ворогів.               Аж до Києва досяг —

Затремтів перед тобою                  Усі князі тобі скорились

Гордий половецький хан.              І на твій клялися стяг.

Завдання.

1) Дайте характеристику князю Роману Мстиславичу за пла­ном:

—  основні напрямки внутрішньої політики;

—  основні напрямки зовнішньої політики;

—  особисті моральні якості;

—  значення правління для становлення Галицько-Волинської держави.

2) Порівняйте, як характеризують князя Мстислава руські та польські джерела. Зробіть висновки.

3) Покажіть на карті територію Галицько-Волинської держа­ви за Романа Мстиславича.

 

3. Боротьба за зміцнення держави після смерті Романа Мстиславича.

Розповідь учителя.

Причиною смерті Романа Мстиславича стало його прагнення розширити межі своїх і без того величезних володінь. У 1205 р., перебуваючи на землях Польщі, він потрапив у засідку і загинув. Визнаючи його видатні досягнення, сучасники назвали його «Ве­ликим» і «Повелителем усієї Русі».

— Поясніть, за що сучасники так називали Романа Мстиславича?

Незабаром після смерті Романа Мстиславича знову розгорта­ються чвари між князями, починаються боярські інтриги, посилюється втручання чужоземних держав. Це поступово руйнувало державу. Сини Романа були ще малолітніми для того, щоб за­хищати державу: старшому, Данилові, було лише чотири роки, а молодшому, Василькові, — два. Тому галицькі бояри прогнали їх разом із матір'ю, княгинею Ганною. Спочатку бояри покли­кали трьох Ігоровичів, а ті, не побажавши ділитися з ними вла­дою, знищили близько 500 бояр. Згодом місцева знать вигнала Ігоровичів (пізніше їх було страчено) і обрала князем Владислава Кормильчича. У цей час польські та угорські феодали, нібито захищаючи інтереси Данила та Василька, захопили Галичину й розділили її між собою. У таких складних умовах Данило та Василько, підрісши, починають збирати батькові землі. У цій боротьбі князь Данило спирався на новгородського князя Мсти­слава Удатного, оскільки був одружений із його дочкою Анною. Мстислав розгромив угорське військо під Галичем і приборкав бояр, але ті змусили передати Галичину не Данилові, а іншо­му зятю Мстислава — угорському королевичу. Через це Данило спершу утвердився на Волині, а потім потихеньку повернув собі всі ті землі, які колись належали його батькові Роману Мстиславичу. На це йому знадобилося близько 40 років.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Колективна робота за завданнями.

Тести.

1. Роман Мстиславич був князем:

а) Волинським;         б) Галицьким.

2. Галицько-Волинська держава утворилася:

а) у 1200 р.;              б) у 1199 р.;             в) у 1201 р.

3. Князь з боярами жив:

а) дружно;                б) ворогував.

4. Боротьба Романа за Київ завершилася:

а) у 1202 р.;              б) у 1200 р.;             в) у 1199 р.

5. Галицько-Волинська держава мала у своєму складі:

а) 2 князівства;         б) 12 князівств;        в) 10 князівств.

6. Роман Мстиславич воював:

а) з Візантією та Угорщиною;    б) з Польщею та Литвою.

7. Роман підтримував дружні відносини:

а) з Візантією та Угорщиною;   б) з Польщею та Литвою.

8. Роман Мстиславич загинув:

а) у 1206 р.;             б) у 1204 р.;             в) у 1206 р.

 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати повідомлення про захоплення монголо-татарами Чернігова та Переяслава.