Урок 2. Тема: "Галицько-Волинське князівство"

Тема. Монгольська навала на українські землі.

 

Мета: формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі; виявляти ха­рактер залежності Русі від Золотої Орди, вплив монголо-татар на соціально-економічний розви­ток українських земель; розвивати в учнів уміння знаходити необхідну інформацію в писемних дже­релах для пояснення історичних явищ і подій, ро­бити рецензії на виступи інших учнів; виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і готовність захищати її в тяжку годину.

Основні поняття: монголо-татари, Золота Орда, ярлик, баскак, золотоординське ярмо.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: показувати на карті напрямки походів монголо-татар на руські землі та місця головних битв; застосовувати та пояснювати на прикладах понят­тя «монголо-татари», «Золота Орда», «золотоор-динське ярмо»; називати факти героїчного опору русичів монголь­ській навалі; визначати характер залежності руських земель у складі Золотої Орди; розвинути вміння знаходити необхідну інформа­цію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій.

 

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Вступна бесіда за запитаннями.

1. Що вам відомо з курсу «Всесвітня історія» про монголів?

2. Які країни їм вдалося завоювати на початку XIII ст.? Як ви вважаєте, чому?

3. Хто такий Чингісхан? Що ви про нього знаєте?

4. Які походи здійснили монголо-татари при Чингісхані?

Самостійна робота за завданням.

Розглянути ілюстрацію підручника, на якій зображено монголь­ського воїна.

Репродуктивна бесіда за запитаннями.

1. Яким було озброєння монгольського воїна?

2. У чому полягає подібність в озброєнні руського воїна та монголо-татарина?

Колективна робота за завданням.

По ходу уроку заповнити таблицю.

 

ЗАВОЙОВНИЦЬКІ ПОХОДИ ЧИНГІСХАНА І БАТИЯ
Дата	Держава	Міста	Наслідки

 

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Битва на Калці 1223 р.

Вступна розповідь учителя.

Отже, на початку XIII століття, саме тоді, коли Київська держава переживала роздробленість, у Центральній Азії внаслідок зростання могутності ряду племен склалася Монгольська держава. Вона повела політику широко-масштабних завоювань, як в Азії так і в Європі. Було підкорено Північний Китай, Середню Азію.

Захопивши Закавказзя, монголо-татари переслідували половців та витіснили їх у степи Приазов'я. Половецький князь Котян намагався знайти союзника для спільної боротьби проти небезпечного ворога і звер­нувся до свого зятя, галицького князя Мстислава, з такою пропози­цією: «Сьогодні нас переб'ють, а завтра вас, якщо нам не допоможете».

У Києві був скликаний з'їзд руських князів, на якому було вирі­шено об'єднатися з половцями для боротьби з монголами й виру­шити їм назустріч.

Розгляд питання про битву на річці Калка відбувається шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота з історичними джерелами. Учні опрацьовують уривки з історичних джерел про битву руських князів із монголо-татарами на річці Калка (1223 р.), після чого виконують завдання до них.

Із «Літопису Руського»

У рік 6732 [1224]. У той же рік прийшла нечувана рать: безбожні моавитяни, прозвані татарами, прийшли на землю Половецьку, і половці стали [супроти них. Але навіть хан] Юрій Кончакович, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі [половці] побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам, [то] ми нині пору­бані були, а ви завтра порубані будете». І були рада всіх князів у городі Києві, [і] нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй».

Із «Тверського літопису»

Мстислав підправив до своїх братів за допомогою, кажучи так: «Допоможемо половцям; якщо ми їм не допоможемо, то вони перейдуть на бік татар, і в тих буде більше сили, і нам буде гірше від них»... І почали князі збирати воїнів, кожний у своїй області... і вирушили в похід проти татар. Почули татари, що руські князі йдуть проти них, і прислали своїх послів, кажучи: «Чули ми, що ви йдете проти нас, послухавшись половців. А ми вашої землі не займали, ні міст ваших, ні сіл ваших, і прийшли не на вас. А якщо прибіжать до вас половці, ви не приймайте їх, і женіть їх від себе, а їх добро забирайте собі. Адже ми чули, що вони вам чимало зла завдають...» Князі ж руські не стали слухати цього, але послів татарських перебили, а самі вирушили проти татар...

І вийшли в поле, і зустрілися з татарами, і тут руські стрільці погнали їх далеко в поле, рубаючи їх, захопили їхню худобу, і повернулися назад зі стадами. ...Князь Мстислав Галицький звелів Данилу Романовичу перейти річку Калку з полками, а сам вирушив услід за ними; переправившись, стали вони та­бором. Тоді Мстислав сам поїхав у дозор і, побачивши татарські полки, повернувся і звелів своїм воїнам озброюватись. А обидва Мстислави залишилися в таборі, не знаючи про це: Мстислав Галицький не сказав нічого із заздрощів, бо були між ними ве­ликі чвари.

І так зустрілися полки... і були битва згубною, через наші гріхи. І були переможені князі руські.

Князь же київський Мстислав Романович і Олександр Дубровський, побачивши це нещастя, нікуди по рушили з місця. Отаборились вони на горі над річкою Калкою і влаштували загорожу із кілок. І билися з-за цієї огорожі три дні. А татари наступали на руських князів і переслідували їх, б’ючи, до Дніпра.

Татари захопили укріплення і людей перебили, усі поляг­ли тут кістьми. А князів придушили, поклавши їх під дошки, а татари зверху сіли обідати, і так стогнали князі, і життя своє закінчили...

Запитання   та  завданим.

1) Хто брав участь у битві на річці Калка?

2) Хто переміг у цій битві?

3) Визначте причини поразки військових дружин руських князів та їхніх союзників.

4) Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше? Чому?

Робота з історичною картою.

Розгляньте карту «Боротьба з іноземними завойовниками» та розкажіть про хід воєнних дій.

Робота з хронологією.

31 травня 1223 р. – битва на річці Калка. Записати дату в зошити.

Робота з історичним джерелом.

Про яку історичну подію багдадський урядовець Ібн-ал-Асиз писав:

«Це був один із найзапекліших боїв: він тривав кілька днів, але татари, нарешті, стали переможцями; половці і русичі зазнали цілко­витої поразки. Ті, які встигли врятуватись, дісталися Русі у найнещаснішому вигляді»?

Колективна робота за завданням.

Назвати причини поразки об’єднаних русько-половецьких військ у битві з монголо-татарами.

 

2. Нашестя Батия на Русь. Облога Києва та його штурм.

Повідомлення учнів про захоплення монголо-татарами Чернігова та Переяслава.

Колективна робота за завданням.

Учитель пропонує прослухати уривок з художнього твору і відповісти на запитання.

«Рано в кінці листопада цього страшного року задзвонив вічовий дзвін. Він дзвонив уперто, наполегливо, своїм дзвоном піднімаючи горожан, закликаючи йти не гаючись на майдан перед собором св. Софії. Всі зібрались на пагорбі, з якого відкривався вид на дальні простори степів. Там, у далечині, звідки виходить сонце, були видні чорні дими. – Що це, очерет горить? – запитували одні. – Ні, це татари гріються біля вогнища, – відповідали інші».

Запитання.

1. Чи визначили ви, про які події розповідається в уривку? Коли саме і де ці події відбулись?
2. Подумайте, про яке місто говориться в цьому уривку.
3. Чи знаєте ви, яка подальша доля цього міста?

Робота з історичною картою.

Розгляд питання про оборону Києва від монголо-татар відбу­вається шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота в групах. Учитель об'єднує учнів у дві групи, які опрацьовують уривок з історичного джерела, після чого одна група дає відповіді на запитання, а друга робить рецензію на її виступ.

«Никонівський літопис» про оборону Києва від монголо-татар.

У тому ж році (1240) прийшов хан Батий до міста Києва з ве­личезною кількістю воїнів  і оточив місто. Облягла його сила татарська, і неможливо було нікому з міста вийти, ні в місто ввійти. І не можна було чути в місті один одного від скрипіння возів, ревіння верблюдів, від звуків труб і органів, від іржання стад кінських і від крику та галасу незчисленної кількості людей. І вся земля була переповнена татарами, ...Багато пороків било (у стіни) безперестанно, день і ніч, а городяни мужньо боронилися, і багато було мертвих, і лилася кров, як вода. І послав Батий до городян із такими словами: «Якщо підкоритеся мені буде вам милість, а як будете опиратися, то багато постраждаєте і жорстоко загинете». Але городяни ніяк не послухали його, а злословили і проклинали його. Батий же дуже розгнівався звелів із великою люттю іти на приступ міста. І так за допомогою великої сили пророків пробили міські стіни і ввійшли місто, а городяни кинулися назустріч їм. І тут можна було бачити і чути страшенний тріск списів і стукіт щитів; стріли затьмарили світло так, що не видно було неба за стрілами, а була темрява від безлічі стріл татарських, і скрізь лежали мертві, і скрізь текла кров, як вода. Дуже поранений був воєвода Дмитро, і багато сильних загинуло, і були переможені городяни, і татари зійшли на стіни. І настала ніч. Городяни в цю ніч спорудили другий город навколо церкви Святої Богородиці. На ранок же прийшли татари, і був лютий бій, і стали знемагати люди, і вбіг­ли зі своїми пожитками на церковні хори, і від ваги повалилися стіни церковні, і взяли татари місто Київ...

Запитання.

1) Яку тактику застосовували татари для взяття міст?

2) Які моральні риси виявили захисники Києва під час облоги міста і під час його штурму?

3) Який момент оборони Києва відображено на ілюстрації?

4) Чим завершилася оборона Києва?

Самостійна робота за контурною картою – позначте на контурній карті землі, які були завойовані монголо-татарами.

 

3. Значення боротьби українського народу проти монголо-татар.

Робота а історичним джерелом. Охарактеризувати за уривком сутність монголо-татарського іга на руських землях.

«… І ось чого вони (монголи) від них вимагають: ходити а ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як з людей, так і з речей. Відрахувавши десять, беруть одного. Те саме роблять а дівчатками, яких відводять у свою землю і тримають їх для послуг. Решту, переписавши, наказували, щоб кожен, як ма­лий, так і великий, навіть немовля одноденне, бідний, багатий, давав данину, а саме: по шкурі ведмедя, чорного бобра, соболя і якогось чорного звірка, що живе в норах, і по одній шкурі чорної лисиці. Хто не заплатить, того відводять до татар, де він лишається у рабстві ...»

Бесіда за запитаннями.

1) Хто здійснював збір данини на руських землях?

2) Яку систему підлеглості руських князів від монгол було встановлено?

3) Яка доля чекала міста, що не сплачували данини?

4) Чому землі Південно-Західної Русі не були повністю приєднані до складу Золотої Орди і мали обмежену самостійність?

Робота з історичним джерелом. Проаналізувати запропонований уривок:

«Татари пішли проти Русі і зробили велике нищення в землі Русі, зруйнували міста і фортеці, повбивали людей. Просуваючись сюди, вони своїми боями спустошили всю Русь»

Бесіда за запитаннями.

1. До яких наслідків для Київської Русі призвело монголо-татарське нашестя?
2. В чому полягає всесвітньо-історичне значення боротьби наших предків із завойовниками?

 

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Колективна робота за завданнями. Заповнити пропущені дати у хронологічному ланцюжку подій

Похід Бурундая (_______ р.); оборона Києва (_______ р.); битва на річці Калці (_______ р.); похід на князівства Північно-Східної Русі (_______ р.); взяття Переяслава (_______ р.); взяття Чернігова (_______ р.); отримання князем Данилом Галицьким ярлика від хана Батия (_______ р.); похід хана Куремси (_______ р.); коронування Данила Галицького (_______ р.); здобуття фортець Галицько-Волинської держави монголами (_______ р.); похід монголів до Європи (_______ р.).

Знайти визначення кожного історичного поняття: Азія, кочовики, монголи, татари, Чингісхан, Данило, Батий, орда, Золота Орда, Сарай-Бату, улус, ярлик, баскак.

1. Хан, який об’єднав монгольські племена в могутню державу.
2. Володіння хана Золотої Орди на Русі.
3. Найдавніша форма сплати населенням певної частини продуктів харчування і виробів ремісництва на користь князя чи нападника.
4. Частина світу, де жили монгольські племена.
5. Золотоординський намісник, що відав збиранням данини і обліком населення.
6. Племена, що ведуть кочове життя.
7. Столиця Золотої Орди.
8. Племена, що населяють великі простори Центральної Азії.
9. Грамота на князювання, що видавалася Руським князям монгольським ханом.
10. Монгольський хан.
11. Військо кочовиків монголо-татар.
12. Наймогутніше з монгольських племен,яке увійшло до держави Чингісхана.
13. Держава, заснована ханом Батиєм у пониззі Волги.

 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника.

2. На контурній карті позначити: місця і дати найважливіших битв проти монголо-татарського іга; міста, що чинили найбільш стійкий опір монголо-татарам; території і роки найбільших повс­тань проти монголо-татар; кордони держави Чингісхана 1227 р.; загальний кордон руських князівств на 1240 р.; походи Чингісхана і його полководців; навалу Батия у 1236 - 1242 рр.; кордони Золо­тої Орди; походи монголо-татар на Європу; походи поляків, чехів, угорців.

3. Підготувати розповідь на тему «Оборона Києва від монголо-татар».