Урок географії у 6 класі на тему "Льодовики. Особливості утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерзлота. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти"

Тема: Льодовики. Особливості утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерзлота. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти.

Мета: формувати знання про багаторічні природні скупчення льоду – льодовики та їхні різновиди; продовжити розвиток умінь працювати з картами атласу, визначати географічне положення об’єктів; сприяти розумінню процесів утворення льодовиків і вічної мерзлоти, значення льодовиків у формуванні клімату планети; розвивати допитливість до нових відкриттів, вміння порівнювати природні явища, аналізувати навчальну інформацію та робити відповідні висновки; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, потребу в пізнанні нового.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, схеми, рисунки, фотографії, відеофрагмент, проектор, комп’ютер, мультимедійна дошка.

Тип уроку: комбінований (із застосуванням інноваційних технологій).

Опорні поняття: «льодовик», «багаторічна мерзлота».

Очікувані результати: учні зможуть називати суттєві ознаки понять «льодовик», «багаторічна мерзлота», пояснювати різницю між покривними та гірськими льодовиками, причини утворення гірських та покривних льодовиків, багаторічної мерзлоти; називати та показувати на карті райони утворення покривних та гірських льодовиків; оцінювати значення води для життєдіяльності людини, вплив людини на різні частини гідросфери.

ХІД УРОКУ

Епіграф

Краса льодового царства…. Здається, що може бути красивого й цікавого в мертвому світі холодного льоду? І все ж у льодовому царстві немає смутної одноманітності. Бо нежива природа теж може бути прекрасною.

А. Яблуков

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання з класом. Налаштування на плідну працю (слайд 1, 2).

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

1. Прийом «Географічна розминка» — «Так-ні»

Учитель (учень) загадує назву одного географічного об’єкта, учні за допомогою навідних запитань намагаються розгадати його.

2. Обмін «чомучками» (робота в парах)

Обмін запитаннями, підготовленими вдома.

3. Географічний міні-практикум

Вчитель заздалегідь наливає воду в пляшку і залишає її при низьких температурах на дворі. Перед учнями ставиться питання: «Яке явище ви спостерігаєте? Поясніть його» (пляшка розмерзлася).

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй!»

Сучасна площа заледеніння на нашій планеті складає 15 693 256 км². Це значить, що загальна площа, зайнята тільки льодовиками, складає 11  % усієї земної суші. 0,5 відсотка площі заледеніння приходиться на високі гори, 99,5 відсотка – на полярні області (слайд 3).

Льодовики нашої планети містять 21 млн. км³ води. Якби всі ці льодовики раптом станули, то рівень вод світового океану піднявся б на 50 м. Тільки від танення льоду в Антарктиді всі прибережні країни можуть потерпіти величезну катастрофу.

Найбільший на земній кулі гірський льодовик розташований в Антарктиді. Це льодовик Фільхнера (слайд 4). Довжина його 925 км, а потужність близько 4 000 м.

Льодовик Федченко (слайд 5) – гігантський акумулятор гідроенергії. Велетенська крижана маса з потужністю льоду понад 500 м, піднята на висоту від 4000 до 6000 м, живить багато середньоазіатських річок.

Найдовший гірськодолинний льодовик – Сʼюард-Маласпіна (слайд 6). Він знаходиться в гірських районах Аляски. Його довжина 100 км.

Великі льодовики Кавказу й Альп рухаються зі швидкістю до 150 м на рік. На Памірі ця швидкість досягає 1500 м у рік чи більш 4 м за добу. Найбільша ж швидкість руху в льодовика Упернивік (слайд 7) біля Гренландії – 38 м на добу чи близько 14 000 м за рік.

Лід в Антарктиді місцями досягає в товщину 3,7 км. Якщо б він розтанув, рівень океану піднявся б на 55 м.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя паралельно з мультимедійною презентацією

Утворення льодовиків. Частина води гідросфери нашої планети перебуває у твердому стані. Сніг і лід покривають великі простори суходолу. Якби всі льоди розтали, то рівень Океану піднявся б на 64 м і були б затоплені величезні ділянки суходолу з тисячами населених пунктів.

Льодовик – це скупчення льоду на суходолі (слайд 8). На відміну від річкового льоду, він утворюється не з води, а із снігу. Льодовики утворюються там, де протягом року випадає більше снігу, ніж встигає розтанути. Такі умови створюються лише при від’ємних температурах зими і літа, тобто в полярних районах і в горах вище певного рівня. Межа, вище якої сніг протягом року не встигає розтати, називається сніговою лінією (слайд 9). Висота снігової лінії зменшується від екватора до полюсів, оскільки у цьому ж напрямку знижується температура повітря. Так, у горах на екваторі (наприклад, на Кіліманджаро) снігова лінія проходить на висоті 4500 м, у горах помірних широт (Альпах) – на висоті 3 000 м. У полярних широтах, де  температура повітря постійно низька, снігова лінія проходить внизу – на рівні моря. Вище снігової лінії нагромаджений сніг поступово ущільнюється і стає льодом.

Льодовиками на Землі вкрито 11 % суходолу. Льодовий покрив відбиває сонячне проміння назад у космос. В таких місцях немає ґрунту, відсутні рослини, рідко оселяються тварини і птахи. Серед льодовиків розрізняють гірські і покривні.

Особливості гірських льодовиків (слайд 10). Гірські льодовики утворюються на вершинах високих гір у всіх широтах. Вони різняться за формою і розмірами. Форма льодовиків залежить від рельєфу гір: одні шапками вкривають вершини, другі займають чашоподібні заглиблення на схилах, треті заповнюють гірські долини. Найбільші гірські льодовики вкривають вершини Гімалаїв, Тянь-Шаню, Паміру.

Під дією своєї величезної ваги льодовики здатні рухатися – текти. Їх рух, на відміну від течії річки, помітити важко. Тому що швидкість дуже мала –кілька метрів на добу. Гірські льодовики спускаються вниз долинами у вигляді довгих язиків, що нагадують льодяні річки. Вони можуть приймати льодові притоки і мати льодопади. При цьому льодовик, як і річка, руйнує, переносить і відкладає гірські породи. На поверхні він виорює глибокі борозни та згладжує виступи. Дорогою в льодовик вмерзають уламки гірських порід (глина, пісок, каміння) і разом з ним рухаються вниз. Спустившись нижче снігової лінії, край льодовика тане. Там нагромаджуються принесені ним уламки гірських порід. Ці льодовикові відклади називаються мореною (слайд 11). З-під краю льодовика витікають струмки, які  живлять річки. Найдовший гірський льодовик Дарвін завдовжки 350 км розташований в Андах у Південній Америці. “Чемпіоном” за швидкістю руху є льодовик Кварайак, розташований на о. Гренландія. Він сповзає в океан зі швидкістю 24 м на добу.

Покривні льодовики (слайд 12). Покривні льодовики покривають поверхню суходолу незалежно від його рельєфу. Вони утворюються в полярних широтах, де снігова лінію проходить дуже низько. Льодовики, ніби щити покривають материк Антарктиду, острів Гренландію, острови Арктики. Вони мають форму куполів, потужність яких понад 3 км. Лід у такому льодовику наростає у центрі купола і повільно розтікається до країв. Тому й увесь льодовик рухається до країв.

Краї льодовика, спускаючись в океан, відламуються великими брилами. Брили сповзають у воду і перетворюються на – айсберги (слайд 13). Температура льоду в айсбергах сягає –60 ⁰С. Тому великі айсберги не тануть роками. Деякі з них мають величезні розміри – десятки кілометрів у довжину і ширину. Рекордно великі айсберги народжуються біля берегів Антарктиди. Вони можуть бути завдовжки понад 200 км, завширшки 80 км і завтовшки понад 500 м. Більша частина айсберга – до 90 % – знаходиться під водою і її не видно. Переміщуючись під впливом течій і вітрів, вони стають дуже небезпечними для судноплавства. Відомо багато випадків, коли зіткнення з айсбергом призводило до загибелі кораблів і людей.

Значення льодовиків. Льодовики можна порівняти з гігантськими природними морозильниками, які дуже вихолоджують повітря. З поверхні льодовика постійно дмуть сильні вітри. Тому льодові щити на полюсах планети визначають погоду і клімат всієї Землі.

Завдяки кругообігу вода в гірських льодовиках затримується від 10 до 120 років, а в Антарктиді і Гренландії – до 250 тис. років. Отже, волога, що випала з атмосфери у твердому стані в районі Південного полюса, знову повертається в океан через чверть мільйона років. Тому льодовики містять величезну кількість (близько 80 %) “законсервованої” найчистішої прісної води нашої планети. Доставляти її з полярних широт могли б айсберги. Наприклад, один айсберг середніх розмірів містить стільки ж прісної води, скільки її за рік приносить невелика річка. Але поки що існують лише проекти транспортування айсбергів до берегів країн, які гостро відчувають нестачу прісної води.

Гляціологія — наука про форми, склад, будову та властивості криги на земній поверхні (льодовики, сніговий покрив та ін.) та під землею, їх поширення й процеси, що відбуваються в них.

2. Метод «Акцент».

Визначити спільні і відмінні риси між поняттями «льодовик» та «льодостав». Чи можна термін «льодостав» поправу віднести до нашої теми?

(Льодостав – лід на річці, а льодовик – лід на суходолі).

3. Прийом «Географічний кінозал»

Перегляд відеофрагмента про багаторічну мерзлоту з його подальшим обговоренням https://www.youtube.com/watch?v=_PD7MBdxvX0.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Прийом «Географічний практикум»

1. 1. За картами атласу визначте райони найбільшого поширення гірських та покривних льодовиків.

1. 2. Задача (слайд 14). Чи може утворитися льодовик на вершині гори Кіліманджаро, якщо температура біля підніжжя гори +25*С?

Розв'язання

Висота гори - 5895 м.

5895: 1000 = 5,9 (у стільки разів знизиться температура).

5,9 х 6 =35,4*С (на стільки знизиться температура повітря)

25* - 35,4* =- 10,4*С (температура на вершині гори).

Отже, на вершині гори Кіліманджаро сніг танути не буде, тому може утворитися льодовик.

1. 3. Визначте, чи може утворитися льодовик у Карпатах, Кримських горах.

 1. 4. Обчисліть, на якій висоті повинне було б розташуватися наше село, щоб сніг на його території не танув, та опишіть при яких умовах тут міг би утворитися льодовик.

2. Заповніть таблицю (слайд 15)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Метод «Евристична бесіда» (слайд 16)

Що таке снігова лінія? Від чого залежить її висота?

Чому в Українських Карпатах та Кримських горах немає льодовиків?

Як змінюється площа льодовиків у періоди загального потепління або похолодання на Землі?

Чому будівництво в районах з багаторічною мерзлотою має певні особливості?

Чому райони поширення багаторічної мерзлоти цікавлять палеонтологів?

2. Розгадайте кросворд (слайд 17).

1. Наука про форми, склад, будову та властивості криги на земній поверхні (льодовики, сніговий покрив та ін.) та під землею, їх поширення й процеси, що відбуваються в них.
2. Лід на річці.
3. Льодовикові відклади.
4. Величезний холодний острів
5. Водна оболонка Землі.
6. Падіння води в річці у місцях різкої зміни висоти її дна з утворенням одного чи кількох уступів.
7. Найхолодніший континент Землі.
8. Північний полярний регіон Землі.
9. Плавуча льодова гора великихрозмірів.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте відповідний параграф підручника.
2. Підготуйте повідомлення про артезіанські термальні та мінеральні води.