Урок географії у 6 класі "Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків."

Тема:Зовнішні  процеси, що зумовлюють зміну земної кори. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків.

Мета уроку:

• поглибити знання про літосферу завдяки вивченню процесів зовнішніх сил Землі;
• формувати вміння встановлювати взаємозв'язки між дією зовнішніх сил та формами рельєфу;
• розвивати вміння учнів працювати з текстом підруч­ника, атласами, схемами;
• виховувати навички колективного спілкування, вза­ємодопомоги.

Обладнання: атласи, підручники, фізична карта пів¬куль, роздаткові картки,  таблиці, схеми.

Хід уроку

І. Організаційний момент

• Привітання
• Перевірка готовності до уроку

Будь уважним!                                                                                                            Не бійся помилитися!                                                                                           Висловлюй свою думку!                                                                                               Слухай і чуй!                                                                                                         Самостійно роби висновки!                                                                                                                        

Учитель.  Кожне нове наукове відкриття тісно пов'язане з вже вивченими процесами. А отже, щоб ви­вчити зовнішні сили, ми згадаємо вже вивчені внутрішні.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Гра «Не розірви ланцюжка Учні послідовно відповідають.

• Що розуміють під внутрішніми силами землі?

• Як називаються блоки, з яких складається літосфера?

• З якою швидкістю рухаються літосферні плити?

• Що відбувається, коли плити рухаються назустріч одна одній?

• Що являє собою повільний вертикальний рух літосфери?

 • Що є причиною землетрусів?

• Що таке осередок?

• Що таке епіцентр?

• У чому вимірюється сила землетрусів?

• В яких районах відбуваються землетруси?

• Як виникають цунамі?

• Які прилади фіксують землетруси?

• Де утворюється магма?

• Що являє собою магма?

• Що таке лава?

• Які вулкани називаються згаслими?

• Який діючий вулкан Євразії є найвищим?

2. Поділ на групи. Завдання для груп.

І група. «Географічний крос»

  Необхідно доповнити незавершені фрази, за­пропоновані вчителем, відомостями, яких не ви­стачає .

• Висока температура та величезний тиск у маг­мі спричинюють такі явища, як...

                                                                        (рух літос­фери, магматизм)

• Літосферні плити можуть здійснювати рухи...

                                                                               (вертикальні, горизонтальні)

• Раптові, розриви та зміщення пластів у гли­бинах земної кори призводять до...

                                                                                                         (земле­трусів).

• Вогнищем землетрусу є ...

                                                                                                             (гіпоцентр)

• Лава — це магма, яка...

(вилилася на поверхню)

ІІ група «Вірю – не вірю»  

• Чи вірите ви в те, що під час горизонтальних рухів літосфери утворюються гори?

                                                                                                                        (Так)

• Чи вірите ви в те, що місце на поверхні землі над осередком землетрусу називають гіпоцен­тром?

                                                                                                                             (Ні)

• Чи вірите ви у те, що цунамі можуть досягати у висоту до 60 метрів?                    

                                                                                                                           (Так)

• Чи вірите ви в те, що канал у вулкані, яким рухається магма, називається кратером?

                                                                                                                           (Ні)

• Чи вірите ви в те, що біля вулканів вода фон­танує кип'ятком?

                                                                                                                           (Так)

ІІІ група. «Лови помилку»

• Під час горизонтальних рухів літосфери від­бувається повільне опускання або піднімання окремих її частин.

• Магматизм — це процес руху магми сейсміч­ними хвилями.
• Діючими називаються вулкани, про діяльність яких не збереглося ніяких відомостей.
• У гейзерах вода спокійно витікає з тріщин у земній корі.
• Сейсмографи -— це прилади, за допомогою яких можна заздалегідь, за місяць-два, передбачити початок землетрусу. 

3.«Географічна мозаїка»    Завдання кожній групі окремо: з набору термі­нів визначити, який процес мають на увазі.

І-група

• Плити,  літосфера, рух 2-10 см на рік, вертикальні, гори, горизонталь­ні.

                                                                                                      (Рухи літосфери)

ІІ-група

• Сейсмічні, епіцентр, гіпоцентр, 1—12 балів, цунамі, сейсмографи.                                                                              

                                                                                                               (Землетрус)

ІІІ-група

• Магма, лава, конус, кратер, жерло, згаслі.

                                                                                                                     (Вулкан)

 4 Гра «Знайди адресата».    За даними координатами треба відшукати вулкан на фізичній карті світу.

• 36 нп.ш. та 138 сх.д. (фудзіяма)
• 55 пн.ш. та 160 сх.д. (Ключевська Сопка)
• 3 пд.ш. та 38 сх.д. (Кіліманджаро)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

«Відкладена відгадка» слайд 1

Учитель. - Вибачте, я здається увімкнула зовсім не те, що потрібно. Адже вивчаємо на уроці не тему з гончарства...Але раз вже слайд перед нами, то скажіть – що робить ця людина?  Так це гончар.  Він завжди ліпить двома руками. Природа Землі — також скульптор, вона невтомно «ліпить» і ство­рює образ поверхні нашої планети. Робота однієї «руки» — внутрішні сили Землі, які створюють великі форми рельєфу - гори, рівнини. А що ж робить «друга рука» приро­ди? Чому поверхня Землі така різноманітна? Як- от: кам'яний гриб, величезна застигла жаба, ще більша черепаха. В інших місцях немов виточені на замовлення кулі і кам'яні мости, споруджені невідомими будівельниками.

• Хто ж вони, ці умілі майстри? Саме це з'ясуємо ми сьогодні на уроці. І поведемо мову про зовнішні сили. Слайд 2

IV. Вивчення нового матеріалу   

Важко собі уявити, що там, де тепер лежить пісок, колись були тверді високі скелі. Проте, це правда. Тверді гірські породи з часом руйнуються. Спершу, вони розтріскуються на великі уламки, ті в свою чергу – на дрібніші, а останні – на пісок та порох. Магматичні та метаморфічні породи руйнуються вкрай повільно, осадові породи – достатньо швидко. Слайд3

Процес руйнування та зміни гірських порід під дією зовнішніх чинників називають вивітрюванням. Назва цього процесу не дуже вдала, тому що названі явища не мають жодного відношення до роботи вітру. Слайд 4

1. Розповідь вчителя.

• Вивітрювання.  Поняття      про      вивітрювання     і     три      його     основні     типи:     фізичне,    хімічне    та    органічне.
  1.Випереджальне завдання.
  По    ходу    розповіді    вчителя     учні    заповнюють     таблицю    «Типи    вивіт­рювання».

Вивітрюванням      називається      процес     руйнування      і     зміни      твердої речовини     літосфери      (гірських      порід),     під     впливом     коливань     температури    повітря,    дії    води    і    живих    організмів.    Розрізняють    три основні     типи    вивітрювання:    фізичне,    хімічне     й    органічне.
Фізичне вивітрювання     —     це     руйнування      гірських     порід     у     резуль­таті      коливань     температури     повітря,     у     першу     чергу      пов’язаного      з     до­бовим     ритмом.    Механізм    дії    фізичного     вивітрювання:    удень,    під    променями     Сонця,    гірські    породи    нагріваються    і    розширюються,     а    вночі остигають      і     стискуються;     це     призводить     до     їхнього      розтріскування   і    поступового  здрібнювання.    У    районах     зі     значними     перепадами     температур,     де     часто      температура     повітря      опускається      нижче     0°,     «пере ­
мелювання»    відбувається    більш     інтенсивно    завдяки     замерзанню    води    в    тріщинах     гірських    порід.     Переконатися     в    руйнівній     силі    льоду     мож­на    на    простому    прикладі:     налийте     воду    до    скляної     пляшки     з    вузькою    шийкою     і     виставте     її      на     мороз.    Невдовзі     ви     побачите,      як     лід,      що     роз ­ширився    при замерзанні,  розколе     скло.
Хімічне вивітрювання    відбувається    під    дією    повітря,    води    й    речо­
вин,    що    містяться     в    них.    При    хімічному     вивітрюванні    гірські    породи    не     тільки     руйнуються,     але      і     змінюються,     утворюючи     нові     речовини,     які     менше     підлягають     подальшим     змінам.      Найінтенсивніше     хімічне     вивітрювання     відбувається    в    районах     Землі     з    високими     температура­ми    повітря     і    значною    кількістю     опадів.
Органічне  вивітрювання обумовлено      дією     живих     організмів,     що    
у    процесі     своєї    життєдіяльності    руйнують     і    подрібнюють    гірські    поро­ди.    Наприклад,    корені    рослин    проникають     у    тріщини    гірських    порід    і,     розвиваючись,    «розривають»     тверді     брили.
Вивітрювання      можна     порівняти      з     невидимим     млином,     що     своїми    жерновами     перемелює     кам’яні      брили.     Унаслідок      цього      відбувається    вирівнювання      земної     поверхні.      Вивітрювання      не     тільки     обумовлює    руйнування      великих     нерівностей      земної     поверхні,      але      і     сприяє     утво­ренню    нових     форм    рельєфу,    наприклад    рівнин.

Перевірка таблиці.

2. Робота з підручником. Робота вітру. Читання ланцюжком
   • Яку роботу виконує вітер?
   • Які наслідки роботи вітру і де їх можна побачити?

Руханка

3. Розповідь вчителя. Робота поверхневих і підземних вод.

Майже    15    млрд    т    землі     несуть    води    річок     до    морів    й    океанів.     Близько     4    млрд     т     видуває      вітер.      Ці     природні     «грабарі»      самотужки     «перекопують»     земну     поверхню.    Як    це    відбувається? Більшість      із      вас     бачили,      як     спеціальні     машини      поливають     шосе, змиваючи      пил      і     бруд.      Подібну      дію виконують     сильні     дощі     або      сніго­танення      на     великих     ділянках     земної     поверхні.      Вода,     що     стікає,     під­хоплює      дрібні      тверді      частки     і     несе     їх      до     знижених      ділянок      земної    
поверхні,      де     вони     осідають.      У     результаті     відбувається    руйнування     ґрунтів      і    гірських     порід     текучими      водами     —     ерозія      (у      перекладі      з     ла­тинської         —     «роз’їдання»).     Як     говорять     у     народі     —     «вода     і камінь     то­чить».    Ерозія    відбувається    завдяки     текучості     води    і    дії    сили    тяжіння.  Ерозія    призводить     до    утворення     ярів    —    глибоких     вимоїн    завширшки     до    десятків    метрів     із      крутими     схилами.      Довжина     ярів     може     досягати     декількох    кілометрів. 
кілометрів.  

 Процес     утворення      цієї      форми     рельєфу      досить     простий:    
струмочки     води,      стікаючи     схилом,      зливаються      і     створюють     невели­ке     довгасте     поглиблення     —     борозну.     Поступово     вона     поглиблюється    і    розширюється,    і    вже     не    струмочки,     а    струмки    спрямовуються     сюди,     утворюють    вимоїну,    що    може   перетворитися    на    яр.
4.     Шляхи     запобігання     появі    і    розвитку    ярів.
Розповідь учителя.
Яри      розчленовують     земну      поверхню      на     дрібні      ділянки.     Водні  по­токи     ніби     нарізають      землю     подібно      до     ножа,      що     розрізає  торт.     Це    явище     завдає     великих     збитків      сільському   господарству,  утруднює     будівництво.     Але      появі     і     розвитку     ярів     можна     запобігти.      Необхідно     зменшити     надходження    до    нього     води    або  знизити     її     руйнівну    силу.     Із     цією    метою    на    схилах    і    дні    ярів    висаджують     дерева    і    чагарники    (своєю    кореневою    системою     вони    утримують    ґрунт     і    гірські    породи);    залишають    нерозораними   прилеглі    ділянки     землі;     улаштовують    відвідні     ка­нави;      затримують      дощові     і     талі      води     спеціальними      загородженнями    
на    вершині    яру     (місці,    де    до    нього     надходить    найбільше    води).
Поступово     руйнівна     дія     водного      потоку     зменшується,      схили      яру     стають     положистими,     заростають     травою     й     іншою     рослинністю,    і,     зрештою,     яр     перетворюється      на     балку.     Яри      і     балки      належать      до    дрібних,    ерозійних     форм    рельєфу.
До     роботи     текучих      вод      також     належить      і     робота     річок.      Річки      ма­ють      більшу     порівняно      зі      струмками     потужність     і     можуть     змивати,    транспортувати     і    відкладати    значні    маси    твердих  часток.    Ці    процеси     відбуваються     протягом     тисяч      років      і     сприяють      формуванню     різних    форм    рельєфу,    наприклад    рівнин.
Не    вся     вода    стікає     земною     поверхнею    —    частина     її     просочується    під    землю,     щоб      утворити     підземні     річки      і     «струмки».     Вони     виконують    ті     ж     види     робіт,      що     і     їхні      наземні      «побратими»,      а     також     створюють    
порожнечі    (печери)    у    вигляді     підземних    «галерей»     і    «залів».
               4. Робота льодовиків. (Показ шматка тіста)

Хто з вас допомагав мамі ліпити вареники або пиріжки? Цікава справа, правда ж? Більше 40 тис років тому на Землі утворився льодовик. Величезна маса льоду, яка рухалася з півночі  на південь. Хочете, продемонструю?( шматочок тіста викладається на дошку, яка розташована під нахилом, воно сповзає.)

 - А якщо попереду нього я покладу сірник, копійку, що з ними станеться? Правильно, тісто захопить їх з собою. А тепер уявимо, що це не дощечка і тісто. А Земля і льодовик, на шляху якого зустрічаються кам′яні брили. І льодовик потім цими брилами, як плугом, виорює глибокі виїмки. Якщо наступить потепління, яку картину ми побачимо перед собою? (Озера і брили, залишені льдовиком).

5. Робота людини. (презентація)

До форм рельєфу, створених руками людей, відносять шахти, терикони, кар’єри, штучні куполоподібні горби-кургани в місцях давніх поховань, сучасні підземні переходи, мости, насипи, канали.

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок

Знайти пару

Відповіді: 1 — Г, 2 — Г, 3 — В, 4 — В, 5 — А, 6 — Є, 7 — Ж, 8 — Б, 9 — А, 10 —Є, 11 — Д, 12 — Є.  

VІ. Підсумок уроку

Зовнішній вигляд земної поверхні постійно змінюється. Ці зміни зумовлені взаємодією внутрішніх та зовнішніх сил Землі. Зовнішні процеси надзвичайно різноманітні. Часто результати роботи зовнішніх сил негативно позначаються на господарській діяльності людини. Однак і діяльність людини може стати причиною посилення зовнішніх процесів. Це підводить до висновку про те, що зовнішні процеси, як і внутрішні, необхідно ретельно вивчати та вчитися запобігати їх негативним наслідкам.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати  параграф    у підручнику.