Як правильно проводити опитування

Про матеріал
Мистецтво педагога формувати і ставити запитання в класі має велике значення. Хто правильно і вдало ставить запитання, той домагається кращої якості продукту. На жаль, багато хто з вчителів, навіть не будучи вже новачками, постійно допускають при цьому помилки, забуваючи, що у правильному і добре сформульованому запитанні- сутність навчання. Шляхом попередніх запитань ми визначаємо знання своїх учнів, знайомимося і з тими умовами, за яких можна рухатися далі. За їх допомогою з’ясовуються поняття , уявлення , судження , діагностується рівень розумового розвитку учня.
Перегляд файлу

                                              Як проводити усне опитування

       Мистецтво педагога формувати і ставити запитання в класі має велике значення. Хто правильно і вдало ставить запитання, той домагається кращої якості продукту.  На жаль, багато хто з вчителів, навіть не будучи вже новачками, постійно допускають при цьому помилки, забуваючи, що у правильному і добре сформульованому запитанні- сутність навчання.

      Шляхом попередніх запитань ми визначаємо знання своїх учнів, знайомимося і з тими умовами, за яких можна рухатися далі. За їх допомогою з’ясовуються поняття , уявлення , судження , діагностується рівень розумового розвитку учня.

       Для того , щоб поставити зрозуміле запитання, педагог має опиратися на рівень розвитку учня. Для цього він повинен намагатися визначити цей рівень заздалегідь. Тоді педагог відмовиться  від незрозумілих, маловідомих , штучних зворотів, що самі вимагають пояснення. Будемо уникати запитань, де одночасно запитується про дві чи навіть кілька ознак , що не мають загального між собою. Наприклад , « Яку форму має долина і який ландшафт вона представляє?», « Якими країна оточена Україна  і які в неї кордони».

     Важливе значення мають логічні наголоси . Хто неправильно ставить у запитання наголоси, той буде постійно одержувати відповіді , що не завжди відповідають сутності питання. Незрозумілим буде я учнів запитання вчителя і у тому випадку , коли воно з’єднане з непотрібними доповненнями є занадто довгими і багатослівними,  особливо важливий пункт затемнюється додатковими пропозиціями. Якщо вчитель полюбляє висловлюватися занадто красномовно, тяжіє до порівнянь, метафор і образного викладення своїх думок, то йому слід навчитися солдатського правила : запитання поставлене правильно, коли учень може його відразу і безпомилково повторити. Правильне повторення питання є кращим доказом його ясності та зрозумілості.

        До перешкод, що ускладнюють  розуміння основного пункту, відносяться також незрозумілі слова  та звороти, що мало сприяють з’ясуванню суті запитання . Слід уникати зайвих у цьому випадку  слів  «отож», «адже»,  саме так» та інші. Якщо вчитель прагне отримати однозначну відповідь, то й запитання має бути однозначним.

         Для того щоб запитання стало ясним і зрозумілим, його треба правильно сформулювати відповідно до мовних норм.  Питання має бути правильним із логічного боку. Його основний пункт завжди визначений. Загальне ставиться попереду, а правильне слово повинне так висунути загальне, щоб воно стояло безпосередньо перед шуканою відповіддю, наприклад, « З якого металу виготовляються монети?». Треба уникати занадто великої узагальненості запитань. Запитання « Де знаходиться Київ» може викликати різні відповіді : « В Україні», « У Європі». Якщо ми бажаємо одержувати саме ці відповіді, то зазначене питання буде доречним, у всіх інших випадках- ні.

          Варто уникати запитань, що ставлять учнів у скрутне становище, вони не знають  як на них відповісти . наприклад : « Як жив Богдан Хмельницький?» , «Як відбувалася Полтавська битва?»

          Дуже обережно треба  пропонувати й запитання, що стосується присудка-дієслова.  Наприклад:  « Що робили воїни?». Відповідь: « Вони боялися і відступали». Набагато правильнішим і зрозумілішим буде те ж саме запитання в такому, скажімо формуванні: « Яке почуття опанувало воїнами?»

Зовсім не можна погодитися с постановкою запитання якщо визначення до дієслова сполучається з умовною формою: « Який вигляд має Земля, якщо дивитися на її форму зверху?».

       Запитання повинне спонукати учнів на переможне навчання. Міра, такт, вимогливість дружня участь – постійні супутники вчителя.

        Ми можемо будувати наші запитання або за індуктивним, або за дедуктивним принципом. Між усіма запитаннями необхідно постійно утримувати зв'язок  між ними не повинно бути жодних логічних стрибків. Запитання випливають одне з одного, наступне випливає з попередньо. Вчителю необхідно ясно уявляти собі кожну відповідь, яку він бажає одержати , її зміст, повноту і навіть форму.

       Згадаємо Сократа який користувався альтернативними запитаннями з великим задоволенням і незмінним успіхом. Тільки за кожним « так» чи «ні» має бути належна підстава, а передувати їй мають достатній досвід та міцні знання.

 

docx
Додано
25 липня
Переглядів
235
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку