Урок географії у 7 класі Північна Америка. Фізико-географічне положення. Історія відкриття й дослідження материка.

 Вільногірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2

Вільногірської міської ради

Дніпропетровської області

 

 

 

 

 

 

Урок географії у 7 класі

 

Північна Америка.

Фізико-географічне положення.

Історія відкриття й дослідження материка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       Підготувала:

                       вчитель географії

                       Булгака Лідія Петрівна

 

 

 

м. Вільногірськ

2019

Мета.    

Формування компетентності в природничих науках.

             Закріпити практичне вміння учнів складати характеристику фізико-географічного положення материка за допомогою карт атласу; поглибити  знання учнів про історію відкриття та дослідження материка;  розвивати в учнів практичні навички роботи з картографічним матеріалом ( атласом, контурною картою).

             Розвивати логічне мислення,  увагу, зорову пам'ять.

             Виховувати зацікавленість до вивчення даної теми і курсу географії материків та океанів,  своє бачення світу.    

Формування життєвої компетентності.

         Формування особистості, яка буде здатна отримувати глибокі знання.           

Обладнання: фізична карта світу, портрети дослідників материка, ілюстративні відеоматеріали материка, атласи, підручники, робочі зошити, контурна карта материка.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 Вчитель

Сядьте зручніше, налаштуйтесь на творчу роботу.  Сьогодні нас чекає  знайомство  з новим материком. Щоб воно  було вдалим, давайте перевіримо, що про материки ми вже знаємо.  

         ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа  «А це я вже знаю».

1. Скільки материків ми вже вивчили? Назвіть їх та покажіть на карті.
2. Назвіть океани, що омивають ці материки ?  Покажіть їх на карті.
3. На якому материку знаходиться найповноводніша річка світу
4. На якому материку немає  діючих  вулканів і сучасного зледеніння?
5. Який з вивчених материків розташований в східній, який в західній, а які в західній і східній півкулях?
6. На якому материку знаходиться найвищий водоспад світу?
7. Що таке оазиси? Для яких материків вони характерні?

8.Який материк «віддзеркалюється» в своєму географічному положенню ?

9. Яке прісне озеро розташоване посеред пустелі?

    10. 28 січня 1820 року увійшло в історію як дата, коли Беллінсгаузен і Лазарєв відкрили  ……  материк.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 Вчитель

Материки південної півкулі ми вже вивчили. Розпочнемо вивчення материків Північної півкулі.

Щоб дізнатися з яким саме материком ми розпочнемо знайомство поглянемо на фізичну карту світу. Він омивається трьома океанами.

   ІV. Вивчення нового матеріалу 

І Географічне положення материка

                         Правильно.  Це - Північна Америка.  

 

 

 Відкрийте зошити і запишіть тему  уроку:  «Північна Америка.

 Фізико-географічне положення, історія відкриття та дослідження».

Прийом «Асоціативна павутинка»

 Назвіть  слова з якими у вас асоціюється материк Північна Америка.

 

 

 

                                    Північна Америка

 

 

                    

Північна Америка – це материк контрастів. Площа материка з прилеглими островами 24,2 млн. км. З космосу вона нагадує величезний трикутник, повернутий широкою стороною на північ, що неначе вмерзає в кригу Північного Льодовитого океану. А на півдні лагідне тепле море омиває береги, порослі зеленню лісів та полів. Його південна вузька частина ніби плескається у теплих водах Карибського моря та Мексиканської затоки.   На заході ланцюги гір, навіть улітку вкриті снігом, високо здіймаються в небо. На сході їх змінюють широкі рівнин, колись вкриті степами, а тепер розорані, з полями пшениці й кукурудзи.

  Протягом теми ми дізнаємось багато нового цікавого про цей континент.

Завдання уроку.

1. Визначити фізико-географічне положення материка Північна Америка.
2. Познайомитися з береговою лінією материка.
3. Познайомитись з історією відкриття, дослідниками та дослідженнями материка.

 

 Давайте згадаємо план характеристики географічного положення материка

(Слайд на екрані телевізора)

План характеристики географічного положення материка

1. Розташування материка щодо екватора, найбільша його протяжність із півночі на південь.
2. Півкулі й географічні пояси, в яких лежить материка.

3. Протяжність  материка із заходу на схід.
4. Океани та моря, морські течії, що омивають материк.
5. Інші найближчі материки і шляхи сполучення з ними.

 

1. Розташування материка щодо екватора, найбільша його протяжність із півночі на південь.
Назвіть крайні точки Північної Америки:

 Північна - 72º пн.ш., 95º зх.д.  - м. Мерчисон

 Південна - 7º пн.ш., 81º зх.д.  – м. Мар’ято

 

Протяжність із півночі на південь.

1). 72⁰ – 7⁰ = 65⁰

2). 65⁰  × 111км = 7215 км

       2. Півкулі й географічні пояси, в яких лежить материк.  

1. Субекваторіальний пояс

2. Субтропічний пояс

3.Тропічний пояс

4. Субтропічний пояс

 5. Помірний пояс

 6. Субарктичний пояс

 7. Арктичний пояс

       3. Протяжність  материка із заходу на схід.
Західна - 66º пн.ш., 168º зх.д. –  м. Принца Уельського

Східна - 52º пн.ш., 56º зх.д. –    м. Сент-Чарльз

 

Протяжність із півночі на південь.

1). см (по карті)  масштаб  = 4270 км

         4. Океани та моря, морські течії, що омивають материк.

На півночі – Північний Льодовитий океан; моря - Баффіна, Бофорта

На сході – Атлантичний океан; море - Карибське

На заході – Тихий океан

Теплі течії – Гольфстрим, Аляскинська

Холодні течії - Каліфорнійська, Лабрадорська

5. Інші найближчі материки і шляхи сполучення з ними.

Південна Америка – Панамський перешийок

Євразія – Берингова протока

 

ІІ Берегова лінія материка                                                             

(відео сюжет з інтернету)

Пропоную здійснити невелику  мандрівку узбережжям  материка самостійно і кожному позначити на контурну карту  географічні об’єкти  які зустрінуться на шляху.

Цю роботу виконаємо в групах.

Завдання

1 група відправиться в мандрівку вздовж східного узбережжя від м. Сент-Чарльз до Панамського каналу;

 

2 група мандруватиме вздовж західного узбережжя від Панамського каналу до Берингової протоки;

 

3 група - вздовж північного узбережжя від Берингової протоки до м. Сент-Чарльз

               ІІІ Історія відкриття і дослідження материка

(про дослідників розповідають учні,

які отримали випереджаюче завдання)

      Історія дослідження даного материка досить цікава. Її можна розділити на кілька етапів. Перший запис датується Х-XI ст. У 981-983 рр. нормани зібрали експедицію, під час якої були проведені дослідження Гренландії, півострова Лабрадор та острова Ньюфаундленд. Однак ця інформація так і не стала відома Старому Світу.
Відкриття Америки – Нового Світу – пов'язане з пошуками морського шляху до Індії, її відкрив у 1492 р. Христофор Колумб.    Проте, як випливає із скандинавських саг, це відкриття не було першим. Ранні плавання європейців до північно-східних берегів Північної Америки відбулися ще у Х ст. Близько 982 р. в Гренландії поселився з кількома супутниками Ерик Рауді (Рудий), вигнаний з Ісландії за тяжкі провини.

У 1000 р. син Ерика  Лейф Е́ріксон  спорядив судно, на якому, рухаючись з Гренландії на південь, досяг скелястої землі, яку назвав Хеллуланд – «Країною плоских каменів» (очевидно, це був півострів Лабрадор).      Імовірно, він перший європеєць, який побував у Північній Америці за п'ятсот років до Христофора Колумба. Про походи Лейфа відомо з таких манускриптів як «Сага про Еріка Рудого» і «Сага про гренландців». Їхня достовірність була підтверджена археологічними відкриттями XX ст. Плаванням Лейфа Щасливого його сучасники не надавали великого значення, але з ними, без сумніву, пов'язані пізніші відкриття, здійснені на захід від Гренландії в пошуках Північно-Західного проходу.

 

Христофор Колумб зійшов власне на материк лише під час IV плавання, коли його каравели у 1502 році досягли центральноамериканського узбережжя в районі Гондурасу. А до цього він був лише на островах. Вперше Колумб побачив сушу 12 жовтня 1492 року. Це був о. Сан-Сальвадор (Уотлінг) в Багамському архіпелазі. Записи зі щоденника Колумба: «Вівторок, 18 вeрeсня: нa півночі з’явилась вeликa хмaрa (вірнa ознaкa близькості зeмлі). Пятницa, 21 вeрeсня: бaчив китa – щe однa «зeмнa» ознaкa: кити пливaють нeподaлік від бeрeгa. Чeтвeрг, 11 жовтня: пливли нa півдeнь-півдeнь-зaхід, з кaрaвeли «Пінтa» помітили тростинку, виловили обтeсaну пaличку і трaву, всі зрaділи. П`ятниця, 12 жовтня: зeмля! Я бaчу зeмлю!»

 

Паралельно з відкриттям X. Колумба було зроблене повторне (після норманнів) відкриття Північної Америки. Так, у 1497 р. венеціанець   Джованні Кабото, який був на службі в англійського уряду, відкрив острів,  хоча залишалося неясним, що відкрив Джон Кабот. Існує дві версії, за однією, це був півострів Лабрадор, за іншою - Ньюфаундленд. З часів норманів це відкриття стало першим достовірним відвідуванням Північної Америки, здійсненим європейцями. Примітний той факт, що сам Кабот вважав, ніби йому майже вдалося дістатися до Східної Азії, але він відхилився від курсу і зайшов занадто далеко на північ.

  Але, на жаль, Джон Кабот, відкриття якого могли грунтовно змінити життя європейців, так і не дізнався, що йому вдалося зробити.

 

 Генріх Гудзон в 1610—1611рр. відкрив річку, протоку і затоку, які тепер носять його ім'я. У 1610 році Гудзон знову відправляється в експедицію на кораблі Діскавері.  Будучи найнятим  Британською та Ост-Індійською компаніями він взяв курс на північ, прибувши до берегів Ісландії 11 травня, потім - 4 червня - до південної Гренландії, потім обігнув її південний край і взяв курс на захід. Було сильне відчуття, що північний шлях до Азії нарешті знайдено. 25 червня мандрівники досягли Гудзонової протоки на північ від Лабрадору. Рухаючись уздовж узбережжя на південь, 2 серпня вони вийшли до затоки Гудзона. Наступні кілька місяців Гудзон витратив на дослідження та картографування узбережжя Америки. У листопаді корабель застряг в льодах в затоці Джеймса, і команда була змушена зійти на берег на зимівлю. Навесні 1611 року, після того як шлях був звільнений від льоду, Гудзон планував відновити дослідження. Однак команда корабля збунтувалася, вимагаючи повернення додому. У червні 1611 року 8 осіб з команди повернулися додому, попередньо висадивши Гудзона, його сина і ще 7 матросів на весловий човен, не залишивши їм води і їжі. Більше про його долю достовірно нічого не відомо.

 

Вперше Панамський перешийок перетнув у 1513 р  іспанський конкістадор Васко Нуньєс де Бальбоа   і першим з європейців побачив Тихий океан.

 

 

 

 

 

 

                                        VІ. Підсумок уроку

 Ми виконали ми завдання, які були поставлені на початку уроку?

Категорії географічних об’єктів	Назви географічних об’єктів
Миси	Мерчисон, Мар’ято, Принца Уельського, Сент-Чарльз
Моря	Карибське, Баффіна, Бофорта
Затоки	Гудзонова, Мексиканська, Аляска, , Святого Лаврентія
Протоки	Берингова, Гудзонова
Півострови	Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Юкатан
Острови	Гренландія, Ньюфаундленд,Великі Антильські, Малі Антильські,  Канадський Арктичний архіпелаг
Морські течії	Холодні: Каліфорнійська, Лабрадорська Теплі: Гольфстрім, Аляскинська

 

1. Географічна мозаїка. Визначити тему, якою   об’єднані назви географічних об’єктів та найти зайву.

-  Гольфстрім,  Мерчисон, Аляскинська

          - Берингова, Гудзонова, Флорида

          - Каліфорнія, Юкатан, Мар’ято

          -  Мексиканська, Баффіна, Аляска

          - Принца Уельського, Сент-Чарльз, Гренландія

 

2.   Вірю – не вірю.

  1. Чи вірите ви, що крайня південна точка материка – мис Мар’ято (+).

      2. Чи вірите ви, що  Колумб був першим європейцем, що потрапив в Південну Америку (-).

    3. Чи вірите ви, що Північна Америка бідна на корисні копалини (-).

       4. Чи вірите ви, що на материку є річка, затока, протока з назвою Гудзонова (+).

       5. Чи вірите ви, що на материку є всі пояси крім екваторіального (+).

6. Чи вірите ви, що крайня східна точка материка – мис Сент-Чарльз (+)

7. Цей об’єкт був відкритий дослідником і мореплавцем Джоном

Каботом і назвав його «Нововідкритою землею» - о. Ньюфаудленд. (+)

       8. Назва цього об’єкта виникла випадково, коли іспанський капітан Ернандес Кордоба запитав про назву місцевості у індіанці, тому назва півострову Юкатан означає «я не розумію». (+)

9. Цю землю відкрив у 982 році норман Ерік Рудий (Рауді) і назвав мовою скандинавців – «зелена країна»- о. Гренландія. (+)

10. На півдні материка розташована затока, названа на честь англійського мореплавця на ім’я Генрі Гудзона. (-)

11. Найбільший острів на планеті Гренландія.(+)

12. Чи правда, що крайня північна точка материка  м. Принца Уельського?(-)

3. Анаграми «Північна Америка». 

Анаграми Сончимер    2. Ванозогуд Дорлабра Лодариф Натаюк Ленундфанью

Відповіді Мерчисон (мис) Гудзонова (затока) Лабрадор (півострів) Флорида (півострів) Юкатан (півострів) Ньюфаундлен (острів)

 

Що ми можемо додати до «Асоціативна павутинка»

 

V. Домашнє завдання

1. Параграф: Північна Америка. Фізико-географічне положення.    Історія

    відкриття й дослідження материка.

2.Закінчити оформлення контурної карти.

3. Твір (за бажанням) Для мене найцікавішим на цьому уроці було…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Колумб

Христофор Колумб зійшов власне на материк лише під час IV плавання, коли його каравели у 1502 році досягли центральноамериканського узбережжя в районі Гондурасу. А до цього він був лише на островах. Вперше Колумб побачив сушу 12 жовтня 1492 року. Це був о. Сан-Сальвадор (Уотлінг) в Багамському архіпелазі. Записи зі щоденника Колумба: «Вівторок, 18 вeрeсня: нa півночі з’явилась вeликa хмaрa (вірнa ознaкa близькості зeмлі). Пятницa, 21 вeрeсня: бaчив китa – щe однa «зeмнa» ознaкa: кити пливaють нeподaлік від бeрeгa. Чeтвeрг, 11 жовтня: пливли нa півдeнь-півдeнь-зaхід, з кaрaвeли «Пінтa» помітили тростинку, виловили обтeсaну пaличку і трaву, всі зрaділи. П`ятниця, 12 жовтня: зeмля! Я бaчу зeмлю!»

 

 

Кабот

Паралельно з відкриттям X. Колумба було зроблене повторне (після норманнів) відкриття Північної Америки. Так, у 1497 р. венеціанець   Джованні Кабото, який був на службі в англійського уряду, відкрив острів,  хоча залишалося неясним, що відкрив Джон Кабот. Існує дві версії, за однією, це був півострів Лабрадор, за іншою - Ньюфаундленд. З часів норманів це відкриття стало першим достовірним відвідуванням Північної Америки, здійсненим європейцями. Примітний той факт, що сам Кабот вважав, ніби йому майже вдалося дістатися до Східної Азії, але він відхилився від курсу і зайшов занадто далеко на північ.

  Але, на жаль, Джон Кабот, відкриття якого могли грунтовно змінити життя європейців, так і не дізнався, що йому вдалося зробити.

 

Ерік Рудий

Історія дослідження даного материка досить цікава. Її можна розділити на кілька етапів. Перший запис датується Х-XI ст. У 981-983 рр. нормани зібрали експедицію, під час якої були проведені дослідження Гренландії, півострова Лабрадор та острова Ньюфаундленд. Однак ця інформація так і не стала відома Старому Світу.
Відкриття Америки – Нового Світу – пов'язане з пошуками морського шляху до Індії, її відкрив у 1492 р. Христофор Колумб.    Проте, як випливає із скандинавських саг, це відкриття не було першим. Ранні плавання європейців до північно-східних берегів Північної Америки відбулися ще у Х ст. Близько 982 р. в Гренландії поселився з кількома супутниками Ерик Рауді (Рудий), вигнаний з Ісландії за тяжкі провини.

 

У 1000 р. син Ерика  Лейф Е́ріксон  спорядив судно, на якому, рухаючись з Гренландії на південь, досяг скелястої землі, яку назвав Хеллуланд – «Країною плоских каменів» (очевидно, це був півострів Лабрадор).      Імовірно, він перший європеєць, який побував у Північній Америці за п'ятсот років до Христофора Колумба. Про походи Лейфа відомо з таких манускриптів як «Сага про Еріка Рудого» і «Сага про гренландців». Їхня достовірність була підтверджена археологічними відкриттями XX ст. Плаванням Лейфа Щасливого його сучасники не надавали великого значення, але з ними, без сумніву, пов'язані пізніші відкриття, здійснені на захід від Гренландії в пошуках Північно-Західного проходу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гудзон

Генріх Гудзон в 1667—1671рр. відкрив річку, протоку і затоку, які тепер носять його ім'я. У 1610 році Гудзон знову відправляється в експедицію на кораблі Діскавері шукати північний шлях до Азії.   Він взяв курс на північ, дістався  берегів Ісландії, потім Гренландії,   обігнув її південний кр ай і взяв курс на захід.   25 червня мандрівники досягли Гудзонової протоки на північ від Лабрадору і рухаючись уздовж узбережжя на південь,   вони вийшли до затоки Гудзона. Наступні кілька місяців Гудзон витратив на дослідження та картографування узбережжя Америки. У листопаді корабель застряг в льодах, і команда була змушена зійти на берег на зимівлю. Навесні 1611 року, після того як шлях був звільнений від льоду, Гудзон планував відновити дослідження. Однак команда корабля збунтувалася, вимагаючи повернення додому і  висадила Гудзона, його сина і ще 7 матросів на весловий човен, не залишивши їм води і їжі. Більше про його долю достовірно нічого не відомо.

Іспанський конкістадор   Васко Нуньєс де Бальбоа    перетнув у 1513 р. Панамський перешийок  і став першим з європейців, що побачив Тихий океан.