Урок географії у 7 класі за темою "Природні зони африки. Гілея. Савана"

Інтегрований урок – подорож  (географія – біологія)

Тема: Природні зони Африки.

Мета:дати учням знання про основні риси природної зони: особливості погодних умов, характерні представники флори і фауни; прищеплювати вміння створювати образ території, естетично сприймати навколишнє середовище; розвивати логічне мислення, вміти пояснювати зв'язок між компонентами природного комплексу, виховувати любов до природи.

Обладнання: фізична карта Африки, карта «Природні зони Африки», атласи, контурні карти, комп'ютерна презентація, звуки дощу, голоси тварин.

Тип уроку: урок вивчення нових знань.

Форма проведення: урок – подорож.

Структура уроку:

І. Мотивація пізнавальної діяльності:

Вчитель: «Діти, на адресу нашої школи вчора надійшов лист від якогось Василя Перепуткіна. Ось послухайте, що він пише: «Доброго дня, любі учні! Пишу я вам з Африки – це була моя давня мрія  - потрапити на цей материк. До мене побували тут Ф. Магеллан, Х. Колумб, Васко да Гама, Д. Лівінгстон. Я багато читав про Африку. По – перше, Африка – найбільший материк Землі, тут багато рекордсменів: найдовша річка світу – Ніл, найвища гора світу – Кіліманджаро, найглибше озеро світу – Танганьїка, найбільша пустеля – Сахара, найбільше озеро за площею – Вікторія.

      Свою подорож я вирішив розпочати з крайньої північної точки – миса  Голкового. За день я пересік Сахару  і опинився на екваторі. Мені порадили на верблюді пересікти вологі екваторіальні ліси. Ну і трави тут! Високі та густі! А скільки квітів! Табунами бігають жирафи та слони, безліч мавп та папуг. Ледве ноги уніс від сердитого лева. А в цілому все добре і дуже цікаво. Далі я мандрую до найвищого в світі водоспаду – Вікторія.

     До побачення. Наш караван вирушає. 

                                                        З повагою   Вася Перепуткін.»

Вчитель: Дивний лист, чи не так? Що ж Вася наплутав? (виступи учнів)

Вчитель: Які ви уважні, молодці. А от чи живуть на екваторі слони та жирафи, нам доведеться дізнатися самим. Я запрошую вас до дуже цікавої подорожі по природним зонам Африки. Сьогодні ми відвідаємо  гілею та савану. (Учні записують дату та тему уроку)

Вчитель: Подорожувати ми будемо на найчистішому виді транспорту – повітряній кулі, щоб не турбувати тварин, які там проживають  і не забруднювати повітря. Але на повітряну кулю, як на будь – який транспорт, треба  квиток. У нашому випадку - це правильні відповіді на географічну вікторину: один учень біля карти показує географічні об'єкти, решта – коментують, тобто називають цей об'єкт.

ІІ. Актуалізація опорних знань:

Вікторина:

1. Найдовша річка світу.
2. Друге за глибиною озеро світу і найглибше озеро Африки.
3. Що в Африці називають «гримучий дим»?
4. Яке озеро в Африці називають блукаючим?
5. Назвіть кольорові річки Африки.
6. Найбільше за площею озеро Африки.
7. Річка, що двічі перетинає екватор.
8. Річка, на якій утворився водоспад Вікторія.
9. «Дах» Африки.

Вчитель: Ось і добре. Ми отримуємо дозвіл вирушати. Відкрийте атласи, карту «Природні зони».

• Що таке природна зона?
• В яких природних зонах лежить Африка?
• Зверніть увагу на розміщення кліматичних поясів.
• Згадайте, який клімат характерний для екваторіального кліматичного поясу?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

Вчитель: у будь – якій подорожі ведеться щоденник чи журнал, куди записується все найцікавіше. Ми теж будемо вести щоденник подорожі. Для цього сторінку зошита ділимо на дві колонки: одну називаємо «Гілея», іншу «Савана». Отже, перша наша зупинка – зона вологих екваторіальних лісів – гілея – дощовий ліс.(слайд 1) Пригадаймо, які умови необхідні для росту рослин? (виступи учнів)

Вчитель: (на фоні запису шуму зливи та грози). Діти, послухайте як один з мандрівників описує свої враження від дощу в гілеї: «Життя в тропічному лісі протікає на фоні зіткнення стихій. Прогриміло. Грім рявкнув на притихлий перед грозою ліс, так голосно і сердито, що від страху затряслись піджилки. З тишею вмить було покінчено. Розгулявся такий гуркіт, линув такий ливень, що в голові промайнула думка про близький кінець світу».

Екваторіальний ліс багатоярусний: верхній ярус висотою 50 – 80 м:сейба, яка має стовбур в діаметрі 2 м та додаткове коріння – дошкоподібні підпірки, що сягають висоти 4 м.(слайд 2)  Рослини верхнього ярусу мають щільне листя, яке часто має восковий наліт. Навіщо?(мозковий штурм)  Детальніше про рослини гілеї нам розповість наш гід – ботанік.

«Гід - ботанік»: середній ярус висотою20 – 40 м становлять пальма – рафія, до якої африканці відносяться особливо трепетно, бо її листя довжиною 10 – 12 м пігмеї використовують для покриття своїх помешкань. Із волокон плетуть тканини, капелюхи, корзини. (слайд 2) Олійна пальма за рік в своєму насінні накопичує до 15 кг цінного жиру, який використовують в парфумерії та миловарені. Місцеві жителі збирають сік, для цього залізають на пальму і роблять надрізи на верхівці, з яких стікає сік. Під час дощів олійна пальма може дати до 15 л соку в день. Цей сік населення вживає як освіжаючий напій.(слайд 3)

      Нижній ярус висотою 10 -15 м: хлібне(слайд 3), чорне, кавове дерева та какао (слайд 4, 5). Кавове дерево має  білі пахучі квіти, плоди червоного   кольору з двома насінинами. Це насіння промивають, висушують, підсмажують. Каву експортують в інщі країни світу.(слайд 5) У вологих лісах багато бананів. Греки і араби називали його «чудовим фруктовим деревом». Банан – не дерево. У нього немає тканин, характерних для дерева. Банан – це багаторічна величезна трава, довжина листка 4 м, а ширина – 90 см. Росте банан дуже швидко, приблизно по 3 см в день. За десять місяців рослина досягає у висоту до 6 м і нагадує пальмове дерево. Плоди спочатку ростуть в напрямку до землі, а потім розвертаються і тягнуться вгору, набуваючи дугоподібної форми. Плоди накривають поліетиленовим пакетом, зберігаючи від комах, і прив`язують стрічку, колір якої вказує на ступінь зрілості плоду. Рослина дає одну зв`язку з плодів, вагою від 30 до 50 кг. Банани вживають в їжу у свіжому та сушеному вигляді, із них виготовляють бананове борошно, консерви, мармелад, сироп та вино. До родини бананових відноситься «дерево мандрівника», його стовбур досягає у висоту 10 м. Плоди схожі на огірки. Назву  дерево отримало, тому що в основі листків збирається вода, яка може бути використана, щоб вгамувати спрагу.(слайд 6)

  Вчитель: так, дійсно, дощовий ліс надзвичайно густий, а ще й всі просвіти між деревами заповнені повзучими та виткими ліанами, серед них ліаноподібна пальма ротанг, довжина стебла якої 300 м. На гілках дерев і ліан ростуть безліч гарних орхідей, які мають повітряні корені, що вбирати вологу прямо з повітря. (слайд 7) А от трави в гілеї майже нема. Чому?

Грунти чероно – жовті фералітні, не родючі, шар перегною лише 3 см. Чому, адже рослинний опад величезний? (мозковий штурм)

А які пристосування до таких умов мають тварини гілеї. Слово нашому гіду – зоологу.

«Гід – зоолог»: Тварини гілеї пристосувались до життя на деревах. Тут мешкають горили, шимпанзе. (слайд 8) Горила вкрита густим чорним волосяним покривом. Ріст горили до 2 м, вона має неабияку фізичну силу. Живуть горили групами від 3 до 9 особин, обов`язково є старий сильний вожак. Шимпанзе менше горили, їх висота 1,5 м, живуть в основному на деревах. Є багато мартишок, павіанів, які мають довгі цупкі хвости. Біля водойм живуть бегемоти. Вони мають велику масу, тіло довжиною 4 м, яке тримається на товстих коротких ногах, голова зливається з тулубом. Вдень бегемоти знаходяться у воді, виставивши ніздрі над водою, щоб дихати. Вони чудово плавають, пірнають, а на суходолі легко підіймаються по крутим берегам річок. Сердитий бегемот небезпечний для людини. (слайд 9)

      Багата орнітофауна: безліч папуг, бананоїдів, нектарниць, (слайд 10) птах – носоріг. Птах – медовід трохи більший від нашого горобця. Коли він побачить людину, хлопає крилами, щебече, потім перелітає з гілки на гілку і веде людину до дерева, в дуплі якого живуть дикі бджоли. Місцеві жителі викликають птаха на пошуки меду, для цього вони стукають палицею по дереву і свистять. Через декілька секунд з`являється птах – медовід. (слайд 11)

 Вчитель: Чи бували ви в сосновому лісі? Яке там повітря? А ось в екваторіальному лісі гниття величезної кількості опалого листя призводить до збільшення долі вуглекислого газу, тому дихати важко. Висока температура, вологість, відсутність вітру є причиною туманів, густих та щільних, мов стіна. Води дуже багато, проте пити її не можна: вода часто забруднена збудниками кишкових захворювань. Людина, яка деякий час перебувала в дощовому лісі, стоячи спиною до нього, нарешті зможе випрямитись на повний зріст і вдихнути свіже повітря саван.                                                      Отже, наступна наша зупинка – савана. В якому кліматичному поясі знаходиться савана? (учні співставляють карти атласу). Що характерно для цього кліматичного поясу?

Робота з контурною картою: учні наносять межі гілеї та савани.

Вчитель: Савана – це тропічний степ, царство високих трав, серед яких зустрічаються  поодинокі та групами дерева, які скидають листя в сухий сезон.  Які грунти в савані? (робота з атласом)  Грунти саван родючі. Чому? У саван два кольори - яскраво – зелений у сезон дощів і жовто – бурий у сухий сезон, коли дерева скидають листя. Чому?                                                 З різноманітністю рослинного світу саван нас ознайомить гід – ботанік.

«Гід – ботанік»: серед гутої трави височать баобаби – дерева, які сягають у висоту 25 м. Стовбур баобаба дуже товстий, в обхваті 45 м, живе баобаб 4 -5 тисяч років. Плід баобаба схожий на огірок, місцеве населення вживає його в їжу. В сезон засухи дерево скидає листя і на гілках висять тільки плоди. Коли наступає сезон дощів, дерево покривається великими білими квітами із сильним ароматом. Квіти розквітають ввечері, а вранці в`януть. Друге дуже поширене дерево савани – зонтична акція, але під такою парасолькою холодку не знайти. Дрібні листочки акції розміщуються ребром до сонця і пропускають сонячне проміння. Якщо стати під парасольку акації і подивитися вгору, то зелена крона на фоні яскраво – синього неба здається мереживом. (слайд 12) Росте в савані невисоке дерево з коротким викривленим стовбуром – саркоцифалюс – «африканська аптека». Великі солодкі плоди смаком і ароматом нагадують полуницю. Із кори виготовляють настій, який використовують як ліки від багатьох хвороб. (слайд 13) Поширеними рослинами  саван є алое, молочай, які виростають до 8 м.  Цікавим є кущ «пастка для мух», його листя вкриті довгими сріблястими  волосками, добре пахне. Мухи сідають на листя, а полетіти не можуть – вони прилипають і гинуть. За цими мухами приходять павуки, які запилюють цей кущ. Місцеві жителі листя цієї рослини вивішують в приміщенні, щоб ловити мух.  Великі простори в савані займає слонова трава – із родини злакових. Її висота 3 – 5 м, іноді до 8 м. В сухий період нею живляться слони, звідси її назва.(слайд 14)

Вчитель: Тваринний світ савани надзвичайно різноманітний, це єдине місце на Землі, де є величезна кількість великих тварин. Чому? (за схемою визначити розміщення тварин савани).

«Гід –зоолог»: В савані багато травоїдних копитних тварин: носороги, антилопи, зебри, жирафи. (слайд 15) Серед хоботних – африканський слон – найбільша наземна тварина, масою 5 т, висотою 3,5 м, довжиною 4,5 м. У африканського слона великі вуха і бивні. Бивні є і в самки і в самця. Слон чує воду за 5 км. Через ці  бивні і знищують слонів. Відновити поголів`я слонів важко, тому, що лише до 10 – 15 років слони стають дорослими і можуть розмножуватися. (слайд 16) Найвищими тваринами савани є жирафи, висотою до 6 м. Живляться вони листям, яке легко дістають завдяки своєму зросту і довгому язику. Бігають швидше коня. Один з мандрівників писав: «Жирафи ніби зібрані із запчастин: голова і тулуб взяті у коня, ноги – у антилопи, шия  - у верблюда, а плямисту шкіру – у леопарда позичив…». Є в савані і хижаки: лев, гепард – із родини котячих; шакал, гієна, африканська великовуха лисиця – із родини вовчих.  Лев –  грізний і гарний. Велика золотиста грива покриває його голову, у  самки гриви немає. Довжина лева до 3 м, а маса понад 225 кг. Найпрудкіший серед тварин – гепард – може розвивати швидкість до 110 км/год. Вага дорослого гепарда 45 кг. Коли гепард задоволений, він мурчить, як величезний домашній кіт. Його навіть можна приручити, проте в нього є гострі зуби і кігті, що роблять гепарда небезпечною  твариною.(слайд 17)  В савані живе найбільший нелітаючий птах – африканський страус, зріст його майже 3 м, вага 50 – 90 кг.(слайд 18) Є птах – секретар, названий так, тому що хохолок на його голові нагадує гусяче перо, яке стирчало за вухами писарчука в минулі часи. Секретар полює на змій. (слайд 19) Численні тут чаплі, фламінго, марабу, пелікани. Серед плазунів поширені змії, крокодили. (слайд 20)

Вчитель: Цікавою була наша подорож, але вже час повертатись. А пам`ятаєте листа від Васі Перепуткіна, тепер ми можемо пояснити, що він наплутав (вчитель зачитує деякі моменти з листа, а діти відповідають).

ІV. Закріплення: Гра «Детективи»: набори карток з назвами або зображенням рослин і тварин гілеї та савани, один учень відбирає представників савани, інший  - гілеї. Потім клас перевіряє.

Наприклад:  лев,слон, шимпанзе, жираф, бегемот, гепард, бананоїд, горила, нектарниця, баобаб, парасольковидна акація, сейба, банан.

V. Підсумок уроку, оцінювання.

VІ. Домашнє завдання: вивчити відповідний параграф підручника. Творче завдання: описати своє перебування в гілеї, оповідання «Один день в гілеї».