Урок географії у 8 класі на тему «Ґрунтові ресурси України. Заходи з раціонального використання і охорони ґрунтових ресурсів»

Урок географії у 8 класі  на тему

 «Ґрунтові ресурси України. Заходи з раціонального використання і охорони ґрунтових ресурсів»

 

 МЕТА:  - сформувати знання учнів про грунтові ресурси України;

• з’ясувати основні заходи раціонального використання і охорони грунтових ресурсів;
• вміння аналізувати, робити висновки; вдосконалювати  навички роботи з різними джерелами географічної інформації;
• сприяти формуванню в учнів екологічної свідомості.

 

ОБЛАДНАННЯ: фізична карта України, атла­си, мультимедійна презентація.

 

МЕТОДИ І МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ: інформаційно-рецептивний: словесні 

              (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди, повідомлення

               учнів); наочні (слайди мультимедійної презентації); репродуктивні

              (бесіда) та проблемко-пошуковий (проблемні питання);

              самостійна робота з підручником.

 

ТИП УРОКУ: Урок засвоєння нових знань

ФОРМА УРОКУ: Усний журнал

ХІД  УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Організація уваги, налаштування сприятливого психоемоційного мікроклімату.

            Елемент творчого навчання   «Знайомство»

 II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

     Бесіда (фронтальна)

«Інтелектуальна розминка».

 

  III. МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ.

               Розповідь учителя

Вчитель.

За розмірами територія України є найбільшою країною Європи, а за якісним складом грунтів  та біопродуктивністю угідь – однією з найбагатших держав світу.

Найродючіші та найпотужніші грунти – чорноземи – формувалися протягом багатьох тисячоліть. Сьогодні, на жаль, запаси та якість цього неоціненного природного ресурсу в нашій державі значно зменшилася. Чому так                                                                                 трапилося? Можливо не раціонально використовуються земельні ресурси України?

Сьогодні на уроці спробуємо з’ясувати причини і фактори що впливають на зайнятість та родючість грунтів.

Вчитель читає текст, використовуючи відеосюжет             

IV. ВИВЧЕННЯ   НОВОГО   МАТЕРІАЛУ.                                                                                  

       Урок у формі усного журналу супроводжується мультимедійною презентацією слайдів  Microsoft Power Point до теми (як пояснення учителя, так і випереджальні завдання учнів).

Евристична бесіда.

 

Землевпорядник.   ( повідомлення учня)

Земельні ресурси – вид природних ресурсів суходолу. До них належать землі, що використовуються або можуть бути використані людиною для сільського чи лісового господарства, містобудування тощо. Значна частина сільськогосподарських угідь розташована у зоні чорноземів, що створює сприятливі умови для продуктивного землеробства. Ці грунти є національним надбанням України. Земельний фонд України становить 60,4 млн. га.

Освоєність земельної площі в Україні досягла майже 70% (є одним з найвищих у світі). Найвищу сільськогосподарську освоєність території мають:  

( Робота з підручником, розгляд схем-таблиць)

Економіст.  ( повідомлення учня)                  

                                   Завжди гарна, як на свято,

                                   Мила, щедра і багата.

                                   Як за неї добре дбати –

                                   Нагодує всіх, як мати.

Так, фундаментом економічного розвитку України є земля, або  земельні ресурси.  Та як відомо, один гектар сільськогосподарських угідь  в Україні  дає продукції лише на 450 доларів США, тоді як у Німеччині -  на 2650, Франції – на 1450. Територія України відзначається найбільшою в світі землеробською освоєністю, що не є екологічно виправданим. Частка ріллі в загальній площі України перевищує 79%, а розораність – 57,1%.

(Учитель підводить учнів до висновку.)

Метод «Синтез думок».

Оранка, що деформує природний родючий шар,  призвела до його виснаження. А головне – зруйнувала механізм самовідтворення чорнозему. Чорноземний шар, на утворення кожного сантиметра якого пішло 300 років, можна знищити за 3 роки. За підрахунками вчених кожного року знищується 50 тонн родючого грунту.

 

Вчитель. ( розповідь учителя з елементами бесіди)

Усі грунти України потребують дбайливого використання і охорони. Адже грунти найважливіші природні ресурси держави, національне багатство українського народу. І все ж запрошую фахівців до розмови, для з’ясування факторів та обставин, від яких потерпають грунти.

Агроном. (міні-презентація учня)

Водна і вітрова ерозія грунтів. ЇЇ наслідки. 

 

               Метод «Ідеї »             

Вчитель.      

   Завдання 1. Літні бурі у степовій зоні називають «чорним вихром». Шар за шаром змітає вітер пухкий грунт, і здається, що нема такої сили, яка здатна врятувати його. Але це тільки здається. Що протидіє силі вітру? Які заходи захисту проти вітрової ерозії ви можете назвати і схарактеризувати?

 

     Прийом «Математичне моделювання»

Вчитель. Крім водної та вітрової ерозії спостерігається і спливна ерозія. Грунтовий покрив перенасичений грунтовими або талими водами, може поступово, або й раптово спливати, внаслідок чого зносяться його родючі шари.

Завдання 2.

Розрахувати товщину грунту через 300 років, якщо його товщина сьогодні – 100 см, змив становить 0,008 мм на рік, а процес грунтоутворення – 2 см на 100 років.

Розв’язування: а) знаходимо змив грунту за 300 років:

                                0,008 х 300 = 2,4 см

б) товщина грунтоутворення за 300 років:

                                2 см ---------- 100 років

                                х см ---------- 300 років

                                х = 300 х 2

                                       100                 х =6 см

в) знаходимо товщину грунту через 300 років:

                               100 – 2,4 + 6 = 103,6 см

 

Вчитель в ролі агронома. ( Пояснення з постановкою проблемного питання.,

 Підвести  учнів до правильної відповіді)

Сьогодні доводиться говорити ще про одне небезпечне явище, що призводить до деградації грунтів - це спустелювання або дезертизація. Що це за проблема?

      1.  Спустелювання .   2. Причини.

Основними засобами відновленя грунтів на оголених ділянках є насадження лісозхисних смуг, екологічно обгрунтоване зрошення земель, впровадження сівозмін, що дозволяє грунту, що обробляється, зберігати свою родючість, завдяки тому, що в різні роки на ньому вирощують різні культури; періодична консервація угідь (коли земля «відпочиває»).

    Лісничий. ( повідомлення учня)

Незамінна допомога сільському господарству – ліс. Знижуючи швидкість вітру він захищає поля від надмірного випаровування вологи, регулює надходження і стік води, тим самим захищаючи землю від ерозії, підвищує родючість грунту. З опалого листя і хмизу утворюється гумус, який є головним концентратом азоту в грунті.

    Вчитель. Проблемне питання

    Які саме меліоративні роботи проводилися і проводяться і як вони впивають на родючість грунтів та земельні ресурси в цілому?

Підвести до відповіді.

     З метою підвищення родючості грунтів з несприятливим водним режимом на території України упродовж десятків років проводилися гідромеліоративні роботи. Вони включали  в себе як зрошування, так і осушення земель.

   Еколог.  (Вчитель)

        За останні 50 років «великої іригації» 57% зрошуваних земель втратили природні властивості і родючість. Серед них 30% осолонцьовані, 14% - еродовані, 85% – закиснені, 55% – перезволожені.

       Родючість грунтів знижується і на осушених землях, де 43,5% їх мають підвищену кислотність, 8,5% – засолені, 11% - перезволожені, 13,5% – заболочені, 18,5% зазнали вітрової, а 5% - водної ерозії.

     Хімік.  робота з підручником. ( повідомлення учня у вигляді бесіди з класом)

 - про нераціональне використання грунтів. - Внаслідок роботи ТЕС, двигунів автомобілів.

- кислотні дощі. – Внесення добрив.

                Вчитель.  Сьогодні на уроці присутні фермери – початківці, які бажають отримати певну допомогу з уст фахівців, щодо господарювання на землі та отримання сталих врожаїв. Запрошую до розмови.

    Фрагмент «Рольової гри». Невеликі повідомлення учнів з учителем.

1. Я представник фермерського господарства «Преображенське». У своєму користуванні я маю землі, на яких тривалий час мої попередники вирощували соняшник. Знаючи, що це прибуткова справа, я вирішив теж вирощувати цю культуру. Але цього року я отримав низький врожай. Чи це кліматичними умовами обумовлено, чи якимись іншими?

Агроном. (вчитель з обгрунтуванням)  Кліматичні умови теж відіграють свою роль, але значно на врожайність вплинула багаторічна сівба на одних і тих же землях. Справа в тім, що соняшник багато забирає з грунту азоту, який періодично потрібно вносити. Тому бажано дати землі відпочити, або на цьому полі посадити горох,  а після збирання врожаю провести лущення рештків даної рослини, бо відомо, що горох накопичує у кореневій системі азот і таким чином збагачує грунт. Рекомендовано сіяти соняшник на тому самому полі раз у 4 роки.

2. Я працюю фермером у господарстві «Данко». У моїй власності кілька сотень гектар землі. Як господар землі, я дотримуюсь всіх агротехнічних норм по використанню земельних ресурсів. Та став помічати, що під час дощу та танення снігу на одному з полів грунт виноситься на проїжджу частину дороги. З чим це пов’язано і що потрібно зробити?

Агроном.( вчитель) У цьму випадку треба розглядати кілька причин: можлива відсутність полезахисних смуг або неправильний обробіток грунту. Тому, щоб не допустити подальшого розмивання грунту і формування ярів, необхідно проводити спеціальну сівбу, що зменшує стік води та застосовувати сучасні агротехнічні способи обробітку грунту, вести боротьбу з стихійним вирубуванням полезахисних смуг та сприяти їх насадженню.

3. Я щойно отримав у власність фермерське господарство «Світанок». Знаю, що внесення хімічних добрив покращує врожайність, але погіршує екологічний стан грунтів. Як можна забезпечити грунт корисними компонентами?

Еколог. Ні в якому разі не можна спалювати стерню, а треба проводити її лущення та сприяти збагаченню грунту певними поживними речовинами. Можна вносити на поля гній, компост, послід. У невеликих кількостях вони дуже корисні, а коли їх занадто, це стає справжнім лихом. Останнім часом здобули значимості «зелені добрива» (люпин, чечевиця, горох, соя, конюшина, квасоля). Якщо ці культури висівати перед зернговими культурами, а восени всю зелену масу заорювати в грунт, це буде гарним мінеральним добривом для майбутніх посівів.

 

4. Я отримав землі для ведення свого фермерського господарства «Діамант» на місці бувшого кар’єру з видобутку корисних копалин. Врожайність мала, та й грунт низької якості. Можливо, потрібно відмовитися від цього поля, чи провести якийсь додатковий обробіток грунту?

Агроном. У вашому випадку потрібно застосовувати тільки інтенсивні методи ведення господарства. Перш за все раджу вам звернути увагу на дотримання сівозміни. Сівозміна – науково обгрунтоване вирощування у певній послідовності кількох видів рослин на одній земельній ділянці. Чергування листових і колосових культур, що виснажують грунт і невибагливих, що збагачують грунт поживними речовинами ( наприклад, бобові, що накопичують азот), пригнічують шкідників та бур’яни і в такий спосіб підвищують родючість грунту та екологічні умови для наступних культур.

 

5. Моє фермерське господарство, знаходиться у 100  кілометровій зоні від ЧАЕС. Розумію, що землі мого господарства мають  незначний радіаційний фон. Чи знаходяться в групі ризику трактористи і комбайнери, які працюють на землі? Коли краще проводити обробіток грунту?

Радіолог. Так, люди названих професій дійсно потрапляють у зону ризику, оскільки працюють у приземному шарі повітря. Тому на землях, забруднених радіонуклідами, суворо потрібно стежити за тим, щоб весняний обробіток грунту відбувався, поки земля ще волога, або ж після дощу й поливу, з тією метою, щоб радіоактивні речовини не потрапили в дихальні шляхи. Робітники повинні мати засоби індивідуального захисту.

 

Вчитель.

Як бачимо зміни та забруднення земель України пов’язані, насамперед, з надзвичайно високою розораністю, малою залісеністю, значним техногенним навантаження, варварською, непродуманою  експлуатацією грунтів, ерозією, засоленням, відчуженням земель під кар’єри й промислові споруди тощо.

Які ж заходи треба вживати для збереження, раціонального використання і охорони грунтового покриву?

 

Висновки: учитель підводить учнів до правильних висновків.

    Еколог.

Основними напрямами охорони земель має бути запобігання водній і вітровій ерозії грунтів, зсувам, заболочуванню, засоленню, забрудненню пестицидами, стічними водами, промисловими і комунальними відходами.

 

Пропоную заходи з охорони грунтів спрямовані на раціональне використання земельних ресурсів, збереження і підвищення родючості грунтів, відтворення їхньої продуктивності:

• створення полезахисних лісових смуг, що захищають від суховіїв, чорних бур, поліпшують водний режим грунтів, запобігають ерозії;
• мульчування грунтів (стружка, стерня, тирса, папір);
• оранка, сівба, культивація грунту проводиться поперек схилу;
• дотримання грунтозахисних сівозмін, чергування посівів з парами, висівання буферних смуг з багаторічних трав;
• проведення снігозатримання, безвідвальний обробіток грунту із залишенням стерні на поверхні полів;
• застосування хімічної меліорації;

Юрист.    Робота з підручником.

Хочу додати, що заходи щодо охорони земель є важливою складовою програми з охорони навколишнього середовища в Україні. Охорона земельних ресурсів регулюється Земельним кодексом України (2001) та Національною програмою охорони земель. Ці документи визначають права та обов’язки землекористувачів, запровадження системи заходів з метою збереження і поліпшення природних ландшафтів, відновлення і підвищення родючості грунтів, рекультивацію земель, що зазанали впливу негативних явищ, захист від ерозії, заболочення, ущільнення, забруднення відходами та викидами.

 

Прийом «Дивуй»       Проблемні питання

Учитель.

Прийом “Картографічний марафон”

Географічний практикум Робота з картою. 

Прийом «Уявна подорож»

Випереджальне завдання. Використовуючи  текст підручника, додатковий матеріал складіть і презентуйте міні-доповідь.

ЦЕ  ЦІКАВО! Інформація

Дослідження (самостійне опрацювання матеріалу)

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ І УМІНЬ.

Фронтальна бесіда по питаннях.

Прийом «Аукціон»

1. Запропонуйте власні шляхи розв’язання проблеми збереження, відтворення

та раціонального використання  земельних ресурсів.

2. Які заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів необхідно запровадити у нашому районі, місті?

3.Чи можливо чекати сталих врожаїв на землях, що виділялися під городні наділи на заплавних землях нашого міста? Чому?

4. Чи доводилося особисто бачити наслідки відтворення земельних ресурсів? (засипання кар’єрів, звалищ тощо).

5. Поясніть народну мудрість: «Хліб по хлібу сіяти – не молотити, не віяти»

 

   У світі цікавого... (повідомлення учня)

Рослини – індикатори грунту. За рослинами – індикаторами можна визначити особливості хімічного складу грунтів, а саме:

• фіалка росте на грунтах, в яких високий вміст цинку;
• мак та багаторічні злаки ростуть на грунтах багатих на мідь;
• вівсюг полюбляє грунт з високим вмістом свинцю;
• кінський щавель та хвощ ростуть  на кислих грунтах;
• ромашка непахуча росте на слабокислих грунтах;
• гірчиця добре почувається на лужних грунтах.

 

Заключне слово вчителя: Діти, пам’ятайте, що своїм життям і добробутом людина зобов’язана саме землі. Але земля не прощає наруги, образи, жорстокості. Вона не любить лінивих і байдужих. Земля чекає на доброго і дбайливого господаря.

 

Прийом «Кросворд із сюрпризом»         

Давши правильні відповіді на запитання, ви отримаєте у виділеній колонці оцінку своєї діяльності на уроці.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ.

Учитель

1. РЕФЛЕКСІЯ

Учитель.  Ну от і закінчилась наша фантастична подорож.  Країна Знань розкрила перед вами широку дорогу. Ви працювали з різними джерелами знань.

 Чого ви навчилися під час подорожі?

 Які труднощі виникли?

 Що сподобалося на уроці?

          Який вид діяльності вам сподобався найбільше?

           Ви сьогодні  для себе довідалися щось нове?

2.  «Метод Прес»:

1. «Найважливішим з отриманої інформації для мене є відомості про …, тому

що …».

2. «Урок допоміг мені зрозуміти, що …».
3. «Що сподобалося та не сподобалося на уроці…».

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Обов’язкове:  Прочитати § підручника, відповісти на запитання усно.

Індивідуальне: 1. Підготувати повідомлення

2. (за бажанням) а)підготувати цікавий матеріал з даної теми