Урок "Географічні координати" (6 клас)

Клас:

 

Дата:

 

Тема: Географічні координати. Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати

 

Мета: повторення та систематизація знань про способи зображення Землі; поглиблення та систематизація знань про форму й розміри Землі; формування знань про градусну сітку, меридіани та паралелі; розвиток первинних практичних навичок знаходження меридіанів і паралелей на глобусі та карті, характеристики їх особливостей; розвивати спостережливість, логічне мислення, уміння створювати образ території; виховувати практичний інтерес до роботи з картами, поважне ставлення до праці картографів.

 

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, глобус.

 

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, евристична бесіда, робота з підручником, робота з картою); наочні ( ілюстрації фотографій в підручнику); практичні (замальовування схеми, заповнення таблиці).

 

Тип уроку: комбінований

 

Структура уроку:

І. Організаційний момент……………………………………………..………....2 хв

ІІ. Перевірка вивченого матеріалу ……….…..…………………………… ….10 хв

ІІІ Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності ………………......…5 хв

ІV. Вивчення нового матеріалу ………………….………………..………....…14хв

V. Закріплення вивченого матеріалу …………………………….………….…11 хв

VІ. Підведення підсумків уроку ……………………………………………......2 хв

VІІ. Домашнє завдання…………………………………………………………. 1 хв

 

Використана література

вчителем у підготовці до уроку:

1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів : Географія. 6-9 класи. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2013. — 64 с.
2. Кобернік С. Г. та інші “ Методика викладання географії в школі ” – К.: 2006.
3. Максимов Н. А. “ Хрестоматия по физической географии. Пособие для учителей ” – 2-е изд. доп. и перераб. – М.: Просвещение.
4. Скарлато Г. П. “ Захоплююча  географія ”, навч. посіб. – К.: Альтепрес, 1998.
5. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р. Географія в опорних схемах, таблицях та картосхемах. 6 клас: Навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський: Абетка, 2002. – 52 с.

Рекомендована література для учнів:

1. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р. Географія. Довідник для абітурієнтів та школярів, К.: Літера ЛТД, 2009.
2. Географія : підр. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова. – К.: Генеза, 2014. – 256 с.
3. Атлас “ Загальна географія 6 клас ”. – К.: Картографія, 2006.
4. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р.. Практикум з курсу “ Загальна географія ”: 6 клас. – Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2010. – 64с.

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

Привітання, організація учнівської поведінки. Перевірка готовності учнів до уроку

 

ІІ. Перевірка вивченого матеріалу

Самостійна робота (Додаток 1)

 

ІІІ. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності

4. Прийом «Бліцопитування»

• Яку форму має планета Земля?

• Які факти доводять кулястість Землі?

• Що таке екватор?

• На які півкулі поділяє екватор Землю?

• Що таке полюси Землі?

 

Прийом «Приваблива мета»

Розкривши чимало таємниць географічних карт, ви набули значного досвіду роботи з ними. Ви навчились «читати» умовні знаки, визначати відстані та напрямки, розрізняти висоти та глибини. Ви переконались у тому, що карта — надійний товариш і помічник. Тепер ваших знань достатньо для того, щоб розгадати головний секрет географічної карти — її здатність «розповісти» про точне місцезнаходження будь-якого об’єкта на поверхні Землі. З давніх-давен картографи прагнули «навчити» карту передавати таку інформацію. Однак завдання було непростим. Минуло чимало століть, і лише об’єднання зусиль картографів, математиків, астрономів і фізиків дозволило врешті-решт дійти успішного виконання завдання. А вам, для того щоб досягти успіху в розгадуванні головної таємниці, потрібно буде використати свої знання з математики та природознавства, виявити уважність і наполегливість. Що робить дослідник, коли хоче розв’язати певну проблему? Він складає план дій. Для виконання плану необхідний підготовчий етап — етап теоретичної підготовки, налагодження необхідних приладів та інструментів. Сьогодні наш урок — підготовчий етап у виконанні визначеного завдання.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Глобус об’ємна модель Землі. (Демонстрація глобуса).

Деякі умовні лінії і точки нашої планети. (Виконання рисунка - схеми)

 

2.  Поняття про градусну сітку. Знаходження та порівняння градусних сіток на глобусі й карті. (Робота в парах).

 

3. Формування понять «меридіани» та «паралелі». (Робота з підручником). Заповнення таблиці.

Меридіани та паралелі

Питання	Меридіани	Паралелі
1. Визначення	Умовні лінії на глобусі чи карті, що з’єднують найкоротшою відстанню географічні полюси Землі	Умовні лінії на глобусі чи карті, паралельні екватору
2. Форма на глобусі	Півкола	Кола
3. Форма на карті	Вигнуті лінії — дуги	Вигнуті лінії — дуги; екватор — пряма лінія
4. Вказує напрямок	Північ — південь, «полуденна лінія»	Захід — схід
5. Протяжність	У градусах — 180°;у кілометрах — ≈20 тис. км; 1° ≈ 111 км	У градусах — 360°; у кілометрах — різна; екватор — ≈ 40 тис. км; довжина дуги 1° — різна, зменшується від екватора (1° ≈ 111 км) у бік полюсів

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічний практикум»

1. На схематичному рисунку зобразіть: полюси, екватор, нульовий меридіан, 180° меридіан; північну, південну, західну та східну півкулі.

2. За фізичною картою світу визначте:

а) який материк знаходиться в північній, південній, західній і східній півкулях;

б) в яких півкулях знаходяться материки Австралія, Антарктида;

в) в яких півкулях знаходиться Україна.

 

Прийом «Клуб знавців»

• Якою паралеллю навколосвітня подорож є найдовшою? (екватором)

• Місто N розташоване на 30-й паралелі, а місто М — на 20-й. Яке з них ближче до екватора? (місто М)

 

VІ. Підведення підсумків уроку

• Земля має кулясту форму та обертається навколо своєї осі. Вісь обертання проходить через полюси — Північний і Південний.
• На однаковій відстані від полюсів проходить екватор — умовна лінія, що поділяє Землю на дві півкулі — Північну та Південну.
• На картах і глобусах проведено лінії меридіанів і паралелей, які утворюють градусну сітку.
• За допомогою ліній меридіанів і паралелей на карті можна визначити напрямок і вказати положення частин територій і об’єктів.
•  

VІІ. Домашнє завдання:

1. Опрацювати § 16-17

Додаток 1

 

Самостійна робота Способи зображення Землі

 

Варіант І

 

Дайте коротку відповідь на завдання:

1. Що на фізичних картах означають кольори розфарбування земної поверхні?

2. Нівелір — це …

3. Масштаб великомасштабних карт: -

4. Числовий масштаб 1 : 5000. Іменований масштаб

Позначте умовним знаком:

5. Фруктовий сад

6. Млин

 

Варіант ІІ

 

Дайте коротку відповідь на завдання:

1. Умовні лінії на плані та карті, що з’єднують точки з однаковою висотою, називають…..

2. Бергштрих — це …

3. Масштаб дрібномасштабних карт:: -

4. Числовий масштаб 1 : 1000. Іменований масштаб

Позначте умовним знаком:

5. Яр

6. Джерело

 

Варіант ІІІ

 

Дайте коротку відповідь на завдання:

1. Що на фізичних картах означають кольори розфарбування Світового океану?

2. Компас — це …

3. Масштаб середньомасштабних карт:: -

4. Числовий масштаб 1 : 25 000. Іменований масштаб

Позначте умовним знаком:

5. Рідкі чагарники

6. Поодиноке листяне дерево

Відповіді

 

Самостійна робота Способи зображення Землі

 

Варіант І

 

1. Рельєф, висоти

2. прилад, для вимірювання відносної висоти у вигляді вертикальної рейки висотою 1м з виском і рейкою

3. від 1 : 10 000 до 1 : 200 000

4. в 1 см 50 м

5.

6.

 

Варіант ІІ

 

1. Горизонталі

2. Маленька рисочка, проведена перпендикулярно до горизонталі, вказує вільним кінцем, у якому напрямку схил знижується

3. від 1 : 1 000 000 і дрібніше

4. в 1 см 10 м

5.

6.

Варіант ІІІ

 

1. Глибини

2. прилад, для визначення сторін горизонту

3. від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000

4. в 1 см 250 м

5.

6.

Варіант І

Дайте коротку відповідь на завдання:

1. Що на фізичних картах означають кольори розфарбування земної поверхні?

2. Нівелір — це …

3. Масштаб великомасштабних карт: -

4. Числовий масштаб 1 : 5000. Іменований масштаб

Позначте умовним знаком:

5. Фруктовий сад

6. Млин

Варіант ІІ

Дайте коротку відповідь на завдання:

1. Умовні лінії на плані та карті, що з’єднують точки з однаковою висотою, називають…..

2. Бергштрих — це …

3. Масштаб дрібномасштабних карт:: -

4. Числовий масштаб 1 : 1000. Іменований масштаб

Позначте умовним знаком:

5. Яр

6. Джерело

Варіант ІІІ

Дайте коротку відповідь на завдання:

1. Що на фізичних картах означають кольори розфарбування Світового океану?

2. Компас — це …

3. Масштаб середньомасштабних карт:: -

4. Числовий масштаб 1 : 25 000. Іменований масштаб

Позначте умовним знаком:

5. Рідкі чагарники

6. Поодиноке листяне дерево

Варіант І

Дайте коротку відповідь на завдання:

1. Що на фізичних картах означають кольори розфарбування земної поверхні?

2. Нівелір — це …

3. Масштаб великомасштабних карт: -

4. Числовий масштаб 1 : 5000. Іменований масштаб

Позначте умовним знаком:

5. Фруктовий сад

6. Млин

Варіант ІІ

Дайте коротку відповідь на завдання:

1. Умовні лінії на плані та карті, що з’єднують точки з однаковою висотою, називають…..

2. Бергштрих — це …

3. Масштаб дрібномасштабних карт:: -

4. Числовий масштаб 1 : 1000. Іменований масштаб

Позначте умовним знаком:

5. Яр

6. Джерело

Варіант ІІІ

Дайте коротку відповідь на завдання:

1. Що на фізичних картах означають кольори розфарбування Світового океану?

2. Компас — це …

3. Масштаб середньомасштабних карт:: -

4. Числовий масштаб 1 : 25 000. Іменований масштаб

Позначте умовним знаком:

5. Рідкі чагарники

6. Поодиноке листяне дерево

Інформація до уроку

На глобусі або географічній карті можна побачити лінії, що проведені в певному порядку. Це – паралелі й меридіани.

Паралелі. На глобусі й карті на однаковій відстані від полюсів проведено коло – екватор. Крім нього, є й інші кола – паралелі. Сама назва “паралелі” вказує на положення цих ліній відносно екватора: паралелі проведені суворо паралельно екватору. Екватор так само є паралеллю, причому найголовнішою. Від нього ведеться відлік решти паралелей, що проведені через певні відстані в градусах у Північній і Південній півкулях. Паралелі – уявні лінії, що оперізують земну кулю з заходу на схід (або зі сходу на захід). Паралель можна провести через будь-яку точку земної поверхні. Отже,  паралелі – це лінії, що умовно проведені на глобусі і карті паралельно екватору.

На глобусі й карті паралелі не однакові за довжиною. Найдовша паралель – екватор. Від нього в напрямку до полюсів радіус кіл-паралелей зменшується і відповідно зменшується їх довжина. За величиною дуги паралелі можна визначати відстані, але потрібно враховувати, що паралелі –  кола, різні за довжиною. Тому в напрямку до полюсів буде зменшуватися і величина 10 паралелі в кілометрах. Найбільшою вона буде біля екватора – 111,3 км, на відмітці, наприклад 600 – 55,8 км, а найменшою – біля полюсів. Довжина 10 на різних паралелях позначена на карті півкуль по правому краю рамки.

Меридіани. Слово “меридіан” означає “полуденна лінія”. І справді, напрямок меридіана збігається з напрямком тіні від предметів на поверхні Землі опівдні. Меридіан можна провести через будь-яку точку земної поверхні і всюди він буде спрямований на північ і південь, тобто до полюсів.

Меридіани, так само як і паралелі, є лініями уявними. Вони існують лише на глобусах і картах. Всі меридіани, простягнувшись від полюса до полюса, зближуються біля полюсів, а потім сходяться в точці полюсу. Отже, меридіани – це найкоротші лінії, що умовно проведені на карті чи глобусі від одного полюса до іншого.

Всі меридіани мають однакову довжину і форму півкіл. Частину кола називають дугою, а величину дуги вимірюють у градусах. Якщо коло, як відомо має 3600, то дуга – півколо-меридіан матиме відповідно половину – 1800. Згадаємо: коло Землі (екватор) має 40 000 км; половина кола буде становити 20 000 км. Тоді можна обчислити довжину 10 меридіана в кілометрах: 20 000 км : 1800 = 111 км. Знаючи це, можна визначати відстані на карті півкуль у кілометрах без масштабу, а лише за градусами меридіанів.

Розглянемо приклади. Довжина дуги меридіана від Північного полюса до екватора дорівнює 900. Отже, ця відстань становитиме : 900 х 111 км = 9 990 км. Щоб розрахувати, наприклад, протяжність Африки по 20-му меридіану, потрібно виконати такі дії: 1) знайти на карті відрізок 20-го меридіана в межах Африки; 2) знайти значення градусів кінцевих точок материка на даному меридіані (320 і 340); 3) обчислити, на скільки градусів простягається материк по даному меридіану (320 + 340 = 660); 4) перевести відстань у градусах у кілометри (660 х 111 км = 7 326 км).

Градусна сітка. Земна куля ніби сіткою вкрита тонкими лініями меридіанів і паралелей. Зрозуміло, що безпосередньо на земній поверхні цієї сітки немає. Вона, як і земна вісь, довкола якої обертається Земля, – уявна. Всі її лінії – умовні й існують лише на глобусах і картах.

Меридіан і паралель можна провести через будь-яку точку земної поверхні. На карті й глобусі їх проводять через однакове число градусів, наприклад через 100 або 200. Перетинаючись, вони утворюють градусну сітку. Отже, градусна сітка – це сітка на глобусі або карті, утворена паралелями й меридіанами, що проведені через певне число градусів.

Існують відмінності градусної сітки на глобусі і карті. На глобусі меридіани – однакові півкола, а паралелі – різні за величиною кола.

 

• Поняття «меридіан» і «паралель» увів грецький учений Ератосфен, який, обчислюючи розміри Землі, зрозумів, що для визначення точних відстаней на карті та орієнтування за нею потрібні спеціальні лінії. На карті Ератосфена таких ліній було небагато і наносилися вони на різних відстанях одна від одної. Ця градусна сітка мало схожа на градусну сітку сучасних карт. Однак її поява дала можливість набагато точніше розміщати географічні об’єкти на карті.