Урок"Географічний та історичний простір".

Урок 6.

Ознайомлення з історичною картою. Уявлення людей про світ. Взаємозалежність природних умов та способу життя людського суспільства.

ТЕМА: ГЕОГРАФІЧНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ ПРОСТІР.

Налаштуйся на активну роботу на уроці!

1.A priori! (Передує досвіду!)

Познач зеленим маркером види географічних карт, а червоним історичні карти.

Обґрунтуй свій вибір.

2.Cogita! (Поміркуй!)

2.1. Спробуй роз’яснити наведений вислів визначного французького географа 19 ст.

«Історія є географія в часі, а географія – історія в просторі.»

2.2. Використання карт в роботі на уроках історії та географії. (обгрунтуй)

3.Novum! (вивчаємо нове!)

3.1. Прочитай текст. Дай відповідь на запитання.

Історичні карти відображають географічний простір у часі. На таких картах позначені розташування і протяжність важливих для пояснення минулого географічних об’єктів, які існували в конкретний історичний період. Тому, наприклад, на карті України-Русі площа лісів буде значно більшою, ніж на карті сучасної України; на Дніпрі позначать пороги, але не буде Канівського та інших водосховищ. На цій карті Ти знайдеш тільки ті міста, які були засновані київськими князями (Київ, Чернігів); фортеці, яких сьогодні вже немає (наприклад Тустань); торговельні шляхи, що не співпадають із сучасними автобанами. Особливості історичних карт також у тому, що на них можуть позначати: а) місця тимчасового поселення первісних людей – стоянки; б) площу проживання окремих племен чи народів, територію державних утворень, яких сьогодні не існує; в) територіальні зміни, що відбулися в межах історичного періоду, наприклад включення частини території однієї держави до складу іншої; г) місця важливих битв; д) напрямки просування кочових народів або військ якихось правителів; е) дати історичних подій та інше. Історична карта (мапа) України — образнознакове зображення подій, що відбувалися на території України у визначений історичний період, створене на географічній основі. Отже, історична карта – це зменшене умовне зображення частини земної поверхні або окремої країни з позначеними географічними об’єктами та подіями, важливими для орієнтації в історичному просторі. Історичний простір охоплює всі реальності минулого, що мають територіально Історичний простір — територія, де відбувалися історичні події. Реальну протяжність (розмір): ріки, рівнини, гори, поселення, шляхи, битви тощо. На відміну від простору географічного, історичний простір – уявний. Історичні об’єкти хоча й існували на якійсь території, але їхні розміри й розміщення, значимість у житті людей – це продукт досліджень істориків. (Вступ до історії України. 5 клас автор Р. Пастушенко стор. 45-46.)

Чим історичний простір відрізняється від географічного?

Поясни, чим історичні карти відрізняються від: а) фізичних; б) політичних.

3.2. Прочитай текст

Історична карта має власну мову й відкриває свої таємниці лише тому, хто вміє її «прочитати», тобто розшифрувати. А для цього необхідно уважно роздивлятися умовні позначення до карти. Їх називають легендою карти. Як правило, вони розташовані в нижньому куті. Обов’язково треба звертати увагу на підписи та кольори. Мета історичної карти за допомогою умовних позначок і знаків відобразити історичні події. (Вступ до історії України. 5 клас автор І.Щупак стор. 38.)

Розташуйте на карті умовні позначки (назва карти, карта, легенда карти)

3.3. Прочитати текст, дай відповіді на запитання.

В уяві людей світ, у якому вони живуть, завжди умовно ділиться на обжитий та незнаний. Обжитий — це той, де вони побували і в якому можуть дати собі раду. А незнаний — це непізнаний, загрозливий світ, у якому все може бути не так, як у звичному довкіллі. У первісні часи обжитий, освоєний світ обмежувався територією, де людина полювала, рибалила, збирала плоди та ягоди. Попри добре знання місцевості, навіть цей світ сприймався первісними людьми як дуже небезпечний. Адже вони знали, наприклад, який рельєф місцевості, де знайти воду та як якого звіра вполювати, але не могли зрозуміти, звідки береться вода, чому в різних тварин різні розміри та поведінка, чому існують гори, степи та ліси. Освоєна кожною групою первісних людей територія становила в середньому 50–100 км2 . Про більш віддалені місцини ці люди могли почути хіба з розповідей чужоплемінників, з якими час від часу зустрічалися на межових землях. Ще з первісних часів люди вважали, що Земля закінчується там, де «сходиться» з небом. А те, що за небокраєм, вони уявляли по-різному. Для давніх греків Земля мала форму диска. Населення Стародавнього Єгипту вважало небо віддзеркаленням води, тому Сонце в нього мандрувало небозводом на човні. Предкам українців світ уявлявся подібним до яйця. Земля, як і жовток, перебуває в центрі цього світу. На верхній її частині — світ живих, а на нижній — світ неживих. Зв’язує небеса і ці світи Вічне Дерево Життя. Вважалося, що кожен природний об’єкт, живий та неживий, серед них і Людина, — насправді незнищенний. Він лише мандрує зі світу у світ, у кожному з них маючи своє призначення та місце. Тому Вічне Дерево — Прадуб, а ще Верба — це міст чи дорога між світами. Сповнені таких переконань, наші предки — праукраїнці — намагалися жити в гармонії та злагоді з природою. Пізнаючи світ, люди поступово освоювали все ширші його простори. Щоб передати відомості про мисливські угіддя, рибні місця, стежки, якими можна пробратися через гори і хащі, вони почали зображати краєвиди за допомогою насічок на стінах печер та на кістках тварин. Так, наприклад, на бивні мамонта, розкопаному біля с.Межиріч (Черкаська область), можна помітити пагорби, ліс та річку. Це найдавніше умовне зображення місцевості в Україні, вік якого сягає 13–15 тис. років. Карта на бивні мамонта. Зростання числа відомих географічних об’єктів спонукало людей давати їм назви. Назви передавалися усно з покоління в покоління, успішно зберігшись до наших днів. Більшість сучасних топонімів в Україні теж походить з Античності, а то й Первісності. З винаходом писемності назви нововідкритих людьми земель почали виписувати на створених ними картах. Перші карти, подібні до сучасних, створили в античні часи. Найдосконалішими довгий час були карти Клавдія Птоломея (87 – 165 рр.) з м. Александрії, що в Єгипті. Грек за походженням, Птоломей був громадянином Риму та знаним своїми відкриттями математиком, астрономом, географом і астрологом. Одна з найбільш відомих його робіт — «Географія» — містила чи не всі зібрані на той час важливі відомості про географічний простір Землі. Порівняй розміри пізнаного Тобою та людиною первісних часів світу. ( Вступ до історії України. Р.Пастушенко. стор.50-51.)

1. Завдяки чому ці розміри суттєво різняться?
2. Поміркуй, чи існує сьогодні незнаний світ.

3.4. Прочитай довідку. Вивчи виділену інформацію за методикою «запам’ятай»

Простір історичний  — форма існування координації різноманітних співіснуючих суспільних об'єктів і явищ, культурних феноменів, усього того, що належить до людського буття: форм, розташування культурних феноменів, їх взаємодії.

Легéнда кáрти — зведення умовних позначень, використаних на карті, з текстовими поясненнями до них.

3.5 Попрацюй у парі. Прочитай текст.

Важливо знати місце події серед інших подій минулого не тільки в часі, а й у просторі? На думки та дії людей значною мірою впливає спосіб життя, який вони ведуть, тобто їхні вірування, звичаї, господарювання, побут (харчування, одяг, житло). Спосіб життя людей, зі свого боку, залежить від природних умов, у яких вони проживають. Зокрема, люди, які колись мешкали в степах України, були кочівниками. Вони постійно пересувалися у пошуках води і корму для худоби. Натомість на теренах України, багатих на родючі ґрунти, люди вели осілий спосіб життя. Вони віддавали перевагу вирощуванню рослин, заняттю ремеслом і торгівлею. Кліматичні умови суттєво впливають не тільки на заняття, а й на побут людей. Наприклад, у мешканців азійських чи африканських оаз, на відміну від українців, немає потреби мати в помешканнях печі й одягатись у кожух чи шубу. Зате вони дбайливо доглядають водойми, адже потерпають від нестачі води. Доступність і обсяги природних багатств: землі, води, деревини, металевих руд та інших ресурсів – завжди мали значний вплив на господарство і добробут населення. Тому дуже важливо знати, як змінювалися Наведи інші приклади взаємозалежності способу життя людей і природних умов, у яких вони живуть. Територія — частина поверхні суходолу з природними і створеними людьми ресурсами, що має певні просторові межі та географічне розташування. 47 рельєф, кліматичні умови та природні ресурси, відколи тут оселилися люди. Цінною для істориків інформацією є відомості про те, які народи залюднювали Україну в різні часи, з яких країв вони сюди прийшли, якими землями мігрували (пересувалися). Це допоможе зрозуміти, як українці розвивали господарство (засоби і способи здобувати собі продукти для прожиття), коли навчилися виготовляти і коли вдосконалили знаряддя праці, яке походження народних вірувань і звичаїв. Поясни на прикладах, для чого потрібні відомості про прабатьківщину народів, які заселяли чи заселяють Україну. Господарство — все, що виробляється, на чому це виробляється та як обмінюється. Про народи, які колись освоювали територію України, нам сьогодні розповідають топоніми – назви долин, рік, населених пунктів. Наприклад, назва річки Рось походить з давньослов’янської мови, в якій «рос» – вода. Назва нашої столиці – Київ – підтверджує легенду, що місто зведене руським князем Києм. Виникнення і походження географічних назв (назв населених пунктів, гір, річок, лісів, урочищ) вивчає спеціальна наука – топоніміка. Що можна дізнатися, досліджуючи виникнення і походження топонімів? Наведи приклад місцевого топоніма. Що він повідомляє про минуле Твого рідного краю? Достовірна інформація про те, в якій місцевості відбулася кожна подія, де проживав і звідки родом історичний діяч, дуже корисна для історичного дослідження. Це дає змогу співвіднести подію, особу з епохою, народом, державою, допомагає пояснити перебіг події або погляди людини. (Вступ до історії України. Р. Пастушенко. стор.46-47.)

Поясни на прикладах, для чого потрібні відомості про прабатьківщину народів, які заселяли чи заселяють Україну.

Що можна дізнатися, досліджуючи виникнення і походження топонімів?

4.Integra ipsе! (Виконай самостійно!)

Зафарбуй червоним маркетом історичні позначки, а зеленим маркером географічні позначки.

⃞ кліматичні зони

⃞ кордони держав

⃞ глибину річок і озер

⃞ напрями течій річок

⃞ напрямки походів військ

⃞ висоту найвищих гір

⃞ місце найважливіших битв

⃞ зміни територій та кордонів держав

5 Виконай вправу за методикою «запам’ятовую ефективно.»

Історична карта України – образознакове зображення подій, що відбувалися на території України у визначений історичний період.

Мета історичної карти, за допомогою умовних позначок і знаків відобразити історичні події.

На картах позначені розташування і протяжність важливих для пояснення минулого географічних об’єктів, які існували в конкретний історичний період.

Історична карта – це зменшене умовне зображення частини земної поверхні або окремої країни з позначеними географічними об’єктами та подіями, важливими для орієнтації в історичному просторі.

Спосіб життя людей, зі свого боку, залежить від природних умов, у яких вони проживають.

6. Підбий підсумки уроку.

Урок                                       Домашнє завдання.  Оцінка._________

1.1.Прочитай слова в хмарі. Склади речення, використовуючи слова хмаринок.

1.2.Створи ребуси до понять, які ти засвоїв(ла).

1.3.Прочитай і прокоментуй крилаті вислови:

«Звичка мандрувати картою та бачити в своїй уяві різні місця, допомагає правильно побачити їх у дійсності.» К.Пустовський.

«Карта-це друга книга, над якою учень повинен навчитися мислити.» М.Баранський.

1.4.Яка це: казка, її герої, автор, країна?