Урок «Героїчне Криворіжжя: від минулого до сьогодення»

ТЕМА: «Героїчне Криворіжжя: від минулого до сьогодення»

Усний журнал

Мета: ознайомити учнів з історичним минулим і пам’ятками рідного міста; набувати вміння осмислювати історичну правду про долю земляків, народу; формувати патріотичні почуття, сприяти вихованню любові до рідного краю.

Обладнання: презентація, укр. костюми, музика, ілюстрації.

 

ХІД ЖУРНАЛУ

Звучить «Козацький марш» (слайд)

• Сьогоднішня наша зустріч пройде у формі усного журналу, тема якого: «Героїчне Криворіжжя: від минулого до сьогодення».

Останнім часом погляди мільйонів людей спрямовані до своєї історії, словесності, культури. Ми обличчям повертаємось до замулених криниць своєї духовності. Такою невивченою цариною нашої історії є історичне життя Криворіжжя.

Усний журнал має 5 сторінок: (слайд)

1-«Легенда Кривого Рогу»

2-«Відбиток Другої Світової війни»

3-«Афганістан, ми пам’ятаємо тебе!»

4-«Небесна сотня»

5-«Майбутнє дитячими серцями»

 

Відкриваємо першу сторіночку нашого журналу «Легенда Кривого Рогу»

• Перегляд легенди про Кривий Ріг (відео)
• Інформаційне повідомлення про пам’ятник Кривому Рогу, який знаходиться у нашому місті (слайд)

Пам’ятник «Козак Кривий Ріг»

Встановлений у 2011 році. Одна з найпопулярніших новостворених пам’яток міста. Пам’ятник присвячений запорізькому козаку Рогу – реальній особі. Скульптурна композиція висвітлює ту мить, коли козак Ріг зійшов з коня на кручах степової річки Саксагань у тому місці, де вона впадає в Інгулець. Пам’ятник відлито у бронзі та встановлено на постаменті, зробленому із брили криворізького природного каменя. Висота пам’ятника разом із постаментом 5,3 м.

• Пісня «Їхав козак за Дунай»

Їхав козак за Дунай,

Сказав: "Дівчино, прощай!"

Ти, конику вороненький,

Неси та гуляй.

 

– Постій, постій, козаче!

Твоя дівчина плаче.

Як ти мене покидаєш –

Тільки подумай!

 

– Білих ручок не ламай,

Карих очей не стирай,

Мене з війни зо славою

К собі ожидай!

 

Друга сторінка усного журналу «Відбиток Другої Світової війни» (слайд)

 

• Пісня «Темная ночь»

Темная ночь, только пули свистят по степи,

Только ветер гудит в проводах, тускло звезды мерцают...

В темную ночь ты, любимая, знаю, не спишь,

И у детской кроватки тайком ты слезу утираешь.

 

Как я люблю глубину твоих ласковых глаз,

Как я хочу к ним прижаться сейчас губами...

Темная ночь разделяет, любимая, нас,

И тревожная черная степь пролегла между нами.

 

• Перегляд пам’яток у Кривому Розі (слади)
• Пам'ятник Танк Т-34,

Кожного року Україна святкує День Перемоги. Ще навіть є живі учасники тих подій, які буквально перевернули світову історію. Навіть 70 років потому люди знаходять речі, пов'язані з Другою світовою війною. Мабуть, ви не раз чули в новинах, що десь ще досі натрапляють то на гранати тих часів, то на бомби. Ті чотири роки, коли Україна була в самому центрі бойових дій, були одними з найтрагічніших в її історії. Ціна перемоги була надто високою.

• Монумент Перемога

Ріг під час Другої світової війни був ласим шматком для ворожих військ. Важливий транспортний вузол, металургійний гігант. Після жорстоких боїв місто таки відвоювали радянські війська 22 лютого 1944 року. Історія монумента Ініціаторами зведення монумента стали бійці 48-ї Криворізької стрілецької дивізії. Вони написали лист-звернення до керівника міста, просячи розглянути їхню ідею. Цей монумент присвячений бійцям 3-го Українського фронту, адже саме вони звільняли місто від нацистської армії.

Перше, що кидається у вічі, – це височенна скульптура солдата на 14-метровому пілоні. Цього воїна, до речі, містяни часто ласкаво називають «Алёшенькой». Позаду знаходиться стела. На ній викарбуваний фрагмент із наказу Головнокомандуючого від 22 лютого 1944 року. Також поряд є список військових угруповань, які брали участь у визволенні Кривого Рогу.  Важливо знати, що всі елементи монумента «Перемога» були відлиті на заводі «Криворіжсталь»

 

 «Стела героїв» Кожне місто пишається своїми героями. Про подвиги деяких не забувають десятиліттями. Про них пишуть, згадують, знімають фільми. В їхніх рідних містах ставлять їм пам`ятники і меморіали. Це відноситься і до тих героїв, які в роки Великої Вітчизняної війни ціною свого життя відвойовували свої землі у фашистських загарбників. Стела Героїв в Кривому Розі була встановлена ​​в знаменний для міста день - 70-у річницю визволення Кривого Рогу від фашистських загарбників. Цей історико-меморіальний комплекс розташували посеред парку Героїв і, спільно з Георгіївської дзвіницею і монументом Невідомому Солдату, він становить єдину композицію. Відвідування цієї стели одночасно і вражає і дозволяє заглянути в минуле.   Унікальна мозаїка на її стінах знайомить зі сторінками військових подій. Сама форма стели теж має певне значення. Вона зроблена у формі кола, в який можна потрапити по проходить через нього алею. Це коло нагадує про те, що в роки війни солдати не раз потрапляли в оточення. Якщо зайти всередину, то розумієш, який потужною стіною стояли радянські солдати за свій народ, намагаючись його захистити від загарбників.

 

• Вірш

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

 

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

 

Третя сторінка «Афганістан, ми пам’ятаємо тебе!»

Ті, хто пам`ятає той період, коли велася війна в Афганістані, знають, з якими болем і стражданням зіткнулися деякі сім`ї. Меморіал у Кривому Розі , присвячений солдатам, загиблим в Афганістані -   це те мале, що можуть зробити наші сучасники в пам`ять про невернувшіхся на батьківщину 200 земляків. Цей білосніжний монумент наштовхує на роздуми. Хтось бачить у ньому руїни постраждалих від бомбардування білосніжних стін, хтось - спрямоване в небо дуло гармати, готове випустити залп, а хтось обриси скульптури порівнює з осколками розбитих вщент мрій і навіть життів. Поява пам`ятника солдатам, загиблим в Афганістані, встановили в 25-у річницю виведення радянських військ з Афганістану.   Сьогодні цей меморіал, розташований в Ювілейному парку , служить мовчазним нагадуванням про трагічних подіях минулого і приводом для роздумів про майбутнє.

 

З Афганской війни не повернулося додому більше 200 наших земляків – мешканців Дніпропетровщини. Пам’ятник возведенийй у місті в честь украінців, загинувших при виконанні військового обов’язку за межами України.

• Перегляд відео «Будем помнить»

 

Четверта сторінка усного журналу «Небесна сотня»

 

На шляху до незалежності український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. Останніми у цьому довгому списку стали герої Небесної Сотні. Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом, заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя

Пам'ять героїв "Небесної сотні" - активістів майдану, які з 18-го по 20-те лютого загинули внаслідок протистоянь у центрі Києва.

и невинно убієнних? Можлива лише одна відповідь – Ні!

Ці події навіки закарбувалися в серцях, душах та в історії нашої Батьківщини, єдиної,неподільної, соборної України.

Українці мають пам’ятати і шанувати Героїв Небесної Сотні, які гинули за СВОБОДУ

всіх наступних поколінь.

Ми ними пишаємося. Ми їх пам’ятаємо. І завжди будемо пам’ятати!‖

• Вірш (Жулінська Т.)

Схаменіться люди!

Досить вже смертей!

Вже батьки стомилисть

Хоронить дітей!

 

Схаменіться люди!

Не руйнуйте долі,

Не змушуйте матерів

Привикать до болі.

 

Схаменіться люди!

Не йдіть брат на брата

Не набридло вам щоранку

Рахувати втрати?

 

Схаменіться люди!

Я кажу вам грізно

Відложіть сьогодні зброю

Завтра буде пізно.

 

Схаменіться люди!

Хай вам Бог дасть сили

Щоб могли ви будувать

А не рить могили

 

Вірш (Вожегова В.)

Хоч я ще й і маленька,

Проте багато знаю.

З мамусею рідненькою

На тата я чекаю.

 

Чому там хтось, щось діле?

Земля одна єдина!

І хочу я щоб жили

В великому ми мирі!

 

Почуйте! Люди добрі!

Хвате нам вже крові.

Нехай додому всі вернуться

Живі та здорові.

 

Тато завжди нам казав:

«Україна – нам як рай!

Рідне поле, зелен гай.

Все це наш – єдиий края!»

 

Ми за мир на Україні

Ти для нас завжди єдина.

Всі батьки, усі сміливі-

Повертайся тато живий!

 

П’ята сторінка журналу «Майбутнє дитячими серцями»

(Слайди)

Які величезні втрати українського народу в двох світових (війнах) і

громадських війнах, в трьох голодоморах, репресіях, масових депортаціях.

Багато випробувань випало на долю України.

 

«Україно, Україно!

Серце моє, ненько!

Як згадаю твою долю

Заплаче серденько!»

 

Здавалося, що скориться, впаде, загине, розчиниться український народ

проміж інших. Цього не сталося.

Треба усвідомити, що зроблено головне: над нами сяє жовто-блакитний

прапор незалежної України – багатовікової мрії і боротьби українського

народу. Ми не маємо права не побудувати національну, квітучу, багату

Україну. Її народ вартий цього.

 

 Колективна пісня «Україна –це ти»

 

Моє ім'я - Батьківщина.

Лелеки легке крило.

Моє ім'я - Україна.

І сонечка тепло.

 

Моє ім'я - Вишиванка.

Я хрестик на полотні.

Моє ім'я - синє небо.

Я сонях малий під ним.

 

Татові слова.

Україна - це я.

Мамині пісні.

Україна - це ти.

 

Моє ім'я - Степ широкий.

Моє ім'я - Хліба смак.

Останній шкільний дзвіночок.

Над сивим Дніпром туман.

 

Моє ім'я - то Надія.

Моє ім'я - то Любов.

Моє ім'я - чиста мрія.

И віра, що з нами Бог.

 

Татові слова.

Україна - це я.

Мамині пісні.

Україна - це ти.(2х)