Урок "Гетьманщина в часи Івана Мазепи" -технологічна карта.

Про матеріал
Поданий матеріал містить технологічну карту уроку "Гетьманщина в часи Івана Мазепи", з додатками.
Перегляд файлу

                                Технологічна карта уроку з теми

« Гетьманщина в часи І.Мазепи» 8 кл.

                                   Учитель Ольга Анатоліївна Бєлік

Економіко-гуманітарний ліцей №8 ім.Василя Стуса м.Краматорськ

Основні поняття, концепції, ідеї: Коломацькі статті, військово-політичний виступ Івана Мазепи, обмеження автономії.

Мета уроку:

Розкрити зміст внутрішньої та зовнішньої політики Ї. Мазепи, боротьби за утвердження державного суверенітету Гетьманщини, визначити сутність політики Російської держави щодо українських земель; розкрити причинно- наслідкові зв’язки військово-політичного виступу Івана Мазепи, зв’язок між громадянською позицією і розвитком суспільства; формувати уміння оцінювати військово-політичний виступ Івана Мазепи суголосний до цінностей та уявлень козацької старшини, запорозького козацтва та російського царя; вчити розумінню множинності трактувань історичних подій та уміння зіставляти різні інтерпретації. обґрунтовувати власні судження про діяльність І.Мазепи, К.Гордієнка, Петра І.

 Розвивати мовну, слухову, зорову пам'ять; зв'язне усне мовлення, логічне мислення учнів через аналіз, синтез, порівняння; творчу уяву; вміння і навички працювати з різними джерелами інформації; розвивати творчі здібності учнів.

Сприяти вихованню активної громадянської позиції, усвідомленню громадянської відповідальності за долю Батьківщини. Сприяти вихованню  самостійного критичного мислення; виховувати уміння працювати в групі поважати іншу думку, прагнути до діалогу.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

аналізувати якою мірою  Коломацькі статті обмежували  права і вольності козацької старшини, гарантували суверенітет Гетьманщини; визначати сутність політики Російської держави щодо українських земель; розуміти множинність трактувань історичних подій та зіставляти різні інтерпретації, обґрунтовувати власні судження про діяльність І.Мазепи.

Потрібний час – спарений урок ( по 45 хв.)

Обладнання уроку:  підручник «Історія України» для 8 класу автори О.В.Гісем. О.О.Мартинюк, карта «Україна наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст..» (Дод. А), візуальні джерела (ілюстрації пам’ятників І.Мазепі  (Дод. В), гравюра  І.Мігури «Мазепа серед добрих справ» (Дод. С),  картки з завданнями для учнів з використанням джерел: Апанович О. Велика ідея  гетьмана Івана Мазепи. URL. http://exlibris.org.ua/apanowicz/mazepa.html;  Знищення Запорозької Січі. URL. https://uk.wikipedia.org/wiki/ (Дод. Д), уривок з поеми О.С.Пушкіна «Мазепа» (Дод. Е), текст українсько-шведського договору URL. https://uk.wikipedia.org/wiki/ (Дод. F), учнівські міні-проекти, презентація, мультимедійна дошка

Тип уроку:  формування нових знань, умінь і навичок

1-й урок

Організаційний момент (2хв.)

  Налаштувати учнів на ефективну роботу на уроці.

Актуалізація опорних знань (7 хв.)

Метод  «фронтальна бесіда» - діалогічний метод навчання, при якому вчитель шляхом постановки ретельно продуманої системи  питань перевіряє засвоєння учнями вже вивченого та підводить до розуміння  нового матеріалу.

Мета: активізувати розумову діяльність учнів, підготувати до сприйняття нового матеріалу.

Пригадайте, яку мету переслідувала політика царського уряду стосовно Гетьманщини після смерті Б.Хмельницького.

Наведіть конкретні приклади.

Як реагувало українське суспільство на прагнення Москви обмежувати автономні права Гетьманщини?

Пригадайте, чому антимосковські повстання, укладання союзницьких угод з Польщею, Туреччиною, Кримським ханством не принесли успіху – Лівобережна Україна залишилася під владою Москви.

Пригадайте, які українські гетьмани другої половини ХVІІ ст.. укладали договори зі Швецією, намагаючись позбутися централізаторської політики Московії.

Мотивація (3 хв.)

Метод «робота з візуальним джерелом» (Дод. С).

Прийом «розповідь учителя з елементами бесіди».  Застосовується з метою активізувати увагу учнів, пробудити інтерес, налаштувати на сприйняття нового матеріалу.

Вчитель:

Український гетьман І.Мазепа правив Гетьманщиною більше 20 років.

Постать І.С.Мазепи вже більше 300 років приваблює увагу багатьох відомих письменників, поетів, художників, композиторів, режисерів з різних країн світу: України, США, Канади, Німеччини, Росії.

  Образ гетьмана представлений у близько 100 творах мистецтва.

Один з таких творів – панегірична гравюра Івана Мігури «Мазепа в оточенні добрих справ».

  Що значить «панегіричний жанр»?

Як автор ставився до Мазепи? Що саме в діяльності І.Мазепи прославляє автор?

Які емоції у вас викликає гравюра?

Етап засвоєння нових знань, умінь, навичок (25хв.)

Повідомлення теми уроку

Гетьманщина в часи Івана Мазепи

Для вивчення питання «Обрання гетьманом І.Мазепи» учитель застосовує метод «робота з презентацією (3 хв.). Учень, на основі підготовленої вдома презентації розповідає про життя та діяльність І.С.Мазепи до моменту обрання його гетьманом.

З метою з’ясувати ступінь сприйняття поданої інформації учнями-слухачами вчитель ставить запитання: «Наведіть факти, котрі свідчать, що І.Мазепа мав великий досвід політичної діяльності  ще до обрання його  гетьманом».

Для вивчення питання «Коломацькі статті» застосовано метод  «робота з текстовим джерелом», прийом «Т-таблиця»,

Учні об’єднуються в пари, опрацьовують матеріал підручника с.191, заповнюють Т-таблицю. (Дод. G) (5 хв.); представляють результаи роботи: зазначають якою мірою Коломацькі статті гарантували суверенітет Гетьманщини, якою мірою обмежували права та вольності козацької старшини (2 хв).

Для вивчення питання «Внутрішня та зовнішня політика І.Мазепи»  застосовується метод міні-проектів. Суть методу – пошукова, дослідницька, проблемна,  колективна діяльність  учнів.  Роботі над міні-проектами передує постановка проблемного питання «Правління І.Мазепи викликало суперечливі, навіть протилежні оцінки як у сучасників, так і у дослідників. Критики дорікали гетьману», що мало дбав про інтереси України, вірою і правдою служив цареві, що становище в Україні погіршувалося. Симпатики гетьмана заперечували, стверджуючи, шо 20-річне правління І.Мазепи стабілізувало становище в Гетьманщині». Перша група виконує проект в якому представлено позицію критиків гетьмана, друга – симпатиків. Перед учасниками міні-проектів ставиться завдання конкретизувати завдання для кожного учасника групи (дослідження певної сфери, чи сфер діяльності гетьмана); знайти інформацію, опрацювати, осмислити, проаналізувати, виокремити потрібну інформацію, підготувати свою частину проекту, за результатами діяльності кожного учасника складається один загальний проект. Оформити спільний проект, презентувати проект. Вчитель обмежує хронологічні рамки досліджень 1687-1708 рр. від обрання І.Мазепи гетьманом до укладення союзу зі Швецією включно.

Для представлення проектів застосовується прийом  «дискусія».

2 групи учнів виступають по черзі із домашніми заготовками міні-проектами. Одна група представляє точку зору «симпатиків»,  друга група – «критиків» І.Мазепи (до 7 хв.), після цього групи відповідають на запитання «глядачів», по 3 запитання кожній групі  ( час на відповіді – по 2 хв. кожній групі). Для підготовки міні-проектів учням рекомендовано використати матеріал підручника с.192-195, та дослідження українських істориків О.Апанович «Велика ідея гетьмана Івана Мазепи», М.Грушевського «Виговський і Мазепа», Т.Чухліба «Іван Мазепа: до дискусії про розкриття проблеми «вірності» і «зради» українського гетьмана в російській офіційній традиції та історіографії».

 Орієнтовні тези виступу 1-ї групи (Дод. H).

Орієнтовні тези виступу 2-ї групи  (Дод. I).

Підведення підсумку дискусії (6 хв.). Метод «займи позицію». 

1-а позиція: «Правління І.Мазепи вело до занепаду Гетьманщини».

2-а позиція: «Правління І.Мазепи було часом розквіту Гетьманщини».

3-я позиція: «Добу правління І.Мазепи не можна оцінити однозначно».

Учням пропонується обрати одне з тверджень та обговорити власну позицію в утвореній групі, висловити власні аргументи. Після цього хтось може змінити свою позицію і перейти до іншої групи. Вчитель підбиває підсумки. Учасники надають кілька найбільш переконливих аргументів своєї групи.

 Цей метод дозволяє виявити різні позиції учнів до поставленої проблеми. Метод ефективний з точки зору демократичності, вільний вибір певної точки зору, можливість усвідомити наявність протилежних позицій. Учні навчаються слухати як суголосні, так і протилежні думки, наводити переконливі аргументи, щодо власного твердження.

Учитель підсумовує роботу учнів.

2-й урок. Військово-політична акція І.Мазепи

Після уроку учні зможуть:

розташовувати в хронологічній послідовності основні події, пов’язані  з гетьмануванням І.Мазепи; знаходити на карті  хід боротьби за утвердження державного суверенітету України; визначати сутність політики Російської держави щодо українських земель; усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки  військово-політичного виступу Івана Мазепи, зв’язок між громадянською позицією і розвитком суспільства; формулювати оцінку військово-політичного виступу Івана Мазепи суголосну до цінностей та уявлень козацької старшини, запорозького козацтва та російського царя; розуміти множинність трактувань історичних подій та зіставляти різні інтерпретації, обґрунтовувати власні судження про діяльність І.Мазепи.

Організаційний момент (1 хв.)

 Актуалізація опорних знань умінь, навичок учнів (7хв)

Метод «бесіда»

Як ви розумієте словосполучення «обмеження автономії» запропонуйте близьке за значенням словосполучення (обмеження прав певної самоврядної території).

Наведіть конкретні факти, котрі свідчать, що політика Петра І систематично обмежувала автономію Гетьманщини.

Як змінилося становище в Україні з початком «Північної війни»?

Що спричинило контакти І.Мазепи з противниками Петра І Станіславом Ліщинським та Карлом ХІІ?

Чому І. Мазепа діяв таємно і дуже обережно?

Мотивація (1 хв.)

Прийом «постановка проблемного питання».

Напочатку ХVІІІ ст.. український гетьман Іван Степанович Мазепа здійснив рішучу спробу звільнити Україну з під влади Москви.

Він уклав договір із Карлом ХІІ і вступив у війну з Росією  на боці Швеції. Ці події ми називаємо «військово-політичною акцією І.Мазепи».

Саме військово-політична акція Мазепи викликає найбільш суперечливу оцінку з боку науковців, політиків. Російські політики, починаючи з Петра І, та науковці здебільшого оцінюють І.Мазепу, як зрадника, українські – як патріота. Ми на уроці спробуємо розібратися: «Чому так відбувається».

Етап засвоєння нових знань, умінь, навичок (20 хв.)

Повідомлення теми уроку.

Воєнно-політична акція І.Мазепи

При вивченні першого питання «Українсько-шведський договір» застосовуються метод «робота з текстовим джерелом», прийом «Т-таблиця». 

Учні об’єднуються в пари, опрацьовують документ (Дод. F), заповнюють Т-таблицю. (Дод. К) (5 хв.); представляють результати роботи: зазначають якою мірою українсько-шведський договір  гарантував суверенітет Гетьманщини, якою мірою обмежував. (2 хв.).  Учням пропонується усно порівняти зміст Коломацьких статей та українсько-шведського договору, висловитись, який з цих договорів більшою мірою гарантував суверенітет Гетьманщини метод «порівняння». Учні доходять висновку, що українсько-шведський договір  більшою мірою гарантував суверенні права Гетьманщини.

При вивченні другого питання «воєнно-політична акція І.Мазепи» застосовуються почергово кілька методів.

 Метод  «розповідь учителя з елементами бесіди».

Українсько-шведський договір передбачав спільні воєнні дії проти Росії. Отже, гетьман І.Мазепа несподівано для Петра І з союзника миттєво перетворився на дуже небезпечного ворога. Величезна територія підконтрольна українському гетьману в одну мить могла перетворитися з надійного тилу російської армії на величезний театр воєнних дій. Подальший розвиток подій для України був трагічним. Хоча запорозькі козаки підтримали гетьмана, більшість населення виявила пасивність. На антимосковські дії гетьмана та запорозьких козаків російський цар  відповів кривавим терором. 

Прийом «робота з візуальним джерелом – картою». Учитель ставить перед учнями завдання прочитати легенду карти  (Дод. А) і виконати завдання.

Знайти на карті відображення найважливіші події 1708-1709 рр. в Україні. Назвати події у хронологічній послідовності.

Отже, як тільки стало очевидним, що Мазепа уклав союз з Карлом ХІІ проти Росії Петро І вжив найжорстокіших заходів, щоб утримати під своїм контролем Україну.

Зараз ми спробуємо змоделювати ситуацію і з’ясувати мотиви, цілі головних фігурантів тих подій.

Учитель за жеребом ( різнокольорові папірці) об’єднує учнів у 3 групи.

Метод «робота з текстовим джерелом», прийом «перевтілення».

Групи отримують картки з текстовою інформацією та завданнями (Дод. Д). Перед учнями ставиться завдання опрацювати текстові джерела і з позиції гетьмана І.Мазепи, кошового отамана К.Гордієнка, російського царя Петра І пояснити свої дії в конкретній історичній ситуації. Результати роботи представити від імені названих історичних персонажів. Прийом «перевтілення» активізує уяву учнів, емоційне сприйняття подій, формує творче, критичне мислення, розуміння множинності  трактувань історичних подій та усвідомлення різних інтерпретацій.

Підведення підсумків виступів учнів. Рефлексія.

Ви висловили позиції протиборствуючих сторін у військово-політичному конфлікті 1708-1709 рр. між оборонцями українського суверенітету та російським царизмом. Запитання до учнів:

  • Чому позиції  І.Мазепи та Петра І діаметрально протилежні?
  • Чи могли співпадати  оцінки подій І.Мазепо та Петром І ? Чому?

Отже, в оцінці історичних подій як політики, так і науковці часто відстоюють позицію однієї з конфліктуючих сторін. Більшість російських політиків та істориків висвітлюють події 1708-1709 рр. з позицій захисту інтересів російського царизму, не  визнають право українців на захист суверенітету та національних прав. Українські історики та політики оцінюють події 1708-1709 рр., як спробу захисту суверенітету Гетьманщини.  Це один з прикладів множинності трактувань історичних подій.

Систематизація, узагальнення, підведення підсумків  (за результатами 2-х уроків) 15 хвилин

   Коротке повідомлення вчителя. (1хв.)

 Історики, політики, діячі мистецтва по різному оцінювали діяльність І.С.Мазепи. Українські історики В.Антонович, М.Грушевський, О.Апанович –  як талановитого, мудрого політика-патріота. Багато російських дослідників і митців створили образ іуди-зрадника, зокрема А.С.Пушкін у поемі «Полтава».

Метод «Лист-відповідь». Метод інтерактивного навчання, в якому у формі звернення до конкретної особи, висловлюється авторська позиція, дається оцінка фактам, подіям, явищам, аналізуються вчинки і погляди певної особи.

Учитель ставить перед учнями завдання:

Ознайомитися з уривком з поеми А.С.Пушкіна «Полтава» (Дод Е). Обговорити у групах і написати невеликий лист-відповіль О.С.Пушкіну, в якому буде зазначена  ваша аргументована оцінка діяльності гетьмана (4 хвилини на виконання завдання; 1,5 хвилини на представлення результатів).

Завдання 2.

Метод «кластер» (5 хв.). Дозволяє структуризувати та графічно відобразити матеріал.

В різних містах України та світу І.Мазепі встановлено пам’ятники. Визначте  з якими саме подіями   пов’язані пам’ятники, зображені на репродукціях.  Розташуйте репродукції у хронологічній послідовності пов’язаних з ними подій, події запишіть поряд (5 хв. на виконання, 1,5 хв на представлення результатів).

Інструктаж до виконання домашнього завдання (1 хв.). Опрацювати матеріал підручника § 26-27, с.191-201,  самостійно опрацювати питання «Полтавська битва»,«Національно-визвольне повстання на Правобережжі 1702-1704 рр.» Скласти Т-таблицю «Причини, наслідки повстання», усно відповісти на запитання 4-7 с.195; 1-5 с. 205.

 

 

Список використаних джерел та літератури

 

  1.                   Апанович О. Велика ідея гетьмана Івана Мазепи. URL. http://exlibris.org.ua/apanowicz/mazepa.html
  2.               М.Грушевський. Виговський і Мазепа. Науково-популярні та  суспільно-політичні твори (1907-1914) т 2. Львів: Світ, 2005.с.386-396.URL. http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/hrushevsky/person.exe
  3. Знищення Запорозької Січі. URL. https://uk.wikipedia.org/wiki/
  4. Українсько-шведський договір.URL. https://uk.wikipedia.org/wiki/

 

 


8_12

Дод. А Карта «Україна наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.


Мазепа Коломак 05.jpg

Дод. В

Сейфаддін Гурбанов. Пам’ятник І.Мазепі. Коломак. 2017

 

 

 

 

Пам'ятник_Мазепі_у_Полтаві

Дод. В

Микола Білик, Назар Білик. Пам’ятник І.Мазепі у Полтаві. 2016

250px-Мазепа_Чернігів_(Mazepa_Chernihiv)

Дод. В

Геннадій Єршов. Пам’ятник І.Мазепі у Чернігові. 2009

 

 

 

 


 

1024px-„Гетьмани._Молитва_за_Україну”.

Дод. В

Микола Мазур, Богдан Мазур. Частина скульптурної групи «Молитва за Україну». Батурин.2009

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Dihtyarivka_Mazepa_and_Karl_Monument

Дод.В

Пам’ятник гетьману І.Мазепі та королю Швеції Карлу ХІІ Густаву. Село Дігтярівка Новгород-Сіверського району, Чернігівської області. 2008

 

 

 

unnamed

Дод. В

Георге Тенасе. Пам’ятник І.Мазепі. Галац, Румунія. 2004

 

 

Mazepa monument in Mazepyntsi.jpg

Дод.В

Євген Горбань. Пам’ятник І.Мазепі. Село Мазепинці, Київська обл. 1994

 

 

 

 

https://www.istpravda.com.ua/images/doc/d/7/d7112b4-9.jpg

Дод. С

Іван Мігура. Гравюра Мазепа серед добрих справ. 1706

Дод. Д

Завдання для 1 групи

Прочитайте джерело, складіть промову від імені гетьмана І.Мазепи з обґрунтуванням причин та мети союзу зі Швецією.

Джерело.Уривок зі статті. Апанович О. Велика ідея гетьмана Івана Мазепи. URL. http://exlibris.org.ua/apanowicz/mazepa.html

Для України царські інтереси в Північній війні були  чужими…Кладучи свої голови заради чужої для них справи, козацтво не діставало ніякої нагороди, а ще й потрапляло під командування московських начальників, офіцерів і генералів, козаки страждали від насильства, нечуваного свавілля, жорстокості... Багато козаків гинуло, а котрі й верталися, то піші, голі, скалічені. Багато козаків гинуло на примусових «канальних», землекопних, будівельних роботах, на прокладенні нових доріг, висушуванні болотяних місцевостей, копанні каналів на Півночі. Козацький полковник Черняк так описує обстановку на Ладозі, де працювало 10 тисяч козаків. «Велике число козаків хворих і померлих знаходиться, і щораз більше множаться тяжкі хвороби — найбільше вкорінилася гарячка і опух ніг, і мруть з того, однак приставлені офіцери б'ють їх при роботі палицями. Може, з тих часів прийшли до нас гіркі слова, що «Петербург споруджений на козацьких кістках». Примусові «канальні» та будівельні роботи надзвичайно знесилювали козацьке господарство, козацтво бідніло.

Особисто для Мазепи дошкульною була моральна зневага, яку він майже постійно відчував як гетьман. Цар нібито ставився до нього з великою довірою, жалував почестями. У 1700 р. Мазепа одержав найвищий орден — святого Андрія. Петро І добився для Мазепи титулу князя Священної імперії. Водночас цар не дозволяв українському гетьманові набути політичної та військової самостійності. Коли розпочалися воєнні операції, Петро І поставив Мазепу, немов звичайного генерала, а не гетьмана, під руку свого улюбленця князя Меншикова, неука й хабарника, який прагнув дістати Україну у своє володіння.

У віддаленіші плани Петра І входило також і знищення збройних сил України. У 1705 р. спеціальним указом Петро І перевів козацьке військо в безпосередню компетенцію царського командування, запровадив контроль за витратами на утримання козацького війська, частково реквізував його артилерію. Цар мав намір обернути козаків на солдатів, завести в Україні рекрутчину. В 1705 р. за царським наказом два козацькі полки відправлені до Пруссії на вишкіл, реорганізували в регулярні драгунські полки…

Між тим таємні, через посередників, переговори українського гетьмана та шведського короля закінчилися укладенням договору, котрий ліг в основу українсько-шведського союзу 1708 р.

Дод. Д

Завдвння для  2 групи

Прочитайте джерело, складіть промову від імені кошового отамана Запорозької Січі К.Гордієнка з обґрунтуванням причин та мети підтримки військово –політичного виступу І.Мазепи.

Джерело. Уривок зі статті. Апанович О. Велика ідея гетьмана Івана Мазепи. URL. http://exlibris.org.ua/apanowicz/mazepa.html

Московська держава, маючи в перспективі скасування Запорозької Січі, наприкінці XVII ст. посилила наступ на її автономію, передусім на запорозьку територію — «Вольності Війська Запорозького». Там споруджувалися царські фортеці та впроваджувалися нові поселення, найчастіше з іноземців. Перша така — Богородицька фортеця — була збудована в 1688 р. за рахунок запорозьких рибництв, пасік та мисливських місць на річці Самарі, пізніше її відновили під назвою Самарського ретраншемента. Почалися будівельні роботи весною 1688 р. Ними керував Іван Мазепа, якого на це зобов'язувала царська грамота, видана йому на гетьманство. Поява царської фортеці з воєводою й царськими «ратними людьми», а також навколишніх поселень на землях Січі викликала бурхливий протест запорозьких козаків. Гетьман намагався заспокоїти їх, доводячи, що фортеця — тимчасова, функціонуватиме як перевальна база для харчів та амуніції під час походу на Крим. Разом із цим Мазепа послав кошовому на Січ подарунок — тисячу червінців.

Кость Гордієнко — один із найвидатніших кошових отаманів — особисто ставився вороже до Івана Мазепи. Однак, коли експансіонізм московського царя щодо України проявився з усією очевидністю, як і намір Петра І остаточно розтрощити українську державність, коли найжиттєвішим інтересам українського народу почали завдаватися нищівні удари й нависла загроза знищення козацтва, а також суцільного закріпачення селянства, запорозькі козаки згуртувалися навколо Мазепи — носія великої загальнонаціональної ідеї незалежної самостійної Української держави. Рішуче й енергійно підтримав Мазепу й Кость Гордієнко. 23 березня він виступив на Січовій раді. Спочатку там вислухали московських послів. Потім зачитали листа від Мазепи. Гетьман перелічував усі кривди, які царі завдавали Україні, котра за допомогою шведів зможе, нарешті, скинути московське ярмо й вибороти собі свободу. Патріотична промова кошового отамана вплинула на учасників ради. Вони одностайно вирішили приєднатися до Мазепи.

Дод. Д

Завдання для 3групи

Від імені Петра І складіть промову, в якій

1) поясніть, яку небезпеку для Росії мав союз І.Мазепи зі Швецією в умовах Північної війни (на основі раніше вивченого матеріалу з всесвітньої історії);

2) на основі поданих джерел розкажіть, якими засобами ви локалізували антимосковську акцію І.Мазепи; висловіть ваше ставлення до Мазепи.

Джерело1. Уривок зі статті. Апанович О. Велика ідея гетьмана Івана Мазепи. URL. http://exlibris.org.ua/apanowicz/mazepa.html

Страшні репресії викликали жах в Україні. Люди залишали міста й села, утікаючи в степи. З острахом і огидою приглядалася Європа до бузувірської різні, вчиненої Петром І в Україні. Український історик Ілько Борщак, який протягом десятиліть працював у французьких архівах і бібліотеках, розшукав багато цінних невідомих документів і матеріалів з історії України, особливо Мазепипської доби, в книжці «Іван Мазепа. Життя і пориви великого гетьмана» наводить промовисті назви статей із французьких газет і часописів, що вийшли в 1708 р.: «Страшна різня», «Руїна України», «Жінки і діти на вістрях табель», «Всі мешканці Батурина, без огляду на вік і стать, вирізані, як наказують нелюдські звичаї московитів», «Ціла Україна купається у крові. Меншиков уживає московського варварства».

Наказавши негайно вибрати нового гетьмана, цар прагнув принизити авторитет Мазепи в очах шведів. У Глухів, де розмістилася головна квартира царських військ, 17 листопада з'їхалося всього чотири полковники з козаками, а також духовенство — високі ієрархи. Вибори відбувалися під прицілом царських рушниць. Та все ж іще стало в козацької старшини духу, перше, ніж приступити до вибору, просити царя підтвердити всі давні права і вольності українського народу. І цар клявся, що всі права й свободи збереже. Гетьманом «вибрали» за волею царя стародубського полковника Івана Скоропадського.

Після процедури виборів на ринковому майдані влаштували за наказом царя і в його присутності видовисько з театральним ефектом — символічне покарання — страту Мазепи, яку Петро І назвав «сошедшие Мазепы в ад». Збудували риштування, встановили на ньому шибеницю й принесли туди опудало, зроблене й одягнуте під Мазепу. Меншиков і Головкін увійшли сходами на шибеницю, роздерли диплом, за яким Мазепа був колись нагороджений найвищим орденом Росії — святого Андрія Первозванного. Писар зачитав злісну пародію смертного присуду. Опудало повісили на шибеницю, а потім кат тягав його серед пилу вулицями міста, топчучи ногами.

Петру здалося й цього замало. Він відновив середньовічний московський обряд, тоді на Україні невідомий, — анафему. 23 липня у глухівській Святотроїцькій церкві в присутності царя і його царедворців і генералів, козацької старшини, яка залишилася під московською владою, проводилося несамовите богослужіння. Священики й ченці, яких зібрали з усіх кінців, були вдягнені в сумні однострої чорного кольору, тримали в руках довгі, як козацькі шаблі, свічки з воску, зафарбовані сажею.

Співаючи псалми, вони оточили опудало, а потім, обертаючи на нього свої чорні свічі, стали волати разом із дяками й паламарями: «Да будет Мазепа проклят». Потім архієрей вдарив опудало палицею в груди і крикнув: «На зрадника і відступника Івана Мазепу анафема». Опудало з криками поволокли з церкви, а за ним ішли священнослужителі, співаючи: «Днесь Иуда оставляет учителя и приемлет диавола».

Джерело 2. Уривок статті. Знищення Запарозької Січі. URL. https://uk.wikipedia.org/wiki/

14 травня 1709 року  три полки московської армії обступили Чортомлик. Кількасот запорожців, що перебували в той час на Січі, оборонялись, застосовуючи січову артилерію; близько 350 нападників загинуло, понад 150 було поранено. Але запорожцям не вдалося утримати оборону і, сівши на човни, вони подалися вниз по Дніпру. Московські війська увірвалися в Січ, захопили 36 гармат та іншу зброю, в тому числі й козацькі човни. Виконуючи наказ, московський полковник стратив усіх полонених, а потім зруйнував січову фортецю, спалив курені й військові будівлі, після чого загони спустилися по Дніпру і почали хапати й страчувати навіть тих козаків, які перебували на промислах і не брали участі в військових подіях.

Дод. Е

Уривок з поеми. Пушкін . О.С. Полтава

Немногим, может бать известно,

Что дух его неукритим []

Что он не ведает святыни,

Что он пе помнит благостыни,

Что он не любит ничего,

Что кровь готов он пить, как воду,

Что презирает он свободу,

 Что нет отчизны для него.

Дод. F

Українсько-шведський договір.URL. https://uk.wikipedia.org/wiki/

Україна,і землі до неї прилучені, мають бути вільними й незалежними; король шведський зобов'язується оберігати їх від усіх ворогів; зокрема, король має вислати туди негайно помічні війська, коли того буде вимагати потреба та коли цього будуть домагатися гетьман та його Стани (Etats); усе завойоване на території Московії, але колись належне «руському» (українському) народові, має бути повернене до Князівства українського;

Мазепа мав бути князем українським або гетьманом довічним; після його смерті Генеральна Рада («Стани») мала обрати нового гетьмана; король шведський не має права привлаcнювати собі ні титула, ні герба Князівства Українського; для забезпечення цієї угоди і в інтересах безпеки (шведського війська) на території України на весь час війни передаються шведам міста Стародуб, Мглин, Батурин, Гадяч і Полтава.

Дод. G

Т-таблиця «Коломацькі статті»

Гарантія суверенних прав

Обмеження суверенітету

 

Дод. H

Орієнтовні тези виступу 1-ї групи.

  • Ріст старшинського, монастирського землеволодіння,
  • зростання статків гетьмана,
  • зростання повинностей селян, міщан, простих козаків,
  • збідніння рядових козаків, селян, міщан,
  • загострення соціальних суперечностей,
  • придушення народних рухів,
  • на першому етапі правління відданість політиці Петра І,
  • підтримка будівництва на Січі російських фортець,
  •  козацькі полки воювали далеко за межами України, в інтересах Росії,
  •  козаків використовували на примусових роботах,
  • утримання російських військ на Україні за рахунок місцевого населення,
  • царські нагороди гетьмана.

Дод. I

Орієнтовні тези виступу 2-ї групи.

  • Прагнув розбудувати Україну за західноєвропейським зразком, зберігаючи козацький устрій;
  • намагався посилити роль гетьмана;
  • продовжив створення козацької еліти;
  • розвиток промислів, мануфактур, торгівлі;
  • звів, реставрував багато храмів;
  • опікувався освітою;
  • підтримував книгодрукування
  • намагався зберегти автономію Гетьманщини – розрив з Москвою, союз зі Швецією;
  • підпорядкування владі гетьмана Правобережної України та Запорозької Січі, прагнення поширити владу на Слобожанщину.

Дод. К

Т-таблиця «Українсько-шведський договір»

Гарантія суверенних прав

Обмеження суверенітету

 

docx
Додано
16 березня 2020
Переглядів
977
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку