МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Гідроліз солей
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ
З ДИСЦИПЛІНИ “ХІМІЯ”
2019
Автор: Бартко Ж. В. – спеціаліст вищої категорії
Рецензент: Чорна С.А. - спеціаліст вищої категорії, викладач-методист.
Методична розробка містить матеріали
інноваційного заняття виду дослідження
із застосуванням форм та засобів
педагогічної майстерності викладача
з формування наскрізних змістових ліній
та предметних компетенцій з дисципліни.
Рекомендувати для викладачів
навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації.
Розглянуто і схвалено на засіданні
циклової комісії природничо-наукових
та загальноекономічних дисциплін
Протокол № від 2019 р.
Голова ц/к: /Носкова Т.А./
ПЕРЕДМОВА
Методична розробка заняття складена у формі методичного конструктора відповідно до типової навчальної програми з дисципліни “Хімія”, 2018. Містить особистий досвід роботи викладача з проблеми
“Варіювання методів, форм, методичних прийомів навчання з метою діагностування і коригування навчальних досягнень студентів”.
Включає план-конспект кожного етапу заняття починаючи з організації мотивації і закінчуючи рефлексією. А також: інструкції лабораторних дослідів, приклади проблемних та творчих завдань, завдання для актуалізації, контролю та корекції знань, вмінь, навичок, інфографіку.
Інфографіка – це інноваційний методичний прийом роботи студентів, який сприяє візуалізації даних, покращує сприйняття інформації та формує асоціативну пам’ять.
Оскільки кожний викладач має власну манеру і методику викладання дисципліни, автор розробки спробувала як найповніше охопити новинки сучасної педагогічної майстерності, розробила алгоритм з організації та проведення нестандартного заняття у формі дослідження, підготувала методику лабораторних дослідів відповідно вимогам навчальної програми, реалізувала наскрізні змістові лінії
Такі фактори, як організація заняття, мотивація, актуалізація учіння, оновлення методичної структури етапів вивчення нового матеріалу, узагальнення, систематизація та корекція знань, формування предметних компетенцій та наскрізних змістових ліній, трансформація традиційних видів роботи, описані в методичному конструкторі, допоможуть педагогам поліпшити методику, структуру навчально-виховної роботи з дисципліни “Хімія”, організувати лабораторні досліди, відповідно нормативних вимог.
В творчу розробку включені матеріали мультимедійної презентації заняття; алгоритми виконання лабораторних експериментів; узагальнююча інфоргафіка.
Методичний посібник допоможе викладачам навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації зробити заняття більш цікавим і різноманітним, сприятиме заощадженню часу, який викладач витрачає на підготовку до уроку, та підвищить рівень самоосвіти.
Навчально-методична карта заняття №
Дата Група
Дисципліна: Хімія
Тема заняття: Гідроліз солей
Вид заняття: лекція-дослідження
Методична мета: продемонструвати практичний досвід роботи над проблемою “Варіювання методів, форм, методичних прийомів навчання з метою діагностування і коригування навчальних досягнень студентів”.
Мета заняття - реалізувати:
Знаннєвий компонент:
Діяльнісний компонент
Ціннісний компонент
Наскрізні змістовні лінії
Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність.
Забезпечення заняття
1.Інтернет-ресурс:
Хімія: підр. для 10 кл. проф. рівня загальноосв. навч. закл. / авт. кол.:
Буринська Н. М., Депутат В. М., Сударєва Г. Ф., Чайченко Н. Н.– К.:
Педагогічна думка, 2010. – 352 с.
2. Наочні посібники:
обладнання: штатив з пробірками, скляні палички, універсальний індикаторний папірець;
3. Роздатковий матеріал:
4. ТЗН: мультимедійна система.
5. Навчальні місця: кабінет хімії.
Зміст заняття
1. Організація заняття
Методи: навіювання
Форми роботи: стратегія “Індикатор настрою”.
Слайд № 1
Викладач
Доброго дня, шановні студенти, колеги, присутні на занятті! Зрозуміло, що успіх будь-якої діяльності залежить від особистої мотиваційної стратегії.
Щоб найефективніше організувати нашу роботу, проведемо невеличке дослідження вашого ставлення до виконання завдань заняття.
Визначимо настрій з допомогою індикатора, здатного змінювати свій колір залежно від особистого настрою:
Опустіть “індикатори” у пробірки та продемонструйте їх.
2 Підготовка студентів до вивчення нового матеріалу
2.1 Актуалізація життєвого досвіду і опорних знань студентів
Метод: діяльнісний
Форма роботи: хімічний експеримент, інфографіка, розв’язування кросворду
Тема, вивченню якої присвячено заняття, має велике практичне значення. В ході опанування теми, ми продовжуємо вивчати закономірності протікання хімічних реакцій, зокрема у водних розчинах. Для кращого засвоєння питань теми слід пригадати основні ідеї і поняття, що мають безпосереднє відношення до хімічних процесів, які відбуваються під час розчинення речовин.
Слайд № 2
2.1.1 Розв’язання проблеми методом дослідження.
Викладач
Перед вами три пробірки, в яких розчини кислоти, лугу, дистильованої води.
Як визначити вміст пробірок?
Очікувана відповідь
Для визначення вмісту пробірок скористаємося індикаторним папірцем, який змінює забарвлення залежно від реакції середовища.
За теорією: у пробірці з кислотою - забарвлення червоне, з лугом - синє, в дистильованій воді – не змінюється.
Викладач
Дані теоретичного припущення пропоную перевірити експериментально.
Висновки до дослідження
Під час розчинення у воді кислоти дисоціюють (розпадаються) на катіони Гідрогену (Н+) і аніони кислотного залишку:
НС1↔ Н+ + Cl-;
НNO3 ↔ Н+ + NO3-
Отже червоний колір індикатору надає іон Гідрогену, який завжди утворюється при дисоціації кислот.
Гідроксиди дисоціюють на катіони металу (Меn+) і гідроксид-аніони (ОН-):
KOH ↔ K+ + OH-;
NaOH ↔ Na+ + OH-;
Отже синій колір індикатору надає гідроксид-аніон, який завжди утворюється при дисоціації гідроксидів.
Вода, як слабкий електроліт, дисоціює з утворенням незначної кількості катіонів Гідрогену (Н+) і гідроксид-аніонів (ОН-):
НОН ↔ Н+ + ОН-.
Концентрація цих іонів у воді однакова, а рівність цих концентрацій є показником нейтрального середовища розчину.
Отже, при:
[H+] = [ОН-] - середовище нейтральне (рН=7);
[H+] > [ОН-] - середовище кисле (рН<7);
[ОН-] > [H+] - середовище лужне (рН>7).
Таблиця 1 Інфографіка з аналізу реакції середовища
Речовина |
Колір індикаторного папірця |
Середовище |
Наявні іони |
рН |
Розчин лугу |
синій |
лужне |
ОН- |
рН>7 |
Розчин кислоти |
червоний |
кислотне |
H+ |
рН<7 |
Дистильована вода |
не змінюється |
нейтральне |
Н+ = ОН- |
рН=7 |
Примітка. Студенти оформляють результати дослідження у вигляді таблиці (інфографіка).
Слайд № 3
2.1.2 Робота з термінами. Розв’язання кросворду
Питання до кросворду
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
г |
і |
д |
р |
а |
т |
а |
ц |
і |
я |
|
|
2 |
е |
л |
е |
к |
т |
р |
о |
л |
і |
т |
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
д |
и |
с |
о |
ц |
і |
а |
ц |
і |
я |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
р |
о |
з |
ч |
и |
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
г |
і |
д |
р |
о |
к |
с |
и |
д |
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
л |
у |
г |
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
і |
н |
д |
и |
к |
а |
т |
о |
р |
и |
|
|
|
|
8 |
к |
а |
т |
а |
л |
і |
з |
а |
т |
о |
р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
к |
и |
с |
л |
о |
т |
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
с |
о |
л |
і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
г |
і |
д |
р |
о |
л |
і |
з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
ч |
е |
р |
в |
о |
н |
и |
й |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
н |
е |
й |
т |
р |
а |
л |
і |
з |
а |
ц |
і |
ї |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Викладач
Правильно вирішивши кросворд, ми з вами визначили тему сьогоднішнього заняття – “Гідроліз солей”.
Слайд № 4,5
2.2 Повідомлення теми, мети та завдань заняття
Тема заняття: Гідроліз солей.
Мета заняття:
Усвідомлення змісту теми дає змогу:
реакцій;
План заняття
2.3 Мотивація навчальної діяльності студентів
Метод: активна мотивація
Форма роботи: хімічний експеримент, інфографіка
2.3.1 Хімічний експеримент.
Слайд № 6
Завдання 1
В чотирьох пробірках розчини солей: КCl, Na2CO3, ZnCl2, (NH4)2CO3.
Теоретично обґрунтуйте: чи будуть діяти на індикатори розчини солей?
Висновки до дослідження (відповіді студентів з корекцією викладача)
Забарвлення індикаторного папірця не змінюється. В розчинах солей середовище нейтральне. Адже вода, в якій розчинені солі, має нейтральну реакцію, оскільки внаслідок дисоціації води утворюються однакові кількості йонів Н+ і ОН–:
НОН ↔ Н+ + ОН-.
В складі солей йонів Н+ і ОН– немає. Солі у дистильованій воді дисоціюють лише на катіони металу та аніони кислотного залишку:
КCl ↔ К+ + Cl-
Na2CO3 ↔ 2Na+ + CО32-
ZnCl2↔ Zn2+ + 2Cl-
(NH4)2CO3 ↔ 2NH4+ +CO32-
Отже, концентрація катіонів Гідрогену (Н+) і гідроксид-аніонів (ОН-) у розчинах не змінюється, а рівність цих концентрацій є показником нейтрального середовища розчину.
Слайд № 7,8,9,10
Завдання 2
Перевірити результати теоретичного припущення експериментально.
Результати дослідження занести в таблицю 2.
Таблиця 2 Результати дослідження реакції середовища розчинів солей
Формула та назва солі |
Колір індикаторного папірця |
Середовище розчину солі |
У надлишку іони |
рН |
КCl |
не змінюється |
нейтральне |
- |
рН=7 |
Na2CO3 |
синій |
лужне |
ОН- |
рН>7 |
ZnCl2 |
червоний |
кислотне |
H+ |
рН<7 |
(NH4)2CO3 |
майже не змінюється |
приблизно нейтральне |
H+ ≈ ОН- |
рН≈7 |
Висновок.
В розчинах солей немає спільних для всіх солей іонів (в порівнянні з розчинами кислот і розчинами лугів). Хімічні властивості солі визначаються властивостями її катіона і аніона, які є в її водному розчині.
Слайд № 11
Проблема:
Чим можна пояснити різні середовища розчинів солей?
Звідки беруться в розчині цинк хлориду (ZnCl2) в надлишку катіони Гідрогену H+, а в розчині натрій карбонату (Na2CO3) гідроксид-аніони OH-?
Чому їх немає зовсім в розчині калій хлориду (КCl)?
Очікувана відповідь
Студенти висувають різні гіпотези
Викладач
Розв’язати проблему допоможе тема заняття.
3 Вивчення нового матеріалу
3.1. Гідроліз солей.
Метод: навчальний тренінг
Форма роботи: пояснення-презентація
Викладач:
Досвід переконує, що водні розчини солей можуть мати лужну, кислу або нейтральну реакцію. Пояснюється цей факт взаємодією деяких солей з водою.
Взаємодія іонів солі, що утворюються в результаті електролітичної дисоціації з молекулами води, яка приводить до утворення слабкого електроліту та зміни реакції середовища розчину, називається гідролізом солі.
Термін складається з двох складових частин від грецького “гідро” – вода, “лізис” – розкладання. Дослівно, “гідроліз” – розкладання водою.
Для початку пригадаємо, що в складі солі є метал і кислотний залишок. Будь-яку сіль можна одержати в результате реакції нейтралізації (взаємодія основи і кислоти). При цьому метал в склад солі переходить з основи, а
кислотний залишок – з кислоти.
Ме (к.з.) Na2CO3
Меn+(ОН)n H (к.з.) NaOH H2CO3
Слайд № 12
Всі кислоти і основи поділяють на сильні та слабкі електроліти.
Перед Вами список сильних і слабких електролітів.
Таблиця 3 Приклади сильних та слабких електролітів
Клас сполук |
Сильні електроліти
|
Слабкі електроліти |
Кислоти |
НСl, HBr, HI, HClO4, HNO3, H2SO4 |
НСlО, HF, H2CO3, H2S, H2SiO3, HNO2, H2SO3, СН3СООН |
Основи
|
NaOH, KOH, Ва(ОН)2, Са(ОН)2 (гідроксиди лужних і лужноземельних металів, крім магнію (Мg) і берилію (Be)) |
NH4OH (NH3∙H2O); Сu(ОН)2 Fe(ОН)2, Fe(ОН)3, Mg(ОН)2, Al(ОН)3, Сr(ОН)3 |
Що означає, що наприклад, хлоридна кислота (НСl) сильний електроліт? Це означає, що в розчині більшість її молекул будуть розпадатися на іони. Як тільки молекула хлоридної кислоти потрапляє в розчин, замість окремої молекули утворюються два іони:
НС1↔ Н+ + Cl-;
Сильні електроліти перебувають в розчинах у вигляді іонів.
Що означає, що наприклад, нітритна кислота (НNO2) слабкий електроліт? Це означає, що іони Гідрогену (Н+) і нітрит-аніони (NО2_) потрапляючи у розчин, обов’язково сполучаються з утворенням єдиного цілого – молекули нітритної кислоти:
Н+ + NO2- ↔ НNO2.
Слабкі електроліти перебувають в розчинах у вигляді молекул.
Примітка. Менше 3% молекул слабких електролітів розпадаються на іони.
Слайд № 13
Отже, сильні електроліти – це ті, які в розчинах переважно розпадаються на іони, а слабкі – це ті, які в розчинах об’єднуються в молекули.
До сильних електролітів відносяться кислоти: хлоридна (НСl), бромідна (HBr), йодидна (HI), перхлоратна (HClO4), нітратна (HNO3), сульфатна (H2SO4). Всі інші кислоти – це слабкі електроліти (дивитися таблицю 3).
Сильні основи утворені лужними і лужноземельними металами (крім магнію (Мg) і берилію (Be)). Всі інші гідроксиди – це слабкі електроліти.
За здатністю до гідролізу всі солі поділяються на 4 типи:
І . Солі, утворені сильною основою і слабкою кислотою.
II. Солі, утворені слабкою основою і сильною кислотою.
III. Солі, утворені слабкою основою і слабкою кислотою.
IV. Солі, утворені сильною основою і сильною кислотою.
Слайд № 14
За результатами хімічного експерименту перша сіль, яку ми досліджували – це натрій карбонат. Вона утворена Na2CO3: сильною основою NaOH і слабкою кислотою Н2СО3:
Na2CO3
NaОН Н2CO3 (слабкий аніон СО32-)
сильна основа слабка кислота
[ОН-] > [Н+]
Середовище визначає сильніший компонент (в даному випадку - основа). Розчин солі має лужне середовище (рН >7), тому що має надлишок іонів ОН-
В розчині натрій карбонат дисоціює на іони:
Na2CO3 ↔ 2Na+ + CО32-.
Вода, як слабкий електроліт, дисоціює з утворенням незначної кількості (<3%) катіонів Гідрогену (Н+) і гідроксид-аніонів (ОН-):
НОН ↔ Н+ + ОН-.
Протилежно заряджені іони взаємодіють (притягуються ) між собою
(Na+ + ОН- + Н+ + CO32- + Na+). В результаті відбувається реакція з утворенням лугу:
Na2CO3 + НОН ↔ NaОН + NaНCO3, (середовище лужне)
Гідроліз відбувається по слабкому компоненту: іони слабкого електроліту взаємодіють з водою, а сильні електроліти у воді розпадаються на іони:
2Na+ + CО32- + НОН ↔ Na+ + ОН- + Na+ + НCO3-
Скоротивши однакові іони в лівій і правій частині одержуємо скорочене іонне рівняння:
CО32- + НОН ↔ ОН- + НCO3- , рН>7 [Н+]<[ОН-]
Під час гідролізу іони Н+ з’єднуються з карбонат-іонами в слабкий
електроліт, а в розчині накопичуються іони ОН- і виникає лужне
середовище (рН 7).
Висновок.
Солі, утворені сильною основою і слабкою кислотою гідролізуються по аніону , при цьому накопичуються йони ОН-, розчин солі набуває лужну реакцію (рН > 7).
Слайд № 15
Друга сіль, яку ми досліджували – це цинк хлорид ZnCl2. Сіль утворена слабкою основою Zn(OH)2 і сильною кислотою НСl:
ZnCl2
(слабкий катіон Zn2+)
Zn(OH)2 HCl
слабка основа сильна кислота
[ОН-] < [Н+]
Середовище визначає сильніший компонент (в даному випадку кислота). Отже розчин солі має кислотне середовище (рН < 7), тому що в надлишку іони Н+.
В розчині цинк хлорид дисоціює на іони:
ZnCl2 ↔ Zn2++ 2Cl-
Вода - на катіони Гідрогену і гідроксид-аніони:
НОН ↔ Н+ + ОН-.
Очевидно, що у водному розчині солі протилежно заряджені іони об’єднаються (Zn2++ ОН- + Н++ Cl- + Cl-). В результаті відбувається реакція з утворенням сильної кислоти:
ZnCl2 + НОН ↔ ZnОНCl + НCl (середовище кислотне).
Гідроліз відбувається по слабкому компоненту – іони слабкого електроліту взаємодіють з водою, а сильні електроліти у воді розпадаються на іони:
Zn2++ 2Cl- + НОН ↔ ZnОН+ + Cl- + Н++ Cl-
Скоротивши однакові іони в лівій і правій частині одержуємо скорочене рівняння:
Zn2++ НОН ↔ ZnОН+ + Н+, рН<7 [Н+]>[ОН-]
Під час гідролізу іони ОН- з’єднуються з іонами цинку в слабкий електроліт, а в розчині накопичуються іони Н+ і виникає кислотне середовище (рН <7).
Висновок.
Солі, утворені слабкою основою і сильною кислотою гідролізуються по катіону , при цьому накопичуються йони Н+, розчин солі набуває кислу реакцію (рН<7).
Слайд № 16
Наступна сіль, яку ми досліджували – це амоній карбонат (NH4)2CO3. Сіль утворена слабкою основою NH4OH і слабкою кислотою Н2CO3:
(NH4)2CO3.
(слабкий катіон) (слабкий аніон)
NH4OH Н2CO3:
слабка основа слабка кислота
[ОН-] ≈ [Н+]
Середовище визначає сильніший компонент (його в складі солі немає). Розчин такої солі має приблизно нейтральне середовище (рН ≈ 7).
В розчині амоній карбонат та вода дисоціюють на іони:
(NH4)2CO3 ↔ 2NH4+ + CO32-
НОН ↔ Н+ + ОН-.
У водному розчині солі протилежно заряджені іони об’єднаються (NH4+ + CO32- + NH4+ + ОН- + Н+). В результаті відбувається реакція з утворенням слабкої основи NH4ОН та кислої солі слабкої кислоти NH4НCO3:
(NH4)2CO3 +НОН ↔ NH4ОН + NH4НCO3 (середовище приблизно нейтральне).
Гідроліз відбувається по слабкому компоненту - іону слабкого електроліту (катіон і аніон з водою утворюють слабкі електроліти):
2NH4+ + CO32-+НОН ↔ NH4ОН + NH4+ +НCO3- .
Скоротивши однакові іони в лівій і правій частині рівняння отримуємо:
NH4+ + CO32-+НОН ↔ NH4ОН +НCO3- , або
NH4+ + CO32-+НОН ↔ NH3 + Н2О +НCO3- , рН ≈ 7 [Н+] ≈ [ОН-]
Висновок.
Солі, утворені слабкою основою і слабкою кислотою гідролізуються по катіону та аніону. Іони таких солей одночасно зв’язують іони Н+ і ОН-, утворюючи слабкі електроліти. Залежно від сили кислоти і основи середовище може бути нейтральним, слабкокислим або слабколужним (рН≈7).
Слайд № 17
Остання сіль, яку ми досліджували – це калій хлорид КCl. Сіль утворена сильною основою КOH і сильною кислотою НCl:
КCl
(сильний катіон) (сильний аніон)
КOH НCl
сильна основа сильна кислота
[ОН-] = [Н+]
Середовище визначає сильніший компонент (всі компоненти в складі солі сильні). Розчин такої солі має нейтральне середовище (рН = 7).
В розчині амоній карбонат дисоціює на іони:
КCl ↔ К+ + Cl-
Вода дисоціює:
НОН ↔ Н+ + ОН-.
У водному розчині даної солі протилежно заряджені іони об’єднаються (К+ + Cl- + ОН- + Н+). В результаті відбувається реакція з утворенням сильної основи КОН і сильної кислоти НCl:
КСl +НОН ↔ КОН + НCl (середовище нейтральне).
Гідроліз відбувається по слабкому компоненту - іону слабкого електроліту (в даному випадку катіони та аніони з водою не утворюють слабких електролітів):
К+ + Сl- + НОН ↔ К+ + ОН- + Н+ + Cl-
Скоротивши однакові іони в лівій і правій частині рівняння отримуємо:
НОН ↔ ОН- + Н+ , рН =7 [Н+] = [ОН-]
Висновок.
Солі, утворені сильною основою і сильною кислотою гідролізу не піддаються і реакцію середовища не змінюють (рН=7), тому що іони таких солей не можуть утворювати з водою слабких електролітів.
3.2 Закріплення та корекція знань, вмінь, навичок
Метод: оціночно-корегуючий
Форма роботи: інфографіка
Викладач
Підсумки теоретичного матеріалу теми “Гідроліз солей” пропоную оформити у вигляді таблиці 4:
Слайд № 18
Таблиця 4 Типи солей за здатністю до гідролізу
Сіль |
Гідроліз |
Середовище |
рН |
|
Катіон |
Аніон |
|||
Сильна основа |
Слабка кислота |
По аніону “-”
|
Лужне |
рН>7 |
Слабка основа |
Сильна кислота |
По катіону “+” |
Кислотне |
рН<7 |
Слабка основа |
Слабка кислота |
По аніону “-” і по катіону “+” |
Нейтральне, |
рН≈7 |
Слабкокисле або |
||||
Слабколужне |
||||
Сильна основа |
Сильна кислота |
-
|
Нейтральне |
рН=7 |
4. Узагальнення знань, формування вмінь, навичок, компетенцій
Метод: оціночно-корегуючий
Форма роботи: робота з наочністю
Слайд № 19
4.1 Побудова алгоритму до складання рівнянь реакцій гідролізу солей.
5. Повідомлення домашнього завдання
Метод: настановча бесіда
Форма роботи: самостійна робота
Слайди № 20,21
Викладач
1. Вивчити тему ”Гідроліз солей”.
https://ru.calameo.com/read/005267352a1ffee5732bb
Хімія: підр. для 10 кл. проф. рівня загальноосв. навч. закл. / авт. кол.:
Буринська Н. М., Депутат В. М., Сударєва Г. Ф., Чайченко Н. Н.– К.:
Педагогічна думка, 2010. – с. 56-59; Впр. 1-6 с. 59.
Творче завдання:
Викладач ____________ Бартко Ж.В.
Додаток 1
Тема 9. Хімічні реакції
Дата______________
Інструкція з безпеки
1. Ознайомтесь з розділами “Загальні положення” та ”Перед початком
роботи” Інструкції з безпеки.
2. Виконуйте всі досліди самостійно.
послідовність виконання, не починайте роботу.
розділу “Під час виконання роботи” Інструкції з безпеки.
закінчення роботи” Інструкції з безпеки.
З правилами безпеки ознайомлений _____________
підпис
Лабораторний дослід №5
Визначення рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів.
Мета: навчитися експериментально визначати рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів.
Реактиви: розчини солей калій хлориду (КCl), натрій карбонату (Na2CO3), цинк хлориду (ZnCl2), амоній карбонату ((NH4)2CO3)
Обладнання і посуд: штатив з пробірками, скляні палички, універсальний індикаторний папірець.
Хід роботи
Завдання 1
В чотирьох пробірках розчини солей: КCl, Na2CO3, ZnCl2, (NH4)2CO3.
Експериментально визначити реакцію середовища за допомогою універсального індикаторного папірця. Результати дослідження занести в таблицю 2
Дослід 1. У пробірку налийте 1—2 мл розчину натрій карбонату Na2CO3 і опустіть універсальний індикаторний папірець. Що спостерігаєте?
Про що це свідчить? Яке значення рН розчину?
Дослід 2. У пробірку налийте 1—2 мл розчину цинк хлориду ZnCl2 і опустіть універсальний індикаторний папірець. Що спостерігаєте?
Про що це свідчить? Яке значення рН розчину?
Дослід 3. У пробірку налийте 1—2 мл розчину амоній карбонату ((NH4)2CO3) і опустіть універсальний індикаторний папірець. Що спостерігаєте?
Про що це свідчить? Яке значення рН розчину?
Дослід 4. У пробірку налийте 1—2 мл розчину калій хлориду КCl і опустіть універсальний індикаторний папірець. Що спостерігаєте?
Про що це свідчить? Яке значення рН розчину?
Таблиця 2 Результати дослідження реакції середовища розчинів солей
Формула та назва солі |
Колір індикаторного папірця |
Середовище розчину солі |
У надлишку іони |
рН |
Na2CO3 |
|
|
|
|
ZnCl2 |
|
|
|
|
(NH4)2CO3 |
|
|
|
|
КCl |
|
|
|
|
Висновок:
1. Чим можна пояснити різні середовища розчинів солей?_________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
1