Урок «Глобальні проблеми людства»

ПЛАН УРОКУ

Тема уроку.         ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

 

Мета ознайомити учнів з поняттям «глобальні проблеми людства; визначити головні загальнопланетарні проблеми та з’ясувати їх суть і причини виникнення; привернути увагу учнів до ситуації, що склалася у світі; сформувати уміння оцінювати наслідки прояву глобальних проблем на сучасному етапі розвитку; уміти самостійно опрацьовувати різноманітні джерела географічних знань, захищати свою точку зору;  розвивати в учнів критичне мислення та вміння логічно їх викладати свої думки; сприяти виховуванню  толерантності, любові та бережливого ставлення до природи.

Тип уроку: практичного застосування знань

Вид уроку: урок-конференція     

Методи: словесні, ілюстровані, наочні, інтерактивні, практичні.

Дидактичне забезпечення: політична карта світу, атласи, підручники, Опорний конспект з предмету «Соціально-економічна географія світу», розділ І  «Загальна економіко-географічна характеристика світу», (укладач Плис А.А.), презентаційний проект.

Обладнання: комп’ютер, проектор, екран.

Очікувані результати: після проведення уроку учні знають: зміст поняття “глобальні проблеми людства”; вміють: аналізувати сутність, причини виникнення, особливості кожної з проблем, можливі шляхи їх розв’язання; оцінювати наслідки прояву глобальних проблем на сучасному етапі розвитку суспільства; визначати роль світової громадськості у їх розв’язанні.

 

Хід уроку

 

І.  Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

 

Викладач

Урок буде проходити у вигляді прес-конференції. Учні відповідно отримали випереджальні завдання ознайомити присутніх з основними проблемами людства. Інші учні, які стали кореспондентами різних газет, мали опрацювати тему і підготовити питання.

У XX ст. всі галузі суспільної діяльності розвивалися небувалими раніше темпами, саме тому й соціальні зміни стали глибшими. Катастрофа колоніальних імперій, успіх національно-визвольного руху, утворення незалежних держав продемонстрували органічний зв’язок усередині державних і загальносвітових процесів, прискорили міжнародний поділ праці, тобто формування єдиного світового господарства, єдиної світової економіки — глобального світу. Визначальний вплив на ці процеси зробила НТР, яка змінила продуктивні сили таким чином, що їхній вплив на навколишню природу набув катастрофічних масштабів. Так з’явилися глобальні, тобто загальнопланетарні, проблеми. Глобальні проблеми стосуються всього людства в цілому й кожної людини окремо, потребуючи негайного розв’язання.

Головними питаннями  сьогоднішнього уроку є

1.              Поняття про глобальні проблеми людства.

2.        Характеристика основних глобальних проблем:

а) сутність глобальних проблем людства.

б) причини виникнення.

в) способи подолання.

 

Глобальні проблеми людства – це проблеми, які охоплюють весь світ, створюють загрозу для його сьогодення і майбутнього і вимагають для свого розв’язання спільних зусиль всіх держав і народів.

1.             Мозковий штурм

 

 Які проблеми сучасності, на ваш погляд, можна було б віднести до глобальних?

 -   Проблема війни і миру.

 - Екологічна проблема.

 -   Сировинна і енергетична.

 -   Демографічна.

 -   Продовольча

-   Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються.

Усі глобальні проблеми тісно між собою пов’язані, більш того зумовлюють одна одну. Причиною виникнення глобальних проблем вважають перенаселення планети, сучасну науково-технічну революцію, зростання промислового виробництва.

 

Логічна розминка (учні пояснюють як вони розуміють  твердження):

•                «Раніше природа лякала людину, а тепер людина лякає природу» (Ж. І. Кусто).
•                «Ми отримали у спадок несказанно прекрасний сад, але наша біда в тім, що ми погані садівники» (Д. Дарелл).
•                «Природа — такий самий унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити неможливо» (І. П. Бородін).

 

ІІІ Основна частина уроку

 

І. Проблема збереження миру

 

Проблема збереження миру на Землі — найважливіша, оскіль­ки під час виникнення глобального військового конфлікту у світі, нашпигованому ядерною зброєю та ядерними технологіями (АЕС тощо), всі інші проблеми втрачають сенс. Неможливість обмежено­го впливу ядерного інциденту на довкілля яскраво продемонструвала катастрофа на Чорнобильській АЕС (1986 р.).

У сучасну епоху старі підходи до розуміння війни піддаються критиці на тій підставі, що в ядерну епоху в разі застосування атомної зброї не буде ні переможців, ні переможених. Проте, окрім ядерної війни, у світі ведуться звичні війни. В епоху глобалізації необхідне чітке усвідомлення того, що будь-яка війна (тим більше світова) може мати катастрофічні наслідки для майбутнього всієї людської цивілізації.

Жорстока реальність полягає в тому, що ніколи ще в історії людства не накопичувалася така кількість смертоносної зброї, її достатньо, щоб кілька разів знищити все живе на Землі або навіть саму планету.

На початку 2000-х роках країни світу витрачали на військові потреби понад 2 трлн дол. на рік. Це дорівнювало обсягу роботи всього світового ринку послуг або ж величині, що співмірна з третиною обороту світової зовнішньої торгівлі.

1.     Кореспондент. Назвіть, будь ласка, країни світу, які лідирують за обсягом військових витрат.

— Майже половину коштів на військові потреби у світі витрачають дві країни — США та Росія. У деяких державах військові витрати перевищують 1/10 їх ВВП (КНДР, Пакистан, Ірак, Грузія). Чимало небагатих за доходами на душу населення країн світу вкладають у військову сферу коштів більше, ніж у соціальну (Пакистан, Іран, Ірак, Сірія, Куба, В’єтнам та ін.). На задоволення попиту на воєнні товари та послуги, за оцінкою ЮНЕСКО, працює 50 млн чоловік, в розробках військового характеру беруть участь півміл­йона вчених та конструкторів, або 1/5 науковців світу.

Офіційно у світі існує 5 країн, які на своїй території мають право утримувати ядерну зброю — це так звані держави «ядерного клубу»: США, Росія, Великобританія, Франція, Китай. Останнім часом «неофіційними членами ядерного клубу» стали ще й Індія, Пакистан, Ізраїль, Південна Корея. Існують також порогові держави, які володіють технологіями виробництва цієї зброї і можуть її створити у найкоротший час. Серед них Іран, Ірак, Південна Африка, Бразілія, Аргентина, Японія.

 

2.          Кореспондент.  Тероризм це соціальне чи політичне явище?

Тероризм (від лат. terror — страх, залякування) — це форма політичного екстремізму, застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей.

Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм — антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.

Визначити тероризм можна як політику залякування, пригнічення супротивника силовими засобами. Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний.

 

3.          Кореспондент. Чи можна розраховувати на подібні кроки? Чи можете ви навести приклади позитивних змін на шляху до вирішення проблеми?

— Наприкінці XX ст. міжнародна обстановка у світі поступово змінюється У 1988 р. між США та СРСР була укладена угода про ліквідацію ракет середнього радіусу дії. У 1994 р. Україна першою серед країн світу відмовилася від ядерної зброї (на час проведення цієї акції вона мала третій за потужністю у світі ядерний арсенал). Ядерна зброя була виведена також з Казахстану і Білорусі. У 1994 р. країни НАТО схвалили програму «Партнерство заради миру», до якої приєдналися 24 держави, в тому числі нейтральні Фінляндія, Швеція, а також Україна та ряд інших країн.

 

4.               Кореспондент. Ви стверджуєте, що проблема наближається до розв’язання?

— На жаль, ні, на планеті все ще зберігаються точки потенційних міжнародних або міжнаціональних конфліктів. Тільки від закінчення Другої світової війни до початку ХХІ ст. відбулося понад 38 міжнародних та близько 100 внутрішньодержавних конфліктів, в яких загинули десятки мільйонів людей. Вони мають міжетнічний характер (Афганістан, Індія, Банґладеш, Ніґерія, Чечня в Росії, Косово в Сербії, Південна Осетія та Абхазія в Грузії, Палестина та Ізраїль, Донецьк та Луганск в Україні ) або прикордонний (між Індією та Пакистаном Донецьк та Луганск Крим в Україні тощо).

 

5.     Кореспондент. Як ви можете прокоментувати ситуацію яка склалася в Україні?

Російська інтервенція до Криму – перша частина збройного конфлікту між Україною та Росією. Розпочата Російською федераціею в Україні з метою встановлення контролю нпд територією Криму. Парламенська асамблея ОБСЄ (Оргагізація з безпеки та співробітництва в Європі ) в ухваленій резолюції назвала вторгнення наи теріторію України «військовою агресією». Наступним єтапом стала війна на  України. Коли військові активно залучаються до протистояння  російським терористам групами під назвами  ЛНР та ДНР Проблема теро­ризму в Україні перебуває в іншій площині — це "кримінальній те­роризм" всередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території України.

  

ІІ. Демографічна проблема та проблема подолання відсталості країн, що розвиваються

Вона зумовлена, з одного боку «демографічним вибухом» в країнах, що розвиваються, з іншого — депопуляцією в розвинених країнах.

Переважна більшість населення світу живе в країнах, що розвиваються . За прогнозами демографів, до 2025 р. населення цих країн зросте ще на 3 млрд осіб, що становитиме 95 % приросту населення світу.

У країнах Азії, Африки, Латинської Америки швидке зростання кількості населення (подвоєння через кожних 20–30 років) призводить до загострення важливих соціально-економічних проблем: переважання темпів приросту населення над темпами економічного росту і до більшого відставання показників розвинених країн; швидкі темпи урбанізації, збільшення числа безробітних і осіб, що не знаходять застосування своєї праці, зростання чисельності неграмотних поряд з ростом частки грамотного населення у світі

Потенційна загроза розвитку сучасної демографічної ситуації полягає в тому, що населення світу розпочинає XXI ст. з 1 млрд безробітних, 1 млрд голодуючих, 1 млрд неграмотних, 2 млрд, що живуть в умовах відносного або абсолютного перенаселення, 1,5 млрд знедолених, що знаходяться за «межею бідності».

Глобальність проблеми народонаселення в тому, що вона не може бути локалізована в якомусь певному регіоні, і нерівномірне зростання чисельності населення в окремих країнах може викли­кати помітні зміни на геополітичній карті світу.

 

1. Кореспондент. Чи не перебільшуєте ви суть демографічної проблеми, адже проблема перенаселення досить успішно розв’язується у ряді азіатських країн, таких, як Південна Корея, Китай?

Досвід цілого ряду країн, зниження темпів росту населення залежить від багатьох факторів. До таких факторів належать забезпечення всього населення житлом належної якості, повна зайнятість, вільний доступ до освіти і медичного обслуговування. Останнє ж неможливе без розвитку національної економіки на основі індустріалізації і модернізації с/г, без розвитку освіти, рішення соціальних питання. Дослідження, проведені в останні роки в країнах Азії та Латинської Америки, показують, що там, де рівень економічного і соціального розвитку більш низький, де більшість населення безграмотне, народжуваність дуже висока, хоча у багатьох з них проводиться політика з регулювання народжуваності, і навпаки — при зростані економіки відбувається зниження народжуваності. Тому рішення проблеми перенаселення пов’язане з проблемою подолання відсталості країн, що розвиваються.

2.               Кореспондент .  Які шляхи вирішення демографіччної проблеми в Україні.

Україна є першою серед країн світу за темпами скорочення населення. За 20 років українців стало менше на 7 млн. Це — дуже високий показник, і особливу стурбованість викликає підвищення смертності саме працездатного населення. За цими показниками Україна випереджає Європу у 3–4 рази. Найчастіше українці помирають внаслідок куріння — щороку 100–110 тис., від алкоголізму — понад 40 тис., обговорено і відмову українських жінок мати дві і більше дитини. Є декілька причин, через які сучасна жінка не народжує. Це і суто економічний фактор (вартісне виховання, поява у жінок позасімейних інтересів тощо). Тому перспективи стрімкого підвищення народжуваності досить песимістичні.

Сучасні жінки, які будують кар’єру, не мають можливості народити більше однієї дитини через побоювання втратити час та гроші. Мати багато дітей можуть собі дозволити або дуже багаті, або бідні люди.

Іншу сторону цього питання можна  висвітлити  що оптимальним з медичної точки зору для народження дитини є вік 22–27 років, коли у жінки прояви хронічних захворювань мінімальні, і є великий запас часу для професійного росту. Збільшення матеріальної допомоги при народженні дитини також не поліпшить демографічної ситуації, якщо не знизити смертність. Так,  в 2016 р. народження лише 12 000 дітей можна пов’язати саме зі збільшенням матеріальної допомоги.

Саме з метою зупинити демографічну кризу  вересня 2015 р. за ініціативою Президента був проведений форум «Здорова нація». Відповідно до рішень цього форуму розроблений і переданий до проект концепції Програми «Здорова нація». Мета програми полягає у створенні умов для зниження захворюваності, інвалідності та передчасної смерті, покращання якості та збільшення тривалості активного життя населення України.

Проблему передбачається розв’язувати протягом 2015–2025 рр. шляхом удосконалення організаційного та нормативно-правового механізмів та реалізації комплексу заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я здорових людей, формування нових цінностей та орієнтацій суспільства й держави, створення кадрового потенціалу, формування соціальної та особистісної мотивації до збереження та зміцнення здоров’я; залучення громадян України до регулярних занять фізичною культурою та спортом; сприяння раціональному харчуванню; зменшення шкідливого впливу травм, тютюнокуріння та негативних наслідків вживання алкоголю.

Очікується, що завдяки проведенню цієї програми середня тривалість життя збільшиться у чоловіків на 3 роки, у жінок — на 2 рік, та на 15% буде знижена смертність населення працездатного віку, що позитивно позначиться на демографічній ситуації в країні.

 

ІІІ. Економічні проблеми

До цієї групи проблем відносять переважно енергетичну, сировинну та продовольчу. Сировинна та енергетична проблеми мають багато спільного. Зумовлені вони передусім недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням. Основним шляхом вирішення сировинно-енергетичної кризи є перехід до матеріало- і енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і безвідходного виробництв.

 

1.               Кореспондент. Чи можете ви навести прилади конкретних заходів, які запроваджують для розв’язання сировинно-енергетичної проблеми?

•    До зменшення використання сировини повинна привести заміна багатьох видів природних матеріалів на штучні і синтетичні, які можуть створюватися із наперед заданими властивостями.

Значна економія сировини досягається за рахунок використання вторинних матеріалів: металобрухту, макулатури, пластмас. Приклади високоефективного використання вторинної сировини показують «малі» високорозвинені країни Західної Європи. Тут використовується 80–90 % щорічного надходження металобрухту, 50–70 % макулатури і багатьох видів пластмас, до 75 % побутового сміття спалюється з метою виробництва енергії.

Розв’язання енергетичної проблеми, крім повсюдної економії енергії і вдосконалення існуючої теплової енергетики на принципово нових технологічних засадах (наприклад, спалювання вугілля у «киплячому шарі»), передбачає широке використання альтернативних джерел енергії, передусім сонячної, вітрової, внутрішнього тепла Землі.

Якщо тенденції впровадження альтернативних джерел та зберігаючих технологій розвиватимуться, розв’язання сировинно-енергетичної проблеми можливе вже у ХХІ ст.

Набагато складніша ситуація з продовольчою проблемою, яка визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління планети. Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), нині на планеті голодують понад 500 млн осіб, а ще 1 млрд осіб постійно недоїдають.

Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. Найбільш критичне становище склалося у 20 країнах «зони голоду», що розташована в сухих саванах і напівпустелях. Тут темпи приросту населення у два рази перевищують виробництво продовольства. Середньодобова забезпеченість їжею оцінюється у цих країнах на 80–85 % від рекомендованих ФАО норм.

Причиною голоду є неспроможність країн, що розвиваються, через власні низькі доходи закуповувати на світовому ринку продукти харчування. У структурі сімейного бюджету частка продовольчих затрат у них перевищує 60 %, тоді як у Німеччині 17 %.

 

2.               Кореспондент газети. Які рекомендації ви можете надати країнам, які зіткнулися із продовольчою проблемою?

— Компенсувати втрати можна за рахунок підвищення продуктивності оброблювальних земель, поєднавши форми землеробства із сучасними досягненнями біотехнології. Допускається, що таким шляхом можна збільшити врожайність, наприклад, кукурудзи і пшениці у країнах, то розвиваються, у 2–3 рази. Цього було б достатньо для задоволення потреб населення цих країн у зернових культурах.

Для продовольчого забезпечення людства суттєве значення мають біологічні ресурси Світового океану. Адже в ньому видобувається близько 20 % харчових білків тваринного походження.

 

3.               Кореспондент. Чи потрібна, на вашу думку, економічна допомога пострадянським країнам, наприклад Україні?

— Україна — держава, яка має потужний природний, матеріальний, науковий та людський потенціал. Тому така держави спроможня самостійно розв’язувати свої проблеми. Завдання України, як і інших пострадянських країн, пов’язані з реформуванням законодавства, економіки, створенням власної конкурентоспроможної продукції на світовому ринку.

 

ІV. Екологічна проблема

Сучасна екологічна ситуація характеризується надзвичайною напруженістю, оскільки суть екологічних проблем полягає в конфлікті між зростаючою природоперетворювальною діяльністю людини і процесами, які регулюють динамічну рівновагу в біосфері.

Однак загроза екологічної кризи стала реальною через те, що індустріальний розвиток цивілізації тривалий час відбувався за принципом вседозволеності.

На початку ХХІ ст. екологічні проблеми можна розглядати у кількох аспектах.

1) Для атмосфери найбільш гострими є проблеми «парникового ефекту», «озонових дір», кислотних дощів, пилового забруднення.

2) Практично непридатною є вода, в якій навіть у невеликих кількостях розчинені отруйні або агресивні хімічні елементи. Найбільш забрудненими у гідросфері є річкові і озерні води. Просторам відкритого океану найбільшої шкоди завдає забруднення нафтопродуктами. Широке використання в господарстві і побуті виробів із пластичних синтетичних волокон, які легші за воду і майже не розчиняються за природних умов.

3) Щороку з активного використання вилучаються мільйони гектарів земель. Деградацію земель спричиняє багато факторів: гірничі розробки, посилення водної і вітрової ерозії, хімічне забруднення ґрунтів міндобривами та отрутохімікатами тощо.

4) Нині темпи знищення вологих екваторіальних лісів планети у багато разів перевищують швидкість їх відновлення. Протя­гом 200–2015 рр. планета втратила понад 125 млн га лісу. Одночасно із вирубкою лісів йде процес опустелювання.

Таким чином, внаслідок людської діяльності відбувається деградація всіх природних комплексів. Ми перебуваємо в ситуації екологічної кризи.

 

1.               Кореспондент.  Що потрібно робити, для того щоб ця екологічна криза не переросла в глобальну екологічну катастрофу?

 

Серед основних шляхів розв’язання екологічних проблемє такі:

1) перехід до матеріало - та енергозберігаючих технологій, а в перспективі — до замкнутих циклів використання ресурсів, що дасть змогу перейти до маловідходного виробництва;

2) використання нагромадженого за тисячоліття людської діяльності досвіду раціонального природокористування. Розробка регіональних схем використання ресурсів залежно від природних, економічн их та соціальних особливостей території;

3) розширення природно-заповідних територій

4) екологічна освіта й виховання населення.

 

2.               Кореспондент газети Вісник Козятина. Як ви ставитесь до сміття на вулицях міста? Та прокоментуйте фото.

 

       

 

 

 

З інтервю заступника міського голови. Марченка К.В.

- Хочемо, аби жителі виборчого округу №13 по-європейськи, а значить - відповідально - ставились до навколишнього середовища, пам’ятаючи, що сьогоднішнє сміття ми передаємо у спадок нашим дітям. І якщо ми сьогодні не навчимося переробляти його, це будуть робити за нас наші онуки. проблема вивезення і утилізації відходів гостра. Полігон, що існує поблизу міста, переповнений, але немає інвестора для зведення переробного заводу. Сміття там часто загоряється, сморід йде на місто. Сортування пляшок вирішить частково цю проблему. І привчить нашого мешканця до європейського підходу сортування сміття.  Роз’яснювальну роботу серед населення будуть проводити наші волонтери.  Ми розуміємо, що одразу людям буде важко призвичаїтись до нової системи. Але саме волонтери, а також вчителі в школах та вихователі у дитсадках, будуть розказувати для чого потрібно утилізувати пластикову пляшку і яку загрозу вона несе довкіллю.

Прокоментувати фото можу тільки тим, що в місті поряд з такими ришітками потрібно втановлювати і контейнери такі які стоять на теріторії КМВПУЗТ. До речі такі решіткі стоять ще не по всьому місту в районі ПРБ не має жодної.

 

V. Соціальні проблеми

Численні глобальні проблеми існують у галузі взаємовідносин між людиною і суспільством. Це проблеми охорони здоров’я, освіти, культури, злочинності, низького рівня освіти,  та кризові явища в галузях культури. Можливості розв’язання цих проблем залежать від рівня соціально-економічного розвитку країн, тому особливої гостроти вони набирають у слаборозвинених регіонах світу.

Незважаючи на ліквідацію багатьох масових епідемій (віспа, чума, холера), стан охорони здоров’я у багатьох країнах викликає тривогу. Багато сучасних хвороб (серцево-судинні, легеневі, ракові) є наслідком погіршення екологічної ситуації, малорухомого способу життя, частих психологічних стресів. Замість вже подоланих виникають нові епідемії, найбільш загрозливою серед яких є СНІД. Щодня понад 6 800 осіб стає ВІЛ-інфікованими, а більше 5700 помирає від СНІДу. Кількість людей, носіїв ВІЛ-інфекції досягла майже 34 млн осіб. Найвищий рівень захворюваності на СНІД зафіксовано у Свазіленді, Ботсвані, Лесото, Південній Африці, Зімбабве, Намібії, Замбії, Мозамбіку, Малаві, Кенії.

У країнах, що розвиваються, важливою причиною смертності залишаються інфекційні хвороби. У третини населення Землі, переважно в країнах, що розвиваються, діагностовано туберкульоз. У промислово розвинених країнах більшість людей помирає від серцево-судинних і онкологічних захворювань.

Щороку майже 10 млн дітей помирають, не досягнувши п’ятирічного віку. Переважна більшість цих дітей вижила б за умов поєднання таких факторів, як дбайливий догляд, достатнє харчування та елементарне медичне обслуговування. Таким чином, дитяча смертність тісно пов’язана з бідністю.

 

1.               Кореспондент. Тобто ви стверджуєте, що головною передумовою подолання багатьох хвороб є подолання бідності?

 

— Основними умовами розв’язання проблем охорони здоров’я є перехід до здорового способу життя, забезпечення повноцінного харчування, поліпшення екологічних умов проживання і, звичайно, розвиток медицини,  повернення до засобів народної медецини, пропаганда здорового способу життя.

Щоб бути конкурентоспроможними в умовах сучасної економіки з її науковими технологіями та мінливими ринками, країнам потрібна на тільки зорова, а й кваліфікована робоча сила, що володіє знаннями та вміє їх застосовувати на практиці. Такі трудові резерви мають розвинені та постсоціалістичні країни. Водночас, за даними ЮНЕСКО, понад 75 млн дітей молодшого шкільного віку не відвідують школу. «Лідерами» в цьому показнику виступають найбідніші країни Африки.

На жаль, розв’язати цю проблему буде неможливо, якщо не буде усунуто всі чинники, що змушують дітей працювати і не дають можливості бідним родинам віддати своїх дітей до школи. За даними ЮНІСЕФ, у світі понад 300 млн дітей — 16 % населення віком від 5 до 17 років — зайнято певним видом трудової діяльності.

 

2. Кореспондент. Якщо проблема бідності буде вирішена, то й зникнуть всі соціальні проблеми?

 

- Ні тому, що кризові явища в культурі, а саме вульгаризм та відрив від національних традицій формує певну ланку цієї проблеми. Якщо ми повернемося до збереження унікальних здобутків національних культур, запровадити в навчальних заклкдах національне та релігійне виховання. Тільки тоді може йти мова пропочаток подолання  певної ланки проблеми.

 

3. Кореспондент . Тобто ви стверджуєте, що, якщо навчити культурі та подолати бідність і змусити всіх отримати освіту тоді  ця проблема зникнк?

 

- Звичайно ні, інтернаціоналізація злочиності випереджае темпи світової інтеграції в економічних, соціальних і культурних сферах. Набуття злочинністю організованих форм. Формування мафіознів кланів ринків збуту наркотиків поки проявлвє себе. Тільки при умові, що об’єднання зусиль правоохороних органів всіх країн світу в борьбі зі злочиннистю. Знищення плонтацій . Правове виховання молоді. Розвязання економічної проблеми.

 

ВИСНОВОК:

Глобальні проблеми вимагають і глобальних рішень. Для цього необхідне широке міжнародне співробітництво і координація зусиль усього людства в різних сферах: політичній, економічній, науковій, освітянській тощо.

 

 ІV РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП

 

Прийом на уважність “Відео питання”

Про яку глобальну проблему йде мова?

 Прийом «Шкала думок»

– Чи досягли ми очікуваних результатів?

– Що було найцікавішим на уроці?

 Підсумкове слово вчителя

Ми розібрали далеко не всі глобальні проблеми, які стоять перед людством. Сподіваюся, що ви зрозуміли головне: глобальність проблем потребує таких же глобальних, загальних дій.

Сьогодні людство стоїть перед вибором: або воно мобілізує всю силу сучасної науки і техніки, щоб з їх допомогою швидко вирішити всі проблеми нашого часу, або деградацію біосфери зупинити буде вже неможливо.

 

 Оголошення оцінок та аналіз роботи учнів

 Домашнє завдання

1.  Визначте  глобальні проблеми, що найбільш відчутні в Україні.

2.     Поясніть,  яка з глобальних проблем є найважливішою і чому.

3.     Доведіть взаємозв'язок різних глобальних проблем. 

 

 

Підручник: В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова §21 -22 ст. 99-103;

На сайті http://plysalina74.wixsite.com/mysite-1 «Методичний кошик»

Опорний конспект з географії. Розділ І   «Загальна економіко-географічна характеристика світу», (укладач Плис А.А.),Тема №5 ст.40-42.