Урок "Гроші - добро чи зло?" Компаративний аналіз повісті Оноре де Бальзака "Гобсек" та комедії Карпенка-Карого "Хазяїн"

Про матеріал
Шляхом компаративного аналізу визначити спільні риси головних героїв, проблематику творів, з’ясувати причини їх актуальності; розвивати увагу, пам’ять, аналітичне мислення, зв’язне монологічне мовлення, навички компаративного аналізу художніх творів; актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; зіставляти, порівнювати, узагальнювати, доводити власні думки;працювати в групах, формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів інших; формувати вміння визначати роль деталі в тексті; розвивати навички роботи з книгою; виховувати позитивне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей, засудження скнарства, згубних звичок, розбещеності.
Перегляд файлу

Тема. «Гроші – добро чи зло?» Компаративний аналіз повісті О. де Бальзака „Гобсек” та комедії І. Карпенка – Карого „Хазяїн”

Мета:формування предметних компетентностей: шляхом компаративного аналізу визначити спільні риси головних героїв, проблематику творів, з’ясувати причини їх актуальності; розвивати увагу, пам’ять, аналітичне мислення, зв’язне монологічне мовлення, навички компаративного аналізу художніх творів; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; зіставляти, порівнювати, узагальнювати, доводити власні думки; комунікативної: працювати в групах, формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів інших; інформаційної: формувати вміння визначати роль деталі в тексті; розвивати навички роботи з книгою; загальнокультурної:  виховувати позитивне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей, засудження скнарства, згубних звичок, розбещеності.  

 Тип уроку:  урок - узагальнення

Обладнання: портрет О. де Бальзака; ілюстрації до творів «Гобсек»

О. де Бальзака, «Хазяїн» І.Карпенка – Карого; хрестоматія із зарубіжної літератури; книжкова виставка.

Міжпредметні зв’язки:  українська література

Епіграфи: «Золото – ось духовна суть усього сучасного суспільства».

                                                              («Гобсек» О. де Бальзак)

 І до такого нікчемства, дріб’язковості,  могла дійти людина? Могла так змінитися?   І схоже це на правду? Все схоже на правду,                                                    все може статися з людиною.

                                                                                      М.Гоголь  

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя: Колись перед людиною постала проблема: як вимірювати цінності матеріального світу? Як оцінити працю та вартість вкладу людини у загальний добробут? Тоді людина винайшла гроші. Як і більшість людських винаходів, гроші – це велике добро та велике зло водночас. Чому?

Саме на це питання ми сьогодні і спробуємо дати відповідь. Адже проблема грошей була актуальною у всі часи. Вона хвилювала багатьох письменників. Не винятком був і французький письменник О. де Бальзак . Саме цей ,,Наполеон у прозішироко змалював життя тогочасної Франції, прагнучи розкрити закони людського буття та вади тогочасного суспільства.

   Півстоліттям пізніше український драматург, корифей українського театру І. Карпенко-Карий створює у 1900 році комедію,  яка перегукується проблематикою із творами О. де Бальзака.

  • Пригадайте, які це твори?
  •   Відповідь учня

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

  1.          Слово вчителя. Гобсек,..  Пузир… Що в них є спільного, а чим вони відрізняються? На ці питання ми спробуємо дати відповідь за допомогою компаративного аналізу повісті Оноре де Бальзака «Гобсек» та п’єси Карпенка-Карого «Хазяїн». Тому, перш за все, звернемося до того, що ж надихнуло письменників на створення цих образів.

(Сьогодні у нас працюють дві групи – «бальзакознаці» і «українознавці». Слово надаємо «бальзакознавцям»)

  1. Історія написання та прототипи повісті О. де Дальзака „Гобсек”.

а)Виступ «бальзакознавців» . Коли Бальзакові виповнилося 15 років, його родина переїхала до Парижа. Оноре продовжував навчатися у школі правознавства та працював писарем в адвокатській конторі, де батько твердо вирішив зробити з нього успішного юриста.

Зламані долі, несправедливість, людські вади в хитромудрому переплетінні – чого він тільки не надивився в адвокатській конторі. Згодом цей неабиякий життєвий досвід виллється в яскравий образ Дервіля в повісті „Гобсек”,  яку він напише у 1830 році

Бальзака зовсім не приваблювала юридична кар’єра, і він повідомив батька, що хоче стати літератором.

Повість „Гобсек” є складовою частиною „Людської комедії”. Незважаючи на її невеликий обсяг, Бальзак надавав творові великого значення. Ім’я головного героя Гобсек – не є випадковим. Воно означає „живоглот”, „глитай”. Бальзак у своєму творі розкриває головну проблему суспільства – владу грошей над людьми. ,,Гобсек – це не лише історія життя одного скнари, але й аналіз суспільства.

Історія написання та прототипи комедії Карпенка-Карого „Хазяїн”.

б)Виступ українознавців. Задум написати сатиричну комедію ,,Хазяїн” з’явився в Івана Карпенка-Карого тоді, коли йому розповіли про херсонського землевласника – мільйонера Терещенка, який скупив поміщицькі землі мало не в усій губернії, але ходив у такому дірявому халаті, що з господаря сміялися слуги, і в такому страшному (30-літньої давності) кожусі, що одного разу коли Терещенко приніс гроші в банк, швейцар сприйняв його за жебрака і вигнав. Правда, потім мусив перепрошувати, бо банк не хотів втрачати вигідного клієнта. Позаочі Терещенка звали Карбованцем.

Коли комедія „Хазяїн” з’явилася на сцені, всі впізнали в головному персонажі Терещенка. Існує легенда, що мільйонер приїхав до Карпенка-Карого, залякував його судом, а потім пропонував дві тисячі карбованців хабара, щоб автор тільки зняв епізоди з кожухом та халатом. Іван Карпенко-Карий відмовився. Пропонував драматургові гроші й нащадок Карбованця – відомий у Києві меценат (людина, яка дає гроші (спонсує) на науку, культуру, мистецтво), якому було соромно за предка.

,,Хазяїн”  – це зла  сатира на людську любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” Жанр твору визначив автор – це комедія соціально-сатирична, бо викриває і висміює явища, породжені капіталістичним ладом, аморальність вчинків капіталістів-землевласників. В образі Пузиря автор зобразив капіталіста-землевласника, ненаситний потяг якого до наживи стає самоціллю,перетворюючи його на моральну потвору.

3. Слово вчителя. Так. Гроші керують світом! Куди ж без них, що без них можна зробити, як без них здійснювати свої плани і мрії? Проблема у одних, коли їх статки невеликі, і вони багато чого не можуть собі дозволити. Проблема у інших, що вони мають стільки, що це задовольнило б першу групу, але їм здається цього замало, і вони намагаються отримувати більше. Але є й такі, що маючи мільярди, бояться їх втратити, тому трусяться над своїм багатством. Отже, гроші мають великий вплив на людину. І питання збагачення, статку, відношення до цих явищ є актуальним і сьогодні.

4. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»

- Коли ви чуєте слово «гроші», які асоціації у вас виникають? (Відповіді учнів)

Гроші: багатство, банк, щастя, радість,заробітна плата, достаток,успіх, золото, подорожі, розваги, нагорода, скнарість, кара.

ІY. Сприйняття і осмислення учнями нового навчального матеріалу.

  1. Порівняльна характеристика Гобсека і Пузиря.

- Чим же були гроші для Гобсека та Пузиря? Що було метою їхнього життя? 

- Щоб дати відповіді на ці запитання, давайте перейдемо безпосередньо до порівняльної характеристики персонажів творів.

(учням було дане домашнє завдання дібрати цитати для характеристики персонажів , заповнивши таблицю)

(Учні відповідають парами(«бальзакознавці» і «українознавці») згідно кожного пункту.)  Додаток

 

Оноре де Бальзак

,, Гобсек

Портрет

(характерні риси)

Зовнішність

 

Вік

 

Помешкання героя

 

Головне в житті

 

Риси характеру

Приваблює

Відштовхує

Засіб збагачення

 

Ставлення до рідних

 

Ставлення до людей

 

Підсумок життя

 

 

2.Слово вчителя: Гобсек - людина досить смілива, маючи романтичне минуле, знаючись на мистецтві, розуміючись на людській психіці, поставивши собі за мету будь що розбагатіти -  в кінці життя визиває тільки відразу, він став заложником своєї філософії – «філософії золота». Золото стало його ідолом, маніакальною справою , що призвело до деградації особистості, до його морального і духовного зубожіння і виродження

3. Хвилинка відпочинку. «Золото і камінь»

4. Бліц-опитування

- То на що перетворило прагнення наживи Гобсека і Пузиря?( Гобсек постає перед нами як «людина-вексель», «людина-автомат», «пісковий годинник», «зливок металу», «золотий ідол».

Ненаситна жадоба до збагачення перетворила і Пузиря на хижака, скнару, нещадного експлуататора, павука-стяжателя, шахрая та невігласа. Збагачення заради збагачення призвело до деградації особистостей і їх трагічного кінця.)

-Поясніть, як ім’я головного героя відбиває його сутність. (Гобсек поглинав, збирав золото, а золото поглинало його).

-Які риси Гобсека сучасні? (Гобсек — це уособлення влади грошей. Головна його риса — прагнення будь-що заробити гроші, примножити капітал. Він розуміє цінність грошей і твердо оцінює їх значення для людини. Його своєрідна формула актуальна й сьогодні: гроші дають свободу, а великі гроші владу. Над усе він цінує гроші, як це дехто робить і зараз. Гроші для нього цінніші за дружбу, кохання, родинні стосунки, — на жаль, ця риса досить типова й для сучасності. І в наш час — час майнового розшарування — губляться певні цінності і стосунки. Гроші мають служити для життя, для справи. Слід регулювати свої потреби відповідно до статків, а якщо позичаєш, то розраховуй, як повертатимеш борг. І слід пам'ятати, що світ не закінчується грошима.)

-Чого не зрозумів Гобсек? (По-перше, не зрозумів, що вже на певному етапі не він володіє грошима, а вони керують ним. Втративши моральні орієнтири, Гобсек пропустив момент, коли гроші зробили його бранцем золота. По-друге, Гобсек збіднив своє життя, не зумівши поставити гроші на службу хоч би собі і своїй далекій родичці. Адже він міг насолоджуватися теплом родинної любові, дарувати кохання, по-іншому бачити цей прекрасний світ. Але він прожив павуком біля грошей.)

-Фінал п'єси Карпенка-Карого «Хазяїн»  водночас гротескний і трагічний — «пузир» лопнув — Терентій Пузир помирає від розриву нирки.

Чому ж письменник назвав свій твір «Хазяїн»? Невже Терентій Пузир був справжнім хазяїном?

5. Робота із тлумачним словником

- Давайте звернемося до тлумачного словника української мови і з’ясуємо значення слів «пузир», «хазяїн»

(Пузир - це кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає в рідині або рідкій масі чого-небудь

Хазяїн.1. Власник якогось господарства, речей, майна на правах приватного або суспільного володіння. Селянин-власник, який має землю і необхідні знаряддя праці.

2.Той, хто займається господарством, веде господарство; господар.

3.Господар дому, глава сім’ї.

4.Керівник підприємства, колективу.

5.Організм у якому або на якому живе паразит.)

 - Порівняйте Пузиря-хазяїна і «нових  українців» - бізнесменів. Чи можемо ми назвати Пузиря справжнім хазяїном?

(Пузир "сорок років недоїдав, недопивав", у нього "кров'ю окипіла кожна копійка", він ощадить на всьому і всіх. "Нові українці" здебільшого зросли за рахунок тіньового капіталу. Пузир вів замкнутий, "хутірський" спосіб життя, "із степів не вилазив"; інформація тоді поширювалася повільно, можна було не зважати на "людський поговір". Сучасні багатії живуть в умовах інформаційного соціуму, мають широкий доступ до ЗМІ, часто навіть самі є їхніми власниками - і... теж нехтують суспільною думкою, свій цинізм і жорстокість протиставляють більшості громадян. Обов'язок підприємця - соціальна відповідальність перед найманим робітником. У часи Пузиря не було з а к о н і в, що захищали   найманого працівника, а сам хазяїн і думати не хотів "про продовольство голодуючих": "Чудні люди - голодних годуй...". Нині діють закони, які передбачають юридичну і карну відповідальність за по­рушення прав найманого робітника. Проте далеко не всі бізнесмени працюють чесно, вони шукають усілякі шпаринки в законах, аби обійти їх, і в цьому схожі на Пузиря).

6.Робота з  епіграфом до твору

Дайте відповідь на проблемне питання: 

Чи може прагнення наживи  визначати духовну суть людини?

( учні дають варіанти своєї відповіді)

Y. Узагальнення і систематизація знань

Слово вчителя: З одного боку гроші приносять достаток, певну незалежність. Але якщо гроші володарюють над людиною, то вона перетворюється на людину «вексель», людину «автомат» і  вже межі антиморальних вчинків  немає. Людина перетворюється на щось потворне, незрозуміле, що визиває в навколишніх тільки огиду. Для таких понять як мораль, духовність, бідний-багатий, скупий-щедрий, боягуз-сміливець не існують кордонів. Ці поняття існують незалежно від місця проживання, національності та часу.

- Яка життєва мета об’єднує цих персонажів? (Орієнтована відповідь учнів: жага наживи)

- При допомозі чого свою жагу наживи вони втілюють у життя? (Орієнтована відповідь учнів: кожних з них це робить по-своєму, але об’єднуючи їх поступки можна сказати – нехтують моральними законами суспільства: брешуть, крадуть, беруть хабарі...)

- Які відчуття викликають у вас ці образи?(Орієнтована відповідь учнів: відразу, нерозуміння, осуд, зневагу)

-Чи можемо ми трактувати данні образи однозначно? (Орієнтована відповідь учнів: Ні. Гобсек скнара і філософ.  Добре знається на людях. Він розумний, але його загубила жадібність. Пузир – морально убогий глитай, павук, який в гонитві за наживою втрачає людську подобу, якого також загубила жадібність)

- А як ви думаєте, чому О. де Бальзак  та Карпенко-Карий звернулися до таких образів? (Орієнтована відповідь учнів: щоб попередити людей і показати до чого може призвести жага наживи )

Слово вчителя. Влада грошей, золота завжди переслідує людину. На уроці ми переконалися в тому, що ця проблема хвилювала людство в різні епохи. Саме тому у творчості багатьох митців з’являлися твори, у яких автори засуджували гонитву за багатством, жадібність. Вони мали на меті застерегти майбутні покоління від маніакальних думок про збагачення, адже це призведе до згубних наслідків.

З того часу минуло вже більше 100 років. Наше життя змінилося на краще. Але у суспільстві безліч Пузирів та Гобсеків … Невже у світі панують лише гроші? Невже добро, милосердя, людяність, любов до ближнього, повага, кохання не актуальні сьогодні?

2.  Постановка проблемного питання, що є темою нашого уроку

- То гроші – добро чи зло?

 

 

Добро

Проблема

 

            Зло

Гроші – добро чи зло?

1 аргумент

 

1 контраргумент

  1. Чи актуальними є ці твори у наші часи?   Доведіть.

Дійсно, під час економічної кризи, яку нині переживає наша країна, суспільство поділилось на багатих і бідних. Останніх значно більше. Немає нічого поганого в тому, що людина багата, якщо заробила гроші своїм розумом, невтомною працею. Інша річ, коли внаслідок чиєїсь діяльності страждають люди від нещадної експлуатації, занепадають культура і мораль, втрачаються загальнолюдські ідеали добра, справедливості, сімейні цінності.

Твори Оноре де Бальзака та Івана Карпенка-Карого вчать і застерігають, що багатство – це ще не щастя.

  1. Скласти сенкани про Гобсека, Пузиря, гроші

Гобсек                                                                        Пузир                                                                                                                                                    


Працелюбний, комерційний

Спостерігає, стягує, накопичує

Основою життя вважає золото

Філософ

 

Гобсек

Жадібний, жорстокий

Вистежує, володіє, збагачується

Завжди домагається тільки золота

Лихвар

 

Пузир

Працьовитий, енергійний

Дбає, господарює, збагачується

Любить дочку, пишається нею

Хазяїн

 

Несправедливий, жорстокий

Зневажає, гнобить, багатіє

Безжально експлуатує своїх селян

Скнара

 

Гроші

Всевладні, могутні

Тішать, заманюють, збагачують

Перша необхідність кожної людини

Добро

Гроші

Страшні, жорстокі

Давлять, збагачують, виснажують

Це корінь усіх нещасть

Зло


5.Вправа. Психологічний тест-дослідження

  Пропонуємо завдання, яке допоможе з’ясувати, чи схожі ми на наших персонажів. Уявіть себе сучасними багатіями, які вже знають ціну грошам, знають, якою важкою працею вони заробляються і як потрібно заробляти гроші, щоб не збанкротувати.

   Тест  

1. Ви – фермер. Жнива. Ви відправляєте найнятих комбайнерів далеко й надовго в поле. При цьому ви:

  а ) даєте їм консерви й «Мівіну», щоб вони там пообідали;

  б)  відряджаєте з ними кухаря, даєте продукти для організації гарячого харчування та відпочинку робітників (у такому разі ваш прибуток зменшується вдвічі);

  в)  вважаєте, що це турбота самих робітників.

2. Ви розводите овець. Настав час стрижки. Ви:

   а)  облаштовуєте для найманих робітників спеціальні приміщення, видаєте їм респіратори, щоб не зашкодити здоров’ю (але на це йде половина вашого прибутку);

   б)  обіцяєте тим, хто найшвидше і найякісніше виконає роботу, дати премію;

   в) вважаєте, що це входить в обов’язки робітників, і плата за це не передбачена.

 3.Ви збираєте молоко в населення і здаєте на молокозавод за безцінь. При цьому ви:

    а) їздите по найглухіших селах, де можна купити молоко найдешевше;

    б) даєте скрізь однакову ціну залежно від якості молока, адже утримувати корову - це велика праця;

    в) домовляєтесь з приймальником молокозаводу, щоб він  записував вищу якість, ніж є насправді. Це дало б удвічі більший прибуток.

 4.Ви - підприємець. Завтра відбудеться конференція, на якій можна укласти дуже вигідні угоди. Але ввечері раптом ви захворіли. Ви:

   а) звертаєтесь до лікаря й лікуєтесь, угода зривається;

   б) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки укладають угоду, але не таку вигідну, ви втрачаєте половину прибутку;

   в) ковтаєте купу таблеток, їдете на конференцію, отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення.

   5.Ваш родич запропонував вам забрати (щоб приховати у себе) частину майна з фірми, що збанкрутувала, щоб його не забрали за борги. Вам обіцяють значну винагороду за це. Ви:

   а) категорично відмовляєтесь, бо постраждають дрібні акціонери;

   б) погоджуєтесь, але за умови, що дрібні акціонери не постраждають, а лише великі;

   в) з радістю та вдячністю погоджуєтесь, адже ризик мінімальний, а ваші фінанси саме «співають романси».

  Ключ до тесту:

   До кожного обраного вами варіанту А додайте 1бал, варіанту Б  - 2 бали,

 варіанту В – 3 бали. Підрахуйте

Якщо ви набрали від 5 до 10 балів

 Ви знаєте ціну грошам, розумієте, як важко їх заробити, вмієте витрачати свої збереження, але при цьому моральні якості( що дуже важливо) залишаються для вас пріоритетними

Якщо ви набрали від 10 до 12 балів

  Ви маєте статки, вміло ними розпоряджаєтеся, а тому розглядаєте усіх людей виключно як партнерів по бізнесу, яких досить часто (якщо цього вимагає справа) можна і обманути.

 Якщо ви набрали від 12 до 15 балів

  Вітаємо! Ви справжній скнара, хоча вважаєте себе господарем цього життя. Ви все оцінюєте за грошовим еквівалентом, за цінником, що має кожен товар. Але пам’ятайте, що найважливіші скарби за гроші не купиш, вони не мають ціни.

Заключне слово вчителя

Як бачимо, що ми самі часто у житті можемо чинити як персонажі-скнари. Чому? Бо хочемо гарного життя. Але ми повинні пам’ятати, що накопичення грошей заради самих грошей приносить тільки зло, самотність, нещастя. Людина поступово втрачає друзів, родину і своє «я».

  Бажаю вам ніколи не втрачати людську гідність та завжди пам’ятати, що здоровя, сімейне благополуччя, любов близьких і щастя за гроші не купиш.

YІ. Домашнє завдання.

Написати лист Пузиреві та Гобсеку про сутність людського щастя та  справжнього сенсу життя

або

Міні-твір «Скільки в кожного з нас від Гобсека?» (Пузиря?)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

 

Оноре де Бальзак

,, Гобсек”

Портрет

(характерні риси)

Зовнішність

"...обличчя цього чоловіка ... я назвав би "місячним ликом ", так його жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого об­лупилася позолота"

"Волосся в мого лихваря було гладеньке, акуратно причесане, із сивиною попелясто-сірого кольору

Риси обличчя, незворушно­го, як Талейрана, здавалися відлитими в бронзі"

"Оченята жовті, як у куниці, були майже без вій і боялися світла; але дашок старого кашкета надійно захищав їх від нього"

"Гострий ніс, подовбаний на кінчику віспою, скидав­ся на свердлик..."

"...а губи були тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах Рембрандта і Метсю

'"застигла маска", що дивує людей "своєю нерухомістю"

"Зморшки його жовтавого лоба зберігали таємниці життєвих випробувань, рапто­вих жахливих подій, несподіваних удач, романтичних пригод, незмірних радощів, голодних днів, розтоптаного кохання, нажитого, втраченого і віднайденого багат­ства, безліч випадків, коли життя його було в небезпеці й урятуватися щастило тільки завдяки миттєвим, рішучим і часто жорстоким заходам, які виправдовувала необхідність

"Це була людина-автомат, яку щоранку накручували"

"Надвечір людина-вексель перетворювалась на звичайну людину, а зливок мета­лу в його грудях ставав людським серцем"

Від тієї хвилини, коли він прокидався, й до вечірніх нападів кашлю його вчинки були розмірені, мов рухи маятника"

 

 

Вік

"Вгадати його вік було неможливо: я ніколи не міг збагнути, чи то він завчасу постарів, чи задумав до похилого віку зберегти молодість"

"Народився він десь року 1740-го у передмісті Антверпена; мати в нього була єврейка, а батько голландець на ім'я Жан Естер ван Гобсек

". ..на той час, як ми познайомилися, йому було майже сімдесят шість років"

Помер на 89 році життя

 

Помешкання героя

"Усе в його кімнаті, від зеленого сукна на письмовому столі до килима біля ліжка, було якесь однакове, охайне й потерте, наче в холодній оселі старої дівки, котра зранку до вечора тільки те й робить, що натирає меблі" "Біля того вологого, похмурого будинку нема подвір'я, всі вікна виходять на вулицю, а розташування кімнат нагадує розташування монастирських келій: усі вони однакові завбільшки, кожна має одні двері, які виходять у довгий коридор, тьмяно освітлений малесенькими віконцями"

"Взимку головешки у його каміні завжди тільки жевріли, поховані під купою попелу"

"'Дім та його мешканець пасували один до одного - як ото скеля та приліплена до неї устриця

„ У кімнаті я виявив протухлі паштети і купи всілякого харчу...Кімната була захаращена меблями, срібними виробами, лампами, картинами...”

Головне в житті

Правила Ґобсека: "...життя ... неминуче перетворюється на звичку за певних умов існування", "щастя знаходить той, хто вміє застосовувати свої здібності за будь-яких обставин. Крім цих двох правил, усе інше омана "

"Якщо доживете до мого віку, ви зрозумієте: з усіх земних благ варто дома­гатися тільки ... золота. В золоті зосереджені всі сили людства"

"Мої погляди змінювались, як і у всіх людей... Незрушне лише одне почут­тя, яким нас наділила природа — інстинкт самозбереження. У суспільствах європейської цивілізації цей інстинкт називають особистим інтересом"

''Люди скрізь однакові: повсюди точиться боротьба між бідними і багатими"

...Все поклоняється грошам, і тільки вони достойні хвали.

..краще самому визискувати, ніж дозволити, щоб визискували тебе"

Гроші мають бути рівні грошам. Вони тягнуться один до одного.

"Якщо торкнути мокрицю, яка повзе по папері, вона вмить замре: так і цей чоловік раптово замовкав під час розмови і чекав, поки проїде вулицею екіпаж, бо не хотів напружувати голос"

''Найтривкіша з усіх насолод - марнославство. Марнославство - це наше 'я". А задовольнити його можна тільки золотом. Потоком золота!"

   «А хіба можуть відмовити тому, у кого в руках мішок золота? »

   «Світом править — золото, золотом править — лихвар».

   «Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль. Так от, у золоті все це є у зародку, і воно все дає у житті».

Я досить багатий, щоб купити сумління тих, що керують міністрами. Хіба це не влада? Я можу мати найвродливіших жінок і купувати найніжніші ласки. Хіба це не втіха? Влада і втіха - хіба не в цьому полягає усього нашого суспільного ладу?

    «А життя? Хіба це не машина, яку приводять у рух гроші?

   «Золото — ось духовна сутність всього нинішнього суспільства».

....Я володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною ніякої влади ".

Я і мої побратими натішилися всім,  усім переситились і люблять тепер тільки владу і гроші заради самого володіння владою та грошима.

Риси характеру

Приваблює. Працелюбність, гострий розум, прозорливість, чудове знання людей та їхньої психології, феноменальна пам'ять, вели­чезний життєвий досвід, скромність, життєва енергія, комерційний досвід, вміння цінувати прекрасне, вміння дотримувати  слова, порядність у "бізнесових" справах, об'єктивність

Відштовхує. Гіпертрофована скнарість, жадібність, байдужість, жорстокість, безпринцип­ність, владолюбство, честолюбність, хижацтво, надмірна любов до золота, черствість душі, безжальність, закритість до спілкування з людьми, нездатність любити людей

Засіб збагачення

'Він перепробував усі засоби, щоб здобути багатство. Та основний засіб – лихварство.

"мені доводиться мати справу тільки із зацькованими оленями, за якими женеться зграя кредиторів" Таких, як я, в Парижі набереться десяток. Ми - повелителі ваших доль, мовчазні, нікому не відомі"

"...під моїм наглядом перебувають світські гультяї, митці, картярі - тобто найцікавіша людність паризького суспільства"

 

На всьому економив:"Він сам стягував борги по векселях, бігаючи по всьому Парижу на своїх сухор­лявих, як у оленя, ногах"

"Вранці він сам варив собі каву на залізній пічці, яка стояла в закіптюженому кутку каміна; обід йому приносили з харчевні. Стара воротарка приходила в призначений час прибрати його кімнату".

...Нікого не жалій, нікому не допомагай, а сам користуйся усім безкоштовно.

 

Ставлення до рідних

"Чи мав він родичів, друзів? Багатий він був чи бідний? Ніхто не зміг би відповісти на ці запитання

Цей чоловік жодного разу не захотів побачити  будь-кого з чотирьох жіночих поколінь свого роду. Він ненавидів своїх спадкоємців, і думка, що хтось може заволодіти його бага­тством, навіть по його смерті, була для нього нестерпна"

 

Ставлення до людей

Закритий від людей

Веде замкнений спосіб життя

"Іноді його жертви обурювалися, кричали в нестямі - а тоді раптом западала мертва тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку"

Графиня подивилась на мене, і я зрозумів її погляд: вона стала моєю рабою"

' перетворився на золотого ідола, якого його жертви, що їх він називав "своїми клієнтами", з любові до парадоксу чи для глуму прозвали "Татусь Ґобсек"

"Він хитро вів справу, - відповів Ґобсек. - Але потім я його таки придушив". (Про книгаря-банкрута)

"Тисяча сімсот шістдесят третього року, в Пондішері, я пожалів одну жінку, і вона обвела мене круг пальця. Так мені було й треба, навіщо я їй повірив?"

"... я пішов, картаючи себе за недоречну великодушність (до Фанні Мальво. -О. Г.), бо не раз мав нагоду переконатися, що хоча самому добродійнику добре діло часом і не завдає шкоди, воно завжди занапащає того, кому зроблено послугу".

'Я подивився на неї (Фанні. — О.Г.)із першого погляду розгадав її"

"Хіба не цікаво заглянути в найпотаємніші куточки людського серця? Хіба не цікаво розгадати чуже життя й побачити його зсередини, без жодних прикрас? Яких тільки картин не надивишся!"

"...усі ці люди вражають мене силою свого слова. Чудові актори-і грають вони для мене одного! Та ошукати мене їм ніколи не вдається"

"Я досить багатий, щоб купувати людську совість, щоб управляти міністра­ми через тих, хто має на та вплив, починаючи від секретарів і кінчаючи полюбовницями. Хіба це не влада, хіба не могутність?... А влада і втіха - хіба не основи нашого нового суспільного ладу?

"Тут принижується і знаменитий митець, і письменник, чиє ім'я житиме в па­м'яті багатьох поколінь. "А ось тут, - додав він, постукавши себе по лобі, - у мене терези, на яких зважуються спадки та корисливі інтереси всього Парижа"

'"Якщо людяність, спілкування з ближніми вважати релігією, то Ґобсек у цьому відношенні був переконаний атеїст.

"Він здавався мені радше байдужим до релігії, аніж безбожником"

 

 

 

Підсумок життя

Золото, що стало єдиним ідолом, якому Гобсек поклонявся, висушує думку, що вміла цінувати красу й мистецтво, руйнує особистість лихваря. Його пожадливість під кінець життя перетворюється в свого роду божевілля, маніакальну, згубну пристрасть, призво­дить до людського зубожіння, жалюгідного й безславного кінця: самотній, нікому не потрібний, всіма забутий, помирає.

 

 

 

 

Іван Карпенко-Карий

«Хазяїн»

Портрет

(характерні риси)

Зовнішність

„...ходе у подертому кожусі,  у залатаному халаті.

Феноген:  « Халат мільйонера! Бачите, як багатіють, Ще отакий є кожух, аж торохтить, тридцять років носить! Нового купувать не хоче, а від цього халата і від кожуха , повірте, смердить, лоєм тхне! Он, як люди багатіють, учітеся!»

Марія Іванівна: (про халат) «на полах вишийте в гладь буряки з розкішним бадиллям, а на бортах вишийте барана і овечку. Та зробіть так, щоб він зразу побачив, що вещ дорога, а продається дешево…»

«…квітки – то для молодого, а вівці і буряки татові, як хазяїнові, будуть приязніше…»

 

Вік

,,Прослуживши з таким ідолом при великій комерції тридцять пять літ, можна було б і тисячу десятин купить! Змій, а не чоловік: здере і всіх спокусить; ,,Обіщать можна все, аби врятував...Обіцянка – цяцянка.

«Я 40 літ недоїдав, недопивав, недосипав, кровію моєю  окипіла кожна копійка, а тепер взять і віддать усе моє добро старцям… Ні! Так не буде! Ви не з того тіста, до якого ми привикли!»

Помешкання героя

 Як такого опису помешкання Пузиря немає. Можна сказати , що символічним його помешканням є Земля. Німець: «Княжество! Ціле княжество! У цього хазяїна більше землі, ніж у нашім герцогстві!»

Головне в житті

  • збагачення заради самого багатства;
  •  із хазяїна з «середнім достатком» став мільйонером, володарем безмежних земельних масивів, на яких випасаються 40 тисяч овець і вирощується багато зернових  та інших культур.
  • «Я так і роблю: шукаю, де б більше купить землі, бо скільки б чоловік її не мав – все бракує»
  • Маюфес: «Три дні ми їхали вашою землею… їхали ми цілий день. «Чия земля?» - питаємо. «Терентія Гавриловича Пузиря». На другий день знову питаємо: «Чия земля?» - «Терентія Гавриловича» . і тілько на третій день, надвечір, почалася земля Гаврила Афанасійовича Чобота.
  • «Хазяйство, дочко, - не можна лежать!»
  •  «Я й сам знаю, що не вмру! Рано ще, рано – хазяйство не пускає.»
  • «Скажи, Феноген, Карлу, що одна овечка, з послідніх, біленька з кордючком, має поранений хвостик; друга, чорненький лоб, шкандибає на праву задню ножку. Нехай Карло обдивиться, щоб часом не згинули, - шкода худоби і потеря…

Риси характеру

Працьовитий, бережливий, енергійний, уміє вести господарство, любить свою дочку, пишається її розумом та освіченістю, дбайливий

Ненаситна жадоба до збагачення, несправедливий, жорстокий, бездушний, безкультурний, скупий, грубий, готовий заради вигоди пожертвувати щастям дочки. Скнара, хижак. невіглас

Засіб збагачення

«Ішов за баришами наосліп, штурмом кришив направо і наліво, плював на все і знать не хотів людського  поговору»

«З усього треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть – тягни!»

-«поки не буде видко мого заробітку, я не можу назначить вам нічого.»

- На всьому економить: «Я нігде на вокзалах не обідаю, бо возю свої харчі»

-«Всякий чорт прийде сюди голодний, а ти годуй його! Нема, щоб з собою привіз солонини. Нехай не звикають.»

-«Ви не вмієте зробити дешевого робітника». «Так ви зробіть у Мануйлівці бідність».

-експлуатація селян-бідняків, захоплення їх убогих земельних наділів; шахрайство і обман (переховує на своїх степах  за 20000 крб. 12 тисяч овець банкрута Петра Михайлова. «А як мужик зостанеться без землі, роби з ним, що хочеш!». «Нам нужен дешевий робітник»

- відмовляється пожертвувати хоч якісь гроші на спорудження пам’ятника Котляревському, не знає, хто такий Гоголь.

-«Котляревський мені без надобності..»

Золотницький: «дика страшенна сила… при таких хазяїнах засохне наука, поезія і благо народу»

-« у чоловіка 22 тисячі кіп однієї пшениці – ну і треба ж йому гнатися за гусьми, що скубли одну копу… впав і відбив нирки».

Ставлення до рідних

  • Заради вигоди готовий пожертвувати щастям своєї дочки: «Я не хочу зятя з вітру, бідного приймака»
  • «Я 40 літ недоїдав, недопивав, недосипав, кровію моєю  окипіла кожна копійка, а тепер взять і віддать усе моє добро старцям… Ні! Так не буде! Ви не з того тіста, до якого ми привикли!»
  • - «ти щоб тільки була щаслива? Ти? А я? Щоб здох від муки, яку ти мені робиш! ..усім ти добра і щастя зичиш, а батькові?.. Ні! Так не буде. Скоріше вогонь розіллється водою, ніж я дам благословення на такий шлюб.»

Ставлення до людей

Жорстоко експлуатує селян-бідняків, з презирством ставиться до залежних від себе, а бідних і за людей не вважає.

«Голодних буде тим більше, чим більше голодним помагать. Нехай голодні ідуть до мене по 15 копійок на роботу»

-Голодних робітників годує таким хлібом, що «собака не вкусить».

 «Робочий чоловік, мужик, не любить білого хліба, бо він і не смачний і не тривкий, оце саме настоящий хліб для робочих. Питательний, як кажуть лікарі»

-«Чудні люди. голодних годуй, хворих лічи, школи заводь, пам’ятники якісь став! Повигадують собі ярма на шию і носяться з ними…»

-« Терпіть не можу цієї бідноти. Як побачу старця, то, здається , тікав би від нього скільки сили»

 

Підсумок життя

Мільйонер, павук-стяжатель щасливим не був, його життєві принципи зазнають краху: хижацькі методи господарювання викликають бунт робітників; дочка Соня має намір вийти заміж за учителя Калиновича, не рахуючись з волею батька; за участь у шахрайстві його притягують до відповідальності, а непомірна зажерливість призводить до трагічного кінця. Отже, Пузир став жертвою  своїх же мільйонів.

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
6 лютого 2019
Переглядів
8688
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку