Урок " Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах".

Конспект уроку з біології  для 9 класу

Тема уроку: Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах

Обладнання та матеріали:підручники, робочі зошити,маркери,  аркуші паперу, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація.

Терміни: продуценти, консументи, редуценти, трофічний ланцюг (мережа),

Компетентності які формуються у учнів: спілкування державною мовою, уміння вчитися, загальнокультурна, науково-природнича, соціальна, науково-природнича , здоров’язбережувальна.

Очікувані результати:

ДІЯЛЬНІСТЬ(уміння):

1.Учні розпізнають:

• основні групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем;

2.Застосовують ЗНАННЯ:

• для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах;

3.Дотримуються правил:

 

• побудови екологічних пірамід різних типів;

 

4.Наводять приклади:

• угруповань, екосистем;

• ланцюгів живлення;

5.Учні пояснюють:

• взаємодію організмів в екосистемах;
• структуру ланцюгів живлення;
• правило екологічної піраміди;
• значення колообігу речовин у збереженні екосистем;

Ставлення:

6.Роблять висновки:

• про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері;

7.Формують  громадянську позицію:

• в галузі збереження довкілля.

Типу уроку: комбінований

 

Хід уроку

I. Здивувати і зацікавити

1.Вправа «Спосіб живлення» (слайд 1,2)

Вчитель називає назву живого організму а учені відповідає на запитання: «Хто за способом живлення».

Наприклад: Учитель: «сосна?», учень відповідає :-«автотроф»

(фото синтетик).

Білка - гетеротроф, мухомор- сапротроф,  сіркобактерії-хемотрофи, туберкульозна палочка-паразит,  мукор-сапротроф…і тд.

2.Проблемне запитання (слайд 3,4).

«Чи можуть організми в екосистемі існувати самостійно, не взаємодію чи один з одним?»

«Якщо можуть наведіть приклади?»

«Що може трапитися якщо якийсь з організми зникне?»

II. Мотивація навчальної діяльності

Жодний вид організмів не здатній жити самостійно.

В природі все взаємопов’язано.

Ми знаємо, що в будь-якій екосистемі існують складні зв’язки; організми одних видів використовують організми інших видів як джерело їжі. Зайці їдять траву а вовки їдять зайців;гусінь їсть листя , синиці їдять фрукти ;окунь живиться планктоном, щука їсть окуня,а людина щуку. В екосистемі все пов’язано.

III. Повідомлення теми і мети очікуваних результатів.(слайд 5)

Учитель записує на дошці тему та структуру очікуваних результатів. Розрізняти на які групи діляться організми за типом живлення.

Розуміти типи взаємозв’язків виникають між популяціями організмів , які входять до певної екосистеми.

Усвідомлюють як  відбувається перетворення енергії в екосистемах.

Що таке ланцюги живлення та трофічні рівні.

Що таке екологічна піраміда біомаси.

(учні пишуть очікування на аркушах - наліпках)

Актуалізація опорних знань. (слайд 6.7)

IV. Бесіда (метод «Мікрофон»)

1. Пригадайте, що таке екосистема? ( Екосистема – система живих організмів та неживої природи, де відбувається коло обіг речовин та перетворення енергії).

2. Наведіть приклади відомих вам екосистем? (Ліс, поле, город, болото, озеро).

3. Якими можуть бути екосистеми? ( Екосистеми можуть бути природними та штучними).

4. Чим відрізняються між собою природні та штучні екосистеми? (Природні екосистеми створені природою, а штучні - людиною).

5. Наведіть приклади природних екосистем? (Ліс, болото, озеро, море, океан).

6.Наведіть приклади штучних екосистем? (Город, поле, акваріум, сад).

7. Які складові частини обов’язково входять до екосистеми? (Жива та нежива природа).

8. Назвіть неживі складові екосистеми лісу? (Повітря, сонячне світло, ґрунт, вітер).

9. Назвіть живі складові екосистеми лісу? (Рослини, тварини, гриби, мікроорганізми).

10. Які типи живих організмів повинні бути в екосистемі? (Організми, які утворюють органічні речовини – рослини, організми, які їх їдять (фітофаги), організми, які їдять рослиноїдних тварин (хижаки), організми, які їдять рештки чи розкладають їх (сапротрофи). 

Уявіть собі величезний ліс- це біосистема. Між організмами виникають різноманітні зв’язки.

V. Надання необхідної інформації

Виклад нового матеріалу(міні - лекція з мультимедійною презентацією).

Учні конспектують в зошит.Розповідь вчителя. (слайд 8,9)

1). Зв’язки в екосистемі бувають двох типів: прямі і непрямі. Робимо схему.

Зв’язки між популяціями бувають різних видів :

1.Антагоністичними;

2. Нейтральними;

3.Мутуалістичними.

Антагоністичні-кожна із взаємодіючих популяцій різних видів відчуває негативний вплив іншої.(Слайд 10,11,12)

Наприклад – Конкуренція(приклади міжвидової і внутрішньовидової конкуренції:сосновий ліс, зайцеподібні і гризуни.)

Нейтральні взаємозв’язки-жоден з видів, що мешкають на спільній території, не відчуває на собі безпосереднього негативного впливу іншого .

(Слайд 14,15,16,17)

Наприклад (популяції хижаків різних видів які живляться різними видами здобичі,можуть не конкурувати між собою).

Мутуалізм (взаємовигідні )взаємозв’язки кожен із взаємопов’язаних  видів отримує певну користь . Приклади (бульбочкові бактерії на коренях бобових,мікориза, одноклітинні джгутикові у кишечнику жуйних тварин).

(Слайд 18,19,20,21)

Пригадайте яку користь отримують від мутуалістичних відносин ці організми?

Біологічну частину екосистеми складають різні групи організмів, об’єднаних між собою просторовими і харчовими(трофічними )зв’язками.

Продуценти- популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні речовини з неорганічних(фототрофи, хемотрофи).(Слайд 22,23,24,25)

Консументи-популяції гетеротрофних організмів, які живляться живими істотами чи мертвою речовиною(фітофаги,хижаки,паразити, сапротрофи).(Слайд  26,27,28.29,30)

Редуценти- популяції організмів, які,споживаючи мертву органічну речовину , розкладають її до неорганічних  сполук (бактерії, гриби).(Слайд31,32,33)

Пригадаємо. Колообіг речовин-це обмін речовинами між абіотичною(неживою) і біотичною (живою)частинами екосистем.

2). Перетворення енергії в біоценозах.(Слайд 34,35,36,27)

Функціонування будь - якої екосистеми пов’язане з перетворенням енергії та коло обігом речовин. Тобто хімічними і фізичними процесами, які забезпечують життєдіяльність біологічних систем. Основним джерелом енергії є сонячне світло. Фототрофи вловлюють його і перетворюють на енергію хімічних зв’язків органічних речовини, яку вони синтезують. Частина енергії витрачається на  забезпечення власних потреб організмів, які споживають зелені рослини або їхні рештки.

Гетеротрофи отримують необхідну їм енергію внаслідок розщеплення органічних речовин. Вони засвоюють для побудови свого тіла лише незначну частину енергії хімічних зв’язків  їжі(10—20%)а решта розсіюється у вигляді тепла, витрачається на процеси життєдіяльності.

Послідовність , у яких особину одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення. Кожен ланцюг живиться складається з певної кількості ланок. Оскільки під час переходу одної ланки в наступну значна частина енергії втрачається , то кількість ланок обмежена і, зазвичай не перевищує 4-5.

3). Продуктивність екосистем

Правило екологічної піраміди(Слайд 38)

Кожна екосистема характеризується певною продуктивністю.

Її виражають в одиницях маси або енергії. Для всіх  екосистем характерні певні закономірності.

Їх відображає правило екологічної піраміди:маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується, причому продукція організмів кожного наступного трофічного рівня завжди менша у середньому до 10 раз за продукцію попереднього.

Графічно це можна зобразити у вигляді піраміди, складеної із окремих блоків.(підручник ст.208,мал.280).

Так кількісні закономірності передачі маси органічної речовини від одного трофічного рівня ланцюга живлення до іншого (продуктивність організмів при цьому виражають у одиницях маси сухої речовини)відбиваю піраміда біомаси.

Піраміда біомаси демонструє ту закономірність, що консументи 1 порядку запасають у 5-10 разів меншу біомасу, ніж біомаса продуцентів, яку вони споживають і так далі:з кожною наступною ланкою ланцюга живлення біомаса, яку запасають організми вищого трофічного рівня, зменшується  в 5-10 разів порівняно з тією, яку вони споживають. Відповідні закономірності передачі енергії від однієї ланки до іншої ланки ланцюга живлення демонструє піраміда енергії.

Робота в групах(5 хвилин).(Слайд 39,40,41)

Об’єднання учнів у групи: екосистема,продуценти, консументи, редуценти.

Завдання для груп:

Перше завдання:

Користуючись інформацією у підручнику ст.207.(2, 3, 4- абзац).

1.Екосистема – Скласти ланцюг живлення лісу.

2.Продуценти-  Скласти ланцюг живлення річки,

3. Консументи - Скласти ланцюг живлення степу.

4.Редуцент – Скласти ланцюг живлення моря.

Презентація відповіді груп.

Друге завдання :

Використовуючи теоретичний матеріал підручник ст..208(5, 6 абзац).

Користуючись матеріалами (подані певні види організмів)скласти сітку живлення.(учитель роздає картки).

1.Трава,заєць, сапротрофні гриби,ягідний чагарник,вовк,жук-гнойовик,рослиноїдні комахи,павук,горобець,яструб.

2.Рись,вовк,заяць,лисиця,жаба,шуліка,синиця,павук,дощовий черв,вуж, їжак,яструб,метелик,мухи,вільноживучі кліщі,трава.

3.Сапротрофні бактерії, хемосинтезуючі бактерії,амеба звичайна,гриби-сапротрофи,стьожкові черви,травневий хрущ,заєць, вовк,стриж,вищі рослини,амеба дизентерійна.

4.Планктон,синій кит,бурі водорості,акула, поліпи, медузи,морський окунь,одноклітинні водорості,сак-самітник,анчоус,афаліна,ставрида,зелені водорості,бактерії-сапротрофи.

Презентація відповіді груп.

Висновок. Отже , біотичну частину екосистеми складають різні групи організмів,об’єднані між собою просторовими і харчовими (трофічними)зв’язками:продуценти , консументи , редуценти. Популяція кожного виду займає в певному ланцюзі живлення певний трофічний рівень.

 

VI.Узагальнення вивченого матеріалу

1.Робота в зошиті автор Р.Шаламов ст. 102-103. завдання2,3,5.

Ст. 103-104 завдання 1,2,3.

Вправа «Сенкан» (по назві своєї групи)

Продуценти, консументи, редуценти, екосистема.

1.Іменник (одне слово);

2.Прикметник (два слова);

3.Дієслово (три  слова);

4.Свое ставлення до теми(чотири слова);

5.Синонім до теми(одне слово).

Представлення роботи

VII. Рефлексія (Слайд 42)

Що на уроці для мене було цікавим?

Що мене здивувало?

Чому навчилися?

Що було для мене складним?

З яким настроєм працював на уроці?

VIII. Повідомлення домашнього завдання (Слайд 43,44,45)

Домашнє завдання :опрацювати параграф 49,виконати завдання в зошиті № 5 сторінка 105.(записуємо домашнє завдання в щоденник).

IX. Закінчення уроку

Урок закінчено. Дякую вам за роботу. Бажаю вам гарного настрою, успіхів у навчання!