Урок "Хімічні властивості основ"

Тема: Хімічні властивості основ

Мета: сформувати знання про особливості взаємодії між основами і кислотними оксидами; основами та солями; формувати вміння користуватися таблицею розчинності солей; розвивати вміння передбачати наслідки хімічної реакції,  навички складання хімічних рівнянь, вміння аналізувати та робити висновки.

Матеріали:  кальцій гідроксид у вигляді вапняної води,  розчини солей (купрум (ІІ) сульфату, ферум (ІІІ) хлориду).

Обладнання: скляна трубка, хімічна склянка, пробірки, таблиця розчинності.

Базові поняття: кислотні та основні оксиди, кислоти, основи, луги, індикатори, реакція нейтралізації, реакція обміну.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративні – розповідь, бесіда; наочні – демонстрація; репродуктивні, частково пошукові, проблемні; практичні – розв’язання завдань.

Структура уроку

1.Перевірка домашнього завдання.

2. Актуалізація опорних знань

3.Вивчення нового матеріалу:

а) взаємодія основ з кислотними оксидами;

б) взаємодія основ з солями

4. Закріплення та узагальнення знань.

5. Домашнє завдання.

6. Підбиття підсумків уроку.

Хід уроку

Перевірка домашнього завдання.

На дошці попередньо вчитель робить записи аналогічні домашньому завданню

Mg(OH)₂ + H₃PO₄ =

*NaOH + CO₂ =

Ba(OH)₂ + H₂SO₄ =

*KOH + ZnCl₂ =

учень лише дописує результат взаємодії та урівнює реакцію. Доцільно перевіряти на загал тільки ті завдання, які передбачені для виконання всіма учнями. Завдання високого рівня перевіряємо за зошитами, бажано під час цього ж  уроку та оголошуємо оцінки за домашнє завдання.

Актуалізація опорних знань:

Завдання №1

Розподілити речовини 

KOH, Ba(OH)₂, NaOH, Al(OH)₃, LiOH, Zn(OH)₂, Fe(OH)₃

за такими ознаками:

1. Основи утворені одновалентними металами;
2. Основи утворені двохвалентними металами;
3. Основи утворені трьохвалентними металами;
4. Нерозчинні основи;
5. Луги.

Завдання №2 «Мікрофон»:

1. Які речовини називаються основами?
2. Яку валентність має гідроксильна група ОН ?
3. Як за формулою основи визначити валентність металу?
4. Які речовини утворюються при розкладанні нерозчинних основ?
5. Які речовини утворюються при взаємодії основ з кислотами?
6. Чи розчиняються в кислотах нерозчинні основи?

Вивчення нового матеріалу:

а) взаємодія лугів з кислотними оксидами

Пояснення вчителя: При взаємодії лугів з кислотними оксидами утворюється сіль та вода.

Демонстрація взаємодії кальцій гідроксиду у вигляді вапнякової води з карбон (ІУ) оксидом.

Щоб учням простіше було зрозуміти, яка сіль утворюється, доцільно спочатку згадати, який результат взаємодії кислотного оксиду з водою:

CO₂ + H₂O = H₂CO₃

CaO + CO₂ = CaCO₃

SO₃ + H₂O = H₂SO₄

2NaOH + SO₃ = Na₂SO₄ + H₂O

Іншу реакцію пропонуємо одному з учнів записати на дошці:

2KOH + CO₂ = K₂CO₃ + H₂O

Учні записують висновок: тільки луги взаємодіють з кислотними оксидами, утворюється сіль та вода; нерозчинні основи з кислотними оксидами не взаємодіють.

б) взаємодія основ з солями

Лабораторний дослід №8

 За зошитом з друкованою основою («Тест-контроль». Хімія. 8 клас. Зошит для самостійних та контрольних робіт + лабораторні та практичні роботи. Н. Е. Варавва, Н. Р. Парфеня, Н. І. Теслицька) ст. 17.

Повторення правил техніки безпеки під час роботи з лугами.

Виконання Л.Д.№8.

Запис спостережень та відповідних рівнянь.

MnCl₂ + 2NaOH = Mn(OH)₂ ↓ + 2NaCl

CuSO₄ + 2NaOH = Cu(OH)₂ ↓ + Na₂SO₄

Заповнення висновку за питаннями: 1) Які солі (розчинні чи нерозчинні) реагують з лугами? 

Висновок: розчинні та нерозчинні солі взаємодіють з лугами.

Які речовини утворюються при взаємодії розчинів солей з лугами ?

Висновок: при взаємодії розчинів солей з лугами утворюються нова сіль та нова основа, але тільки за умови, що одна з новоутворених речовин випадає в осад.

Закріплення та узагальнення знань : учні самостійно заповнюють таблицю, з якою  почали працювати на попередньому уроці:

Хімічні властивості основ

Завдання: зі ст. 18, №4 – виконує двоє учнів на дошці (контрольні питання до Л.Д.№8 за зошитом з друкованою основою вищезазначених авторів)

Запишіть хімічні реакції між:

а) калій гідроксидом та плюмбум (ІІ) нітратом;

б) барій гідроксидом та цинк хлоридом;

в) натрій гідроксидом та купрум (ІІ) бромідом;

г) літій гідроксидом та ферум (ІІІ) хлоридом

Домашнє завдання: §17 №3,5

                                     №3, 5*диференційоване завдання (ст. 18 контрольні питання

                                   до Л.Д.№8)

Підбиття підсумків уроку.