Урок ""Холодна війна": погляд на подію людини XXI сторіччя"

Про матеріал

Урок з всесвітньої історії для учнів 11 класу.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть аналізувати причини, хід та наслідки «холодної війни»; удосконалять вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; зможуть використовувати і пояснювати визначення поняття «холодна війна».

Перегляд файлу

1

 

Урок з всесвітньої історії 11 клас

Тема: «Холодна війна»: погляд на подію людини XXI сторіччя»

 

Дидактичні задачі уроку

Освітні: - аналізувати причини виникнення, хід та наслідки «холодної війни»;

  •  охарактеризувати спроби роззброєння, рух за мир і безпеку;
  • зробити висновки.

Розвивальні: - розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, критично мислити;

  • удосконалити вміння висловлювати власні судження.

Виховні: - виховувати в учнів зацікавлення історією.

Очікувані результати:

 - після цього уроку учні зможуть аналізувати причини, хід та наслідки «холодної війни»;

- удосконалять вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

- зможуть використовувати і пояснювати визначення поняття «холодна війна» у широкому сенсі.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: групова, шкільна.

Обладнання: підручник Щупак І.Я. Всесвітня історія. Новітній період (1939-2011р.). – Запоріжжя, Прем’єр, 2011; роздавальний матеріал, мультимедійна дошка, карта «Територіальні зміни у Європі внаслідок Другої Світової війни».

Структура уроку

I Підготовчий етап

  1. Організаційний момент
  2. Підготовки до сприйняття нової теми
  3. Мотивація навчальної діяльності
  4. Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів

II Основна частина

  1. Вивчення нового матеріалу
  2. Осмислення знань і вмінь

III Підсумковий етап

  1. Підведення підсумків уроку, рефлексія
  2. Інструктаж до виконання домашнього завдання

План уроку

  1. Причини війни
  2. Хід війни
  3. Наслідки «холодної війни»

Хід уроку

I Підготовчий етап

  1. Організаційний момент
  2. Підготовки до сприйняття нової теми

Еврестична бесіда

Вчитель. Перш ніж розпочати урок прошу вас подивитися на екран (додаток 1). Скажіть, будь ласка, що ви бачите.

Відповіді учнів. Розгорнуту книгу.

Вчитель. А точніше, як вона до вас повернута? Чи можете ви прочитати, те що в ній написано.

Відповіді учнів. Вона лежить так, що ми не бачимо тексту.

Вчитель. А тепер подивіться на другу картинку. Що тут ви бачите? (додаток 2).

Відповіді учнів. Ми бачимо дівчину, чоловіка.

Вчитель. Отже зараз кожен з вас, дивлячись на одну і ту саму картинку побачив різне. Хто чоловіка, хто дівчину. Так і ми знаючи, певний історичний факт, по різному його сприймаємо.

  1. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Тепер прошу вас взяти на партах бейджики на яких написано дату, країну, подію і т.д.

 Прошу Вас за назвами їх знайти щось спільне і об’єднатися по групах.

Діти об’єдналися по групах. 1-а група – за такими написами на бейджах: 1-й учень -Берлінська криза; 2-й учень - Тризонія; 3-й учень - Корея – розділена по 38-й паралелі;  4-й учень - Німеччина, США, СРСР; 5-й – спорудження Берлінської стіни; 6-й учень – 13 серпня 1961 року; 7-й учень – Карибська криза; 8-й учень – М. Хрущов, Дж. Кеннеді; 9-й учень – Західний і Східний Берлін.

2-а група. 1-й учень -  НАТО; 2-й учень – створення ОВД; 3-й учень -  створення ООН; 4-й учень – договір про Протиракетну оборону; 5-й учень – проблема Кіпру; 6-й учень -  заключний Акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі; 7-й учень – програма Союз-Апполон 1975 р.; 8-й учень - Белград — 1977–1978 рр.; 9-й учень - Мадрид — 1980–1983 рр.

3-а група. 1-й учень – М. Горбачов (СРСР); 2-й учень - Договір СРСР і США про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності; 3-й учень – від конфронтації до співробітництва; 4-й учень - підписання Договору по РСМД (ракети середньої і малої дальності; 5-й учень – падіння Берлінської стіни; 6-й учень – розпад СРСР; 7-й учень – розпад Югославії; 8-й учень - закінчення «холодної війни»; 9-й учень – розпад ОВД.

  1. Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів

Вчитель. Що ж групи уже сформовані, скажіть за яким принципом ви розділилися. Відповіді учнів. 1-а група – причини «холодної війни», 2-а група – хід «війни», 3-а група – закінчення «холодної війни».

Вчитель. Що таке «холодна війна»? Які її причини? Які наслідки? Це ми дізнаємося сьогодні на уроці. Ми вже з вами говорили на початку уроку, що кожен історичний факт кожен бачить і аналізує по різному. Отож, сьогодні, спробуємо крізь призму років подивитися на подію «холодної війни» сучасними очима.

Тема уроку «Холодна війна»: погляд на подію людини XXI сторіччя».

Вчитель. Які асоціації у вас викликає поняття «холодна війна»?

Відповіді учнів. Війна держав, міжнародна розрядка, немає воєнних дій, конфронтація, Михайло Горбачов, СРСР, США, ПРО, НАТО, ООН, ОВД, Берлінська стіна, Карибська криза, конфлікти.

Вчитель. Сьогодні ми повинні дати свою оцінку на ті події. Вчитель вивішує питання на дошці. Отож наше завдання дати відповідь на питання: «Холодна війна» це боротьба США та СРСР за лідерство у світі» чи «Наростання і нагромадження воєнної міці держав» чи «Розпад біполярної системи та перехід від конфронтації до співробітництва».

II Основна частина

  1. Вивчення нового матеріалу

Учні кожної групи отримують папки з роздавальним матеріалом, які повинні прочитати і виступити за захист своєї позиції. 1-а група отримала перше питання: «Холодна війна» це боротьба США та СРСР за лідерство у світі» (додаток 3). 2-а група -  «Наростання і нагромадження воєнної міці держав» (додаток 4), 3-а група - «Розпад біполярної системи та перехід від конфронтації до співробітництва» (додаток 5).

  1. Осмислення знань і вмінь учнів

Опрацювавши матеріал один учень з групи презентує досвід роботи.

1-а група презентувала своє питання у вигляді схеми і таблиці.

Схема «Характерні ознаки «холодної війни».

                           конфронтація

                                                                                    регіональні  конфлікти

 

 

                    ідеологічна війна                «ХВ»             гонка озброєнь

 

                                                  воєнно-політичні блоки

Країни Заходу

СРСР

  1. У своїй промові у березні 1946 року У. Черчиль призвав протиставити сили СРСР силу англосаксонського світу.
  2. Ядерний шантаж СРСР: 196 бомб для знищення 20 радянських міст.
  3. «Доктрина Трумена» - «спасіння»  Європи від радянської експансії: економічна допомога Європі; розміщення воєнних баз біля радянських кордонів; використання воєнних сил проти СРСР; підтримання воєнної опозиції  в державах Східної Європи.
  4. План Дж. Маршалла: посилення проникнення США  в Європу за рахунок надання економічної допомоги європейським країнам, які постраждали внаслідок Другої Світової війни (17 млрд. доларів).

 

  1. Намагання змінити курс чорноморських проток.
  2. Повернення Карського и Ардаганського округів.
  3. Спільне управління  Танжером (Північна Африка).
  4. Зацікавленість у зміненні режиму управління Сириєю, Ліваном.
  5. Протекторат СРСР над Тріполітанією (Лівія).
  6. 1949 р. СРСР  провів перше випробування ядерної зброї. Радянські вчені першими розробили нове покоління зброї – термоядерне.
  7. 1947 р. – створення Інформаційного бюро комуністичної партії  (Комінформ) – організація, яка мала політичні і ідеологічні цілі протистояння Заходу .
  8. Доктрина А. Жданова:світ розділений на два табори – «імперіалістичний» (на чолі зі США) і «демократичний» (на чолі з  СРСР)

 

 

2-а група презентувала друге питання

Ключові міжнародні події цього періоду

Дата

Подія

1945 р.

Створення ООН (для збереження миру та запобігання розв’язуванню нової війни)

1948–

1949 рр.

Блокада Західного Берліну (розкол Німеччини та утворення ФРН і НДР). Початок відкритого протистояння США і СРСР в Європі)

1949 р.

Утворення НАТО (Північноатлантичний союз) — військово-

політичного союзу західноєвропейських країн і США та Канади (для «стримування комунізму»). У відповідь під егідою СРСР створюється РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги) — політико-економічний союз комуністичних країн Європи

1950–

1953 рр.

 

Війна в Кореї (спроба поширення комуністичного впливу на Сході СРСР в союзі з комуністичним Китаєм). Перша спільна військова операція ООН проти Північної Кореї

1955 р.

Утворення Організації Варшавського Договору (ОВД) — військово-політичного союзу комуністичних держав (у відповідь на прийом ФРН до НАТО), посилення конфронтації двох блоків — ОВД і НАТО

1961 р.

Берлінська криза (завершилася побудовою «берлінського муру»). Загроза збройного конфлікту між СРСР і США

1962 р.

Карибська криза (внаслідок спроби СРСР в ході підтримки кубинської революції змінити баланс ядерних сил). Загроза розгортання збройного конфлікту світового масштабу

1963 р.

Підписання Договору про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах (в атмосфері, космічному просторі і під водою) — початок обмеження гонки ядерних озброєнь

1968 р.

Підписання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї

1964–

1973 рр.

Агресія США в Індокитаї — В’єтнамі

 

1967 р.

«Шестиденна війна» Ізраїлю проти арабських держав

 

3-а група презентувала також своє питання

Ключові міжнародні події цього періоду

 

Дата

Подія

1985 р.

 

Проголошення М. Горбачовим політики «нового політичного мислення», активізація переговорного процесу з питань скорочення ядерних озброєнь

1986 р.

 

Припинення розгортання стратегічних ракет у Європі. Запровадження тимчасової заборони на ядерні випробування.

Підписання СРСР та США угоди про ліквідацію і скорочення певних видів ядерної зброї

1987 р.

 

Підписання Договору по РСМД (ракетам середньої і малої дальності — до 500 км), що передбачав ліквідацію американських ракет «Першинг-2» та крилатих ракет наземного базування і радянських ракет СС-20

1989 р.

 

Завершення виведення радянських військ з Афганістану

1989 р.

Падіння Берлінської стіни

листопад

1989 р.

 

Завершення «холодної війни», спільна заява М. Горбачова та президента Дж. Буша під час зустрічі на о. Мальта про те, що СРСР та США більше не є супротивниками

1989–

1990-ті роки

 

«Оксамитові революції» в країнах Східної Європи (крах тоталітарних комуністичних режимів, об’єднання Німеччини, зміна балансу сил у Європі)

1990 р.

Паризька зустріч керівників країн НАТО і ОВД, прийняття Хартії для нової Європи, яка зафіксувала факт припинення «холодної війни»

1990–

1991 рр.

 

Міжнародна військова операція ООН проти Іраку «Буря в пустелі». Припинили діяльність РЕВ і ОВД. Був підписаний договір між США та СРСР про наступальні стратегічні озброєння (СНО–1), який передбачав їх суттєве скорочення і ліквідацію. Стався розпад Радянського Союзу, проголошено незалежність колишніх радянських республік

1991–

1999 рр.

 

Відбувається процес розширення НАТО на Схід у формі безпосереднього вступу вже найбільш підготовлених країн (1999 р. — Польща, Чехія, Угорщина) та участі претендентів у програмі «Партнерство заради миру»

1991–

1995 рр.

 

Розпад Югославії і міжетнічна громадянська війна, припинена внаслідок втручання ООН і НАТО

11 вересня

2001 р.

 

Акція міжнародного тероризму в Нью-Йорку. Початок проведення антитерористичної операції НАТО в Афганістані.

Вторгнення в Ірак 

2000–

2002 рр.

 

Загострення палестинсько-ізраїльського конфлікту, перехід

палестинців до збройної терористичної боротьби

 

Учні коротко описавши своє завдання сідають.

III Підсумковий етап

  1. Підведення підсумків уроку, рефлексія

Вчитель. Сьогодні ми розглянули, причини «холодної війни», її хід та закінчення. Давайте спробуємо дати власну оцінку тим подіям. Яка група була найбільш переконливою? Що ж таке «Холодна війна» це боротьба США та СРСР за лідерство у світі», «Наростання і нагромадження воєнної міці держав», «Розпад біполярної системи та перехід від конфронтації до співробітництва».

Орієнтовні відповіді учнів.

Висновки: - розкол Німеччини (1949 р. створення ФРН і НДР), створення воєнних блоків (1949 р. – створення НАТО, 1955 р. – створення ОВД), регіональні конфлікти (1950-1949 рр. – корейський конфлікт), розкол світу на дів системи (1945-1949 рр. – встановлення комуністичних режимів), вплив на внутрішнє життя США та СРСР (у США – кампанія «полювання на відьом», у СРСР – кампанія «залізна завіса»).

 Отже, можна сказати, що всі три питання відносяться до нашої теми.

Вчитель просить учнів взяти стікери на своїх місцях і приклеїти на дошку до тієї групи, яка була найбільш переконливою і агрументованішою.

 На основі стікерів вчитель виставляє тій групі найвищі бали, а іншим на бал нижчі.

  1. Інструктаж до виконання домашнього завдання

Опрацювати § 28-29, с. 229-235. Вивчити поняття. Підготуватися до самостійної роботи. 

Написати есе на тему: «Чи можлива біполярність у сучасному світі?».


ДОДАТОК 1

C:\Documents and Settings\Admin.MICROSOF-1B8C10\Мои документы\Downloads\Best-Books-of-2011.jpg

 

ДОДАТОК 2

C:\Documents and Settings\Admin.MICROSOF-1B8C10\Мои документы\Downloads\103055663_2.jpg

 

ДОДАТОК 3

1-а група «Холодна війна» це боротьба США та СРСР за лідерство у світі?»

Вашій увазі пропонуються 2 точки зору на проблему. 
  
Текст № 1. Уривок зі статті радянських істориків Д.Безименського і В.Фаліна «Хто розв'язав «холодну війну »? (1998 р). 
«... Холодна війна вибухнула, оскільки її дуже бажали. Бажали ті, кому не терпілося замістити щойно вибитих із сідла претендентів на світове панування і зробити землю принаймні на 85% (вираз Г. Трумена) схожою на американський еталон. Холодна війна не була нашим вибором. Вона не могла бути вибором СРСР після жорстокої війни і величезних людських жертв, принесених народом, щоб залишитися самим собою і жити на свій розсуд ... » 
  
Текст № 2. Г.М. Корнієнко. Стаття «Холодна війна: витоки, причини, наслідки». 
 «.. Сталін і тодішнє керівництво країни не доклали достатньо зусиль для розвитку сприятливих відносин з США. СРСР дав втягнути себе в гонку озброєнь після Другої світової війни, не завжди використовуючи в належній мірі політичні засоби, хоча безперечно, головна відповідальність за розв'язання холодної війни лежить на США ».   

Запитання

-Хто, на думку авторів, винуватець розв'язання «холодної війни»? 
-Які варіанти ще є? 

  
Текст № 3. Уривок з тексту підручника «Новітня історія.» 20 в. А.А.Кредер. 
Ідея колективної безпеки. 
В основі нового світопорядку лежала стара ідея колективної безпеки. Її уособленням стала ООН, а реалізація здійснювалася через наділення широкими повноваженнями 5 провідних держав, що виступають у ролі «світових поліцейських». 
Функціонування такої системи могла бути забезпечена тільки на основі щирого прагнення усіх великих держав приймати рішення одноголосно. 
Однак подальший розвиток подій показав, що радянське керівництво після невдалого досвіду 30-х років не вірило в можливість колективної безпеки. З 1939 р. Сталін твердо став на традиційний шлях забезпечення безпеки - шлях силової політики, територіальної експансії і створення сфер впливу, і неухильно слідував по цьому шляху. 
  
Тривога на Заході. 
Все це не могло залишитися непоміченим. СРСР явно прагнув використовувати систему колективної безпеки для розширення своєї могутності. Це не могло не викликати тривогу, якщо враховувати положення в Європі. У Франції та Італії компартії стали великими політичними партіями в своїх країнах. Тут і ще в ряді країн Західної Європи, комуністи були в складі урядів. Крім того, після виходу з Європи американських військ, СРСР перетворився в домінуючу військову силу. Все це сприяло планам радянського керівництва. 

 

     Робота з документом 3. 
п.1, п.2-прочитати і підкреслити факти, які автор ставить в провину СРСР. 
-Факти це чи оціночні судження? 
-Кредер більше вдається до фактів або оціночним судженням? 
-Припустіть, про створення сфер радянського впливу на якій території говорить автор? Покажіть на карті. 
-Чи можете ви підтвердити факт впливу компартій в Західній Європі? 
-Кого автор називає винуватцем розв'язання «холодної війни»? 
  
Нам необхідно обговорити ці дві позиції і сформулювати свій погляд на проблему. Що для цього необхідно зробити? - Об'єктивно розглянути аргументацію на користь тієї й іншої позиції. 
  
Документ № 4. Зі спогадів В. М. Молотова: 
«... Сталін міркував так: Перша світова війна вирвала одну країну з соціального рабства. Друга світова створила соціалістичну систему, а третя назавжди покінчить з імперіалізмом ». 

**** «В останні роки Сталін став трошки зазнаватися і мені у зовнішній політиці доводилося вимагати те, що Мілюков вимагав - Дарданелли! 
Сталін: «Давай, натискай в порядку спільного володіння». 
Я йому: «Не дадуть!» - «А ти, спробуй!» 
Знадобилася нам Лівія. Сталін каже: «Давай, натискай! .. Аргументувати було важко. 
На одному із засідань міністрів закордонних справ я заявив про те, що в Лівії виникло національно-визвольний рух. Але воно поки ще слабенька, ми хочемо підтримати його і побудувати там свою військову базу ». 
*** 
  
«У той же час Азербайджан претендував - збільшити їх республіку за рахунок Ірану майже в 2 рази. Почали ми мацати - ніхто не підтримує. У нас була спроба крім цього спробувати район, що примикає до Батумі, тому що в цьому турецькому районі було колись грузинське населення. І вірменам хотіли Арарат віддати.Виступати з такими вимогами тоді було важко ... Але полякати - полякали міцно ». 

Запитання

 

 
Запитання до документу 4
Зі спогадів В. М. Молотова. 
-Про що йдеться? 
-На користь якої точки зору можна використовувати цей документ? 

Документ № 5. Б.Грайнер, західнонімецький історик. 
  
«... У Вашингтоні була група, якій абсолютно  байдуже, що думають і роблять СРСР або Сталін. Це - розробники військових планів. Найпізніше з літа 1945 року вони твердо знали свого ворога і серійно випускали військові плани. В 1948 - 1949гг вважалося можливим покінчити з Радянським Союзом, знищивши атомними бомбами його 70 містом та індустріальних центрів. З маніакальною точністю були розписані всі деталі: нападу піддадуться 1947 об'єктів, протягом 30 днів намічалося 2,7 мільйона чоловік вбити і 4000000 поранити. У березні 1954р. командування стратегічних військово-збройних сил бачило себе на піку могутності. У разі необхідності воно бралося обрушити з усіх сторін світу на СРСР 750 бомб і протягом 2:00 перетворити його в «димлячі радіоактивні руїни» За цим сценарієм США ніяк не постраждали б ». 
  
Документ 6. 5 січня 1946р. новий президент США Г.Трумен держ. секретарю Дж. Бірнс: 
  «Російським потрібно показати залізний кулак і говорити сильним мовою. Я думаю, ми не повинні тепер іти з ними ні на які компроміси ». 
«... США погодяться лише з такими змінами в світі, які вони вважають правильними».
    
Документ 7. 

З директиви Ради національної  Безпеки США (18 серпня 1948р.) 
Наші основні цілі щодо Росії: 
А) звести міць і вплив Москви до межею, в яких вона не буде більше представляти загрозу миру і стабільності міжнародних відносин; 
Б) в корені змінити теорію і практику міжнародних відносин, яких підтримується уряд, що стоїть при владі в Росії; 
В) мова йде насамперед про те, щоб Радянський Союз був слабким в політичному, військовому і психологічному відносинах у порівнянні з зовнішніми силами, що знаходять поза його контролем ... 
Г) війна почнеться до 1апареля 1949р. Атомні бомби будуть застосовані в такому масштабі, в якому це буде можливо і бажано.   

 

Додаток 5 Цитати зі статті американського вченого Дж. Джеддіса: 
  
«... Історія рідко буває настільки проста, щоб її можна було представити в категоріях« білого »і« чорного ». При розгляді такого складного питання як витоки холодної війни, нелогічно і нерозумно намагатися повністю обділити одну сторону і покласти всю провину на іншу ». 
 «... Давайте вважати, що ні та, ні інша сторона не бажала холодної війни, і США, і СРСР дбали про свою безпеку. А трагедія полягала в тому, що кожна зі сторін домагалася своєї мети в односторонньому порядку замість того, щоб діяти спільно».

ДОДАТОК 4

2-а група -  «Наростання і нагромадження воєнної міці держав»

Передумови і перші результати розрядки. Розрядка 70-х років заклала фундамент подальшого руху до обмеження арсеналів зброї масового знищення. Вона показала можливість досягнення домовленості з усіх питань міжнародної безпеки. Новий тип відносин формувався в період 1963-1973 рр. Характерною рисою їх стали методи мирного врегулювання конфліктів. Основними передумовами розрядки були: по-перше, між США та СРСР наприкінці 70-х років був встановлений військово-стратегічний паритет; по-друге, в результаті гострих криз і небезпечних регіональних конфліктів керівництво обох наддержав переконалось у згубності "балансування" на грані війни.

У липні 1968 р. був відкритий до підписання договір про не-розповсюдження ядерної зброї, який вступив у силу в 1970 р. На теперішній час його підписали понад 160 країн. У 1995 р. його продовжили безстроково. Проте є держави (Індія, Пакистан, Ізраїль та ін.), які в силу різних обставин відмовилися підписати цей договір. Країни, що підписали договір, можуть розвивати мирну сферу застосування атому, але під контролем МАГАТЕ (Міжнародне агентство по атомній енергії, утворене в 1955 р.).             

Розрядка принесла відчутні зрушення в Європі. Початок їм поклав прихід до влади в ФРН у 1969 р. коаліційного уряду соціал-демократів і вільних демократів на чолі з Віллі Брандтом. У серпні 1970 р. між ФРН та СРСР була укладена угода, яка ґрунтувалась на відмові західнонімецької сторони від претензій на перегляд європейських кордонів.

З вересня 1971 р. між СРСР, США, Англією та Францією була досягнута угода відносно Західного Берліну, згідно з якою місто отримувало особливий статус і не повинно було належати ФРН.

Угоди також були укладені між НДР і ФРН, ПНР і ФРН, ЧССР і ФРН. Усі сторони відмовлялись від взаємних територіальних претензій.

Гельсінський процес. Підсумком розрядки в Європі стала нарада з питань безпеки і співробітництва на континенті, яка відбулась у столиці Фінляндії Гельсінкі в три етапи:
1 серпня 1975 р. керівники 33 європейських держав, а також США і Канади підписали Заключний акт наради. Його серцевиною є Декларація принципів, якими держави-учасники будуть керуватися у взаємних відносинах.

 

Крім Декларації, були прийняті такі документи, як "Співробітництво в галузі економіки, техніки, навколишнього середовища", "Співробітництво в гуманітарних та інших областях", "Питання безпеки співробітництва у Середземномор'ї", "Про заходи зміцнення довір'я і деякі аспекти безпеки і роззброєння".
Гельсінська нарада стала переломною подією періоду розрядки. Навіть повернення до конфронтації на початку 80-х років не змогло пересилите значення гельсінського процесу.

У травні 1972 р. відбувся візит президента США Р.Ніксона до СРСР, в ході якого були прийняті "Основи взаємовідносин між СРСР та США" та Договір про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО). Вперше дві наддержави уклали угоду про заходи в галузі обмеження стратегічних і наступальних озброєнь (ОСО-1). Під час візиту Л.Брежнєва до США у червні 1973 р. керівники двох держав підписали угоду про запобігання ядерної війни.
Згідно з цими угодами були встановлені жорсткі обмеження випробувань ядерної зброї.

Регіональні конфлікти. Новий і останній виток "холодної війни". На тлі розрядки продовжували виникати регіональні конфлікти. Розрив відносин між Китаєм і СРСР наприкінці 60-х років призвів у 70-ті роки до нормалізації стосунків КНР із США. В 1971 р. відбувся таємний візит в Пекін помічника президента США з національної безпеки Генрі Кіссінджера, який домовився про візит в КНР президента США. Візит Р.Ніксона став сенсацією в світовій політиці. У 1979 р. були відновлені дипломатичні відносини на рівні послів.

 У 1973 р. відбулась "жовтнева", або "семиденна", арабо-ізраїльська війна, ініціатором якої були арабські країни. Після невдачі скликати міжнародну конференцію з питань близькосхідного врегулювання під егідою СІЛА і СРСР воно пішло на укладення в 1979 р. сепаратного миру з Ізраїлем у Кемп-Девіді (США). Це стало серйозним ударом по позиціях Радянського Союзу на Близькому Сході.
Розрядка 70-х років не стала довгостроковою політикою. Не була подолана логіка "холодної війни" і підозрілість між великими державами. На згортанні розрядки позначилось економічне відставання СРСР і консервативні тенденції у внутрішній і зовнішній політиці. Протистояння між Заходом і Радянським Союзом вступило у вирішальну фазу.

Програми СОІ (стратегічна оборонна ініціатива). Програма США передбачала створення глобальної протиракетної оборони з елементами космічних озброєнь. Це означало, що гонка озброєнь переноситься і на космічний простір, а всі домовленості про обмеження стратегічних озброєнь фактично втрачають силу. До участі в цій програмі запрошувався і СРСР.

У 80-х роках основною ареною протистояння двох воєнно-політичних блоків знову стала Європа. ОВД і НАТО активно розміщують тут ядерну зброю першого удару, збільшують арсенали неядерних озброєнь. При збереженні відносного паритету СРСР і його союзники мали перевагу в бронетанковій техніці у З рази, артилерії в 6 разів, засобах ППО в 5 разів.

 

Електронний ресурс http://www. history.vn.ua

 


ДОДАТОК 5

3-а група «Розпад біполярної системи та перехід від конфронтації до співробітництва»

Незважаючи на ліквідацію ОВС, зберігається НАТО. З усіх країн світу тільки США володіють усім набором силових факторів наддержави, від економічного до військового. На їх частку припадає 1 / 3 світових військових витрат і 60 % НДДКР (створення зброї 5 і 6 поколінь).

США перенесли гонку озброєнь в нову площину - в сферу мікроелектроніки як у військовій справі і військовій техніці, так і в технології виготовлення зброї. Це змінило ситуацію на їх користь. Поява мобільних високоточних далекобійних крилатих ракет застало радянську військову машину зненацька - втрачала сенс радянська військова доктрина, всі сховища накопиченого за 30 років зброї: важких ракет, танків і т.д. Але все ж американці пішли на переговори з СРСР щодо знищення ракет і крилатих ракет середнього радіусу дії через бажання знизити поріг безпеки в Європі, через побоювання розповсюдження цієї зброї в країнах третього світу, серед терористів і побоювання його випадкового застосування власними військовими.

У 90 -ті роки військова загроза у світі скоротилася. Світ відступив від межі глобальної ядерної війни. Заключені між Росією і США договори про знищення ракет середньої і меншої дальності ( грудень 1987 р.) і про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (липень 1991 р - СНО - 1 ) поклали початок новій тенденції до скорочення ядерної зброї у світі.

У січні 1993 р. в Москві президенти Росії та США підписали договір СНО - 2 про скорочення до 2003 року ядерного потенціалу на 2/ 3 у порівнянні зі СНО - 1 (до 3500 одиниць).

Закінчилася військова фаза цілого ряду регіональних конфліктів (радянсько- афганський , американо- іракський і т.д.).

Світові військові витрати зменшилися з 1300 млрд. дол. до 800 млрд. дол.

У кілька разів скоротилася міжнародна торгівля зброєю. Чисельність регулярних військ країн світу зменшилася з 28,5 млн. до 23 млн. чоловік. З іншого боку виник цілий ряд конфліктів на старій основі етнічних і релігійних воєн ( на Близькому і Середньому Сході , Афганістані , в Африці , Чечні і т.д.). З 1990 року по 1996 рік у світі відзначено 45 таких зіткнень в яких постраждало 40 млн. чоловік. Під час цих конфліктів не дотримуються жодні міжнародні норми і страждає в основному мирне населення. Вирізають цілі народи, людей зганяють до таборів і роблять рабами переможців.

Поряд з цими війнами індустріальній епохи сталася перша " війна майбутнього" – розгром  Іраку в 1991 р. (17 січня - 28 лютий 1991 р - . Операція " Буря в пустелі") об'єднаними силами західних країн із застосуванням найсучаснішої техніки (насамперед інформаційної та космічної ), з миттєвою перебудовою технології в ході швидкоплинної " поліцейської " війни. Стало змінюватися ставлення до війни навіть у пацифістськи налаштованої Японії. Під час війни в Перській затоці нація взяла на себе важкий фінансовий тягар, виділивши 13 млрд. доларів, по 100 доларів на кожну людину, включаючи немовлят. Незважаючи на це Японія піддалася граду нападок за те, що не відправила своїх людей. Говорили, що Японія веде " чекову дипломатію " , відкуповується грошим , в той час як хлопці з інших країн проливає піт і кров. Після бурхливих дебатів у парламенті був прийнятий закон, котрий дозволив підтримці сил самооборони в операціях з підтримання миру. Японські війська вже беруть участь в операціях ООН в Африці та Азії.

"Холодна війна" , що уособлює зіткнення двох наддержав ( "кита" і " ведмедя"), двох ідеологій ("капіталізму" і "соціалізму ") і нерозв'язна двоєдність західного і східних світів на початку 90-х років, здавалося завершилася перемогою "універсальної " англосаксонської ідеї. Народні антитоталітарні революції у Східній Європі в 1989 р.  Розвал СРСР в 1991 р. радикально змінили сучасну картину світу. Гігантська містифікація ХХ століття завершилася. На місці "соціалістичного табору" виникла група європейських і суверенних держав, включаючи Росію і 14 колишніх республік СРСР. Відбулося об'єднання німецького народу в рамках єдиної держави. Західна Європа стала форсувати процес економічної та політичної інтеграції . Японія " повернулася " до Азії. На зміну " біполярному " світу прийшов "багатополюсний світ". Типологія регіональних конфліктів поповнилося новими мотивами:

1. конфлікти зароджуються центрами регіональної модернізації з питання лідерства ( Ірано - Іракська війна, Вторгнення Іраку в Кувейт, суперечка між Росією та Україною з приводу Чорноморського флоту);

2.  конфлікти між розвиненими країнами і новими центрами модернізації (війна в Перській затоці );

3 . конфлікти на рубежах взаємодії різних культур , які не завжди збігаються з державними кордонами. В Африці такий рубіж проходить між арабізованою північчю континенту і власне африканськими культурами по території Сахари, Чад , Судану, Сомалі , Ефіопії. В Азії - розділяє арабські країни та Ізраїль, Росію, Індію та Китай (лінія гарячих точок проходить по території Афганістану, Таджикистану, Пакистану, Індії, Тибету). У Європі - через Балкани і Північний Кавказ.

Основною сутністю сучасної епохи є виникнення нових ліній взаємодії між учасниками світового політико-економічного процесу. Ця взаємодія двоякого роду: з одного боку - поява нових основ для інтеграції, утворення нових інтеграційних конгломератів , з іншого - формування нових ліній протистояння. Очевидно, існує єдина тенденція, відповідно до якої здійснюється загальний прогрес, ця тенденція пов'язана з удосконаленням організації, що підвищує надійність і економічність системи. Суспільство в єдиному суперечливому процесі ускладнюється, включаючи в себе досягнення попереднього менш складного порядку.

 

Електронний ресурс http://www.knowed.ru

 

docx
До підручника
Всесвітня історія (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Щупак І.Я.)
Додано
23 жовтня 2018
Переглядів
891
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку