Урок «Хто володіє інформацією, той володіє світом»

Вище професійне училище № 7

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку

з предмета «Інформатика»

Тема за програмою: «Основи роботи з дисками»

Тема уроку: «Антивірусний захист ПК»

Урок – дослідження

 

 

Автор:

викладач Ю. М. Хайчіна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація

Швидкий розвиток науки, зростання обсягу нової інформації потребують від сучасної освіти підготовки самостійних, активних людей з високим творчим потенціалом, які б уміли грамотно опрацьовувати інформацію та критично мислити. Отже, основне завдання сучасного вчителя - залучити учнів до активної самостійної діяльності. Учень як особистість, а не вчитель, стає центральною фігурою навчального процесу. Зацікавленість, викликана педагогом на уроці, за певних умов, може перерости у стійкий інтерес до знань. Роль учителя вже можна розглядати по-новому - доброзичливий дорослий, який допомагає вчитися, розкриває пізнавальні та соціальні мотиви навчальної діяльності.

Вступаючи у відносини співпраці, вчитель орієнтується не на функції учня (відповідно до яких він повинен вивчити і відповісти домашнє завдання, виконати вправу та ін.), а на його особу і перспективи її розвитку. Така взаємодія, як правило, досягається з використанням розвиваючих педагогічних технологій, яка відображається у різних видах діяльності, стимулюючих практичне використання набутих знань. Однією з таких технологій є технологія навчання як дослідження.

Особливу увагу при розробці даного уроку звернено на тісну співпрацю викладача з учнями. Щоб створити та реалізувати урок вищезгаданого типу, необхідні, насамперед, знання та розуміння самого викладача по організації такого типу уроків, його комп’ютерна грамотність та вміння працювати з різноманітним програмним забезпеченням - MS Microsoft Word, Adobe Photoshop, MS PowerPoint, Internet Explorer та ін. Викладач виступає у ролі фасилітатора, керівника, який не нав’язує власної методики розв’язання проблеми, а лише спостерігає та направляє діяльність учнів.

Зазвичай дослідницька діяльність – це справа не одного уроку. На цю роботу необхідно виділити певний час. Саме тому, метою поданого уроку буде лише дослідження «поведінки» інформації на ПК, а продовження цієї роботи проводитиметься в позаурочний час (як робота з обдарованими учнями).

Урок розраховано на 2-й дослідницький рівень, на якому вчитель ставить проблему, а учень формулює і робить спробу самостійно вирішити проблему.

В розробці наведено план – конспект уроку, представлено друкований варіант (у вигляді додатку) презентації, розробленої викладачем (постановка завдання дослідження).

Безперечно, уроки такого типу неможливо використовувати систематично. Це обумовлено, насамперед, обмеженням викладання навчального матеріалу у часі, а також професійної комп’ютерної підготовки викладача (робота з графічними редакторами, відеоредакторами, аудіоформатами та ін.). Але уроки вищевказаного типу спонукають учнів до продуктивної праці, сприяють розвитку зацікавленості, творчості та формуванню власного "Я", впевненості в своїх силах.

Методична розробка розрахована на урок тривалістю 90 хв.

Дослідницький проект розраховано на 6 тижнів.

 

Викладач   _______________  Ю. М. Хайчіна

Рецензія

У методичній розробці розглянуто один із методів активного навчання, а саме навчально-науковий метод "урок – дослідження".

Розробка уроку та її реалізація в навчально – виробничому процесі передбачають використання різних методичних прийомів:

• робота в групах;
• прийом парадокс;
• дослідження;
• прийом "аналіз – синтез – висновок";
• дебрифінг

Використання уроку – дослідження в навчально – виробничому процесі дозволяє підвищити ефективність навчання, завдяки включенню всіх учнів в активну працю і сприяє:

• розвитку комп’ютерної компетенції, естетичного смаку;
• розвитку вміння чітко висловлювати свою думку;
• формуванню власного світогляду, підвищенню рівня самооцінки;
• формуванню вмінь аналізувати, систематизувати та узагальнювати свої знання та нові знання, отримані на уроці.

Розробка та проведення уроків такого типу свідчать насамперед про майстерність, сучасну професійну підготовку та відданість своїй справі викладача, адже ця співпраця з учнями – це ще одне підтвердження бінарного зв’язку викладач – учень.

 

 

 

Викладач вищої категорії, викладач-методист   _________ О.Л. Єфремова

 

Методичний вступ

Учень у своєму навчанні уподібнюється вченому, який особистими зусиллями, долаючи різні труднощі, досліджує природу, суспільство, людину і здобуває нові знання.

Джон Д'юї

Орієнтація на особистість учня, гуманізація навчального спілкування, співпраця учня й учителя, турбота про фізичне та емоційне здоров'я учнів - ось шляхи до вдосконалення навчального процесу. Використання інноваційних технологій допомагає вчителю працювати творчо, використовуючи нетрадиційні методики.

Сучасний процес навчання передбачає взаємодію вчителя з учнями і учнів один з одним. Здатність учителя організовувати педагогічне спілкування з учнями визначається ефективністю сучасного навчально-виховного процесу, направленого на розкриття особливостей учнів і на оволодіння ними нового матеріалу. При цьому під взаємодією на уроці розуміється перш за все спільна узгоджена діяльність всіх суб'єктів навчально-виховного процесу, що складається між ними і є психологічною основою педагогічної співпраці.

Саме застосування уроків-досліджень в педагогічній діяльності дозволяє:

• створити атмосферу, в якій кожен учень відчуває себе комфортно і вільно, випробовує потребу практично підтверджувати набуті знання;
• зацікавити особу учня в цілому, залучити до навчального процесу його емоції, відчуття і стимулювати його мовні, когнітивні, творчі здібності;
• активізувати діяльність учня, роблячи його головною дійовою особою в навчально-виховному процесі, що активно взаємодіє з іншими учасниками цього процесу, стимулюючі його (учня) до діяльності;
• створювати ситуації, в яких вчитель не є центральною фігурою.

У креативній педагогічній системі учень як суб'єкт творчості (креативності) - це дослідник, а навчальний матеріал - об'єкт дослідження та головний засіб формування творчої особистості.

Особливості уроку-дослідження:

• учні стикаючись із проблемою, визначають методологічну основу її розв'язання (вчення, теорії, положення, принципи, ідеї тощо);
• формулюють проблему як тему навчального дослідження та визначають його методологічну характеристику (актуальність, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методику дослідження).

Уроки-дослідження — це уроки, завдяки яким учні задовольняють потребу в дослідництві, творчості, що має позитивний вплив на їхнє навчання, самовираження.

Уроки-дослідження урізноманітнюють роботу учнів, знімають напругу від звичної навчальної діяльності, викликають живий інтерес до навчання.

Тому мета таких уроків - формувати в учнів цілісне бачення процесу або явища (відкривати не тільки себе в світі, а й світ у собі); розвивати здатність діяти, знаючи і розуміючи. Метою застосування дослідницької технології в навчанні є набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; об'єднати розвиток їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формувати активну, компетентну, творчу особистість.

Проведення уроків - досліджень допомагає вирішити низку спеціальних педагогічних завдань:

• допомогти учням у засвоєнні комплексу дослідницьких заходів, формувати їхні дослідницькі уміння та навички;
• прищеплювати учням інтерес до навчальних і наукових досліджень;
• формувати в учнів розуміння того, що їхнє навчання наближається до наукового пізнання;
• розвивати дослідницьку складову у світогляді учнів;
• формувати в учнів уявлення про дослідницьку стратегію в пізнавальній діяльності;
• збагачувати творчі спроможності учнів на основі формування їхнього дослідницького досвіду;
• вивчати та аналізувати індивідуальні особливості формування дослідницького досвіду учнів, його впливів на їх інтелектуальний розвиток і виховання.

Вчителю слід орієнтуватися на розвиток дослідницької мотивації учнів, визначити зміст і рівень сформованості дослідницьких умінь і навичок учнів. Йому необхідно врахувати паралельність (відповідно до змісту навчальних предметів) і послідовність (відповідно до періоду навчання і характеру засвоєння навчальної програми) формування дослідницьких орієнтирів, умінь і навичок. Важливим є визначення ролі і значення дослідницької діяльності учнів в освоєнні конкретного навчального предмета відповідно до галузі наукових знань.

Саме застосування уроків-досліджень в педагогічній діяльності дозволяє:

• створити атмосферу, в якій кожен учень відчуває себе комфортно і вільно, випробовує потребу практично підтверджувати набуті знання;
• зацікавити особу учня в цілому, залучити до навчального процесу його емоції, відчуття і стимулювати його мовні, когнітивні, творчі здібності;
• активізувати діяльність учня, роблячи його головною дійовою особою в навчально-виховному процесі, що активно взаємодіє з іншими учасниками цього процесу, стимулюючі його (учня) до діяльності;
• створювати ситуації, в яких вчитель не є центральною фігурою.

Дослідницька діяльність учнів - це спеціальна навчальна діяльність з оволодіння методологією пізнання. Зміст дослідницької діяльності - це вивчення універсальних способів отримання знань і розвиток універсальних умінь - логічних, інформаційних, комунікативних, організаційних.

А.М. Алексюк розкрив особливості застосування дослідницьких методів навчання. Яку наочно представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

«Взаємозв’язок вчитель-учень при організації уроку - дослідження»

Діяльність вчителя

Діяльність учня

Організує діяльність учнів, спрямовану на розв'язання грамотно побудованої системи логічних завдань, аби вони оволоділи досвідом пошукової творчої діяльності. Спрямовує учнів на осмислення проблеми в цілому. Використовує наочність як засіб залучення учнів до самостійних досліджень. Створює для учнів практичні можливості ознайомитися з логікою і прийомами використання дослідницького методу в пізнавальній діяльності. Керує конструкторсько-раціоналізаторською роботою учнів. Допомагає в організації самостійної пошукової діяльності учнів.

Самостійно визначає проблему, спостерігаючи за навколишнім життям, висловлює припущення, гіпотези, будує інтуїтивні здогади, обмірковує план і засоби їхньої перевірки, фантазує, організує спеціальні досліди і спостереження, розробляє план здійснення контролю, самостійно вирішує нові дослідницько-пізнавальні завдання або шукає інші засоби розв'язання завдань. Виявляє у виконуваній роботі власну ініціативу, використовує наявні знання й уміння для одержання й осмислення нових, оволодіння методами і прийомами творчого розв'язування проблем. Виявляє самостійність у пошуковій роботі, спрямованій на розв'язання цілісної проблеми. Проводить спостереження, замальовки, експерименти, досліди. Учиться вирішувати суб'єктивно нові для нього проблем

Основними етапами організації дослідницької роботи на уроках є (технологія С.М.Гончарова):

 

 

 

Якщо розглянути методику розв’язання проблеми при проведення дослідження, то модель навчання має наступний алгоритм.

 

 

 

 

 

 

Вчитель на уроці-дослідженні повинен грати роль фасилітатора (педагог-фасилітатор (англ. facilitate - полегшувати) - педагог, який працює в системі особистісно-орієнтованої (гуманістичної) педагогіки і в роботі з дітьми сповідує відкритість власним думкам, переживанням, заохочення, довіру як вираження внутрішньої особистісної впевненості в можливостях і здібностях вихованців, «емпатичне розуміння» (бачення поведінки вихованця, його реакцій, дій, навичок).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Понятійним апарат дослідницької технології навчання.

Гіпотеза — наукове припущення, висунуте для пояснення яких-небудь явищ, процесів, подій.

Дедуктивний метод — спирається на дедукцію, тобто висновки за правилами логіки.

Дослідження — процес вироблення нових знань, один із видів пізнавальної діяльності. Характеризується об’єктивністю, доказовістю, точністю, відтворюваністю. Має два рівні — емпіричний та теоретичний.

Дослідницька технологія — сукупність дослідницьких процедур у певній галузі виробництва, науки, науковий опис засобів виробництва, пізнання.

Експеримент — дослід, відтворення об’єкта пізнання, перевірка гіпотези.

Засіб — прийом, знаряддя, сукупність пристосувань для здійснення будь-якої діяльності.

Індуктивний метод — спирається на індукцію, тобто умовивід від окремих фактів до якоїсь гіпотези.

Інструментарій — сукупність знарядь, механізмів, приладів, пристроїв, що застосовуються для різноманітних дослідницьких операцій і вимірів.

Конструювання — процес побудови якогось приладу, механізму, проекту, плану, схеми.

Матеріали — а) засоби, предмети, речовини, призначені для виготовлення чого-небудь; б) джерела, зведення, які служать основою для чогось; в) збирання документів з якихось питань.

Моделювання — дослідження яких-небудь явищ і процесів шляхом побудови і вивчення їхніх моделей.

Метод дослідження — спосіб отримання нового знання.

Методологія наукового пізнання — учення про принципи, форми й способи науково-дослідницької діяльності.

Наукова тема — завдання наукового характеру, що підлягає науковому дослідженню та є основним показником науково-дослідної роботи.

Наукова теорія — система абстрагованих понять та тверджень, що являє собою ідеальне відображення дійсності.

Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають у вигляді системи понять, законів та теорій.

Наукова доповідь — документ, що містить виклад результатів опублікованої науково-дослідницької роботи.

Науковий факт — явище, що становить базу для формування думки та є основою наукового знання.

Пізнання —зумовлений розвитком суспільно-історичної практики процес відображення і відтворення дійсності в мисленні; взаємодія суб’єкта й об’єкта, результатом якого є нове знання про світ.

Порівняння — зіставлення для встановлення схожості або розбіжності.

Прилад — пристосування, спеціальний пристрій, апарат для виконання якоїсь роботи, регулювання, контролю.

Процес — послідовна зміна будь-яких явищ, станів у розвитку чого-небудь.

Спостереження — цілеспрямоване сприйняття, зумовлене завданням діяльності.

Узагальнення — висновок, що відображає основні результати, перехід на вищий щабель абстракції шляхом виявлення загальних ознак предметів галузі, що розглядається.

Структурні компоненти учнівського дослідження:

• підготовка дослідження;
• дослідження (теоретичне, експериментальне, індивідуальне, групове, колективне; комбіноване);
• узагальнення результатів дослідження;
• застосування результатів дослідження;
• підсумки досліджень;
• програмування та планування нових досліджень.

Перший компонент: «Підготовка дослідження»

Головна мета: забезпечити готовність учнів до навчальних досліджень.

Другий компонент: «Дослідження»

Головна мета: дослідити об'єкти та їхні предмети, усвідомлювати суть та актуальність досліджень.

Третій компонент: «Обговорення результатів дослідження»

Головна мета: створити умови активного і системного обговорення результатів дослідження й поглибити розуміння суті досліджуваних об'єктів та їхніх предметів.

Четвертий компонент: «Застосування результатів дослідження»

Головна мета: створити умови творчого застосування результатів дослідження будь-яких об'єктів та поглибити їх розуміння.

П'ятий компонент: «Програмування та планування досліджень»

Головна мета: створити умови для ґрунтовного різноманітного аналізу наслідків особистої навчально-дослідницької роботи та роботи групи як творчого колективу навчальної лабораторії, для аналізу рівня особистої компетентності.

Для проведення уроку-дослідження необхідно визначитися з рівнем планує мого дослідження (таблиця 2).

Таблиця 2.

Рівні дослідницького навчання

Рівні	Що робить
	викладач	учень
Традиційний	Ставить, формулює і вирішує проблему	Запам’ятовує та конспектує рішення проблеми
1-й дослідницький (низький)	Ставить і формулює проблему	Робить спробу самостійно вирішити проблему
2-й дослідницький (середній)	Ставить проблему	Формулює і робить спробу самостійно вирішити проблему
3-й дослідницький (високий)	Інформує, організує, керує та контролює аудиторію	Усвідомлює інформацію, ставить, формулює і вирішує проблему

Урок закінчується дебрифінгом (загальна дискусія між викладачем й учасниками груп).

Мета дебрифінгу:

• аналіз та обговорення результатів попередньої роботи;
• структурування набутого досвіду;
• виявлення та оцінювання рівня розуміння матеріалу, переваг та недоліків навчання;
• сприяння мотивації учнів до навчання;
• налагодження позитивного зворотного зв’язку, який спонукає учнів на подальше підвищення творчої активності;
• аналіз досвіду, вмінь та навичок, які набуті учнями;
• порівняння особистісних досягнень учнів;
• планування подальшої діяльності.

Методи проведення дебрифінгу: усні, письмові.

Стадії дебрифінгу

1. Обмірковування: учні висловлюють власні враження, почуття, аналізують досягнення та поразки групи;учні вчаться самоаналізу: оцінюють власну активність та виконання ролі під час заняття; педагог ініціює роздуми та спостереження учнів, знімає психологічну напругу.

2. Аналіз: учні порівнюють досягнутий результат із запланованим; педагог та учні вивчають та аналізують вирішення проблемних завдань на занятті.

3. Узагальнення: учні складають резюме (опорний конспект) та узагальнюють власні результати роботи, а також результати роботи групи.

Висновки: учні роблять висновки з набутого досвіду; учні шукають спосіб покращення результатів для застосування у нових ситуаціях; всі учасники сумісно пов’язують старі та нові знання, планують подальші дії.

 

 

 

 

 

Структура уроку

Предмет  "Інформатика"

Тема програми "Основи роботи з дисками"

Тема уроку  "Антивірусний захист ПК"

Мета уроку:

навчальна формувати в учнів цілісного бачення процесу передачі та зберігання інформації на ПК; виявлення рівня усвідомленості та глибини знань, практичного їх застосування; формування вмінь аналізу та систематизації отриманої інформації, вмінь робити висновки;

розвивальна розвиток логічного мислення і творчої думки, ініціативи та уміння втілювати свої знання в практичне рішення поставленої проблеми, вміння вільно висловлювати свої думки та поважати погляди інших;

виховна виховання самостійності, вміння працювати в колективі, відповідальності за взяті на себе обов'язки; формування цілеспрямованості, впевненості в собі; прищеплення любові до предмету.

Тип уроку  узагальнення та систематизація знань та вмінь.

Вид уроку  урок – дослідження (2 рівень дослідницької роботи).

Форми і методи робота в групах, прийом парадокс, дослідження, прийом "аналіз – синтез – висновок", дебрифінг

Дидактичне електронна презентація, створена в MS PowerPoint.

забезпечення 

Матеріально –  відеопроектор, звукові колонки, екран, 15 ПК,

технічне  флеш-карти.

забезпечення  

Методична мета продемонструвати доцільність використання:

особистісно зорієнтованих методів навчання, що залучають учнів до активної навчально-пошукової роботи на уроках, привчаю аналізувати, узагальнювати факти і явища навколишньої дійсності та робити посильні висновки.

 

 

 

 

 

Хід уроку

1. Організаційна частина (7 хв)
   1. Привітання.
   2. Перевірка наявності учнів.
   3. Інструктаж з охорони праці
2. Мотивація навчальної діяльності учнів (10 хв)
   1. Оголошення теми уроку-дослідження.
   2. Постановка проблеми, яку необхідно вирішити.
   3. Розділення групи на дослідницькі команди.
3. Проведення дослідження (55 хв)
   1. Етап формування знань (30 хв)
      1. Виступ викладача (14 хв.).
      2. Бесіда на тему «Комп’ютерний вірус – небезпека чи звичайність? (15 хв.).
      3. Постановка завдання (1 хв.).
   2. Етап безпосереднього дослідження (15 хв.)
      1.           Отримання керівниками дослідницьких команд інструментів дослідження
      2. Робота в дослідницьких командах
   3. Етап прийняття рішення (20 хв)
      1. Звіт по проведеному дослідженню
      2. Обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків проведеного дослідження.
      3. Виступ керівників дослідницьких команд (10 хв)
4. Підсумки уроку (15 хв)
   1. Заключне слово викладача.
   2. Аналіз діяльності учнів на уроці.
   3. Виставлення оцінок.
   4. Де брифінг
   5. Підведення підсумків уроку.
5. Видача домашнього завдання (3 хв)

План – конспект уроку

1.     Організаційна частина (2 хв)
   1.    Привітання.
   2.    Перевірка наявності учнів.
   3.    Інструктаж з охорони праці
2.     Мотивація навчальної діяльності учнів (10 хв)

Тема за програмою: «Основи роботи з дисками»

Тема уроку: «Антивірусний захист ПК»

Тема дослідження: «Хто володіє інформацією, той володіє світом»

Постановка проблеми: Сучасна людина дуже цінує інформацію, якою володіє. На сьогоднішній день майже кожен використовує комп'ютер, як засіб пошуку та збереження різноманітної інформації, що в свою чергу вимагає від користувача впевненості в її захисті.

Через те, що будь-яку обробку інформації з допомогою комп’ютера можна виконувати з допомогою програм, а програму може написати практично будь-хто, знайомий з програмуванням, то серед програм є такі які виконують корисну роботу, а є й такі які, що призначені для завдання шкоди - псування інформації, а для сучасних комп’ютерів появилась можливість навіть зіпсувати сам комп’ютер.

Дія вірусів може проявлятися по різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації. Більшість вірусів заражують виконавчі програми, тобто файли з розширенням .EXE та .COM, хоча останнім часом все більшої популярності набувають віруси, що розповсюджуються через систему електронної пошти. Слід зауважити, що комп'ютерні віруси здатні заражати лише самі комп'ютери. Тому абсолютно абсурдними є різні твердження про вплив комп'ютерних вірусів на користувачів комп'ютерів.

Мета дослідження: дослідити «поведінку» інформації та ПК при перенесенні інформації на ПК за допомогою флеш-карти.

Об’єкт дослідження: робота ПК.

Предмет дослідження – антивірусні програми, що мають найбільший попит серед користувачів ПК.

Мета дослідження – з’ясувати, чи існує універсальна антивірусна програма, здатна забезпечити надійне збереження інформації на ПК.

Головні завдання дослідження:

• шляхом дослідницької роботи та аналізу отриманих результатів з'ясувати, чи може зникнути інформація з ПК і чому;
• розглянути сучасні антивірусні програми, вияснити, чи мають вони свої забаганки;
• на основі аналізу інформаційних джерел, визначити найефективнішу антивірусну програму та намітити шляхи захисту своєї інформації на ПК.

Гіпотеза дослідження – використання універсальної антивірусної програми, за умови правильного її застосування, допоможе користувачеві зберегти інформацію на ПК.

Для проведення нашого дослідження групу потрібно розділити на 4 дослідницьких команди:»

І. «ESET Nod32»;

ІІ. «Drweb»;

ІІІ. «Аvira_antivir»;

ІV. «Без АВП»

3.     Проведення дослідження (55 хв)
   1.       Етап формування знань (30 хв)

План виступу: 1. Історична довідка «Хто і коли розробив комп’ютерний вірус?».

2. Поняття комп’ютерного вірусу.

3. Типи комп’ютерних вірусів.

4. Принцип роботи вірусів.

5. Типи АВП.

Бесіда на тему «Комп’ютерний вірус – небезпека чи звичайність?» (15 хв.).

План бесіди: 1. Чи користуєтеся ви вдома АВП? Якими?

2. Чому ви обрали саме цю АВП?

3. Як ви вважаєте, чи існують критерії вибору АВП?

4. Як ви вважаєте, чи існує універсальна АВП?

5. До чого може призвести зараження ПК вірусом?

6. Чи завжди можна вилікувати вірус на ПК?

7. Як ви вважаєте, чи існує відповідальність за розробленні та розповсюдження вірусів?

Постановка завдання (1 хв.).

Завдання складається з двох частин.

2.       Етап безпосереднього дослідження (15 хв.)

Методичний коментар Робота в дослідницьких командах спонукає до змагання, безпосереднього бажання перемоги, що розвиває в учнів швидкість мислення та діяння, аналізу та систематизації знань та вмінь, стимулює до пошуку нових підходів до виконання поставленої задачі дослідження.

1. Отримання керівниками дослідницьких команд інструментів дослідження (флеш-карт, розподіл ПК). 2. Робота в дослідницьких командах

3.       Етап прийняття рішення (20 хв)

Методичний коментар Етап прийняття рішення включає роботу в малих групах, прийом "аналіз – синтез – висновок", що сприяє формуванню в учнів колективізму, розвитку логічного мислення, вмінь аналізувати та систематизувати свої знання.

1. Звіт по проведеному дослідженню (письмово). 1. Обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків проведеного дослідження (письмово). 2. Виступ керівників дослідницьких команд.

4.     Підсумки уроку (15 хв)
   1. Заключне слово викладача.
   2. Аналіз діяльності учнів на уроці.
   3. Виставлення оцінок.
   4. Дебрифінг

Методичний коментар Під час проведення дебрифінгу учні мають змогу проаналізувати та обговорити результати своєї роботи; структурувати набутий досвід; виявити та оцінити рівень розуміння матеріалу, переваг та недоліків запропонованого методу; налагодити позитивний зворотний зв’язок, який спонукає учнів на подальше підвищення творчої активності, аналізу досвіду, вмінь та навичок, порівняння особистісних досягнень, планування подальшої діяльності.

Пропонується усна форма дебрифінгу “НЕЗАВЕРШЕНЕ РЕЧЕННЯ” Закінчить наступні речення: 1. Під час проведення уроку мені сподобалося … 2. Під час проведення уроку мені не сподобалося… 3. при постановці проблеми дослідження я  змінив би… 4. Найскладнішим у проведенні дослідження для мене було… 5. Ми подолали такі труднощі… 6. Мені сподобалося працювати у групі, тому що… 7. Група досягла успіхів, тому що… 8. Я проявив (розвинув в собі) такі якості, як... 9. Я вперше розпочав… 10. Я добре виконав…

5. Підведення підсумків уроку.

5.     Видача домашнього завдання (3 хв)

Записати висновки роботи у зошит (для тих, хто не встиг на уроці).