Урок "І.Франко.Характеристика Захара Беркута"

І. ФРАНКО «ЗАХАР БЕРКУТ». ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ ТУГАРА ВОВКА

7 клас, українська література

 

Мета: охарактеризувати образ Тугара Вовка, його прибічників, добираючи переконливі факти, обґрунтування; зробити ідейно-художній аналіз VІІ, VІІІ розділів повісті; сприяти виробленню в учнів навичок аналізувати образи в художніх творах; розвивати увагу, активний словник школярів, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати зневажливе ставлення до зрадників народу, Батьківщини, жорстокості, підступності; прищеплювати любов до художньої літератури, її митців.

Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь і навичок.

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», ілюстрації до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі літературного диктанту за твором І. Франка «Захар Беркут»

Літературний диктант

• Основний рід діяльності тухольців. (Скотарство)

• І. Франко у творі називав Максима дитям… (Гір)

• Назва великого кам’яного стовпа. (Сторож)

• Вік Захара Беркута. (90 років)

• Сила природи, до якої найчастіше звертався З. Беркут. (Сонце)

• Хто з героїв твору навчив тухольців майструвати метавки? (Миро-слава)

• Мирослава могла вільно рухатися у ворожому стані за допомогою… (Персня)

• «Життя в неволі нічого не варте — краще смерть»,— так зазначав… (Максим)

• Під час битви тухольців з татарами З. Беркут займався… (Лікарською справою)

• Хто в дитинстві виховував Мирославу? (Батько, няня)

• Характер, проявлений Мирославою у поєдинку з ведмедицею. (Безстрашність, стійкість, рішучість)

• Режисер, який екранізував твір І. Франка «Захар Беркут»? (В. Івченко на Київський кіностудії ім. О. Довженка)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

 

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Робота з епіграфом до уроку.

Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною.

Народна мудрість

 

 

1. Вступне слово вчителя

2. Характеристика образів ворожого стану

2.1. Тугар Вовк.

2.1.1. Цитатна характеристика.

• «…Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів».

• «…Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, …побудував собі гарну хату…»

• «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду…»

• «Тільки мені ви затроюєте життя в тім раю».

• Максим: «Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати…»

• «Нічого мене не обходить ваша копа. Я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним».

• «Зо мною, що вік звікував між князями, вдостоївся княжої похвали і нагороди за рицарські діла! Моя донька може вибирати собі жениха між найпершими і найславнішими молодцями в краю…»

• Мирослава: «Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!» «Вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна».

• З рабським ушануванням розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та ще й таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів та бегадирів».

• «…Тугар Вовк у битві над Калкою зрадив Русь монголам, виявивши їм наперед цілий план битви, зложений руськими князями. …Боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанні взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що монголи випустили його, шануючи його хоробрість. Діло було темне, а тільки те було певне, що при княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара, і сам князь не довіряв йому так, як довіряв давніше. Боярин в кінці почув тоту зміну і попросив у князя даровизни землі в Тухольщині. Не допитуючись, для чого задумав боярин покидати Галич і для чого хоче закопатись в такій лісистій пустині, та й ще з молодою дочкою, князь Данило дав йому даровизну — очевидно, рад був його позбутися».

• Максим: «Ти глянь на себе! Може, до тебе така назва борше пристане, ніж до нас. Адже до вчора ще був ти раб княжий, а нині ти вже раб великого Чінгісхана і, певно, полизав молоко, розлите по хребті коня якогось його бегадира».

• «…Зрадника, чоловіка, що потоптав сам свою честь, котрому проте ніяка честь не належиться».

• Максим: «У мне пута на руках, а в тебе на душі!»

• «Коб тільки мені по тих трупах дійти до власті й сили,— обернувся б і я лицем проти них. Але сей поганець, сей Максим,— то мені борець! А хто знає, може, й він міг би послужити до моєї цілі? Треба використати його, коли його маю в руках. Тепер, коли він у моїх руках, треба приєднати, вкоськати його трохи,— хто знає, на що ще може він пригодитися».

• Бурунда: «Псе блідолиций. Подвійний зраднику — се твоя вина! Ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо!»

• «Ще не вся надія монголів пропала. Треба користати з того, що в руках…»

• Т. Вовк — не щасливий. Батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. Але в цьому Тугар Вовк сам винний. Його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя Максимові). Тугар Вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати, до того ж він — подвійний зрадник.

• Т. Вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. І виправдання йому не може бути. Навіть тоді, коли Т. Вовк рятує Максима, якого хотів зарубати Бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом.

На прикладі боярина автор засуджує зраду і підкреслює, що в першу чергу зраджують свою батьківщину багатії, а справжніми патріотами є трудящі.

 

 

 

2.1.2. Бесіда за питаннями.

• Які у вас враження від першої зустрічі з Т. Вовком на сторінках повісті?

• Чому боярин не розуміє Максима і зверхньо ставиться до нього?

• Чим Т. Вовк зобов’язаний молодому Беркуту?

• Як поводить себе Т. Вовк на тухольській копі? З чим це пов’язано?

• Що зумовило боярина покинути Тухлю і перейти на бік татар?

• Як Пета зустрів Т. Вовка? За що він дорікав боярину?

• Що відомо про минуле боярина?

• Чому батько і дочка не розуміли одне одного?

• Чим зумовлено те, що Т. Вовк врятував життя Максиму від руки Бурунди? Чи це було зроблено для якоїсь користі? Власні міркування обґрунтуйте.

• Чому Бурунда назвав Т. Вовка подвійним зрадником?

• З якою метою І. Франко відтворив у повісті образ Т. Вовка? Свої думки вмотивуйте.

2.2. Бегадир Бурунда.

2.2.1. Цитатна характеристика.

• «…Один із начальників монгольських, мужчина величезного росту й геркулесової будови тіла, з лицем темно-оливкової барви, одітий у шкіру степового тигра, що все разом аж надто свідчило про його походження з туркоманського племені. Се був страшний, безтямно-сміливий і кровожадний войовник, суперник у славі з Кайданом. Монгольські загони, які він провадив, лишали по собі найстрашнішу руїну, найбільше число трупів, найширшу ріку пожеж. Він безмірно перевищав Пету своєю відвагою, перед його шатром кожного вечора було два рази більше свіжих голів, ніж перед шатром усякого іншого вояка».

• Пета — «…радо пускав Бурунду на найнебезпечніші місця, держав його в запасі на найтяжчу, рішучу хвилю, немов непоборний залізний таран,— а тоді пускав його з відділом «кровавих туркоманів» довершувати побіди».

• «Усе хитро ти говориш, щоб відвернути мій гнів, аби скинути з себе вину! Ти запровадив нас сюди, ти мусиш і вивести нас, і то зараз завтра, без страти часу й людей!.. Так мусить статись, або горе тобі!» (Бурунда — Т. Вовку)

• «…Довгу хвилю Бурунда стояв на місці, рвучи собі волосся і видаючи з горла страшні, беззв’язні окрики на вид загибелі свого війська».

• «Бурунда німий, синій з натуги і злості, зирнув довкола по долині».

• «І що найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок!»

• «Бурунда, побачивши ворогів і таке їх воювання, аж зубами заскреготав і за зброю вхопився, але його гнів був даремний…» «Приходилось завзятому бегадирові без діла стояти по груди в воді і дивитися, як тухольці становище за становищем розбивали останки монгольської сили».

• «Кажи їм, що, коли хотять мати сього раба живого між собою, нехай дарують нам життя і пустять свобідно!»

• «Е, що нам так довго ждати! Раз мати родила, раз і гинути прийдеться. Але поперед мене гинь ти, рабе поганий!»

2.2.2. Бесіда за питаннями.

• Хто такий Бурунда?

• В чому виявилася жорстокість цього загарбника?

• Як бегадир ставився до підлеглих, Т. Вовка, Максима?

• Доведіть, що Бурунда — вольова, цілеспрямована людина.

• Чому Бурунда зі своїм військом не зміг перемогти тухольців?

• Яким чином бегадир був готовий до смерті?

• Чим, на ваш погляд, закінчився б твір, якщо Бурунда залишився б живим?

матеріал.

3. Опрацювання ідейно-художнього змісту VII розділу повісті

3.1. Виразне читання окремих частин розділу.

3.2. Тема: зображення ретельної підготовки тухольців до боротьби з татарами.

3.3. Ідея: возвеличення любові до рідного краю, прагнення захистити його від будь-якого ворога.

3.4. Основна думка: та людина, яка здатна пожертвувати своєю дитиною заради спільної мети,— варта великої шани і поваги народу рідного краю.

3.5. Композиція.

Експозиція: шлях Т. Вовка до тухольців для укладання умови про можливість мирного переходу Карпат монголами.

Зав’язка: відмова тухольської громади на пропозицію Т. Вовка.

Кульмінація: З. Беркут жертвує життям свого сина в інтересах тухольців.

Розв’язка: тухольці за допомогою Сторожа перекривають воду, готують метавки до бою.

3.6. Сюжет.

Т. Вовк йде до тухольців на переговори. Боярин пропонує їм без бою пропустити монголів через Карпати в обмін на полоненого Максима.

Після невеликої ради З. Беркут висловив її рішення боярину: «міняти одного хлопця за руїну наших сусідів се була б ганьба, була б зрада».

Громада вирішує загатити воду за допомогою Сторожа, щоб потім її використати як зброю проти ворога.

З. Беркут надав команду готуватися до бою, для цього почали налагоджуватися метавки.

3.7. Бесіда за питаннями.

• Чим був стурбований Т. Вовк, почувши стукіт сокир тухольців уночі?

• Про що відбулася розмова між тухольськими охоронцями і боярином?

• Які особливості мала метавка? («…Принялися з сильного букового пня витісувати щось на подобу величезної ложки, котра держаком мала бути встромлена в грубу, сильно скручену линву, нап’яту між стовпиками передніх воротець і скручувану чимраз сильніше при помочі двох корб, прироблених до стовпків. А в широку жолобину на другім кінці мало вкладатися каміння; пружність скрученої ужви мала кидати те каміння з ложки далеко на монголів»)

• Що подумав Т. Вовк, коли побачив, як тухольці майстрували метавки? («Ну, гарячо прийдеться нашим монголам під такими посудинами здобувати собі вихід із сеї ями!»)

• Якої віри дотримувалися тухольці? Про яку нову релігію згадується у творі?

• Про що саме зазначено у творі про життя святих Лади і Діда? («…Перший чоловік Дід та його жінка Лада»)

• Про які легенди розповів З. Беркут старцям, сидячи на поляні біля вогню? («…Оповідав про діла Дажбога, про побіди Світовида, про те, як три святі голуби Дажбог, Світовид і Перун створили землю з піскового зерна, як Дажбог три дні шукав на дні безодні, поки знайшов три зеренця: одно зерно пшениці, друге жита, а третє ячменю, і дарував їх першому чоловікові Дідові та його жінці Ладі; як Перун дарував їм іскру огню, а Світовид — волосинку, з котрої за його благословенством зробилася корова й пастух, що його назвали Волосом. І далі розповідав Захар про життя перших людей, про великий потоп, від якого люди ховалися в горах і печерах, про старих велетнів і їх царя, тухольського Сторожа, що розгатив тухольське озеро»)

• Для чого Т. Вовк прийшов до страців? Чим боярин погрожував тухольцям? («…Розваліть свої засіки і пустіть монгольську силу з вашої долини, а в заміну за те він готов віддати вам вашого полонечника живого і здорового. Опір ваш даремний… У противнім разі, розуміється, його жде неохибна смерть, і то серед страшних мук, а вас жде кровава різанина, в якій, помимо всяких способів, ви мусите бути побиті»)

• Чим пояснив З. Беркут своє рішення, яке стосувалося долі його сина? («Коли б про нього справді йшло діло, то я сказав би вам: «Я не маю сина, мій син погиб у бою». Але тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі неприготовані погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!»)

• В чому виявилася підступність боярина на прохання Мирослави залишитися серед тухольців? («Дурна дівчино, не пора ще мені! Ще не вся надія монголів пропала. Треба користати з того, що в руках. Але коли б там не повелося…»)

• Опишіть, як тухольці готувалися до бою з монголами.

• З якою молитвою звернувся З. Беркут до Сторожа перед боєм? («Зломи другий раз погану силу так, як зломив її перший раз, коли могутньою рукою розбив сесю кам’яну стіну, і дав водам протоку, і дарував людям отсю прекрасну долину! Загати її тепер назад, нехай згине горда ворожа сила, що тепер знущається над нами!»)

• Чому З. Беркут був упевнений у перемозі тухольців над ворогом?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань.

1. Для чого Т. Вовк прийшов з дочкою до тухольського табору? Щоб:

а) провести мирні переговори;

б) помолитися Сторожу;

в) зрадити монголів і розповісти про їх наміри.

2. Що робили тухольці з деревини, готуючись до битви?

а) Човни;

б) тимчасове житло;

в) метавки.

3. У тухольській котловині діди теперішнього покоління молилися богу:

а) Сонця;

б) Вітру;

в) Землі.

4. Поляна, де сиділа рада тухольських старців, була оточена:

а) дубами;

б) скелями;

в) смереками.

5. Вічний вогонь на поляні не згасав, тому вона була названа:

а) Вогненою;

б) Сяючою;

в) Ясною.

6. Захар Беркут був прихильником віри:

а) старої;

б) нової;

в) одночасно двох.

7. Бог Перун подарував першим людям Діду і Ладі:

а) іскру вогню;

б) зерно пшениці;

в) волосинку.

8. Яку оцінку надав Т. Вовк метавкам, зробленим тухольцям? Він вважав, що вони:

а) слабкі;

б) міцні;

в) не досить практичні.

9. З яким проханням З. Беркут звернувся по допомогу до Сонця? Щоб воно:

а) обігріло тухольців своїм теплом;

б) допомогло у страшному бою з монголами;

в) захистило його сина від страти.

10. Тухольці зрушили з місця Сторожа, щоб ним:

а) перегатити воду;

б) закрити вхід до печери;

в) не скористався ворог.

11. Що намагався застосувати З. Беркут у боротьбі з монголами:

а) воду;

б) річковий пісок;

в) пушки.

12. Якою була реакція З. Беркута на звістку, що його син перебуває в полоні?

а) Висловив байдужість;

б) був дуже стурбований;

в) намагався не виявляти того, про що хвилювався і переживав.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Письмово скласти цитатну характеристику образу З. Беркута; опрацювати ідейно-художній зміст ІХ розділу повісті.