Сценарій свята "Свято української пісні"

Свято української пісні
Сценарій свята

 Мета заходу: Поглибити знання учнів про пісні народні і літературного походження ; віднайти історію створення пісні та її авторів; розширити знання учнів про українські пісні та її виконавців; розвивати естетичний смак; виховувати любов і пошану до української пісні , рідної землі ,батьків; виховувати почуття прекрасного.

 Зала прикрашена українськими рушниками та вінками. У залі лунають українські пісні.

Хід свята

 Слайд 1

 Вчитель:

 Шановні друзі, гості нашого свята! Сьогодні ми зібралися з вами , щоб поговорити про її величність – Пісню. Відомий югославський учений А. Люкшич зазначав , що українська поезія найбагатша і найкрасивіша у Європі .

 А якщо до такої поезії додати музику , то народжується пісня ,яка дзвенить , зачаровує ,бентежить. Бо українська пісня – це душа народу.

 Ведучий:

 І це дійсно так. Співаючи, ми плачемо і радіємо ,заспокоюємося і нервуємо, сподіваємося , нарешті, що нашій багатостраждальній країні буде щастя .

 Ведучий:  Слайд 2

Заспіваймо разом,
Заспіваймо щиро,
Щоб у нашій хаті
Було щастя з миром!      Звучить пісня «Ой зелене жито, зелене»

 Вчитель:

 Діти, а хто дає вам найбільшу надію ,підтримує вашу віру і безмежно любить?

 Ведучий

 Це мама !

 Вчитель:

 Так,це мама.

 Ведучий     Слайд 3

 Саме вона веде нас в широкий світ життя, яке дбайливо вишите на рушникові маминими руками .

 Учитель : 
Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу.

 

 

Ведучий

Куди ж це ви, мамо?! – сполохано кинулись діти.
Куди ж ви, бабусю? – онуки біжать до воріт.
Та я ж недалечко… де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.

 Ведучий

Та як же без вас ми?… Та що ви намислили, мамо?
А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.

 Ведучий

Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, –
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

 Вчитель:   Слайд 4

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Змахнула рукою – злетіли у вись рушники.
“Лишайтесь щасливі”, – і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

 Так сказав Борис Олійник у вірші,який став піснею(муз: І. Поклад, сл:Б.Олійник)

 Ведучий

Приїжджайте частіше додому,
Щоб не мучила совість потому.
Ні грошей не привозьте, ні слави –
Будьте з рідними ніжні й ласкаві.
Бо не вічні ні батько, ні мати,
Завтра можете їх не застати.

 Учитель   Слайд 5

  Поет Микола Сингаївський, будучи в Парижі зі студентами, був здивований, коли побачив на клумбі , у самому серці Франції такі рідні, такі знайомі йому квіти – чорнобривці. Вони нагадали йому про хату на житомирщині і маму, яка сидить в квітучих чорнобривцях. Одразу по приїзді додому сама по собі й народилася ця пісня. За словами автора , пісня мала понад 10 варіантів . Музику до слів написав композитор Володимир Верменич . Першим виконавцем у 1960 році став Костянтин Огнєвий . Серед інших виконавців можемо назвати Дмитра Гнатюка , Еріку,Віктора Павліка, Віталія Козловського , Таїсію Повалій.

 Звучить пісня: «Чорнобривці»   Слайд 6

 Ведучий   Слайд 7

 

 Пісню, про яку зараз піде мова, багато хто й досі вважає народною. Вірші поета Миколая Юрійчука майже рік лежали у столі сільського буковинського композитора Василя Михайлюка. Вірші Михайлюку подобалися, та музика все якось не народжувалася. Тільки через рік з’явилася пісня “Черемшина”. ЇЇ прем’єра відбулася 1965 року, на концерті з нагоди приєднання Буковини. Саме там вперше її почув відомий український артист Дмитро Гнатюк. Який і прославив “Черемшину” на всю Україну. А у 1997 році перший український космонавт Леонід Каденюк взяв запис “Черемшини” із собою на орбіту , там вона надихала його на працю і дарувала надію на повернення додому. Цю пісню у різні часи виконували Софія Ротару ,Квітка Цісик, Таїсія Повалій.

 Звучить пісня: «Черемшина»   Слайд 8  

 Слайд 9

 Учитель: Кожна пісня – це поетичний і музичний шедевр, що виховував цілі покоління, формував естетичний смак. На піснях ми вчимося, на піснях світ пізнає нас. «Два кольори» — популярна українська пісня, написана у 1964 році. Музика Олександра Білаша, слова Дмитра Павличка. Перший виконавець пісні — Анатолій Мокренко. Олеся Білаш, донька композитора Олександра Білаша, так розповіла історію створення пісні «Два кольори»:

Батько з Павличком сиділи на якомусь з'їзді . Було нецікаво, вони почали поглядати наліво й направо,  роздивлялися по залу. І раптом попереду побачив жіночку з накинутою на плечі хусткою: на чорному тлі — червоні троянди, такі яскраві, що просто очі виїдали. — Бачиш оту жіночку? — спитав батько Павличка. — Дивись, яка хустка — червоне і чорне. — Червоне — то любов, а чорне — то журба, — відповів Дмитро Васильович. Вони потихеньку втекли із з'їзду, поїхали до Будинку творчості у Ворзелі. Написали пісню буквально за півгодини.

 Звучить  пісня «Два кольори».

 Ведучий   Слайд 10

 Талановиті українські композитори та поети писали про Україну і для України. Серед них – Ігор Поклад, Ігор Шамо, Олександр Білаш, Платон Майборода, Володимир Івасюк, Ігор Білозір, Микола Мозговий.

 Ведучий

 Українські поети Михайло Ткач, Дмитро Павличко, Андрій Малишко, Юрій Рибчинський.

 Ведучий  Слайд 11

 14листопада  виповнюється 105 років від дня народження поета величезного самобутнього обдарування, гордості та окраси української поезії Андрія Самійловича Малишка.

 Ведучий

 Найкращою з-поміж Малишкових пісень, а може, й найпопулярні­шою, в повному розумінні слова народною піснею, якій судилися довгі роки життя, є «Пісня про рушник». Цей твір уперше пролунав у кінофільмі "Літа молодїї"у 1959 році і приніс  композитору Платонові Майбороді та  поетові Андрію Малишку велику славу. В народі пісню переймену­вали - називали просто "Рушничок", але суфікс здрібнілості свідчив про велике замилування нації цим твором. Пісня відразу ж стала народною, бо в її центрі був предковічний оберіг - вишитий рушник, з яким, як знаємо з етнографії, зустрічають і найдорожчих гостей, який стелять під ноги мо­лодятам, яким прикрашають ікони та портрети дорогих людей, Пісня перекладена тридцятьма п’ятьма мовами світу. Вірш «Пісня про рушник» вміщений у збірці «Серце моєї матері» (1959).

 Ведучий

   Про Малишків "Рушничок" збереглося багато згадок. М.Рильський пи­сав: "Якось забралися ми з Андрієм у човні на став, між комиші, ловимо собі рибу, - аж чуємо: дівчинка-підліток, ідучи берегом, заводить тихень­ко і виразно: "Рідна мати моя..." Андрій Самійлович, сміючись, промо­вив: "Нікуди не втечеш від того "Рушничка"...               Щасливий поет, що не може втекти від своєї пісні, яка за такий дивовижно короткий час воісти­ну стала народною!"Створена ця пісня на міцній народній основі. З народної творчості взято й сам рушник вишиваний. 

 ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ   Слайд 12

Ведучий   Слайд 13

 В українській пісенній скарбниці залишилися голоси Дмитра Гнатюка, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Ніни Матвієнко

 (На екрані демонструються фотографії співаків. Останньою залишається Ніна Матвієнко)

 Учитель

 Нікого не залишає байдужим золотий голос України, її душа – Ніна Матвієнко. Здається цій тендітний жінці Бог дав голос, який нікого не залишає байдужим, якщо хтось почув її хоча б раз.

 Ведучий

 Співачка, з 1985 року народна артистка України. Народилася в селі Неділище Житомирської області. Була солісткою українського народного хору ім. Г.Вірьовки, останнім часом виступає у складі вокального тріо «Золоті ключі». В 1988 році отримала державну премію ім. Т.Шевченка, має звання Герой України від 26 січня 2006 року.

 У репертуарі співачки багато народних пісень, серед них ліричні, обрядові, пісні – балади.    

  ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ Слайд 14

 Ведучий    Слайд 15

 Скільки їх цих мелодійних самоцвітів? Науковці доводять – 300 тисяч. В ЮНЕСКО зібрана фонотека народних пісень країн усього світу. Україна знаходиться на першому місці. В її фонді зберігається 15,5 тисяч народних мелодій.

 Ведучий

 Доля українського народу має багато трагічних переплетінь. Його сини та дочки в силу обставин були змушені покинути рідну землю. Але пам’яттю, яка пов’язує їх з батьківщиною є пісня.

 Ведучий

 Врешті народ співає пісні, щоб не забути мову, свою родину, своє коріння.

 Ведучий   Слайд 16

 Квітка Цісик. Її голос розквіт далеко від батьківщини. Вона, донька українських емігрантів і народилася в Квінті Нью-Йорк. Любов до української пісні прийшла від серця. Дати концерти в Україні, як вона мріяла, їй не судилось. В 1998 році вона померла в віці 45 років. Квітка встигла випустити два диски «Пісні з України» ,до якого ввійшла славнозвісна пісня «Два кольори».

 Звучить запис пісні в її виконанні   Слайд 17

 Учитель : Дівчатка,скажіть ,будь ласка , а які пісні є вашими улюбленими? А що ви можете розповісти про пісню”Червона рута” ?

 Ведучий:   Слайд  18

 В далекі 70-ті роки в ефір ввірвалася мелодійна українська пісня «Червона Рута» – композитора, основоположника української естради Володимира Івасюка – автора ста пісень, п’ятдесяти трьох інструментальних творів. Її підхопила відразу вся країна й понеслась вона у далекий світовий простір і до цього часу залишається візитною карткою України.

 Ведучий

 У 2009 році Указом Президента України Володимиру Івасюку присвоєно звання Героя України «посмертно». А пісні його з новою силою залунали у виконанні Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Софії Ротару.

 Звучить пісня «Червона Рута». Слайд  19

 Ведучий   Слайд  20

 Хочеться вірити, що народ, який піднімається з колін історії, встане на повний зріст, розправить свої крила і залунає наша українська пісня і попливе її дзвін далеко, далеко над землею.

 Ведучий

О пісне,засвіти нам наші душі,
Перед тобою всі ми безборонні…
Ми вічні учні. Мудрості навчи,
Як світ оцей від бід оборонити.
О мамо – пісне ,ми назавжди діти,
Втішай – бо наші болі і плачі.

Вчитель : Свято ,присвячене українській поезії, пісні, завершено.