Урок «І. Котляревський «Наталка Полтавка». Образи-персонажі п’єси. Краса внутрішнього світу Наталки. Порівняльна характеристика Миколи та Петра»

Про матеріал
«І. Котляревський «Наталка Полтавка». Образи-персонажі п’єси. Краса внутрішнього світу Наталки. Порівняльна характеристика Миколи та Петра» Індивідуальна робота, групова робота, ігри, інтерактивні вправи
Перегляд файлу

Мета:  

  • удосконалити відомості про жанр, зміст та подіїї твору «Наталка Полтавка», основні елементи характеристики героїв; аналізувати образи п’єси: Наталки, Петра, Миколи;
  • розвивати вміння аргументовано висловлювати свої думки, почуття, робити висновки, узагальнення, відстоювати людську гідність, власні принципи; аналізувати образи твору за допомогою художніх засобів;
  • виховувати почуття гордості за національну культуру; прищеплювати любов до театру, інтерес до наслідків особистої праці.

 

Тип уроку: комбінований.

Методи, прийоми і форми роботи: цитатний диктант, випереджувальне завдання, робота в групах, робота в парах, робота з картками,  колективна робота (мозковий штурм), інтерактивна вправа «Мікрофон».

Обладнання: портрет І. Котляревського,  фотоілюстрації до змісту твору, підручник, текст твору, дидактичний матеріал (картки).

Технічне забезпечення: мультимедійний супровід.

Епіграф:           «Наталка  Полтавка» - світла незаймана квітка народної  поезії.

І. Карпенко – Карий

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання

1. Цитатний диктант

Завдання: за наведеними рядками визначте, про кого йдеться:

  •                 «Ти був бідним, любив мене — і за те потерпів і мусив мене оставити; я тебе любила і тепер люблю». (Петра)
  •                 Хто про себе говорить: «Противні мні статут і розділи, / Позви і копи страх надоїли, / Несносен мні синкліт весь бумажний, / Противен тож і чин мой преважний?» (Возний Тетерваковський)
  •                 «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стижуся прясти, шити і носити воду?» (Наталка)
  •                 Хто з героїв характеризує виборного: «Чоловік і добрий був би, так біда — хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться...»? (Микола)
  •                 «...Живуть хоть не так, як люди, а хоть побіля людей, копійка водиться і про чорний день іміється». (Возний Тетерваковський)
  •                 Дійова особа, яка так висловлює думку про Наталку: «Золото не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою». (Виборний Макогоненко)
  •                 Він, понадіявшись на своє багатство, зачав знакомитись не з рівнею; зачав, бач, заводити бенкет з повитчиками, з канцеляристами, купцями і цехмістрами — пив, гуляв і шахровав гроші, покинув свій промисел і мало-помалу розточив своє добро...». (Терпило)
  •                 Хто з героїв висловив думку: «Бідність і багатство — єсть то божа воля,/ З милим їх ділити — єсть щаслива доля?» (Наталка)
  •                 До кого звернулась Наталка з промовою: «Я покорюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж, перенесу своє горе... не буду ніколи плакати»? (Терпилихи)
  •                 Кого мав на увазі виборний, зазначаючи: «Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербувався!..»? (Петра)
  •                 «Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота — без роду, без племені, без талану і без приюту». (Микола)
  •                 «Так і я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити. Тілько там треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висоватись, та се невелика штука». (Микола)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

Додаток №2

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння

Слово  учителя.

Додаток №1, слайд 1

   Ми  підійшли до  теми  нашого  уроку.  Переходячи  до  п’єси  «Наталка  Полтавка», скажіть,  будь  ласка,  чи  зустрічаються  елементи  народності  у  цьому  творі?

(Діти  відповідають)

«Наталка  Полтавка»  належать  до  таких  творів,  які  живуть вічно.  Вона  завжди  подобалася  глядачам  і  читачам.  Вона  ось  уже  більше  як  сто  років  не  сходять  зі  сцени  театрів  України.   Діти,  як  ви  думаєте,  чому  і  сьогодні  ми  із  задоволенням  перечитуємо  рядки  із  цього  чудового  шедевру  художньої  літератури?

(Діти  відповідають)

                

Додаток №1, слайд 2

Сьогодні ми охарактеризуємо образи п’єси «Наталка Полтавка» І.Котляревського, зосереджуючи увагу на позитивних героях. На прикладі них письменник високо підніс глибокий розум, працьовитість, оптимізм, почуття гідності, наполегливість та інші моральні якості простих людей. Таке зображення трудящих було прогресивним, бо вселяло віру в краще майбутнє. Тим більша честь авторові, що ніхто в літературі того часу не наважився так високо підняти звичайну людину з народу.

                           

Слово  учителя

Під розлогою вербою, що росте біля хати, стоїть струнка, чорнобрива дівчина з відрами через плече. Біля неї у шанобливій позі чоловік в одязі чиновника, а із-за дерева виглядає якийсь дідуган. Вдалині – вишневі садки, луки, в'ється річка...

                                                      Файл:Kotlyarevsky-Monument in Poltava.jpg

Додаток №1, слайд 3

Це опис одного з барельєфів на пам'ятнику І.П.Котляревському в Полтаві. Скульптор М.Позен відтворив знаменитий факт в історії українського театру, бо саме таку картину побачив глядач в 1819 році на виставі «Наталка Полтавка».

Село Полтавської губернії. Тут живе наша героїня Наталка Полтавка.

Учень (випереджувальне завдання) 

Дія   відбувається   в   селі,   як   відомо   в   Полтавській   губернії.
Подивіться на карту Полтавщини і ви переконаєтесь, що річка Ворскла
перерізує її територію, і місто Полтава стоїть на її березі. Ось як писав про
Полтаву сам І.Котляревський: « Полтава - велике полкове містечко в
тисячу хат. На узгір'ї височів наш рублений будинок із ґанком і призьбою.
Недалеко від хати комора, хлів, криниця з журавлем, а все обійстя – у
вишневому садку. А далі зеленіють мальовничі левади; серед кучерявих верб в'ється мила моєму серцю Ворскла».

Додаток №1, слайд 4

IV. Сприйняття  й усвідомлення учнями нового матеріалу

Слово  учителя

«У творі, передовсім в образі Наталки розкривається суть української душі», - писав Василь Пахаренко. Наталка – головна дійова особа п’єси. Це образ простої, роботящої, чесної, розумної української дівчини. Тому пропоную звернутися  до  головної  героїні – Наталки  та  охарактеризувати її образ.

  •                 Хто така Наталка?
  •                 Через що страждає героїня твору? (Наталка особисто вільна, але матеріальна незабезпеченість стає причиною її трагічного становища. Через свою бідність вона не має права на вибір, змушена відмовитися від коханого Петра і дати згоду на одруження за розрахунком з нелюбою їй людиною. Ще більших мук завдає їй внутрішній конфлікт: глибоке і вірне почуття до Петра спонукає її за всіх умов залишитися вірною коханому; любов до матері, почуття обов’язку перед нею вимагають зрадити Петра. Становище ускладнюється ще й тим, що Петро відсутній, а бідність матері і дочки зростає. Не втрачаючи надії на повернення Петра, Наталка невтомно працює, щоб забезпечити старість матері. Наталку їх теперішня бідність не тільки не гнітить, а навіть піддає надії: дівчина радіє, що стала рівня з Петром, що давня перепона до їх щастя зникла)
  •                 Яким вбачає для себе Полтавка майбутнє родинне життя? (Наталка створила свій ідеал родинного щастя: «жити люб’язно і дружно, бути вірним до смерті і помагати одне одному». Її не страшать ні важка праця, ні бідність. Вона згодна весь вік не знати ніяких розкошів, аби вік звікувати з коханим)

 

 

 

 

 

 

 

 

  •                  Що свідчить про чесність і порядність коханої Петра? (Чесність, безкорисливість Наталки з найбільшою силою проявляються і тоді, коли Петро віддає їй свої, зароблені тяжкою працею, гроші. Вона відмовляється від них, бо їй потрібно щастя, а не багатство: «Петре! — вигукує вона у відчаї.— Нещастя моє не таке, щоб грішми можна від нього одкупитися. Вони мені не поможуть». Благородна і співчутлива сама, вона вміє оцінити благородство Петра: «Мамо! Кого ми теряємо?» — виривається в неї. Вона розуміє, що, відмовляючись від неї, Петро страждає, що для нього віднині життя втрачає всю свою привабливість, і мужньо встає на захист дорогої їй людини)
  •                 Які риси характеру Наталки допомагають їй у боротьбі за своє щастя? (У боротьбі за своє щастя вона не вдається до якихось витівок, змов, підстроювань, обдурювань. Методи її боротьби цілком витікають з її характеру: рішуча, щира, мужня, вона прямо і відверто заявляє про своє небажання зв’язати долю з нелюбом, висловлює свої погляди, захищає і відстоює їх, відкидаючи все, що стоїть на її шляху. Захоплюючись сміли- вістю і послідовністю Наталки, Микола вигукує: «От дівка, що і на краю пропасті не тільки не здригнулась, но і другого піддержує». Образ Наталки змальовано реалістично)

Додаток №1, слайд 5

  •                 Через що, на думку Полтавки, соціальна нерівність є суттєвою перешкодою для подружнього життя? (Наталку не тільки не приваблює «чин преважний» і багатство возного, вони її лякають. Розумна, вольнолюбива, з твердими поглядами на життя, вона добре усвідомлює, що багатий пан не може бути їй, простій людині, справжнім, щирим другом, що він не шануватиме її, буде на неї дивитися з презирством і обходитися з неповагою, перетворить її на кріпачку. Одруження з возним для Наталки означає поневолення, а одруження з Петром — вільність).
  •                 Яким чином Наталка протистоїть Тетерваковському? (Не тільки морально, а й розумово Наталка стоїть значно вище за возного. Це особливо яскраво проявилося в сцені першої зустрічі цих персонажів. Героїня обережно, але вміло і вправно відхиляє всі «поползновенія» возного, його замахи на її волю. Обмежений і бундючний, пан не розуміє глибоких сентенцій простої дівчини, неспроможний вдуматись у них. Почуття__ власної гідності, моральної вищості над возним і йому подібними у Наталки досить сильно розвинене. Тому їй, бідній дівчині, наймичці, зовсім не робить честі сватання до неї пана возного).
  •                 Чому в боротьбі проти звичаїв свого середовища героїня виявилася переможницею? (Під тиском матері й обставин Наталка змушена була відступити від своїх позицій, але поява Петра знову надихає її на боротьбу. Навіть тоді, коли не тільки мати проти неї, а й сам Петро відступається, Наталка не складає зброї. Рішуча і смілива, вона не побоялася зламати «узаконений порядок»)
  •                 Дослідіть, що свідчить про створення І. Котляревським образу Наталки під впливом усної народної творчості. (У цьому образі є всі ті якості, які притаманні для молодої дівчини в народних піснях, казках... Наталка вродлива, трудівниця, невсипуща хазяйка, розумна, чемна, привітна, ласкава, любить і шанує свою матір, але, поважаючи інших, вона вимагає поваги і до себе. Глибоке, вірне, самовіддане кохання Наталки до Петра відтворено таким, яким це почуття зображено в народних піснях. Наталчин ідеал сімейного щастя співпадає з народним).
  •                 Чим же чарує цей образ простої дівчини не одне покоління? (Наталка завжди чарує великою пошаною до матері, до старших, своєю працелюбністю, дівочою чистотою, скромністю і відданістю великому коханню. Полтавка — це гімн вели- кому коханню, цей образ буде приваблювати ще не одне покоління людей. Нехай же молодь наслідує це велике, чисте кохання...)                   

Додаток №1, слайд 6

Слово учителя

Петро — представник трудового народу.

I. П. Котляревський надiлив Петра своєрiдним характером. Петро – чуйний  і вразливий, але не спроможний боротися за своє щастя, тому що боïться завдати коханiй людинi ще бiльших неприємностей.

Петро — ідеальний образ бідняка.

  •                 У чому виявилася спорідненість образів Петра і Наталки? (Як і Наталка, Петро вірний у коханні. Щоб мати право назвати її своєю дружиною, він «в далеких странах трудився чотири роки, тобто поневірявся в наймах, відмовляв собі у всьому, складаючи гроші копійка до копійки. Ідеал щастя у Петра такий, як і в Наталки,— дружне трудове життя з коханою людиною. Споріднюють ці образи і такі риси, як чесність, працьовитість, співчуття до інших, готовність до самопожертви)                           

Додаток №1, слайд 7

  •                 Яким чином І. Котляревський відтворив на прикладі Петра ідеальний образ бідняка? (Поставлений автором у типові умови тогочасної дійсності, сирота Петро виховується у чужій родині, з якої був вигнаний за те, що покохав доньку свого багатого покровителя (Наталка говорить, що Петро був бідний, любив її і за те потерпів і мусив її оставити), і блукає по заробітках. Але сам образ не є цілком типовим. Як на бурлаку-заробітчанина, Петро надто чутливий, м’яко- хараткерний, нерішучий, слабовільний. Разом з тим у п’єсі ці риси характеру Петра мають і соціальну та психологічну вмотивованість: вони є результатом залежного, підневіль- ного становища сироти-бурлаки)
  •                 Що свідчить про нерішучість, м’якохарактерність героя? (Петро не здатний до впертої боротьби за своє щастя. Нерішучий і навіть пасивний, він не наважується йти проти «узаконеного порядку», проти побутових і станових умовностей, не насмілюється виступити проти старших (Терпилихи) і владних (возного і виборного). Коли Наталка докоряє йому, що він, напевно, розлюбив її, якщо згоден поступитися возному, Петро немов би збирається з духом, обіцяє їй: «Не попущу свою милу другому достаться». Але під тиском суперника він швидко відступає. Правда, така поведінка молодого хлопця пояснюється ще й тим, що бідний, він не хоче заважати Наталці, яку щиро кохає і для якої готовий на все, одружитися з багатим, бо, за переконанням її матері, щастя — в достатках: «...мати твоя не согласиться проміняти багатого зятя на бідного». Діями Петра керує також співчуття до Терпилихи, розуміння її прагнень за всяку ціну вибитися зі злиднів. І це примушує його відмовитися від особистого щастя в ім’я благополуччя інших, дорогих йому лю- дей — Наталки і Терпилихи)
  •                 Чи здатний бідняк заради свого кохання на самопожертву? (Так. Щоб не образити Терпилиху, він відмовляється від найдорожчого йому — від Наталки; щоб возний не докоряв Наталці її бідністю, віддає їй гроші, зароблені потом-кривавицею)

                               

  •                 Як І. Котляревський на прикладі образу Петра відтворив потяг народу до знань, до культури? (Перебуваючи в Харкові, Петро, який беріг кожну копійку, відвідує театр, захоплюється ним, загалом дає правильну оцінку театральним виставам. Для нього театр — «таке диво — як побачиш раз, то і вдруге схочеться». В культурному відношенні Петро стоїть вище виборного і возного, на думку яких, театр існує тільки для того, щоб «гроші видурювати»)
  •                 Які риси характеру Петра, на думку автора п’єси, заслуговують на повагу? Вірність у коханні, великодушність, доброта, співчуття до інших.

 

Микола — сирота без роду, без племені, без таланту і без приюту. Ми­кола – активний герой, вiн заохочує закоханих боротися за своє щастя, i коли Наталка
виявляє рiшучiсть у цiй боротьбi, вiн щиро радiє за них.

  •                 Хто такий Микола?
  •                 Чим цей герой відрізняється від Петра? (Вдачею. Бідний і безправний, Микола зазнав уже панської неправди, але це сприяло розвитку одної з основних рис його вдачі — гумору. Микола вміє підмітити в людях і явищах потворне, викривлене і показати його в смішному освітленні) _ Через що Микола у творі резонерствує? (Резонер — такий персонаж п’єси, який висловлює думки автора з приводу зображуваних у творі подій, дає моральні оцінки іншим персонажам. Микола дає влучні і правильні соціальні характеристики возному і виборному, що свідчить також і про гостро розвинену в Миколі ненависть до «п’явок людських». Ці оцінки збігалися з поглядами народу на сільську старшину і чиновництво; в образі Миколи автор виразив протест народу проти несправедливого соціального устрою)

  •                 Як сміх «сироти без роду» допомагає сприймати сутність інших героїв? (Дотепи і жарти Миколи на адресу «начальства» колючі і в’їдливі. Але коли вони стосуються симпатичних йому людей, то стають доброзичливими, співчутливими, прихильними. Теплий гумор Миколи пом’якшує трагічність становища, коли Наталка і Петро, зустрівшись після довголітньої розлуки, виявляють, що не можуть з’єднати свої долі, що мусять назавжди розійтися. Але нотки глибокого і щирого суму скривдженої «сильними світу» трудової людини тужно звучать у голосі Миколи тоді, коли він, поділяючи тяжкі почуття і переживання Петра, каже: «О братику! (бере Петра за руку). Знаю я, як тяжко бути сиротою і не мати містечка, де б голову приклонити». Та природжена життєрадісність і оптимізм швидко беруть гору над сумними настроями)
  •                 У чому виявляється співчутливе ставлення Миколи до горя інших? (Безталанний бідолаха, Микола здатний розуміти горе інших, він швидко проймається співчуттям до страждаючих і готовий завжди допомагати їм. Він близько бере до серця горе Петра і прикладає всіх зусиль, щоб допомогти Наталці і Петрові з’єднатися)                

Додаток №1, слайд 8

  •                 До чого прагне герой п’єси? Які почуття його охоплюють найбільше? (Найсильніше почуття в Миколи — прагнення до особистої волі, прагнення позбутися залежності від багатіїв. Його мрії не обмежуються бажанням мати сім’ю, власну хату, господарство. Він прагне волі, хоче незалежного життя. Єдиним місцем, де бідна людина могла почувати себе хоч відносно вільною, в той час були причорноморські степи, куди й направляється Микола. Але він любить свій поневолений край, пишається тим, що його рідна Полтава благоустроюється: «…вулиці застроюють новими домами, то кришки красять, то якісь пішоходи роблять...— аж дивитися мило»)
  •                 Чим Миколу приваблює історичне минуле рідного краю? (Волелюбний герой захоплюється героїчною боротьбою предків за незалежність, у своїх піснях прославляє боротьбу протии турків і татар, оспівує перемогу над шведами. В його піснях «Гомін, гомін...» та «Ворскло, річка невеличка» виразно звучать мотив єдності у боротьбі проти зовнішнього ворога)
  •                 У чому значення образу героя? (У цьому образі І. Котля- ревський відтворив патріотизм українського трудового народу)
  •                 Для чого Микола підтримує Наталку в її боротьбі за особисту волю і щастя? (Оскільки герой, що прагне втекти від залежності, і в інших поважає волелюбність і мужність, яка притаманна Полтавці)

 

Слово учитля:

Однією з принад та окрас п'єси «Наталка Полтавка» є вміле використання гумору, що іноді переходить у сатиру. Головний комедійний персонаж — це, безперечно, возний Тетерваковський. Для комічного змалювання возного І. Котляревський надзвичайно вдало використав мовні засоби, проілюструвавши тезу: якщо хочеш, щоб з тебе сміялися, змішай стилі свого мовлення. У мові персонажа наявна невідповідність між формою і змістом. Юридичними термінами, канцеляризмами, високою книжною мовою, незрозумілою простим людям, Тетерваковський розмовляє з односельцями. Класичним зразком комічного стала сцена освідчення в коханні возного Наталці.

 

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань

 

Слово учителя:

Спробуймо об’єднатися у три групи і зробити цитатну характеристику героїв.

І група – характеризує образ Наталки

ІІ група – характеризує образ Петра

ІІІ група характеризує образ Миколи

1. Робота в групах

 Наталка:

  •                 «Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду»
  •                 Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже години».
  •                 «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся прясти, шити і носити воду».
  •                 «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я».
  •                 Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить».
  •                 «Лучче умерти, як з немилим жити, / Сохнуть з печалі, щодень сльози лити».
  •                 «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим їх ділити — єсть щаслива доля».__ _ Наталка — матері: «Я покоряюсь вашій волі і для вас за пер- шого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати».
  •                 «...Живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне».
  •                 «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої».
  •                 Терпилиха про дочку: «...вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж».
  •                 Виборний про Наталку: «...всі матері приміром ставлять її своїм дочкам».
  •                 «Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити».
  •                 Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує».
  •                 «...Я сама не хочу за пана возного: до сього силою ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду».
  •                 Наталка про себе: «Дівка проста, не красива, / З добрим серцем, не спесива... / Коло мене хлопці в’ються / І за мене часто б’ються».

                      

 

 

 

 

 

 

 

 

Петро:

  •                 Наталка: «Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!» «Ти був бідним, любив мене і за те потерпів і мусив мене оставити, я тебе любила і тепер люблю».
  •                 Виборний: «...Покійний Терпило жив-був, то прийняв було до себе якогось сироту Петра за годованця. Хлопець виріс славний, гарний, добрий, проворний і роботящий; він од  Наталки старший був годів три або чотири; з нею вигодувавсь і зріс вкупі».
  •                 Наталка: «Петро не такий, серце моє за його ручається, і воно мені віщує, що він до нас вернеться».
  •                 Виборний про Петра: «Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербовався!».
  •                 «Як бачиш: бурлака на світі; тиняюсь од села до села, а тепер іду в Полтаву».
  •                 «Нема у мене ні родичів, ні знакомих. Які будуть знакомі або родичі у сироти?»
  •                 «Нема у мене ні кола, ні двора: весь тут».
  •                 «Чотири годи уже, як розлучили мене з Наталкою. Я бідний був тогді і любив Наталку без всякої надіжди. Тепер, наживши кровавим потом копійку, спішив, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки, но вмісто багатого батька найшов мать і дочку в бідності і без помощі».
  •                 «Наталку, котру я любив більше всього на світі, для которої одважовав жизнь свою на всі біди, для которої стогнав під тяжкою роботою, для которої скитався на чужині і заробленую копійку збирав докупи, щоб розбагатіть і назвать Наталку своєю вічно!»
  •                 «Возний-пан, чиновний і багатий, а я не маю нічого. Вам з матір’ю треба подпори і защити, а я через себе ворогів вам прибавлю, а не помощ подам».
  •                 «Щоб пан возний ніколи не попрікнув тебе, що взяв бідну і на тебе іздержався. Прощай! Шануй матір нашу, люби свого судженого, а за мене одправ панахиду

 

                         

 

 

 

 

 

 

 

Микола:

  •                 «Один собі живу на світі, як билинка на полі, сирота — без роду, без племені, без таланту і без приюту».
  •                 «Хоть із мене і непоказний козак буде, та єсть же і негідніші од мене. Люблю я козаків за їх обичай!»
  •                 «Так і я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити. Тілько там треба утаїти, що я письменний; та се невелика штука. І дурнем не трудно прикинутись».
  •                 «Знаю я добре, як тяжко бути сиротою і не мати містечка, де б голову приклонити».
  •                 «Правда, хороша і розумна, а до того і добре, тілько не багата».
  •                 «От такові наші полтавці! Коли діло піде, щоб добро зробити, то один перед другим хвастаються».

                     

 

 

 

 

 

 

 

 

Слово учителя:

Чоловічі персонажі п'єси «Наталка Полтавка» логічно групуються за соціальним станом і віком: молоді парубки-побратими, наймити-бурлаки Петро й Микола та чоловіки старшого віку, представники сільської влади — возний Тетерваковський і виборний Макогоненко. Порівняти ці персонажі вам допоможуть подані таблиці.

2. Робота в парах

 

 

Возний Тетерваковський

Виборний Макогоненко

Моральні якості героїв

  •                 судовий урядовець в Україні, типовий чиновник у повітовому суді, представник дворянства;
  •                 освічений, обізнаний з історією свого краю, культурою;
  •                 відчуває власне привілейоване становище, гоноровий, прагне до наживи;
  •                 хабарник, крутій, ошуканець, прибічник «кругової поруки», виправдовує шахрайство, брехливість, кар'єризм;
  •                 покохав просту селянську дівчину, гуманний у ставленні до Наталки, поважає її;
  •                 розуміє роль науки в суспільстві;
    - потяг до філософських роздумів про життя
  •                 схильний до добрих справ помічник старости села, заможний селянин;
  •                 веселий, жартівливий, простакуватий, добродушний;
  •                 письменний, хоча не розуміється на багатьох культурних явищах (театрі, комедії);
  •                 любитель випити, добре поїсти, поспівати, побазікати;
  •                 хитрий, «як лисиця», всюдисущий — «де не посій, там і вродиться»;
  •                 демократ у поглядах на життя, зневажливо ставиться до чиновників, прихильний до бідняків;
  •                 добре розбирається в людях, влучно, дотепно, точно характеризує їх

Мова героїв

  •                 суміш канцеляризмів, старослов'янізмів, юридичних термінів, судової лексики;
  •                 уживає слова-паразити "теє-то як його"
  •                 розмовна мова того часу, у якій багато дотепних народних висловів, прислів'їв, приказок, недомовок, обірваних

Зображення автором кожного з героїв

  •                 сатирично-гумористичне змалювання образу
  •                 сатирично-гумористичне змалювання образу

     

Додаток №1, слайд 9

Петро

Микола

Моральні якості героїв

  •                 вірність у коханні, сумлінність;
  •                 працьовитість і чесність;
  •                 щирість і великодушність;
  •                 чуйність і м’якохарактерність;
  •                 нерішучість і слабовільність;
  •                 доброта і співчутливість;
  •                 природна освіченість;
  •                 здатність до самопожертви.
  •                 домiнують доброта,
    християнське смирення та всепрощення
  •                 безталанність і здатність до співчуття;
  •                 доброзичливість і прихильність;
  •                 волелюбність і оптимістичність;
  •                 патріотизм і мужність;
  •                 відвертість і життєрадісність;
  •                 працьовитість і чесність;
  •                 здатність протистояти труднощам.
  •                 сповнений нацiональноï гордостi за славних предкiв-козакiв, якi
    охороняли рiдну землю вiд ворогiв;
  •                 вiрний товариш

Мова героїв

Багата, пісенна, різноманітна, лагідна, прикрашена багатими художніми засобами

Зображення автором кожного з героїв

Образ Петра оповитий мінорною гамою почуттів у його різноманітніших виявах — вірності, стражданні та самопожертві

Образ сповнений рішучості і сміливості

Додаток №3

                         

 

 

 

 

 

Слово учителя:

Як бачимо, у п'єсі всього шість дійових осіб: Наталка Полтавка, Горпина Терпилиха, Петро, Микола, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко, і кожен із них відіграє свою роль у розгортанні подій. Охарактеризувати головні жіночі образи п'єси вам допоможе порівняльна таблиця

Додаток №1, слайд 10

Наталка Полтавка

Горпина Терпилиха

Моральні якості героїнь

  •                 чесна, роботяща, розумна, скромна, працьовита;
  •                 дотепна, проворна, красива, добра;
  •                 властиве почуття самоповаги, людської гідності;
  •                 любить і шанує матір, поважає старших;
  •                 вірна в коханні;
  •                 готова на самопожертву заради старої матері;
  •                 рішуча у відстоюванні свого щастя
  •                 чесна, працьовита, добра, спокійна;
  •                 любить свою доньку;
  •                 убачає щастя Наталки в найшвидшому одруженні з багатим чоловіком;
  •                 неписьменна, наївна, покірна своїй долі;
  •                 виявляє почуття самоповаги й людської гідності;
  •                 суперечливе ставлення до Петра

Мова героїнь

пісенна, спокійна, проста, без лайливих слів, з дотепними народними фразеологізмами

емоційно забарвлена, проста, розмовна, з образними висловами

 

                        

3. Робота на картках

Картка № 1

1. Як на ваш погляд, чому Наталку «всі матері приміром ставлять своїм дочкам»?

Картка № 2

1. Через що Петро вирішує віддати зароблені гроші засватаній Наталці? Як це його характеризує? Висловіть особисте ставлення до цього вчинку героя.

Картка № 3

1. Чи згодні ви з думкою, що розлука вбиває кохання. Висловіть власні припущення, посилаючись на факти з твору.

 Додаток №4

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слово учителя:

 Проаналізувавши образи п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка», спробуймо скласти психологічний портрет у країнців (використовується інтерактивний метод мозковий штурм)

4. Психологічний портрет

Додаток №5

VІ. Підсумок уроку

Особливим успіхом ця чудова перлина українського театру користувалася у чехів, словаків, болгар — і в перекладах, і в оригіналі вона йшла сотні разів. Згодом «Наталку Полтавку» бачили й вітали Париж, Лондон, Загреб, Нью-Йорк, Відень, Сідней, Торонто, Буенос-Айрес та інші столиці світу. Кілька пісень із п’єси включив до своїх концертів відомий негритянський співак Поль Робсон; у його виконанні «Сонце низенько» та інші українські пісні І. Котляревського постійно звучали в найбільших театрах світу. У наш час «Наталка Полтавка» з незмінним успіхом іде на сценах Італії, Німеччини, США, Румунії, Англії, Угорщини, не кажучи вже про слов’янські країни.

Отже, праматір українського театру й драматургії стала міцним надбанням світової театральної культури.

1.Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  •                 Продовжіть речення:

« У мене склалося враження…»

«П’єса “Наталка Полтавка» для мене…»

«Я вважаю, що…»

«Я б себе порівняв з героєм….»

«Мені сподобалося, запам’яталося…»

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

  Написати  висловлювання на тему  «Чи  може  Наталка бути  ідеалом  для  сучасної  української  дівчини?».    

Додаток №1, слайд 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок української літератури в 9 класі на тему:

«І. Котляревський «Наталка Полтавка». Образи-персонажі п’єси. Краса внутрішнього світу Наталки. Порівняльна характеристика Миколи та Петра»

 

doc
До підручника
Українська література 9 клас (Слоньовська О. В., Мафтин Н.В., Вівчарик Н.М., Курінна Н.С., Шевчук Л. Т.)
Додано
9 серпня 2023
Переглядів
1210
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку