Урок "І.Я.Франко. Новела «Сойчине крило»

Тема: І.Я.Франко. Новела «Сойчине крило». Синтез епосу, лірики і драми. Випробування героїв першим коханням. Пристрасть і бажання виправити помилку життєвого вибору спокійного усталеного життя та холодного «естетства».

Мета: розглянути композицію та сюжет новели, дослідити художні особливості твору, творчо осмислити основний морально-етичний пафос новели; неоднозначність образу Марії; розвивати культуру зв’язного усного мовлення, навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом, уміння тлумачити назву твору, висловити міркування щодо порушених проблем у новелі, проводити аналогії із сучасним життям; виховувати в учнів позитивні морально-психологічні якості.

Формувати ключові компетентності:

комунікативну: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до почуттів і думок оточення;

інформаційну: навички самостійного здобуття інформації та її використання, навички роботи з твором;

загальнолюдську: спонукання до роздумів про складність людського життя, про цілющу силу кохання, виховання інтересу до творчості І.Я.Франка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет І.Я.Франка,  виставка прозових творів митця, словник літературознавчих термінів, ілюстративний матеріал, презентація до уроку, клоуз-тести, роздавальний матеріал, відео про сойку, буктрейлер, екранізація фрагмента твору, створена учнями.

Методи, прийоми і форми роботи: слово вчителя, «Соціологічне опитування», словникова робота, вибіркове читання, евристична бесіда, «Асоціативний кущ»,  робота в групах, «Діалог з текстом», клоуз-тест, робота зі словником літературознавчих термінів, «Образний ланцюжок», «Сповідь героїні», «Психологічна хвилинка», «Читання з міркуванням», «Мозковий штурм», «Кола Вена», сенкан, «Майдан думок».

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

1.1. Клоуз-тест (з теми «І.Франко – перекладач»). (слайд 1)

Вам необхідно продовжити речення одним словом.

1. Іван Франко вільно володів … мовами.

2. Здійснив літературні переклади з 37 національних літератур майже … художніх текстів.

3. Твори античної літератури, яку вважав скарбницею світової культури, Франко почав перекладати ще під час навчання у … .

4. Юний Франко перекладав гімни Гомера, а згодом переклав трагедії … .

5. Переклав вірші римських поетів Горація та … .

6. Перекладав поеми Гомера «Іліада» та … .

7. Із польської мови уже зрілим митцем перекладав твори … .

8. З німецької мови Франко переклав твір Йоганна-Вольфганга Гете … .

9. З англійської перекладав сонети … .

10. Франка можна вважати першим українським … .

11. Франко не тільки написав літературознавчі праці, а й переклав понад 100 віршованих уривків для другого видання арабських казок … .

12. Вважається неперевершеним Франків переклад вірша «А муж є мужем, будь-що-будь» шотландського поета … .

1.2. Самоперевірка (слайд 2)

1.3. Робота з підручником. Прийом «Діалог з текстом»

-  Про що свідчить перекладацька діяльність І.Я.Франка?

- Пригадайте з курсу зарубіжної літератури, хто є головним героєм поеми Гомера «Одіссея» і подумайте, чим він привабив молодого І.Франка, який узявся перекладати першу пісню відомого твору?

 

2. Прийом «Соціологічне опитування»

Для чого ми живемо?  Над цим питанням задумується, мабуть, кожна людина. Час від часу проводяться соціологічні опитування серед різних верств населення.

 - Так для чого ми живемо?

- А що таке щастя? Кажуть,  що щастя окрилює людину, надає життєвої наснаги, що у щасливої людини виростають  крила за плечима.

- Подумайте, що для вас є щастя?

3. Створення асоціативного куща «Щастя» (слайд 3)

Нещодавно австралійськими вченими була виведена "формула щастя", яку вони назвали «Золотий трикутник щастя». На їхню думку, секрет щастя зводиться до трьох простих речей: хороші особисті стосунки (кохання) і фінансове становище, а так само наявність почуття осмислення життя.

Учитель: Отже, основа  щастя – любов, підтримка, розуміння близьких людей.  

Тільки той щасливий,

Хто в любові сяє,

В свiтi без любові

I життя немає.

В. Сосюра

- Як розуміють  щастя герої твору?  Чи може бути щасливою людина, яка живе в самоті? Які причини свідомого усамітнення молодої людини серед бурхливого життя? Що може відродити найтонші порухи душі?

Любов – це кара, це сумна в’язниця,

Бог від якої заховав ключі.

П.Сорока

- Чи це дійсно так? У чому смисл життя? Чи може кохання повернути людину до життя? 

На ці та інші питання спробуємо знайти відповіді на уроці, розглянувши зміст новели І.Франка «Сойчине крило». Отже, тема уроку … .

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку (слайд 4)

(Завдання до уроку визначаємо разом з учнями.)

ІV. Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово вчителя

Кохання… Про нього мріють, на нього чекають. Це почуття прекрасне не тільки своєю природністю, але й тим духовним збагаченням, котре наповнює серця.  Кохання – одне з найсвітліших, найвеличніших   людських почуттів, неповторне і вічне, як життя, всевладне, всемогутнє, прекрасне і таємниче.   

Кохання, як вода, плавке та бистре,

рве, грає, пестить, затягає й топить.

Леся Українка

 Сьогодні ми ще раз поринемо в цю таємницю, бо ж «Сойчине крило» –  це чи не найкращий твір Франкової малої прози.

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Продовжуємо знайомство з творчістю І. Я. Франка.  Літературна діяльність Івана Яковича припадає на злам ХІХ - ХХ століть. Як відомо, це час бурхливих історичних подій, різких соціальних змін, зміни у свідомості, світобаченні людей.  Митці, яких називали модерністами, намагалися знайти особливі художні засоби, нові жанри для передачі своєрідності епохи та  сум’яття в душах людей. І. Франко теж звернувся до модерних засобів письма. Саме з Каменярем як представником модерної прози ми й познайомимося, аналізуючи   новелу «Сойчине крило». 

Для того щоб дати відповіді на всі проблемні питання твору, ви об’єдналися в групи і виконали випереджувальні завдання. Отже, сьогодні на уроці працюватимуть такі групи: …

2. Робота в групах (слайд 5)

Кінорежисери. Завдання: створити екранізацію фрагмента новели І.Франка «Сойчине крило»  та буктрейлер за цим твором.

Літературознавці. Завдання: пояснити значення слів, що зустрічаються в новелі; з’ясувати історію написання та сюжетно-композиційні елементи твору; дослідити, яку роль відіграють образи-символи, художні деталі в новелі; скласти візитівку твору.

Теоретики. Завдання: визначити ідейно-тематичний зміст твору та проблематику.

Психологи. Завдання: з’ясувати мотиви поведінки головної героїні, розкрити психологію її душі.

Аналітики. Завдання: простежити за змінами в погляді на сенс людського буття героя-адресата, розкрити його внутрішній світ.

Захист кожною групою своїх творчих знахідок

Учитель. Щоб зацікавити читачів твором, група кінорежисерів отримала завдання створити рекламу у вигляді буктрейлера. На жаль, не існує екранізації новели, є тільки аудіокнига. Тому другим завданням групи було створити екранізацію фрагмента твору. Тож подивимося, як вони впоралися із завданнями.

3. Виступ кінорежисерів. Буктрейлер та екранізація фрагмента новели І.Франка «Сойчине крило»

Учениця.

-  У мене в руках – лист, який написала Марія  Массіно… 

-  Чим є лист у творі?

- Кажуть, чужі листи читати не можна, тому  ознайомимося  з ним через сприйняття героя твору…

3.1. Буктрейлер за новелою І.Франка «Сойчине крило» 

3.2. Екранізація фрагмента новели І.Франка «Сойчине крило»

Хома. Сороковий рік життя, так як і тридцять дев’ятий, і тридцять восьмий, починатиму зовсім інакше. Відлюдьком, самітником. Думав, що й  вона буде, без неї празник не празник,  і Новий рік не Новий рік. Попробуймо обійтися без неї.

Марія. Чи тямиш мене? Тямиш мій сміх? Ха, ха, ха! Тямиш той ліс, мій рідний ліс, якого нема другого в світі? Се не був ліс, се я була… Я сконцентрувала весь огонь своєї пристрасті, всі чари своєї душі і тіла, щоб навіки вписатися у твою тямку…

Хома. Женщино, демоне! Чого тобі треба від мене? Чого ти завзялася мучити мене? Я віддав тобі все, що було найкраще в моїй душі… Я вірив у тебе, як у себе самого… Говори собі, пиши собі, що хочеш!

Марія. Не сердься на мене, мій Массіно! Я не винувата, що ти в моїм житті був тим палким сонцем, але ти не вірив у мене, у  мою любов… Я покарала тебе, і, коли у тебе є хоч шматочок людського серця в грудях, ти мусиш відчути ту кару. Та проте, Массіно, не сердься на мене! Я, караючи тебе, потерпіла сто, тисячу разів дужче, ніж ти.

Хома. А, може, її й правда?

Марія. Посилаю тобі сойчине крило. Здається мені, що се летить до тебе половина моєї душі. І від твоєї душі буде залежати, чи прилетить і друга.

Хома. Впадаєте в сентиментальність, шановна пані! Ваша історія з сойкою зовсім не до речі приточена.

Марія. Я знаю, Массіно, ти не любиш сентиментальності. І тебе вже занудило отеє балакання без змісту.

Хома. Се чорт, не женщина! Завважую, що вона, пишучи се, немов душею розмовляла зі мною і, вкладаючи свої фрази, рівночасно своїми ящірчатими очима слідила кождий рух моєї душі.

Марія. Ти віриш у силу сповіді? Массіно, любий мій, єдиний на світі, кого я правдиво і беззавітно любила і досі люблю, прошу тебе, слухай моєї сповіді!

Хома. Та що се я? Три чверті на дванадцяту! Господи! А я сиджу над цим листом і весь змочив його сльозами…  Голубонько моя! Де ти, озовися! Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату, торкне мене своїм крилом. Може, і я прокинуся, і стрясу з себе ті пута, і рвонуся до нового життя.

Учень. Ролі виконували учні 10 – Б класу Жовтобрюх Данііл (Массіно) та Коробка Анастасія (Марія).

4. Виступ літературознавців «Сюжетно-композиційні особливості новели «Сойчине крило»»

4.1. Робота зі словником літературознавчих термінів: повторення (з розширенням) поняття новела

Новела – один із видів епічних творів, близький за розміром до оповідання, але відмінний від нього надзвичайною стислістю у викладі, напруженістю розвитку сюжету, несподіваністю розв’язки; властивий глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу персонажів, відступи від норм усталеної будови.

Отже,  «Сойчине крило» – новела, у якій  синтезовано епос, лірику й драму.  Твір написано у формі щоденникових записів і листа.

Незвичайність часового зображення новели полягає в тому, що  фабульний час твору триває декілька годин новорічного вечора, а сюжетний, по суті, охоплює все життя центрального персонажа.

4.2. Словникова робота

Пояснення значення слів, що зустрічаються у творі.

Естет – прихильник усього прекрасного, витонченого.

Відлюдьок – той, хто тримається або живе осторонь від інших людей,  самітник.  
Кореспонденція – листування між окремими особами; сукупність поштових відправлень.

Імітація – наслідування, підроблення.

4.3. Історія написання твору

«Сойчине крило» було вперше надруковане в збірці «На лоні природи» в 1905 році,  а  написане, за  свідченням І.Франка,  у грудні 1905 року. Це період, коли йшла російсько-японська війна. Про це дізнаємося з твору.

Що стало причиною написання,  сказати важко, але це період у житті І.Франка складний: період розчарувань, утрат.

Отже, новела надзвичайно прониклива, аж болюча. Твір за обсягом близько 40 сторінок, а здається, що ми прочитали поему про кохання і страждання, побачили митарства по колу пекла головної героїні, боротьбу між почуттями і байдужістю, самотністю героя-адресата. Очевидно єдине: такий твір могла написати людина, яка сама зазнала мук кохання. 

4.4. Сюжетно-композиційні особливості новели «Сойчине крило»

Дія відбувається проти Нового року в кімнаті головного персонажа протягом кількох годин, утім, сюжет охоплює все життя героя і розкриває події трирічної давності. Новела має підзаголовок «Із записок відлюдька». Це щоденник головного героя, у структуру якого вплетено лист-сповідь молодої жінки про свою драматичну долю, що надає розповіді ще більшого психологічного напруження.

Уперше в українській прозі Іван Франко вводить прийом розлогого листа, який є і жанровим компонентом твору, і детальною розповіддю про взаємини закоханої пари Массіно і Манюсі, про життєві пригоди героїні  у пошуках щастя. Обидві сюжетні лінії тісно переплітаються, доповнюючи одна одну. Це ніби діалог двох змучених душ, які наприкінці твору повертаються до себе, до людей, до нового життя у «вірі, надії, любові».

Сюжет твору напружений, динамічний.

Експозиція: герой-естет готується до зустрічі Нового року та свого сорокаріччя.

Зав’язка твору: лист від незнайомки.

Розвиток дії: історія кохання Марії до Массіно, ревнощі до сойки, втеча з практикантом, трирічне поневіряння героїні.

Кульмінація: герой-оповідач змінює свої погляди, починає розуміти справжнє життя.

Розв’язка: повернення Марії.

Позасюжетні елементи: описи (пейзажі, пор­трети), роздуми героя, коментарі.

 

4.5. «Візитівка» твору

1. Назва твору,  рік написання:  «Сойчине крило», 1905.

2. Жанр:  новела.

3. Тема: змалювання жіночої долі в новітній інтерпретації.

4. Ідея: возвеличення кохання як найвищого почуття.

5. Головні герої твору: Марія, Массіно.

6. Літературознавці про твір: Антін Крушельницький зазначив, що «Сойчине крило» – «найбільш інтересне оповідання, бо доктор Франко підносить любов на надзвичайно високий п’єдестал…».

Учитель. Життя героїні дуже складне, схоже на сон. На який?

4.6. Виразне читання уривка напам’ять  (Уривок напам’ять читає учениця).

Чи ти віриш у сни, Массіно?

Чи снилося тобі коли  таке, що ти злякався чогось і втікаєш? А за тобою погоня. Якісь вороги, якісь дикі звірі. Ти біжиш із усієї сили, а вони за тобою. Ти падаєш, а під тобою земля провалюється. Ти летиш униз і все ще чуєш за собою погоню. Секунда, друга, третя, а кожна довга, як вічність, а  страшна, як пекло. Ти ждеш, що ось-ось розіб’єшся о щось тверде – і прокидаєшся. Ти весь мокрий від поту, серце б’ється швидко, ти весь тремтиш і ще не знаєш, що се було: сон чи ява?

Чи переживав ти коли такий сон, Массіно? А тепер подумай собі, що такий сон з усіма його страховищами я переживаю отеє вже три роки. Не секунди, а роки. А в них кожда година здібна вбити живу душу.

А я жию і, як кажуть мої аматори, виглядаю нічого собі.

Я давно отупіла на всі страховища свого життя. Я відівчилася плакати, відівчилася жалувати,  відівчилася боятися чого-небудь».

 

Учитель

• Яка ж основна ідея новели? 

Дослідження символіки образів, їхнього смислового навантаження

Учитель. Оскільки ми аналізуємо новелу, то не можемо обійти й образи-символи, окремі художні деталі. І. Франко мав рідкісне уміння в незначній повсякденній деталі бачити характер або явище.

4.7. Робота з текстом. Прийом «Читання з міркуванням»

• Яку роль відіграють образи-символи, художні деталі в новелі? Яке їхнє смислове навантаження?
• Образ сойки – символ самої героїні, символ волі, свободи.
• Сойчине крило – символ душі.
• Перкальова червона сукня з круглими цятками – символ вірності кохання, пам’яті про любов.
• Подвійне сонце – подвійне життя, одне в побуті, інше  в душі.
• Ліс – гармонія людини і природи.
• Дзвінок – тривога, очікування чогось.

5. Бліцопитування (слайд 7)

Учитель. Наразі перевіримо знання змісту твору. Отже, Хома  зустрічає Новий рік сам  і отримує звістку – лист від Марії.

- Що  знайшов він  у листі?

- Де взяла крила сойки  Маня?

- Хома (Массіно) дізнається з листа, як склалося життя Сойки після розлуки з ним. З якими чоловіками звела її доля? Складіть образний ланцюжок.

6. Прийом «Образний ланцюжок» (слайд 8)

Хома (Массіно) – Генрись -  Зигмунт – Володимир Семенович – Свєтлов – розбійник Сашка – капітан Серебряков – Микола Федорович.

7. Вибіркове читання. Прийом «Сповідь героїні»

- Якими  були ці чоловіки?

Хома – працівник бюро, відлюдько-інтелектуал;  той, кого любить Марія, але втікає від нього.

- Як пояснює це Манюся?

  (За логікою Марії, не вона  втекла від Хоми. Це він не вмів її втримати біля себе).

«Одної ночі вона втекла з молодим практикантом Генрисем.  Але гірко помилилася».

Генрись – 26-літній практикант батька Марії, хлопець «рум`яний, ніжний, як панночка».    

- Коли  познайомився з Марією, сподобався їй, бо …

(Відповідь: «… умів оповідати забавні анекдоти, … починав якесь веселе оповідання, щоб розсмішити…», був життєрадісним).

«Скромний хлопець виявився зовсім не тим, за кого себе видавав, а злодієм. І поїхали вони не до багатих родичів Генрися, а за кордон у вояж разом із бандою крадіїв. Коли Генрися заарештували, Марія  змушена була врятувати його, звабивши поліцмейстера».

 Потім Генрися, нікчемного п'яничку-злодюжку, впіймали знову, і він зник назавжди.

 А Маня дісталася Зигмунту Зембецькому – ватажкові банди злодіїв.

Він був «негарний з лиця, старший літами, з грубими, малокультурними привичками та манерами».

 - Марія  його не любить, ненавидить,  боїться.  У листі вона  пише:

(Відповідь: а) «Зигмунта я боялася, але його сила, інтелігенція й енергія імпонувала мені»;

 б) « І в міру того, як я гордувала ним, ненавиділа його, знущалася над ним, він усе м’як та м’як, запалювався дужчою пристрастю до мене, тратив свою волю й силу»).

«Якось арештували й того. Марія Карлівна  залишилася вільною.  Вона сіла в поїзд і поїхала».

• Як зустрілася Сойка з Володимиром Семеновичем?  Яким був він?

«У поїзді Марія познайомилася з  молодим інженером-залізничником  Володею, захопилася ним,  поїхала за його призначенням до Сибіру».

• Чим він так сподобався?

«Я небагато   й надумувалася, коли він предложив мені їхати з собою.  Володимир Семенович був чудовий чоловік. Стілько смирності, делікатності та вирозумілості я ще не стрічала у мужчини.  Від першої хвилі знайомості я говорила з ним свобідно, як із старим добрим знайомим.  Він услугував мені, упереджав мої бажання, дбав за всі дрібниці в дорозі і на квартирі, як добра мати. Я дивувалася не раз, відки в Росії беруться такі мужчини.

У глухомані Володі швидко все набридло, він почав пити й грати в карти, поки й програв Маню  багатому золотопромисловцю Свєтлову, ласому до жінок».

• Як Манюся описує Никанора Ферапонтовича?

«…немолодий чоловік,   дуже сильний, багатий золотопромисловець з Сибіру,  велетень у медвежім футрі, з широкою рудою бородою, з таким червоним лицем і плескатим носом».

• Як ставиться Свєтлов до Мані, а вона – до нього?

«Никанор Ферапонтович був для мене дуже добрий. Проте грубість його натури і неотесаність його поведінки збуджувала в мені обридження тим більше, чим більше він силкувався надати  їй вигляд цивілізованих манер».

Навесні біля Красноярська на них напали якісь волоцюги і вбили Никанора Ферапонтовича, а її забрали.  Це виявився той же Зигмунт.

«Але Маня дісталася іншому ватажкові  розбійників Сашці.  З  ним Маня була два тижні.   Його  повісили, а наводчика Зигмунта  арештували солдати.   Зигмунт для Марії «лишився страшним виплодом ночі».

Жінка дісталася капітану-ісправнику Серебрякову. 

Манюся згадує, що жилося їй у будинку Серебрякова дуже важко, бо…

(«Капітан тримав її разом із законною дружиною і п'яний бив обох, не розбираючи»).

«Маня втекла від нього,  натрапила на поїзд, яким їхали війська на війну з Китаєм. І поїхала з ними,  бо було байдуже, куди і з ким».

Микола Федорович  –  військовий, воював з Китаєм. («Я  вірна йому, так як була вірна сімом його попередникам. Але йому не довго жити. В останнім штурмі куля відірвала йому обі ноги, і тепер він лежить безнадійно хорий, лежить і конає отсе вже другий тиждень.

  Я сиджу біля нього. Замість сестри милосердя. Дні й ночі пильную його. А в вільних хвилях пишу тобі отсей лист. Коли тоска занадто давить серце, я хоч на папері сміюся до тебе. Коли жорстока дійсність кліщами шарпає за душу, я згадую своє минуле, свою молодість, своє щастє і тебе, невідлучно тебе, Массіно мій»).

Учитель. Прагнення жити, а не лише існувати, «статися», а не просто «бути» – це прагнення й штовхнуло Манюсю на жорстокий шлях, визначило її долю. Але життя не вбило в Марії здатності кохати того, хто із самого початку був сенсом її життя: «Думка про тебе додає мені сили і впевненості серед отсього пекельного життя».

Марія повертається до Массіно.  Вона вже  зовсім інша, ніж була раніше. Марія зберегла чистоту душі, але, мабуть, зробила певні висновки: треба берегти те, що маєш…

Продовжуємо працювати над ідейно-художнім змістом новели шляхом комплексного аналізу тексту й надаємо слово теоретикам.

8. Виступ теоретиків  «Ідейно-тематичний зміст твору та проблематика»

Тема твору: історія кохання Хоми й  Марії, розповідь про життєві пригоди дівчини після  її зникнення. Змалювання жіночої долі в новітній інтерпретації. Головна героїня Марія дуже помилялася у своєму виборі, і це призвело до тяжких моральних і фізичних страждань. Тому вона згадує своє перше кохання, намагається хоч у листі повернутися до нього.

Ідея: возвеличення кохання як найвищого почуття; засудження помилок, за які доводиться розплачуватися.

У новелі «Сойчине крило» автор порушує проблеми морально-етичного плану: кохання, вірності й зради, людських стосунків, щастя.

Проблема сенсу людського буття

Іван Франко порушує не просто проблему нещасної любові чи невдалого життя героїв, а проблему людського буття взагалі.

 Головний герой новели спочатку «весь був у громадській праці», мріяв про хліборобські спілки, займався агітацією серед селян, за що, очевидно, сидів у в’язниці. Але коли став жертвою власних пристрастей, то суспільство, держава, народ стали для нього «подвійними кайданами». Герой став самітником, відлюдьком. Таке життя нікчемне. У кінці твору герой це зрозумів і повернувся до себе, до людей.

 Сенс буття Марії полягав у пошуках щастя. Вона мріяла про різні світи, про волю, достаток, палке кохання. Але доля жорстоко покарала її за втечу і зраду. Наприкінці вона зрозуміла, що щастя було зовсім поруч.

Проблема кохання

 Головна ідея новели – це утвердження думки про цілющу силу кохання, про повернення людини до своєї  сутності.

 Марія після трирічних поневірянь у пеклі злочинницького світу повертається до коханого, бо зрозуміла, що основним принципом життя є любов. У цьому полягає гуманістичний пафос твору. Чи варто було вирушати кудись на пошуки великої любові й розкоші, щоб врешті-решт опинитися в рідному краї і тут пізнати справжнє кохання і стати щасливою? У душі   Массіно відбувається боротьба між байдужістю до життя, самотністю, образою і почуттями «живого чоловіка», які перемагають, бо кохання – рушійна сила життя.

Слово вчителя

Жінка – нерозгадана таємниця, одвічна загадка, яку віками намагалися збагнути чоловіки. Іван Франко запитує:

Жіноче серце! Чи ти лід студений!

Чи запашний чудовий цвіт весни?

Чи світло місяця? Огонь страшенний,

Що нищить все?

Ці питання здавна цікавили таких велетнів психологічної прози, як Гі де Мопассана, Льва Толстого, Віктора Гюго та інших.

І. Франко дає оригінальну інтерпретацію жіночої долі в новелі «Сойчине крило». У чому ж неоднозначність образу Марії? Запрошую до виступу групу психологів.

9. Виступ психологів «Психологія душі Марії»

Тендітна жіноча душа…  Вона може витримати нестримні пориви щастя, суму, радості, розпачу. Проте, реальний світ жорстокий, він часто завдає пекучого болю, змушує пройти всі кола пекла.

Так сталося і з Марією: поневіряння злочинницьким світом, дві спроби самогубства – ось наслідки її необдуманого вчинку. Хто винен у тому, що Марія втекла від коханого, від самої себе? Що керувало її вчинками?

Романтичне бажання жити, а не існувати, не просто бути, а стати – це прагнення і визначило її подальшу долю. Як кожна жінка вона мріяла про щастя, достаток, мріяла побувати у різних місцях світу. Вона жила покликом серця, прагнула почуватися особистістю, жадала повноцінного життя.

Психологічний портрет Марії вражає багатством її внутрішнього світу, своєрідним баченням смислу буття і гармонії з природою, поетичним мовленням.

Пристрасна натура, Марія перебуває у полоні палкого почуття і тому повертається до рідного краю, до того, кому першою освідчилася у коханні і кого свого часу зрадила. Шукаючи щастя, вона помилилася у своєму виборі і тепер спокутує свої гріхи. Її лист Массіно – це сповідь зраненої душі, яка, попри всі випробування, залишилася чистою, люблячою і поетичною. Учитель. Ми ще раз переконуємося в тому, що кохання – велика сила. Воно здатне зцілити людину, повернути її до життя.

9.1.  Прийом «Психологічна хвилинка»

Американські психологи довели, що людина не зовсім підвладна сама собі. Вона може виконувати обрану й особисто створену роль, може грати роль, створену іншими персонажами, іноді роль у житті обумовлена долею. До якого типу можна віднести Марію?

Учитель. Упродовж усієї новели ми спостерігали духовне очищення головного героя. На початку твору він – відлюдько, самітник. Поступово в ньому відбувається пробудження до життя, до кохання, він учиться не просто існувати, а жити, прагне «рвонутися до нового життя». Про це нам детально розкажуть аналітики.

10. Виступ аналітиків «Еволюція поглядів героя»

Хома-Массіно – інтелігент, розумний, освічений, який оточив себе штучними, хоча й мистецькими витворами культури. Герой працює радником в одному бюро, зайнятий працею, що напружує розум, але не торкає серця. Він ввічливий, чемний, має гарні манери, але не має друзів, нікого не пускає у свою душу.

Герой – відлюдько, самітник, суспільні проблеми, людські пристрасті не зворушують його, хоч у глибині серця жевріє іскра кохання, яка не дає йому спокою. Та він боїться навіть собі зізнатися у цьому.

Перед нами звичайний чоловік, що зворушує силою свого почуття до дівчини. Це людина з ніжною, вразливою душею. Кохання окрилює його, дає сил боротися.

Наш герой любив природу. Можливо, саме ця любов до природи і сприяла виникненню палкого почуття до Манюсі, яка була духовно близькою Хомі. Та після втечі коханої молодий чоловік боляче переживає зраду, і це породжує у ньому замкнутість, відчуженість.

Однак Массіно не спроможний вирвати з душі чарівний образ дівчини, котру кохає всім єством. У кінці твору він повертається до себе, до людей. Кохання перемогло.

11. Проблемне питання

Учитель. Послухайте, будь ласка, повідомлення про сойку й дайте відповіді на питання.

• Чому Іван Франко ввів у твір образ сойки?
• Яку паралель можна провести між Марією і сойкою?

12. Повідомлення учня про сойку (Розповідь на фоні відео).

Сойка – птах родини воронових, завжди на сторожі, своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше, ніж людина її помітить.

 Сойка має здатність переймати звуки інших птахів, тобто має хороші імітаторські здібності. Пташка належить до найбільш обдарованих пересмішників. Їй підвладні не тільки всі звуки живої природи, а й нескінченна різноманітність механічних звуків. Спів сойки – явище вкрай короткочасне і нерегулярне. Воно припиняється, щойно пташка зів’є гніздо.

Учитель. Діти, нам треба було дати відповідь на питання:

• Чому Іван Франко ввів у твір образ сойки?
• Яку паралель можна провести між Марією і сойкою?

Висновок

Сойка імітує різні звуки, припиняє це робити, коли мостить гніздо. Марія всі три роки імітувала свої почуття і своє життя. У Євгена Гуцала є такий вислів: «Людина багато в чому схожа на пташку; у ранній молодості нестримно тягне її з дому, вона ладна забути все, з усім розпрощатися, щоб знайти для себе інше, нове життя, а пізніше, коли стільки побачено й пізнано, незбагненна сила тягне людину повернутися назад, до рідного гнізда, туди, де народився, звідки подався у світи…».

13. Інтерактивний метод «Мозковий штурм»

• Чому новела називається «Сойчине крило»? 

14. Прийом «Кола Вена» (слайд 9)

• Що спільного між головними героями?

Висновок.  Як бачимо, герої новели – різні емоційні типи, можливо, цим вони й притягують один одного. Саме через це між ними виникають почуття, які після  важких випробувань  не зникають, а допомагають пізнати самих себе й сенс людського буття.

15.Сенкан до слова «кохання»

КОХАННЯ

Справжнє, вічне.

Окрилює, ранить, зцілює.

Справжнє кохання живе вічно.

Життя.

VI. Домашнє завдання (на вибір) (слайд 10)

Скласти характеристику образу Марії або фанфік «Життя Хоми і Марії».

VІІ. Підсумок уроку

1.Пояснення змісту епіграфа уроку

2. Інтерактивний метод «Майдан думок» (слайд 11)

Учитель. У чому гуманістичний пафос новели?

- Чи може бути кохання без страждань?

- Як ви вважаєте, чи будуть наші герої після такої жахливої розлуки берегти свої почуття?

- Чи актуальний твір сьогодні?

- Чи може кохання повернути людину до життя?

3. Заключне слово вчителя (слайд 12)

Кохайте й будьте коханими, пишіть листи своїм коханим. Нехай це святе почуття буде для вас щастям…

Скільки є людей повсюди, 
Стільки в світі й щастя є,
Ніби всі подібні люди,
Щастя в кожного своє.

Бажаю кожному із вас знайти своє щастя!

 

 

 

 

 

 

 

КЗ «Дергачівський ліцей № 3»

Дергачівської районної ради

Харківської області

 

 

 

Методична розробка уроку української літератури для 10 класу з теми «І.Я.Франко. Новела «Сойчине крило». Синтез епосу, лірики і драми. Випробування героїв першим коханням. Пристрасть і бажання виправити помилку життєвого вибору спокійного усталеного життя та холодного «естетства»»

(Реалізація навчання за наскрізними лініями шляхом формування емоційно-ціннісного ставлення на уроках української літератури)

 

 

 

Підготувала вчитель української

мови та літератури

Мотенко Валентина Іванівна

 

 

 

 

 

2018