Урок "Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини в оповіданні Г. Тютюнника «Дивак»"

Клас:  5.

Автор: Мироник О. С., вчитель української мови та літератури Кумарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Предмет:  українська література.                                                                                   

Тема: Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини в оповіданні Г. Тютюнника «Дивак».

Мета: ознайомити дітей з біографією  Г. Тютюнника; опрацювати ідейно-художній зміст твору «Дивак», з’ясувати його тематичну спрямованість; показати ідею неповторності й багатства внутрішнього світу людини; навчити порівнювати головного героя із собою; формувати самоосвітню, інформаційно-цифрову, екологічну та предметні компетентності, емоційно-ціннісне ставлення учнів до себе, героїв твору, навколишньої дійсності; розвивати логічне мислення, пам’ять, вміння висловлювати власні міркування, робити висновки, оцінювати поведінку героїв твору; виховувати доброту, людяність, старанність, любов до природи.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень (учениця):

переказує цікаві епізоди із життя письменника;

знаходить у творі описи природи;

розповідає про особливості характеру головного героя;

пояснює назву оповідання;

визначає тему, ідею твору, що вивчається, його жанрову приналежність;

порівнює літературного героя із собою;

дотримується правил спілкування в групі;

формулює висловлення залежно від мети спілкування;

аналізує ситуацію з погляду гуманізму, толерантного ставлення до людей; усвідомлює особливе призначення на землі кожного, потребу збереження індивідуальних особливостей людини як важливих чинників її майбутньої максимальної самореалізації.

Тип уроку: урок вивчення художнього твору.

Засоби навчання: підручник «Українська література 5 клас» (Л. Т. Коваленко), портрет Г. Тютюнника, виставка  книг письменника, фотографії із зображенням природи, аудіозапис «Голоси птахів», відеофрагмент «Білі ворони існують», конверти «Радість», «Сум», комп’ютер, мультимедійна презентація. 

Методи і прийоми: слово вчителя,  повідомлення учнів, робота з підручником, робота в групі,  вправа «Рибка», вікторина «Де мій хвіст?», сенкан, бесіда, читання в особах, метод «Прес», гра «Що спочатку, що пізніше?», гра «Веселий потяг», гра «Ти мені – я тобі», прийом «Розфарбуй свої почуття», вправа «Конверти радості і суму», прийом «Незакінчене речення». 

Випереджувальні завдання.

Індивідуальне:

- підготувати повідомлення про Г. Тютюнника.

Обов’язкове:

- прочитати оповідання Г. Тютюнника «Дивак».

Оформлення дошки.

По центру: запис теми уроку.

Зліва: портрет  Г. Тютюнника.

Справа: епіграф уроку «Природу неможливо побачити очима, її можна лише зрозуміти розумом і відчути серцем» (Д. Адамс).

Зліва: виставка фотографій із зображенням природи.

Епіграф:  (Слайд №2)        «Природу неможливо побачити очима, її можна

                                              лише зрозуміти розумом і відчути серцем».

                                                                                                      Д. Адамс

 Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Вправа «Рибка».

 (Слайд №3)

 Слово вчителя:  -  Вже у школі новий день

                              Всім говорим: «Добрий день!»

                              Добрий день тобі, мені, всім ми скажем на Землі!

Стали, діти, всі рівненько,

Усміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли

Й працювати почали.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім п’ятім класі

Учні просто молодці.

            Діти, перед вами на партах невеличкі акваріуми із чарівними рибками. Виберіть рибку, колір якої вам найбільше подобається саме зараз.

 (Учні вибирають рибку)

      У різних народів існує міф про те, що риба перевозить сонце, яке долає свій шлях вночі в океані. Жовтий колір рибки свідчить: ви готові до активної роботи. У добу середньовіччя риба стала символом духовної сутності, що прихована під покровом речей, які ми бачимо. В алхімічній традиції риба тлумачиться як символ містичного переродження. Ті, хто з вас обрав червону рибку, у цю хвилину насторожені, можливо, не готові до роботи, але здатні до перетворення. Риба – символ родючості, життєдайності. Вибір синьої рибки свідчить, що під час роботи на уроці ви не тільки успішно впораєтеся із завданнями, а й виявите уміння творчо мислити. За японською міфологією опорою Землі є гігантська рибина. На цій рибині тримається Земля. Ваш вибір зелена рибка – ви готові до розв’язання серйозних проблем.                 

      Мені надзвичайно приємно, що ви готові до роботи, здатні до перетворень, налаштовані на виконання цікавих завдань та творче мислення.

       Формула уроку. (Слайд №4)

     А для того, щоб ви і справді змогли впоратися із цими завданнями скористаємося формулою уроку.

   Розшифруйте записану формулу уроку: ( у + о ) (в +с)  р = з (Слайд №5) (у –  увага,  о –   організованість,  в – взаємодопомога,  с – спілкування, р – робота, з – знання).

Саме ці якості потрібні будуть нам на уроці.

2. Актуалізація знань і суб’єктного досвіду  учнів.

Бесіда.

•        Що ви полюбляєте робити у вільний час? Як часто ви буваєте на свіжому повітрі?
•        Чи милуєтесь ви красою природи? Що саме вам подобається?
•        Назвіть, будь ласка,  письменників, які в своїх творах описували неповторність нашої землі, її красу й чарівливість.
•              За допомогою яких засобів письменники описують природу? На­ведіть приклади.

   Справді, для того, щоб читач мав змогу намалювати в своїй уяві той чи інший пейзаж, письменники, як справжні художники, використовують усі барви українського слова. На допомогу їм приходять художні засоби – епітети, порівняння, метафори, гіперболи тощо.

ІІ. Етап цілевизначення і планування діяльності.

1.Представлення концепту теми.  Слово вчителя.

 (Звучить запис «Голоси птахів») (Слайд №6)

       Природа  — світ краси і правди, які щоразу по-новому відкриває для себе кожна людина. Придивіться  до природи, прислухайтеся до її звуків, вдихніть аромат її пахощів, і вона вам відкриє чарівний і дивовижний казковий світ, подарує надзвичайну красу. Адже краса природи безмежна, вона здатна наділяти людину таємничою силою, що западає в душу і робить її безсмертною. А людина — це невіддільна частина природи,  без неї їй не прожити.

Для чого людині захоплюватися красою природи, що це їй дає? (Відповіді дітей.)

    Краса природи має здатність робити людину доброю, співчутливою і турботливою. Краса природи  — це велика сила! Сила, яку, як зазначав Адамс,  «неможливо побачити очима, її можна лише зрозуміти розумом і відчути серцем». Саме так звучить епіграф до нашого уроку.

   Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з творчістю українського письменника Г. Тютюнника, про якого можна сказати, що він   бачив природу очима, розумів її та відчував серцем. Багато письменників звертаються у своїй творчості до теми при­роди, але кожен описує її по-своєму. Хтось, описуючи природу, надає їй незвичайних барв та відтінків, що робить її майже фантастичною, а інший описує природу точно і лаконічно, такою як вона є. До таких митців і належить  видатний український письменник Григір Тютюнник.  Протягом 2-х уроків ми будемо вивчати його оповідання «Дивак».

(Слайд №7) Тема сьогоднішнього уроку: «Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини в оповіданні Г. Тютюнника «Дивак».

2. Визначення особистісно значущих цілей уроку.

         - Діти, чого кожен із вас очікує від уроку?

 (Відповіді дітей)

Слово вчителя.

   Дійсно, про це ми сьогодні з вами і поговоримо . Сподіваюся, що  ви:

•                          дізнаєтеся про цікаві факти із життя  письменника;
•                          визначите тему, ідею та  жанр твору «Дивак»;
•                          з'ясуєте, яке місце в системі персонажів займає хлопчик;
•                          розкриєте ідею неповторності та багатства внутрішнього світу людини.

3.Узгодження плану навчально-пізнавальної діяльності.

- Отже, враховуючи цілі нашого уроку, я пропоную побудувати нашу діяльність таким чином: (Слайд №8)

1.  Прослухаємо повідомлення учня про життя Г. Тютюнника.

2. З’ясуємо, чому оповідання має саме таку назву.

3. Дізнаємося лексичне значення невідомих слів.

4. Попрацюємо з підручником.

5. З’ясуємо значення фразеологізму «біла ворона».

6.  Складемо паспорт твору.

7. Знайдемо у тексті описи природи і визначимо їх роль.

ІІІ. Опрацювання навчального  матеріалу.

1.Слово вчителя.

Життя Григора Михайловича Тютюнника було  нелегким. Доля підготувала йому багато випробувань та страждань із самого дитинства. Зараз ми з вами прослухаємо інформаційне повідомлення про життя цього талановитого письменника.

2. Інформаційне  повідомлення учня про Г. Тютюнника. (Слайд №9)

Народився Григір Михайлович Тютюнник 5 грудня 1931 року в селі  Шилівці  на Полтавщині. Залишився без батька, коли минуло п'ять років. Біль непоправної втрати ятрив Григорові душу.

 З шести років жив на Донбасі. Його  забрав  до себе батьків брат…

Почалася війна. В одинадцять років вирушив  додому, на Полтавщину, бо   дядько пішов на фронт. Цей період життя описано в повісті «Климко».

Після  демобілізації  пішов  у восьмий клас, а потім у десятий вечірньої школи. П'ять щасливих років навчався «в Харківському університеті  на філологічному факультеті - те, що я й любив». Потім перше оповідання «В сутінки».

У жовтні 1963 року в газеті  «Літературна Україна» під рубрикою «Перше знайомство» було надруковано його твір «Дивак».

2. Проблемне питання.   (Слайд №10)

- Як ви думаєте, чому оповідання назване саме так? (Диваком називали головного героя, оцінюючи його незвичну для сільських дітей поведінку, чутливість до природи, уразливість та прагнення до справедливості.)

3.Словникова робота. (Слайд №11)

Дивак - це той, хто своєю поведінкою та вчинками викликає здивування.

4.Бесіда за змістом  оповідання «Дивак» (Слайд №12)  (з’ясування первинних вражень про твір).

• Яке враження справив на вас твір?
• Про що цей твір?
• Назвіть героїв твору?
•                   Хто привернув вашу  увагу? Чим саме?

5.Слово вчителя.

    Образ дитини у творчості Г. Тютюнника є найулюбленішим. Саме через  цей образ письменник втілював свої глибинні почуття, що давали йому поштовх до творчості.

 6.  Словникова робота. (Слайд №13)

  - Які слова під час читання вам були незрозумілі? (відповіді учнів)

Зазимки —   початок зими;

очіпки —   жіночі головні;

допризовники —   ті, кого призивають до армії;

окоренок —   частина стовбура при корені;

кушир —   водяні рослини;

пірце —   плавник;

забейкався —   забруднився;

фармазони —   тут: лайливе слово; про нерозумних, нерозважливих, дивних людей;

неглемезда —   недотепний,   дивакуватий,   ні  до чого  нездатний;

черінь —   частина печі, що добре прогрівається

6. Робота з підручником. Вікторина «Де мій хвіст?» (Слайд №14)

 (Учитель читає речення з тексту, учні мають знайти в тексті його «хвіст» (кінець речення)):

1. «Дивись, хата виходить, з бовдура дим валує, а на тину... (півень горланить, розчепіривши дзьоба ножицями)».

2. «Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк ... (дятел порається)».

3. «Олесь хотів дістати її і покуштувать, та ... (передумав — і при­тулився вухом до стовбура)».

4. «І ввижається Олесеві маленька хата під кущем водяної папоро­ті, а в тій хатці... (він біля віконця сидить, рибку стереже)».

5. «Діти почали малювати, виводячи кожен своє ... (той жлуктичко, інший ринку або макітерку)».

6. «Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима спів­чутливо, а ті, хто вчився через пень-колоду... (з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде)».

7. «Олесеві не хотілось пирога, але він зрадів примиренню і, щоб віддарувати товариша ... (хутенько занишпорив по кишенях, дістаючи звідти духмяні верчики хмелю, сухе листя різного карбування, плетене з прядива та солов’ячої  шерсті ремезяче гніздо, схоже на башличок)».

8.  «А вночі крізь сон благав матір розповісти казку про ... (Івасика-Телесика, злякано зойкав, коли відьма гризла дуба, і радо сміяв­ся, коли гусиня взяла Івасика на свої крилята)».

7. Вправа «Поміркуй, обґрунтуй». (Слайд №15)

- Олеся називали диваком – це добре чи погано?

- Якою людиною у майбутньому буде Олесь?

- Чому багато хто з героїв не розуміють поведінку, вчинки хлопця?

- Як сам автор ставиться до свого героя?

  8. Слово вчителя.

     Кожна людина неповторна, індивідуальна. Таким є і Олесь, герой оповідання "Дивак". Він тонко відчуває природу, чутливий до краси, його серце відкрите для добра й справедливості. Усе лихе в житті він сприймає болісно. Не всі розуміють його почуття, навіть учителька і рідний дід, тому вважають його диваком, людиною, не пристосованою до життя. Або, як ще кажуть, «білою вороною».

9. Мовознавча розминка. Перегляд відео «Білі ворони існують». (Слайд №16,17)

- Хто із вас знає, що означає фразеологізм «біла ворона»?

Біла ворона –  цей вираз вживається для характеристики людини, яка вирізняється серед інших своєю поведінкою, зовнішнім виглядом. У наш час вираз «біла ворона» означає не тільки незвичайну людину, але й рідкісне явище природи. Доказом цього факту стане відео, яке я пропоную вам переглянути.

10. Поетична хвилинка-релаксація. (Слайд №18)

Природа! Ти найкраща!

Ти гарна, як завжди.

Людино, будь обачна,

Природу ти люби.

Любити квіти треба,

Дерева і кущі,

Щоб не темніло небо

На рідній нам землі.

Поважно стався до неї,

Люби її завжди,

Щоб панував землею

Чарівний світ краси.

11.Робота в групах. Завдання пошукового характеру.  (Слайд №19)

       -Знайдіть та прочитайте цитати з тексту, які описують.

І група

□  поведінку дятла («Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку»);

□  природу навколо школи («По той бік мосту, через вигін, чер­воніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками,— там б’ють джерела»).

ІІ група

□  замерзлу річку («Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льо­ду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пил­ком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь»);

□  ліс увечері («У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попис­кували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном»);

12. Складання паспорта твору. (Слайд №20)

   Учні спочатку самостійно, а потім з допомогою вчителя визначають тему, ідею, жанр твору.

Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем.

Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.

Жанр: оповідання (Оповідання – невеликий прозовий твір про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу).

13. Метод «Прес».  (Слайд №21)

  Доведіть, використовуючи схему, що твір «Дивак» - оповідання.

(Слайд №22)

 

 

 

 

 

          

                                       

                                   

 

 

 

 

 

14. Читання в особах (розмова дідуся з внуком) (підручник с. 221-222 ).       15. Бесіда. (Слайд №23)

- Чи вважає дідусь Олеся диваком?

- Чого навчає дідусь?

- Хто ще вважає хлопчика диваком?

- Чому дорослі, та й однолітки, не розуміють хлопця? (Бо звикли жити за хижими законами.)

- Чи згодні ви з такою життєвою позицією?  (Так, більшість вважає: щоб пробитися вперед, треба топтати інших — і будеш щасливий. Цього вчить і «мудрий» дід Олеся. Це обивательсько-хижацька «філософія». Через неї коїться на землі стільки лиха.)

16. Гра «Що спочатку, що пізніше». (Слайд №24)

    Учитель зачитує уривок з твору з певною подією, діти називають ті події, що відбувалися раніше чи пізніше.

А) «Олесь згарячу ніяково посміхнувася, поторкав мокрою рукавичкою тверду гулю під оком і, ковзаючись, побрів до школи». (Раніше: Олесь зробив зауваження дітям, щоб не псували молодого льоду, діти засміялися , назвавши Олеся диваком, а Федько Тойкало вдарив. Пізніше: притиснув скроню до льоду і почав роздивлятися дно. Побачив щуку, а в її зубах маленьку пліточку. Крикнув і ляпнув долонею по льоду, щука не ворушилася, а пліточка втекла. Він став гатить те місце чоботом).

Б) «Я поставлю тобі двійку». (Раніше: хлопець прийшов до школи. Був урок малювання. Вчителька наказала малювати горщик, а Олесь намалював дятла. Пізніше: Олесь втік із школи, побіг у верболози і блукав там до самого вечора.)

В) «Олесь ще дужче захвилювався, ледве не заплакав від щирості і солодкого почуття братерства». (Раніше: зустріч з Федьком Тойкалом, який пригостив його теплим пирогом з м′ясом, а Олесь, щоб віддарувати товариша занишпорив по кишеня , дістаючи сухе листя, ремезяче гніздо. Пізніше: зустрічає діда Прокопа, що їде саньми по солому. Олесь їде разом з дідом).

Г) «Не бий,- благає Олесь.-Бачиш: важко.» (Раніше: дід із внуком набрали дуже багато соломи, і Олесь захвилювався, що коням важко тягти такий вантаж, хлопець постійно підбивав руку діда, щоб батіг цьвохав мимо. Пізніше: дід розмовляє з матір′ю хлопчика про те, що Олесь дуже ніжний, незахищений, дивний. Олесь заснув на печі, йому снилось, як мама розповідала казочку про Івасика-Телесика, а він зойкав, коли відьма гризла дуба, і сміявся, коли гусиня взяла Івасика на крилята.)

17 . Робота з текстом. Гра «Веселий потяг».  (Слайд №25)

    - Відшукайте в тексті словосполучення, які вказують на те, які дії виконує хлопчик протягом усього твору. (Малює на снігу, милується творінням, притулився вухом, розглядає дно, застогнав від подиву, натхненно прицмакував, обмацував гнізда, їв калину, радісно мружився, сором′язливо ховає обличчя, сердито сопів, підбивав руку, зробилося сумно, злякано зойкав, радо сміявся).

- Який висновок можна зробити із такого ряду про внутрішній світ дитини? 

(Хлопець не робить нічого принизливого, образливого, жорстокого та забороненого. Він наділений творчою уявою, має малярські здібності, надто захоплений і залюблений у природу, добра, щира, гуманна дитина)

18.Робота в групах. Складання сенкану на тему «Олесь» .  (Слайд №26)

Олесь                                                    Олесь

Добрий, чуйний.                                  Ніжний, вразливий.

Спостерігає, любить.                        Захоплюється, малює.

Цінує прекрасне.                     Поводить себе не так, як усі пересічні                                   ровесники.

Молодчина.                                         Дивак.

19.Прийом «Розфарбуй свої почуття».  (Слайд №27)

   З яким кольором асоціюється у вас головний персонаж твору? (Відповіді учнів).

20. Прийом «Пінг-понг» (Слайд №28)  (Учні по черзі ставлять питання одне одному за прочитаним твором).

- Хто з героїв твору жив за хижими законами? (Федько Токайло, дід Прокіп).

- А як треба жити на землі? (Берегти, захищати від усякого лиха те, що народжується, дбати не тільки про себе, а й про всіх: «буде в людей — буде і в нас». Більше б таких диваків на землі, як Олесь, і світ набагато став би добріший.)

-Вам подобаються дивацтва Олеся? (Так, з таких диваків люди бувають справжні, чесні, чисті душею і помислами своїми.)

-Яку істину обстоює в оповіданні Г. Тютюнник? (Нема щастя на чужому нещасті. Тому топтати інших не треба, щоб бути щасливим. Бережи все навколо себе, примножуй на благо собі й людям — ось і щастя вже. Небагато, виявляється, й треба.)

-Чи можна назвати благородними товаришів, сусідів, діда, які вважали Олеся диваком? (Ні, найблагородніші наші вчинки будуть знецінені, якщо хоч одна людина зазнає кривди.)

- Який висновок ви зробили для себе, прочитавши оповідання? (Бути чесними і чистими душею, помислами, оберігаючи природу, довкілля.)

22. Слово вчителя. 

      Молодці, я знаю  те, що ви  теж неповторні, індивідуальні, здібні, творчі, маєте багатий духовний світ. А тому вірю, що світ завдяки вам стане добрішим. Душа духовно досконалої людини чиста, світла. Недобрий вчинок нікуди не зникає, залишає відбиток у душі та негативно впливає на неї. А можна ж уникнути цього. Давня мудрість вчить: «Не роби того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили». Тоді й на душі буде легко і світло.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

 1.Вправа «Конверти радості і суму». (Слайд №29)

 - Діти, ось і  підійшов до завершення наш урок. На ваших партах є картки із зображенням смайлів, що відображають емоції радості і суму. Оберіть кожен свою і покладіть у конверти «Радість», «Сум». На руках, як на терезах, я зважу конверти. Результат підкаже нам, чи сподобався вам урок, чи був він цікавим.

 2.Прийом «Незакінчене речення». (Слайд №30)

       -  Чи справдились ваші очікування від уроку? Дайте відповідь,  продовживши незакінчені речення:

«Цей урок навчив мене…»;

«На цьому уроці я дізнався/дізналася…»

«Тепер я можу розповісти друзям про…»

«Найцікавішим для мене було…»

 

 3.Слово вчителя. (Слайд № 31)

Пам’ятайте:

Людської треба доброти,

Щоб цвіт з’явився на калині,

Щоб ночі в ранок перейти,

Щоб соловейко тьохкав нині.

Природі, звірові, людині

Людської треба доброти.

4. Оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці.

5. Домашнє завдання.  (Слайд №32)

Обов’язкове:   1. Переказувати зміст оповідання «Дивак».

                          2.Підібрати цитати до характеристики Олеся.

 За бажанням: 1. Скласти історію Олеся: ким і яким би він став у дорослому                     житті.

                           2. Намалювати ілюстрації до твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Богосвятська А.М.  Відчувати, думати, діяти! Методична скринька прийомів рефлексії. – Львів: Академія гармонізації особистості. – 2019. – 48 с.
2. Коваленко Л. В. Методи та прийоми емоційного налаштування на урок: навчально-методичний посібник/ Л. В. Коваленко. – Вінниця: ММК, 2014. –  111 с.
3. Коваленко Л. Т. Українська література 5 клас. Підручник для закладів загальної середньої освіти / Л.Т. Коваленко. – К.: «Освіта», 2018. – 256 с.
4. Навчальна програма. Українська література 5-9 клас, 2012 р. : зі змінами 2015-2017 р.р. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/onovlennya-12-2017/na-sajt-ukrayinska-literatura-5-9-z-chervonimdoc-2.pdf 
5. Фененко В. Технологія розвитку емоційного інтелекту на уроках зарубіжної літератури //Всесвітня література в сучасній школі. –  2019. –  №6 – С. 22-27.

 

 

 

 

 

 

                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Методична ремарка

На вивчення оповідання «Дивак» відводиться 2 години. Урок «Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини в оповіданні Г. Тютюнника «Дивак» є першим при вивченні оповідання і п’ятнадцятим у ході вивчення  розділу «Рідна Україна. Світ природи».

На цьому  уроці формуються такі ключові компетентності:

•                                  спілкування державною мовою – розуміти україномовні тексти;                     послуговуватися державною мовою; толерантно дискутувати,           відстоювати власну думку.
•                                  інформаційно-цифрова – діяти за алгоритмом;
•                                  уміння вчитися впродовж життя – визначити мету і цілі власної діяльності; читати, використовуючи різні види читання; постійно поповнювати власний словниковий запас; працювати в групі;
•                                  соціальна – здатність співчувати, довіряти й викликати довіру;
•                                  екологічна – бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості.

Урок побудований за технологією особистісно зорієнтованого навчання,тому що головними пріоритетами цієї технології є:

•                          виявлення індивідуальних пізнавальних здібностей учнів;
•                          використання життєвого і практичного досвіду учнів;
•                          допомога кожному пізнати себе, самовизначитись і самореалізуватись.

         Цілі і завдання,  поставлені перед учителем і учнями,  досягаються на таких чотирьох  етапах заняття: мотиваційний, цілевизначення і планування, опрацювання навчального матеріалу, рефлексивно-оцінювальний.

          У ході уроку використовуються різні методи, прийоми, вправи, які сприяють розвитку пізнавальних інтересів, творчих здібностей п’ятикласників.

         Емоційний інтелект на уроці розвивається з допомогою таких методів і прийомів:

•                         сугестивна поезія;
•                         сугестивний текст (формула уроку);
•                         вправа «Рибки» (діагностика емоційної готовності учнів до уроку);
•                         аудіозапис «Голос птахів»;
•                         проблемне питання;
•                         ігри;
•                         поетична хвилинка-релаксація;
•                         прийом «Розфарбуй свої почуття»;
•                         вправа «Конверти радості і суму»;
•                         прийом «Незакінчене речення».

Саме вони забезпечують  урок літератури особливою емоційною атмосферою і дають  змогу торкнутися почуттів учнів.