Конспект уроку зарубіжної літератури для учнів 5 класу з вивчення роману - бестселера американської письменниці Елеонори Портер "Полліанна"., Матеріал направлений на розвиток критичного мислення школярів
Тема: Ідея радості життя й відкриття світу у романі Е Портер
«Полліанна».
Мета: продовжити знайомство зі світовим бестселером . Портер, розвивати усне мовлення; удосконалювати навички аналізу художнього твору, користування різними інформаційними джерелами та вміння працювати з комп’ютером; виховувати інтерес до літератури, сприяти формуванню життєвих компетенцій .
Тип уроку : комбінований.
Обладнання: тексти твору Е.Портер « Полліанна», мультимедійна презентація.
Треба завжди бути радісним. Якщо
радість закінчується, шукай у чому
помилився.
Л.Толстой.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
- У чому секрет популярності роману «Полліанна»?( Секрет популярності твору криється у привабливості образу головної героїні ─ Полліанни ─ радісної, сонячної, щирої дівчинки).
- Якби вам запропонували б одним кольором позначити Полліанну, який колір ви обрали б? Чому?
Мама Усмішка Сонце
Друзі Радість – це Подарунки
Веселка Квіти
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Роман «Полліанна» належить до книг, що можуть змінити не тільки нас самих, а й наше ставлення до навколишнього світу. Ця книга обійшла половину земної кулі, і навчила представників різних країн і національностей «грати в радість», вселила віру у свої сили і змусила замислитися над тим, як ставитися до самих себе, до труднощів у житті й до людей, які тебе оточують. І от сьогодні на уроці ми говоритимемо про ідею радості життя й відкриття світу у творі.
Полліанна стала «радісною звісткою» для всіх, хто її зустрічає. В романі є ще один яскравий образ - призма, яка може змінювати напрям світла і створювати довкола веселкові промені. Образ Полліанни, котра ніколи не втрачає віри і несе радість, теж є своєрідною призмою для інших персонажів. У такий спосіб Елеанор Портер стверджує необхідність наближення людини до Бога через відповідні зміни в її душі.
Образ дівчинки Полліанни, котра, незважаючи на смерть батьків та інші життєві випробування, радіє кожному дню і намагається допомогти всім, з ким зустрічається, став одним із найулюбленіших для дітей усього світу.
ІV. Сприйняття навчального матеріалу.
Яке враження справила на вас Полліанна при першому знайомстві?
Слово вчителя. Ми бачимо, що в житті Полліанни є багато позитивних, хороших моментів, але є й негативні. Воно не може бути лише прекрасним.
Ось як про це пише у своєму вірші «Життя» Надія Красоткіна
Життя ─ це просто дивна казка,
В яку приходимо лиш раз.
Тут для людей любов і ласка,
І світло сонечка для нас…
Життя складне, але чудове,
Ми робимо в нім відкриття.
Й завжди йдемо у невідоме,
Тим цікавіше нам буття…
Життя складне, але цікаве.
Його не взнаєш до пуття.
Буває радісне й лукаве…
Але… Спасибі за життя!
Як ви гадаєте, чому поетеса називає життя «дивною казкою»?
Слово вчителя. Звичайно, кожен з нас хоче, щоб його життя було б «дивною казкою», щоб в ньому не було б місця бідам та негараздам, смутку і печалі. Але не завжди все в житті складається так, як хочеться. Та й якби людина постійно відчувала б лише задоволення, радість, щастя вона не змогла б їх цінувати, не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала б на навколишній світ. Та й розуміння радості в кожного своє.
Ось як пояснює слово радість поетеса Тетяна Цитдзіна.
Радість – це пісня, радість – це сонечко,
Радість – коли усміхається донечка,
Радість – із квітів килим строкатий,
Радість – це мамині руки і тата.
Радість – веселки шарфик барвистий,
Радість – із зірок сріблясте намисто.
Радість – дарунки, радість – це свято,
Радість – це сніг, перший, ніжний, лапатий
Радість – оцінка, радість – це друзі,
Радість – метелик в зеленому лузі.
Радість – робота, радість – це успіх,
А після всього – втомлений успіх.
Радість – це усмішка й тепле слово,
Що з твоїх уст злетіти готове.
Радість – добро, без якого на світі
Не можуть жити дорослі і діти,-
Бачити радість навкруг і радіти,
Вміти її по краплинах збирати
І одне одному її дарувати.
Хоча у тлумачному словнику дається одне значення слова радість
Радість – це емоційний вираз великого щастя.
Слово вчителя. Дуже важливо бачити радість у житті, але ще важливіше вміти її дарувати іншим. І саме героїня твору Елеонори Портер Полліанна вміє і бачити радість, і дарувати її оточуючим.
Дослідити як у певних ситуаціях Полліанна вміє віднайти щось хороше.
Ситуація |
Цитата |
Краєвид |
«Погляньте! Хіба не чудовий краєвид?!» |
Втрата батька |
«Так, радіти, що тато пішов на небо, щоб бути там із мамою та іншими дітьми. Він казав, що я маю радіти за них.» |
Будинок |
«Та він просто чудовий! А скільки навколо дерев та трави, я ніколи не бачила стільки трави!» |
Тітка Поллі |
«Я така щаслива, що ви в мене є!» |
Небажання тітки зустріти племінницю |
«А знаєте, я навіть рада, що вона не приїхала мене зустрічати, бо наша зустріч попереду.» |
В домі тітки не їдять морозива |
«Однак – це навіть на краще – адже, якщо з’їси забагато, може заболіти живіт» |
Бідність батька |
«Але так навіть краще – що я не звикла до гарних речей». |
Полліанна залишилася без вечері |
«Я люблю хліб з молоком і буду рада розділити з тобою (Ненсі) вечерю. Чому ж не радіти?» |
Хотіла ляльку, прислали милиці |
«Треба радіти з того, що милиці виявилися непотрібними!» |
Заборона говорити про покійного батька |
«Мені буде навіть легше, якщо я не говоритиму про нього» |
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми багато говорило про гру в радість, яку нам подарувала героїня роману «Полліанна» Е.Портер.
Давайте складемо правила цієї гри.
Юнна Моріц «Пісня про чарівника»
Сапожник починяет нам ботинки,
А плотник – табуретку и крыльцо,
Но только у волшебника в починке
Светлеет ваше сердце и лицо!
Какая тонкая работа –
Счастливым сделать хоть кого – то,
Цветок удачи принести,
От одиночества спасти,
А самому потом тихонечко уйти…
Волшебник – это сказочная личность,
И сказочно он скромен, господа,
В нем сказочно отсутствует двуличность
И выгод он не ищет никогда.
Язык чужой обиды и печали
Волшебник изучает с детских лет,
Его вселять надежды обучали –
И это основной его предмет!
Критерії порівняння |
Полліанна |
Том Сойєр |
Родина |
Сирота, виховується в тітки Поллі. |
Сирота, виховується в тітки Поллі. |
Ставлення до виховання і навчання |
Погоджується з насиченою програмою виховання та навчання тітки, але задає запитання «Коли ж я буду жити?» |
Змушений ходити на навчання, але не любить школу. |
Добробут |
Срутні матеріальні умови, але після переїзду до тітки має все необхідне. |
Має все необхідне. |
Роль дружби в житті героя. |
Цінує дружбу, має багато друзів. |
Вірний, надійний друг, який готовий завжди прийти на допомогу. |
Які ігри грає |
Гра в радість |
Любить грати «хлопчачі ігри», не лише приймає в них участь. А й верховодить хлопцями |
Основні риси характеру |
Оптимізм, віра в краще, людяність, енергійність, доброта, багата уява та фантазія. |
Любить небезпеку та пригоди, сміливість, кмітливість, милосердя, рішучість, весела вдача. |
Відношення жителів міста |
Змінила життя багатьох жителів міста на краще. |
Після суду на Мефом Поттером жителі міста почали поважати Тома. |
Чи згідні ви зі словами відомого російського письменника Л.Толстого. Якщо згідні, то чи спробуєте їх застосовувати у власному житті і яким чином?
V. Закріплення знань учнів.
Полліанна
Весела, життєрадісна.
Радіє, грається, навчається.
Вчить знаходити радість у житті.
Чарівниця.
Домашнє завдання. Написати міні – твір «Як змінилося б наше село, якби в ньому жила б Полліанна»
Розділена радість
У Катрусі сьогодні велика радість. Понад рік хворів її татко.
В лікарні лежав, три операції переніс. Мамі і Катрусі було тяж-ко. Не раз, бувало, прокинеться Катруся вночі й чує: мама тихо плаче.
А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий.
Радісно сяють Катрусині очі. Прийшовши до школи, зустрі-ла дівчинка в дворі двох своїх однокласників, Петрика і Гришка. Зустріла й поділилась радістю:
- Наш татко видужав...
Петрик і Гришко, глянувши на Катрусю, здивовано знизали плечима й, нічого не сказавши, побігли ганяти м'яча. Катруся пішла до дівчаток, що гралися в класи.
- Наш татко видужав, - сказала вона, і радість засяяла в її очах.
Одна з дівчаток, Ніна, з подивом запитала:
- Видужав - ну й що з того?
Катруся відчула, як із грудей до горла підкотився важкий клубок і дихати стало важко. Вона відійшла до тополі на кінці шкільного подвір'я і заплакала.
- Чому ти плачеш, Катрусю? - почула вона тихий, ласка-вий голос Кості, мовчазного хлопчика, її однокласника.
Катруся піднесла голову й, схлипуючи, відповіла:
- Наш татко видужав...
- Ой, як же це добре! - зрадів Костя. - Біля нашої хати в бору вже зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарве-мо пролісків і понесемо твоєму таткові.
Радість засяяла в Катрусиних очах.
1