Урок "Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль."

Про матеріал

Урок спрямований на поглиблення і систематизацію знань учнів про іменник як частину мови, зокрема про його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

Перегляд файлу

Урок №1. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: 

навчальна: поглибити і систематизувати знання учнів про іменник як частину мови, зокрема про його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

розвивальна: розвивати зв’язне мовлення, творче і логічне мислення, образне уявлення, пам'ять, увагу, здібності працювати у творчих групах і самостійно;

виховна: виховувати любов до природи, її краси, любов до рідної мови, кмітливість, наполегливість та старанність у навчанні, культуру мовлення.

Соціокультурна тема. «Осіння краса»

Цілі

Після проведення уроку учні

знають: що таке іменник, морфологічні ознаки іменника та їх синтаксичну роль;

уміють: знаходити іменники в текстах, визначати роль іменника.

Тип  уроку – здобуття нових знань і вироблення на їх основі умінь і навичок.

Методи і прийоми: лінгвістична гра, проблемно-пошуковий, словесний, критичного мислення, інтерактивні вправи «Сенкан», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», робота в групах.

Обладнання: підручник, цифрова схема, таблиця «Іменник – самостійна частина мови», картки-опори, індивідуальні картки, «Чарівна скринька», збірки «Прислів’я та приказки», «Народні прикмети».

Випереджальні завдання:

Індивідуальні: підготувати повідомлення «Що це за частина мови?»

Оформлення дошки:

По центру: запис теми уроку;Цифрова схема.

Зліва: Девіз: Попрацюємо старанно,

                         Щоб почути у кінці,

                        Що у нашім 6 класі,

                        Діти – просто молодці!

Справа: країна «Морфологія»

План уроку:

І.Мотиваційний етап

1.Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

«Психологічний портрет настрою».

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань у формі інсценізації казки «У країні Морфології».

3. Розшифрування цифрової схеми.

ІІ. Етап цілевизначення та планування.

  1. Повідомлення теми уроку.
  2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
  3. Вибір особистісно значущих  цілей.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Лінгвістична гра «Подумай, відгадай»

2.Повідомлення учня-інформатора «Що це за частина мови?»

3.Робота з таблицею. «Іменник як самостійна частина мови»

4. Інтерактивна технологія «Незакінчене речення».

5. Вибірковий диктант.

6. Ґронування.

7. Психоемоційна релаксація.

8. Робота в групах і парах.

9. «Чарівна скринька»

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

  1. «Мікрофон».
  2. «Незакінчене речення».
  3. Психологічний портрет настрою.

V. Домашнє завдання.

 

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовностіучнів до уроку (вправа «Психологічний портрет настрою»

Любі діти! Сьогодні у  нас багато гостей, прошу їх привітати.

  1. Доброго дня вам! Ми раді бачити вас!
  2.  Стоять діти, всі рівненько,

Усміхнулися гарненько.

Настрій на урок взяли,

І працювати почали.

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань.

1. Інсценівка лінгвістичної казки «У країні Морфології»

   Лісовою стежкою, вкритою осіннім листям, крокував подорожній. Його манила до себе невідома країна. Ще здалеку він побачив табличку, на якій великими літерами було написано: «Морфологія». Цікаво, хто живе у цій країні, які тут закони і порядки?» - з такими думками подорожній постукав у величезну браму, яка відразу відчинилася, і наш мандрівник потрапив на злиту сонцем вулицю. Мешканці країни, побачивши гостя, засипали його запитаннями:

  1. Хто?
  2. Який? Чий?
  3. Що робитимеш?
  4. Звідки? Куди? З якою метою?

 Прибулий розгубився і не знав, що відповісти. Його повели до глави держави. А царювала в цій державі прекрасна фея Морфологія. Привітавши гостя, вона запропонувала подорожньому розшифрувати цифрову схему

 

 

 

 

 

 

Вчитель. Друзі, допоможіть йому з’ясувати, які частини мови зустріли його біля брами?

Учні. В українській мові десять частин мови: шість самостійних, які мають і лексичне значення, а служать для зв’язку самостійних слів у реченні. Окремо. Частиною мови є вигук, який не має ні лексичного, ні граматичного значення. Він виражає почуття, спонукає до дії, але не називає їх .

Вчитель. Так, кожна частина мови має властиві тільки їй лексичні значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль. Жодну частину мови не можна сплутати з іншою.

ІІ. Етап ціле визначення та планування.

1.Слово вчителя.

 - Сьогодні, діти, я запрошую вас у один із районів країни Морфології. Давайте спробуємо розгадати його назву.

2. Лінгвістична гра «Подумай, відгадай»

Завдання: відгадайте загадки. Якщо правильно впишите в горизонтальні рядки відгадки, то у вертикальному рядку прочитаєте назву частини мови.

1

 

 

2

 

 

3

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

7

 

 

 

  1. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без води умиється. (Кіт)
  2. Його б’ють, він не  плаче, а ще вище скаче. (М’яч)
  3. Нова посудина, а вся в дірках. (Решето)
  4. Два пани одягли одні штани. (Ножиці)
  5. Не їсть, не п’є, а стоїть та б’є. (Годинник)
  6. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Книжка)
  7. За білими березами талалайло плеще. (Язик)

Вчитель. Так. Справді, ця частина мови – іменник. І ви вже знайомі з нею з початкових класів. Учень-інформатор підготував нам повідомлення про  іменник.

3. Інформаційна хвилинка.

«Що це за частина мови?»

  Античні віки називають частину мови – ім’я.  Що це за частина мови? Сьогодні такої частини мови, наче й нема. Але ж кажемо ми іменник, прийменник, займенник – назви частин мови, куди входить частинка імен-(ймен-). Справді, в античні часи частина мови ім’я означала не тільки іменник, а ще й прикметник, числівник. Перестала існувати назва ім’я з 1914 року. Іван Нечуй-Левицький вперше чітко поділяє цю велику і єдину частину мови на три: существительны, прилагательны, числительны. Назву іменник почали вживати з 1873 року.

Вчитель. «Мозковий штурм»

Сформулювати тему, мету і завдання уроку допоможете ви діти.

  1. Отже, ми знаємо, над чим будемо працювати на уроці?
  2. Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Пропоную продемонструвати свої очікування за допомогою сигнальних карток.

«?» - дізнатися нове;

«!» - повідомити свою інформацію;

«+» - запам’ятати.

Девіз

Попрацюємо старанно,

                         Щоб почути у кінці,

                        Що у нашім 6 класі,

                        Діти – просто молодці!

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Вчитель. Так ось, шановні діти, ми з вами і потрапили у район Іменників. А я знаю, що ви вже багато знаєте про іменники.

  1. Робота з таблицею. «Іменник як частина мови»

Ознайомлення з таблицею.

http://fiz-cultura.ucoz.ua/_nw/14/s97016919.jpg

  1. Постановка проблемного питання.
  1. Що нового про іменник ви знайшли в таблиці?

Вчитель.

Незакінчені речення

  1. Іменник – частина мови, яка….
  2. Іменник має такі морфологічні ознаки…..(змінюється за числами, родами і відмінками)
  3. У реченні буває…..

Вчитель.  – А зараз, діти, я подивлюся, як ви вмієте застосовувати свої знання.

3.Творче спостереження з елементами аналізу.

(Спишіть вірш, назвіть морфологічні ознаки іменників, визначте синтаксичну роль)

У гості осінь завітала,

Позлотила тихий сад.

Збирала стиглий виноград,

І на луки також ходила,

Водичку пила з джерела.

І шлях до вирію відкрила,

І в ліс у золоті пішла

4.Вибірковий диктант. Завдання з ключем.

(Випишіть іменники. З перших букв складається слово)

Перемога, весело, кожен, орнамент, дорога, високо, прекрасний, одяг, допомагати, творити, робота, повільний, острів, великий, три, синій, журба.

(Перемога, орнамент, дорога, одяг, робота, острів, журба – подорож)

5.Ґронування.

1) Запишіть центральне слово або фразу

2) Запишіть слова чи словосполучення, які спадають на думку з обраної теми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3) встановіть якомога більше зв’язків між словами (осінь-чарівниця, золота осінь, щедрий урожай, дощова осінь, сумна пора)

4) Складіть речення із словосполученнями.

Прийшла золота осінь. Осінь – пора збирання урожаю. Осінні дощові дні навівають сум.

6. Психоемоційна релаксація.

Вчитель.

  1. А зараз, перш ніж розпочати творчу роботу, давайте трохи перепочинемо й перенесемося до осіннього лісу. Заплющіть, будь ласка, очі. Прийшла чарівна осінь, завзята й працьовита. Розфарбувала вона чарівним пензлем вбрання дерев. Вкрила барвистим, самотканим килимом всі ліси і сади. Закружляла вона – царівна над усіма пори роками – у танці з пташками, а потім ще довго проводжала їх у вирій сумними дощами. На вашому обличчі з’являється щаслива посмішка. Ви повільно розплющуєте очі й повертаєтесь до класу.

7. Творча робота в групах.

Вчитель. А тепер попрацюємо в групах, бо серед вас є і юні поети, і юні письменники, і юні пошуковці, і юні індивідуми. Для роботи вам потрібно вибрати спікера групи, секретаря, доповідача.

  1. Знайомство із завданнями.

«Юні прозаїки» - висловіть свої думки у вигляді невеликого твору «Чарівна краса осені»

«Юні поети» - висловіть свої думки про осінь у вигляді «сенкану»

«Юні пошуковці» - випишіть зі збірок осінні прикмети, загадки, прислів’я про осінь.

«Юні індивідуми» - індивідуальна робота з картками.

(Записати речення . Визначити у іменниках рід, число, відмінок)

Осінь усьому рахунок веде.

Осінь на землю тихенько спускається.

  1. Перевірка завдань.

Вчитель. Молодці, діти, ви гарно попрацювали. А ви знаєте, що у нас у класі є «Чарівна скринька». Запишіть, будь ласка, на кленових листочках осінні слова, які ви запам’ятали і покладіть до скриньки.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

  1. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
  1. Чи сподобалась вам подорож? Чим саме?
  2. Чи досягли ви очікуваних результатів? Яких саме?
  3. Ось і урок наш закінчується. Перед тим, як попрощатися з вами, подорожній вирішив записати у свій щоденник усе, про що сьогодні дізнався.
    1. «Незакінчене речення» Першими його рядками були: «Я перебуваю у країні Морфології. Морфологія – це….»
  4. Що записав мандрівник у своєму щоденнику про Морфологію?
  5. Яка частина мови називається іменником?
  6. Які морфологічні ознаки іменника ви знаєте?
  7. Яку синтаксичну роль виконує іменник у реченні?
    1. Оцінювання і самооцінюваня.

 Картка самооцінки

 

 

      1-2

1.

Я виконав всі завдання вчителя

 

2.

Я був на уроці уважним

 

3

Я зрозумів тему

 

4

Я був активним

 

5.

Я працював самостійно

 

6.

Я запам’ятав нову інформацію

 

 

Всього

 

  1. Диференційоване домашнє завдання.

Вивчити пар.21, підготувати усну розповідь про іменник.

Виконати вправу 198

Виписати з художньої літератури 5 речень, визначте синтаксичну роль іменників, морфологічні ознаки.

Складіть вірш про осінь.

Вчитель.

  1. Чи відчуваєте ви насолоду від приходу осені?
  2. Як ви почуваєте себе зараз?
  3. Покажіть мені свій настрій.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/Smiley.svg/200px-Smiley.svg.png

  1. Я бачу, що настрій ваш покращився. Це дуже приємно.
  2. Дякую за урок. Рада буду бачити вас на наступному уроці в такому ж піднесеному настрої.

 

docx
Додано
22 березня 2018
Переглядів
2117
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку