Лінгвістична гра "Причасти мене розмовою українською мовою"

Позакласний  захід для учнів 5-8 класів

Причасти мене розмовою українською мовою

Лінгвістична гра

 

Мета:

- розкрити лексичне багатство, виражальні можливості, мелодійність української мови;

- сприяти становленню активної життєвої позиції, розвитку уяви, логічного мислення учнів;

- формувати комунікативні компетентності;

- виховувати почуття любові до рідної мови, відповідальність за збереження її краси і чистоти.

Обладнання: відеофільм, свічки, фонограми пісень, елементи для складання «квітки», вислови про мову, конверти з фразеологізмами.

Перебіг заходу

Пісня Д.Котович «Молитва за Україну» (Виконує ……)

(Звучить музика. Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою, читає "Молитву" Ольги Яворської . Дівчата стоять обличчям до глядачів. У кожної в руках горить свічка).

Молитва

Гріховний світ вирує неспроста ,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.

О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.

О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.

Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.

Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.

(голос за сцени) 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця".

(Відео «День української писемності»)

(фанфари, виходять ведучі)

1-Ведучий:Шановні гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб, сіль, на слово щире, на бесіду мудру.

2-ведучий: Вітаємо вас, шановні добродії, шанувальники рідного слова. Сьогоднішня зустріч – це ще одна сходинка до родинного єднання в сім'ї вольній, новій.

1-ведучий: Ми народилися і живемо на чудовій, мальовничій землі – у нашій славній Україні.

2-ведучий: Тут жили наші прадіди, діди, батьки-коріння роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, нас зворушує до сліз, щойно заучуємо рідне слово.

1-ведучий: Із сивої давнини бере початок наша мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби.

2-ведучий: Та вона не загинула, а відродилася і стала державною мовою України.

Вчитель:

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

На перший погляд, українська мова посіла належне їй місце у нашому суспільно-громадському житті. Нею говорять диктори радіо і телебачення, друкують підручники, викладають у школах і в інших навчальних закладах, її використовують у діловодстві.

  Проте за такого благополуччя залишається одна суттєва проблема: українською мовою рідко розмовляють у повсякденному, приватному житті. Проблема справді серйозна, бо, перефразовуючи К.Ушинського, народ живий до того часу, поки жива мова в його устах.

   Одні кажуть, що на роботі змушені розмовляти українською, а за межами закладу чи підприємства не можуть розмовляти, бо ще до неї не звикли, дехто її соромиться, інші скаржаться на бідність української мови, на її обмеженість, селянський колорит тощо.

    Насправді всі ці причини-відмовки не мають підстав, вони зумовлені лінощами, громадянською байдужістю й духовною бідністю людей. Адже українською мовою можна відтворити все багатство людських почуттів і думок, нею можна легко переконати співрозмовника і зачарувати його, нею можна самоутвердитися і возвеличитися, що зробили свого часу Анна-Ярославна (королева Франції) і Роксолана (дружина владного турецького султана).

    Сподіваюсь, переконає вас у тому, що не варто соромитись рідної мови, нехтувати нею її наша сьогоднішня гра «Причасти  мене  розмовою українською  мовою». Звичайно, жага перемоги – гарна риса сучасної молоді. Та все ж сьогодні спробую розпалити у вас іншу жагу – жагу кришталевого, соковитого слова.

    У грі приймають участь 2 команди. А оцінювати їх досягнення буде вельмишановне журі у складі_____________________________________________________________

   Отже, розпочинаємо нашу гру з  «Представлення команди»

1-ша команда «Чомусики». Ваш девіз: «Ми чомусиками стали

                                                                             Щоб усе на світі знати»

2-га команда «Питайлики». Ваш девіз: «Що? Коли? Чому і як?

                                                                             Хоче знати всяк»

1. «Будьмо взаємно ввічливими»

Насамперед пропоную гравцям привітатися, використовуючи всі можливі етикетні форми привітання і не повторюючи один одного.

    За допомогою привітання встановлюють контакт між людьми, визначають їхні стосунки.

    Послухаймо, яка з команд знає більше формул привітання, вітається вишуканіше і доброзичливіше. (Доброго дня, Добрий день, Доброго здоров’я, Вітаю Вас, Привіт! Здорові будьте! Мої щирі вітання! Здрастуйте! Бажаю Вам доброго дня! Мої вітання! Моє шанування! З неділею будьте здорові! Як ся маєте! Радий вас бачити! Бог-поміч)

   Молодці, знаєте багато форм вітання. ( Журі оцінює)

  Отже, вітайтеся завжди привітно, незалежно від настрою. І намагайтеся завжди дібрати найтепліше, найдоречніше вітання. Невипадково ж кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив».

Конкурс для глядачів
Із частини або зі всіх звуків , з яких складається слово утворити по 5 нових слів.
Барбарис, літературний

Сторінка історії.

Вчитель:

• Мова наша поетична й ніжна, у ній – невичерпна криниця багатства. Послухайте, яка розмова відбулася далекого 1916 року.

(Звук потяга).

(Автор) Було це давно, ще за старої Австрії, далекого 1916 року. У купе 1 класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець. Балачки велися навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова найкраща і котрій із них належить світове майбутнє.

    Першим заговорив англієць.

• Англія – країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській мові належить світове майбутнє.

(Німець)

• Ні в якому разі, -  (автор) гордовито промовив німець.
• Німецька мова – це мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова Шиллера, Гете, Канта, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на свтове панування.

(Автор) Італієць усміхнувся і тихо промовив:

(Італієць)

• Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. Мелодійною італійською мовою написані кращі твори епохи Відродження: твори Боккачо, Петрарки, лібрето, знаменитих опер Верді, Пуччіні, Доніцетті. Тому італійська мова має бути провідною у світі.

(Автор)

Українець довго думав, нарешті промовив:

(Українець)

• Я також; міг би сказати, що моя рідна мова – це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень шевченківської поезії досі ніхто у світі так і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу – Лесі Українки, мова нашого філософі-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, у тому числі й названими тут. Нашою мовою звучить понад 300 тисяч пісень, тобто більше, ніж у вас у всіх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж по суті, нічого не сказали про багатство й можливості своїх мов. Чи могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової літери?

(Англієць)

• Ні, ні, ні! Це не можливо, - (автор) відповіли в один голос англієць, німець та італієць.

(українець)

• Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, - (автор)звернувся він до німця.

(Німець)

• Хай буде буква «П» - (автор) сказав той.

(Українець)

• Добре. Оповідання називатиметься «ПАВУЧОК»

                                     ПАВУЧОК                               

Пополудню павучок Пилипко, подумавши, поповз по павутинці по полуниці. Проповз пів павутинки, побачив павучиху Пустунку. Подумав, посидів, подивився, поліз по павутинці привітати подругу. Павучок підповз, привітався. Приятелі приязно поспілкувалися. Побачивши привітність Пустунки, павучок посміхнувся. «Пані павучихо, - промимрив, - прошу покірно, полізли по павутинці по полуниці». Подумавши, Пустунка погодилася. Позбиравши полуниці, павучок почав пригощати павучиху. Потім поважна пані почала пригощати павучка полуницею. Павук-павучиху, павучиха – павучка: продовжували пригощатися поки полудень пройшов.

(Автор) 

У купе зааплодували. Всі визнали, що милозвучна, багата українська мова житиме вічно.

2. «Творче завдання»

• Скласти вірш про мову, у якому б усі слова починалися з однакових літер. (музика)

Завдання для глядачів.

Доберіть по 5 слів до кожної схеми :

1. Приг. + гол.+ приг.

 2. Приг. + гол. + приг.+ гол.

3. Приг. + приг. + гол. + приг.+ гол.

3. Модне дефіле.

• Наш конкурс має на меті спростувати ще один хибний стереотип, який побутує серед представників жіночої статті. Сучасні україночки вважають, що про моду українською мовою говорити не завжди можливо: слів не вистачає. Наші гравці розкажуть рідною мовою, що полюбляють носити в цьому сезоні.

   Виступи учасниць модного дефіле

1. Загальні улюбленці – довгі, аж за кісточку, розширені від лінії кроку, і прямі, приталені штани – обов’язково стануть вам у пригоді цієї осені. Не втратили своєї актуальності панчішки, усі, що ваблять очі: кольорові, мережані, «сіточкою».
2. Не варто зловживати (божеволіти від, втрачати голову від) аксесуарами. Такої кількості золотих прикрас, якими так люблять хизуватися українки у будні (всього –на- всього ланцюжок з підвіскою, розкішні сережки, браслетик і двійко-трійко перснів), іноземки не носять.

Вчитель:Ну що? Звучить? Можна бути одночасно модно вбраним і україномовним? Думаю, так. Отож, крокуйте пліч-о-пліч з модою чи обганяйте її, якщо вона вам не до вподоби. Але спілкуйтесь з нею рідною мовою. Мода і мова – не лише близько звучні слова, а й взаємопов’язані поняття. Знаєте чому?

    Перефразовуючи відомий вислів, за одягом зустрічають, а за мовленням проводжають. Саме за мовленням, тому що з нього роблять висновки і про ваш розум, і про вашу гідність.

4. Закінчи прислів'я
   
   Слово до слова — ... (зложиться мова).
   
   Лагідне слово — ... (ключ до серця).
   
   На чужий роток — ...(не накинеш платок).
   
   Язик кісток не має, ...(але кістки ламає).
   
   Слово — не горобець,... (вилетить — не впіймаєш).
   
   Слухай сто разів, ... (а говори раз).
   
   Хто хоче більше знати,... (треба менше спати).
   
   Шабля ранить голову, а слово — ... (душу).
   
   Від гарних слів... (язик не облізе).
   
   Умієш говорити — ... (умій слухати).
   
   Краще мовчати... (аніж брехати).
   
   Гостре словечко коле (сердечко)

(Музична пауза – український танець)

(Слово журі)

5. Конкурс «Ти моя ластівко…»

• Відомо, що чоловіки люблять очима, а жінки – вухами. Отож, щоб сподобатись прекрасній половині людства, потрібно говорити якомога більше ніжних, пестливих, красивих слів.

   Шановні хлопці конкурсанти! Гадаю, ви вже пригадали, якими словами потішаєте дівчат.

   (відповіді по черзі)

• Від імені всіх красунечок дякую вам, наші соловейки, за приємні, ласкаві слова. Їх справді дуже багато.

6. Фразеологічна зупинка.

• Буває, слухаєш чиюсь розповідь, аж заслухаєшся. І справа не в тому, про що йдеться, а в тому – як, якими словами – «смаковитими», влучними, пересипаними прислів’ями, фразеологізмами.

   Пояснити значення фразеологізмів і з трьома складіть речення.

(Собаку з їсти , брати за душу , накивати п ятами , ламати голову , байдики бити , пекти раків , як курка лапою , як сніг на голову , хоч греблю гати , як кіт наплакав.)

Завдання для глядачів.
З'ясувати значення фразеологізмів і підібрати до них антоніми .

1. Тримати язик за зубами - розпустити язика

2 Побачити світ – піти зі світу

3. Рукою подати - за тридев' ять земель

4. Набрати води в рота – точити ляси

7. Міні-проект «Квітка»

  Відомо, що українська мова має багаті виражальні засоби. У ній досить слів, щоб точно, барвисто охарактеризувати будь-що, відмітити найточніші ознаки. У цьому конкурсі команди змагаються на вміння добирати прикметники-епітети до слова «мова».

(слово журі)

Ведучий: Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Ведуча: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов - твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

 

1-й учень

Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

 Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

2-й учень

 

Мій край чудовий — Україна!

 Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов'я.

3-й учень

 

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

 Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

4-й учень

 

А найдорожча рідна мова —

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

Чумацький Шлях кудись зорить.

5-й учень

 

Усе найкраще і єдине,

І радощі усі, й жалі...

Мій рідний краю, Україно

найкраще місце на землі!

6-й учень

 

Всіх нас єднає рідна мова,

 Всіх, хто живе у цім краю.

 Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п'ю.

7-й учень

 

Бо наша рідна мова-мати,

Снагу і силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

 Поки в нас рідна мова є!

8-й учень

 

І як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем — українці

Поміж народів сміло йти!

9-й учень

А знехтуємо рідне слово —

 Земля цього нам не простить,

То ж сяй над світом, рідна мово!

тобі в віках судилось жить!

10-й учень

Цвіти і смійся, рідне слово!

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом не мовчи!

Звучить пісня. «Мова єднання» (співають всі учасники заходу)

Любіть рідну мову, дбайте про її чистоту, бережіть її, як неоціненний скарб. І завжди пам’ятайте слова К.Ушинського: « Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ»