Тема: «Етнографічна мандрівка-розвідка»
Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Мета:
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з елементами повторення та поглиблення, урок «Етнографічна мандрівка-розвідка»
Обладнання:підручник (О.В. Заболотний, В.В. Заболотний), роздавальний матеріал, дидактичний матеріал, презентація.
Епіграф до уроку:
Хто не знає свого минулого,
Той не вартий свого майбутнього
(М. Рильський.)
На ній і гроно, і пелюстка,
І небо райдуги на ній...
Мов берегиня вроди, хустка
Здавен у нашій стороні…
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент (1, 2 слайд)
ІІ. Орфографічний диктант із коментуванням (слайд 3, 4)
Намітка, хустка, чепець, кибалка, очіпок, віночок, вельон, обрус, чепчик, каптур, перемітка, капелюш, карабуля, коруночка, серпанок, гимбер (імбер).
рантух, рантушок, рубок, нафрама – жіночі головні убори.
ІІІ. Настановчо-мотиваційний етап. Оголошення теми, мети й епіграфа уроку
Учитель. Діти,сьогодні ми з вами повторимо і поглибимо свої знання про іменник; зосередимося на загальному значенні, морфологічних ознаках та синтаксичній ролі самостійної частини мови.
Урок у нас з Вами сьогодні небуденний – ми з Вами здійснимо своєрідну етнографічну мандрівку-розвідку. Я переконана: Ви для себе відкриєте чимало незвіданих сторінок багатої української духовно-матеріальної спадщини.
Учитель. На сьогоднішній урок я ставлю перед вами такі завдання:
Погляньте, будь ласка, на епіграф нашого сьогоднішнього уроку. Прочитайте його. (слайд 5, 6)
Ви згодні зі словами Максима Тадейовича Рильського? А чому ви так вважаєте?
Учитель. Слова, що записані на дошці, ˗ це своєрідний епіграф до лексичного матеріалу, який буде використано на уроках протягом вивчення розділу «Орфографія. Морфологія». Дидактичний матеріал висвітлюватиме тему «Духовні скарби українців» . Говоритимемо важливість етнографічної спадщини, народних традицій в сучасному житті
Чому саме хустка сьогодні буде в центрі нашої уваги? Так, правильно, 7 грудня, відзначається Всесвітній день української хустки. Свято з’явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі воно відразу ж набуло статусу всесвітнього.
Як виник День української хустки
День української хустки почали відзначати лише два роки тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці, 7 грудня 2019 року.
Започатковане свято з метою, аби об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Адже з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.
Дівчата та жінки раніше носили хустку впродовж усього року. При цьому вона була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Вона також свідчила і про рівень достатку родини, адже заможні жінки покривали голову хустками із дорогих тканин, бідні – із дешевших.
Учитель. Тож записуємо: (слайд 7)
7 грудня - Всесвітній день української хустки, День Великомучениці Катерини
ІV. Актуалізація опорних знань
На минулому уроці ми розпочали вивчати новий розділ МОРФОЛОГІЯ. Давайте повторимо основні тези
Загальне поняття про частини мови»
1. Морфологія – це…
V. Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу Слайд 8
Частина мови |
Питання |
Загальне значення |
Граматичні категорії |
Синтаксична роль |
|
|
|
|
|
матусенька макітра
панотець палітра
дід скриня
сестричка полонина
гуцулка хусточка
одесит літопис
ІСТОТИ (ХТО?) НЕІСТОТИ , предмети(ЩО?)
Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це невід’ємна частина української культурної спадщини. Споконвіку на українських землях хустка була не просто обов’язковим головним убором для заміжніх жінок, а й особливим сакральним предметом, реліквією, що передавалась із покоління в покоління.
Хустки супроводжували людину впродовж усього життя. Їх традиційно використовували, коли народжувалася дитина, а потім на хрестинах. Юнаків на проводах в армію матері обов’язково перев’язували хустками. Вважалося, що ця хустка збереже від усіх негараздів. Коли до дівчини приходили свататися, то вона мала винести судженому хустку на знак згоди, що виходить заміж по любові. На весіллі і донині збереглася традиція три рази покривати цим головним убором наречену, що означає її перехід у статус заміжньої жінки.
Хлопчикам виписати географічні назви. Дівчаткам – імена людей.
Мозковий штурм: які слова називаються власними, а які загальними назвами?
Конкретні |
Абстрактні |
Виражають поняття, в яких передається все те, що сприймається безпосередньо органами чуття: палац, школа, дідусь... |
Назви узагальнених понять - якостей, властивостей, дій, процесів: ніжність, вибори, докір... |
Розподільчий диктант Виписати із завдання 2 в першу колоночку конкретні назви, а в другу - абстрактні
Курка, кішка, коза, оса, вівця, качка, лебідь.
Хустка гріє голівонька, а серце мама люба донечка.
На хустина цвіт калина відводить лихо від дитина.
Роздивіться ілюстрації. Складіть і запишіть речення
VІІ. Рефлексія Слайд 15
Ніколи не минеться мода на хустки
Ніколи не минеться мода на хустки.
Бабусі дістають зі скрині
Барвисті, ніби кольорові пелюстки,
Як символ - оберіг, святині.
Вони легенькі, мов весняний вітерець.
Лягають на жіночі плечі.
І як сказав слова один мудрець:
"Це пам*ять на роки, до речі".
І не деталь, а радість, благоговіння,
Убір для голови, як диво.
А в Україні - жінкам благословіння,
Щоб жили радісно, щасливо.
Бесіда
- Скажіть, будь ласка, про що ми дізнались сьогодні на уроці?
- Як ви зрозуміли епіграф до нашого уроку?
- Що вивчає морфологія?
- На які групи поділяються частини мови?
- За якими ознаками виділять самостійні і службові части мови?
- Що ми можемо сказати іменник?
- Які види завдань вам сподобались? Чим саме?
Оцінювання
VІІІ. Домашнє завдання. Пояснення щодо його виконання Слайд 16
1