Урок. Розвиток зв'язного мовлення у 6 класі. "Твір-опис природи на основі картини А.І.Куїнджі "Чумацький шлях" в Маріуполі"

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У

6 КЛАСІ З ВИКОРИСТАННЯМ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ

Твір-опис природи за картиною А.І.Куїнджі «Чумацький шлях в Маріуполі»

ЄфановаА.Г.

вчитель української мови та літератури

КЗ «Гімназія зі структурним підрозділом початкової школи № 44 Маріупольської міської ради Донецької області»

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УРОКУ

Тема уроку:  Твір-опис природи за картиною А.І.Куїнджі «Чумацький шлях в Маріуполі»

Мета:

формувати мовленнєву компетентність школяра:

вчити добирати та систематизувати робочі матеріали до твору-опису природи за картиною;

вдосконалювати навички складання плану твору;

закріплювати навички письмової  зв'язної розповіді про природу  на основі особистих вражень та спостережень;

сприяти формуванню полікультурної компетентності:

ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом відомого маріупольця – А.І.Куїнджі; підкреслити зв'язок його творів з рідним містом та Україною;

ознайомити з жанром живопису,  розвивати естетичний смак;

формувати пізнавальну компетентність:

викликати зацікавленість до вивчення української мови, до історії рідного краю, навколишнього світу та людей;

сприяти формуванню комунікативної компетентності:

вчити зв'язано подавати свої думки;

поширювати словниковий запас учнів;

збагачувати їх мовлення пейзажною лексикою;

сприяти формуванню соціальної компетентності:

виховувати почуття патріотизму, любов до рідного краю, повагу до культурної спадщини Маріуполя та України, сприяти розвитку духовності школяра; виховувати зацікавленість до витворів мистецтва, навчити спільній творчій роботі з однолітками, роботі в команді;

формувати компетентність самоосвіти:

вчити працювати з джерелами інформації, адекватної самооцінці власної діяльності.

Тип уроку: урок формування нових умінь та навичок

Форма уроку: урок – творча майстерня

Міжпредметні зв'язки: література, історія, художня культура, краєзнавство, українознавство.

Обладнання:

• Використання графічних можливостей дошки (тема, епіграф)
• Мультимедійний проектор, комп’ютер, екран;
• Слайд-презентація «Опис природи за картиною А.І.Куїнджі «Чумацький шлях в Маріуполі»» (додаток №1);
• Роздавальний матеріал:

Додаток № 2 «Розрізнені смужки»;

Додаток № 3 «Аркуш оцінювання»;

Додаток № 4 Довідкові матеріали для виступу учня – історика «Життєвий шлях митця А.І.Куїнджі»;

Додаток № 5 Довідкові матеріали для виступу учня – мистецтвознавця «Творчий доробок художника»;

Додаток № 6 Довідкові матеріали для виступу учня – живописця «Пейзаж – один із жанрів живопису»;

Додаток № 7 Довідкові матеріали для виступу учня – дослідника «Чумаки та Чумацький шлях»;

Додаток № 8 «Технологія «Т»;

Додаток № 9 Музична композиція «Ніч яка місячна, зоряна, ясная…» в обробці О.Пономарьова;

Додаток № 10 уривок з мультиплікаційного фільму «Як козаки сіль купували», Київнаукфільм, 1975

Методи навчання: словесний, наочний, практичний, метод пошукової роботи, метод розвивального навчання, активні методи навчання, ІКТ, аудіометод, відеометод, метод розвитку критичного мислення, асоціативний кущ, кубування.

Прийоми: бесіда, лексична робота, рефлексія, презентація, робота в парах, в групах, порівняльний аналіз, занурення, технологія «Т», релаксація.

Умови проведення уроку: учні отримали випереджаюче домашнє завдання підготувати доповіді за темами:

«Життєвий шлях митця А.І.Куїнджі»;

«Творчий доробок художника»;

«Пейзаж – один із жанрів живопису»;

«Чумаки та Чумацький шлях».

Учні заздалегідь поділені на 4 групи вчителем, і сидять за столами, на яких розміщені таблички з назвами «Підготовча лабораторія», «Історична лабораторія», «Мистецтвознавча лабораторія», «Творча лабораторія».

Епіграф до уроку (записаний на дошці):

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову, і мову її солов'їну. 
                                   В.М. Сосюра

Пишатися славою своїх предків не тільки можна, але й потрібно; не поважати оної є ганебна малодушність.
                                      О.С. Пушкін

Структурний план уроку

І.Організація роботи учнів

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Релаксація. Несподіваний початок уроку

      Вчитель виразно читає уривок  з твору М.В.Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» під музичний супровід «Ніч яка місячна, зоряна, ясная…» в обробці О.Пономарьова, учні уважно дивляться на репродукції картин А.І.Куїнджі в презентації до уроку «Опис природи за картиною А.І.Куїнджі «Чумацький шлях в Маріуполі».

(слайд № 1-4)

     Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Пригляньтесь до неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежне склепіння небесне розійшлось, розширилось іще безмежніше. Горить і дише воно. Земля вся у срібному світлі; а дивне повітря віє і теплом, і прохолодою, і дише млостю, і розливає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівлива ніч! Нерухомо, натхненно стали гаї, виповнені темрявою, і кинули велетенську тінь од себе. Тихі та спокійні ці стави; холод і морок вод їх похмуро оточений темно-зеленими стінами садів. Незаймані гущавини черешень та черемхи боязко простягають своє коріння у студені джерела і шепочуть іноді листям, немов сердячись та гніваючись, коли прекрасний зальотник - нічний вітер, закравшися зненацька, цілує їх. Увесь ландшафт спить. А вгорі все дише, все чудове, все урочисте. А на душі й безмежно, і дивно, і рої срібних видінь зграйно виникають у її глибині. Божественна ніч! Чарівлива ніч! І раптом усе ожило: і гаї, і стави, і степи. Котиться величний грім українського солов'я, і здається, що й місяць заслухався його посеред неба... Як зачароване, дрімає на пагорбі село. Ще біліше, ще краще блищать проти місяця гурти хат; ще сліпучіше вирізуються з темряви низькі їх стіни. Пісні замовкли. Скрізь тихо. Благочестиві люди вже сплять. Де-не-де тільки світяться вузенькі вікна. Перед деякими тільки хатами, біля порога, запізніла сім'я сидить за пізньою вечерею.

2. Проблемне питання. Бесіда з учнями

• Ви прослухали уривок і продивились репродукції картин, як ви думаєте, якою буде тема сьогоднішнього уроку?
• Хто автор цих витворів живопису?
• Чому саме з творчістю цього художника ми будемо знайомитись? Яке він має відношення до нашого міста?

(слайд № 5)

3. Слово вчителя

     Наш урок пройде у незвичайній формі, сьогодні ми направимось до творчої майстерні живопису. Отже, я вас запрошую до академії мистецтв. Уявіть, що всі ви майбутні «художники», і перед кожним з вас стоїть чистий мольберт, але замість пензля з красками ви будете творити словами і «малювати» опис природи. Ми відвідаємо майстерні, в яких ближче познайомимось з життєвим шляхом художника А.І.Куїнджі, його творами мистецтва, з історією живопису та одним із жанрів - пейзажем. А зараз ми з вами завітаємо до першої майстерні, яка має назву «Підготовча лабораторія». Тут ми пригадаємо все, що нам потрібно буде сьогодні, тобто підготуємось до створення нашого «витвору слова»

(слайд № 6)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда. Питання до учнів.

• Пам’ятаєте ви з попередніх уроків української мови роботу над творами живопису, над якими саме?
• Що таке опис?
• Чим відрізняється звичайний опис природи від твору-опису? (У творі за картиною обов’язково присутні відомості про художника, про жанр живопису, особлива лексика)
• Яка структура твору-опису за картиною?

2. Робота в парах. Гра-конструктор "Розрізнені смужки"

      Перед учнями знаходяться смужки з назвами пунктів пам’ятки, саме пам’ятки, а не плану, щоб учні могли побачити всі пункти, які повинні бути охоплено твором. Пара учнів повинна розташувати смужки у правильному порядку. Кожна пара, яка впорається із завданням правильно, заносить до своїх «Аркушів оцінювання» оцінку за цю роботу – 2 бали. Учні, які неповністю впорались із цим завданням, або ж допустили кілька помилок, ставлять собі 1 бал.

Пам’ятка

«Структура твору-опису за картиною»

І. Вступ

1. Відомості про художника
2. Творчість живописця, жанрова різноманітність його творів
3. Найбільш відомі полотна

ІІ. Основна частина

1. Назва картини
2. Приналежність пейзажного живопису
3. Тематика (що зображено на картині)

• Яка пора року зображена на картині? Час доби?
• Що перш за все кидається у вічі?
• Сонячна чи похмура погода? Спокійно чи вітряно?
• Що зобразив художник на передньому плані?
• Що ви бачите на другому плані картини?

4. Які фарби використовує художник, щоб передати красу природи?
5. Чи передає картина настрій самого художника?

ІІІ. Висновок

1. Враження, настрій, які викликає у вас сама картина.
2. Ідейний зміст полотна (чого повчає, що виховує, що хотів сказати художник глядачеві, які думки та почуття передати?).
3. Які літературні рядки приходять вам на думку під час перегляду цієї картини?

(слайд № 7)

3.    Слово вчителя

     В кожного з вас є аркушик паперу на парті, який має назву "Аркуш оцінювання". Там є сім стовпчиків. В перший стовпчик ви вписуєте вашу оцінку за гру-конструктор «Розрізнені смужки».

      А тепер я вас запрошує до наступної майстерні, яка має назву «Історична лабораторія».

    Ніхто, мабуть, не прославляв Маріуполь на весь світ більше, ніж це зробив наш чудовий земляк – Архіп Іванович Куїнджі. Професор живопису Академії Мистецтв в Петербурзі, дійсний статський радник, знаменитий педагог, учасник пересувних виставок, кумир молоді ... Цей список можна продовжувати. Здається, про Куїнджі відомо все, про нього написані тисячі статей, вийшли в світ солідні монографії, опубліковані численні мемуари, поставлена ​​п'єса, видані повість, роман, поема, вірші, знятий документальний фільм. Однак найбільш парадоксальним є той факт, що ми, юне покоління Маріуполя і України, практично нічого не знаємо про нього, ім'я його в даний час незаслужено забуте та непрактично не згадується на державному рівні. Але добра половина його творів живопису пов'язана саме з Україною, і навіть Маріуполем. Досить вказати тільки назви картин, щоб переконатися в цьому: «Українська ніч», «Дніпро», «Український ранок», «Зима. Плями світла на дахах хат », « Місячна ніч на Дніпрі », « Вечір на Україні », « Дніпро вранці », « Чумацький шлях в Маріуполі », « Море. Сірий день. Маріуполь », « Рибальська хатина на березі Азовського моря » та багато інших.

(слайд № 8)

     Наша з вами мета - виправити існуюче положення справ і нагадати нащадкам відомого художника про його вагомий вклад у розвиток культурної спадщини України.

ІV. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

1. Слово вчителя.

    Сьогодні на уроці ми, крім загального ознайомлення з творчістю відомого художника А.І. Куїнджі, продовжимо роботу над формуванням досвіду опису природи за картиною на прикладі полотна Куїнджі «Чумацький шлях в Маріуполі». Наше завдання - підготуватися до самостійного твору - опису природи за однією з картин нашого земляка.

(слайд № 9)

  V. Сприйняття нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя

     Зараз перед вами виступить учень – історик, який очолює історичну лабораторію. Як ви гадаєте, чим займаються ці люди? Так, він повідомить про життя великого художника.

2. Повідомлення учнів-дослідників. Перевірка випереджаючого домашнього завдання. (Додаток № 3)

Учень - історик

«Життєвий шлях митця А.І.Куїнджі»

(слайд № 10 - 11)

3. Слово вчителя

    Рідний Маріуполь, місто, яке подарувало світу генія, увічнило славу Куїнджі, свого великого земляка. У нас є Центр сучасного мистецтва і культури імені Куїнджі, є Маріупольський художній музей імені Куїнджі, також є бюст Куїнджі в центрі міста. І, може бути, серед вас знайдуться люди, які, як і Архип Іванович, стануть меценатами і повернуть Маріуполю славу його знаменитого вихідця. І згідно з його заповітом, у рідному Маріуполі вже є школа його імені, в якій виховуються нові таланти. Рідне місто Маріуполь не забуває свого вихідця та шанує його і досі.

( слайд № 12 – 13)

       А тепер ми рухаємось до наступної майстерні «Мистецтвознавча лабораторія», де на нас з вами чекають репродукції картин А.І.Куїнджі.

4. Повідомлення учнів-дослідників. Перевірка випереджаючого домашнього завдання. (Додаток № 4)

Учень - мистецтвознавець

           «Творчий доробок художника»

(слайд № 14 – 16)

5.  Слово вчителя

     У цій доповіді ви почули термін, який зустрічається в мистецтвознавстві - пейзажний живопис. Зміст цього поняття нам розкриє учень-живописець.

6. Повідомлення учнів-дослідників. Перевірка випереджаючого домашнього завдання. (Додаток № 5)

Учень - живописець

             «Пейзаж – один із жанрів живопису»

(слайд № 17)

7. Слово вчителя

    Сьогодні, майбутні художники, нам доведеться працювати над твором живопису. Тому я підготувала для вас палітру зі слів, які можуть знадобитися нам у процесі роботи над твором, допоможуть уникнути невиправданих повторів слів, зроблять опис природи за картиною грамотним не тільки з точки зору правильності мовлення, а й відповідності канонам мистецтвознавства.

8. Коментоване письмо. Лексична робота ( один учень йде до дошки та записує під диктовку, а інші працюють у зошитах). Учитель звертає увагу на орфографію.

    Картина, полотно, репродукція; передній план, дальній план, другий план; в центрі, в перспективі; фарби, масло, мазки, тіні, світлотінь, мазки пензля, півтони; жанровий живопис, пейзажна замальовка; акварель, графіка, м'які, приглушені, яскраві, виразні тони; ліризм пейзажу; сюжет картини; контраст, протиріччя кольорів, колірні відтінки; пронизана настроєм, показав красу природи, намалював, зобразив, створив образи; художник, живописець, пейзажист, майстер пензля.

VI. Закріплення нового матеріалу

1. Слово вчителя

А зараз ми з вами підійшли до останньої майстерні, «Творчої лабораторії», де ми з вами вже почнемо «писати нашу картину».

     Сьогодні нам з вами доведеться працювати над однією з відомих картин А.І.Куїнджі «Чумацький тракт у Маріуполі».

     Сюжет картини географічно пов'язаний з Маріуполем, де народився і виріс художник. Його дія розгортається в південних степах, по яким молодий Куїнджі проходив на своєму шляху до Феодосії . Чумаками в той час називали торговців або возіїв, які відправлялися на волах до Чорного і Азовського морів за рибою і сіллю і розвозили їх по ярмарках, а також займалися доставкою інших товарів. «... Бруд безвилазно, дорога, мокрі воли і не менш мокрі хохли, мокрий пес, усередині виючий у дороги про дурну погоду. Все це якось щемить за серце », - писав про картину, яку спостерігали мандрівники, Всеволод Гаршин.

2. Повідомлення учнів-дослідників. Випереджальне домашнє завдання. (Додаток № 6)

Учень - дослідник

«Чумаки та Чумацький шлях»

    (слайд № 18)

3. Слово вчителя

       До теми чумаків зверталось багато письменників та художників. І зараз я вам пропоную подивитись на картини Т.Г.Шевченка, І.К.Айвазовського, та А.І. Куїнджі і порівняти між собою деякі елементи картин за окремими характеристиками.

4. Порівняльна характеристика. Робота в групах

(Кожна група заповнює по одній лінії  характеристики картин, користуючись словосполученнями записаними у зошиті)

(слайд № 19)

Приблизний варіант відповідей

5. Слово вчителя

      А тепер давайте перевіримо вашу роботу, і подивимось на готовий варіант. Знову повертаємось до наших аркушів оцінювання. Кожен учень групи, яка впоралась із завданням ставить собі 2 бали; учні з групи, яка неповністю впоралась із завданням – 1 бал. А учні, які взагалі не впорались із завданням, ставлять собі 0 балів.

(слайд № 20)

      Отже, чумаки йшли до Азовського моря, тому наше місто було на їх шляху. Ось чому А.І.Куїнджі присвятив свою картину своєму рідному місту, яке мало безпосередній зв'язок з історією України.

      Вашій увазі пропонується уривок з мультиплікаційного фільму «Як козаки сіль купували» і ми з вами наглядно подивимось, як виглядали чумаки, і яка тяжка була їх праця.

6. Перегляд мультиплікаційного фільму.

(слайд № 21)

7. Слово вчителя

(слайд № 22)

      Мистецтвознавець Володимир Петров писав у своїй статті, присвяченій 150-річчю з дня народження Архипа Куїнджі, порівнюючи цю картину з «Забутої селом»:

     «Подібні інтонації живуть і в картині" Чумацький шлях в Маріуполі "(1875), де Куїнджі зобразив, що тягнеться по вигорілому від палючого літнього сонця і мокрій від нескінченних осінніх дощів бурому степу, вервечку чумацьких фур, які волочать, що йдуть по коліно в глинистій рідоті розмоклої дороги воли. Виразні деталі картини: фігури застиглих під мокрими рогожами чумаків, виюча біля краю дороги собака. »

      А письменник Михайло Неведомський, автор біографії Куїнджі, писав про картину «Чумацький тракт в Маріуполі»:

«Не окремі вози або фігури чумаків, а весь обоз, загальний рух цієї темної живої стрічки, що звивається по широкого степу, займає художника. Всі деталі тонуть, підлеглі загальному враженню степових непогожих сутінків ...».

8. Фізкультхвилинка із зануренням (під музичний супровід із мультиплікаційного фільму «Як козаки сіль купували»)

      Уявіть, що ми з вами опинились у далекому ХVII столітті. Ми вирушаємо до Азовського моря за сіллю та рибою. Для початку нам треба запрягти волів, як ми це робимо (нагинаємось). І ось ми в дорозі, верхом на обозі сидимо (присіли). Дорога була важкою і наші воли застрягли треба їм допомогти – підтягнути їх з розмоклої дороги (нахиляємось вперед та назад). Добрались до запланованого місця і нам треба завантажити наш обоз (нахиляємось вліво та вправо).

9. Асоціативний кущ

     Давайте ще раз подивимось на нашу картину. Ключовим словом у цій вправі буде слово «дорога». По 2 представника від групи можуть вийти до дошки по черзі та написати до слова ДОРОГА асоціацію.

(слайд № 23)

10. Інтерактивна гра «Куб».

Вчитель запускає куб у кожну групу із завданням:

І група – кожен учень, який отримав куб повинен дібрати художнє означення (епітет) та дієслово-дію (уособлення) до слова, яке записано на кубі.

Небо – блакитне, мерехтить на обрії;

Сонце – палаюче, виглядає з-за хмар;

Море – нерухоме, сіяє блакиттю;

Дорога – розмокла, повна пригод;

ІІ група – кожен учень повинен дібрати синонім до слова, записаного на кубі.

Місяць – диск, ріжок, нічне світило;

Сонце – світло, світило, зоря, зірка;

Дім – будинок, хата, домівка, будівля;

Небо – небосхил, небокрай, твердь;

ІІІ група – кожен учень, який отримав куб повинен дібрати художнє означення (епітет) та дієслово-дію (уособлення) до слова, яке записано на кубі.

Воли – стомлені, товчуться у глині;

Чумаки – застиглі, тягнуть обоз;

Собака – виюча, стогне угору;

Вози – величезні, нагромаджені товаром;

ІV група – кожен учень повинен дібрати синонім до слова, записаного на кубі.

Дорога – шлях, тракт, стежина,

Море – вода, водойма, водосховище, річка;

Яскравий - блискучий, іскристий, осяйний, сліпучий;

Чумаки – чоловіки, козаки, селяни.

11. Слово вчителя

      Знову беремо до рук наші аркуші оцінювання. Учні, які змогли дібрати до свого слова 2 та більше потрібних значення ставлять собі по 2 бали; ті учні, які дібрали тільки по 1 значенню ставлять собі 1 бал; ті, хто не впорався із завданням, 0 балів.

12. Синтаксична робота. Групове завдання.

Треба продовжити речення (учні роблять записи у зошиті)

І група: На передньому плані картини художник зобразив…

ІІ група: У центрі картини ми бачимо…

ІІІ група: На другий план картини художник помістив…

ІV група: На дальньому плані картини зображені…

(слайд № 24)

      (Вчитель вислуховує спільні відповіді по одному учню від групи, сам оцінює їх діяльність в балах, вся група ставить однакові бали у власні аркуші оцінювання.)

13. Творча робота

    Кожній групі учнів треба створити вступну частину твору-опису за картиною А.І.Куїнджі «Чумацький тракт в Маріуполі» на основі почутого про художника та його творчість (5 речень).

    Вчитель вислуховує спільні відповіді по одному учню від групи, редагує, сам оцінює їх діяльність в балах, вся група ставить однакові бали у власні аркуші оцінювання

Приблизний варіант відповіді учнів

      Архип Іванович Куїнджі – видатний художник – пейзажист кінця століття, якого подарувала світові Україна. Улюбленими сюжетами його полотен стали картини природи рідного міста Маріуполя, де він народився, безкраї степи, українські хати, величезний Дніпро. Його найвидатніші картини «Українська ніч», «Чумацький шлях в Маріуполі», «Місячна ніч на Дніпрі» дуже відомі, зберігаються в найкращих музеях та вражають глядача незвичайною грою світла. За це Куїнджі називають «майстром світла».

14. Слово вчителя

      Отже, вся попередня підготовка до твору – опису природи за картиною А.І.Куїнджі «Чумацький шлях в Маріуполі» завершена. Ваше завдання – вдало використати отримані знання в наступних видах роботи над творами живопису.

VII. Домашнє завдання

Диференційоване завдання:

• Високий рівень (12-10 балів) – скласти основну частину твору;
• Достатній рівень (9-7 балів) – скласти вступ та висновок вашого твору;
• Середній рівень (6-4 балів) – скласти 10-15 словосполучень з описом природи.

(слайд № 25)

VIII.Підсумок уроку

1. Оцінювання учнів

      Повернемось до "Аркушів оцінювання". В перший стовпчик ви вписали вашу оцінку за «Гру-конструктор "Розрізнені смужки". Далі йде стовпчик з назвою Порівняльна характеристика, де ви вже поставили свою оцінку. А третій стовпчик  має назву інтерактивна гра «Куб», оцінку в якому ви теж поставили. Четвертий стовпчик називається «Синтаксична робота» він вже теж заповнений. Потім йде стовпчик з назвою "Моя власна активність на уроці", тут ви ставите собі оцінку за роботу на уроці від 0 до 2 балів, де 0 – це пасивність або низька активність на уроці, 1 бал - середня активність, і 2 бали - "Я - найактивніший учень(учениця) сьогодні". Шостий стовпчик у вас вже заповнений. А сьомий стовпчик заповнюють ті учні, які готували на сьогодні випереджальне домашнє завдання – по 1 балу. Здайте заповнений аркуш на перевірку.

(слайд № 26)

2. Слово вчителя

       Ви знаєте, що в історії сучасного суспільства відбуваються такі явища, коли в країні виникають суперечки через історичних постатей минулого та переоцінюється їх внесок в історію держави. Не всі люди ставляться однаково до їх діяльності. Не оминуло це явище і наше місто. Саме зараз дуже активно обговорюється питання про присвоєння проспекту та площі ім. В.І.Леніна в Маріуполі назви «проспект та площа Свободи» або «проспект та площа Соборності», або «проспект Миру». А як ви думаєте, може треба назвати проспект або площу, або якусь з вулиць  в Маріуполі на честь нашого співвітчизника А.І.Куїнджі? Не могла би така подія примирити всі розбіжності та їх учасників? Не слід би увічнити пам'ять почесного маріупольця, примиривши всіх опонентів та учасників громадського протистояння? Може, постать Куїнджі зможе задовольнити та об’єднати всіх?

3. Робота в парах. Технологія «Т».

       Тепер ви подумаєте та дасте відповідь на запитання:

• Чи можемо ми присвоїти вулиці чи проспекту, або ж площі в Маріуполі ім’я А.І.Куїнджі?

       Вам потрібно або підтвердити цей факт, або ж його спростувати, наведіть аргументи. Заповніть таблиці з технологією «Т». (додаток № 8)

Чи можемо ми присвоїти вулиці, проспекту чи  площі ім’я А.І.Куїнджі?

Наприклад,

                                 ЗА                                                                        ПРОТИ                                                     

     Можемо, бо це об’єднає всіх                          На перейменування вулиць потрібні кошти,

учасників громадського обговорення у           а їх немає в міському бюджеті.        

нашому місті.                                                         Куїнджі основну частину життя провів в

     Маріуполь власним прикладом                    Петербурзі, а не в Маріуполі

покаже, як тут пам’ятають про свого                  В сучасному Маріуполі не залишилося

вихідця та шанують його пам'ять.                    місць, які пов’язані з біографією А.І.Куїнджі.

    Майже всі міста світу мають топографічні

назви видатних земляків

(слайд № 27)

      (Вчитель вислуховує спільні відповіді по одному учню від групи)

4. Заключне слово вчителя.

        Сьогодні ми виконали велику роботу. Ми відвідали всі творчі майстерні, пригадали видатного маріупольського художника та його роботи, слава якого не тільки в Україні, а пронеслась усім світом. І тепер двері нашої академії мистецтв зачиняються. Але я сподіваюсь, що ви, як і А.І.Куїнджі, у майбутньому зможете прославити наше місто. Адже любов до Батьківщини починається з малого: з любові до своєї вулиці, до свого рідного міста, а вже потім – до країни. Тож давайте не будемо забувати своє коріння, де ми з’явилися на світ, де наш батьківський дім, де ми стали громадянами своєї країни. Пам’ятайте про своє рідне місто та зберігайте шматок його у своєму серці

       Тому закінчити сьогоднішній урок я хочу віршем маріупольської письменниці Марії Сладкової; яке, як жодне інше, актуальне саме сьогодні, яке допоможе молодому поколінню зрозуміти, яке місце посіло рідне місто Маріуполь у великій державі під назвою Україна, що ці поняття невід’ємні одне від одного.

Маріуполь – мала Батьківщина,

Ти з дитинства в моєму житті.

Мого серця маленька частина,

Ти – краплинка моєї душі.

Ще з малечі пишаюсь тобою,

Кожна вуличка рідна мені.

Моє місто, ти завжди зі мною:

В дні святкові і дні трудові.

Жити будьмо, не знаючи горя,

Зустрічаючи мирно зорю.

Вільні чайки Азовського моря

Хай прославлять свободу твою.

Нам повітря свободи потрібне,

Перемішане з вітром морським.

На всі груди, щоб дихати вільно,

Непідкореним бути ніким.

Маріуполь – моя Україна,

Ти з дитинства в моєму житті.

Маріуполь – ти моря перлина,

Ти перлина моєї душі.

(слайд № 28)

Література

1. Артемов В.В. Російські художники.-М., 2003.

2. Гоголь Н.В. Повісті та поеми. - М .: Худож. літ., 1986. (Класики і сучасники. Російська класична література).

3. Загашена І.О., Занкр-Бек С.І. Критичне мислення: технологія развития.-СПб: Альянс-Дельта, 2003.-284с.

4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. -К .: А.С.К., 2004.- 192 с.

5. Проценко А.Д. Записки маріупольського краєзнавця.- Маріуполь, 1993.

6. Золотухіна Т.Б. Цикл уроків розвитку мови у 5-8кл. Навчання творам-описам на уроках російської мови з використанням краєзнавчого матеріалу. Маріуполь, Методичний вісник 2011.-53с.

7. О.М.Горошкіна, А.В.Нікітіна, Л.О.Попова «Українська мова 6 клас», Київ, «Знання України», 2006р.

8. Система навчання творам у 4-8 класах. Під ред.Т.А.Ладиженской. Изд.2-е, испр.и доп.М., «Просвещение», 1973.-367с.

9. Яруцкій Л.Д. Куїнджі А.І. Розповіді про художника. Спогади сучасників. Худ. критика. Документи.- Донецьк: Кардинал, 1998.

10. Яруцкій Л.Д. Маріупольська старина: Розповіді краєзнавця. - М .: Радянський письменник, 1991.

11. Енциклопедія. Російська живопис XIV-XX веков.-М., 1999.

12. http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=21513

13. http://uk.wikipedia.org/wiki/Куїнджі_Архип_Іванович

Розрізнені смужки

Аркуш оцінювання

Прізвище, ім’я учня_______________________________    

Оцінювання вчителем_____________________________

Довідкові матеріали до виступу учня - історика

«Життєвий шлях митця А.І.Куїнджі»

    Цікавий той факт, що точної дати народження Куїнджі (в перекладі з турецької «Куїнджі» означає «золотих справ майстер») в історії так і не залишилося. Більшість вчених сходяться на думці, що це січень 1841. На жаль, він не залишив після себе ні листів, ні щоденників, ні записників, тому нам зустрінеться на шляху ще не одна легенда, пов'язана з його ім'ям. Достовірно відомо, що Куїнджі народився в містечку Маріуполі, що знаходився в Малоросії. Він був сином малограмотного шевця грека. Будинок їх перебував у передмісті Карасевка, що нині в Іллічівському районі Маріуполя. Архип рано втратив батьків і жив у великій бідності, пас гусей, служив у підрядника при будівництві церкви, потім у хліботорговця, вивчився у вчителя - грека грамоті грецькою, потім недовго відвідував міське училище. З ранніх років проявився у нього потяг до живопису; він малював, де тільки міг: на стінах, парканах, клаптиках паперу. Він рано осиротів, жив у родичів, потім підробляв, поки пробилася пристрасть до малювання і не привела його до фотографа, у якого він служив ретушером. У віці приблизно 20 років, на початку 60-х років XIX століття, Куїнджі дістався до Петербурга, двічі намагався вступити в Академію Мистецтв, але не був прийнятий через слабку підготовку і за віком. За Статутом, вступники не повинні бути старше 20 років. Він починає працювати сам, часто наслідуючи свого кумира - І.К. Айвазовського. І незабаром так досяг успіху в живописі, що був допущений на академічну виставку, отримав звання некласного художника і став вільним слухачем Академії Мистецтв. Його роботи отримали визнання і успіх. Він відвідує Західну Європу, знайомиться з останніми досягненнями живопису. До цього часу і сам стає справжнім майстром. У 1875 році примикає до Товариства пересувних виставок художників, роз’їжджає Росією, по черзі виставляючи свої численні картини.

   Потім, в 1882 році Куїнджі робить несподіваний вчинок, який привів у здивування багатьох його сучасників - він припинив виставляти свої картини. Це він пояснює тим, що хотів розлучитися з глядачами будучи в повній творчій силі, не чекаючи, поки його талант і майстерність почнуть слабшати. Він продовжував старанно працювати, але зроблене показував тільки близьким людям. Ставши заможною людиною (заробітки були його дуже високими), він міг тепер працювати так, як йому хотілося, - не поспішаючи і досхочу експериментуючи. Однак при цьому не став затворником.

   У 1894 році він охоче прийняв пропозицію бути професором пейзажної майстерні в Академії Мистецтв. За справу він узявся захоплено, викладав по добре продуманій системі і встиг виховати прекрасних майстрів: А.О. Рилова, К.Ф. Богаєвського, М.К. Реріха. Куїнджі любив учнів, вони відповідали йому тим самим; багатьом допомагав матеріально. Жертвував великі кошти на потреби мистецтва і на ці потреби заповідав свій чималий статок.

   Неодноразово Куїнджі бував в Маріуполі, подорожував Україною в пошуках сюжетів для своїх картин, які були пов'язані з його батьківщиною. У Маріуполі, в церкві Різдва Пресвятої Богородиці, він вінчався.

       Помер Куїнджі в липні 1910 року в віці 70 років від хвороби серця. Але залишив він нам, нащадкам, безсмертні творіння. Третьяков ще за життя майстра купив всі його головні картини. Нині вони зберігаються у Третьяковській галереї в Москві і одна в російському музеї в Петербурзі. Україна не може похвалитися наявністю оригіналів його картин в своїх музеях.

Довідкові матеріали до виступу учня - мистецтвознавця

«Творчий доробок художника»

    Появи Куїнджі серед початківців художників Петербурга спочатку ніхто не помітив. Він був з великими недоліками в освіті, «однобічний, різкий і по-варварськи не визнавав жодних традицій - що називається, ломив щосили і навіть ображав іноді традиційні святині художнього культу, вважав це застарілим». Так писав про молодого Куїнджі прославлений майстер пензля Ілля Рєпін. А тим часом Куїнджі почав виставляти свої картини. Першою з них була «Татарська сакля». Через зовсім невеликий проміжок  часу про Куїнджі заговорили. Причиною стала картина «Вид Ісаакіївського собору при місячному освітленні». Художник Р.С. Левицький писав іншому художнику В.Д. Поленову: «Який - то Куїнджі (уф !!!) виставив пейзаж Неви з Ісаакіївським собором, але який він там ні Куїнджі, а Ісаакіївський собор відмінно написаний». Так до майстра поступово приходило визнання.

     В 70-х роках XIX століття він пише «Осінню розквась», «Забуте село», «Чумацький шлях (тракт) в Маріуполі» .Потім - картини «Степ», «Степ навесні». Картина «Українська ніч» буквально потрясла всіх. Художній критик В.В. Стасов справедливо зазначав, що саме після цього твору художник «пішов по своїй власній, вкрай оригінальній дорозі». Від зображення реалістичних картин навколишнього світу Куїнджі переходить до зображення незвичайних явищ в природі, передає барвисті ефекти місячного і сонячного світла. І тут він досяг повної досконалості. Про цю особливість таланту художника писав Рєпін: «Світло - чарівність і сила світла - його ілюзія, були його метою. Звичайно, вся суть цього явища полягала в самому Куїнджі, в його феноменальності, особистої оригінальності. Він слухав тільки свого генія - демона ». Одна за одною з'являються знамениті його картини «Північ», «Березовий гай», «Після дощу», «Місячна ніч на Дніпрі», «Дніпро вранці».

    В 80-ті роки XIX століття, коли Куїнджі закінчив виставляти свої картини, він створює шедеври «Вечір на Україні», «Дуби», «Червоний захід», «Нічне», «Веселка».

    Всі свою майстерність Куїнджі намагався передати своїм учням з Академії Мистецтв. Вони вважали великого художника не тільки своїм наставником, а й учителем життя. Після прекрасного захисту дипломних робіт учні піднесли Куїнджі вітальну адресу, в якому писали: «... за всю Вашу діяльність і побажання, щоб ще для багатьох поколінь Ви були центром, що збирав біля себе всі кращі мистецькі сили і що показує приклад високого відношення до мистецтва і людям. Будьте впевнені, що пам'ять про Вас, як про кращого вчителя - одного, назавжди збережеться в переказах академічної молоді ».

Довідкові матеріали до виступу учня - живописця

«Пейзаж – один із жанрів живопису»

    У живописі, як і в літературі, існує поділ творів мистецтва на жанри залежно від того, що зображено на картині. Наприклад, зображення людини крупним планом називається портретом, а художник - портретистом, зображення фруктів, посуду - натюрмортом, зображення битв, сцен бою - батальним живописом, зображення моря - мариністичним живописом, а художник - мариністом. Одним з найпоширеніших жанрів живопису є пейзаж. Цей термін зустрічається нам в літературі. Пейзаж - це картина або малюнок, що зображає загальний вигляд будь - якої території, її природу. Таким чином, перед глядачами крупним планом постають не окремі деталі (небо, певне рослина, водойма), а загальне уявлення про куточок природи в цілому (небо, світло, дерева, трава, земля, річка, відображення в ній, вітер, природні явища, будови і т.д.).

    Найвідомішими художниками - пейзажистами є Іван Іванович Шишкін, Ісаак Левітан, Архип Іванович Куїнджі, Глущенко Микола Петрович, Левченко Петро Олексійович. А також найвідоміший письменник та художник України – Тарас Григорович Шевченко.

Довідкові матеріали до виступу учня - дослідника

«Чумаки та Чумацький шлях»

       Чумаки - категорія населення, що проживала на території нинішньої України і Півдні Росії XVI-XIX століть, що займалася торгово-перевізними промислом . Чумаки вирушали на волах до Чорного і Азовського морів за сіллю і рибою, розвозили їх по ярмарках, а також займалися доставкою інших товарів. Походи чумаків були досить ризикованими заходами: часто торговці піддавалися нападам з боку гайдамаків і татар. З цієї причини чумаки рідко рушали поодинці.

       Чумацький шлях  - торгово-візницький шлях, яким чумаки з XVI по XIX століття возили сіль з чорноморського узбережжя Криму, а назад з Україна - зерно та інші сільськогосподарські продукти. Пролягав по лівому березі Дніпра через запорізькі степи до Перекопського перешийка, а звідти на Кримський півострів.

       Українці здавна мали багато назв нашої галактики. Чумацький шлях — найпоширеніша з них. Згідно з легендою: чумаки їздили до Криму по сіль, орієнтуючись вночі на світлу смугу на небі. Божа дорога — давня українська назва Чумацького Шляху.

Робота в групах «Технологія Т»

Чи можемо ми присвоїти вулиці, проспекту чи  площі ім’я А.І.Куїнджі?

                                 ЗА                                                         ПРОТИ