Урок "Іменник як частинна мови"

Коробоненко Тетяна Володимирівна

 

 

 

 Тема. Іменник як частинна мови (загальне значення, морфологічні ознаки, 

           синтаксична роль).

Мета: повторити та узагальнити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок розрізняти назви істот і неістот; визначати власні та загальні назви, рід, число іменників, формувати поняття про іменники спільного роду; формувати вміння знаходити іменники, ужиті у формі однини чи множини в текстах, визначати їх роль у реченнях; удосконалювати навички грамотного письма; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до рідного краю, до давніх традицій нашого народу.

Тип уроку: урок формування практичних умінь з елементами поглиблення,  

                   урок-гра

 

Обладнання: ялинка, кульки із номерами, дидактичний матеріал (тексти), картки із завданнями, ребуси, запис «Ой хто, хто Миколая любить».

 

Міжпредметні зв’язки: література, музика, народознавство.

Форми та методи: робота в групах, парах; вибірковий диктант, мовчазний диктант, орфографічний бар’єр, бліцопитування «Мозковий штурм», вправа з ключем.

 

                         План уроку

1.             Організаційний момент.
2.          Оголошення теми, мотивація та цілі уроку.
3.                      Актуалізація опорних знань учнів.
4.                     Виконання системи практичних завдань.
5.           Закріплення одержаних знань.
6.                     Рефлексія. Підбиття підсумків уроку.
7.                  Оцінювання. Аргументація оцінок.
8.               Домашнє завдання.

 

                                                         Хід уроку

Девіз уроку:

Душу й серце в роботу вклади,

Будеш мати хороші плоди.

 

І. Організаційний момент.

1. Привітання.

 

День добрий, діти! Ще один урок

До нас прийшов за розкладом сьогодні

Отож давайте зробимо ще крок

Щоб знов пірнути в мовну цю безодню.

 

Діти, сьогодні  - незвичний урок, адже до нас завітали гості, отож давайте привітаємося  з ними.

 

Барометр настрою.

На парті, у вас є два кольори: червоний – радість, синій – сум.

Покадіть, з яким настроєм ви прийшли на урок.

 

ІІ. Оголошення теми, мотивація та цілі уроку.

1. Вступне слово вчителя.

Діти запишіть , будь ласка, дату й тему уроку. Ми не закінчили вивчати тему «Іменник» і будемо продовжувати її у ІІ семестрі, тому сьогодні повторимо і закріпимо те, що вивчили.

Давайте пригадаємо, що ми вже знаємо:

          Знаємо                                        Вміти

 

Дивлячись на цю таблицю, давайте скажемо, що ми повинні вміти (визначення цілей)

 

2. Психологічний настрій.

                                  А девізом уроку  будуть такі слова:

Душу й серце в роботу вклади,

Будеш мати хороші плоди.

• Діти, як ви розумієте ці слова? А чи знаєте  синонімічні  прислів’я.

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Без труда – нема плода.

Що посієш, те й пожнеш.

• Так, якщо ви добре попрацюєте, то отримаєте подарунки, гарні оцінки.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

• Бліцопитування:
  1. Що таке іменник? (самост. Част., називає предмет, Хто? Що?)
  2. Чим відрізняється категорія істоти  від неістоти?
  3. Іменники можуть позначати …. назви (загальні і власні)
  4. Які назви предметів називаються загальними? Наведіть приклад.
  5. Іменники змінюються …. (числами та відмінками)
  6. Назвіть морфологічні ознаки:… рід, число, відмінок
  7. Яка синтаксична роль іменника в реченні? (підмет, додаток, присудок, обставина, означення)

 

ІV. Виконання системи практичних завдань.

1. Орфографічний бар’єр.

Один учень працює біля дошки. А всі записують :

• Звідки походить назва нашого селища?
• А в якій області?
• А столиця?
• А чи знаєте ви президента?
• Як називається головний майдан Києва?
• Яка річка найбільша в Україні?
• А гори?
• А чи знаєте ви  заповідник Херсонської області?
• Яка назва місцевої газети?

 

• Скажіть, що ми ще не назвали? …
• Отже, як пишуться власні  назви і коли беремо у лапки?

 

2. Творче спостереження  з елементом  аналізу.

• У реченнях поясніть і зіставте однозвучні слова з різним значенням.

 

На небі світить зірка. (небесне світило)

На луці пасеться Зірка. (Кличка тварини)

На столі лежить «Зірка» (газета.)

Наведіть власні приклади./Космос, кобзар, ромашка./

 

3. Відгадування ребусів.

Діти, відгадайте ребуси, запишіть і вкажіть рід іменників.

 

 

 

А який рід ми не назвали? (спільний)

 

Гра «Одним словом».

Замініть вислів одним словом.

1. Людина, яка любить багато говорити, базікати (базіка)
2. Людина, яка цурається фізичної, чорної роботи (білоручка).
3. Дитина, яка залишилася без батьків (сирота)
4. Людина, яка любить довго поспати (соня)
5. Як називають людину, яка не працює (нероба).

Введіть одне із слів у речення (усно).

 

Назвіть серед іменників істоти і неістоти.

 

4. Вибірковий диктант.

Виписати іменники, що мають лише форму множини – І варіант, форму однини – ІІ варіант.

    Шашки, бензин, змагання, висівки, навчання, Чернігів,  штани, світло, ходьба, товариство, веселощі, канікули,  кеглі, двері, радість, ножиці, щебінь, Карпати.

 

 5.  Колективна робота над текстом.

Прослухайте пісню і скажіть про кого вона?

  «Ой хто, хто Миколая любить…»

• А до якого календарного періоду належить ця пісня?

 

Розпочалася низка грудневих свят – Варвари, Сави та Миколи. Що йдуть одне за одним і називаються в народі Миколаївськими святками.

Прочитати текст. І коротко перекажіть  своїм однокласникам про які свята ви дізналися.

 

          19 грудня – День Святого Миколая

 

Дуже давно в місті Мірра (Італія) жив хлопець на ім'я Миколай. Він був єдиною дитиною в дуже багатій родині, але батьки померли рано. Тому Миколай став відлюдником, мрійником, звернувся до вивчення наук. Легенда розповідає, що одного разу Миколай дізнався, що на околиці міста живе бідна дівчина, яка не може вийти заміж тільки тому, що не має посагу. Хлопець вирішив зарадити біді дівчини. Уночі він прийшов у її дім і непомітно підкинув пакунок із необхідною сумою грошей їй у вікно…

 Це була найщасливіша подія в житті Миколая, він зрозумів, що його призначення — робити добро.

Ще багато добрих справ зробив Миколай. За радянських часів це свято було частково забуте, традиції зберігалися тільки в Західній Україні. Натомість зараз відбувається надзвичайно швидке відродження таких приємних національних традицій.

 

                        17 грудня – День Варвари Великомучениці

 

     За переказами, Варвара жила у ІІІ ст. в єгипетському місті Геліополь, у родині багатого та знатного язичника Діоскора. Одного разу дівчина познайомилась із християнами, які розповіли про вчення Христа і допомогли їй прийняти хрещення. Після цього душу Варвари повністю заполонив Господь. Вона викинула батькові кумири — зображення поганських богів. Довідавшись про цей вчинок, батько доніс на дочку префектові Єгипту.

Спочатку дівчину умовляли, благали, а потім нещадно катували. Після багатьох знущань їй відрубали голову. Розлючений батько власними руками скарав Варвару, але тієї ж миті його самого вдарила блискавка.

 

За народною легендою, свята Варвара Великомучениця вишивала так красиво, що самому Ісусу Христу вишила ризу.

Народна мудрість говорить: «Варвара ночі увірвала, а дня доточила на макове зерно».

 

 

                           18 грудня - День преподобного Сави

  Цей святий мешкав у монастирі з восьми років. Коли подорослішав, то пішов у пустелю, що поблизу Йордану. У V столітті на тому місці, де була його келія, заснували монастир, який згодом став одним із великих центрів православної віри на Сході. Послушники цих монастирів прославилися тим, що надавали матеріальну допомогу всім, хто її потребував, до того ж давали початкову освіту місцевим жителям.

 Цього дня зазвичай випадають великі сніги, настають морози. Народна спостережливість говорить: «Варвара снігом стелить, Сава завірюхою загладжує, а Микола морозом давить».

 

5. Синтаксичний і морфологічний розбір  іменника.

Запишіть речення, випишіть іменник по рядах:

  Варвара снігом стелить, Сава завірюхою загладжує, а Микола морозом давить.

1- снігом

2 –завірюхою

3 –морозом

 

7. Вправа з «ключем».

 Розподіліть слова на чотири колонки (за відмінами). Іменники, які не належать до жодної з відмін, не записуйте.

           Сім'я, ім'я, сонце, весна, Черкаси, радість, коліща, осінь, та­лант, обнова, ворота, ніжність, острів, кошеня, яблуня, аква­рель.

Ключ. Підкресліть першу букву у словах перших трьох коло­нок — прочитаєте закінчення прислів'я «Кожному мила...».

 

• Як ви розумієте це прислів’я?
• А що для вас є рідною стороною?
• Прочитайте, будь ласка, поезію Володимира Форущенка – поета Білозерщини, члена літературної студії «Біле озеро»

 

Учениця читає виразно поезію.

 

 

 

V. Закріплення одержаних знань.

 Тестові завдання

1. Іменник – це частина мови яка:
   1. вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх;
   2. означає назву ознаки предмета або його приналежність;
   3. означає назви предметів;
2. З великої букви пишуться:
   1. іменники – загальні назви;
   2. іменники – власні назви;
   3. іменники – назви істот.
3. В якому рядку всі іменники спільного роду:
   1. Немовля, оленя, токар, плакса;
   2. Суддя, нероба, листоноша, сирота;
   3. Професор, базіка, бідолаха, тополя.
4. Іменники, що вживаються тільки в формі множини:
   1. Зустрічі, меблі, зошити сумки;
   2. Черкаси, ворота, окуляри, ножиці;
   3. Канікули, ласощі, метелик, Львів.
5. Іменник у формі кличного відмінка вжитий у реченні:
   1. На печатці часто зображали козака на коні (з журналу);
   2. Старий козак розповідав онукам про давні походи (З.Тулуб);
   3. Убирайся, молодий козаче, завтра похід буде (нар. тв.).
6. Всі незмінювані іменники є у рядку:
   1. Київ, Ромни, Луцьк, Одеса;
   2. теля, кущ, калина, таксі;
   3. метро, кашне, шосе, трюмо.

Взаємоперевірка  (робота в групах)

 

VІ.     Рефлексія. Підбиття підсумків уроку.

Скажіть. Яка мета була нашого уроку, що ми повинні вміти і чи справилися з цим завданням?

«Мікрофон»Незакінчене речення:  На заняттях я:

 

VІІ. Оцінювання. Аргументація оцінок                              

 

Барометр настрою.

 

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Підібрати прислів’я, приказки про грудень, надписати іменники, на вибір (трьох)  іменників зробити морфологічний розбір.
2. Написати відгук про урок або листа Святому Миколаю.