Урок інформатики на тему "Історія виникнення пристроїв для роботи з інформацією. Пристрої введення та пристрої виведення.

Тема: Історія виникнення пристроїв для роботи з інформацією.  Пристрої введення та пристрої виведення.

Мета:  Ознайомити учнів з історією виникнення пристроїв для роботи з інформацією. Навчати класифікувати комп’ютерні пристрої за призначенням: введення та виведення, опрацювання, збереження.  Формування соціально-трудової, інформаційної, загальнокультурної компетентностей, уміння вчитися.

Обладнання та наочність: комп’ютери, презентація «Історія виникнення пристроїв для роботи з інформацією», мультимедійний проектор.

Хід уроку

І. Організаційно-мотиваційний етап

• Організаційний етап

Пролунав уже дзвінок –

Починається урок!

Будем дружно працювати,

Щоб почути  у кінці,

Що у нашім третім класі

Діти просто молодці!

•        Мотивація навчальної діяльності

Відгадування ребусів:

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. В чому полягає процес перетворення інформації? Наведіть приклад.
2. Що або хто може бути носієм інформації?
3. Які носії інформації використовували в давнину?

• Повідомлення теми і мети уроку

На сьогоднішньому уроці ми з вами дізнаємося:

◈ які пристрої раніше використовували для роботи з числовою інформацією;

◈  коли й чому виник персональний комп’ютер;

◈ з якою метою створено портативні, планшетні та кишенькові комп’ютери.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

Люди здавна створювали різні пристрої для полегшення своєї праці, покращення життя. Довгий час багато вчених намагались винайти пристрої, які могли б виконувати обчислення та робили це швидше за людину.

 Ще в прадавні часи люди тільки починали вчитись. Рахунок вже тоді був дуже важливим для життя. І як ви гадаєте з чого почався рахунок?

Люди побачили, що одних предметів є багато, а інших мало; тож постало питання їх обрахунку. Так для початку первісні люди використовували те, що завжди було з ними – руки та ноги. Обрахунок здійснювався за допомогою пальців рук (10 пальців – десяткова система числення) та деякі народи використовували (і досі використовують африканські племена) пальці ніг - двадцяткова система числення.

Кількість предметів збільшувалася, стало не вистачати пальців. Наші предки почали використовувати зарубки на деревах та в’язати вузлики,  де кожен з вузлів чи зарубок означав певне число.

Весь цей час люди вчились рахувати, та розвивались досить повільно. З утворенням нових імперій, введенням грошових одиниць, потреба у обрахунках зросла більше. Так у Римі використовували абак – глиняна чи кам’яна дошка котра мала пересувні кульки, за допомогою, яких і рахували. А от в Японії використовували соробан. Схожий на абак, але цей пристрій був дерев’яний і його легко було переносити.

Лише в шістнадцятому столітті на наших землях для підрахунків почали  використовувати рахівниці.

 Усі перелічені способи обрахунку є ручними, бо люди хоч і рахували за допомогою абаку, соробану чи рахівниці, але робили це вручну.

Шістнадцяте-сімнадцяте століття залишили свій слід в історії лічби. Саме в цей час інженери спробували автоматизувати обрахунок. Першим це вирішив зробити Блез Паскаль. Хлопчина часто спостерігав, як після роботи в кузні його батько довго вечорами підводив підсумки своєї роботи і рахував кошти. Коли Блез підріс, то втілив в життя ідею допомогти своєму батькові й іншим людям. Таку ідею підхопили Готфрід Лейбніц та Чарльз Бебідж, які намагались вдосконалити вже винайдені пристрої та створити, щось нове й універсальне.

Пристрої цього етапу дістали назву – механічні, бо обрахунок здійснювався лише на основі механічних частин пристрою.

В середині ХХ століття  розвиток електрики дав поштовх до  створення електронних пристроїв обрахунку. Сюди відносяться перші електронні обчислювальні пристрої. У 1950 році,  більше ніж 70 років тому, в Україні з’явилась МЕОМ (мала електронно обчислювальна машина). Хоча малою її зараз назвати важко, тому що за розміром вона була як приміщення спортивного залу, але на той час це був справжній прорив.

З того часу пристрої намагались зменшити, зробити більш компактними та функціональними. Перший персональний комп'ютер був розміром з невеличкий холодильник, а перший «ноутбук» важив 11 кілограм.

• Робота в групах

Учні об’єднуються в групи по 4 учні, отримують конверти з малюнками різних пристроїв для лічби і групують їх у 3 групи: ручні, механічні та електронні (в конвертах зображення: пальці рук, зарубки на деревах, абак, соробан, рахівниця, калькулятор Паскаля, машинка Лейбніца, аналітична машина Бебіджа, калькулятор, планшет, МЕОМ, комп’ютер). 

Пригадайте, який пристрій у персональному комп’ютері є найголовнішим?  Чому?

• Пристрої введення та виведення інформації

На дошці розміщено малюнки пристроїв комп’ютера, дошка поділена на 2 частин: пристрої введення інформації та Пристрої виведення інформації.

Учні сортують пристрої за призначенням.

Малюнки із зображенням планшета, смартфона розмішують посередині, об’єднуючи пристрої колами Ейлера_Венна, з’ясовують що планшет і смартфон відносяться до обох груп.

 Пригадаємо, як відбувається обмін інформацією між людиною та комп’ютером. Користувач Степанко за допомогою веб-камери записав відео, за допомогою клавіатури набрав текст, через мікрофон записав звук, мишкою запустив потрібні програми, а сканером переніс своє фото на комп’ютер. Коли дані потрапили до комп’ютера, їх треба опрацювати. І лише після цього комп’ютер обміняється інформацією з людиною. Наприклад: записане відео  можна буде переглянути на моніторі, а за допомогою колонок чи навушників почути звук. Домалювавши та вдосконаливши свій малюнок, можна  його роздрукувати на принтері. А такий процес може бути багаторазовим, де людина з машиною будуть обмінюватись інформацією.

• Фізкультхвилинка

Руки вгору – підтягніться,

Раз, два, раз, два!

Щонайнижче нахиліться,

Раз, два, раз, два!

Станьте рівно, поверніться

І до сонечка всміхніться.

А тепер, любі малята,

Пострибайте, як зайчата.

Руки вгору підніміть –

Вдих і видих всі зробіть.

ІV. Усвідомлення набутих знань й формування вмінь та навичок

Виконання інтерактивних вправ (розташувати в порядку появи засоби обрахунку, розділити на групи ручні, механічні електронні засоби лічби), використовуючи сервіс  LearningApps.org

V. Підсумок та рефлексія уроку: «Дерево зростання»

На дошці малюнок деревця з гілками. В учнях на партах різнокольорові листочки: зелений – все зрозуміло; жовтий – зрозуміло, але не все; червоний – нічого не зрозуміло. Учні «вивішують» свої листочки на дерево.

Учитель може зробити висновок про рівень засвоєння учнями матеріалу з теми.