Урок інтегрований "Лелека"

Про матеріал
Урок формує вміння визначати особливості авторської майстерності в зображенні картин природи; удосконалювати навички мовчазного, свідомого читання, читання в особах; шляхом аналізу поведінки і вчинків персонажів учити визначати їхні риси характеру.
Перегляд файлу

Кузьмінова Г.О.,

учитель початкових класів

Ялтинської ЗОШ І-ІІІ ст.№2

Першотравневої районної ради

Донецької області

 

Тема: «Лелека – живий символ України»

Мета:

  - формувати вміння визначати особливості авторської майстерності в зображенні картин природи; удосконалювати навички мовчазного, свідомого читання, читання в особах; шляхом аналізу поведінки і вчинків персонажів учити визначати їхні риси характеру; розширити та поглибити знання дітей про лелеку-оберіг, лелеку-символ, його зовнішній вигляд, спосіб життя, значимість. Дати дітям поняття, що лелечина вірність була і є своєрідним символом любові до рідної землі, на якій вони ростуть і яка дає їм силу і розум на добро.

  -розвивати уяву, гнучкість мислення, уміння відтворювати послідовність розвитку подій, внутрішній світ героїв за допомогою рухомих картин; збагачувати словниковий запас учнів;розвивати позитивне емоційне ставлення до пізнавання навколишнього, образне мислення. Допомогти дітям переконатись у невичерпному багатстві рідної мови; збагачувати життєвий досвід; розвивати уміння робити висновки, аналізувати текст;          --виховувати інтерес, любов та повагу до улюбленого птаха українців, любов до рідної природи, до рідного краю, почуття патріотизму


Обладнання: аудіозапис пісні С. Ротару «Аист на крыше»; малюнки до сюжету оповідання із прикріпленими на них магнітами; дитячі малюнки із зображенням лелек;  ноутбук, магнітофон; добірка матеріалів (наукові та художні тексти) про лелек; фотокартки із зображенням птахів; печиво «галіопа».
Тип уроку: інтегрований урок.

 

Хід уроку

І. Організація класу до уроку


II. Мотивація навчальної діяльності учнів
 

///. Вступна бесіда

Діти! Сьогодні на уроці ми будемо розмовляти про символи України. Як усі країни світу наша країна має державні символи. Ви знаєте які?(Діти відповідають). Крім цього є ще народні символи. До них відносять рослини,одяг, тварин,птахів. І сьогодні ми поговоримо про такого птаха. А про якого, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

Загадка
Майстер цей з'явився рано,
На даху помудрував.
І без цегли, і без крана

 Дім собі побудував. (Лелека)
(На демонстраційній дошці (на екрані) — зображення лелеки.)

 

  • Ми будемо вести мову про живий символ України - лелек .
  • Чи доводилось кому-небудь із вас бачити живого лелеку?
  • Яке ж то українське село без лелек і лелечих гнізд? Саме красивий вигляд
    птахів слугує окрасою селу так само, як і обсипаний цвітом вишневий садок,
    калина біля струмка чи веселі соняхи на межі. Український народ наділив
    його рисами справді священного птаха.

 

 

 

Звуковий аналіз слова ЛЕЛЕКА

 

 

25.11.2014-1-22

Прислів'я
 

Учитель.Дякую вам, діти! А тепер пригадаємо прислів'я про цього птаха.

(На партах конверти із словами. Зберіть речення.)
І група    Скільки лелека не літає, а навесні додому вертає.

ІІ група   Прилетіли лелеки – весну принесли здалека.
 

Учитель.                                                                                                                         Чому так говорить народна мудрість? За фенологічними спостереженнями, лелеки одними з перших повертаються до своєї «домівки» з теплих країв. Українці дуже поважають цього птаха та з нетерпінням чекають його повернення, бо вірять, що саме він на своїх крилах принесе тепло.

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Розчитування
 

Учитель. Гадаю, що «наш гість» приємно здивується, почувши, що ми про нього склали вірш-добавлянку (вправа на розчитування)  Пригадаймо його.
(На екрані з'являється початок речення, а учні добирають до нього римовану кінцівку, відповідно до змісту.)

Ай-ай-ай — я люблю свій рідний               край.
Си-си-си — є зелені в нас                          ліси.
Бе-бе-бе — є в нас небо                             голубе.
Чки-чки-чки — є в нас голубі                   річки.
Ах-ах-ах — є чарівний гордий                  птах.
Ека-ека-ека — звуть усі його                    лелека.
Еку-еку-еку — ми покличемо                   лелеку.

 

Закликання лелеки


Учитель. На Поліссі випікають печиво «галіопу», за допомогою якого закликають лелеку, сподіваючись, що коли задобрити його, цей птах приноситиме гарну погоду господарям під час польових робіт. Тримаючи в долонях галіопу, люди промовляють: «Лелеко, лелеко, на тобі галіопу, а мені дай жита копу».
- Нумо разом закличемо лелеку й до нашого класу.
(Діти, за прикладом учителя, простягають перед собою руки, в яких тримають символічне печиво, та читають "закличку" з екрана чи з демонстраційної картки.)
Будемо сподіватися, що цей птах принесе нам не лише тепло, а й подих весни та аромат первоцвітів.
(На демонстраційній дошці (на екрані) - ілюстрації із зображенням лелеки.)

 

 


Назва цього птаха в різних регіонах України


Учитель. Сподіваюсь, бузька нас почув. Та чи не образився «птах щастя», коли я назвала його бузьком, як ви гадаєте? (Відповіді дітей.)
- Саме так. Він має багато імен. Про це ми дізналися, вивчаючи матеріали, які ви готували за проектом.
(Учні відстежують написи — назви птаха на екрані.)


Учні по черзі От, скажімо, ближче до кордону з Росією його називають «аістом», на Київщині — «бусол, чорногуз», в інших регіонах можна почути ось такі назви: «бузько», «бузьок», «гайстер», «боцян», «боцюн», «бусол», «бушель», «бушля», «бусень», «айстер», «гастір», «жабоїд», «длекотень», «кукостверк», «гова».

Учитель.  А ще лелеку можуть називати чоловічим ім'ям, таким чином висловлюючи повагу до нього, наприклад, «Іван», «Степан». Та й деякі українські прізвища походять від назв цього птаха.


Легенда про лелеку
Який гарний птах, що заслуговує на повагу, чуйне ставлення до себе. Особливо,коли пригадати легенду про нього.
(Учні інсценізують легенду.)
 

 

Легенда про лелеку або «Хто принесе дитину?»


Це давня легенда. Колись на світі панували звірі, а люди лише з'явились.


Дуже-дуже давно, коли народилась перша дитина, зібрались усі звірі, птахи та риби і стали радитись: а хто ж принесе її батькам.


Першим вийшов цар звірів Лев, і сказав:


- Оскільки я цар над усіма звірами, попрошу доручити цю справу саме мені. Я сам принесу людям їхнього первістка.


Усі погодились. Але потрібно було перенести дитину через Море-Океан. Лев не міг впоратись сам. Тоді з води випірнула Риба-Кит і промовила:


- Я перенесу людське дитя на своїй спині, хай Лев тільки донесе його до Моря-Океану.


- Добре,— сказали звірі. — Але за Морем-Океаном є великий непрохідний Ліс-Праліс, потрібно якось перенести немовля і через нього.


Тут наперед вийшов чорний Орел.


- Я перенесу немовля через Ліс-Праліс.


Звірі погодились, та старий Вовк заперечив:


Ти, Орле, — сказав він, — безперечно, найсильніший і найсміливіший птах, літаєш вище від усіх, але Ліс-Праліс дуже великий. Чи вистачить тобі сил донести дитину, подолавши таку відстань?


Орел задумався. Так, він найсильніший, літає найвище, його усі бояться, та віддаль була дуже великою.


- Гаразд, — погодився Орел. — Дійсно, це для мене може стати перешкодою. Тому, замість мене полетить Лелека. Він долає дуже великі відстані, він подужає.


Наперед вийшов білий-білий Лелека. Поклонився усім присутнім, та подякував за честь і довіру.


- А для того, щоб тебе ніхто не посмів зачіпати чи ображати по дорозі, — промовив Орел, — я дам тобі свою відзнаку.


І провів своїм чорним крилом по крилу Лелеки. Кінчики крил білого Лелеки почорніли — тепер усі знали, що це ознака Орла, і не варто зачіпати цього птаха.


На тому і погодились. Час був уже пізній, вирішили відправити усіх в дорогу наступного ранку. А зранку впав сніг — прийшла Зима. Звірі знову зібрались і зажурились. Як бути тепер? Зима, Сніг та Мороз можуть зашкодити.


Думали, думали і придумали: необхідно сповити дитину в білі пелюшки. Саме білий колір захистить, зігріє та сховає немовля від зимової негоди. Та й Лелека також білий — зима його не помітить.


Так і зробили звірі. Спочатку Лев приніс дитину до Моря-Океану, потім Риба-Кит несла її на своїй спині, а далі Лелека переніс через Ліс-Праліс. Немовля було закутане в білі пелюшки, і Зима не помітила ні її, ні білого Лелеку. А чорні відзнаки на крилах відлякували ворогів.


З того часу так і повелось, що дітей нам приносить Лелека, бо люди його бачать останнім. Насправді ж до цієї справи причетні й інші звірі, і Лев, і Риба-Кит. І навіть, коли настає Зима, вона не може завадити. Тому, що білий колір ховає усіх від її негоди. А Лелека прилітає і взимку, але його не видно...


Мозковий штурм


Учитель. Добре запам'ятали й засвоїли матеріали усної народної творчості і природознавства, а тепер дізнаємося, що ви ще знаєте з цієї теми.
(Учитель ставить запитання, учні на них швидко відповідають.)     

 

Складаємо ментальну карту 

 

                                                                                                                                                            1.Питання:

Який голос мають лелеки?

Відповідь:

Лелеки голосу не мають, але вони клекочуть дзьобами.                                                                                         

2 Питання:

Як називають маленьких пташенят лелек?

Відповідь:

–  Лесики.

2.1Питання:

Як дорослі лелеки піклуються про своїх маленьких лесиків?

Відповідь:

Висиджують маленьких лесиків по черзі: удень – батько, вночі – мати.Годують їх постійно, носять їжу і воду в дзьобах 9 раз на день і так 2 місяці – 70 днівЗа їжею батьки літають по черзі, і чергують біля гнізда теж по черзі, маленьких не залишають одниКоли дуже спекотно, то батьки в своїх дзьобиках приносять їм воду і роблять душ, поливаючи їх водою.

Навчають своїх лесиків літати і здобувати їжу самим.

3  Питання:

Чому лелеки живуть біля води?

Відповідь:

Тому що полюбляють їсти рибу, жаб, черепах, ящірок, змій, гризунів, навіть зайчат.

Тому що мешканці водойму – жаби, вужі – найсмачніша їжа для лелек.

4 Питання:

Що віщує гніздо на хаті?

Відповідь:

Гніздо на хаті віщує щасті і достаток.

5  Питання:

Коли лелеки відлітають у вирій?

Відповідь:

Восени лелеки збираються у зграї і відлітають у вирій – спочатку молоді, а потім – пізніше летять дорослі.

Відлітають у вирій тільки вночі, тому що солов’ї – користуються безплатним проїздом, усідаються на лелеку і в такий спосіб полегшує собі шлях у вирій.

5.1Питання:

Чому відлітають у вирій?

Відповідь:

Тому що холодно, нема їжі.

6 Питання:

Чому лелек занесено в Червону книгу?

Відповідь:

– Тому що їх стало дуже мало

– А ще тому, що люди осушили болота. А ще забруднили струмки, ріки, поля.

7 Питання:

Як в народі називають лелек?

Відповідь:

– Бусел, бузько, чорногуз, бушля, веселка, аист.

Фізкультхвилинка

Учитель. Спробуємо разом з вами відтворити рухи лелеки:
- як кружляє над оселею (побігали, покрутились навколо сусідів — однокласників);
- як будує своє гніздо, перебираючи гілочки дерев дзьобом (діти імітують рухи лелеки);
- як клекоче від задоволення лелека, вигнувши шию (стоячи на одній нозі, закидаючи голову назад, імітуючи клекотання);
- як намагається злетіти (розмахують діти руками);
- як стоїть на болоті, ловлячи жабок (стоять діти на одній нозі, нахиляючи голову донизу).



IV. Сприйняття та засвоєння матеріалу уроку

 

Читання оповідання Сухомлинського учителем 

 

      Лелека народився на березі великого озера. Підріс, полюбив рідну землю. Але наближалася зима. Лелека пристав до зграї інших лелек і полетів далеко на південь. Там вічне літо, яскраве сонце. У лісах зелені, сині, голубі папуги співають.

А наш лелека прилетів, роздивився й засумував. Ніщо його не радує - ні пташині пісні, ні привітне сонце. Ось одного разу підлетів до лелеки голубий папугу і запитав: - Чого сумуєш? Чом гнізда не мостиш, лелеченят не виводиш?

Мовчить лелека, нічого не відповідає, тільки на північ поглядає.

Раптом насторожився, прислухаючись до чогось. Здалеку долинув лелечий клекіт:

-     Пора в дорогу! Змахнув лелека крильми.

-     Куди ж ти летиш? - здивувався папуга. - Адже там холодно. Поживеш кілька місяців та й знову до нас повернешся. І що ж там хорошого на твоїй холодній півночі?

-     А хороше те, що я там народився, - відповів лелека. - Там моя Батьківщина. А без Батьківщини життя - не життя.

Сказав це лелека і полетів доганяти своїх товарищів.

 

Бесіда за змістом почутого:

Літературний словничок
(На демонстраційній дошці (на екрані) написано слова, значення яких потрібно пояснити.)
Зграя – стая                                                 не мостиш – не строиш

Південь – юг                                                 долинув - донесся

Північ - север
 

Самостійне читання оповідання учнями під аудіозапис «Клекіт лелек»

 

Фізкультхвилинка
 

(танцювальна)


Вибіркове читання
(Учитель дає завдання знайти відповіді на поставлені запитання й зачитати рядки з тексту, відшукавши їх.)
- Що запитав Папуга у Лелеки?

Що відповів Лелека  Папузі?
(Діти знаходять рядки з тексту та зачитують їх.)


Читання в особах
Учитель. Прочитайте уривок тексту, в якому описується спілкування (Діти знаходять уривок та, розділивши з допомогою учителя на ролі, читають текст в особах — с. 60, 5 абзац на сторінці.))
 

Після роботи над текстом

Рухома картина                                                                                                     Робота над скоромовкою

 

Чорно-білий чорногуз                                                                                               у болоті чорнім вгруз
(Повторюють всі разом, окремо, разом, хто швидше.)

 

  • Так яка ж пташка за народним повір’ям перша прилітає навесні?
  • Пропоную виконати роботу в групах.

Графічний диктант – І група

Розмалювати – ІІ група

 

Під музику зібрати картину

 

V. Підсумок уроку
 

 

  • Як ви гадаєте, за що люди шанують лелек?

 

Відповідь:

– За вірність і любов до людей.

– За вірність і любов до Батьківщини.

– За те,  що вони дарують щастя й достаток.

– За те, що лелеки – це оберіг нашого дому.

– За те, що лелеки – живий символ України.


(Під час прослуховування запису пісні на екрані телевізора з'являються почергово фото та малюнки із зображеннями лелеки, які діти разом з батьками малювали .)


VI. Домашнє завдання



Учитель. А наприкінці нашого уроку хочеться всім побажати жити в гармонії з природою, любити та берегти її. Пам'ятайте, що ми творимо світ своїми руками. Посадіть дерево, нагодуйте пташку, полийте квітку — і природа та наші нащадки скажуть вам: «Дякуємо...».

 

Дякую за урок!

docx
До підручника
Літературне читання 2 клас (М. Зоряна)
Додано
21 січня 2021
Переглядів
2146
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку