Урок. Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього; про те, що може врятувати сучасний світ.

Підготувала: учитель КЗ «Веселівська районна різнопрофільна гімназія»

 Старостенко Тетяна Валентинівна

Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова».

 Поетичні роздуми про

дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до

нього; про те, що може врятувати сучасний світ.

                                                                     Людина створена для щастя,

                                                                       як птах для польоту.

                                                                                     В. Короленко

  Мета уроку:   навчити виразно й усвідомлено читати поезії, коментувати їх зміст, знаходити й пояснювати художні засоби, висловлювати власні роздуми про щастя і шляхи  до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі; формувати усвідомлення того, що світ дитинства—вічне джерело сили, натхнення, мрій, фан- тазії; виховувати почуття дружби, розуміння його ролі в житті людини, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку:

                                                                                                                                      Щастя—робити добро…

І. Організаційний момент.

Щастя—це вічна дорога земна,
Щастя—це літо, зима і весна,

Щастя—це сонце, злива і сніг,

Щастя—це пісню ділити на всіх,

Щастя—це віра в добро і любов,

Щастя—це музика вільних дібров,

Щастя—це друзі і рідний твій дім,

Щастя—це світ, подарований всім.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.

     Слово вчителя:  Сьогодні у нас дещо незвичайний урок, а говорити сьогодні будемо про «щастя».  Чому я обрала саме таку тему? Насамперед тому, що впевнена: немає жодної людини, яка б не хотіла бути щасливою.

                    Хто хоче бути щасливим?

                    А що для цього треба?

--відповіді учнів. (Прийом «Мікрофон»)

Робота із тлумачним словником.

Словники зафіксували значення цього слова так:

Щастя—це стан цілковитого задоволення життям; вияв радості від спілкування з рідними, близькими; успіх, удача (тлумачний словник)

Щастя—благополуччя, земна благодать, бажання жити без горя, смутку, тривоги, спокій і задоволення взагалі; усе бажане, усе те, що задовольняє людину.(словник Даля)

Щастя—поняття моральної свідомості, що позначає стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення.(педагогічний словник)

       А що говорили про щастя видатні люди?

--відповіді учнів (завдання отримали учні заздалегідь)

    Прислів`я і приказки про щастя.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

--До теми Щастя зверталися і будуть звертатися письменники в усі часи, бо вона вічна.

   А ми спробуємо осягнути, як його розуміє наша сучасниця—українська письменниця Ірина Жиленко.

ІV. Актуалізація опорних знань:

        Хто ж вона, Ірина Жиленко?

         --підготовлений учень відповідає про дитинство, юність.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИЦІ

    Чим цікаві поезії Ірини Жиленко?

Учень:  Багатьма речами.

--Наприклад, її вважають найбагатшою на кольори поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках назви кольорів вжито 1059 разів.

--А ще поетеса дуже любить рослини і, особливо квіти, і щедро їх описує у своїх віршах.

 Можливо тому, що виросла на вулиці, однією з назв якої була Ботанічна.

--На честь фіалок, своїх улюблених квітів, вона навіть створила літературний жанр «фіалки-вірші»

--І ще один штрих. Кажуть, що за творами Ірини Жиленко можна вивчити побут киян: дізнатися, де, який магазин чи базар, куди, яка вулиця повертає, де розташований потрібний парк (немов у довідковому бюро).

  Чи знаєш ти, що…

Б.Чайковський, український письменник, писав про І.Жиленко: «Поетеса хоче, щоб малеча вірила у добрі і прекрасні чудеса, у гномів, у Діда Мороза, у те, що квіти вміють вальсувати, а ляльки розмовляти. На її думку, це не зашкодить майбутньому науковому мисленню, зате на все життя  закладе ніжність до всього живого, осяє світ чарівним світлом.

   Якось поетеса зізналася: «Усі мої емоції віддані саме змісту, його соборам, бульварам, вітринам, кафе, моїй міській квартирі з улюбленими речами і незчисленними друзями.

   Отож, вашій увазі вірш І.Жиленко.

V. Аналіз поезій.

Вірш «Жар-птиця»

--Чи сподобався вам вірш?

--Про що він?

--Визначте тему вірша? (Зображення жар-птиці, яка , перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, , освітила все довкола у столиці і принесла людям радість і щастя)

--Головна думка? У світі завжди протиставляється добро(жар-птиця) і зло(ґава) , відбувається боротьба між цими силами.

-- Жар-птиця…  Де ми ще зустрічаємо її образ?

Випереджаючі завдання:

--Жар-птиця. У різних культурах її образ трактувався по-різному. У слов`ян жар-птиця—казкова, вогняна птаха, її пір`я блищить сріблом і золотом, крила—як язики полум`я, а очі світяться, як кришталь.

   За розмірами вона сягає павича.

--Що означає  вислів «впіймати жар-птицю»?

--З яким вивченим раніше твором можна провести паралель?

(«Кольорові миші» Л.Костенко, ґава –сусід Анни).

Робота з текстом:

--Де і в яких умовах жила Жар-птиця?

--Чому птаха покинула чарівницю?

--Як прийняли люди появу  жар-птиці?

--Чим пояснити таку поведінку ґави?

--Як вона себе називає?

--Чому паву поетеса називає лютою?

--Через що у людей посмутнішали лиця?

--А що необхідно робити, щоб запобігти хворобам?

--А як ви ставитесь до птахів у зимовий період? Для чого ми повинні їм допомагати?

        Загадка:

Без сокири і без рук, а дім будує? (Пташка)

                 Характеристика героїв:

Жар-птиця: «золота», «очі-намистинки», «чудесна», «непристойно яскрава»,

                      «птаха екзотична, південна, до снігів незвична», «клює родзин-

                      ки», «п`є молоко».

Ґава: «трьохсотлітня», «старезна, без ока…кульгава», заздрісна, підступна,

            називає себе Павою.

(Учні заповнюють таблицю у зошитах: художні засоби у вірші)

               Хвилинка мудрості.

Поміркуй:

   «Світ навколо нас повний краси, вона виявляється в найменших образах, яких часто не помічають люди. У краплині води, взятої з калюжі, вирує цілий світ… Відкрий тільки очі і дивись».

                                                       Г.К.Андерсен

    Будьте уважними до всього, що нас оточує. Навчіться робити себе і оточуючих щасливими.

                 ПРЕЗЕНТАЦІЯ –ЩО ТАКЕ КРАСА?!

Вчитель: Поетеса Ірина Жиленко не мислить свого життя без польоту мрій. Вона знає, що діти, її улюблені читачі, часто літають на «кульках, планетах і зміях», а тому вона вирішила випустити у повітря і свою чарівнуЖар-птицю, щоб було чим захоплюватись, щоб було чому радіти, щоб посвітліли лиця у всіх, хто бачить це диво. Проте екзотична пташка, не звична до співі, захворіла і тепер лікується вдома. Вона п`є молоко, їсть родзинки, читає журнали, щоб подарувати новорічну  радість дітям своїм новим польотом. Не всі,  однак, раді Жар-птиці—стара кульгава ґава, яка вважаласебе Павою, знайшла чарівну пташку занадто яскравою, її думку підтримали ворони. Та добре, що у Жар-птиці більше прихильників, ніж ворогів, тому її завжди чекають із нетерпінням діти та дорослі. Про цю історію Ірина Жиленко повідала у вірші «Жар-птиця».

Вірш «Підкова»

   Незмінним новорічним гостем дітвори є Дід Мороз. Він став персонажем вірша «Підкова». Золоту підкову, загублену стареньким Дідом Морозом, знайшла лірична героїня твору. Вона, незважаючи на цінність цієї знахідки (вирішує повернути її назад до Лапландії).  Для багатьох такий вчинок залишається незрозумілим.

Читання вірша

Чи знаєте ви, що колір теж може бути образом, може щось означати.

 Н-д: зелений--це колір молодості, природи, надії,символ життя.

 Рожевий – означає чистоту, ніжність, красу,любов.

Жовтий-- уособлює тепло, радість.

Отже, кольором автор розкриває себе, свої емоції, почуття.  

--А що ж означає підкова? ( Підкова у віруваннях нашого народу здавна займає особливе значення і місце. Кажуть, хто знайде ненавмисне підкову, тому вона принесе щастя.

--А які ще прикмети стосовно підкови ви знаєте?

   Повернімося до вірша і визначимо його тему: зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову, загублену Дідом Морозом, і прагнула , щоб здійснилися її мрії та бажання.

            Робота з текстом:

• Якою у творі побачили підкову?
• Які враження вона справила на оточуючих?
• З яким проханням звернулася лірична героїня до підкови?
• Чому діти вірили в чарівність підкови?
• А що треба зробити для здійснення ваших мрій?
• Чим ця поезія пов`язана з попередньою.

      У вірші є гіперболізований образ «сімсот роззяв». Під ним легко вгадується ті, хто заздрить чужому щастю, й ті , хто береться судити чужі вчинки.

    Визначити художні засоби у вірші (запис у таблицю).

VI. Закріплення знань, умінь та навичок.

            Літературний диктант.

  VII. Підсумки уроку.

         Вчитель:  Отже, кожен із розглянутих віршів Ірини Жиленко дарує читачам свято зустрічі із справжньою поезією. А її не може бути без яскравої образності, польоту фантазії, вміння поєднувати найтонший ліризм із іронією. І хочеться вірити, що утвориться та спільнота людей (а серед них і ми з вами), що відчують ту красу, про яку писала Ірина Жиленко:

                    Ми—це дихання тисячі щасть,

                   Ми--це ніжність небес на щоці,

                    Ми—це ти, і ось той, і ось та—

                    невичерпна безсмертна спільність.

                    Ми—це щедрість і доброта.

       Людина, яка прагне створити таке суспільство, назвала себе «homo feriens»--людина святкуюча. Тож нехай вірші Ірини Жиленко стануть популярними, можливо,  тоді у світі з`явиться більше оптимістів, більше щасливих, добрих людей.

  А на згадку про наш урок і на щастя вам я дарую цю підковку.

VIII. Оцінювання учнів.

IX. Домашнє завдання.

     Виразно читати вірші.

     Самостійно опрацювати вірш І.Жиленко «Гном у буфеті», у зошит виписати

      художні засоби із вірша.