Урок Історична памʼять. Культура памʼяті. Формування історичної памʼяті

Дата __________      Номер  уроку ___________                 Історія України 5  клас

 

Тема: Історична пам’ять. Культура пам’яті. Формування історичної пам’яті.

Ціль уроку: ознайомити учнів з поняттями «історична пам’ять» та «культурна

пам’ять», пояснити їхнє значення для суспільства. Вивчити приклади збереження історичної пам’яті в Україні (пам’ятники, музеї, народні традиції, свята).  Дослідити способи передачі історичної пам’яті з покоління в покоління (усна народна творчість, книги, кіно, меморіали). Розвивати уміння аналізувати історичні події та їхній вплив на формування національної свідомості. Формувати навички критичного мислення, роботи з джерелами інформації та усвідомлення важливості збереження історичної спадщини. Виховувати почуття гордості за історію своєї країни, повагу до традицій, пам’яток культури та героїв минулого.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історія та толерантного ставлення до культури та традицій інших

народів.

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та

встановлення хронологічної послідовності; вміння обчислювати та

перетворювати різні  системи обрахунку часу;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

Тип  уроку: урок формування компетентностей

Обладнання: зошити, підручники, історичні атласи, ілюстративний матеріал,

роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, відеоматеріали, Лего-

цеглинки.

 

Зміст заняття:

І. Етап орієнтації. Мотивації діяльності

Психолого-емоційне налаштування

•          Добрий день! Пропоную розпочати урок з невеликого відео фрагменту

https://www.youtube.com/watch?v=g3uOpp2GLuI

вир життя несеться з шаленою швидкістю, змінюються епохи, країни, люди, але щоб не повторювати минулих помилок ми маємо пам’ятати все

 

ІІ. Етап цілепокладання

Пригадайте види історичних джерел

Інтерактивна вправа

https://wordwall.net/uk/resource/60442747/історія/історичні-джерела

Мотивація навчальної діяльності

Інтерактивне завдання «Що пам’ятаєш ти?»

Учитель пропонує учням кілька питань:

•    Які свята святкують у вашій родині?
•    Які традиції передаються від покоління до покоління?
•    Чи знаєте ви історії про своїх бабусь і дідусів?
•    Чи відвідували ви місця, які нагадують про історію України (пам’ятники, музеї, старовинні церкви)?

Учні коротко відповідають, і вчитель підсумовує: "Все це – частина історичної та культурної пам’яті! Ми будемо вивчати, як люди передають історію далі і чому це так важливо."

Оголошення теми та мети уроку

 

ІІІ. Етап цілереалізації

1. УСНА ІСТОРІЯ

Ви знаєте, що історики дізнаються про минуле з різних історичних джерел. Серед них — речові та писемні пам’ятки. Наведіть приклади речових пам’яток і писемних джерел.

Чимало цікавих відомостей можна отримати і з усних історичних джерел. До них належать міфи, народні пісні, думи, перекази, легенди, спогади тощо.

Та особливу цінність мають спогади людей, які пережили певні історичні події, були їх свідками або учасниками. Завдяки їхнім свідченням ми можемо дізнатися про перебіг багатьох подій, зокрема.

Метод «Кластер»

Такі відомості дослідники можуть отримати через інтерв’ю.

Варто запам'ятати!

Інтерв’ю — бесіда дослідника або кореспондента з людиною на певну тему за чітким планом. Інтерв’ю обов’язково фіксується, записується у різний спосіб.

Історичні подробиці

Десятиліття тому спогади людей записували на папері, потім — за допомогою диктофонів. Зараз здебільшого використовується відеозапис інтерв’ю.

Свідчення про певні події, інтерв’ю записуються та вивчаються дослідниками усної історії.

Bарто запам'ятати!

Усна історія — спосіб дослідження минулого через запис і вивчення спогадів його свідків.

Як ви думаєте, люди якого віку можуть розповісти про події Другої світової війни?

Діємо: практичні завдання (випереджальне завдання діти беруть інтерв’ю у батьків, бабусь і дідусів які іграшки були в вашому дитинстві)

Підготуйте питання та візьміть інтерв’ю у своїх старших рідних та близьких про те, як вони жили, як вчилися, у які ігри грали у своєму дитинстві. Занотуйте відповіді у зошиті, або зафільмуйте відеозапис інтерв’ю за допомогою смартфона. За матеріалами інтерв’ю зробіть презентацію «Життя, навчання та ігри дітей у ... роки».

Перевірте, як ви зрозуміли, що таке усна історія. Виконайте онлайн вправу

https://cutt.ly/yPtmquh

2. ЩО ТАКЕ ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ

Робота з відеоматеріалами

https://www.youtube.com/watch?v=92quaQUO6o8&t=54s

Варто запам'ятати!

Історична пам’ять — уявлення певної спільноти про свою історію та взаємини з іншими спільнотами.

Робота зі схемою

Робота з таблицею

Основні чинники, що формують історичну пам’ять

Історичні уявлення людини	Приналежність людини	Переконання та цінності людини
Особистий досвід і родинні історії	Приналежність до певної релігійної, національної спільноти	Ставлення до мови, національної культури, традицій
Інформація з книжок, фільмів, Інтернету	Приналежність до певного покоління	Моральні норми
Події, що викликають сильні емоції та почуття (зокрема Голодомор, Друга світова війна, Революція гідності)	Місце проживання людини, соціальне середовище	Світогляд, політичні переконання

3. КУЛЬТУРА ПАМ’ЯТІ

Різна історична пам’ять спільнот не означає, що у них немає спільного. Українці та інші народи усвідомлюють цінності людського життя, людських прав і свобод, важливість прагнення справедливості. Такі цінності є основою історичної пам’яті європейської спільноти, що формується. Ми живемо в одній країні, в Європі, на одній планеті. І тому маємо формувати таку культуру пам’яті, яка базується на взаєморозумінні та взаємоповазі з іншими спільнотами.

Варто запам'ятати!

Культура пам’яті — сформоване в суспільстві ставлення до історії свого народу, традиції вшанування героїв, розуміння історичних процесів. Культура пам’яті виражається як у переконаннях, так і в певних ритуалах, пов’язаних із вшануванням історичних постатей і відзначенням історичних подій.

Поміркуймо!

Метою Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» у м. Дніпро є поширення знань про Голокост. Водночас тут створені експозиції, присвячені вірменській трагедії, Голодомору, знищенню ромів, депортації кримських татар, іншим людським трагедіям. Як ви думаєте, чим зумовлений такий погляд на історію?

Навіть згадуючи про найтрагічніші сторінки національної історії, зокрема про Голодомор, треба говорити не тільки про знищення, а й про опір і рятування людських життів. А крім того, ми маємо пишатися своїми досягненнями та перемогами, шанувати видатних представників наших народів та їхні здобутки.

Рівні історичної пам’яті:

•    1. Офіційний (те, як держава та її представники пояснюють минуле).
•    2. Неофіційний (уявлення про історичні події та явища, представлені у повсякденному житті).

Держава часто використовує історичну пам’ять для того, щоби довести своє право на існування, а іноді — ще й аби заявити про свої претензії на більшу вагу у світі, території інших держав, котрі, як вона вважає, «справедливо» мають належати їй. Наприклад, після завершення Першої світової війни (1914-1918) було укладено низку міжнародних договорів, що творили Версальсько-Вашингтонську систему облаштування світу. Цілі народи були оголошені винуватцями розв’язання цієї війни, що викликало їхнє обурення, бо саме ці народи скинули ті уряди та політичні режими, які розпочали Першу світову війну. Також без погодження з їхніми народами було змінено кордони. Це закарбувалося в історичній пам’яті як глибока образа і призвело до того, що народи цих держав прагнули нової війни для досягнення «справедливості». Цим скористалися нечесні політики для того, щоби прийти до влади.

Уперше могилу невідомому солдату облаштовано після Першої світової війни в Парижі

Прикладом об’єднання завдяки історичній пам’яті стало гасло вшанування жертв Другої світової війни (1939-1945) «Ніколи знову».

Робота з джерелами

На полях Фландрії

На полях Фландрії розквітли маки

Поміж хрестів, ці квіти — знаки,

Де ми спочили; А у небі

Птахи співають і далебі,

Хоч їх не чути крізь атаки.

Нас вбито.. Кілька днів тому

Ми вірили, чекали сонця крізь пітьму,

Любили нас і ми кохали, тепер ми прах

На Фландрії полях.

Завершіть за нас битву з ворогами:

Передаєм вам слабнучими руками

Наш смолоскип; Ви піднесіть його у вись,

Бо не намарно жили ми і мріяли колись,

А зараз проростаєм маками крізь прах

На Фландрії полях.

автор Джон Маккрей

переклад Павла Береста

1. Які квіти згадані у вірші?

2. Якій темі присвячено цей вірш? Яких історичних подій він стосується?

3. Яке враження справив на вас цей вірш?

Інший символ колективної історичної пам’яті — червоний мак — народився у Першу світову війну. Канадський військовий хірург Джон Маккрей на пам’ять про свого загиблого товариша у 1915 р. написав вірш «На полях Фландрії» (Фландрія — регіон Бельгії, де у Першу світову війну розгорнулися жорстокі бої). Після війни використаний у вірші символ — квітка маку — став символом жертв не лише Першої світової війни, а й усіх загиблих у війнах, що відбувалися після 1914 року.

Треба прагнути до розуміння «інших» і бути толерантними в своїх оцінках. Для цього ми маємо любити свій народ, поважати свою культуру, та бути відкритими до пізнання історії та традицій інших народів і релігій.

Арт-хвилинка

Назва квітки у середньовіччя слугувала постійним нагадуванням про Бога. Цю думку втілювало вирізьблене на дереві символічне небесне око, оточене вінком із незабудки й написом «Пам'ятай про Мене».

В жовтих серединках можна написати різні події з історії України або імена людей історичних осіб, героїв війни

З виготовлених квітів діти створюють колаж памяті

 

ІV. Етап рефлексійно-оцінюючий

Інтерактивні вправи та онлайн-тестування

https://wordwall.net/resource/67377255/29012024-урок-19-історична-память-культура-памяті-формування

https://wordwall.net/resource/52434138/історія/усна-історія-історична-память

Запитання і завдання

Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Історична пам’ять. Формування історичної пам’яті. Культура пам’яті» — поєднайте кожне з питань для самоконтролю із відповідним смайликом успіху. Усно дайте відповіді на поставлені питання.

Обговоріть у групі

1. Об’єднайтеся у творчі групи. Уявіть, що ви берете інтерв’ю в учасника/учасниці подій проголошення незалежності України, олімпійського чемпіона/чемпіонки, ветерана/ветеранки АТО-ООС. Як ви маєте підготуватися до зустрічі? Які питання ви хотіли би поставити співрозмовнику? Працюючи в групі складіть запитання для інтерв’ю.

2. У чому полягає важливість дотримання певної культури пам’яті?

Мислю творчо

1. Відвідайте офіційний сайт Українського інституту національної пам’яті. Дізнайтеся, якими питаннями займається ця державна установа. У чому полягає значення її діяльності? Підготуйте коротку віртуальну екскурсію сайтом УІНП, представте її в класі.

https://uinp.gov.ua/

2. Складіть запитання до матеріалу уроку. Скористайтесь хмаринкою-підказкою. Запропонуйте друзям дати на них відповіді.

Рефлексія

•    Чи все вдалося під час уроку?
•    З чим виникли проблеми? Що ви не зрозуміли?
•    Чи сподобався вам урок?

 

V. Домашнє  завдання.

1.Опрацювати параграф підручника.