Методична розробка уроку з курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти»

 

Тема: «ІСТОРИЧНІ КАРТИ»

Мета: сформувати в здобувачів освіти уявлення про історичну карту та простір.

Завдання:

• визначити види історичних карт та їх особливості;
• сформувати уявлення про вплив середовища на людське життя;
• розкрити зміст понять і термінів карта, історична карта, контурна карта, легенда карти, масштаб карти;
• на основі сформованого уміння працювати з історичною та контурною картами;
• використовуючи завдання творчого характеру, формувати креативність в здобувачів освіти 5 класу.

Очікуваний результат:

Здобувачі освіти зможуть

• працювати з історичною картою;
• розуміти та використовувати терміни та поняття;
• працювати з контурною картою;
• розрізняти умовні позначки на історичній карті;
• коментувати текст підручника під час читання і складати запитання до нього.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання з теми: «Періодизація історії».

Учитель пропонує здобувачам освіти заповнити кросворд, виведений на екран, що містить ключові поняття, імена та визначення з попередньої теми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По горизонталі: 1. Поділ історії на періоди. По вертикалі: 2. Давньогрецький мислитель, що поділив історію людства на «золотий», «срібний», «мідний», «героїчний». 3. Проміжок часу, впродовж якого тривають якісь події.. 4. Назва подій, що відбуваються одночасно (які). 5. Назва таблиці, яка містить послідовний перелік історичних подій та їх часових меж.

1Відповіді до кросворда.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація діяльності.

Перед початком висвітлення навчального матеріалу вчитель під час евристичної бесіди пропонує здобувачам освіти відповісти на такі запитання:

1. Як ви вважаєте, як на людей впливають зміни сезонів і погоди?

2. Подумайте і скажіть, де людям легше жити: на півночі чи на півдні? Що саме полегшує життя?

Здобувачі освіти відповідають на поставлені запитання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Середовище та його вплив на людину.

Учитель використовує розповідь, щоб сформувати уявлення про середовище та його вплив на людину.

Учитель. Одним із ключових чинників, які впливають на поведінку людини, її настрій, вибір є її природне середовище. Для того, щоб задовольнити свої потреби, людина змушена пристосовуватись до нього та його змін протягом усього свого життя. Будь-який чинник в навколишньому середовищі вимагає відповіді людини на нього: холодний клімат – потрібно будувати утеплене житло і шити теплий одяг; жаркий клімат – поселення варто будувати поблизу річок, в більш зволожених районах; часті дощі – дах поселення має бути щільнішим, а саме воно має стояти на підпорках – на випадок, якщо ріки вийдуть з берегів, або ж будувати оселю на підвищенні. Навколишнє середовище диктувало людині спосіб життя, тип веденого нею господарства. Там де це середовище дозволяло займатися землеробством, був сприятливий клімат, люди засновували поселення постійного проживання, а де не було можливо – вони були змушені мігрувати, займатися скотарством. Однак у давні часи все ж існували природні межі міграцій: ріки, моря, гори, непролазні ліси чи пустелі, які неможливо було перейти. Оскільки місця життєдіяльності відчутно впливають на історію людства, їх ретельно досліджують. Завдяки цьому ми дізнаємося про тих, хто проживав у конкретній місцевості.

Завдання учням:

Первісне закріплення:

1. Що сприяє надійнішій обороні кордонів – ліси чи гори?

2. Як середовище може впливати на діяльність людей?

3. Чому деякі племена могли не перетинатися тисячі років, хоча жили відносно недалеко один від одного?

2. Історичні карти та їх види.

Учитель. Основним предмтом вивчення простору є карта. Без неї історію ми вивчати не можемо, оскільки навколо нас відбуваються значні події щохвилини, але наскільки це близько чи далеко від нас – без карти ми не зрозуміємо ніколи.

Розкриваючи зміст поняття «карта» та «історична карта» використовуємо пояснення.

Карта – це зображення території земної поверхні, що побудоване в певному масштабі та виконане за допомогою умовних знаків.

Історична карта — карта, що відображає події, які відбувалися на конкретній території в конкретний час.

Здобувачі освіти занотовують у зошити визначення цього поняття.

Ключова різниця між цими двома поняттями в тому, що просто карта може показувати будь-що: ареал розселення кроликів, місця видобутку солі, а історична карта конкретно відображає події, що відбуваються на певний території в певний час і відображає зміни, що могли статися за заданий період.

Історичні карти дають уявлення про історичний простір, місце події та її перебіг. Для того, щоб зрозуміти інформацію, що подає карта, прочитати її, потрібно вміти розшифровувати умовні позначення.

Використовуючи розгорнуту характеристику, вчитель формує уявлення про структурні особливості та види історичних карт. Схема виведена на екран або роздрукована. Здобувачі освіти занотовують її в зошит.

Знавці історії та історичної географії домовилися про наступну класифікацію карт:

• загальні карти – це карти, що відображають історичні події в країні чи групі країн, становище цих країн у конкретний момент історії;
• оглядові карти – це карти, що фіксують послідовність подій у розвитку явища чи процесу, найчастіше — територіальні зміни;
• тематичні карти – це карти, що розкривають окремі події, аспекти історичного процесу чи явища. На них немає позначок, які не стосуються теми;
• карти-схеми – це карти, що зображують, наприклад, конкретні битви.

Що стосується критеріїв класифікації історичних карт, то вони поділяються на наступні групи:

• за охопленою територією (світові, материкові, карти держав);
• за змістом (оглядові, узагальнюючі і тематичні/проблемні);
• за масштабом (велико-, середньо- і дрібномасштабні).
• з навчання історії виділяють карти: розвиваючі (утворюють певний історичний образ динамічним способом, оглядові — вказують події, явища у межах певного історичного моменту), узагальнюючі (відбивають всі основні події і явища у межах визначеного у назві місця і періоду), проблемні (присвячені тільки одному питанню політичного, господарського або суспільного типу)

Отже, історична карта є невід'ємним елементом при вивченні історії будь-якого регіону. Вона може розповісти про події в групі країн в певний період, про послідовність подій або територіальні зміни, про окремі процеси на певній території, про деталі битв. Чи цінне це джерело? Безумовно.

Первісне закріплення:

Учитель пропонує здобувачам освіти гру «Впізнай мене»: ЗО надаються картки з зображенням карт і є завдання: впізнати, що це за карта така з класифікації загальна-оглядова-тематична карта-картосхема.

Приклади карток:

 

 

3. Робота з історичною картою.

На історичній карті інформація подана за допомогою умовних позначень. Щоб їх прочитати, потрібно звернутися до легенди карти. Без неї – ми сліпі.

Учитель використовує пояснення.

Легенда карти — зведення умовних позначень, використаних на карті, з текстовими поясненнями до них.

Здобувачі освіти занотовують визначення.

Англійською «легенда карти» може звучати як «key» - тобто ключ. Ключ до розв’язання ситуації на карті та розуміння її. Німецькою це буде Zeichenerklärung – дослівно «пояснення символів». Придумати власні умовні позначення практично неможливо, адже за нас це вже зробили історичні-географи. До прикладу наведемо таблицю, яка містить загальноприйнятні умовні позначення на історичних картах:

Інформація	Умовні позначки
Територія земної поверхні у конкретний час	Контури та кольорові виокремлення земної поверхні, водойм. Інколи виокремлюють кольором природні умови та рельєф.
Кордони спільнот, країн, релігій	Контури, виокремлення кольором територій, різні види штрихувань
Об’єкти, зокрема поселення, події, пам’ятки	Піктограми
Напрямки руху мандрівників, торговців, армій, переселенців	Стрілочки, криві лінії, інколи з піктограмами
Додаткові елементи	Піктограми, таблиці, діаграми, графіки, схеми

Знаючи що значить кожен елемент, ми можемо розуміти будь-яку карту. Це ніби вивчити мову для спілкування з її творцем. Однак знати, як позначаються нарямки руху мандрівників чи об’єкти на карті – це всеодно мало. Як зрозуміти, наскільки близько чи далеко знаходиться об’єкт? Он, наприклад, Львів знаходиться геть-геть поруч, всього кілька сантиметрів на карті до Києва, але чи значить це, що туди можна дійти пішки? Ні. Для того, щоб розуміти реальну відстань, потрібно знати масштаб карти.

Масштаб карти – це відношення реальних розмірів об’єкта до його розміру на карті.

Здобувачі освіти занотовують визначення.

Знаючи масштаб, ми можемо зрозуміти реальну відстань між двома різними точками на карті, скільки часу приблизно потрібно для того, щоб дістатися кудись – піти походом, доїхати, тощо.

Первісне закріплення:

1. Чому в описі історичні об’єкти подають разом із географічними?

2. Яке умовне позначення можна використати, щоб позначити на карті етнічний склад України (скільки тут проживає українців, білорусів, румунів, тощо)?

3. Як показують на карті кордони, об’єкти, напрямки?

Знати мову карти – це добре, але як же це все втілити на практиці? Робота з картою має відбуватися за певним алгоритмом.

1. Ознайомтеся з назвою карти, щоб впевнитися, що це саме та місцина і той період, що вам потрібні.

2. Прочитайте легенду карти – про що вона говорить.

3. Знайдіть на карті той географічний об’єкт, який вам потрібен. Утворіть логічну пару: що знаходиться поруч, на які ще об’єкти можна орієнтуватися в його пошуку.

4. Ознайомтеся з масштабом карти і за потреби вирахуйте реальні величини на карті.

Завдання учням:

Первісне закріплення:

1. Розгляньте карту. Які відомості можна з неї дізнатися?

2. Враховуючи масштаб, знайдіть відстань від Києва до Білої Церкви. Чи змогли б ви пройти цю відстань за день пішки?

ІV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

Учитель організовує колективну роботу у формі репродуктивної бесіди. Учні відповідають на поставлені вчителем запитання:

1. Що таке історична карта? Які є її види?

2. Звідки можна дізнатися, про що говорить карта?

3. Що означає колір на карті?

4. Що треба зробити в першу чергу при роботі з картою?

5. Що нам дає робота з картою?

6. Чи впливає на людину її навколишнє середовище? Якщо так, то як?

V. Підбиття підсумків уроку.

Учитель використовуючи доведення, узагальнює навчальний матеріал та оцінює активність учнів на уроці.

Історична карта – одне з найцінніших джерел вивчення історії для нас з вами. Завдяки історичним картам ми маємо змогу бачити просторове відображення явищ, процесів і подій, які характеризують певний період історії. Загальні карти дають повнішу характеристику відображуваного явища в цілому, тематичні — одну сторону цього явища або окремі історичні події. Невеличці позначення на карті, роз'яснені в її легенді, дають змогу зрозуміти такий об'єм інформації, який за об'ємом сягав би не менше кількох сторінок. Але все ж запорукою якісного використання карти є дотримання алгоритму роботи з нею, не забувайте про це.

VI. Домашнє завдання.

Підготуйте відповіді на запитання та виконайте завдання:

1. Перерахуйте види історичних карт.

2. Які групи умовних позначок наявні на історичних картах?

3. Як людина впливає на природне середовище?

 

4. Як би ви позначили на карті в вигляді піктограм: школи, лікарні, церкви, торгівельні центри? Зобразіть це в зошиті.

 5. Зробіть карту свого рідного міста на окремому аркуші паперу та оформте легенду до неї.