Урок. Історія 6 клас. Інтегрований курс. Тема: Давньогрецьке суспільство. Спарта.

Про матеріал

Історія 6 клас Тема: Давньогрецьке суспільство. Спарта. Процес формування Спарти, його державний устрій, історичні факти і події

Перегляд файлу

Історія 6 клас

Тема: Давньогрецьке суспільство. Спарта.

Мета: ознайомити учнів з процесом формування Спарти, його державним устроєм; розвивати вміння і навички аналізувати історичні факти і події, давати характеристику історичним діячам, працювати з текстом підручника, аналізувати документи, висловлювати власну думку та брати участь в обговоренні історичних питань; виховувати інтерес до вивчення історії.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

Бліц-опитування

На якому півострові знаходиться Греція
На якому острові знаходилась ахейська цивілізація?
Як називались твори Гомера?

Історичний диктант

Громадська община, що складалась з повноправних громадян-власників і мала свою територію, органи правління, закони. (Поліс)
Укріплена частина міста на пагорбі або кам`яні стіни навколо міст.( Акрополь)
Торгова площа, центр міста… (Агора)
Спадкова знать (Аристократи)
Народ (Демос)
Робоча сила без прав ( раби)
Загальна рада старійшин всіх общин (Ареопаг)
9 найвищих службовців. (1-й Архонт, верховний жрець, головнокомандувач та 6 суддів) … (Архонти)
Форма державної влади, встановлена насильницьким шляхом і заснована на одноосібному правлінні.(Тиранія)

10. Як називалась запроваджена реформа Клісфена, спрямована на недопущення тиранії в Греції (остракізм або «суд черепків»)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності оголошення теми і мети уроку.

План: 1) Виникнення Спартанської держави 2) Закони Лікурга 3) Виховання дітей та повсякденне життя 4) Державний устрій Спарти

ІV. Вивчення нового матеріалу

Робота з підручником с.120, 121

Знайти і зачитайте де знаходилась, майбутня Спарта?
Яким було основне зайняття населення?
Чому не займались мореплавством?
Які племена і в якому тисячолітті заснували Спарту?

Пд.сх . Пелопеннесу – область Лаконіка, в долині р. Еврот в ІІ тис. до н.е. Спарта була заснована дорійцями.

Робота з підручником с.121

Кого називали ілотами, чим вони займались?
Кого називали періеками, чим вони займались?
Як називали повноправних громадян Спарти?

Населення Спарти

Ілоти – поневолене населення, яке чинило опір завойовникам ( випасали худобу)

Періеки – «ті, що живуть навкруги», добровільно визнали владу дорійців.(займались ремеслами та торгівлею, не могли володіти землею та брати участь у громадському житті Спарти)

Спартіати – повноправні громадяни Спарти.( нащадки дорійців)

«Мозковий Штурм»

Порівняємо суспільний устрій Афін і Спарти.

Закони Лікурга

Розповідь

Громадяни Спарти жили за законами, які встановив Лікург, що походив із царського роду, турбувався, щоб в Спарті не було ні бідних, ні багатих і панувала демократія.

Робота з підручником с.121

Як називались земельні наділи в Спарті, як і кому можна було користуватись?

Клери – однакові земельні володіння спартанців. (заборонялось продавати)

Робота з підручником с.121( Геродот. Історичне джерело)

Робота з підручником с.122

Зайняття населення Спарти

Спартанці займались військовю справою. Земельний наділ обробляли ілоти, залишаючи собі частигну врожаю.

Заборонялись торгівельні відносини.

Виховання дітей та повсякденне життя (просканувати)

Хлопців з дитинства виховували в агелах, де навчали військової справи. Дівчат навчали хатнім обов’язкам. Грамоти дітей навчали в межах необхідного.

Щоб ліквідувати нерівність – виводилась з обігу золота і срібна монета,залізні гроші. Простота будівель та харчування, відсутність розкоші.

Державний устрій Спарти

Робота з підручником с.122

Вищи державний орган - народні збори, брали участь лише повноцінні громадяни. Рада старійшин - герусія(28 осіб осіб) та 2 обраних царя – управляли державою.

1. Сім'я, жінка та виховання дітей у афінян

Розповідь учителя

4. Античні Олімпійські ігри

Розповідь учителя

У прекрасному грецькому місті Олімпія ще за часів Гомера на честь бога Зевса було започатковано проведення спортивних змагань, відомих усьому людству, — Олімпійських ігор. Стародавні греки по-різному розповідали про це. Одні казали, що змагання були започатковані самим верховним богом після його перемоги над батьком Кроносом. Інші запевняли, що батьком Олімпійських ігор був нібито син Зевса, величний грецький герой Геракл. Існували також інші легенди про народження цих спортивних змагань.

Відродив Олімпійські ігри в 776 р. до н. е. цар Іфіт. Важкі тоді були часи, Греція страждала від пошестей і війн. Довго цар Іфіт міркував, як же зарадити цим бідам, і вирішив запитати про це у богів. Пішов Іфіт у Дельфи, щоб оракул допоміг йому. Піфія виголосила цареві волю богів. Вона сказала: «Щоб припинити війни та знищити хвороби, повинен Іфіт відродити Олімпійські ігри». Послухав цар оракула. Він запросив до себе спартанського правителя Лікурга. Разом із ним Іфіт склав та підписав угоду про перемир’я, яке укладалося на час проведення змагань, і оголосив Олімпію священним містом, куди заборонялося заходити зі зброєю. Щоб греки завжди про це пам’ятали, текст угоди було викарбувано на бронзовому дискові, який зберігався в Олімпії.

Тільки неодружені жінки мали право бути глядачами під час Олімпійських ігор. Заміжніх, за винятком жриць богині Деметри, на ці спортивні змагання не допускали.

Олімпійські ігри влаштовувалися один раз на чотири роки, тривали вони протягом п’яти днів. Спочатку ігри були лише частиною свята на честь бога Зевса та інших богів, яким поклонялися стародавні греки. Потім вони перетворилися на самостійні спортивні змагання. На ігри приїздили учасники й гості з усієї Греції та Малої Азії. На три місяці припинялися будь-які військові дії, щоб усі бажаючі могли без перешкод дістатися Олімпії. У спортивних змаганнях брали участь тільки повноправні громадяни грецьких держав. Інші ж жителі полісів, так само як і жінки, іноземці, могли бути тільки глядачами.

Перед початком ігор учасники, їхні родичі та вчителі перед статуєю Зевса складали присягу, що під час змагань вони дотримуватимуться звичаїв та законів олімпійських змагань. Спочатку виборювали першість тільки бігуни. На перших Олімпіадах вони долали 1 олімпійський стадій, який дорівнював 192 м. Бігунів поділяли на групи, переможці яких змагалися між собою, а найкращі доходили до фіналу. Історія зберегла ім’я чемпіона олімпіади 776 р. до н. е. Ним був Кореб із Гереї.

Переможців Олімпійських ігор — олімпіоніків — нагороджували вінком із гілочок дикої оливи. При цьому оголошували ім’я олімпіоніка, ім’я його батька та назву міста, у якому він народився. На батьківщині з великою шаною зустрічали переможців Олімпійських ігор. Вони мали різноманітні привілеї, їх обирали на керівні посади. Із 540 р. до н. е. на честь олімпіоніків почали споруджувати статуї на їхній батьківщині.

Поступово програму Олімпійських ігор було розширено: дистанцію для бігунів збільшили удвічі, додали змагання у довгому бігові (24 стадії) та п’ятиборстві (пентатлон). Згодом до програми Олімпійських ігор включили ще кулачний бій і перегони на колісницях. У 394 р. н. е. римляни скасували проведення Олімпійських ігор. І лише у 1896 р. з метою зміцнення миру та злагоди француз П’єр де Кубертен ініціював відновлення Олімпійських ігор.

Робота з термінами та поняттями

Пентатлон — п'ятиборство: метання списа, стрибки у довжину, боротьба, біг, метання диска.

Сицилійський історик Тімей у 264 (чи 360) р. до н. е. започаткував літочислення за Олімпіадами. Незабаром воно було визнане в усій Стародавній Греції.

Цікаво знати

Крім Олімпійських ігор, у Стародавній Греції проводилися й інші спортивні змагання. Існували Істмійські, Німейські та Піфійські ігри. Вони відбувалися один раз на два або три роки і відрізнялися від Олімпійських поєднанням у собі атлетичних, кінних, поетичних і музичних змагань. Істмійські ігри проводили з 582 р. до н. е. коринфіяни. Німейські відбувалися з ініціативи жителів Аргоса. Піфійські ж ігри проводилися жителями Дельф. Переможці останніх отримували вінок зі священного лавра.

Вищий державний орган - народні збори, брали участь лише повноцінні громадяни. Рада старійшин - герусія(28 осіб осіб) та 2 обраних царя – управляли державою.

НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ В АФІНАХ Давні греки значну увагу приділяли навчанню та вихованню дітей. На їхню думку, освічена людина — це, передусім, мудрий, відважний, справедливий громадянин. Він мав бути готовим брати участь у політичному житті, управлінні державою, захищати свою батьківщину на полі бою.

VІІ. Підсумок уроку

«Три речення» - висловити думки із нової теми.

Список використаних джерел:

Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс) : підруч. для6-го кл. закладів загальної середньої освіти / Петро Мороз. – Київ : Педагогічна думка, 2019. – 224 с. : іл.

72651