Урок ІВАН ФРАНКО. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО МИТЦЯ ТА ЙОГО БАГАТОГРАННУ ТВОРЧІСТЬ. «ЗАХАР БЕРКУТ».

План-конспект уроку

з української літератури 7 клас

на тему:

«ІВАН ФРАНКО. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО МИТЦЯ ТА ЙОГО БАГАТОГРАННУ ТВОРЧІСТЬ. «ЗАХАР БЕРКУТ».

                                                        Підготувала:

  вчитель української             мови та літератури

                                                                    ЗЗОШ № 49

                                                                    Шинкаренко О.С.

ІВАН ФРАНКО. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО МИТЦЯ ТА ЙОГО БАГАТОГРАННУ ТВОРЧІСТЬ. «ЗАХАР БЕРКУТ».

Мета: поглибити раніше набуті знання учнів про життєвий і творчий шлях І. Франка—Каменяра українського народу, розпочати роботу над ідейним змістом твору «Захар Беркут», над його сюжетом; розкрити його історичну основу; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння виразно читати, логічно мислити, співставляти, робити висновки; активізувати словник школярів, поповнити застарілими словами; формувати кругозір, світогляд; прищеплювати інтерес до історичного минулого України, наслідків власної праці.

Обладнання: портрет І. Франка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), підручник.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
• Вам мабуть відома та людина, яка зображена на фото?
• Які твори видатного митця ви читали? Чим вони запам’яталися вам?
• Як Ви вважаєте, чому І. Франка називають Каменярем? (На Личаківському кладовищі у Львові, де похований І. Франко, є надмогильний пам’ятник письменнику скульптора С. Литвиненка. Скульптор зобразив каменяра, який молотом розбиває гранітну скелю. Він символізує боротьбу за людське щастя і волю та є уособленням самого І. Франка, якого народ прозвав Каменярем)
 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

ІV. Мотивація навчальної діяльності школярів

- Погляньте уважно на ці фотокартки , які я тримаю – Іван Франко, Термінатор 2 (Роберт Патрік) , Захар Беркут, Ахтем Сеїнтаблаєв . Який зв'язок між ціма постатями? Хто зможе розгадати цей ребус? (Саме в 2018 році в Карпатах, на озері Синевір, почалися уарїнсько-американські зйомки фільму «Захар Беркут» . Режисером виступив саме Ахтем Сеїнтаблаєв. А головну роль Захара Беркута зіграв американський актор, зірка «Термінатора- 2» - Роберт Патрік).

Показ відеоролика каналу 1+1

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя:

 Ми бачимо, що творчість Каменяра сучасна й сьогодні.  Іванові Франку належить понад 5000 творів у різних галузях літератури й науки. Випущені у світ 50 томів – лише третина від написаного. «Академія в одній особі» - називали його сучасники. До того ж він вільно володів чотирнадцятьма мовами.

 У 1916 році професор, доктор філософії з Відня Йосип Застирець, звернувся з листом-проханням у Нобелівський комітет щодо присудження Іванові Франку Нобелівської премії. На жаль, не судилося, бо нагороду вручають живим, а 28 травня 1916 року письменника не стало.

2. Відомості про І.Франка та його творчість.(Мультимедійна презентація).

3. Історична основа та джерела повісті «Захар Беркут».
Слово вчителя:

- Редакція журналу «Зоря» в 1882 році оголосила великий конкурс на кращий історичний твір. І. Франко вирішив узяти участь, а в 1883 р. повість «Захар Беркут» була вже опублікована у журналі.
Повість була написана 1882 року після другого арешту І. Франка — ув’язнення в коломийській тюрмі.  Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичі І.Франко писав повість «Захар Беркут». Основні події твору відбуваються в селі Тухлі, яке існує й нині. Про описані в повісті події збереглося мало документальних відомостей, тому письменник звернувся до народних легенд та переказів.

У переказі, записаному від Миколи Гасинця із Закарпаття, розповідається про похід монголо-татар у Карпати 1241 року, зокрема про один з епізодів боротьби русичів проти «песиголовців»: «Русини підрубали дерева, наклали в купи каміння і воду перегодили. Коли татари ішли в той глибокий звор, тогди люди ті підрубані дерева, каміння і воду пустили за одним свистом. То всьо почало гучати, стріляти і вибило много татар. Котрі ще обстали живі, пошли далі і лягли спати під полонину Стой. Уночі урвавлася велика хмара, і от великий дощ урвав гору. На ній много татар пропало».

4. Стислий переказ І розділу повісті.

- Чому цей твір актуальний і сьогодні? Які питання і проблеми в ньому порушуються?

Проблематика твору:
• захист рідної землі;
• моральний вибір;
• єдність, згуртованість народу — запорука перемоги;
• людина і природа;
• кохання, вірність, самопожертва;
• взаємовідносини батьків і дітей.

5. Виразне читання уривків з ІІ розділу
 про стародавнє село Тухля та про камінь, що стоїть на сторожі.

6. Розповідь про життя тухольської громади за опрними картками.
Скотарство – хліборобство – власність тухольської громади – головний тухольський скарб.

Друге головне джерело достатку тухольців – ненастанна війна з природою – «тухольський прохід».

Три старці – сріблом кований ланцюг – копа, рада громадська.

6.  Словник до твору. Тлумачення слів.
Бегетіти — тривожно ревіти.
Бовдури — густі клуби диму.
Боєва хоругов — бойовий прапор.
Вивіз — дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями.
Голосити — повідомити.
Дідицтво — володіння, маєток.
Дорічне — щорічне.
Засіка — штучна перешкода з повалених дров.
Збурення — зруйнування.
Зелемень — назва гори.
Золота Орда — отримала назву завдяки прикрашеній золотом юрті хана в столиці держави.
Кармазиновий — малинового кольору.
Котловина — котловина.
Копний майдан — майдан для громадянських зібрань.
Ломи — повалені вітром дерева.
Лучник — стрілець з лука.
Шилевий знак — стовп, що показує милі.
Обалити — повалити.
Опір — назва річки.
Орда — у тюркомовних народів — військо; місцезнаходження ставки хана; столиця; згодом — назва всього державного утворення.
Перхати — пурхати.
Прецінь — одначе, все ж таки.
Пристати — погодитися.
Ратище — спис.
Скиміти — щеміти, боліти.
Смерди — селяни.
«Сторож» — назва великого кам’яного стовпа, що, немов вартовий, стояв у вузькому проході в тухольську долину; тухольці вважали його священним.
Стрій — одяг.
Тама — грабля, загата.
Трафити — потрапити.
Трембіта — музичний духовий інструмент.
Туратися — звернути увагу, чіпати.
Ховзький — слизький.
Чепіргатий — зубчатий.
Чінгісхан (1155–1227) — монгольський полководець-завойовник; відзначався своєю жорстокістю.
«Ярлики» — грамоти на князювання.

7. Пошукова робота.

Посилаючись на текст повісті, доведіть наступні судження: «Ненастанна війна з природою ... виробляла силу, сміливість і промисловість народу, була підставою й пружиною його сильного свобідного громадського ладу»

«Бідних не було в громаді; земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсігди отвором для потребуючих» «Наша Тухольщина, наш рай»

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VIІ. Підсумок уроку.

VIIІ. Домашнє завдання.

Скласти інтелект картку «Туристична привабливість Тухольщини» та опрацювати цікаві факти з біографії І.Франка