Урок-рефракція(погляд) з елементами диспуту Тема."Погляд сучасних українців у сиві віки на образ громадського життя древньоруського народу Карпатської Русі..."

Урок-рефракція(погляд) з елементами диспуту

 

Тема."Погляд сучасних українців у сиві віки на образ громадського життя древньоруського народу Карпатської Русі..."

Мета: підсумувати ідейно-художній зміст повісті крізь призму сучасності;

- створити порівняльну психоаналітичну концепцію образів Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка, добираючи відповідні цитати, фактичний матеріал з твору, та сучасних українців-оборонців України;

- розвивати в учнів навички характеризувати літературного героя, вміння грамотно висловлювати власні думки, розвивати почуття, вміння  спостерігати, творчо мислити, формулювати відповідні висновки;

- формувати кругозір, власний погляд на проблеми твору, розвивати світогляд;

- розглянути проблему вибору певного героя;

- виховувати почуття обов’язку, відданості своєму народові, справі, любові до Вітчизни, рідного народу;

 

Тип уроку: урок-погляд-рефракція з елементами диспуту

 

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору, малюнки учнів та ілюстрації до повісті; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), відеоролики, презентації. 

                                                 Перебіг  уроку

 Доки будете жити в громадськім порядку,

дружно держатися купи,

 незломно стояти всі за одного,

 а один за всіх,

доти ніяка ворожа сила не побідить нас...

..."незломно стояти" за всіх, і

"за рідний край і життя віддай... "

І.Франко

І. Організаційний момент:

 (У класі пахне сосною, ялицею, хвоєю): (запах сосни - це запах гір Карпат, волі, простору, свободи, вільного вибору); (діти дарують кільця жовто-сині на знай єднання).

 (Діти бажають хорошого настрою, вдалої віртуальної мандрівки: плідної, творчої й цікавої, змістовної, наукової).

 

Учитель160 - річчя І.Франка - знакова подія.

ПІСЛЯ НАШОЇ літньої МАНДРІВКИ  зателефонували нам працівники музею-садиби в  Нагуєвичах і попросили здійснити віртуальну мандрівку і крізь призму часу відтворити погляд сучасних українців-гімназистів у сиві віки на образ громадського життя древньоруського народу Карпатської Русі: знайти спільне й відмінне..." і розгадати таємницю Карпатського Путівника І.Франка  - героїко-історичної повісті "Захар Беркут " і відшукати «Скарб давніх русичів».

Отож сьогодні на уроці ми віртуально перенесемося у сині гори Карпат, де віднайдемо дивну  Тухлю - колиску   Мудрості,  людей, які жили там, і їхній Скарб .. (звучить трембіта)

 

Що беремо зі собою:

* запах сосни (немов того євшан-зілля)

*настрій

*путівник-книгу - повість "Захар Беркут"

*планшети

* мапу шляху

*який оберемо шлях? (Праведний...)

*які риси стануть в пригоді? (Вірність, сміливість, праведність)

*який настрій потрібен для кінцевої мети? (Оптимістичний...

*одягнемо на голови "золотий обруч", щоб не загубитися у лісовій круговерті.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку:

Учитель. Ну а тепер ми вже біля підніжжя Тухлі. Пропоную отаборитися і в записниках занотувати завдання класу - тему уроку:

"Погляд сучасних українців у сиві віки на образ громадського життя древньоруського народу Карпатської Русі: минуле й сучасне..."

Нехай Франкові слова стануть компасом у віртуальній мандрівці-погляді

. Отож "доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить нас..."(І.Франко).

Учитель:

*оберемо місця за жеребкуванням кольорів:

    жовтогарячий - дослідники  образу Захара Беркута;

    світло-кавовий - Мирослава  й Максим;

    оливковий - Тугар Вовк.

Оберемо ролі "історикознавців";*"музикознавців";*"живописців", "краєзнавців" -  ось і  об"єдналися "громадки".

Учитель: А тепер визначимо наші  цілі-завдання:

 

(Діти визначають ЦІЛІ УРОКУ:) = (занотувати "артефакти")

*згадаємо історичний аспект героїчної  повісті;

*створимо «Ментальну карту» Тухлі крізь призму образів твору;

*розглянемо патріотизм,  героїзм, мужність, мораль тухольців з погляду сучасників;

*відшукаємо формулу сили тухольців ("Скарб давніх русичів" Карпатської України 13 століття – ГРОМАДИ ТУХЛІ);

*дослідимо проблему вибору людини (хто з героїв повинен був зробити ВИБІР і перед ЧИМ?);

*відтворимо й зіставимо віхи тисячоліть…

Ш. Актуалізація опорних знань

Учитель: "Праця історична має вартість, коли факти в ній представлені докладно і в причиновім зв'язку; повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе заняти сучасних, живих людей, то значить, коли вона сама жива й сучасна " (Іван Франко)

А щоб досягти цілей, потрібно пройти певні квести:

Квест 1 (дошка)

Розгадаємо "Цитатний  лабіринт"- «Хто з героїв»?       Розгорнемо зошити і запишемо схему відомостей про героїв:

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Що знаємо?	Про що хочемо дізнатися?	Про що дізналися?

1. Учитель пропонує переглянути  буктрейлер - "Головні  герої"?

Завдання: дати відповідь, кому з героїв твору «Захар Беркут» І. Франка належать нижче наведені слова?

 1. «Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть» (Максим)

2. 3. «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському ведмедеві! » (Тугар Вовк)

3."... дурна звірюка той медвідь, самотою держиться. Якби вони зібрались докупи, то хто знає, чи й стадо вовків дало би їм раду (Максим Беркут)

 

4.«Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має владу сама, а більше ніхто...» (Максим)

5. «Ми над усе любимо свій кутик,— коли б так кожний інший любив свій кутик, то певно всі люди жили б на світі спокійно й щасливо». (Максим)

6. «Свідоцтво моє проти боярина Тугара  Вовка велике і страшне: він зрадник...» (Митько Вояк)

7. «Я буду твоєю служницею, твоєю невільницею до останнього віддиху, лиш не йди туди, не подавай свого чесного ім’я на вічну ганьбу! » (Мирослава)

8. «Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю!» (Мирослава)

9. "Глядіть на нього, на се знамено наше! З одного здорового пня вироблений весь той суцільний ланцюг, сильний і немов замкнутий у собі, а прецінь свобідний в кождім поєдинчім колісці, готовий приняти всякі зв'язки. Сей ланцюг — то наш руський рід, такий, який вийшов з рук добрих творчих духів. Кожне колісце в тім ланцюзі — то одна громада, нерозривно, з самої природи зв'язана з усіма іншими, а проте свобідна" (Захар Беркут)

10.«Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж себе самого перехитрив! Ти кажеш, що щастя бажаєш, а ти вбив моє щастя». (Мирослава)

11. «Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!» (Захар Беркут)

12. «Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!» (Захар Беркут)

13. "Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим»

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Підготовчий етап-приготування до віртуальної мандрівки в минуле:

Квест 2

Учитель: А тепер пройдемо "Історичний перевал": презентація

Історичний коментар  (історичні згадки)

Звернемося до історичних згадок про написання повісті («історикознавців" Львівського університету, де навчався І.Франко) - вони приготували     "Листівки-оповіді  про Тухлю" (дод.2):

Учитель - провідник: доручимо громадці "Розвідувачів" вивідати  все про Тухлю та її мешканців, щоб потім створити "Ментальну карту тухольців"

Походження назви

Існує версія, яку розповідають місцеві жителі. Нібито в давнину йшов крізь цю місцину чоловік, йшов довго, стомився дуже і зупинився тут перепочити. А коли відпочив, то вже й нікуди не схотів іти — дуже сподобалося йому це місце. З часом до нього пристали й інші люди, так і виникло поселення. І от незабаром прийшли сюди від правителя, що тоді володарював цими землями, чиновники, що переписували володіння господаря. І з самого початку натрапили на хату першого поселенця, бо стояла вона якраз біля дороги, зайшли до нього і питають: «Як село називається?» Чоловік відповідає: «Та ніяк не називається. Я йшов повз, ту охляв та лишився жити». Чиновники чи то недочули, чи помилилися, чи то навмисне так і записали — Тухля  («охлянути» — «втомитися», «знесилити»).

"Історикознавці" приготували презентацію про Тухлю (19 ст.)

1. Історичний екскурс очима " Розвідувачів" групи.

Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об’єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їхні вільні землі прийшли загарбники, вони мужньо захищали рідний край. Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні продовжуємо вивчати, розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.

(учні працюють із літописними матеріалами, додатками, складають "Ментальну карту).

«Ментальна карта»

Квест 3 - Словникова робота  "Словникова галявина"

Я пропоную перепочити на "Словниковій галявині"  (розглянемо  поняття «патріотизм», "героїзм", "вибір"...

Учитель: А тепер -  розподіл обов"язків:

1 громадка - обговорює, що таке "Героїзм"(від грецьк. hērōs) – здійснення видатних за своїм суспільним значенням дій, які відповідають інтересам народних мас і вимагають від людини особистої мужності, стійкості, готовності до самопожертви.

2 громадка - Які героїчні вчинки вам відомі? У чому, на ваш погляд, виявився героїзм тухольців, героїв повісті І.Франка «Захар Беркут»?

3громадка - - Що таке вибір? Який це Людський вибір?

4 громадка - Що таке патріотизм? (Патріотизм – із давньогрецької. Πατριώτη – «земляк, співвітчизник», далі від πατήρ «батько»);

«Мозковий штурм» у "куренях-громадках" (прикріплюємо на дошці обговорене)

Учитель. І.Франко у своєму творі «Захар Беркут» прекрасно зобразив

героїзм тухольців. Найкраще  це втілено в художніх образах Захара Беркута, Максима, Мирослави. Тухольці дуже люблять свою батьківщину. Вони здатні на високий подвиг і тому перемагають вдесятеро сильнішого ворога.

Учитель. У чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються монголам?..

*Читаючи твір І. Франка, кожний захоплюється тухольцями, їх непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною. І захист Вітчизни — це священний обов'язок кожної і громадянина.

* Визвольні традиції наших предків Іван Франко у творі «Захар Беркут» блискуче втілив у художніх образах тухольців – Захара Беркута, Максима, Мирослави.

* Він змалював картини героїчної боротьби проти монгольської навали. Любов до батьківщини керує всіма вчинками тухольців. Захищаючи свою батьківщину, народ сповнений патріотичного піднесення, здатний на високий подвиг. Мов казковий велетень, перемагає він вдесятеро сильнішого ворога.

*Усі тухольці – активні учасники боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і такої прекрасної землі-матері. Вони працьовиті, спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. Як прекрасно описує І. Франко захисників, які добирає порівняння, епітети, метафори! Цитата- висновок: «Любо було глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло».

Учитель.  Якою ви уявляєте громаду Тухлі? Як про неї сказано у творі?

«Мов одна душа стояла тухольська громада дружно в праці і вживанні, в радощах і горі. Громада була для себе і суддею, і впорядником у всьому. Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа — громада сама, вся і завсіди, бачно берегла своє добро. Бідних не було в громаді, земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсіди отвором для потребуючих».

1.  Через що виникли непорозуміння між тухольською громадою і Тугар Вовком?

«...Він почав тепер чинити тухольцям усякі пакості». «За що спираєш дорогу?», «...вівчарі, голосячи сумну вість, що боярські слуги зганяють їх із найкращої громадської полонини», «...боярин відмірює і запальковує для себе величезний кусень найкращого громадського лісу», «...казав убивати тухольську худобу...», «...одного громадського лісничого... велів прив’язати до дерева і сікти терновими різками мало що не на смерть».

2. Про що свідчить опис знамені громади Тухлі?

«З одного здорового пня вироблений весь той суцільний ланцюг, сильний і немов замкнутий у собі, а прецінь свобідний в кожнім поєдничім колісці, готовий прийняти всякі зв’язки. Сей ланцюг – то наш рід, такий, який вийшов з рук добрих, творчих духів. Кожда колісця в тім ланцюзі – то одна громада, нерозривно, у самої природи зв’язана з усіма іншими, а проте свобідна сама собі, немов замкнена сама в собі, живе своїм власним життям і вдовольняє своє потреби. Тільки така суцільність і свобода кожної поодинокої громади робить усю цілісність суцільного і свобідного. Нехай тілько одно колісце трісне, розпадеться само в собі, то й цілий ланцюг розпадеться, одно цілий його зв’язок розірветься»

Висновок. Читаючи твір І. Франка, не можна не захоплюватися тухольцями, їхнім непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Для боротьби з монголами тухольцям необхідно було мати єдність,  згуртованість, віру – запоруку перемоги. А найголовніше ­– любити свою землю, бути її великими патріотами.

Квест 4 «Трибуна відвертості»

- Що значать для кожного із вас ці слова – «патріотизм», «патріот»?

- Чи вважаєте ви себе патріотом України? В чому виявляється ваш патріотизм?

- Які приклади патріотизму в сучасній історії України ви можете навести? Дайте їм власну оцінку.

Учитель. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною. І захист Вітчизни – це священний обов’язок кожного громадянина. Про це записано в Конституції України.

Батьківщина – це наша рідна земля. Це та земля, якій у роках історії не було місця, якій довелося винести стільки страждань, стільки ганебних, підлих зрад, зазнати стільки голодних років.

Сьогодні також наша Вітчизна у смертельній небезпеці. Тому кожному з нас необхідно плекати в собі патріотичні почуття, гартувати волю і силу, вірити у світлу долю рідної України, шукати приклади героїзму і патріотизму в історичному минулому та літературних творах.

 

Квест 5 "Дерево рішень"

Хто з героїв повинен був зробити ВИБІР і перед ЧИМ?

1. Захар Беркут - (загибель сина - безпека рідного краю):

2.Максим (зрада і життя - загибель):

3. Мирослава - (покірна дочка - патріот, людина, що не зраджує своїм почуттям і переконанням)

4. Тугар Вовк (зрада, влада, багатство - повага громадян, любов дочки).

Робота в групах "Захисти позицію"(зробіть висновок щодо життєвого вибору, скласти "Дерево рішень").

Квест 6  Складання формули- скарбу «Сила тухольців»

Який вибір тухольців?

 Сила тухольців?

Сила тухольців = непереможний дух + вірність рідній землі + патріотизм + віра в перемогу , свобода вибору...

Квест 7 - "Роздоріжжя": пошуки праведної  істинної стежки...

2. Характеристика образів (початок диспуту "Люди і громада")

Робота над образами...

1. Знайдіть і зачитайте, яким зображує І. Франко Захара Беркута. Відзначте ключові слова.

«Захар Беркут – се був сивий, як голуб, 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний».

2. Виходячи зі змісту твору та користуючись поданою довідкою, складіть асоціативний ланцюжок до образу Захара Беркута. Визначте ключове слово. Аргументуйте свою думку.

Довідки:

1. Ім'я Захармає давньоєврейське походження від імені Зехарья. Значення цього імені дослівно перекладається як «Яхве (Бог) згадав» або «той, кого згадав Бог». Одним із значень є словосполучення «пам'ять Господня». Згідно фоносемантики, воно асоціюється з мужністю і силою.

Довідка: Латинська назва птиці беркутAquilachrysaetos, що в перекладі означає Золотий орел. Орел – символ, який є атрибутом сонячних богів у багатьох культурах, полуденне сонце, духовне начало, висота, вознесіння, звільнення від уз.

Орієнтовне виконання завдання Асоціативний ланцюжок до образу Захара Беркута або домінанта Беркут - Тугар

( Написати діаманту до образів Захара Беркута та Т. Вовка).

 Інтерактивна вправа «Діаманта»

Діаманта - вірш із семи рядків, перший і останній з яких – поняття з протилежним значенням. Цей вид вірша складається за наступною схемою:

Перший рядок. Перший герой твору – один іменник.

Другий рядок.Опис першого героя – два прикметники.

Третій рядок. Дії першого героя – три дієслова (дієприкметники, дієприслівники);

Четвертий рядок. Фраза, що єднає двох героїв твору, встановлює їх стосунки (4 слова, але не обов'язково) - будь-які частини мови.

П’ятий рядок. Дії другого героя – три дієслова (дієприкметники, дієприслівники);

Шостий рядок.Опис другого героя – два прикметники;

Сьомий рядок. Другий герой твору – один іменник (антипод першому героєві або його метаморфоза).

Наприклад:Захар Беркут.

Відважний, чесний.

Любить, захищає, оберігає.

Захар – пам'ять Бога. ...Тугар Вовк – дно пекла.

Зраджує, ненавидить, заздрить.

Жорстокий, нетерпимий.

Тугар Вовк.

Захар Беркут - відвага, перемога, гордість, велич, сила, патріотизм, співвітчизники, любов, надія, мужність, відданість, свобода, духовність, світло, пам'ять, історія, височінь.

Ключове слово – патріотизм.

3. Знайдіть і зачитайте, чим полюбляв займатися Захар Беркут і у чому він досягнув досконалості. Про що свідчать такі захоплення?

«Сад, пасіка й ліки – се була його робота. Скоро лишень весна завітає в тухольські гори, Захар Беркут уже в своїм саду, копле, чистить, підрізує, щепить і пересаджує. Дивувалися громадяни його знанню в садівництві, тим більше дивувалися, що він не крився з тим знанням, але радо навчав кожного, показував і заохочував. Коли було настане час, між зеленими святами і святом Купала, Захар Беркут іде на кілька неділь у гори за зіллям і ліками». «...Случалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут».

4. Що зумовило Захара Беркута займатися лікарською справою?Як ця справа пов’язана із його життєвою філософією?(«Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим»).

5.  Яким повернувся Захар Беркут до громади після трирічного перебування у скиті? («...Його любов до громади стала ще гарячішою і сильнішою, його слова плили кришталевою чистою хвилею, були спокійні, розумні і тверді, як сталь, а проти усякої неправди острі, як бритва. ...Пізнав світ, був і в Галичині, і в Києві, бачив князів і їх діла, пізнав вояків і купців»).

6. Чого прагнув З. Беркут для своєї громади? («...Добре уладнення і розумне ведення та розвивання громадських порядків, громадської спільності та дружності». «...Віддати ціле своє життя на поправу й скріплення добрих громадських порядків у своїй рідній Тухольщині»).

7. Що мав на увазі Захар Беркут, говорячи Тугар Вовку про таке: «...до чистого діла треба й чисті руки»?

- Як висловився Захар Беркут Тугар Вовку про бажання боярина бути господарем тухольської громади: «Батьки наші казали нам: шкірного і непотрібного члена громади, розбійника, конокрада або постороннього, що без волі громади забирав би громадські землі, з родиною такого прогнати з границь громадських, а дім його розвалити і зрівняти з землею»

8. У чому вбачав Захар Беркут причини поразки русичів у боях з монголами?

«Сила їх велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю, перед поріг нашої хати. Князі й бояри потратили голови або зраджують край свій очевидячки».

9. До чого закликає Захар Беркут посланців?

«Доки в руках бояр засіки і проходи, доти ви й дихнути безпечно не можете. Кожної хвилі сей прехитрий рід може продати вас. Пора вам не дрімати, але вдарити в дзвони і громадами поскидати з себе ті пута, в які обпутали вас боярська неситність і княжа сваволя».

10.  Якої шкоди завдали татари Русі?

«Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів».

11. У чому були причини завоювання татарами більшої частини Русі?

«...Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями. ...Слабі твердині падали, більше через зраду і підкупство, ніж силою поборені»

12. Як у творі описано жорстокість монголів?

«...Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненоюпасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»

13. Що побачили Т. Вовк з дочкою, коли стали на вершину гори?

«...Розкинулася широка стрийська долина морем пожеж і огню. Небо жевріло кривавим відблиском. Немов з пекла, неслися з долини дивні голоси, іржання коней, брязкіт зброї, переклики вартових, гомін сидячих при огнищах чорних, косматих людей, а геть-геть далеко роздираючі серце зойки мордованих старців, жінок і дітей, в’язаних і ведених у неволю мужчин, рик скотини і хрускіт будинків, що, перепалені, валилися додолу, а потім величезні водопади іскор, мов рої золотистих комах, збивалися під небо».

14. Як Мирослава висловилася батьку про його рішення зрадити країну?

«Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі – а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!»

15. Яку думку висловив автор повісті про огидність Тугар Вовка?

("Зрада – це огида, безодня, що асоціюється з пеклом. Пекло – це не вороття").

16. Про що думала Мирослава, перебуваючи з батьком у таборі ворога?

«Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого народу! Я покину батька, коли не зможу відвести його від його проклятого наміру»

17. Як боярин охарактеризував руський народ монгольському бегадиру?

«Дух бунту і непокори живе в народі. Серце його тужить за давніми порядками, де не було ні князів, ні власті, де кожда громада жила для себе, а против спільного ворога всі дружилися по добрій волі і вибирали та скидали свого старшину. Народ глядить на бояр, мов пастухи на вовка, і скоро би тілько побачив, що бояри тягнуть у сторону великого Чінгісхана одверто, то побив би їх камінням. Коли ж за приближенням вашої сили бояри піддадуться вам і віддадуть вам засіки, народ пирсне, як полова від вітру»

18. За що дорікала Мирослава батькові, коли той прийшов проститися з нею перед походом на Тухлю?

«...Я дочка зрадника, може, й сама зрадниця! Так, тату! Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж себе самого перехитрив!.. Ти вбив моє щастя»

(Перегляд буктрейлер 2: "Не твоя війна...")

Квест 8 - Віднайти символи повісті  (С И М В О Л И: СОНЦЕ - КАМІНЬ -СТОРОЖ - ЛАНЦЮГ-ЛИПА).

* Що символізувала  липа, яка росла за Тухлею? «Тухольці вірили, що тота липа – дар їх споконвічного добродія, царя велетнів, який засадив її власноручно на тухольській долині на знак своєї побіди над Мораною».

*Довідка (екскурс у минуле) Повідомлення учня.У стародавніх слов'ян липа була священним деревом і ототожнювалася з богинею любові і краси – Ладою. У давнину у наших предків жодне свято не обходилося без обрядових сцен біля лип. Під липами вони водили хороводи, які неодмінно присвячувалися липовому цвіту, липовому аромату і липовому меду. Біля цього дерева також часто проводилися і народні збори, суди. В знак примирення або закінчення війни на вулицях висаджували стрункі ряди цих зелених чудесниць.

*Липа вважалася деревом Богородиці. Християни вірили, що, коли Богородиця спускається з небес на землю, вона відпочиває саме на липі. На липу вішали ікони та образки, існували повір'я, що саме на липі найчастіше були чудотворні ікони. Одна з християнських легенд свідчить, що липа стала притулком для Богородиці, коли вона з маленьким сином втекла до Єгипту.

*Слов'яни шанували липу не тільки як священне дерево, але і як дерево-матір, що дарує своїм дітям все необхідне. Ложка, чашка, ківш, підніс й інші предмети вжитку, без яких не обходилася жодна селянська хата, вирізалися з липи. Багато століть наші предки ходили у липових личаках. З легкої липової деревини робили щити, які захищали воїнів від ворожих списів і шабель. На липових дошках писали ікони та різьблені іконостаси, вирізали з дощок музичні інструменти. Деревину липи використовували для висікання «живого» вогню, за допомогою якого щорічно обновляли вогонь в домашніх вогнищах.

*Липу використовували і як особливий оберіг. Повсюдно вважалося, що в липу не б'є блискавка, тому її садили біля будинків і не боялися ховатися під нею під час грози. Листя липи за формою нагадують серце, тому у східних і західних слов'ян вона стала втіленням таких прекрасних людських якостей, як щирість і доброзичливість.

*Яка і для чого проводилася церемонія Захаром Беркутом перед початком проведення копних зборів? «Потім устав із свого місця найстарший у зборі, Захар Беркут, і повільним, але твердим кроком виступив під липу і, доторкнувшися її рукою, наблизився до пливучої з її коріння нори і, припавши на коліна, помазав собі нею очі й уста. Се була звичайна, стародавня церемонія, що знаменувала очищення уст і прояснення ока, потрібне при таким важкім ділі, як народна рада. Потім він сів на підвищенім місці, звернений лицем до народу, тобто до східної сторони неба».

*«З одного здорового пня вироблений весь той суцільний ланцюг, сильний і немов замкнутий у собі, а прецінь свобідний в кожнім поєдничім колісці, готовий прийняти всякі зв’язки. Сей ланцюг – то наш рід, такий, який вийшов з рук добрих, творчих духів. Кожда колісця в тім ланцюзі – то одна громада, нерозривно, у самої природи зв’язана з усіма іншими, а проте свобідна сама собі, немов замкнена сама в собі, живе своїм власним життям і вдовольняє своє потреби. Тільки така суцільність і свобода кожної поодинокої громади робить усю цілісність суцільного і свобідного. Нехай тілько одно колісце трісне, розпадеться само в собі, то й цілий ланцюг розпадеться, одно цілий його зв’язок розірветься»

КВЕСТ 9 "АРТ-КАРУСЕЛЬ"(показ ілюстрацій: працюють живописці)

Квест 10 "Карпатський водограй"(розповідь про оперу)

 Повість «Захар Беркут» стала популярною одразу, як тільки вийшла друком, а ще через 2–3 роки вона помандрувала світовими шляхами. Б. Лятошинський написав музикальну драму «Золотий обрУч» — за мотивами повісті «Захар Беркут» (лібрето Я. Мамонтова).

"Золоти́й обру́ч" — опера Бориса Лятошинського на лібрето Я. Мамонтова за мотивами повісті Івана Франка «Захар Беркут». Опера написана в 1930 році, в 1970 здійснена її друга редакція, за яку композитор був удостоєний Шевченківської премії^[1].

За спогадами Лятошинського ідею створення твору йому підказав Пилип Козицький.

Звернення до стародавньої історії українського народу надало композиторові можливість багатогранно змалювати побут народу, трагічні, ліричні і фантастичні образи. Композитор широко використав західноукраїнські народні мелодії.^[2] Опера має розгалужену систему лейтмотивів і характеризується безперервним симфонічним розвитком^[3].

У творі за основу взято близько 20 народних мелодій. У цілому музику можна поділити на дві частини: музика, яка характеризує тухольців, та музика, яка характеризує татар.

Прем'єра опери одразу відбулась у трьох театрах: київському, харківському та... Повернення опери за 40 відбулося у Львівській опері.

 Золотий обруч — це символічний образ прапора тухольської общини. Режисер Київської кіностудії імені О. Довженка В. Івченко екранізував цей твір. Зі сцени Івано-Франківського музично-драматичного театру не сходить п’єса «Захар Беркут» за мотивом повісті Івана Франка. Матеріали шкільного музею І. Я. Франка розповідають про це. Письменник сподівається «збудити живий інтерес й у сучасних людей... » І ми з впепевністю можемо сказати, що це йому вдалося.

«Скрізь і завсігди у мене була одна провідна думка — служити інтересам мого народу і загальнолюдським поступовим ідеям...» (І. Франко).

V. Закріплення вивченого матеріалу

 Ьуктрейлер 3 (Не спи, моя рідна земля...)

1. Про що свідчать слова громадян на копі стосовно позбавлення їх волі: «Станемо в обороні своєї свободи, хоч би прийшлося нам і останню краплю крові пролити»?

(Найголовніше для тухольців – воля: вона для них – це життя на рідній землі. Залишитись без Батьківщини – осиротіти).

3. Поясніть епіграф до уроку: «За рідний край і життя віддай».

Учитель (Ці слова народної мудрості стосуються кожного із нас. Ми повинні бути справжніми патріотами своєї рідної землі, любити її, берегти її, бо без батьківщини ми безбатченки).

VІ. Підсумок уроку

 Учитель. Мужні тухольці перемогли у битві з чисельними татарськими військами. Звичайно, що події, зображені у творі, – це лише невеличка частинка героїчних сторінок української історії, але на її прикладі ми бачимо, як важливо бути всім разом, любити свою батьківщину, бути її великим патріотом.

Наприкінці повісті Іван Якович Франко звертається до майбутніх поколінь із проханням не втратити здобутків наших пращурів, а навпаки, продовжувати справу відродження Батьківщини: «Давнє громадянство давно забуте… Чи не нашім дням судилось відновити його? Чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження, про яку, вмираючи, говорив Захар, а бодай у досвітках тої щасливої доби?»Ці слова надзвичайно актуальні сьогодні, у наш час – у досвітках щасливої доби відродження нації.

Метод мікрофону: Які висновки для себе ви зробили після прочитання та опрацювання повісті «Захар Беркут»?

VІІ. Домашнє завдання Написати есе на тему:"Щаслива доба відродження: мій погляд у майбутнє"