урок "Іван Франко. Поетична збірка «Зів’яле листя». Місце любової теми у творчості поета, автобіографічність."

10 клас. Українська література. Розробку уроку

 

                                                                                            Учитель української мови і літератури

                                                                                           Берестівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

         Соледарської міської ради Донецької області

Тема:   Іван  Франко. Поетична   збірка  «Зів’яле  листя». Місце любової  теми  у  творчості  поета, автобіографічність.

 

Мета:   

- допомогти  учням  зрозуміти  красу  любовної лірики  І. Франка; розкрити  світ  почуттів, створений  поетичним  словом  великого  майстра;

- розвивати  навички  виразного читання,  аналізу  ліричних  творів;

- виховувати  усвідомлення  того,  що  любов  необхідно  берегти  й  цінувати.

Обладнання:       портрет  письменника, виставка  збірок  творів,  ПК, презентація до змісту  уроку, аудіозапис  пісні  «Ой ти,  дівчино,  з горіха  зерня…», «Чого являєшся мені у сні…», дидактичний  матеріал.

Тип  уроку: засвоєння знань, умінь, навичок.

Теорія літератури:     лірика,  ліричний  герой, художні засоби, віршовані  розміри, алегорія.

 

                                                        Хід уроку

                                                                                                                     Епіграф

                                                                      Любов – це кара, це сумна в’язниця,
                                                                     Бог від якої заховав ключі.

                                                                                                                   П. Сорока

І. Організаційний  момент. Визначення теми і завдань уроку за допомогою інтерактивної вправи.

ІІ. Актуалізація  знань учнів

    1.Завдання на мультимедійному екрані (інтерактивна вправа):

       -Життєва книга І.Франка має багато сторінок. Які з них ми вже розглянули?

       а) І.Франко - український Мойсей

   *   б) І.Франко - Великий Каменяр, вічний революціонер

        в) І.Франко – драматург і публіцист

     2. Яку сторінку з життя поета додамо сьогодні?

         а) публіцистичну

         б) драматургічну

      *   в) ліричну

      3. І допоможе нам це зрозуміти третя збірка І.Франка?

           а) « З вершин і низин»

           б) «Мій ізмарагд»

        * в) « Зів’яле листя»

      Отже, тема уроку:  Іван  Франко. Поетична   збірка  «Зів’яле  листя». Місце любової  теми  у  творчості  поета, автобіографічність.

Ми  вивчаємо творчість  Івана Яковича  Франка - одного  з  найвидатніших письменників  кінця  ХІХ  -  початку  ХХ століть. Тож протягом уроку ми маємо з’ясувати: «Любов – це щастя чи сумна в’язниця, Бог від якої заховав ключі», шукаючи відповіді у поезіях І.Франка.

ІІІ. Мотивація теми уроку

• Як на вашу думку, чи потрібне людині кохання? Що воно їй дає?

 ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Фрагмент з публіцистичного фільму « На каву з Франком»
2. Театралізований діалог

(Частина класу стилізована під кав’ярню:  два крісла, стіл, на столі букет зів’ялого кленового листя у вазі, на стіні — родинні  фотографії І.Я. Франка різних років. Двоє  п’ють каву. Вбігає хлопчик років  10-ти  з газетами.)

 Х л о п ч и к. Шановні пани та панянки! Купуйте «Львівські вісті»! Тільки сьогодні! Останній випуск! Сенсаційні новини! Іван Франко видав нову книгу віршів.    Купіть «Львівські вісті»! Юнак через нещасливе кохання покінчив із собою, але його щоденник у готелі знайшов відомий поет! Хто справжній автор «Зів’ялого листя?(Роздає газети і йде з класу)

 К р а в ч е н к о   У л я н а.    Як швидко розповсюджуються новини! Коли надсилала Франкові ті листи, я й не уявляла такого  резонансу. (Розгортає газету, задумується)

Голос за кадром. Кравченко Уляна (справжнє прізвище Юлія Шнайдер) – галицька поетеса й учителька з Дрогобиччини  на Львівщині. Написала мемуари про І.Франка.

К р а в ч е н к о   У л я н а.    …Я тоді вчителювала  в повітовому містечку Бібрки на Львівщині, друкувала свої вірші в місцевій пресі…Вчитель Супрун  безнадійно закохався в мене. Коли  я остаточно йому відмовила – віддав мені свій рукописний  щоденник. Нещасний благав промовити йому хоч слово надії, дати останній шанс, щоб жити далі.

В а с и л ь  Щ у р а т. Невже  Вам було не жаль юнака? Чому  не застерегли його від самогубства?

Г о л о с  з а  к а д р о м. Василь Григорович  Щурат   —  український педагог, літературознавець, поет і перекладач.  У літературу, науку, громадянське і публіцистичне життя Львова і Відня Щурата  впровадив Іван Франко, під впливом якого він залишився до 1896р.

К р а в ч е н к о   У л я н а. (Згортає газету, кладе на край стола)   Серцю не накажеш…Мені невідомо, що  насправді сталося із закоханим, оскільки він переїхав зі  Львова.  А от   щоденник його зацікавив мого друга і учителя – Івана Франка.

В а с и л ь  Щ у р а т. Я чув, Іван Якович навіть залишив на ньому свій автограф(Зачитує з «щоденника Супруна»):  «Серця страсті рвуть на часті. Хто позаздрить цій напасті? Іронія. Але сліди прочитання полишилися в «Зів’ялому листі».      Необхідно зберегти для нащадків  цей щоденник,  щоб кожен міг переконатися, що автор Іван Франко – тонкий лірик, який створив  розповідь про страждання змученої душі людини, що зазнала нещасливого кохання.

Г о л о с  з а  к а д р о м. Зараз  цей щоденник зберігається у відділі рукописів інституту літератури ім. Т.Шевченка в Києві.

 

3. Пояснення назви збірки «Зів’яле листя»

• Чому збірка має у назві слово «зів’яле», ні жовте, ні осіннє, а зів’яле ще зеленим, адже зелений- це колір життя?

 Слово  вчителя

                  Чомусь  так  складається, що  поетів найчастіше  надихає  не  щаслива,  взаємна  любов,  а  нещасна,  нерозділена. Саме  під впливом  страждань «солодкої  муки»  від  кохання  без  відповіді  народжуються  незрівнянні,  щирі  поетичні  рядки.

         Так  було  й  у  Франка. Особисті  почуття,  настрої переплилися з художнім домислом поета і вилилися  у  збірку  «Зів’яле  листя».  

4. Повідомлення учнів

    - Як же з’явилася збірка?

     -У який період життя письменник створив збірку?

      - Відомо, збірка «Зів’яле  листя» має декілька розділів. Прошу назвати їх. З якими порами року можна їх порівняти?

       - Чому лірична драма?

         - Хто ж є головним героєм у поезіях?

5. Інсценування уривків з поезії та короткі коментарі учнів до них

       Юнак: Тричі  мені  являлася  любов,

Одна  несміла, як  лілея, біла,

З зітхання  й  мрій  уткана,  із  обнов

Сріблястих,  мов  метелик,  підлетіла.

Купав  її в рожевих  блисках  май.

На  пурпуровій  хмарі  вранці  сіла.

І  бачила  довкола  рай  і  рай!

Вона  була  невинна, як  дитина,

Пахуча,  як  розцвілий  свіжо  гай.

(На  екрані  портрет  Ольги Рошкевич. Слайд 3)

     Учениця.    В  одному  з  листів  Іван Франко розповів  про  свої  переживання,  що лягли  в  основу  ліричної  драми : «Ще  в  гімназії  я  влюбився   був  у  дочку  одного  руського  попа  Ольгу  Рошкевич… Наша  любов  тяглася  10 літ, батьки  зразу  були  прихильні  мені, надіючися, що  я зроблю  блискучу  кар’єру, але  по  моїм  процесі  1878-1879 рр.  заборонили  мені  бувати  в  своїм  домі, а  в  1880 р. присилували  панну  вийти  заміж  за  іншого… се  був  для  мене  великий  удар…» Саме   їй  присвятив  перші  рядки  поезії.

Юнак: Явилась  друга – гордая  княгиня.

Бліда,  мов  місяць,  тиха  та  сумна,

Мене  рукою  зимною  вона

Відсунула  і  шепнула  таємно:

«Мені  не  жить,  тож  най  умру  одна».

(На  екрані  портрет  Юзефи  Дзвонковської. Слайд 4)

    Учениця.   Тією  гордою княгинею  була  Юзефа  Дзвонковська.На Франка вона справила сильне враження. Він оцінив її критичний розум, зрозумів, щопокохав її. Мало того, він вирішує, що після Ольги Рошкевич Юзефа саме та жінка, яка може йти поруч, тобто може бути його дружиною. Та  вона,  чуючи  в  собі  початки  сухот, відправила  Франка,  і в  кілька  рік  пізніше  вмерла як  народна  вчителька».

Юнак:Явилась  третя – женщина  чи  звір ?

Глядиш  на  неї – і  очам  приємно,

Впивається  її  красою  зір.

Та  разом  страх  бере,  душа  холоне

І  сила  розпливається  в  прості

.(На  моніторі  комп’ютера  портрет  Целіни  Журовської. Слайд 5)

Учениця. Пізніше Франко напише: «Фатальне  для  мене  було  те,  що  вже  листуючись  з  моєю  теперішньою  жінкою  Ольгою  Хоружинською, я  здалека  пізнав  одну польську  панночку  і  закохався  в  неї. Отся  любов  перемучила  мене  дальших  10  літ. Це  була  панночка – Целіна  Журовська».

         Франко  почував  себе  несміливим, його  розуму  дівчина  не  бачила,  творів  не знала   і  не  його  слави бажала,  а  маєтку,  якого  у  Франка   не  було… Целіна  вийшла  заміж  за  поліційного  комісара. Це  кохання  принесло  поету  найбільших  страждань.

 

         - Що  відомо  про  дружину  І. Франка? (На  моніторі  комп’ютера  портрет  Франка  і його  коханих  жінок. )

Висновок: перше кохання – окрилювало поета

                   друге кохання – справило велике емоційне враження

                   третє                - перемучило поета дальші 10 літ

                   дружина – друг, помічниця, підтримка

         - А   хто  може   відповісти  на  таке  запитання:  «Чи  пов’язані  Франкові  вірші  з  народною  творчістю?»

          6. Прослуховування аудиозапису пісні «Ой ти,  дівчино,  з горіха  зерня…», покладеної на музику видатним  українським  композитором А.Кос-Анатольским

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько – колюче терня?

Чом твої устонька – тиха молитва,

А твоє слово гостре, як бритва

Чом твої очі сяють тим жаром,

Що то запалює серце пожаром?

Ох, тії очі темніші ночі,

Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

І чом твій усміх – для мене скрута,

Серце бентежить, як буря люта?

Ой ти, дівчино, ясная зоре!

Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу,

Тебе кохаючи, загублю душу! 

 

 

 

 7. Опитування прослуханого  проводять учні:

        - Чому ліричний герой захоплюється  гордою, зверхньою дівчиною?

        - Які художні засоби використовує автор?

        - Який висновок робить для себе ліричний герой? 

(«Тебе видаючи любити мушу, тебе кохаючи загублю душу»)

 

    - Зовсім інший образ дівчини постає в поезії « Червона калино, чого в лузі гнешся?» ( Інсцегнування поезії юнаком(образ дуба) та дівчиною (образ калини). На екрані презентація до змісту.

Червона калино, чого в лузі гнешся?

Чого в лузі гнешся?

Чи світла не любиш до світла не гнешся?

До світла не гнешся?

Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?

На радощі світу?

Чи бурі боїшся, чи грому  зблакиті?

Чи грому зблакиті?

Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,

Не страшно і грому.

І світло люблю я, купаюся в ньому,

Купаюся в ньому.

Та вгору не пнуся, бо сили не маю,

Бо сили не маю.

Червоні ягідки додому схиляю,

Додому схиляю.

Я вгору не пнуся, я дубам не пара,

Я дубам не пара.

Ти мене, дубе, отінив, як хмара,

Отінив, як хмара.

 

 8. Опитування прослуханого  проводять учні:

     - У якій формі  написано поезію?

     - Які  ліричні образи ведуть діалог?

     - Чим відрізняється образ дівчини-калини  від попередньої «з горіха зерня»?  

        Висновок: вродливій, беззахисній дівчині-сироті не судилося бути щасливою

  9. Слово вчителя.

         - Поезії І.Франка користуються популярністю і в наш час. Перлиною любовної лірики автора є   поезія  «Чого являєшся мені  у сні?». Послухайте уривок з пісні, покладений на музику і виконаний В. Козловським. Подумайте: чи вдалося виконавцю передати настрої нерозділеного кохання з переживаннями ліричного героя І.Франка?

 

    10. Прослуховування аудиозапису пісні «Знаєш»

 

11. Виразне читання напам’ять поезії «Чого являєшся мені  у сні?».

Чого являєшся мені

У сні?

Чого звертаєш ти до мене

Чудові очі ті ясні,

Сумні,

Немов криниці дно студене?

Чому уста твої німі?

Який докір, яке страждання,

Яке несповнене бажання

На них, мов зарево червоне,

Займається і знову тоне

У тьмі?

Чого являєшся мені у сні?

В житті ти мною згордувала,

Моє ти серце надірвала,

Із нього визвала одні

Оті ридання голосні –

Пісні.

В житті мене ти й знать не знаєш,

Ідеш по вулиці – минаєш,

Вклонюся – навіть не зирнеш

І головою не кивнеш,

Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш

Як я люблю тебе без тями,

Як мучусь довгими ночами

І як літа вже за літами

Свій біль, свій жаль, свої пісні

У серці задавлю на дні.

О ні!

Являйся, зіронько, мені

Хоч в сні!

В житті мені весь вік тужити –

Не жити.

Так най те серце, що в турботі,

Неначе перла у болоті,

Марніє, в’яне, засиха, -

Хоч в сні на вид твій оживає,

Хоч в жалощах живіше грає,

По-людськи вільно віддиха,

У того дива золотого.

Зазнає щастя молодого,

Бажаного, страшного того

Гріха!

           Висновок: це монолог ліричного героя, протиставлення реальності сну, в реальності герой страждає, а у ві сні – радіє появі чудових очей, страждання перетворило ліричного героя в поета, багато риторичних запитань, прохання – «з’являйся, зіронько, мені хоч в сні», кохання, яке б воно не було, це дар,

        

 Побудова  речень  органічно  пов’язана  зі  змістом. Вони  переважно  короткі – запитання  або   вигуки,  але  двічі  автор  удається  до  великих  поширених  речень.  Вірш  побудований  у  формі  монологу  ліричного героя.

  V.Закріплення вивченого матеріалу

1. Складання учнями літературного грона(самостійно), оформлення на дошці, озвучування одним з учнів

                                            «Зів’яле листя»

VІ. Контроль та узагальнення вивченого

1. Бесіда зі слайдами:

    - Що ви зрозуміли про збірку «Зів’яле листя»?

VІІ. Підсумок  уроку

    - Повертаючись на початок уроку, дайте відповідь на зміст епіграфа:

      кохання – це щастя чи в’язниця?

 VІІІ. Домашнє завдання 

1.Твір-мініатюра “Кохання – щастя чи “в’язниця, Бог від якої заховав ключі?”

2.Напам'ять “Чого являєшся мені у сні?”

3. Аналіз змісту 1-2 поезій зі збірки.

ІХ. Оцінювання. Самооцінка учнями досягнень за урок

Заключне слово вчителя.

Іван  Франко  був  великою  людиною,  яких  нечасто  народжує  земля. Його  ім’я  наш народ  називає  серед  найуславленіших  імен  багатовікової  історії  України. «Зів'яле  листя» - одна  з  найкращих  збірок  інтимної  лірики  в  українській  літературі. Ці  хвилюючі,  написані  кров'ю  серця  рядки,  Іван  Франко  наповнив  не  тільки  своїми  почуттями,  а  й  усім  тим,  що  є  в  нашій  мові  найніжнішого,  найсердечнішого.