Урок із спецкурсу Етногеографія "Українська домашня ікона, український іконопис."

                     Тема. Українська домашня ікона, український іконопис. Урок з спецкурсу по етногеографії для шостого класу.

     Епіграф. «Народ, який не шанує своє минуле – не заслуговує на достойне майбутнє.»

В.Черчіль.

Мета. Ознайомити дітей з історією формування і особливостями  іконопису в різних регіонах України. Розкрити поняття «домашня ікона»

Розвивати уміння знаходити спільні та відмінні риси між іконами різних регіонів України.

Виховувати національну, християнську свідомість, інтерес до минулого нашої країни, патріотизм.

Хід уроку.

1.       Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Діти, протягом останніх п’яти уроків ми вивчали різні види народних промислів України. Давайте пригадаєм пройдений матеріал, погравши в гру.(Клас об’єднується в дві команди, які по черзі відповідають на запитання. Журі підраховує бали.)

1.       Завдання «Знайди пару».

 На екрані ви побачите певний предмет. Ваше завдання назвати вид народного промислу пов’язаного з цим предметом.

1.       Віз – стельмаство;

 

 

2.       Глина – гончарство;

 

 

 

 

3.       Яйце – писанкарство;

 

4.       Одяг – кравецтво, шевство, ткацтво;

 

5.       Залізо – ковальство;

 

6.       Дерево – столярство;

 

 

7.       Скло – гутництво;

 

8.       Бочка – бондарство.

 

2.       Завдання «Німі малюнки»

На екрані зображений вид народного промислу. Завдання – дати якомога більше інформації про історію виникнення, символіку, розвиток даного виду народного промислу.

Слайд  з зображенням гончарних виробів.( Діти розказують про історію гончарства і призначення предметів глини);

Слайд з писанками.

Діти, а чи знаєте ви прізвища людей, які тісно пов’язані з народними промислами?

3.       Завдання «Хто більше?»

На екрані зображений віз. Команди по черзі називають прізвища, що пов’язані зі стельмаством і т.д.

Віз – Стельмах, Стельмаченко, Стельмачук.

Глечик – Гончар, Гончаренко, Гончарук.

Яйце – Писанка, Писарчук, Писаренко, Мальований.

Одяг – Кравець, Кравчук, Кравченко, Швець, Шевчук,  Шевченко,Ткач,Ткаченко, Ткачук.

Залізо – Коваль, Ковальчук, Коваленко,Залізняк, Залізненко.

Бочка – Бондар, Бондарчук, Бондаренко, Бочкаренко, Бочкарук.

Молодці. Ви пригадали дуже багато відомих українських прізвищ. Давайте пригадаємо знаменитих людей України, що мають чи мали подібні прізвища, які тісно пов’язані з різними народними промислами?

4.       Завдання «Впізнай знаменитість»

 

1.       Т.Г Шевченко – поет, душа українського народу;

2.       Руслана Писанка – актриса,ведуча;

 

 

 

3.       Леонід Кравчук – перший президент України;

 

4.       Алла Ковальчук – фіналістка проекту «Мастершеф»;

 

 

5.       Богдан Ступка – талановитий актор України;

 

6.       Олесь Гончар – письменник;

7.       Максим Залізняк – народний герой, ватажок Коліївщини;

 

8.       Олег Скрипка – музикант, лідер групи «ВВ»;

 

 

9.       Федір Бондарчук – кінорежисер;
10.  
    Тетяна Кравченко – актриса, тьотя Валя з фільму «Свати»;

 

 

11.   Олена Кравець – актриса, єдина жінка в команді 95 кварталу;

 

12.  
    Євгенія Гапчинська – відома художниця.

 

2.     Мотивація навчальної діяльності.

Як ви думаєте, від якого слова пішло прізвище Гапчинська? Гаптувати – означає вишивати шовковими золотими нитками. Що люди вишивали золотими нитками? (Картини, ряси священників, ікони.)

3.   Новий матеріал.

 

1.       Іконопис

Справа в тому, що іконопис – це теж мистецтво. Ікона – мальований, вирізьблений, вишитий образ християнського святого чи святої. Протягом віків потреба у вірі українців була величезною, а професійних художників не вистачало. Дуже часто домашні ікони малювали непрофесійні художники, отже цей вид мистецтва став традиційним і народним.

 

Повідомлення учня про перші ікони,знайдені в катакомбах.

Історія іконопису починається в III–IV столітті н.е. Стародавні зображення Христа – Спасителя були знайдені на території Візантії, а також в катакомбах Риму.
У цих країнах християнство тільки зароджувалося, і християни змушені були ховатися від язичників. Перших ікон того періоду до нас дійшло небагато. Відомо , що вже в той період християни поклонялися ликам пресвятої Трійці – Отця, Сина і Святого Духа. Також на іконах зображували  ангелів, людей, наближених до Бога і святих. 

 

Повідомлення про першу нерукотворну ікону Ісуса Христа.

Ісус страждав і був розіп’ятий за гріхи світу, даючи кожному з дітей Бога дар покаяння і прощення. Лише Його милістю і благодаттю усі люди можуть бути спасенними. Його подальше воскресіння приготувало шлях, щоб кожна людина могла подолати також і фізичну смерть.

Манділіон з Едесси – це найстаріше зображення обличчя Ісуса Христа. Ця реліквія важлива тим, що це не малюнок.

Історія виникнення реліквії пов'язана з хворим царем Едесси (Месопотамія, сучасна Туреччина) . Ісус вилікував царя. В знак подяки цар попросив художника намалювати образ Христа, але посланий ним художник не зумів зобразити Ісуса . Христос сам умив обличчя, витер його тканиною(убрусом), на якому залишився відбиток, і вручив його художнику. Так як борода після вмивання водою була мокра, то вона відбилась у вигляді клина одного пасма, і тому цей нерукотворний образ іноді називають «Спас Мокра Брад».

Таким чином, згідно з переказами, Манділіон став першою в історії нерукотворною іконою.

Повідомлення про унікальні ікони.

 Як ми уже говорили дуже часто ікони малювали не професійні художники, а народні майстри – іконописці. Відповідно такі ікони називалися домашніми. Українські домашні образи відрізняються тим, що були родинними оберегами і писалися для кожної сім’ї індивідуально, для її конкретних духовних потреб. Адже українці, які протягом довгого часу не мали власної держави, власної влади, власного захисника, могли покладатися тільки на самих себе та на Бога. Ці ікони були єдиними їхніми заступниками, захистом у житті. Їм довіряли найпотаємніше, свої турботи, мрії та сподівання. У молитві черпали силу та поглиблювали віру .

 Чи знаєте ви, діти, що по іконі можна взнати багато цікавої інформації про родину в якій вона «жила».

Спочатку  у художника замовляли мальований образ святого. Проходив час, родина багатіла і ікону «одягали» в шкіру, шовк. З часом одяг прикрашали перлами, дорогоцінними каменями. В радянські часи до образу додавали  штучні квіти. Отже ікона може «розказати» історію цілих поколінь однієї родини.

 До нашого часу дійшло чимало унікальних ікон, які підтверджують набожність українців.

Мірні ікони.

 На особливу увагу заслуговують «мірні» ікони — своєрідні амулети українців.  Щойно дитятко криком повідомило про народження, його міряли і на тій же дошці у повний зріст малювали його святого покровителя. Цей образ батьки клали дитині в колиску. З цим образом-оберегом життя дитини продовжувалося у мирі, доброму здоров’ї і в гармонії з навколишнім світом.

Ікона, на якій перерізали пуповину.                                 

Унікальна ікона, на якій три покоління сповивальниць перерізали пуповини немовлятам, освячуючи їх прихід у цей світ. По кількості порізів на цій іконі можна порахувати кількість діток, яких прийняли повитухи.

 

 

 

 

 

 

 

Подорожні ікони-складні.                              

 На особливу увагу заслуговують подорожні ікони-складні — мініатюрні іконостаси українців. Маленькі образи - розміром з долоню або одну п'ядь, вони легко вміщувалися і в кишені, і в ручній поклажі. Виготовляли їх з деревини чи металу. 
Подорожні ікони були оберегами і охоронцями своїх власників

2.       Особливості української ікони

Головною рисою української домашньої ікони було зображення легкої усмішки на обличчях святих. Від цих образів віяло добротою, злагодою, миром, душевною теплотою. Давайте послухаємо ваші повідомлення про святих, образи яких найчастіше шанувалися в оселях українців.

Повідомлення про Святого Миколая.

Святого Миколая Чудотворця шанують на Сході та на Заході, християни та мусульмани. Усе життя св. Миколая було сповнене благодіяннями та чудесами. Церква прославляє Миколая Чудотворця як швидкого помічника усім, хто опинився в біді. Він допомагав потопаючим, визволяв полонених, рятував від смертної кари невинних, зцілював хворих: повертав зір, мову, позбавляв кульгавості. Допомагав позбутися убогості, дарував їжу голодним, був помічником та заступником. Він швидко з'являвся там, де потрібна була допомога. І сьогодні він приходить до тих, кому необхідне його заступництво. Його чудес не злічити. Усе життя Миколая Чудотворця було сповнене любов'ю до ближнього. Навіть смерть не зупинила його благородних справ, його чудеса звершаються і сьогодні. Народився св. Миколай у 257 році після Різдва Христового в Малій Азії, у мирлікійському місті Патарі, у родині Феофана і Нонни, людей благородних і заможних, які вирізнялися добропорядністю та милосердям. Довго його батьки не мали дітей, та як нагороду за праведне життя Господь подарував їм сина. Народився святий Миколай у важкий час, коли в усій Римській імперії переслідували і вбивали християн. В місті Радомишль на Житомирщині, де знаходиться музей української домашньої ікони, збереглася кам’яна ікона Святого Миколая ХІІ ст. Такі камяні ікони Святого Миколая вмонтовувалися в перехрестя доріг, щоб віруючі могли прикластися і попросити допомоги в путі. Образ і досі зберігає відбитки та енергетику тисяч людських рук та навіть узимку не буває холодним

Повідомлення про Матір Божу.                                                                          

Дуже шанували Матір Божу або Покрову  козаки. У цей день на Січі відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх. На честь Покрови козаки будували багато храмів, деякі з них збереглися й донині. Перлинами архітектури вважаються Покровський собор Харкова, зведений у 1689 році, та київська трьохбанна церква Покрови на Подолі, зведена у 1766-му. Тож не дивно, що через століття це свято здобуло в Україні ще й другу назву - Козацька Покрова. Після указу президента України від 1999-го року день 14 жовтня відзначається як День українського козацтва. 
На Покрову дівчата про шлюб просять. Саме тому ця пора традиційно знаменувала початок сезону сватання та весіль. Дівчата, яким набридло дівувати, у свято Покрови потайки просили: "Свята мати, Покрівонько, покрий мені голівоньку: щоб я жінкою була, щоб я весело жила, з чоловіком молоденьким, з дитяточком веселеньким. Якщо дівчину сватали до Покрови, то можна було ще протягом трьох тижнів (до Дмитра 8 листопада) зіграти весілля.

 

Діти, чому ж цих святих так шанували наші пращури? (Відповіді учнів)

• Допомагали в подорожах;
• Ці святі допомагали знайти душевний спокій;
• Давали зцілення від хвороб;
• Оберігали від поранень і куль;
• Допомагали дівчатам вийти заміж.

3.       Печальні сторінки історії України.

Історія України теж має свої світлі і темні сторони. В період становлення радянської влади  масово руйнувалися храми, ікони, йшло цілеспрямоване знищення не лише віри а й нації. Подивіться ролик і дайте відповідь на запитання, про який період іде мова.(Голодомор 32–33 років) 

На слайді зображення ікони   зі слідами від куль.  Як ви думаєте, що сталося з цією іконою?

На слайді зображення ящика. З чого зроблений цей ящик? (Цей ящик зроблено з обезглавлених ікон .)

 Запитання до класу. Скажіть, чому більшовицька влада здійснювала духовний і фізичний геноцид українського народу ?

 Відповідь учнів. Я думаю, що голодними людьми без віри в серці легко маніпулювати.

4.       Регіони іконопису

Так як народні художники, що малювали домашні ікони, не виїжджали за межі свого регіону, кожний регіон України має певні особливості народного іконопису.

Територія України поділена не лише на області, а й на історичні землі. Розрізняють такі історичні землі як Полісся, Волинь, Сіверщина – на півночі України , Середня Наддніпрянщина, Поділля – у центрі України , Буковина, Галичина – на заході України Слобожанщина, Донщина – на сході України,  Запоріжжя, Таврія – на півдні України . Учитель показує ці регіони на карті.

Розповідь про особливості іконопису в різних регіонах України.

Буковина, Галичина. Образи святих нагадують героїв з мультиків. Очі в святих на все обличчя. Ікони малювали на склі або слюді. Так як скло є кригким матеріалом, ікон збереглоя сдо нашого часу дуже мало.

 

 

 

 

Полісся. Позаду святих зображений пейзаж або темно – зелений фон.

 

 

 

 

 

 

 

Сіверщина.Тіла святих видовжені, відчувається школа Рубльова (російського іконописця).

 

 

 

 

 

 

Наддніпрянщина. Святі зображені з темними німбами. Складається враження, що вони дивляться з космосу.

 

 

 

 

Донщина. Святі зображені у вишиванках.(Ікона «Всецариця)

Слобожанщина. На задньому плані ікон зображене небо або просто голубий фон.

Завдання. Кожній команді пропонується зображення  двох домашніх ікон. Потрібно вказати регіон, де «народилися» ікони.

5) Сучасність

Український іконопис зазнав розквіту у ХIV—ХVI століттях. Саме в цей період майстри, реагуючи на події свого часу, почали зображати на іконах гетьманів, козаків. Традиція показувати на іконах сьогодення прийшла і в наш час.

Запитання. Як ви думаєте, хто зображений на цій іконі?  

Відповідь. Небесна сотня, воїни світла, воїни добра.

З.: А на цій іконі?

В.: Козак з іконою. Ні, це солдат АТО.

З.: Як ви думаєте що це за ікони?

В.: Це ікони зображені на ящиках з-під боєприпасів, які потрапили до художників після бою біля Дебальцевого.

Українські художники Олександр Клименко і Олександра Атлантова організували виставку-продаж під назвою: «Ікони, що пахнуть порохом». Нещодавно ця виставка була представлена в Європарламенті. Боляче споглядати на янголів, які кажуть: «Не убий!». Кошти з продажу ікон ціленаправлено ідуть у шпиталь імені Пирогова, де лікують не лише українських солдат, а й ополченців, що поранениними потрапили в полон. Ікони дивним способом обєднують всі сторони воєнного конфлікту на Україні.

5. Висновки.

Діти, епіграфом нашого уроку були слова відомого політичного діяча Великобританії Вінстона Черчиля. Він зазначав: «Народ, який не шанує своє минуле – не заслуговує на достойне майбутнє.» Я думаю, сьогодні ми пригадали минуле України і української ікони зокрема. Нове, ваше покоління українців заслуговує на гідне майбутнє.

Давайте запалимо свічку в пам'ять про людей, що полягли за віру, Україну у всі періоди нашої історії. Хвилина мовчання.  Музика…

Діти, я думаю, що сьогоднішній урок не залишив вас байдужими. Скажіть, що вразило вас, що найбільше запамяталося? Можливо, якийсь період нашої історії України вам хотілося б змінити. Чому?

Домашнє завдання