Урок на тему: "Латинська Америка в міжвоєнний період"

Клас: 10-А

Тема: «Латинська Америка в міжвоєнний період»

Мета:

формування предметних(історичних) компетентностей:

•   сформувати в учнів уявлення про становище країн Латинської Америки в міжвоєнний період; продовжувати формувати навички самостійної роботи з різними історичними джерелами;
•   вчити оцінювати значення США в житті країн Латинської Америки в міжвоєнний період; співвідносити історичні події, явища з періодами та використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу; співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн Латинської Америки та природними умовами;
•   розвивати навички учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей систематизувати інформацію; формувати здібності учнів до взаємоконтрольної функції;
•   вивчити основні передумови становлення диктаторських режимів в міжвоєнний період; ознайомити із політико-географічним положенням країн Латинської Америки;
•   знати нові історичні поняття та основні дати за темою; знати основних історичних постатей, важливих для становлення Всесвітньої історії;
•   вміти встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, аналізувати і узагальнювати історичний матеріал; вдосконалити  вміння учнів орієнтуватися в історичному часі; вміти пояснювати причини і наслідки певних історичних подій, процесів, тенденції  розвитку міжнародних відносин в міжвоєнний період, користуючись картою.

формування ключових компетентностей:

•   уміння вчитися: формувати навички роботи з підручником, картою, установлення причинно-наслідкових зв'язків, формувати історичний світогляд учнів, навички орієнтації у просторі,   знаходження логічних зв’язків  між подіями; вдосконалювати уміння шукати і опрацьовувати історичну інформацію, працюючи з ілюстраціями, таблицями, схемами; фіксувати її в конспектах, схемах, таблицях; розвиток навичок критичного мислення;
•   корекційна: формувати уміння правильної вимови під час аналізу історичного тексту; вдосконалювати вимову іноземною мовою; подолання артикуляційних труднощів під час читання слів та усного мовлення;
•   загальнокультурна (комунікативна): набувати навичок групової та парної роботи; розвивати вміння вести діалог, відстоюючи свою позицію з урахуванням фактів та подій; вдосконалювати вміння застосовувати правила культури спілкування та правила ефективного спілкування; поповнювати лексичний запас учнів; сприяти толерантному ставленню до думок оточуючих; сприяти вихованню особистості, яка здатна об’єктивно і грамотно виражати думки; висловлювати власну точку зору й відстоювати її; що прагне розширити свій світогляд.
•   інформаційна: вдосконалювати вміння знаходити потрібну інформацію з різних джерел одночасно; користуватися медійними засобами, Інтернетом для самостійного пошуку інформації; формувати навички сприйняття матеріалу через презентацію; використовувати джерела інформації для власного розвитку.
•   здоров'язбережувальна: спрямовувати зусилля учнів на збереження і зміцнення  фізичного, соціального, духовного і психічного здоров’я.

Тип уроку: урок  «відкриття» нового знання

Методи та методичні прийоми: пояснювально-ілюстративний частково-пошукові, проблемні.

Прийоми: «Мозкова атака», «Синквейн», «Кросворд», «Тепло душі», «Ажурна пилка».

ФОПД: парна, індивідуально-відокремлена, колективна (групова), фронтальна.

Обладнання: телевізор, презентація в Power Point, відеоролик, карта, підручник, роздатковий матеріал(картки з перевіркою Д\З, аркуш оцінювання, уривки джерел,кросворд).

 

ХІД УРОКУ

 І. САМОВИЗНАЧЕННЯ ДО ДІЯЛЬНОСТІ

Доброго ранку! Good morning! Buena días todo el presente la lección.

Ми сьогодні на уроці не самі- до нас завітали гості. Поверніться привітайтеся.

Почнемо урок з налаштування настрою за допомогою прийому «Тепло душі». Прошу прочитати слов записані на дошці, стоячі.

«Нехай першмии сядуть уважні, другими – чуйні, а тепер – сердечні та щирі. Згодом – добрі й милосердні. Поверніться один до одного обличчям і посміхніться, подумки бажаючі успіху».

ІІ. ВЗАЄМОПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ  

Слайд 1. Перед Вами є роздрукований матеріал у вигляді тестів на основі теми попереднього уроку. 12 правильних відповідей – 6б. максимум. Це перша частина взаємооцінювання. Спочатку оцінюмо один одного в парі за письмову роботу за Д/З, потім – по групам за усну за К/Р. 1 група оцінює – 2, 2 група  - 3 групу , 3 група – 1 групу. Усі бали вносите в аркуш оцінювання навпроти прізвища. Час виконання Д/З – 5 хв. Одразу перевірка – відповіді на слайді.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ І ФІКСАЦІЯ ТРУДНОЩІВ В ДІЯЛЬНОСТІ

Бесіда

• Який період ми зараз вивчаємо?
• Яка тема минулого уроку?
• Які регіони ми вже вивчили?

Слайд 2. Тему сьогоднішнього уроку потрібно дізнатись самим, спираючись на деяку інфомацію. Один учень класу отримав випереджальне домашнє завдання, яке зараз представить. Всім іншим потрібно вгадати, про який регіон йде мова, і перекласти текст.

Latin America is a group of countries from the Americas, comprised of countries located across North America, South America, Central America and the Caribbean. The countries are characterized by their use of the Romance languages Spanish, French, Creole and Portugese. Latin America is one of the most urbanized regions in the world, with the majority of residents living in cities. Made up of 20 countries and 13 dependencies.

БОГОТА, 25 лютого. Латинська Америка переживає в даний час відродження демократії та відхід у минуле соціалістичної моделі розвитку. Це стверджував віце-президент США Майкл Пенс.

"У Латинській Америці соціалізм вмирає, а демократія відроджується", у Венесуелі в наявності "перехід від тиранії до свободи", вважає Пенс.

Чи завжди була соціалістична модель розвитку держав регіону чи були інші моделі розвитку?І який був розвиток регіону в міжвоєнний період?І чи був вплив США на країни?

IV. ПОСТАНОВКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

План.

1.Становище країн ЛА після Першої світової війни

 2. Особливості економічних і політичних процесів в країнах Латинської Америки

3. Специфіка політичних режиму у Аргентині, Бразилії, Чилі, Нікарагуа, Кубі.

Робота з картою

• Розгляньте карту і виконайте завдання.

1. Назвіть найбільші держави.
2. Назвіть держави, які межують із США.

Слайд 3 . Відеоролик. Політико-географічне положення ЛА.

Розв’язання задачі. Щільність населення країн ЛА. Відповідь: приблизно 25 осіб/км

1. Особливості економічних і політичних процесів в країнах Латинської Америки.

Бесіда

• Як ви вважаєте, які наслідки мала Перша світова війна для країн Латинської Америки?

V. ВІДКРИТТЯ НОВОГО ЗНАННЯ

Перша світова війна не зачепила країни Латинської Америки, проте мала для розвитку суттєві наслідки. Латинська Америка лежить на південь від кордону між США і Мексикою. Назву цей регіон світу отримав через панування там іспанської та португальської мов, що виникли на основі стародавньої латинської мови.

У країнах Латинської Америки, що здобули незалежність у першій половині ХІХ ст., склалися своєрідні політичні відносини, значною мірою успадковані від колоніального минулого.

Чільне становище в політичному житті посідали нащадких іспанських і португальських дворян-колонізаторів, які використовували працю безземельних селян (в основному індіанців та негрів).

У середині – другій половині 20-х років розвиток країн Латинської Америки характеризувався певною стабільністю і прийнятними темпами господарського поступу. Сприятлива економічна ситуація на світовому ринку забезпечувала стійкі прибутки від вивозу продукції, приваблювала значну кількість іммігрантів до Аргентини, Уругваю та Бразилії.

Після першої світової війни посилилася залежність латиноамериканських країн від іноземного капіталу. Зарубіжні інвестори і підприємці, насамперед із США, почали витісняти звідси англійських конкурентів, розширювати свій вплив. Зростання північноамериканської економічної експансії супроводжувалося втручанням у внутрішні справи держав регіону, зокрема в зоні Карибського басейну.

Зміни, що сталися у світі після завершення війни, суттєво вплинули на становище латиноамериканських країн.

Політична обстановка в латиноамериканських республіках в 20-і рр. складалася по-різному, залежно від конкретної ситуації і розстановки соціально-політичних сил.

У 1920-1930-х рр. у країнах Латинської Америки стало популярним гасло зміцнення національної незалежності та усунення впливу інших держав, що спонукало уряди деяких країн до проведення змін. Ще одним поштовхом до таких перетворень стала економічна криза 1929-1932 рр. «Велика депресія» прискорила вступ країн регіону в смугу хронічної кризи, яка остаточно підірвала матеріальну і соціальну базу правлячих режимів і привела до зростання соціальної та політичної нестабільності

Почалося нове піднесення антиімперіалістичного руху (антиамериканського та антианглійського), що призвело до зближення країн Латинської Америки з Німеччиною та Італією, які були суперниками США та Англії. Але головною метою урядів Латинської Америки був пошук виходу зі скрутного післявоєнного становища.

V. ПЕРВИННЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАННЬ У ЗОВНІШНІЙ ПРОМОВІ

Робота з історичною інформацією

• Об’єднавшись у 3 групи, опрацювати інформацію й відповісти на запитання.

Слайд 4. Населення ЛА

1-ша група

Расовий склад та особливості соціального становища країн Латинської Америки

...Процеси міжрасового змішування призвели до появи значної кількості мулатів (нащадків білих і негрів) і метисів (нащадків білих та індіанців), які на початку XX ст. становили більшість населення Латинської Америки. Для Латинської Америки тих років були характерними різкі соціальні контрасти. Місцева олігархія купалася в розкошах, а основні маси промислових робітників і працівників села ледь животіли. Переважній більшості селян були недосяжні одяг і взуття фабричного виробництва. Зібраного врожаю вистачало лише на то, щоб прогодуватися, їхні діти не ходили до школи. Мільйони родин голодували. Околиці Буенос-Айреса, Сантьяго та інших столиць були оточені «кварталами бідноти», забудованими саморобними хатками з каменю, шматків бляхи та фанери. У цих районах не було ані електрики, ані каналізації, часто спалахували епідемії, що позбавляли життя сотні тисяч людей. Основна маса населення була неписьменною...

Запитання

1. Ким була переважна більшість населення латиноамериканських країн на початку XX ст.?

2. У чому полягала особливість соціальної структури країн Латинської Америки?

3. Чому країни Південної та частини Північної Америки називають саме латиноамериканським?

2-га група

 Слайд 5 Особливості економічних і політичних процесів у Латинській Америці

Слайд 6. Специфіка товарного виробництва ЛА

Так склався своєрідний уклад життя країн Латинської Америки, центром якого стали великі земельні володіння, латифундії, а їх господарями — нащадки іспанських дворян, котрі переселилися й використовували працю безземельних селян — пеонів, індіанців, а головне негрів-рабів. Незалежні латиноамериканські держави утворилися ще на початку XIX ст. Тут утвердилася республіканська форма правління. Конституції країн регіону зазвичай наслідували Конституцію США. Законодавча влада належала Національному конгресу, що мав дві палати. Главою держави був президент. Проте парламентаризм і демократія багато в чому залишалися формальними. Будь-яке реальне поширення прав і свобод загрожувало існуванню латифундій. Влада в цих республіках належала різноманітним кланам латифундистів і набувала форми особистої влади вождя (каудильйо), який безпосередньо спирався на армію. Величезну роль у країнах відігравала верхівка армії — генерали та офіцери, які походили з землевласницької аристократії. Армійська верхівка часто визначала напрямок політики, здійснювала військові перевороти і ставила каудильйо (сильний лідер).

Запитання

1. У чому полягала особливість колонізації Латинської Америки?

2. Як ви розумієте поняття «латифундизм»?

3. Якою була форма державного правління в більшості країн?

Робота з поняттям. Робота з підручником

Латифундія — велике приватне земельне володіння, помістя.

2. США і Латинська Америка.

3-тя група

Слайд 7. Політичний розвиток

 Слайд 8. Політика «Доброго сусіда»

Вплив інших держав на економіку Латинської Америки

В економічній сфері країни ЛА через їхній аграрний розвиток залежали від Великої Британії, а починаючи з повоєнного періоду — від США. З 20 республік найвпливовішими й великими були Бразилія, Аргентина і Мексика. Державами з великими потенційними можливостями були Венесуела, Перу, Чилі. Частка колоніальних володінь, що належали США, Франції, Великій Британії та іншим країнам, була незначною (всього 2,5% території, до 4,5% населення). У той період система ринкових відносин майже повністю сформувалася в Аргентині, Уругваї, Чилі, Мексиці, Бразилії, а в Болівії, Парагваї вона лише зароджувалась. У межах світової господарської системи ЛА відігравала роль аграрно-сировинної ланки. Країни Латинської Америки вивозили продукцію гірничодобувної промисловості, сільськогосподарську сировину і продовольство, а завозили машини, обладнання і споживчі товари. Кожна з них виробляла здебільшого щось одне: Бразилія — каву, Аргентина — збіжжя і м’ясо, Чилі — мідь і селітру, Болівія — олово, Перу — срібло і бавовну, Венесуела — нафту і залізну руду, Коста-Ріка і Гватемала — банани. Все це створювало виняткову залежність економіки латиноамериканських країн від кон’юнктури (становища) світового ринку.

Після проголошення «доктрини Монро» США вважали країни ЛА своєю сферою впливу. До середини XX ст. вони витіснили з регіону основних суперників: Німеччину, Францію, Англію. Проте засилля іноземного капіталу призвело до антизахідного руху. Посилення антизахідних, особливо антиамериканських, настроїв змусило США скоригувати політику в ЛА. Президент Рузвельт заявив, що США проводитимуть політику «доброго сусіда» і не здійснюватимуть інтервенції(втручання).

Запитання

1. Від яких держав світу найбільше залежали латиноамериканські країни? Чому?

2. Чому країни Латинської Америки залежали від кон’юнктури світового ринку?

3. Якою була спеціалізація латиноамериканських країн?

Особливості політичних процесів у регіоні

У багатьох країнах Латинської Америки були встановлені диктаторські режими.

Слайд 9. Причини появи диктаторських режимів:

1. Криза реформістських форм правління, що вела до прагнень встановити сильну владу.

2. Невирішеність соціальних проблем і використання незадоволення населення.

3. Великий вплив військових, створення угруповань, які здійснювали перевороти.

4. Вплив консервативних сил і католицьких угруповань.

5. Традиції підтримки особистої влади вождя (каудильйо).

Слайд 10. Приклади режимів

Слайд 11,12. Фото президентів.

VI. САМОСТІЙНА РОБОТА З САМОПЕРЕВІРКОЮ ЗА ЕТАЛОНОМ

3. Специфіка політичних режиму у Аргентині, Бразилії, Чилі, Нікарагуа, Кубі.

Слайд 13,14. Кросворд

Робота з таблицею

Країна	Особливості політичної ситуації
Аргентина	До 1916 р. країною управляли консерватори, яких підтримували латифундисти. Період їх правління характеризувався розвитком економіки, що перетворив Аргентину на виробника м’яса і зерна у світі; цей час позначено стрімким зростанням населення країни, розвитком освіти і культури. 1912 р. було прийнято закон про загальне виборче право і таємне голосування. Цей закон дав змогу партії більшості, радикалам, домогтися обрання на посаду президента свого лідера І. Іригойєна. Прихильники Ірігойена наполягали на подальшому проведенні реформ, розрахованих на ослаблення позицій іноземного капіталу і поміщицько-буржуазної олігархії. За правління (1916-1922) Іригойєна вдалося відстояти нейтралітет Аргентини під час І світової війни.
Чилі	У вересні 1924 р. група вищих офіцерів здійснила в Чилі військовий переворот і привела до влади військову хунту (військове об’єднання). Вона протрималася при владі 4 місяці. У лютому 1927 р. владу в країні знову захопили військові. їхнім ставлеником став полковник К. Ібаньєс, який встановив свою диктатуру. Він розпустив парламент, заборонив ліві організації. Зразком для наслідування для нього був Муссоліні.
Куба	У 1925 р. на Кубі була встановлена диктатура президента Х. Мачадо. Він обмежив діяльність всіх політичних партій і організацій, сприяв проникненню іноземного капіталу в країну. У 1933 р. група офіцерів-змовників заарештувала його і вислала з країни. Новим диктатором став начальник генштабу збройних сил Ф. Батіста, що на довго взяв владу у свої руки. Новий кубинський режим активно підтримували США.
Нікарагуа	У Нікарагуа антиолігархічні сили об’єдналися навколо А. Сандіно, який з 1926 р. очолив повстання. У 1932 р. сандіністи підійшли до столиці Манагуа. Почалися переговори з урядом, але у 1934 р. Сандіно, який розпустив армію і повірив владі, був вбитий за наказом командувача гвардії   А. Сомоси. Через два роки Сомоса захопив владу в країні й встановив один з найбільш кривавих режимів у Латинській Америці. Диктатура його клану продовжувалася довгі роки.
Бразилія	Диктаторський режим у Бразилії встановився з обранням президентом А. Бернардеси, який був главою в 1922–1926 рр. Діяльність уряду Бернардеси викликала невдоволення в суспільстві, незважаючи на стабілізацію в економіці. У 1926–1930 рр. президентом був В. Луїс, який представляв «кавову олігархію» і застосовував авторитарні методи управління. Однак економічна криза, що розпочалась в 1929 р., різко погіршила становище населення і загострила політичні протиріччя. Згодом до влади прийшов лідер Ліберального альянсу Жетуліо Варгас. Наприкінці 30-х рр. він також удався до диктаторських методів управління. Його правління продовжувалося до 1945 р. Йому  вдалося розвити економіку країни. Закони  в соціальній сфері поліпшили становище населення, багато було зроблено у освіті і культурі.

 

VII. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ, РЕФЛЕКСІЯ ДІЯЛЬНОСТІ

Слайд 15 . Висновки.

1. Деякі уряди країн Латинської Америки вдавалися до силових методів вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем своїх держав, часто використовуючи армії, здійснюючи військові перевороти.

2. У 30-х pp. у багатьох країнах активізували свою діяльність фашистські організації, які мали певні особливості:

• в латиноамериканських країнах не було фашизму європейського зразка, існували різноманітні профашистські течії;

• загроза фашизму в деяких державах (Аргентина, Бразилія, Чилі) виникла ззовні — через проникнення в ці країни фашистських держав.

Діяльність профашистських сил спільно з місцевими реакційними силами була великою загрозою для багатьох країн регіону.

Слайд 16. Рефлексія.  

Оцінювання. Усі бали, виставлені в таблицю, здаємо. Синквейн (5 речень)

Слайд 17.

8.    ІНФОРМАЦІЯ ПРО Д/З

Опрацювати § 16, пит. 8 (письмово) – 6-9 б.

   Підготувати есе на тему: «Шляхи виходу із кризи країн Латинської Америки на рівень провідних держав світу» або «Чому Мексика зберігла демократичний режим в міжвоєнний період» - в/р (письмово) 10-12 б.