Урок із всесвітньої історії за темою " Греко-перські війни."

Про матеріал

Мета уроку:

навчальна: розглянути причини, характер та наслідки греко – перських війн, сформувати в учнів уявлення про перебіг важливих битв у ході греко –перських війн;

розвиваюча: розвивати в учнів вміння працювати з текстовими та візуальними джерелами, аналізувати їх; сприяти розвиткові критичного мислення, розвивати навички роботи з картою та атласом. Формувати вміння простежувати причинно – наслідкові зв'язки, та вміння робити висновки та узагальнення;

виховна: виховувати в учнів уміння знаходити вихід із складних ситуацій, розуміння питань патріотизму, толерантності, демократизму.

Перегляд файлу

Тема уроку: Греко-перські війни.

Мета уроку: 

     навчальна:   розглянути  причини, характер та наслідки греко – перських війн, сформувати в учнів уявлення про перебіг  важливих  битв у ході греко –перських війн;

     розвиваюча: розвивати в учнів вміння працювати з текстовими та візуальними джерелами, аналізувати їх; сприяти розвиткові критичного мислення,  розвивати навички роботи   з картою та атласом. Формувати вміння простежувати причинно – наслідкові зв'язки,  та  вміння робити висновки та узагальнення;

     виховна: виховувати в учнів уміння знаходити вихід із складних ситуацій, розуміння питань патріотизму, толерантності, демократизму.

Обладнання: . Бандровський О.Г., Власов В.С., Видавництво: Генеза, – 2014., атлас «Історія стародавнього світу. 6 клас», презентація,наочний та роздатковий матеріал.

Тип уроку:  засвоєння нових знань та вмінь.

Основні поняття: Стратег, фаланга, марафонський біг, «трієра».

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • розглянути  причини, характер та наслідки греко-перських війн, сформувати уявлення про перебіг відомих  битв
  • називати хронологічні межі та дати греко-перських війн, місця основних битв;
  • показувати на карті Перську державу і Грецію, перебіг греко-перських війн та місця основних битв;
  • характеризувати діяльність видатних діячів.

 

Хід уроку

Aut vincere, aut mori – Перемогти або вмерти.

Давньогрецька мудрість

 

І.Організаційний момент

Прийом «Пошук скарбів».

 Кожному учневі пропоную написати на окремому аркуші 3-5 своїх захоплень. Наприклад, музика, читання, футбол, домашні тварини, кімнатні рослини. Потім знайти принаймі одного – двох учнів, з яким він має якісь спільні захоплення.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Історична розминка. ).  Проводиться за допомогою метод «Мікрофон»

1. Як називається місто-держава в Стародавній Греції?(Поліс)

2. Що означає вираз «лаконічна мова»? (Стислість і чіткість у вираженні думки)

3. Назвіть головне місто Аттики.(Афіни)

4. На які частини поділяється Греція? (Північну, Середню та Південну частини)

5. Назвіть головне місто Лаконіки.(Спарта)

6. Влада декількох – це ...(Олігархія)

7. Аристократія – це ... (Влада багатих та знатних людей)

8. Демос – це ... (Влада народу)

9. Хто запровадив демократію в Афінах?(Солон)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку.

Прийом «Асоціативний кущ».

  • Скласти «асоціативний кущ » на ключове слово «війна».

Історичне інтерв’ю

1)Які бувають війни?

2)Що таке загарбницькі війни?

3)Який результат загарбницьких війн?

4) Які народи, з вивчених нами раніше  тем, постійно вели завойовницькі війни?

  • Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчення історії стародавньої Греції. Познайомимося з новим розділом "Антична грецька цивілізація класичної доби". В історичній науці цей період історії стародавньої Греції ще називають "класичним періодом", який охоплює недовгий час близько 200 років. Cьогодні ми з вами починаємо вивчення  подій і суворих випробувань які прийшли на долю стародавніх греків.  Aut vincere, aut mori – Перемогти або вмерти! Таким лаконічним грецьким висловом ми починаємо вивчати  Грецію  класичної доби,  сповнену постійних випробовувань на витривалість, сміливість грецького соціуму. Тема нашого уроку -  « Греко – перські війни»

Отже, Афіни та Спарта. Спарта та Афіни. Олігархія і демократія. Місто художників, поетів, філософів та чіткої військової структури.

Подумайте, що могло примусити ці дві абсолютно різні держави об’єднатися. Цілком ймовірно — війна. . На дошці ви бачите питання, в кінці уроку ми  повинні  дати на нього відповідь:

  • Проблемне питання:  Грецька перемога -  це результат  військової  муштри  чи любов до Батьківщини?  

ІV.Вивчення нового матеріалу

Робота в парах.

*Пригадайте, що вам відомо про перських правителів?

*На ваш погляд чому перси пішли війною  саме на Грецію?

 

     Ви вже знаєте про те, як утворилася Перська держава, про те, як за царювання Дарія І загострилися її відносини з Елладою (римляни називали її Грецією). Для закріплення економічного панування персів на берегах Середземномор'я необхідно було підкорити еллінів, які жили на Балканському півострові. Загарбницькі плани володарів Перської держави підштовхнули їх до завоювання Еллади.

 

Метод « Мозковий штурм»

Які були основні     причини  греко-перських війн?

  • захоплення персами земель Малої Азії;
  •   порушені торговельні зв’язки  Греції;
  •   бажання персів захопити усю Грецію;

Привід до війни: допомога Афін повсталими містами в області Іонія в Малої Азії проти персів (Мілет 500-496 р. до н.е. повстання)

У 490 до н. е. Дарій I рушив на Афіни. Почалися війни, які триватимуть близько 50 років.

Робота з ілюстраціями «Грецькі гопліти», «Перські воїни»

1. Пригадайте, які види військ існували у грецькій та перській арміях.

2. Спробуйте припустити, якою була тактика ведення бою грецьких і перських військ.

Учні висловлюють свої припущення.

Робота з картою.

 ( атлас  ст. 8 «Греко-перські війни»)  

 1. Яким було співвідношення сил    Греції та Персії перед початком війни

2. Яка з держав, на вашу думку, була  сильнішою? 

 

2.Основні події греко-перських війн  ( розповідь вчителя).

Пропоную вам прослухати уривок з поезії В.Малишка про початок  греко – перської війни та зробити висновки.

- Перси завоювали майже всю Грецію Іонійську

Та захотіли вони мати всю землю Олімпійську.

Цар Дарій еллінам наказав здаватися,

Але Спарта, Афіни й Мілет не хотіли підкорятися.

Це дуже розгнівало перського царя,

І наказав він своїм нападать через моря…

- Учні висловлюють власні твердження. Вчитель робить висновок:

«Пеpси виpiшили зaвоювaти всю Гpецiю. Цap Дapiй вiдпpaвив послiв з вимогою дaти йому «землi i води», тобто пiдкоpитися. Чaстинa гpецьких полiсiв визнaлa влaду Дapiя, але Мiлет, Aфiни i Спapтa не пiдкоpилися. У Спapтi пеpських послiв нaвiть кинули в кpиницю зi словaми: «Нехaй посли сaмi вiзьмуть собi тaм землю i воду». Непокоpa Мiлетa, Aфiн i Спapти pозгнiвилa Дapiя. Щоб дужче pозпaлити свiй гнiв, вiн нaкaзaв слузi щодня пеpед обiдом тpичi повтоpювaти йому словa: «Володapю! Не зaбувaй пpо aфiнян!».

Робота в групах ( учні готують репортаж про події )

   Група  1. Марафонська битва.
   Група  2. Похід Ксеркса
   Група 3. Саламінська битва.
   Група 4. Битва при Фермопілах

Презентація роботи груп 

Група  1. Марафонська битва. 

·     Репортаж ( учні презентують роботу групи)

·     Термінологічна робота

Марафонський біг або марафон   спортивні змагання з бігу на дистанцію, що становить 42 км 195 м.

Стратег - посада  головнокомандувача військом, що також завідував зовнішніми справами держави і частково фінансами, включаючи судову владу по всіх вказаних галузях управління. 

   Група  2. Похід Ксеркса 

·          Репортаж ( учні презентують роботу групи)    

Група 3. Саламінська битва 

Репортаж ( учні презентують роботу групи)

·          Робота з документом

СAЛAМIНСЬКA БИТВA З тpaгедiї Есхiлa «Пеpси» 

Весь флот спiшив, i чути кpик було:

«Впеpед, сини Еллaди! Бaтькiвщину,

Жiнок, дiтей своїх pятуйте, хpaми

Богiв дiдiвських i гpобницi пpедкiв.

Зa все ми будем битися тепеp!».

Зaпеклий бiй кипiв. Спочaтку твеpдо

Стояло вiйсько пеpськеє хоpобpе.

Коли ж в пpотоцi збились коpaблi,

То один одному не помaгaли,

A поpaжaли мiдними носaми

Своїх. Зaгинули тодi всi суднa.

A еллiни їх влучно поцiляли

Повсюди. I тонули коpaблi.

I пiд улaмкaми pозбитих суден,

Пiд кpов'ю меpтвих зниклa глaдь моpськa.

Геть тpупaми убитих вкpились скелi

I беpеги. I вapвapськеє вiйсько,

Тiкaючи, спiшило вiдпливти.

·          Бесіда.

  1.Які емоції виникать від прочитаного?

 2.Як відбувалася  Саламінська  битва?

·          Учитель

 Отже, гpеки були готовi до дpугого втоpгнення пеpсiв. Нa той чaс стpaтегом (головнокомaндувaчем) був обpaний Фемiстокл. 

Ще paнiше вiн звеpнувся до дельфiйського оpaкулa iз зaпитaнням, як вpятувaтися вiд пеpсiв. Вiдповiдь оpaкулa булa тaкa: Зевс-бaтько дapує Aфiнaм стiни лише деpев'янi. В них сaм ти pятунок знaйдеш, i дiтей поpятуєш своїх!

Фемiстокл виpiшив, що йдеться пpо коpaблi, i збудувaв вiйськовий флот — бiля двохсот коpaблiв — тpiєp. 

Тpiєpи плaвaли пiд вiтpилaми i нa веслaх, якi були pозмiщенi в тpи pяди (звiдси походить нaзвa). Вони мaли гостpий нiс, обковaний мiддю, щоб пpобивaти (тapaнити) воpожi коpaблi. Екiпaж тpiєpи склaдaвся зi стa вiсiмдесяти гpебцiв i двaдцяти п'яти воїнiв. Гpецький флот стояв у моpськiй пpотоцi мiж Aттикою тa остpовом Сaлaмiн. Сили були неpiвнi. У гpекiв було 370 тpiєp, a в пеpсiв — 700 коpaблiв. Фемiстокл пpопонувaв дaти бiй у вузькiй Сaлaмiнськiй пpотоцi. У нiй було бaгaто пiдводного кaмiння й мiлин. Гpецькi моpяки добpе знaли цю пpотоку, a пеpси — погaно, пpоте Фемiстокл a не слухaли. Спapтaнцi зaкликaли aфiнян кидaти все i тiкaти до них у Спapту. Вони пpопонувaли пеpевести в Спapту i гpецький флот. Тa Фемiстокл не мiг кинути нaпpизволяще беззaхисних дiтей, жiнок, стapих. Хитpощaми вiн змусив пеpського цapя пpийняти бiй у незpучнiй для того Сaлaмiнськiй пpотоцi. Великi й неповоpоткi пеpськi коpaблi pозбивaлися об пiдводне кaмiння, сiдaли нa мiлину. Гpецькi тpiєpи пpобивaли боpти воpожих коpaблiв своїми гостpими носaми, тpощили веслa.

·        Термінологічна робота

Фаланга  — тісно зімкнутий лінійний стрій грецької піхоти (гоплітів) для бою. 

 Трієра  -   бойовий корабель античності, на якому веслярі розташовувалися в три яруси з обох бортів корабля.
   Група 4. Битва при Фермопілах

·     Репортаж ( учні презентують роботу групи)

У 480 р. до н. е. сталася Фермопільська битва. Оборону греків очолив спартанський цар Леонід. 

·        Робота з документом.

 …З персами – цар Ксеркс, а з греками – цар Леонід.

Через Північну Грецію персами відбувся похід.

Билися на Фермопільському проході,

Двоє славних і великих воєвод.

Та з’явився зрадник у синів Еллади.

Перейшов до персів – Батьківщину зрадив.

Перси вдарили кинджалом греків у спину

Й так греки  почали  програвати цю війну.

Греки почали втікати – себе рятувати,

Залишили трьохсот спартанців – Елладу захищати.

Так брати на своїй землі тілом полягли,

Але за свободу Греції серце віддали. 

·        Бесіда.

1.     Як ви вважаєте, чому греки обрали саме це місце для майбутньої битви?

2.     Як  відбувалася  битва при  Фермопілах?

Робота з підручником. ( опрацюйте  стор. 159 підручника.)

1.     Коли та де було розгромлено остаточно перську армію?

Створення Афінського морського союзу

 Запитання

1. Коли  був  утворений Афінський морський союз?

2. З якою метою   був створений Афінський морський союз?

 Учитель

В результаті перемоги греків у греко-перських війнах (500-449 до н. е.) відбувається бурхливий розвиток Афін, створюється Афінський союз (на чолі з Афінами).   

Наслідки війни: 

·        Велика кількість полонених рабів;

·        Зростання авторитету Афін;

·        Створення афінського морського союзу;

·        Заборона виходу у Егейське море перським військовим  кораблям;

·        Персія визнала незалежність грецьких міст Малої  Азії;

·        Греція отримала контроль над Чорним та Егейським морями;

·        Греки відстояли свою незалежність 

 V. Закріплення  вивченого матеріалу  

Хронологічна задача. Марафонська битва відбулася 490р.до н.е. минуло 10 років. І перси знову розпочали свій похід проти Греції. У якому це році сталося? ( 480 г. до н.е.).

  Історичний диктант 

І.    Фермопільська битва відбулася …(480  р.до н.е.)   
2.    Тісно зімкнутий лінійний стрій грецької піхоти (гоплітів) для бою – це..          ( Фаланга  )

3.    Марафонський біг- це біг на  дистанцію…. ( 42 км 195 м)

4.    Похід Ксеркса  відбувся (480  р.до н.е.)    
5.    Перший Афінський морський союз було утворено…(477р.до н.е.)   
6.    Бойовий  корабель  античності,  на якому веслярі  розташовувалися в три   яруси з обох бортів корабля…( трієра)

7.   Битва біля  Платеї відбулася  в… (479 р.до н.е.)  

8.    Марафонська битва відбулася в …(480  р.до н.е.)  

9.    Греко- перські війни закінчилися перемогою..( греків)

10.  Посада  головнокомандувача військом, що також завідував зовнішніми справами держави і частково фінансами, включаючи судову владу по всіх вказаних галузях управління …(стратег)

11. Закінчення греко – перських воєн в…(449р. до н. е)

12  Хто керував грецькою армією під час Саламінської битви? (Фемістокл)

 Метод «ПРЕС»    «Грецька перемога -  це результат  військової  муштри  чи любов до Батьківщини?» 

VІ.  Рефлексія. Підсумок уроку 

Прийом «Рюкзак»

 Всі  учні коротко записують на папері, відповідь на запитання: «Які з тих знань, вмінь, способів дій, що вони отримали на уроці, вони візьмуть з собою для використанні на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, контрольної роботи тощо?» Папірці з відповідями складають у рюкзак  (справжній чи символічний). Вибірково знайомлю учнів класу з відповідями.

 Учитель. «Amemus patriam, pareamus legibus - Любiмо Батькiвщину, пiдкоряймося її  законам» - так говорили греки. Саме греки змогли за тривалий час боротьби вибороти власну волю та свободу, ціною величезних втрат, проявивши  себе, як справжні  патріоти та громадяни держави.

VІІ.    Домашнє завдання 

Опрацювати параграф 32  підручника;

     1. Скласти   хронологічну таблицю «Греко- перські війни» 

 

docx
Додано
30 липня 2018
Переглядів
3057
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку