До розіграшу
залишилось:
14 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Урок із зарубіжної літератури для 8 класу на тему: «Омар Хайям (близько 1048 – після 1122) – класик персько-таджицької літератури, неперевершений майстер рубаї»

Про матеріал

Урок із зарубіжної літератури для 8 класу на тему: «Омар Хайям (близько 1048 – після 1122) – класик персько-таджицької літератури, неперевершений майстер рубаї» (із підприємницьким тлом)

Цільова група - учні 8 класу

Тривалість: 45 хв.

Мета: підготувати учнів до сприйняття та розуміння фактів із життя і творчості поета – представника східної поезії;

зорієнтувати учнів у специфіці ідейного спрямування творів О. Хайяма та їх композиції;

навчати аргументовано відповідати на запитання;

розвивати образне мислення;

формувати життєві компетентності учнів: комунікативність, ініціативу, лідерські якості;

виховувати гуманістичні ідеали, уміння орієнтуватися на справжні загальнолюдські цінності.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

основні події із життя О. Хайяма;

теми й жанрові ознаки рубаї;

розуміє

значення творчості О. Хайяма як унікального набутку людства;

уміє

визначати ключові моменти у житті і творчості поета;

виявляти основні теми і мотиви в ліриці О. Хайяма;

знаходити у рубаї відповідні цитати і художні засоби;

коментувати окремі рядки ліричних творів і характеризувати образ ліричного героя;

висловлювати власне ставлення до змісту рубаї;

може

відстоювати власну точку зору, переконувати, надавати факти й аргументи, слухати і враховувати думку іншого;

виявляти самостійність, ініціативу;

працювати індивідуально, у групі, колективно.

Методи і техніки:

інтерактивна технологія «Мікрофон»; «Гронування»; «Асоціативний кущ»;

індивідуальна, колективна та групова робота учнів;

прийом подорожі; метод «Прес»;

проблемні запитання й відповіді на них.

Обладнання: портрет О.Хайяма; записи східної музики; тексти рубаї О. Хайяма;

епіграф до уроку (Додаток 1):

Чи діждемо жаданого спокою,

Чи дійдемо до хати над водою?

О, як я хочу після тисяч років

Зійти з землі хоч травкою малою!

Омар Хайям

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок із зарубіжної літератури для 8 класу на тему:

 «Омар Хайям (близько 1048 – після 1122) – класик персько-таджицької літератури, неперевершений майстер рубаї»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цільова група

  • учні 8 класу

Тривалість:

  • 45 хв.

Мета:

  • підготувати учнів до сприйняття та розуміння фактів із життя і творчості поета – представника східної поезії;
  • зорієнтувати учнів у специфіці ідейного спрямування творів О. Хайяма та їх композиції;
  • навчати аргументовано відповідати на запитання;
  • розвивати образне мислення;
  • формувати життєві компетентності учнів: комунікативність, ініціативу, лідерські якості;
  • виховувати гуманістичні ідеали, уміння орієнтуватися на справжні загальнолюдські цінності.
  • Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

  • основні події із життя О. Хайяма;
  • теми й жанрові ознаки рубаї;

розуміє

  • значення творчості О. Хайяма як унікального набутку людства;

уміє

  • визначати ключові моменти у житті і творчості поета;
  • виявляти основні теми і мотиви в ліриці О. Хайяма;
  • знаходити у рубаї відповідні цитати і художні засоби;
  • коментувати окремі рядки ліричних творів і характеризувати образ ліричного героя;
  • висловлювати власне ставлення до змісту рубаї;

може

  • відстоювати власну точку зору, переконувати, надавати факти й аргументи, слухати і враховувати думку іншого;
  • виявляти самостійність, ініціативу;
  • працювати індивідуально, у групі, колективно.

Методи і техніки:

інтерактивна технологія «Мікрофон»; «Гронування»; «Асоціативний кущ»;

індивідуальна, колективна та групова робота учнів;

прийом подорожі; метод «Прес»;

проблемні запитання й відповіді на них.

Обладнання: портрет О.Хайяма; записи східної музики; тексти рубаї О. Хайяма;

епіграф до уроку (Додаток 1):

  Чи діждемо жаданого спокою,

 Чи дійдемо до хати над водою?

                О, як я хочу після тисяч років

  Зійти з землі хоч травкою малою!

                 Омар Хайям

 

 

Хід уроку

                      Вступна частина

1.1.Перед уроком підготуйте дошку, використовуючи за зразок Додаток 1 (можна самостійно записати тему та епіграф до уроку або використати мультимедіа). Привітавшись, повідомте учням тему уроку та його мету.

Додаток 1

 

Зразок оформлення дошки

Омар Хайям (близько1048 – після 1122) – класик персько-таджицької літератури, неперевершений майстер рубаї

                Епіграф:

                                       Чи діждемо жаданого спокою,

                                         Чи дійдемо до хати над водою?

                                      О, як я хочу після тисяч років

                                            Зійти з землі хоч травкою малою!

                                                                      Омар Хайям

 

 

1.2.Запитайте учнів, використовуючи інтерактивну технологію «Мікрофон», що їм відомо про персько-таджицьку поезію. Доповніть їх відповіді розповіддю про місце даної поезії у світовій літературній скарбниці ( Додаток 2).

Додаток 2

Загальна характеристика персько-таджицької лірики

               Спільними можна назвати роздуми над сутністю людського буття: проблему життя та смерті, мотив незбагненності світу, плинності земного життя людини, її цінування життєвих насолод як способу приборкати гіркоту та тугу, яку властива людині. Перські лірики часто звертаються до теми втраченої молодості, закликаючи жити теперішнім, цінуючи кожну мить життя. У східній поезії складається особлива традиція любовної лірики, де образ жінки поетизується, а її  кохання звеличується. Це відбивається і на рівні вишуканих метафор та порівнянь, за допомогою яких поети створюють образи своїх обраниць.

           Основні мотиви: філософське осмислення життя, проблеми життя і смерті, оспівування краси почуттів, роздуми над тим, як влаштований світ, сенс життя тощо. Світ видається поетам незбагненним та непізнанним. Життя — набір миттєвостей, кожна з яких втрачається, минає без вороття, звідси — наголошення на необхідності цінувати кожну мить, не нехтувати радощами земного існування, але й не забувати про те, що земний світ — тільки один із етапів існування вічної душі. Глибокий символізм, часто — «шифрування» у подвійних образах суфійської філософії.

               Основні жанрові форми — рубаї, газелі, бейти, касиди. Бейт — двовірш. Рубаї — чотиривірш, найчастіше з філософським змістом, особливої структури. Касида — більша за обсягом, складається зі вступу та основної частини. Використовуються панегіричні форми. Окремий жанр — так звані «вірші з нагоди».  Найвідомішими постатями є Омар Хайям, Гафіз, Рудакі.

1.3.Поставте перед учнями проблемне запитання, відповідь на яке доведеться «шукати» протягом цього уроку: яке місце у світовій літературі посідає творчість Омара Хайяма і чому?

         Основна частина. «Сторінками життя Омара Хайяма»

2.1. Запропонуйте учням вирушити в уявну подорож сторінками життя Омара Хайяма.  Розпочніть із виконання інтерактивної гри «Мозковий штурм». Поставте перед учнями запитання:

1) Чи знайоме вам ім`я Омара Хайяма? 

2) Що ж вам уже відомо про нього?

2.2. Робота в групах. Запропонуйте учням об’єднатися в три групи. Попросіть, щоб кожна зайняла місце за окремим столом. Кожна група обирає лідера, який  керує роботою групи. Члени I та II груп працюватимуть із Інформаційним пакетом (життєписом О. Хайяма – Додаток 3 ), а III група – із Додатком №5.  I група має підготувати повідомлення про Омара Хайяма – ученого-енциклопедиста, II – про Омара Хайяма – поета, III – про знайомство Європи із творчістю О. Хайяма та особливості її сприйняття. Аби допомогти учням глибше зануритися у світ Стародавнього Ірану, увімкніть запис східної музики. 

Додаток 3. Інформаційний пакет                     
             Ім'я Хайяма в різних рукописах перекладалося по-різному. У найбільш повній формі це Гіяс ад-Дін Абу-л-Фатх Омар Ібн Ібрахім Хайям Нішапурі. Виходячи з повного імені Хайяма, ми бачимо, що його батька звали Ібрахім, і він, певно, походив з роду ремісників. Саме слово «Хайям» перською мовою означає «наметовий майстер» — це вказівка на професію його батька або діда. Датою народження Омара Хайяма вважають 18 травня 1048. Цю дату вдалось встановити за гороскопом самого Омара Хайяма, який був складений при народженні або вирахуваний пізніше. Уродженець міста Нішапура в Хорасані (нині іранська провінція Хорасан-Резаві). Омар був сином палаточників, також у нього була молодша сестра Аїша.

       Роки життя Хайяма різноманітні джерела вказують по-різному. Посилаючись на Велику Радянську енциклопедію, він народився близько 1040 року і помер у 1123 році. З іншого боку, його вважають ровесником візиря Нізама ал-Мулка (1017-1092), за гороскопом Хайяма, це -1106-1174 роки. Згідно з більшістю джерел, Хайям народився в місті Нішапурі, де й знаходиться його могила. Місто, де народився і помер видатний мислитель, існує й тепер. Це одне з міст провінції Хорасан, що на північному сході Ірану. У давнину Хорасан становив ядро парф'янської держави. Парфія належала до складу давньоперсидського царства. Хорасан був місцем своєрідної розмаїтості багатьох культур - парф'янської і персидської, грецької і римської, арабської і турецької. Наука країн ісламу ввібрала в себе традиції, що склалися ще в давнині на її територіях. Багато класичних праць вчених елінської епохи - Евкліда, Архімеда, Аполонія, Арістотеля та інших філософів, а також сирійська, персидська та індійська література (як вчені праці, так і народний епос)  були перекладені арабською мовою. У VIII столітті центром науки країн ісламу стає Багдад, де навчалося багато попередників Хайяма. 
                 Про молоді роки Хайяма майже нічого невідомо. Існує лише легенда про дитячі роки Хайяма й візира Нізама ал-Мулка, які, навчаючись разом, товаришували й дали клятву допомагати один одному, якщо хтось із них досягне високого стану. Сталося так, що Нізам ал-Мулк досяг ступеня візира, і Омар Хайям з'явився до нього й нагадав про клятву. Візир визнав старе право і хотів, щоб друг управляв Нішапуром і його околицями, але Омар віддав перевагу лише щорічній платі. Що ж вивчав Хайям за роки свого навчання? Перш за все у середньовічних мусульманських школах студіювали священну книгу мусульман Коран. Роки навчання змінилися роками вчителювання, бідування і мандрів. Мандрівки Хайяма проходили в різних містах - у Нішапурі, Самарканді, Бухарі. Він був не тільки видатним математиком, але й видатним енциклопедистом свого часу. У філософії він визнавав себе послідовником Ібн Сіни. У двадцятип'ятирічному віці він написав алгебраїчний трактат, який уславив його. Мислителя запросили до Ісфахана в 1074 році - колишню столицю сельджукидського султана Ма-лік-шаха - керівником обсерваторії. Там він склав у 1079 році на основі довготривалих астрономічних обчислювань сонячний календар, який і тепер серед усіх існуючих є найбільш точним. Там же він написав другу знамениту математичну працю "Коментарі до труднощів у вступах книг Евкліда" - звід майже всієї давньогрецької елементарної геометрії і теорії чисел, і деякі філософські твори, зокрема "Трактат про буття і повинність", що був написаний майже езоповою мовою у формі відповіді на те, що він не визнає буття Бога й необхідності виконувати релігійні обряди. Коли в 1092 році загинули покровителі вченого Малік-шах і його візир і була закрита Ісфаханська обсерваторія, Хайям намагався зацікавити спадкоємців шаха астрономічними заняттями, але безуспішно. Через декілька років столиця Сельджукідів була перенесена у Мерв. Хайям переїхав туди і продовжував свою наукову роботу. Оточений недоброзичливцями з числа реакційного духовенства, він уникав публічних виступів, але десять його трактатів дійшли до нас. 
         Із свідчень сучасників і близьких продовжувачів точно відомо, що Хайям складав чотиривірші (рубаї). 
          Чотиривірші виконувалися в усній формі, можливо, виспівувались. Факт існування "хайямівських рубаїв" є незаперечним.  Ми маємо понад тисячу чотиривіршів, які приписують Хайяму. Багато віршів збереглось у різних варіантах, і це показує, що спочатку їх не записували - їх передавали з уст в уста. 
           У деяких чотиривіршах Хайям гірко ремствує на життєві негаразди або скаржиться на "вчену чернь". Життєві негаразди привчили мислителя, на перших порах, очевидно, доволі нестриманого на язик, до замкненості й обережності. Особливо поет застерігає від неуків і дурнів. Чимало рубаїв Хайяма присвячено філософським питанням. В одних з них провідною є його думка про те, що "неодмінно суще є одиниця", в інших - чітко проглядає доматеріалістичне сприйняття світу. 
          Неодноразово мотивом чотиривіршів стає ідея про вічний кругообіг матерії у поєднанні з сумним відчуттям тлінності всього живого. Ціла серія роздумів на цю тему втілена у форму віршів про гончарні вироби. Аналогічні думки про кругообіг матерії у природі є у віршах, де Хайям наголошує, що коли ми помремо, то наш прах стане цеглою, з якої хтось побудує собі хороми. У багатьох чотиривіршах з великою силою звучить інший лейтмотив - коливань і сумнівів у філософських ученнях. Хайям-поет начебто іронізує з Хайяма-філософа. "Напівбезбожні" думки, а особливо скарги на неустрій світу й життя людини зустрічаються в досить великій частині чотиривіршів. Даючи оцінку земному життю, яке пов'язане з низкою дерзань, поет наголошує, що людина не може навіть сподіватися на винагороду в загробному бутті. У деяких віршах Хайям закликає відмовитися від цих надій і страхів, а разом з тим, і від усіх релігійних обрядів. Не вірячи в загробне життя, мудрець знає, що після смерті він не буде підлягати тим пекельним покаранням, що він їх, згідно з ученням ісламу, має отримати. Тому поет не боїться смерті й навіть байдужий до неї. І ніби заключний акорд усієї цієї антирелігійної прелюдії звучать вірші, в яких висловлюються відверті сумніви коли не в існуванні Бога, то в його мудрості і благості. Творець світу виступає як невдалий будівник, відповідальний за всі вади свого творіння. Традиційне пояснення зла у світі як покарання, що його Бог посилає грішникам, висміюється. Також висміюється і вчення ісламу про "милосердя" Бога. А в деяких віршах лунає навіть пряме богохульство. До цих чотиривіршів тісно примикає цикл віршів, у яких поет глузує з офіційної релігії, її звичаїв, її служителів. Він викриває лицемірство та скупість духовенства. За одним заходом дістається і безплідним ученням усіх сімдесят двох сект ісламу. Релігійній моралі Хайям протиставляє проповідь насолод земним життям, таким чудовим, попри всі його негаразди. 
      Це суперечить вченню ісламу щодо насолод у цьому житті, бо він визнає їх тільки в загробному світі й тільки для тих, хто був праведником, бо ж грішникам уготовані муки пекла. 
          Однією з найвищих насолод Хайям вважає вино. Оспівуючи вино, Хайям був далекий від проповідування сп'яніння і розбещеності. Але вино заборонялось ісламом і похвала вину була особливою формою протесту проти церковних догм, особливою формою вільнодумства. Це підкреслює  і Хайям. 
         Багато натхненних віршів присвячує поет любові. Це ліричні чотиривірші і про радощі кохання, і про її муки. У багатьох рубаях він оспівує жіночу красу, у деяких захоплюється красою юнака. 
      Велика кількість гуманістичних чотиривіршів сповнена гордості за людину. Хайям рішуче протестує проти несправедливого устрою людського життя. Сам він не хоче бути ні рабом, ні владикою. Нарешті, мислитель мріє про краще майбутнє для людства, про справедливий громадянський устрій, у якому могли б безперешкодно розвиватися шляхетні прагнення кожної особистості й щастя випало б на долю всіх.  
         У роки опали Хайям, коли його відносини з духовенством різко погіршились, був змушений здійснити хадж - паломництво до Мекки, де він розкаявся. Про те, як помер великий мудрець, ми дізнаємося зі слів його свояка, котрий бачив, як Хайям, читаючи метафізику, раптом покликав чистих, щоб скласти заповіт, потім помолився і вже не їв і не пив, а після вечірньої молитви уклонився Господові, а потім помер. 
           Могила Хайяма знаходиться у Нішапурі коло мечеті на пам'ять імама Мах- рука. На цій могилі у 1934 році на кошти, зібрані шанувальниками творчості Хайяма  з різних країн, було споруджено обеліск.        
      Основні твори:  «Рубайят», «Коментарі до труднощів у вступах книг Евкліда", "Трактат про буття і повинність».

 

2.3.  І група представлятиме першу сторінку подорожі  «Омар Хайям – учений-енциклопедист», працюватиме над складанням «грона» «Омар Хайям – учений-енциклопедист». (Передбачувані результати роботи – Додаток 4).

 

Наголосіть на тому, що доказом глибоких знань О. Хайяма з різних галузей наук слугують почесні титули поета: «Найученіший Муж Століття», «Доказ Істини», «Знавець грецької науки», «Цар філософів сходу і заходу», імам – духовний вождь.

 

ІІ групі запропонуйте опрацювати іншу сторінку - «Омар Хайям – талановитий поет». Члени групи будуть розповідати про те, що вчений О. Хайям на полях своїх наукових праць писав чотиривірші – рубаї. Якщо наукові твори написано арабською мовою, то поетичні – фарсі-дарі (новоперською), рідною мовою Хайяма. Саме через це в Росії  довгий час існувала думка про те, що Хайям-учений і Хайям-поет – різні люди. Поетична творчість Омара Хайяма представлена близько 2000 чотиривіршами, які сходознавці-перекладачі об`єднали у збірку «Рубайят».

 

ІІІ група відкриє останню сторінку подорожі  - «Європа й Омар Хайям», підкреслить, що європейці познайомилися із рубаї О. Хайяма лише в середині XIX століття, однак «Рубайят» уже за кілька місяців стає бібліографічною рідкістю (Додаток 5).

 

 

 

Додаток 5. Омар Хайям і Європа

     Європа дізналася про Хайяма порівняно недавно. 1851року в Парижі німецький математик Франц Вьопке надрукував працю О. Хайяма «Алгебра Омара Альхаямі», яка залишилася непоміченою, а в 1859 році англійською мовою було перекладено всього 100 рубаї. З`явилася книга віршів «Рубайят Омара Хайяма» у вільному перекладі Едварда Фіцджеральда, яка за кілька місяців стає бібліографічною рідкістю. Європа відразу ж зачарувалася яскравістю образів поезії Хайяма, її простотою й оптимізмом в уславленні буття. Надзвичайна милозвучність, що не втратилася навіть у перекладах, приваблива і проста форма рубаї, сповнена глибокого смислу, нерозривна єдність людини і природи вразили європейців. Переклади і  переспіви лірики Хайяма у Європі з`явилися відразу англійською, німецькою і французькою мовами.  У нашій країні довго вважалося, що Хайям-математик і Хайям-поет – це дві різні людини. Як ви гадаєте, що стало причиною такого непорозуміння? Усе через те, що Омар Хайям писав свої наукові праці арабською мовою, яка в ті часи була офіційною мовою наук та державних документів, а поезії Хайяма – його рідною мовою фарсі. Зазвичай з`являлися вони на полях  наукових трактатів і, як вважав сам автор, були своєрідною забавкою, відпочинком у проміжках між заняттям серйозними справами, тобто наукою. Написані рубаї  були якраз мовою не «науковою», а близькою до розмовної фарсі. Цей факт використання однією людиною різних мов і вводив наших співвітчизників в оману.

     2.4. Наголосіть, що вміння приймати важливі рішення, брати на себе відповідальність, ризикувати – ознака лідера. Надайте слово лідерам груп і послухайте уважно відповіді. Оцініть роботу кожної групи за дванадцятибальною системою. Підведіть підсумок роботи кожної групи учнів. Зробіть перехід до наступного виду роботи.

 

2.5. Проведіть роботу з літературознавчим словником, допоможіть учням зрозуміти особливості жанру рубаї, запропонуйте записати визначення до робочих зошитів або літературознавчих словників.  (Додаток 6).

Додаток 6. Словник термінів

Рубаї   найскладніший жанр персько-таджицької поезії; чотиривірш філософсько-ліричного змісту, у якому римуються 1-ий, 2-ий та 4-ий рядки, а 3-ій – без рими ( інколи римуються всі чотири рядки).

Зауважте, що в далекому минулому рубаї співалися один за одним і розмежовувалися паузою. Об`єднані в тематичні групи чи збірки, вони виконувалися як куплети однієї пісні, у межах якої розвивався певний ліричний образ.

     Зверніть увагу учнів на той факт, що, за традиціями Сходу, справжній поет мав бути ще й талановитим ученим, як сталося і з О. Хайямом. Проте, аби краще пізнати внутрішній  світ поета, потрібно читати його ліричні твори (рубаї), які й досі захоплюють багатьох філософською глибиною. Кожен їх трактує по-своєму. Спробуймо й ми проникнути у чарівний світ рубаї!

 

2.6. Запропонуйте учням ознайомитися із «Поетичним калейдоскопом»: підготовлені учні зачитують рубаї Омара Хайяма (Додаток 7 (див. після конспекту)), а іншим дайте завдання визначити й записати основні теми чотиривіршів Хайяма.

Відведіть учням 3-5 хвилин на роботу з рубаї. Слухаючи їхні відповіді, пропонуйте їм наводити як доказ відповідні рядки із рубаї; почувши висновки учнів, внесіть поправки або ж доповніть сказане. У результаті в робочих зошитах з`явиться наступний запис:

Основні теми творчості Омара Хайяма (Додаток 8)

    Додаток 8.Основні теми творчості Омара Хайяма

  1. Сутність людського життя.
  2. Життєрадісне сприйняття світу й оспівування дружби.
  3. Кохання і його роль у житті людини.
  4. Ставлення до релігії.
  5. Людина і природа.
  6. Уславлення людської гідності, чесності, справедливості, милосердя.
  7.     Безмежність світопізнання, вічний рух життя.

 

2.7. Попросіть учнів поділитися враженнями щодо змісту та особливостей рубаї. Після їхніх відповідей наголосіть на тому, що поезія Хайяма проста за формою, легко перекладається іншими мовами. Вона має особливий ритм, який нагадує чарівну мелодію.

Запропонуйте вказати особливості рубаї. Зверніть увагу на головні з них (Додаток 9).

Додаток 9. Головні особливості рубаї Омара Хайяма:

       1) лаконізм;

       2) афористичність (Додаток 10);

  3) алегоричність мови;

  4) орнаменталізм (Додаток 11);

  5) світський характер;

  6) науково-філософська глибина.

 

    Попросіть учнів пояснити, у чому і як виявляються дані особливості. За необхідності – уточніть деякі з них або ж зверніть увагу дітей на Додатки 9-11.

 

Додаток 10

    Афоризм – короткий, лаконічний вислів, що містить пораду або висновок, результат роздумів над загальнолюдськими цінностями.

    Афоризми із рубаї О. Хайяма:

«Того, що суджено, боятися не треба»;

«Що нам дається тут – життя: пильнуй же!

Як ти захочеш, так воно й мине»;

«Принаймні знаю я, ким сам я хочу буть»;

«Ніщо не вічне тут»;

«Будь сам Собою, не гадай про завтра,

В минуле не дивись, живи сьогодні!»;

«Знай, що всього життя передмова – любов!».

 

Додаток 11

      Орнаменталізм  це надмірне прикрашання стилю, уживання складних тропів, найпоширенішими серед яких є порівняння й метафора.

 

2.8.Використовуючи метод «Прес», запропонуйте учням схарактеризувати образ ліричного героя рубаї, підтверджуючи свої висновки рядками із творів Хайяма (Додаток 12).

Додаток 12. Методика «Прес»

Сформулюйте відповідь на питання, використовуючи наступні фрази:

«Ми вважаємо, що … .

Оскільки…, наприклад, ….

Отже, … .»

 

 Попросіть учнів записати асоціативний кущ «Ліричний герой рубаї Омара Хайяма» (Додаток 13).

 

Додаток 13

Ліричний герой рубаї О. Хайяма

  • Справжній філософ
  • Чесний чоловік
  • Порядна людина
  • Борець за справедливість
  • Уміє бачити красу
  • Цінує справжню дружбу і любов
  • Надзвичайно сміливий
  • Гуманіст
  • Прагне пізнати нове
  • Понад усе любить життя
  • Мудрець
  • Вічний шукач істини


2.9. Після закінчення попереднього виду роботи запропонуйте скласти  сенкан «Омар Хайям», використовуючи Додаток 14.

 

Додаток 14

План створення сенкана

  1.               Іменник.
  2.               Два прикметники.
  3.               Порівняння.
  4.               Речення.
  5.               Асоціація.

       Послухавши сенкани, подякуйте учням за роботу, а потім перейдіть до підсумкового етапу уроку.

 

Підсумкова частина

 

3.1.Запропонуйте учням дати відповіді на питання:

- Що на уроці було повчальним?

- Що вас найбільше вразило, зацікавило і чому?

- Назвіть найважливіше із почутого особисто для вас.

- У чому, на вашу думку, секрет «довголіття» рубаї О. Хайяма?

- Яке ж місце посідає творчість О. Хайяма серед літератур народів світу? Чому?

 

3.2. Підведіть підсумки уроку.

      Прочитайте учням рядки епіграфа і попросіть  пояснити, як вони розуміють їхній зміст, чи справдилася найбільша мрія О. Хайяма.

     Вислухавши  відповіді учнів, підведіть загальний підсумок: додайте, що поезія Омара Хайяма є актуальною для всіх часів і народів, бо вона насамперед гуманістична, прославляє любов до людини та до її насущних проблем. Вона служить містком до пізнання культури Сходу, до єднання культур і народів Сходу і Заходу. Поезія Хайяма живе і буде жити. Сам Хайям сказав: «Ти живий – так радій, Хайяме!» А ми, читачі, радіймо, що він є і приносить нам своїми незвичайними творами душевну насолоду, примушує замислитися над сенсом нашого  життя.

 

3.3.Прокоментуйте роботу учнів узагалі, потім оцініть діяльність найактивніших, ініціативних учнів. Подякуйте їм за роботу.  Заохочуйте всіх до того, щоб вони працювали на уроці.

 

3.4. Поясніть домашнє завдання (його бажано теж записати заздалегідь на дошці або використати знову мультимедіа). Воно буде диференційованим:

а) найменш активним учням (назвати прізвища) – вивчити напам`ять 2-3 рубаї і спробувати пояснити їхній зміст;

      б) лідерам груп - створити рекламний ролик «Загадковий світ Омара Хайяма»;

в) іншим – вивчити напам`ять 2-3 рубаї і підготувати їхній ідейно-художній аналіз.

 

      Додаток 7. Поетичний калейдоскоп (рубаї О. Хайяма)

У мене тайна є - і тайну ту єдину

Я зараз виявлю (прости мою провину):

Тебе кохаючи, я ляжу в домовину,

Тебе кохаючи, у небеса полину!

 

Я б краще вороном копався у ріллі,

Ніж у негідника живився при столі.

Сухим окрайчиком задовольнятись краще,

Ніж губи мазати в чужому киселі.

 

І грудочка землі, й пилиночка мала

Були частинами прекрасного чола.

Легенько ж куряву стирай з лиця красуні,

Бо й курява колись красунею була.

 

Чи є людина, щоб не мала плями,

Не ошерхалась у рови та ями?

Якщо за зло мене ти злом караєш,

Яка різниця, пресвятий, між нами?

 

Шукай людину скрізь: на бідному постої,

У закутку нужди і в пишному покої.

Одна душа жива за сто Кааб дорожча!

Чому ж ідеш до них? Шукай душі живої! 

 

Коли у небуття і ймення наше кане,

Не згасне сонечко у небі полум'яне.

Нас не було, та світ не був від того гірший;

Він не погіршає й тоді, як нас не стане. 

 

Хіба не дивно, що пани чиновні,

Самим собі нудні, хоч горді зовні,

До кожного, хто здирство зневажає,

Такого пишного презирства повні?

 

 

У кого кожний день в запасі півкоржа,

У кого свій садок і хата не чужа,

Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має,

У того світлий зір і радісна душа.

 

Як жалко, що весна моя скінчилась

I книга юності навік закрилась!

Та пташечка, що молодістю зветься,

Звідкіль вона взялась? Куди поділась? 

 

Якби мені до рук - скрижалі Долі,

Я розписав би їх по власній волі!

Із світу вигнав би всі смутки, болі,

Чолом небес досяг, не жив би долі! 

 

Твій ворог - небеса коловоротні.

Без друзів ти, всі дні твої самотні.

Будь сам собою, не гадай про завтра,

В минуле не дивись, живи сьогодні!

 

Хай кожна мить, що в вічність промайне,

Тебе вщасливлює, бо головне,

Що нам дається тут,- життя: пильнуй же!

Як ти захочеш, так воно й мине. 

 

Що глина гончарам? Не варт нічого!

Нікчемний прах! А розсудили б строго,

Вони б її не м'яли й не топтали:

Це прах батьків, хай мають жаль до нього! 

 

Хіба у всесвіті найкращий твір - не ми?

В очах у розуму зіниця й зір - не ми?

Це коло всесвіту скидається на перстень,

А камінь, що горить ясніш од зір,- це ми. 

 

Любов - це сонечко, що всесвіт огріває,

Любов - чудесний птах, що в квітнику співає.

Її не знає той, хто плаче солов'єм,

Вона в душі того, хто мовчки умирає.

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
13 червня
Переглядів
103
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку