Урок "Мігель де Сервантес Сааведра «Дон Кіхот». Історія створення роману. Особливості сюжету й композиції твору"

Про матеріал

Конспект уроку зарубіжної літератури у 8 класі на тему "Мігель де Сервантес Сааведра «Дон Кіхот». Історія створення роману. Особливості сюжету й композиції твору"

Перегляд файлу

Мігель де Сервантес Сааведра «Дон Кіхот». Історія створення роману. Особливості сюжету й композиції твору

Мета: ознайомити учнів з біографією великого іспанського письменника; з історією створення роману «Дон Кіхот»; формувати інтерес до творчості Сервантеса.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                 

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності

 Доба Відродження прийшла до Іспанії наприкінці ХY – на поч. ХІY ст. У цей час закінчується Реконкіста (визвольна війна іспанців проти маврів-арабів і берберів за відвоювання своїх земель на Піренейському півострові). Знатні іспанці споряджали кораблі, наймали розбійників, піратів і цим збагачувалися. Принагідно робилися і великі географічні відкриття (Америки –  Колумб 1492 р.). Іспанія володіла величезними колоніями.

Після поразки у морській битві з Англією лідерство переходить до англійців.

У зв’язку з припливом багатства ззовні ремесла, торгівля, промисловість розвивалися слабо. Тому Філіпп ІІ наклав на ідальго (дрібнопомісних дворян) непосильні податки.

Мистецтво переживає “золоту добу”. Іспанський живопис пізнього Відродження представляють художники Веласкес, Ель Греко (демонструються репродукції картин цих художників), В архітектурі розвивається стиль мудехар – на основі зв’язків з ісламським світом. Видатний драматург Лопе де Вега пише 1800 п’єс, в основі яких лежить оптимізм, ідеалізація дійсності, увага до особистих переживань людини.

Можливо, ви чули колись таку фразу: «Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість». Не всі знають, що її автором є відомий іспанський письменник Сервантес.

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Розповідь вчителя про письменника

До нас не дійшло справжнього портрета, створеного за життя письменника. Всі «портрети» – лише спроби відтворити його образ.

Народився в місті  Алькала-де-Енарес 29 вересня 1547 р., у день Архангела Михаїла, і за традицією отримав ім'я святого. Мігель де Сервантес був хрещений у місті Алькала-де-Енарес, у  парафіяльній церкві святої Марії. Його батька звали Родріго де Сервантес, за походженням із Кордови, він працював хірургом, що було ганебним для ідальго. Його мати звали Леонор де Кортінас, про яку відомо мало. У Сервантеса були брати Андрес, Родріго і Хуан, сестри Андреа, Луїса і Магдалена. Сім’я була дуже бідною. Як жартував пізніше сам Сервантес, від славного минулого залишились лише родовий герб, зношений щит та спис на старій палці.

Зараз у цьому будинку за адресою Головна вулиця, 48, є безкоштовний музей. А щоб туристи не заблудились, орієнтиром є лавочка перед будинком, на якій сидять Д.К. і С.П.

У 1551 році Родріго де Сервантес зі своєю сім'єю переїхав до Вальядоліда. Через борги він був ув'язнений на декілька місяців. У 1556 році він направився до Кордови, щоб отримати спадок Хуана де Сервантеса, дідуся майбутнього письменника, а також щоб втекти від кредиторів.

Не існує точної інформації щодо перших років навчання Мігеля де Сервантеса. Скоріше за все, він мав навчатися у Вальядоліді, Кордові або Севільї. Також можливо, що він навчався у товаристві єзуїтів.

У 1566 році переїхав до Мадрида. Є відомості, що там його учителем був гуманіст Хуан Лопес де Ойос, який у 1569 році у своїй книзі надрукував перший вірш свого учня – на смерть королеви Ізабелли. Мігеля завдяки цьому помітив надзвичайний посол Папи Пія П'ятого кардинал Джуліо Аквавіва дАрагона і запропонував вступити на службу до себе. Разом із ним Сервантес 1569 р. залишив Мадрид і відбув до Риму. Там він мав змогу вивчати італійську мову, знайомитися з культурою італійського Відродження.

Там він міг би присвятити себе літературі, але Мігелю це здалося нудним заняттям. Він, як і багато його однолітків, мріяв битися з турками.

В Італії якраз готувався похід проти турків. Очолював цей похід прославлений полководець Хуан Австрійський, позашлюбний син іспанського короля. І Мігель записався в солдати в полк морської піхоти.

В жовтні 1571 року він прославився у битві біля Лепанто. Його галера «Маркез» опинилась в центрі бою, Сервантеса було поранено в груди й ліву руку, яка назавжди залишилась паралізованою «для більшого прославлення правої», – як писав письменник згодом. Його почали називати «Манко» –  однорукий.

Злидні змусили інваліда повернутися у військову частину: він відзначився в битвах під Корфу, Наварині та ін. його мужність помітив командуючий, і Сервантес одержав похвальні рекомендації від брата короля Філіпа ІІ, що повинні були забезпечити герою почесний прийом на батьківщині і посаду капітана.

Під час повернення з Неаполя до Іспанії на борту галери «Сонце» турецька флотилія взяла у полон Мігеля і його брата Родріго. Це відбулося 26 вересня 1575 року. Їх відправили до Алжира. Його грамоти вселили думку про знатність Сервантеса, і за нього був призначений непомірно високий викуп – п'ятсот золотих ескудо та чекали суворі умови утримання (з залізним кільцем на шиї та в ланцюгах) з метою зробити полоненого більш поступливим. За п’ять років, нехтуючи катуваннями і загрозами страти, він чотири рази організовував втечу полонених. Саме в алжирській в'язниці, прикутий ланцюгом до стіни, однорукий солдат почав писати роман «Галатея». Перо виявилося нітрохи не гіршим за шпагу!

Сім’я Сервантеса, збираючи гроші на викуп, розорилася, тому йому довелося знову піти служити в армію. І лише досягши 40-річного віку, що  оді вважалось вже майже старістю, Сервантес покинув військову службу.

Однак при дворі, де Сервантес справив фурор, місця йому не знайшлося. Годуватися літературною працею виявилося неможливо. Всі його спроби писати для театру і створити свій театр не принесли ніякого доходу. Сервантес нічого не заслужив і ніяких милостей не отримав.

Єдиною надією була державна служба, він навіть думав знайти посаду в заокеанських володіннях Іспанії. І тут його призначили на посаду комісара у справах закупівель для армії. 15 років довелось їздити селами і силою відбирати продукти за твердими цінами. Багато хто на такому посту заробив маєтки. Сервантес виявився занадто чесним. Після того, як він примусив до виплат багатий монастир, його відлучили від церкви. А після того, як довірився своєму підлеглому, і той обчистив казну, опинився у в'язниці (1592, 1597, 1602, 1605 р.р.). Саме в тюрмі він почав писати свій знаменитий роман «Дон Кіхот».

У 1604 році роман був виданий, і до Сервантеса прийшла слава. Але грошей слава не принесла. Всі 12 років, які залишило йому життя, Сервантес провів у злиднях, написав кілька новел, поему і ще один роман. останні роки він жив у Мадриді. Помер 23 квітня 1616 року.

За кілька днів до смерті 69-річний Мігель де Сервантес постригся у монахи. Похований у мадридському жіночому монастирі ордена босих тринітаріїв. Церква пізніше перебудовувалася. Під час реконструкції наприкінці XVII століття рештки Мігеля де Сервантеса перемістили у нове приміщення і втратили на кілька сторіч.

Археологи дуже сподівалися точно встановити причину смерті, якщо розкриють могилу письменника. Ідея знайти цю могилу і досліджувати кістки, а потім їх перепоховати до 400-річного ювілею, тобто до 23 квітня 2016 року, не давала їм спокою.

Пізнати кістки Сервантеса думали за покаліченою рукою, мітках на кістках грудної клітини і шести зубам, які залишилися в роті. Але в склепі виявилися перемішані останки 10 осіб, кістки збереглися дуже погано і належать вони набагато молодшим людям.

І поки що невідомо, де знаходиться той самий скелет, у якого пошкодження на ребрах, шість зубів у роті і ліва рука з перебитими біля плеча кістками ...

У XX столітті уряди Іспанії різних політичних напрямків були заклопотані підвищенням міжнародного престижу власної держави. В черзі практичних кроків було створення музеїв Сервантеса та монументів героям його роману «Дон Кіхот» в місцях, згаданих у книзі.

Сервантес ніколи не був багатою людиною. Після викупу з арабського полону він роками повертав гроші, витрачені за його звільнення. Музей письменника в одному з міст вразив своєю бідністю навіть диктатора Франсіско Франко, який розпорядився зробити музей багатим. Бо непрестижно було мати уславленого національного письменника бідним.

Велетенських розмірів, пафосний монумент Сервантесу встановили також на площі де ла Плаза де Еспанья в Мадриді. 

В Мадриді і Москві можна побачити два абсолютно одинакові пам’ятники знаменитому іспанському письменнику. Тільки мадридський монумент є оригіналом і був установлений ще в 1835 р., а в Москві його точна копія зявилась у 80-і роки минулого століття.

Історія створення роману про Дон Кіхота

Одного разу у в’язниці Сервантесу примарився образ кумедного довготелесого вершника на ледве живій шкапі (за іншою версією, він побачив малюнок, на якому худоребра шкапа була осідлана кумедним вершником). Так з’явився задум роману.

Сучасні дослідники припускають, що прототип Дон Кіхота існував насправді: це був родич дружини Сервантеса Алонсо Кіхада, житель Еківіаса, про якого було відомо, що він був великим прихильником рицарських романів і з часом став августинським монахом.

У центрі роману — подорож ідальго Дон Кіхота разом зі зброєносцем Санчо Пансою Іспанією XVI століття з метою захисту всіх бідних та знедолених.

В іспанській літературі лицарські романи з’явилися у ІІ половині ХІY ст., занесені трубадурами із Франції. Це були твори про Карла Великого та його 12 перів, про короля Артура та лицарів Круглого столу. Іспанці з цікавістю сприйняли новий жанр, оскільки він заполонив існуючу нішу між старовинними романсами, поширеними серед простолюду, та історичними хроніками, зрозумілими лише освіченим читачам. Герої лицарських романів здійснювали неймовірні, навіть фантастичні подвиги, не тільки в ім’я батьківщини, але заради власної слави, щоб довести свою відданість прекрасній дамі.

Популярність лицарських романів пояснювалась кількома причинами: дрібнопомісне дворянство Іспанії надавало перевагу читанню захоплюючих небилиць про лицарів, а не реальній праці, діяльності; будь-які подвиги лицарів сприймалися під кутом зору героїчної боротьби проти маврів, яка недавно скінчилася.

Основою сюжетів цих творів були героїчні пригоди рицаря, який вступає у двобій з чаклунами і драконами, щоб звільнити зачаровану красуню, даму свого серця, якій він присвячував усі подвиги. Рицарські романи писалися складною мовою, заплутаними словесними виразами і були дуже слабо пов’язані з реальною дійсністю.

Але іспанський письменник Сервантес вважав, що ці романи вже віджили своє і стали шкідливими для іспанського суспільства, тому й задумав свій твір як пародію на цей жанр (пародія – комічне наслідування).

ТЛ

Що таке роман?

V. Закріплення вивченого матеріалу

VІ. Підбиття підсумків уроку

Це цікаво

     У 2002 році, підбиваючи підсумки минулого тисячоліття, Нобелівський комітет зібрав авторитетне журі, до складу якого увійшли 100 відомих письменників з 54 країн світу. їх попросили визначати найкращий твір світової літератури. «Книгою усіх часів і народів» був названий «Дон Кіхот» Сервантеса.

    Розповідають таку історію: одного разу іспанський король Філіпп III побачив з балкона палацу студента, що читав на ходу книгу та голосно сміявся; король вирішив, що студент або з’їхав з глузду, або читає «Дон Кіхота». Слуги з’ясували це і переконались, що студент і справді читав роман Сервантеса.

   В Іспанії існує будинок-музей Дульсінеї, розташований у містечку Тобосо під Мадридом. Створюючи його, місцева влада віддячила Сервантесу, який, сам того не знаючи, врятував їх місто від безжального артилерійського обстрілу. Відбулося це на початку XIX ст., коли наполеонівська армія опинилися на території Іспанії. Військо французького генерала Дюрона підійшло до Тобосо і підготувалося до штурму. Артилеристи зарядили пушки, однак команда «вогонь» так і не прозвучала. Коли генералу Дюпону доповіли, що перед ним те саме Тобосо, де жила кохана Дон Кіхота, він відмовився від обстрілу, не побажавши увійти в історію як воєначальник, що зруйнував рідне місто великої літературної героїні.

   «Дон Кіхот» за кількістю мов, якими він був перекладений, поступається лише Біблії.

   У творі 660 персонажів.    

VІІ. Домашнє завдання 

Підготувати проекти «Дон Кіхот в мистецтві», «Висловлювання відомих людей про Дон Кіхота».                        

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
27 червня 2018
Переглядів
888
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку