Урок "Жан Батіст Мольєр (1622-1673). Комедія «Тартюф»

Тема: Жан Батіст Мольєр (1622-1673). Комедія «Тартюф»

Мета: ознайомити учнів із цікавими фактами з життя Мольєра; розвивати вміння аналізувати драматичні твори, показати розвиток характеру Тартюфа; удосконалювати навички виразного читання, формувати вміння висловлювати свої думки; розвивати інтерес до зарубіжної літератури; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей, почуття гідності, людяності.

Обладнання: мультимедійна презентація, ілюстрації, опорні схеми.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Епіграф:                                                                    - Государю! Мольєр помер!

                                               І Людовік XIV, знімаючи капелюха, промовляє:

• Мольєр безсмертний!

Що тут можна заперечити?Людина, яка живе

вже четверте століття, таки безсмертна!

«Життя пана де Мольєра». М.Булгаков

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку. (слайд 1)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Робота з епіграфом.( слайд 2)

 - Прочитайте слова М. Булгакова з твору «Життя пана де Мольєра». Як  ви їх зрозуміли? ( Слава Мольєра безсмертна, адже навіть серед видатних драматургів світу не багато таких, чиї  п’єси  ставили б упродовж майже чотирьох століть на всіх сценах світу.)

 2. Прийом «Проблемне питання».

 - Чому Буало писав, що муза Мольєра «говорить правду жартома й вона для всіх «благословенна»?

 3. Слово вчителя.

    Як драматургія Кальдерона представляє театр бароко, так творчість Мольєра, зокрема його комедійні жанри, - театр класицизму.

   У французькій драматургії XVII ст. класицизм дістав найбільш яскравий і потужний вияв: зумовлено це було тим, що саме театр, як мистецтво сценічне, мав найбільші можливості публічного впливу на маси, формуючи належним чином суспільну думку. Провідне місце серед жанрів французької драми посідала трагедія.

    До Мольєра серед драматичних жанрів французької сцени авторитет трагедії був священним. Тим більшим був тріумф Жана Батіста Мольєра – творця  класичної французької комедії, яка рівнем своєї художньої довершеності не тільки ні в чому не поступалася трагедії, але багато в чому й перевершувала її, здобувши в особі її автора світову славу французькій сцені і породивши традиції, які й донині продовжують і розвивають провідні театри світу.

    «Ось він , - змальовував драматурга в романі «Життя пана де Мольєра» російський письменник Михайло Булгаков, - насмішкуватий і чарівний галл, королівський комедіант і драматург! Ось він – в бронзовій перуці і з бронзовими бантами на черевиках! Ось він – король французької драматургії!» ( слайд 3)

    Драматургічний спадок Мольєра – це близько 40 п’єс, з яких по-справжньому  визначними є не більше 15 п’єс. Втім і цієї кількості виявилося цілком достатньо, щоб забезпечити театру Мольєра світову славу.

ІV. Формування нових навичок , умінь.

1. Цікаві факти із життя Мольєра 

      1. За іронією долі майбутній драматург жив у будинку, який парижани називали «мавпячим». Піддашок його був прикрашений зображенням хвостатих мавпочок, які обривали плоди з апельсинових дерев.  «Доброзичливці» казали, що нічого дивного немає в тому, що старший син шановного Поклена став блазнем. У майбутньому драматург не відмовився від мавп і на схилі віку, проектуючи свій герб, зобразив на ньому своїх хвостатих приятельок, які стерегли батьківський будинок. Точна адреса цього будинку не збереглася. За право  називатися місцем народження Мольєра нині сперечаються дві паризькі вулиці – Сент-Оноре та Отей, на кожній з яких встановлено ідентичні меморіальні дошки з написом: «На цьому місці був будинок, в якому народився Мольєр».

       2. Мольєр був не тільки драматургом, а й геніальним актором. Він грав слуг, смішних буржуа,придворних блазнів, ревнивих чоловіків, інколи в одній виставі з’являвся в кількох ролях. Кожна спроба  Мольєра виступити в ролі трагічного героя закінчувалася повним провалом, тоді як у комічному амплуа він завжди був неперевершений. Як режисер був дуже запальним, постійно нервував і лаяв акторів. М.Булгаков писав: «Він не вмів бути спокійним, бо театр зажди тримав його в напрузі. Він віддавався сцені серцем, бо тільки там він і жив».

          3. Паризький архієпископ заборонив ховати нерозкаяного Мольєра (за католицьким звичаєм акторові належало на смертному одрі покаятися в «гріхові» лицедійства). Навіть, незважаючи на особисте втручання короля, Мольєра поховали на цвинтарі Святого Йосифа серед самовбивць і нехрещених. На могилу Мольєра поклали велику кам’яну плиту, на якій узимку жебраки й каліки розводили вогнище. Через сто років драматурга перепоховано на кладовищі Лашез, поряд з могилою Лафонтена, в саркофазі,піднятому над землею на чотирьох колонах.

2. Читання та обговорення висловів Мольєра, що стали крилатими. (слайд 4)

   Щоб не казали, але в людині є щось дивовижне – таке, чого жоден вчений пояснити не в змозі.

   Як приємно знати,що ти щось знаєш!

    Вчений дурень – найгірший з дурнів.

    Перед граматикою схиляються навіть королі.

    Не знати кохання – це те саме, що й не жити.

    Слово наполовину належить тому, хто говорить, і наполовину тому, хто слухає.

3.П’єси Мольєра і українська драматургія.

Учень.

    В Україні перші постановки Мольєра відбувалися вже наприкінці XVIIст., і донині його твори входять до репертуару багатьох театрів. Визначні діячі української культури були добре обізнані з творчістю Мольєра й високо оцінювали її. Згадки про великого французького комедіографа зустрічаємо у Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших письменників. Провідні українські драматурги кінця XIX – початку XX ст. часто зверталися до творчості Мольєра. На основі п’єси «Міщанин-шляхтич» створено сюжет «Мартина Борулі» Івана Карпенка-Карого. Бичок з комедії Михайла Кропивницького «Глитай, або ж Павук»  дечим нагадує Мольєрового Тартюфа. Леся Українка створила образ Дон  Жуана у «Камінному господарі» ( у Мольєра – п’єса «Дон  Жуан»). Головний герой комедії Миколи Куліша «Мина  Мазайло», який соромиться свого «малоросійського» походження, вбачаючи у власному прізвищі причину життєвих негараздів, а тому намагається « ввійти» в російську культуру, разюче нагадує «ходіння з міщан у шляхтичі» Журдена з мольєрівської комедії «Міщанин-шляхтич».

4. Бесіда за запитаннями.

-  Хто такий Тартюф? ( Головний герой комедії.)

-  Що, на вашу думку, може означати ім’я головного героя?( Тартюф – ім’я створене Мольєром, воно походить від старофранцузького слова «truffer», що означає «дурити», «брехати»)( слайд5)

-   Чому саме так назвав Мольєр свого героя? ( Лицемірство – основна, але, також, далеко не єдина риса характеру Тартюфа.)

5. Знайомство з дійовими особами.

- Назвіть дійові особи комедії «Тартюф».

- Хто є головним героєм твору? (Тартюф.)

- Чому? ( Бо всі події відбуваються навколо Тартюфа, і всі герої комедії так чи інакше взаємодіють з ним, висловлюють своє ставлення до нього.)

- Коли вперше з’являється Тартюф на сцені? Зразу чи ні? ( Ні. Всупереч правилам класичної драматургії він з’являється в п’єсі лише в третьому акті. У перших двох він фігурує як позасценічний персонаж; його немає, але мова йде тільки про нього.)

- Поява Тартюфа в будинку Оргона порушує в сім’ї гармонію і розбиває її на дві ворогуючі сторони: тих, хто щиро вірить в його святість. На чию б сторону стали ви? Чому?

6. Прийом «Порушена послідовність».

А. Пані Пернель, яка засліплена святістю Тартюфа, звинувачує невістку та інших персонажів у гріховності.

Б. Сварка Оргона з сином.

В. Тартюф освідчується в коханні Ельмірі.

Г. Оргон вмовляє Мар’яну вийти заміж за «праведника».

Д. Несподіваний арешт Тартюфа.

Е. Розмова Мар’яни і Доріни про почуття панночки до Валера.

Є. Засліплений Оргон переписує на гостя все майно.

Ж. Нотаріус повідомляє страшну звістку: до ранку звільнити будинок.

З. Сварка дочки Оргона з коханим та примирення закоханих стараннями Доріни.

Ключ: 1 – А,  2 – Г,  3 – Е,  4 – З,  5 – В,  6 – Б,  7 – Є,  8 – Ж,  9 – Д.  

7. Виразне читання за ролями уривків з тексту комедії «Тартюф», в яких яскраво розкривається образ головного героя:

-  дія 3, ява 2,

- дія 3, ява 6,

-  дія 3, ява 7,

-  дія 5, ява 4-7.

-  Які сцени найбільш схвилювали і чому?

-  Уявіть, що вам потрібно зіграти роль Тартюфа. Яким, на ваш погляд, герой зображений в сцені викриття?

8. Прийом «Цитатний кошик».

Доріна:

Але тепер увесь свій розум загубив,

Відколи дуже так Тартюфа полюбив.

Рідненьким братом став Тартюфа називати.

Йому дорожчий він, ніж діти, жінка, мати,

Бо то довірений усіх його думок

І в ділі кожному єдиний ватажок…

Що б не зробив Тартюф, то буде все чудово,

Оракулом стає його найменше слово.

А той найшов дурних і вже не ловить гав

І штучним виглядом Оргона підобгав.

У нього грошики видурює лукаво

І глузувати з нас добув нахабне право.

Клеант (про  людей і про святенників, подібних до Тартюфа):

Чи є де чоловік, шановніший, як той,

Хто Богові себе віддав? Він є герой.

 На світі вищого нічого я не бачу

Над душу праведну, в побожності гарячу.

Але зате найбільш ненавидна мені

Побожність для людей, збудована з брехні,

І ці пройдисвіти, ці ніби преподобні,

Ці богокради, ці актори неподобні,

Щонайсвятіше  все, що має людський рід,

За іграшку взяли, забувши кару й стид,

Бо пориви в душі до зиску тільки чують,

А з правди роблять крам і святістю торгують,

І щоб поваги більш собі в людей здобуть,

Очима лупають і землю лобом б’ють.

Поглянути на них – живими йдуть до Бога,

А пхають у гаман де можна й скільки мога;

В гарячих молитвах випрошують у всіх,

Монахів удають між натовпу й утіх,

Ховають бруд душі за ревністю до віри,

Дражливі, тяжко злі, безвірні лицеміри…

Тартюф (про Оргона в розмові з його жінкою Ельмірою):

І що вам за печаль журитися за ним?

Ми можем сим панком крутити, як дурним,

З таємних цих розмов радіє він без міри,

 Коли ж побачить що, то все ж не пійме віри.(слайд 6)

Оргон (про Тартюфа до прозріння):

Якби вам довелось як слід його збагнути,

 Ви б краю не знайшли всім радощам своїм.

Це чоловік такий… Ах! Він такий.. зовсім.

Хто слухає його, живе в такім спокою

І дивиться на світ, як на копицю гною…

Оргон (про Тартюфа після прозріння):

Ага! Свята душе! Вже годі нас дурить!

Як легко спокуша вас біс до злого вчину!

Ви сватали дочку, а зводили дружину…

…Ну, без крику; не вгинайтесь,

І зараз же мені з будинку вибирайтесь.

9. Прийом «Гронування». (слайд 7)

 

  

V. Рефлексія

1. Прийом «Займи позицію».

- Чи варто сліпо вірити людям?

( Учитель записує на  дошці «так» і «ні». Кожен учень повинен визначитися із своєю позицією, записати на її підтримку не менше двох аргументів. Не висловлюючи їх, діти стають по різні боки класу, відповідно до зайнятої позиції. Починають по черзі  висловлювати свої аргументи. Учні однієї групи в процесі обговорення можуть стати на інший бік. Вони повинні пояснити, чому змінили свою думку.)

2. Слово вчителя.

    Комедія «Тартюф» займала особливе місце у творчості письменника. Сатира Мольєра була спрямована проти манірної і вигадливої аристократії, лікарів-шарлатанів, скупості, дурості, хвастощів і чванливості. Настала черга святенництва, причому не того, яке зустрічається повсюдно в світському суспільстві, а святенництва релігійного.

   У комедії «Тартюф» Мольєр в образі святенника зобразив святенництво, лицемірство, крутійство і розпусту сучасного йому духівництва і клерикалів. Інтрига твору розгортається на тлі побуту і звичаїв французької буржуазної сім’ї. Тартюф – тип це й індивідуальний, і соціально-узагальнений, що втілює в собі характерне явище суспільства Франції XVII століття. Провідна риса його характеру навмисно гіперболізована. Ця його риса не дана відразу у всій повноті, вона виявляє себе поступово і тим більше, чим ближче до фіналу. У ній немає еволюції, риса змінюється, але не якісно, а кількісно – у фіналі вона максимально сгущена і розгорнута.

     Головна ідея комедії «Тартюф» не лише не втратила своєї актуальності, сьогодні вона ще більше злободенна, ніж коли-небудь: варто звернути увагу на високу ступінь довіри людей, якою користуються різноманітні шахраї і шарлатани з метою матеріальної наживи.

VI. Підведення підсумків уроку. Виставлення оцінок.

VII. Домашнє завдання (на вибір).

1. Написати відгук на прочитану книгу.
2. Створити афішу до комедії Мольєра «Тартюф».
3. Скласти кросворд або ребус.