14 квітня о 18:00Вебінар: Як урізноманітнити вивчення французької мови в класі та дистанційно

Урок із зарубіжної літератури "Середньовічна європейська лірика"

Про матеріал

Середньовічна європейська поезія тісно пов'язана з піснею: свої латино- мовні твори співали на дорогах Європи студенти - ваганти, провансальською мовою звучали пісні лицарів-трубадурів, французькою – труверів, німецькою – мінезингерів. Авторська, особистісна лірика пов'язувала фольклорну та писемну лірику. Поєднання мелодії зі словами увиразнювало поетичний зміст, давало змогу глибше і легше сприймати його сутність. Лише згодом пісня втратила мелодію і почала декламуватися.

Поезія – історія світу, відображена в людській душі…

Поезія – планета з країнами і континентами, якою можна подорожувати і відчувати себе першовідкривачем…

Поезія – безмежне зоряне небо, яким можна милуватися, а можна й спробувати до нього наблизитися…

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

Урок - конференція

Середньовічна європейська лірика

«Подих північного вітру, смарагд ірландських рівнин…» (лірика скальдів і бардів).

 

 

 

 Розробила:

                                                                       Скиба Олена Миколаївна,

 вчитель зарубіжної літератури

                                                                       Вознесенської гімназії                                         

 «Орієнтир»

                                                                       Мелітопольської районної ради                    

 Запорізької області

 

 

 

 

 

 

 

Тема. «Подих північного вітру, смарагд ірландських рівнин…» (лірика скальдів і бардів).

Мета. Поглибити знання учнів про особливості розвитку лірики; показати відображення історії окремих країн у поетичній творчості їх народів; привернути увагу учнів до характерних рис лірики скальдів і бардів. Розвивати навики дослідження  і вміння аналізувати твори малої форми, навики виразного читання українською та російською мовами; формувати емоційно – ціннісне ставлення до виучуваного матеріалу; вчити учнів самостійно працювати з літературою; співпрацювати у групі. Прилучати учнів до скарбниці світової поезії. Сприяти пробудженню в учнів «шостого почуття» - почуття прекрасного.

Тип уроку. Урок-конференція.

Очікуваний результат: захист міні-досліджень.

Тип групи: п’ятеро учасників у кожній з п’яти груп.

Час роботи: один урок, урок засвоєння нових знань.

Технологія проведення: захист проекту.

Форми роботи з учнями: індивідуальна, групова.

Обладнання. Карта Західної Європи з нанесеними «сузір’ями середньовічної поезії»; репродукції із зображенням пейзажів Норвегії та Ірландії; репродукція мініатюри «Поет-музика ХІІ ст..»; фонозапис «Пісня Сольвейг» Е. Грига; портрет Б. Окуджави; тексти поезій. Слайдова презентація проекту учнів, проектор, проектна дошка.

Мета проекту:

  1. Довідатися про особливості середньовічної лірики Скандинавії, відкрити нові поетичні зірки.
  2. Дослідити характерні риси лірики скальдів і бардів.
  3. Визначити особливості творчого стилю скальдів і бардів.
  4. Довести, що поезія – планета з країнами і континентами, якою можна подорожувати і відчувати себе першовідкривачем…

Заздалегідь учні класу розподіляються на п’ять груп,  розподіляють обов’язки, отримують завдання, створюють презентацію.

Група №1 – географи.

Завдання: дослідити ландшафт Півночі Європи.

Група №2 – історики.

Завдання: дослідити факти з історії вікінгів.

Група №3 – літературознавці.

Завдання: дослідити особливості епосу та лірики скальдів і бардів.

Група №4 – біографи.

Завдання: дослідити біографію знаменитого ісландця Егіля Скаллагримсона.

Група №5 – теоретики.

Завдання: дослідити вплив творчості бардів на світовий літературний процес. Визначити місце Поета Булата Окуджави серед сучасних бардів.

Структура уроку:

1.Підготовка до сприйняття навчального матеріалу. Слово вчителя. Оголошення теми, епіграфа уроку. 2. Актуалізація опорних знань учнів. 3. Навчальні ситуації: захист проектів групами ; демонстрація слайдової презентації проекту; робота з картою; виразне читання; емоційні хвилинки; евристична бесіда; групова робота; оформлення інформаційної картки. 4. Висновки. Підсумки уроку. 5. Домашнє завдання.

 

Хід уроку

І. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу

Є вірші – квіти.      І вірші є – каторжани.

Вірші – дуби.  Крізь мури в’язниць,

Є іграшки вірші.  на тернах лихоліть -

Є рани.  ідуть, ідуть

Є повелителі і раби.  по етапу століть

 Л. Костенко

Учитель. До якого з літературних родів належать вірші? Що у перекладі із старогрецької означає слово «лірика»? (демонструється репродукція мініатюри «Поет-музика ХІІ ст.)

Середньовічна європейська поезія тісно пов’язана з піснею: свої латино- мовні твори співали на дорогах Європи студенти - ваганти, провансальською мовою звучали пісні лицарів-трубадурів, французькою – труверів, німецькою – мінезингерів. Авторська, особистісна лірика пов’язувала фольклорну та писемну лірику. Поєднання мелодії зі словами увиразнювало поетичний зміст, давало змогу глибше і легше сприймати його сутність. Лише згодом пісня втратила мелодію і почала декламуватися.

Поезія – історія світу, відображена в людській душі…

Поезія – планета з країнами і континентами, якою можна подорожувати і відчувати себе першовідкривачем…

Поезія – безмежне зоряне небо, яким можна милуватися, а можна й спробувати до нього наблизитися…

Карта нашої майбутньої подорожі нагадує саме карту зоряного неба. Ось на півночі – сузір’я скальдів – скандинавських співців, ось – ірландських бардів, а це – сяюче багато зіркове сузір’я провансальських трубадурів, це вагантів, а ось – найяскравіша зірка поетичного середньовіччя Франсуа Війон. Нас чекає «Галактика середньовічної поезії». [1, с. 23-25]

ІІ. Оголошення теми, епіграфа, завдань уроку.

Уявіть, що у нас є чарівний пристрій, який дає змогу сприймати не лише світло, а й музику поетичного космосу. Що б ми почули, наприклад, із цього сузір’я? (фонозапис – шум моря, «Пісня Сольвейг Е. Грига). Небесний свод, горящий славой звездной, / Таинственно глядит из глубины, - / И мы плывем, пылающею бездной / Со всех сторон окружены. (О. Мандельштам).

Учні-дослідники захищають проекти, спираючись на слайдову презентацію, яку заздалегідь створили.

Група №1 – географи.

Ми вирушаємо у подорож майже під Полярною зіркою. Північ Європи. Скандинавія (сучасні Норвегія, Швеція, Данія). Якщо пливти на південь – ліворуч бачитимемо грізні скелі, а за ними постають суворі гірські верховини. Кам’яні брили здаються темними взимку, сірими – весною і восени, а влітку вони вкриваються зеленню

По праву руку – суцільна вода. Де її кінець? І чи є за цією то мовчазною, то бурхливою грізною стихією яка-небудь земля? Чи живе там хто-небудь?

Група №2 - історики

Хто із жителів цих скель і прихованих від очей глибоких фіордів міг відповісти на ці питання майже тисячу років тому? Що знали про це перші вікінги? Ті самі, які, нехтуючи небезпекою, виходили у далеке море і пливли на захід сонця? Весною залишали вони тихі, казково прекрасні у своїй суворій величі фіорди, прощаючись із близькими та небагатою, скупою на врожай, але рідною землею. Що вело їх уперед? Допитливість? Жага збагачення? Пошуки пригод? Чи просто  любов до моря?

  1. Я сяду на лихого скакуна.

Меня помчит он в голубые дали.

Холмы, леса – они не для меня,

Я полюбил изменчивое море.

 Пер. Д. М. Горфінкеля

 Відомий дослідник перших поселень вікінгів Хельге Інгстад писав: «Їх вело вперед не лише бажання відкриттів, їх вабили не лише пригоди: у них було чітко усвідомлюване прагнення знайти багату землю…».

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Група №2 – історики (продовжують)

  1. «Історичний  ланцюжок» (учні по черзі одним реченням повідомляють факти з історії вікінгів):
  • Скандинавів раніш називали норманами, вони ж вікінги, варяги;
  • Скандинави ніколи не були під владою Риму;
  • Скандинавські племена не брали участі у великому переселенні народів;
  • Займалися переважно рибальством, мисливством;
  • Вони були неперевершеними мореплавцями;
  • Дракар – корабель вікінгів (учень демонструє ілюстрацію);
  • Існував шлях «із варягів у греки» (учень показую на карті цей шлях);
  • Вікінги були пострахом пів-Європи, споряджаючи численні грабіжницькі морські експедиції;
  • Ще у VІІ-ІХ ст.. на своїх дракарах перетинали океан, відкривали нові землі (Гренландію, Північну Америку);
  • Колонізували Ісландію;
  • Ярл – родова знать, конунг – спочатку військовий вождь, пізніше – король;
  • До дочки Ярослава Мудрого сватався норвезький скальд; [2, 79-81]

Учитель. Ці факти свідчать про мужність, сміливість, наполегливість, неабияку войовничість вікінгів, спричинені суворими природними умовами і постійною боротьбою за виживання. І якщо лірика – це зображення внутрішнього світу людини, її почуттів, настрою, переживань і думок, то хоробра, войовнича вдача вікінгів не могла не відобразитися у їх поетичній творчості.

Що ви знаєте про виконавців епічних пісень?

Група №3 - літературознавці

Понад чотири століття (ІХ – ХІІ ст.) у скандинавських народів творцями і виконавцями і епосу, і лірики були скальди. Спочатку вони були дружинними співцями, пізніше стали професійними. Вони були у суспільстві наближеними до володарів – ярлів та конунгів. Цих співців вважали чаклунами. Їхніх «поганих» пісень про ворогів боялися, бо свято вірили, що погане слово може накликати біду. Співали скальди і героїчні пісні про подвиги своїх володарів, похвальні пісні на їхню честь – драпи. Вони були присутні на усіх урочистостях, під час яких для них окремо ставилися найкращі лави. Обов’язком скальдів було також складання похоронних пісень на смерть володаря. Але перш за все поезія скальдів цікава тим, що це один із перших у Середньовіччі взірців авторської творчості:їхні імена висікалися на камені, увічнювалися. Відомо близько 250 імен скальдів. [3, с. 44-45]

Група №4 - біографи

Скальди володіли мечем не гірш ніж словом. Показовою є біографія знаменитого ісландця Егіля Скаллагримсона (бл. 910- 990рр.), найвідомішого скальда. Він був воїном-найманцем у багатьох володарів. Якось, посварившись із норвезьким конунгом на ім’я Ерік Кривава Сокира, убив його сина. Коли Егіля впіймали й привели до грізного конунга, доля скальда була вирішена. І ось у ніч перед стратою він написав для Еріка таку гарну похвальну пісню, що той подарував Скаллагримсонові життя й свободу. Пісня так і була названа – «Викуп за голову».

Виразне читання вчителем уривка (перед читанням учитель привертає увагу дітей до другої особливості поезії скальдів – спокійний, незворушний тон, який не змінюється навіть у найдраматичніші моменти).

  1. Серп в жатве сеч –                                И стали рдяны

Сек жадно меч,  От стали рдяной

Был ран резец Доспехи в рьяной

Клинка конец. Потехе бранной.

 Пер. С. Петрова

 

Евристична бесіда з метою з’ясування формальних особливостей поезії скальдів.

Запитання:

  • Чи ви зрозуміли, про що йде мова в уривку 2?

Як ви вважаєте, що таке «серп в жатве сеч», «ран резец»? (пояснення терміна «перифраз»). Перифра́з, перифраза (від дав.-гр. περίφρασις — «описовий вираз, іносказання»: περί «навколо, біля», φράσις «вислів») — у стилістиці й поетиці троп, що описово виражає одне поняття за допомогою декількох.

Перифраз — непряма згадка об'єкта не шляхом називання, а опису (наприклад, «нічне світило» = «Місяць»). (запис у зошит)

  • У творчості скальдів перифраз має назву «кеннінг».
  • Наведіть приклади використання кеннінгів у прочитаному уривку («жатва сеч» - битва, «серп в жатве сеч» - меч, «ран резец – лезо).
  • Чому саме ці іменники використані для характеристики меча, битви, леза клинка?
  • Пригадайте, що таке синонім?

Поетичні синоніми у віршах скальдів – хети (наприклад, сонце – «світле коло», «цілюще Коло»)

Виразне читання уривка (зауважити, що вірші були вставками у прозовому тексті саг)

Вони піднесли вітрила і вийшли в море…

Тоді Егіль сказав:

  1. Вітер рубає захриплий                       Вітер в одежі сніжній

Лезами бурі – море.                                                 Рве, наче пилка зубцями,

Хвилі круті розпинає –                                           Лебедю моря крила

Шлях румака морського.                                        І роздирає груди.

                                                                                    Пер. І. Качуровського

 

 

Групова робота

Група1. Знайти хети у першому уривку, пояснити їх («на лихого скакуна», голубые дали»).

Група2. Знайти хети в другому уривку, пояснити їх («от стали льдяной», «в потехе бранной»).

Група3. Знайти кеннінги у останньому уривку («леза бурі», «лебідь моря», «крила лебедя моря», «груди лебедя моря»), пояснити їх.

Учитель. Для вікінгів - норманів рай – Валгалла (палац бога Одина) – рай для воїнів, де вони їдять, п’ють досхочу, б’ються один з одним, але рани швидко загоюються й зовсім не болять. Тому чи варто боятися смерті?

 

 

 

Лезь на киль без страха!        Не тужи от стужи,

Холодна ты, плаха! Духом будь потуже!

Пусть метель морская Дев любил ты вволю -

Мчит, с тобой кончая! Смерть лишь раз на долю.

                                                                 (скальд Торир Йокуль, пер. С. Петрова)

Виділяємо ще одну особливість поезії скальдів – своєрідне ставлення до смерті. І останнє: темі кохання скальди майже не приділяли уваги, жінка для норманів – перш за все охоронниця домашнього вогнища, опікунка родових традицій.

Під час розповіді літературознавців  і бесіди учителя з класом оформлюється інформаційна картка (одночасно ведеться запис на дошці і в учнівських зошитах):

  • Авторська творчість;
  • Нід – «погана» пісня;
  • Драп – похвальна;
  • Спокійний тон;
  • Зрозумілість для обраних;
  • Пишність мови:кеннінг – перифраза, хет – поетичний синонім;
  • Особливе ставлення до смерті.

Група №1 - географи

За кормою нашого зоряного парусника залишилася сувора земля скальдів, а прямо по курсу із туману постає острів, увесь покритий смарагдовою травою та озерами і болотами. Невисокі гори з лугами та перелісками; долини з річками, вода у яких прозора, наче кришталь; чудові тихі озера, що ховаються у лісах між рівнин, пагорбів та боліт…

Населяють цей острів умілі ремісники, солодкоголосі співці. Але найцікавіше те, що в них багато шкіл, які зберігають і передають знання. Вони не приховують своїх знань, навчають кожного , хто приходить до них. Вони вирушають по зруйнованій великим переселенням народів Європі і навчають, проповідують, засновують монастирі, школи, майстерні, де переписують книги. Вони зберегли багато давніх книг, а їх сказання й пісні всім до душі. Співають ці пісні при дворах різних королів. Сказання про короля Артура і його воїнів – це їх повість. І легенда про Тристана й Ізольду народилася на їх землі. Цей народ – кельти.

Група № 3 - літературознавці

У період з V по ХІІ ст.. саме ірландська поезія досягла найвищого у Західній Європі розвитку. Захоплення нею настільки поширилось, що уміння віршувати вважалось мало не обов’язковим, нарівні з володінням зброєю.

Пригадайте, чому навчали Тристана.

При дворах Феодалів жили професійні ірландські поети – барди (раніш так називали народних поетів-співців). Були й мандрівні барди, які подорожували кам’яними гірськими дорогами Шотландії, Уельсу та інших частин Британських островів. Це були високоосвічені люди. Так, в Ірландії спеціальні школи для бардів існували аж до ХVІІІ ст. Причому на громадський кошт. Навчання тривало 12 років. Найвідомішим був легендарний бард Оссіан (ІІІ ст..). Останнім бардом вважають Турлоу О’Каролана (1670-1738 рр.). У своїх творах барди оспівували чесноти королів, доблесті героїв та їх палке кохання до панни серця.

Актуалізація опорних знань

Яким зображувалось кохання в лицарських романах про короля Артура і про Тристана та Ізольду? (кохання – фатальна пристрасть, кохання – стихія, кохання сильніше за смерть).

Мотив палкого непереборного кохання лунає і в піснях бардів.

 

Виразне читання

  1. З відчаю смерті щодня благаю,

Коли від мене ти так далеко.

Віддам усі я приваби раю,

Аби з тобою ділити пекло.

                                   Пер. Ю.  Винничука

Запитання: Які слова свідчать про силу кохання ліричного героя?

Виразне читання

  1. В гаю забутім вітру свист                       А я бреду, бреду кудись…

І більш нічого. Куди – не бачу.

Ось падає осінній лист  О панно мила, подивись,

Мені під ноги. Хіба я плачу?

Останній дрізд в гаю співа  Біля дороги два хрести,

Про пізню осінь.  Людей немає.

І так розпачливо трава                                 Останній лист без нас летить,

Голосить… І дрізд зітхає.

 Пер. Ю.  Винничука [1, с. 59]

Запитання для бесіди:

  • Яким настроєм пройняті рядки цього вірша?
  • Якими художніми засобами передає автор цей настрій?
  • Які два плани можна виділити у цій поезії?
  • Як співвідносяться осінь природи і осінь душі людини?
  • Які слова свідчать про самотність автора?
  • Як автор використовує звукопис?
  • Який музичний твір ви б обрали як тло до цього вірша?

Висновок. У поезіях бардів відбиваються найтонші душевні порухи людини, і це вперше у новій європейській поезії. Тональність віршів мінорна: людина страждає від нещасливого кохання.

Група №5 – теоретики

Вплив творчості бардів на світовий літературний процес

Шотландський поет Джеймс Макферсон (1736 – 1796 рр.) написав збірку віршів «Пісні Оссіана, сина Фінгала» (Фінн – напівлегендарний вождь одного з кельтських племен). Ця збірка – одна з найбільш відомих літературних  містифікацій в історії людства. Річ у тім, що Макферсон видав її за витвір самого Оссіана, знайдений начебто ним, Макферсоном, випадково. Що зчинилося в літературних колах! Містифікацію було викрито. Однак Макферсон довів, що він не лише збирач фольклору, а й талановитий поет, оскільки підробку теж потрібно вміти створити. Ця збірка мала неабияку роль у розвитку романтизму. [2, 101-102]

Виразне читання. Оссиан. Песнь Кольмы.

Слово «бард» має переносне значення – поет, співець. У наш час бардом нерідко називають виконавців авторських пісень. Від інших пісень(наприклад, естрадних) авторську відрізняє те, що головне у неї – текст, а не мелодія, переважно проста і досить камерна, розрахована на маленьку аудиторію слухачів, які є передусім співучасниками поетичного дійства, вслухаючись у слова, думки автора, розгадуючи замасковані поетичними образами та алегоріями ідеї.

Чи не найталановитішим із усіх сучасних бардів був Булат Окуджава, ніжний і тонкий лірик, вдумливий філософ і мрійник, який умів водночас бачити гірку правду життя і його романтику, міг у буденному віднайти прекрасне і високо поетичне, оберігаючи добро та чуйність людських вистражданих душ…  (звучить пісня Б. Окуджави «Ваше благородие, госпожа Удача»).

Тематика пісень Окуджави досить різноманітна. Він пише про війну, природу, оспівує людські почуття, Грузію, студентське життя, присвячує твори жінкам, коханню. Простими і зрозумілими кожному словами поет пояснює людині наш складний і не завжди зрозумілий світ. [2, с. 66-67]

Завершується урок виконанням пісні Б. Окуджави «Пожелание».

Домашнє завдання. Намалювати ілюстрації до прочитаних віршів. Зробити дослівний переклад поезії Дж. Макферсона «Песня Кольмы» (з  російської на українську мову).

 

Перелік використаних літературних джерел:

  1. З глибини Середньовіччя. Переклади І Качуровського/ Всесвіт. – 1999. - №2. С. 100-103
  2. Нечитайло – Андрієнко М. У пітьмі часу // Всесвіт. – 1994. - №11 – 12. С. 111
  3. Ніколенко О. М. Специфіка уроку зарубіжної літератури у середніх та старших класах// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. - №1.

 

 

docx
До підручника
Зарубіжна література 8 клас (Паращич В.В., Фефілова Г.Є.)
Додано
29 листопада 2018
Переглядів
761
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку