Урок "Календарно-обрядові пісні зимового циклу"
Тема Календарно-обрядові пісні зимового циклу. 
Мета: ознайомити учнів з укр. календарно-обрядовими піснями зимового циклу; розвивати навички виразного читання пісень, коментування їхнього змісту, виділення та пояснення художніх засобів, що в них ужиті; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, прищеплювати гордість за свій талановитий народ.
1. Розповідь вчителя. 19 грудня у народі день памяті святого Миколая, єпископа м. Мірти в Малій Азії. Цей святий ще за свого життя таємно допомагав тим, хто потрапив у скруту. Є чимало легенд про те, як святий Миколай у найважчу хвилину допоміг скривдженим і беззахисним. Одна з таких легенд розповідає, як одного разу вночі святий почув розмову благочестивих сестер, котрі сумували, що не можуть чесною працею порятувати свого батька від злиднів. Святий вирішив допомогти дівчатам: наступної ночі він укинув у вікно помешкання, де жили сестри, торбинку із золотом.. Тим самим Миколай врятував не лише їхнє життя, а й душі від гріховного падіння. Тому день святого Миколая – це свято милосердя. Його з нетерпінням і радістю чекають діти: адже у цього доброго святого кожен може попросити той подарунок, про який мріє. Але подарунки отримають лише чемні. Тим, хто не слухав старших. Лінувався, погано вчився, у подарунок дістається лозина від чортика.
2. Діти співають пісню „Ой, хто, хто Миколая любить”.
Ой, хто , хто Миколая любить
Ой, хто , хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю.
О, глянь, глянь на Вкраїну рідну
О, глянь, глянь на знищену, бідну.
Ми тебе всі люди молим:
Попроси в Бога Ти їй долі,
Миколаю.
Ой, попроси долі для Вкраїни,
Ой, нехай встане із руїни,
Долі-щастя хай витає,
В славі й волі хай сіяє –
Миколаю.
Ой, хто , хто Миколая любит,
Ой, хто , хто Миколаю служить,
( 1 куплет)
Які зимові свята ви ще знаєте?
3. Календар найзначніших народно-релігійних свят зими
7 грудня – святої Катерини – свято дівочої долі, коли парубки постилися, щоб Бог послав їм добру жінку. А дівчата ворожили і закликали долю.
13 грудня- св.. Андрія Первозданного. Дівчата ворожили, хлопці з дівчатами збиралися на вечорниці, „кусали” калету – великий корж із білого борошна. Який підвішували до стелі, грали, розважалися. Вночі хлопці могли бешкетувати, і це їм пробачалося.
14 грудня- пророка Наума. У цей день починали вчити дітей: наука добре йшла на ум.
17 грудня- день Варвари Великомучениці, покровительки вишивання.
18 грудня- преподобного Сави. Селяни варили кутю та узвар – „щоб хліб родив та садовина рясніла!”
19 грудня – св.. Миколая, який чемним дітям приносить подарунки.
6 січня – Свят-вечір. Готували дванадцять пісних страв, проводили святу вечерю, не забували і про худобу, пасіку, сад. Від цього дня починали колядувати.
7 січня – Різдво Христове.
13 січня – Щедрий вечір, свято Меланки. Водили „козу”, Меланку.
14 січня – Новий рік, свято Василя. Першими до хати приходили „посівальники”.
18 січня – „Голодна кутя”, або другий Свят-вечір. Їли пісну вечерю.
19 січня – Водохреща. Святили воду, купались.
20 січня – Івана Хрестителя, „посвятки”.
21 січня – Різдвяний день. Святкували, приймали гостей.
Як бачимо, зима багата на свята. Тож і пісень цього циклу складено в народі багато.
Найвідоміші з пісень зимового циклу це колядки і щедрівки. Колядкам у давнину надавали магічних властивостей – це були заклинання богові Коляді, аби не вкорочував днів. Християнська традиція надала колядкам нової тональності: у цих величальних піснях почали прославляти народження Ісуса, возвеличувати Діву Марію, воздавати хвалу Богові.
4. Доповіді дітей про пісні зимового циклу.
5. Робота з підручником (с. 15-20)
6. Бесіда за прочитаним.
1. Що ти дізнався про колядки?
2. Що ти дізнався про щедрівки?
3. Хто запровадив звичай на Новий рік ставити ялинку?
4. Хто такий св. Миколай? Коли він приходить до дітей?
5. До кого звертаються в колядках і щедрівках?
6. Чому пісні зимового циклу називають величальними, піснями-побажаннями?
7. Пригадай, що називають порівнянням. Відшукай порівняння у піснях зимового циклу.
( Порівняння – зіставлення одного предмета. Явища з іншим, подібним)
8. Назви художні засоби у рядку: „Хай дасть нивка по сто кіп, по сто тисяч один сніп”.
( Гіпербола – перебільшення властивостей чи ознак когось або чогось)
7. Творча робота.
Календарно-обрядові пісні літнього циклу, особливо жниварські, уславляють матінку-природу, що дає щедрий урожай, і працьовиті людські руки, які про той урожай дбають. Про це, а також про те, що не можна робити гарячої жниварської пори, йдеться у прислів’ях, які зашифровані.
Щоб прочитати зашифроване слово, необхідно в кожному горизонтальному рядку закреслити однакові літери.
1. І У Р М Х У С Т Р І О С М 2. Ж И В Я С Л І И Т Я К С У Ж
П З Д К Б О З А П О Є К У О Ф Д Щ И К Щ Н У Ф К
І С Ц Т Н С Л О Ц Й Н І Л Л Є Т Б В И Ж Б В Д Є Е Л Н Ь
Ж О С К М І Ф О К Ж С М Ф А Р П Т С І П С О К А Т О
В Б Н М Р Б Х А Н Є В Р Х Б Х Г Н Е О П Д Н У Б Х Е Є П
( Хто дбає, той і має) ( Влітку один тиждень рік годує)
3. Ц И Н С М І О Е М Ц И С І О
Щ П Ш ИЖ Ю Т Щ А Ж Й Ш Ю
В Д А О А Б Я Г П Р В Я И Г Й П
У Т Ж Л Н Л Е О Ц Т Ь У О
Ф Р Т Т Ч Ш Ф Р И Ш
Л Ш М И Л Р М О Н К Ь Н И Ь З Й З
Т З Л П А С Г О С П Н Е Т Ц Л Ь
( Не питай, добрий жнець, чи широкий загонець)
Календар найзначніших народно-релігійних свят зими
7 грудня – святої Катерини – свято дівочої долі, коли парубки постилися, щоб Бог послав їм добру жінку. А дівчата ворожили і закликали долю.
13 грудня- св.. Андрія Первозданного. Дівчата ворожили, хлопці з дівчатами збиралися на вечорниці, „кусали” калету – великий корж із білого борошна. Який підвішували до стелі, грали, розважалися. Вночі хлопці могли бешкетувати, і це їм пробачалося.
14 грудня- пророка Наума. У цей день починали вчити дітей: наука добре йшла на ум.
17 грудня- день Варвари Великомучениці, покровительки вишивання.
18 грудня- преподобного Сави. Селяни варили кутю та узвар – „щоб хліб родив та садовина рясніла!”
19 грудня – св.. Миколая, який чемним дітям приносить подарунки.
6 січня – Свят-вечір. Готували дванадцять пісних страв, проводили святу вечерю, не забували і про худобу, пасіку, сад. Від цього дня починали колядувати.
7 січня – Різдво Христове.
13 січня – Щедрий вечір, свято Меланки. Водили „козу”, Меланку.
14 січня – Новий рік, свято Василя. Першими до хати приходили „посівальники”.
18 січня – „Голодна кутя”, або другий Свят-вечір. Їли пісну вечерю.
19 січня – Водохреща. Святили воду, купались.
20 січня – Івана Хрестителя, „посвятки”.
21 січня – Різдвяний день. Святкували, приймали гостей.
Як бачимо, зима багата на свята. Тож і пісень цього циклу складено в народі багато.
Календар найзначніших народно-релігійних свят зими
7 грудня – святої Катерини – свято дівочої долі, коли парубки постилися, щоб Бог послав їм добру жінку. А дівчата ворожили і закликали долю.
13 грудня- св.. Андрія Первозданного. Дівчата ворожили, хлопці з дівчатами збиралися на вечорниці, „кусали” калету – великий корж із білого борошна. Який підвішували до стелі, грали, розважалися. Вночі хлопці могли бешкетувати, і це їм пробачалося.
14 грудня- пророка Наума. У цей день починали вчити дітей: наука добре йшла на ум.
17 грудня- день Варвари Великомучениці, покровительки вишивання.
18 грудня- преподобного Сави. Селяни варили кутю та узвар – „щоб хліб родив та садовина рясніла!”
19 грудня – св.. Миколая, який чемним дітям приносить подарунки.
6 січня – Свят-вечір. Готували дванадцять пісних страв, проводили святу вечерю, не забували і про худобу, пасіку, сад. Від цього дня починали колядувати.
7 січня – Різдво Христове.
13 січня – Щедрий вечір, свято Меланки. Водили „козу”, Меланку.
14 січня – Новий рік, свято Василя. Першими до хати приходили „посівальники”.
18 січня – „Голодна кутя”, або другий Свят-вечір. Їли пісну вечерю.
19 січня – Водохреща. Святили воду, купались.
20 січня – Івана Хрестителя, „посвятки”.
21 січня – Різдвяний день. Святкували, приймали гостей.
Як бачимо, зима багата на свята. Тож і пісень цього циклу складено в народі багато.
Літературна вікторина
- Що бажається для України в колядці „Ой хто, хто Миколая любить?” (Слави й волі)
- Про які рослини згадується в „Засівній”? ( Про капусту, петрушку, часник, цибулю, пшеницю)
- Чим бажають міряти гроші в „Засівній” ? ( Мисками)
- Хто приходить у гості в пісні „Добрий вечір”? (Три празники)
- Про яких тварин і птахів згадується в щедрівці „Щедрик, щедрик, щедрівочка”? ( Про овечок. Ластівку)
- Який музичний інструмент прославляє Христа в пісні „Нова радість стала”? (Гуслі)
- Що таке вертеп? ( Це ляльковий театр у скриньці, у пісні – печера, де народився Христос)
- Яка з пісень зимового циклу найрадісніша за настроєм? ( „Добрий вечір”)
- В якій з пісень найвиразнішим художнім засобом, що використовується, є гіпербола (перебільшення)? ( „Засівка”)
- Яка з пісень бажає господарям стати багатодітними довгожителями? ( „Засівка”)
- Що таке гаразди? Поясніть це слово за допомогою синонімів. ( Добробут, щастя)
- У колядках трапляються звертання „пане господарю”. Тобто виходить, що ці пісні лише для панів ? ( Ні, так звеличували простих господарів, увесь люд).
про публікацію авторської розробки
Додати розробку